Рішення

від 26.07.2023 по справі 823/1438/16

ЗОЛОТОНІСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

Справа № 823/1438/16

номер провадження 2/695/228/23

26 липня 2023 року м. Золотоноша

Золотоніський міськрайонний суд Черкаської області в складі:

головуючого - судді Ушакової К.М.

за участю: секретарів судового засідання - Солдат К.В., Коршуна Є.А.,

представників позивача - адвокатів Шарої Л.О., Борейка О.І.,

представника ТОВ «Кристал-05» - адвоката Міщенка С.В.,

представника селянського (фермерського) господарства «Настасія» - адвоката Хоміка С.Г.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом голови селянського (фермерського) господарства «Настасія» ОСОБА_1 до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал-05», Новодмитрівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, Селянське (фермерське) господарство «Настасія» про часткове скасування розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області,

в с т а н о в и в:

Голова СФГ "Настасія" ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області (надалі - Золоніська РДА), третя особа Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області, в якому просив скасувати пункт 1 розпорядження відповідача від 27.10.2005 №409 у частині вилучення з його постійного користування земельної ділянки, площею 22,9 га ріллі, наданої у постійне користування рішенням від 16.02.2000 №13 в адмінмежах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та пункт 3 наведеного розпорядження щодо втрати чинності Державним актом від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою.

Свої вимоги позивач обґрунтував тим, що 16.01.2001 йому на підставі рішення Золотоніської районної ради народних депутатів Золотоніського району Черкаської області від 16.02.2000 №13, видано державний акт серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 22,9 га, що розташована в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, що зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №36. 29.01.2001 зареєстровано СФГ "Настасія", головою якого став ОСОБА_1 .. Розпорядженням Золотоніської РДА від 27.10.2005 №409 "Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ "Настасія" в межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, з посиланням на пункт 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 140 ЗК України вилучено вищевказану земельну ділянку, надану СФГ "Настасія" у постійне користування рішенням Золотоніської районної ради від 16.02.2000 №13 та передано її до земель запасу в межах Ковтунівської сільської ради (пункт 1). На підставі пункту 3 зазначеного розпорядження вирішено вважати таким, що втратив чинність, вищезгаданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 позовні вимоги задоволено повністю. Визнано протиправними та скасовано пункт 1 розпорядження Золотоніської РДА від 27.10.2005 №409 у частині вилучення з постійного користування СФГ "Настасія" земельної ділянки, площею 22,9 га ріллі, наданої у постійне користування рішенням від 16.02.2000 в адмінмежах Ковтунівської сільської ради, а також пункт 3 наведеного розпорядження щодо втрати чинності Державним актом від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 у задоволенні апеляційної скарги Ковтунівської сільської ради відмовлено, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.06.2021 касаційну скаргу Ковтунівської сільської ради задоволено частково. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 скасовано та закрито провадження у справі. Роз`яснено позивачу - голові Селянського (фермерського) господарства "Настасія" ОСОБА_1, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції і що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.08.2021 заяву голови Селянського (фермерського) господарства "Настасія" ОСОБА_1 про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу №823/1438/16 за позовом голови Селянського (фермерського) господарства "Настасія" ОСОБА_1 до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області, про часткове скасування рішення - передано до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 25.08.2021 відкрито провадження у справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного провадження з повідомленням (викликом) сторін.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 01.10.2021 залучено у справу в якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог: Товариство з обмеженою відповідальністю "Кристал-05" та Новодмитрівську сільську раду Золотоніського району Черкаської області. Здійснено перехід від розгляду справи за правилами спрощеного позовного провадження до розгляду справи за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 24.12.2021замінено третю особу, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області на його правонаступника Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області та залучено у справу в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог, Селянське (фермерське) господарство "Настасія".

02.02.2022 до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області надійшла позовна заява Селянського (фермерського) господарства «Настасія» до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал-05», Новодмитрівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправним та скасування пунктів 1, 3 розпорядження Золотоніської РДА № 409 від 27.10.2005.

Ухвалою судді Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області Степченка М.Ю. від 15.02.2022 матеріали справи за позовною заявою Селянського (фермерського) господарства «Настасія» до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал-05», Новодмитрівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправним та скасування пунктів 1, 3 розпорядження Золотоніської РДА № 409 від 27.10.2005 повернуто до канцелярії Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області для здійснення розподілу відповідно до Засад використання автоматизованої системи документообігу у Золотоніському міськрайонному суді Черкаської області.

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 19.05.2022, залишеною без змін постановою Черкаського апеляційного суду від 06.07.2022, відмовлено в залученні Селянського (фермерського) господарства «Настасія» в якості третьої особи, яка заявляє самостійні вимоги щодо предмету спору та прийнятті позовної заяви Селянського (фермерського) господарства «Настасія» до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал-05», Новодмитрівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправним та часткове скасування розпорядження. Позовну заяву Селянського (фермерського)господарства «Настасія» до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал-05», Новодмитрівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області про визнання протиправним та часткове скасування розпорядження повернуто Селянському (фермерському) господарству «Настасія».

Ухвалою Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 16.09.2022 закрито підготовче засідання у цивільній справі за позовом голови Селянського (фермерського) господарства «Настасія» ОСОБА_1 до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариство з обмеженою відповідальністю«Кристал-05», Новодмитрівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, Селянське (фермерське) господарство «Настасія» про часткове скасування розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області та призначено справу до судового розгляду у порядку загального позовного провадження у відкритому судовому засіданні.

14 вересня 2021 року через канцелярію суду представник відповідача Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області подав відзив на позовну заяву, у якому просили відмовити у задоволенні позовних вимог з наступних підстав. Відповідно до даних з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань СФГ «Настасія» зареєстровано 29.01.2001, його засновником і головою є позивач, якому з метою заснування даного СФГ згідно Державного акту від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою було надано земельну ділянку площею 22,9 га ріллі. Спеціальним законом, яким визначені особливості створення фермерського господарства та врегулюванні особливості діяльності, права та обов`язки цієї особи та її засновника, на час надання спірної земельної ділянки засновнику СФГ «Настасія» та безпосереднього створення даного фермерського господарства був Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991, а на даний час ці правовідносини врегульовані Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003. Відповідно до законодавства після одержання Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, СФГ підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Частиною другою цієї статті передбачено, що після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи. Отже, станом на січень 2001 року Законом було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової передумови для набуття СФГ правосуб`єктності та одержання земельної ділянки для ведення СФГ вимагало у подальшому здійснити реєстрацію СФГ. Тобто закон не передбачав права використовувати земельну ділянку, надану у користування для ведення СФГ, без створення такого СФГ, що залишає поза увагою позивач, вважаючи, що дана земельна ділянка була видана йому для його особистого користування, а не використання землі СФГ, адже Державний акт на право постійного користування землею видається на ім`я голови СФГ відповідно до ч. 5 ст. 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство", так як на час видачі акта СФГ як юридична особа ще не існує, але для його створення з метою використання цієї земельної ділянки саме СФГ. Таким чином обов`язки землекористувача законом покладено безпосередньо на СФГ. Враховуючи викладене, з урахуванням нерозривності зв`язку прав, обов`язків та відповідальності землекористувача, можна дійти висновку, що після одержання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою для ведення СФГ та проведення державної реєстрації СФГ «Настасія» як юридичної особи, обов`язки користувача цієї земельної ділянки виконувало СФГ, а не ОСОБА_1 , як фізична особа. Отже, після заснування СФГ «Настасія» позивач передав зазначену земельну ділянку до СФГ, яке з моменту заснування й набуло прав та обов`язків землекористувача на земельну ділянку, а позивач, як голова СФГ, лише мав і має право діяти від імені господарства, а тому внаслідок прийняття п.1 розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 27.10.2005 №409 у частині вилучення з постійного користування СФГ земельної ділянки, наданої у постійне користування рішенням від 16.02.2000 №13 в адмінмежах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, а також п.3 наведеного розпорядження щодо втрати чинності державним актом від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою, права ОСОБА_1 , як фізичної особи, не було порушено, оскільки станом на дату прийняття Золотоніською РДА оскаржуваного розпорядження позивач втратив право землекористувача земельної ділянки, яка надавалася йому державним актом від 16.01.2001 для заснування СФГ «Настасія», яке з моменту державної реєстрації та набуття ним прав юридичної особи набуло права і обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Крім того, статтею 141 ЗК України (у редакції, чинній на момент прийняття спірного Розпорядження РДА) передбачено, що підставами припинення права користування земельною ділянкою є: добровільна відмова від права користування земельною ділянкою; вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом; припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій; використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам; використання земельної ділянки не за цільовим призначенням; систематична несплата земельного податку або орендної плати; набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці; використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини. З викладеного вбачається, що підставою припинення права постійного користування земельною ділянкою, наданою громадянину для ведення фермерського господарства після його створення і переходу землі у землекористування такого фермерського господарства , є в т.ч. добровільна відмова самого фермерського господарства від права користування земельною ділянкою, а не його засновника, навіть, якщо земельна ділянка й виділялася в постійне користування, але з метою заснування СФГ. Зі змісту Розпорядження № 409 від 27 жовтня 2005 року Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області про добровільну відмову та вилучення з передачею до земель запасу в межах Ковтунівської сільської ради вбачається, що оскаржуваним розпорядженням № 409 від 27 жовтня 2005 року Золотоніської районної ради адміністрації Черкаської області «Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ «Настасія» в межах Ковтунівської сільської ради» вилучено земельні ділянки площею 22.9 га ріллі, надану в постійне користування рішенням Золотоніської районнної ради від 16.02.2000 року №13, площею 50,0 га пасовищ, наданої розпорядженням Золотоніської райдержадміністрації від 10.09.2003 року №403, та передано до земель запасу в межах Ковтунівської сільської ради (п. 1 Розпорядження); припинено дію договору оренди земельної ділянки загальною площею 50,0 га пасовищ, заключеного 07.10.2003 р. №6 на 5 років (п. 2 Розпорядження); державний акт на право постійного користування земельною ділянкою 22,9 га ріллі ЧР №8-98, зареєстрованого 16.01.2000 року №36 визнано таким, що втратив чинність (п. 3 Розпорядження). Тобто, вказаним Розпорядженням відповідачем було прийнято рішення щодо припинення прав користування СФГ «Настасія» на дві земельні ділянки у зв`язку з добровільною відмовою СФГ «Настасія» від права користування цими земельними ділянками, яке з моменту державної реєстрації цього селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи, на основі норм права набуло як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, а також набуло право на добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, як її єдиний законний землекористувач, яким і скористалося, відмовившись від вказаної земельної ділянки. Тому посилання ОСОБА_1 у позовній заяві , як на підставу його вимог на ту обставину, що він особисто заяви про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою не подавав, є безпідставним та таким, що не відповідає нормам матеріального права, оскільки на час звернення СФГ «Настасія» з відповідною заявою та винесення спірного розпорядження, ОСОБА_1 не володів правом довічного користування земельною ділянкою площею 22,9 га і такої заяви дійсно подавати не міг, це було вчинено фермерським господарством, як юридичною особою, до якого перейшло право користування цією земельною ділянкою. У свою чергу, оскільки належний землекористувач, а саме СФГ «Настасія», звернулося до Золотоніської РДА з відповідною заявою «Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ «Настасія» в межах Ковтунівської сільської ради» вилучено земельні ділянки площею 22.9 га ріллі, надану в постійне користування рішенням Золотоніської районнної ради від 16.02.2000 року №13», то відповідач, діючи в межах наданих законом повноважень, розглянувши цю заяву, правомірно виніс розпорядження про її задоволення. При цьому слід звернути увагу на те, що предметом даного судового спору є оскарження позивачем тільки пунктів 1 та 3 розпорядження та виключно в частині припинення права постійного користування земельною ділянкою площею 22,9 га ріллі, наданою в постійне користування рішенням Золотоніської районної ради від 16.02.2000 року №13. Водночас позивачем не оскаржується вилучення у СФГ «Настасія» на підставі цього ж розпорядження земельної ділянки площею 50,0 га пасовищ, наданої в користування розпорядженням Золотоніської райдержадміністрації від 10.09.2003 року №403, яке згідно ст.ст. 141, 142 ЗК України, могло відбутися тільки при наявності заяви СФГ «Настасія» про добровільну відмову від права користування землею. Таким чином, можна дійти висновку, що заява про добровільну відмову від права користування землею, на підставі якої було винесено оскаржуване розпорядження, подавалась саме СФГ «Настасія», про що не міг не знати позивач (як і про факт прийняття вказаного розпорядження) , оскільки наслідком його прийняття стало, зокрема, припинення обов`язків СФГ «Настасія» щодо оплати орендних платежів, встановлених договором оренди, припиненим п. 2 розпорядження. Про цю обставину також свідчить і протокол підготовки проекту розпорядження голови райдержадміністрації №409 від 27 жовтня 2005 року, який є похідним від заяви про добровільну відмову від користування земельною ділянкою голови СФГ «Настасія» та слугував правовою основою для видачі власне самого розпорядження, яким Золотоніська РДА Черкаської області підтверджує погодження своїми посадовими особами протоколу підготовки проекту розпорядження голови райдержадміністрації. Крім того про ту обставину, що СФГ «Настасія» зверталося з відповідною заявою «Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ «Настасія» також свідчить поданий СФГ «Настасія» податковий розрахунок фіксованого сільськогосподарського податку у формі звіту за 2005, 2006 рік. Даними доказами підтверджується зокрема поінформованість голови СФГ «Настасія» про зменшення, в порівнянні з 2005 роком, розміру земельних ділянок, що перебували на правах оренди (50,0 га пасовищ) та на правах постійного користування (23,4 га ріллі), оскільки дані зміни в поданому звіті голова СФГ «Настасія» подав в 2006 році на підставі прийнятого розпорядження Золотоніської РДА від 27.10.2005 № 409 «Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ «Настасія» в межах Ковтунівської сільської ради», з якого також вбачається, що після прийняття цього розпорядження СФГ «Настасія» припинило сплачувати відповідні податкові платежі за користування вказаною земельною ділянкою (і не сплачувала їх в подальшому та не сплачує на сьогоднішній день).

Представником відповідача у відзиві заявлено про необхідність застосування наслідків пропуску строків позовної давності з наступних підстав. ОСОБА_1 , упускаючи наведені вище обставини щодо подання заяви СФГ «Настасія» про добровільну відмову від права постійного користування земельною ділянкою та подальших дій як СФГ «Настасія», так і його кінцевого бенефіціара і голови ОСОБА_1 , щодо подання звітів про площі землі, які перебувають у користуванні фермерського господарства та щодо площ землі, з якої СФГ «Настасія» сплачувала податки протягом 2005-2006 років , голослівно стверджує, що дізнався про порушення своїх прав з листа Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області від 01.04.2016 року №27-28-3-1643/2-16. При цьому, як доказ, позивач надає запит адвоката Федини О.В. та відповідь на нього Управління Держземагентства у Золотоніському районі від 15.04.2013 №465/06-11 про відсутність інформації щодо зняття з реєстрації державного акту серія ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою площею 22,9 га. Але цей доказ позивача спростовується відповіддю того ж Управління Держземагентства у Золотоніському районі від 24.04.2013 №526/06-11 на запит ТОВ «Кристал-05» щодо розгляду заяви СФГ «Настасія» стосовно добровільної відмови та припинення права постійного користування земельною ділянкою з жовтня 2005 року. Листом-відповіддю Управління Держземагентства у Золотоніському районі підтверджує розгляд заяви голови СФГ «Настасія» ОСОБА_1 та прийняття розпорядження № 409 від 27 жовтня 2005 року «Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ «Настасія» в межах Ковтунівської сільської ради». Протягом 10 календарних днів Управління Держземагентства у Золотоніському районі дає протилежну за змістом інформацію, а позивач по справі, діючи недобросовісно і зловживаючи правами, використовує неправдиві відомості. Крім того в матеріалах справи наявні документи, які свідчать про те, що земельна ділянка, яка є предметом прийнятого розпорядження від 27.10.2005 №409, у 2007 році (тобто після добровільної відмови від неї СФГ «Настасія» і прийняття цього Розпорядження), була передана в оренду Товариству з обмеженою відповідальністю «Кристал-05», яке є її орендатором досьогодні. Тобто, земельна ділянка з 2007 року перебуває у користуванні ТОВ «Кристал-05» за договорами, укладеними з її власником, про що позивач не міг не знати, оскільки перебування земельної ділянки у користуванні іншої особи унеможливлювало її використання СФГ «Настасія» за цільовим призначенням протягом всього строку перебування її в оренді ТОВ «Кристал-05». Враховуючи викладене, позивач повинен був дізнатися про порушення своїх прав, як землекористувача вказаної земельної ділянки, не пізніше 2007 року, тобто коли дана земельна ділянка була передана власником у користування іншої особи. При цьому СФГ «Настасія» законність прийняття вказаного розпорядження не оскаржували ні у 2005, ні у 2006 , ні у 2007, ні у 2008 роках, ні в подальшому, що зокрема свідчить про схвалення СФГ «Настасія» розпорядження Золотніської РДА від 27.10.2005 №409. ОСОБА_1 , який є кінцевим бенефеціаром та головою СФГ «Настасія», подав адміністративний позов, що є предметом даного розгляду, лише через 11 років.

06 грудня 2021 року через канцелярію суду від представника третьої особи ТОВ «Кристал-05» адвоката Міщенка С.В. надійшли пояснення аналогічні за змістом до відзиву на позов представника відповідача, у яких просив відмовити у задоволенні позовних вимог з врахуванням заяв, заперечень і відзиву відповідача.

23 лютого 2022 року через канцелярію суду від представника третьої особи Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області надійшли пояснення, у яких зазначено, що відповідно до земельно-облікових даних станом на 31.12.2012 за ОСОБА_1 обліковувалася земельна ділянка загальною площею 22,9 га ріллі згідно з проекту відведення земельної ділянки площею 23,4 га ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства із земель запасу в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, відповідно до якого видано державний акт права постійного користування землею серія ЧР 8-98 на підставі рішення Золотоніської районної ради народних депутатів від 16.02.2000 за №13. Даний державний акт зареєстровано в Книзі записів державних актів на право постійного користування землею 16.01.2001 за № 36. Інформація щодо вилучення земельної ділянки у ОСОБА_1 відсутня. Станом на 31.12.2012 вказана вище земельна ділянка перебувала в оренді ТОВ «Кристал-05» відповідно до укладених договорів оренди земельних ділянок площею 53,4186 га на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 01.02.2007 №47 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельних ділянок ТОВ «Кристал-05» в адміністративних межах Вознесенської та Ковтунівської сільських рад» та від 20.12.2011 № 522 «Про надання дозволу на поновлення договорів оренди землі». Відповідно до відомостей внесених до Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 7121585800:05:002:0501 загальною площею 22,8994 га рахується комунальною власністю Новодмитрівської сільської ради та перебуває в оренді ТОВ «Кристал-05». Дата реєстрації речового права - 15.12.2016, строк дії речового права до 01.12.2023.

Представники позивача адвокати Шарая Л.О., Борейко О.І. у судовому засіданні позовні вимоги підтримали та просили задовольнити з підстав, зазначених у позовній заяві. Вважають, що оскаржуваним розпорядженням права позивача порушені як фізичної особи так і голови СФГ. Строк подання позовної заяви не порушений, оскільки позивач дізнався про порушене його право з відповіді на запит адвоката у 2013 році.

Представник третьої особи ТОВ «Кристал-05» адвокат Міщенко С.В. у судовому засіданні просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав, зазначених у письмових запереченнях, які приєднані до матеріалів справи.

Представник третьої особи СФГ «Настасія» адвокат Хомік С.Г. у судовому засіданні позовні вимоги підтримав та просив задовольнити.

Представники відповідача Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області, третіх осіб Новодмитрівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та Головного управління Держгеокадастру у Черкаській області у судове засідання не з`явилися. У матеріалах справи є заяви про розгляд справи без участі представників.

Заслухавши учасників судового процесу, дослідивши матеріали справи, з`ясувавши всі обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги, об`єктивно оцінивши докази, що мають значення для вирішення справи по суті, суд приходить до наступних висновків.

Матеріалами справи встановлено, що 16.01.2001 ОСОБА_1 на підставі рішення Золотоніської районної ради народних депутатів Золотоніського району Черкаської області від 16.02.2000 №13, видано державний акт серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 22,9 га, що розташована в адміністративних межах Ковтунівської сільради, що зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №36.

29.01.2001 зареєстровано СФГ "Настасія", головою якого став ОСОБА_1 .

Розпорядженням Золотоніської РДА від 27.10.2005 №409 "Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ "Настасія" в межах Ковтунівської сільради, з посиланням на пункт 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 140 ЗК України вилучено вищевказану земельну ділянку, надану СФГ "Настасія" у постійне користування рішенням Золотоніської районної ради від 16.02.2000 №13 та передано її до земель запасу в межах Ковтунівської сільської ради (пункт 1). На підставі пункту 3 зазначеного розпорядження вирішено вважати таким, що втратив чинність, вищезгаданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до листа Головного управління Держгекокадастру у Черкаській області від 15.02.2022 №907/421/-22-0.364 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.09.2021, станом на 31.12.2012 вказана земельна ділянка перебувала в оренді ТОВ «Кристал-05» відповідно до укладених договорів оренди земельних ділянок площею 53,4186 га на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 01.02.2007 №47 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельних ділянок ТОВ «Кристал-05» в адміністративних межах Вознесенської та Ковтунівської сільських рад» та від 20.12.2011 № 522 «Про надання дозволу на поновлення договорів оренди землі». Відповідно до відомостей внесених до Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 7121585800:05:002:0501 загальною площею 22,8994 га рахується комунальною власністю Новодмитрівської сільської ради та перебуває в оренді ТОВ «Кристал-05». Дата реєстрації речового права - 15.12.2016, строк дії речового права до 01.12.2023.

Частиною 1 ст. 92 ЗК України (у редакції станом на час прийняття оскаржуваного рішення) встановлено, що право постійного користування земельною ділянкою - це право володіння і користування земельною ділянкою, яка перебуває у державній або комунальній власності, без встановлення строку.

Частиною 1 ст.125 ЗК України передбачено, що право постійного користування на земельну ділянку виникає після одержання її власником або користувачем документа, що посвідчує право власності чи право постійного користування земельною ділянкою, та його державної реєстрації.

Згідно з ч.5 ст.149 ЗК України районні державні адміністрації на їх території вилучають земельні ділянки державної власності (крім випадків, визначених частиною дев`ятою цієї статті), які перебувають у постійному користуванні, в межах сіл, селищ, міст районного значення для всіх потреб та за межами населених пунктів.

Підстави припинення права користування земельною ділянкою визначені ст.141 ЗК України. Так, згідно з п.«а» ч.1 ст.141 ЗК України підставою припинення права користування земельною ділянкою є добровільна відмова від права користування земельною ділянкою.

Відповідно до ч.ч.3-4 ст.142 ЗК України припинення права постійного користування земельною ділянкою у разі добровільної відмови землекористувача здійснюється за його заявою до власника земельної ділянки. Власник земельної ділянки на підставі заяви землекористувача приймає рішення про припинення права користування земельною ділянкою, про що повідомляє органи державної реєстрації.

З аналізу наведених норм вбачається, що обов`язковою умовою вилучення земельної ділянки з постійного користування у разі добровільної відмови є відповідна заява користувача, подана власнику такої земельної ділянки.

Спеціальним законом, яким визначені особливості створення фермерського господарства та врегулюванні особливості діяльності, прав та обов`язки цієї особи та її засновника, на час надання спірної земельної ділянки засновнику СФГ «Настасія» та безпосереднього створення даного фермерського господарства був Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991, а на даний час ці правовідносини врегульовані Законом України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003.

Частиною 1 статті 2 Закону України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 (в редакції, чинній на час створення СФГ «Настасія») визначено, що селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією. Закон про СФГ передбачав реєстрацію СФГ як юридичної особи. Частина четверта статті 1 "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 встановлює, що фермерське господарство є формою підприємницької діяльності громадян із створенням юридичної особи (зі змінами, які набули чинності з 01.05.2016, ФГ могло бути зареєстроване як юридична особа або фізична особа - підприємець). І Закон України "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 і Закон України "Про фермерське господарство" від 19.06.2003 передбачають можливість створення СФГ (ФГ), як юридичної особи, тобто особи з окремою правосуб`єктністю лише за умови попереднього надання земельної ділянки його засновнику з метою створення СФГ .

Відповідно до частини першої статті 3 "Про селянське (фермерське) господарство" від 20.12.1991 СФГ в системі народногосподарського комплексу є рівноправною формою ведення господарства поряд з державними, колективними, орендними та іншими підприємствами і організаціями, господарськими товариствами. При цьому статтею 9 вказаного Закону встановлені особливості реєстрації СФГ. Відповідно до частини першої цієї статті після одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, СФГ підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку. Частиною другою цієї статті передбачено, що після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання Державного акта на право приватної власності на землю, Державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи. Отже, станом на січень 2001 року Законом було передбачено одержання земельної ділянки як обов`язкової передумови для набуття СФГ правосуб`єктності. Одержання земельної ділянки для ведення СФГ вимагало у подальшому здійснити реєстрацію СФГ, що було дотримано засновником СФГ «Настасія» ОСОБА_1 , якому згідно Державного акту від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою було надано земельну ділянку, площею 22,9 га ріллі, з метою заснування даного фермерського господарства.

Верховний Суд неодноразово наголошував на особливостях створення СФГ (ФГ) (постанова Верховного Суду від 03.11.2021, справа № 817/1911/17), які полягають у тому, що: обов`язковою передумовою створення СФГ (ФГ) є набуття засновником (майбутнім головою відповідно до Закону про СФГ) права на земельну ділянку, надану для ведення СФГ (ФГ); коло учасників селянського СФГ (ФГ) є обмеженим та має родинно-трудову ознаку, відповідно до якої фермерське господарство може бути створене одним або кількома громадянами України, які є родичами або членами сім`ї відповідно до закону, а особи, у тому числі родичі, які працюють за трудовим договором (контрактом, угодою), не є членами СФГ (ФГ) (частина друга статті 2 Закону про СФГ, частина перша статті 3 Закону про ФГ); фермерське господарство реєструється в установленому законом порядку і з дати реєстрації набуває статусу юридичної особи і з цього часу обов`язки землекористувача земельної ділянки здійснює фермерське господарство, а не громадянин, якому вона надавалась.

Вищезазначений висновок відповідає правовим позиціям, що були викладені у низці висновків Великої Палати Верховного Суду, згідно яких за змістом статей 1, 5, 7, 8 і 12 Закону про ФГ після укладення договору оренди земельної ділянки для ведення ФГ та проведення державної реєстрації такого господарства, обов`язки орендаря цієї земельної ділянки виконує ФГ, а не громадянин, якому вона надавалась. Після державної реєстрації ФГ у правовідносинах користування земельними ділянками, наданими на підставі Закону про ФГ, відбувається фактична заміна орендаря, й обов`язки користувача земельної ділянки переходять до ФГ з дня його державної реєстрації. Крім того, для фактичної заміни орендаря та переходу обов`язків користувача земельної ділянки до ФГ має значення факт державної реєстрації останнього, а не внесення земельних ділянок до його статутного капіталу (пункти 40- 42 постанови від 31.10.2018 у справі № 677/1865/16-ц). Близькі за змістом висновки викладено також у постанові від 13.03.2018 у справі № 348/992/16-ц, у пункті 47 постанови від 20.06.2018 у справі № 317/2520/15-ц, пунктах 28 - 30, 38 постанови від 22.08.2018 у справі № 606/2032/16-ц, у постанові від 12.12.2018 у справі № 388/1103/16-ц, у пунктах 31- 32 постанови від 16.01.2019 у справі № 695/1275/17, пунктах 32, 33 постанови від 16.01.2019 у справі № 483/1863/17.

Статтею 15 ЦК України передбачено, що кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання, а також на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Порушення права пов`язане з позбавленням його суб`єкта можливості здійснити (реалізувати) своє право повністю або частково.

У відповідності до ч.1 ст. 4 ЦПК України кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

З урахуванням цих норм, правом на звернення до суду за захистом наділена особа в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів.

У свою чергу суд повинен установити, чи були порушені, невизнані або оспорені права, свободи чи інтереси цих осіб, і залежно від установленого вирішити питання про задоволення позовних вимог або відмову в їх задоволенні.

Згідно з вимогами п.п. 1, 2, 3 ч. 1 ст. 264 ЦПК України, під час ухвалення рішення суд вирішує, чи мали місце обставини (факти), якими обґрунтовувалися вимоги та заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані, які мають значення для вирішення справи; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин.

Частиною 1 ст. 2 ЦПК України передбачено, що завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно з ч.1 ст. 21 ЦК України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси.

Отже, підставами для визнання недійсним акту (рішення) є його невідповідність вимогам законодавства або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акту прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі.

Відповідно до норм ЦПК України в порядку цивільного судочинства можуть розглядатися будь-які справи, у яких хоча б одна зі сторін є фізичною особою, якщо їх вирішення не віднесено до інших видів судочинства.

Статтею 15 ЦПК України передбачено, що суди розглядають у порядку цивільного судочинства справи щодо захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів, що виникають із цивільних, житлових, земельних, сімейних, трудових відносин.

Таким чином, критеріями розмежування судової юрисдикції, тобто передбаченими законом умовами, за яких певна справа підлягає розгляду за правилами того чи іншого виду судочинства, є суб`єктний склад правовідносин, предмет спору та характер спірних матеріальних правовідносин. Крім того, таким критерієм може бути пряма вказівка в законі на вид судочинства, у якому розглядається визначена категорія справ.

Із системного аналізу наведених норм процесуального права вбачається, що спори, сторонами в яких є юридичні особи розглядаються господарськими судами, а інші за правилами цивільного судочинства.

У свою чергу земельні спори, сторонами в яких є, насамперед, юридичні особи та фізичні особи-підприємці, про захист порушених або оспорюваних прав і охоронюваних законом інтересів розглядаються господарськими судами, а інші - за правилами цивільного судочинства. Аналогічний правовий висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.07.2019 у справі № 637/116/18.

Пунктами 19-23 постанови Верховного Суду від 16.06.2021 у даній справі встановлено, що між сторонами виник спір про цивільне право, і оспорювання рішення відповідача про припинення права постійного користування землею та скасування державного акта на це право не може вирішуватися за правилами адміністративного судочинства. Цією ж постановою Верховного Суду, постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 скасовано та закрито провадження у справі. Роз`яснено позивачу, що розгляд даної справи віднесено до компетенції цивільної юрисдикції і що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного суду від 11.08.2021 дану позовну заяву передано за підсудністю до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області, оскільки позивач подав заяву від 15.07.2021, якою просив направити справу до суду цивільної юрисдикції.

Аналізуючи вказані вище норми законодавства, суд приходить до висновку, що після заснування фермерського господарства ОСОБА_1 передав зазначені 22,9 га землі до СФГ «Настасія», яке з моменту заснування й набуло прав та обов`язків землекористувача вказаною земельною ділянкою, а ОСОБА_1 , як голова СФГ «Настасія», лише мав і має право діяти від імені СФГ, а тому внаслідок прийняття п. 1 розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 27.10.2005 №409 у частині вилучення з постійного користування СФГ «Настасія» земельної ділянки, площею 22,9га ріллі, наданої у постійне користування рішенням від 16.02.2000 №13 в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, а також п.3 наведеного розпорядження щодо втрати чинності Державним актом від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою, права ОСОБА_1 , як фізичної особи, які б підлягали захисту, не були порушені, оскільки станом на дату прийняття Золотоніською РДА оскаржуваного розпорядження ОСОБА_1 втратив право землекористувача земельної ділянки, яка надавалася йому Державним актом від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 для заснування СФГ «Настасія», яке, в свою чергу, з моменту державної реєстрації та набуття ним прав юридичної особи набуло, як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

За таких обставин, враховуючи, що оскаржуваним розпорядженням відповідача прав ОСОБА_1 , як фізичної особи, порушено не було, це є самостійною підставою для відмови у задоволенні позовних вимог, що відповідатиме правовим позиціям Верховного Суду, які були висловлені у постанові від 24 лютого 2021 року у справі № 233/3516/18-ц (провадження № 61-4805св20), у якій суд наголосив, що правом на звернення до суду за захистом особа наділена в разі порушення, невизнання або оспорювання саме її прав, свобод чи інтересів, а також у разі звернення до суду органів і осіб, яким надано право захищати права, свободи та інтереси інших осіб або державні та суспільні інтереси, а відсутність порушеного права й інтересу встановлюється під час розгляду справи по суті та є самостійною підставою для прийняття судом рішення про відмову в позові.

Щодо застосування стоків позовної даності суд приходить до такого висновку.

Відповідно до ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

За змістом ч. 1 ст. 261 ЦК України позовна давність застосовується лише за наявності порушення права особи.

Перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила (ч. 1 ст. 261 ЦК України).

Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові (ст. 267 ЦК України).

У постанові Верховного Суду в складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 4 грудня 2019 року у справі № 234/13519/16-ц вказано, що «відповідно до частин другої-четвертої статті 267 ЦК України заява про захист цивільного права або інтересу має бути прийнята судом до розгляду незалежно від спливу позовної давності. Позовна давність застосовується судом лише за заявою сторони у спорі, зробленою до винесення ним рішення. Сплив позовної давності, про застосування якої заявлено стороною у спорі, є підставою для відмови у позові. Так, встановивши, що строк для звернення з позовом пропущено без поважної причини, суд у рішенні зазначає про відмову в позові з цих підстав, якщо про застосування позовної давності заявлено стороною у спорі, зробленою до ухвалення ним рішення, крім випадків, коли позов не доведено, що є самостійною підставою для цього. Таким чином, підставами для відмови в позові у зв`язку з пропуском позовної давності є наступні факти: доведеність порушення цивільного права або інтересу, за захистом якого особа звернулася до суду, закінчення перебігу встановленого законодавством строку звернення до суду, відсутність поважних причин його пропуску, заява сторони у справі про застосування позовної давності. Позовна давність застосовується до обґрунтованого позову».

Отже, суд застосовує позовну давність лише тоді, коли є підстави для задоволення позовних вимог, звернутих позивачем до того відповідача у спорі, який заявляє про застосування позовної давності. Тобто, перш ніж застосувати позовну давність, суд має з`ясувати та зазначити у судовому рішенні, чи було порушене право, за захистом якого позивач звернувся до суду. Якщо це право порушене не було, суд відмовляє у позові через необґрунтованість останнього. І тільки якщо буде встановлено, що право позивача дійсно порушене, але позовна давність за відповідними вимогами спливла, про що заявила інша сторона у спорі, суд відмовляє у позові через сплив позовної давності у разі відсутності визнаних судом поважними причин її пропуску, про які повідомив позивач.

Аналогічний правовий висновок викладеного Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 22 травня 2018 року в справі № 369/6892/15-ц та у постанові від 31 жовтня 2018 в справі № 367/6105/16-ц.

Оскільки у даній справі встановлено, що права ОСОБА_1 , як фізичної особи, порушені не були, позовні вимоги є необґрунтованими по суті спору, а тому відмовити у задоволенні позовних вимог необхідно саме з цих підстав, а заява відповідача про відмову у позові з підстав пропуску строку звернення до суду з позовом задоволенню не підлягає.

Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (SERYAVIN AND OTHERS v. UKRAINE, № 4909/04, § 58, ЄСПЛ, від 10 лютого 2010 року.

Керуючись ст.ст. 259,263-265, 354, 355 ЦПК України, суд

в и р і ш и в:

у задоволенні позову голови селянського (фермерського) господарства «Настасія» ОСОБА_1 (місце проживання: АДРЕСА_1 ; реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області (місцезнаходження: Черкаська обл., м. Золотоноша, вул. Садовий проїзд, 5; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 04061197), треті особи - Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області (місцезнаходження: Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Смілянська, 131; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 39765890), Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал-05» (місцезнаходження: Черкаська обл., Золотоніський р-н., с. Вознесенське, вул. Шкільна, 78; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 33931208), Новодмитрівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області (місцезнаходження: Черкаська обл., с. Нова Дмитрівка, вул. Чернишевського, 19; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 26323373), Селянське (фермерське) господарство «Настасія» (місцезнаходження: Черкаська обл., Золотоніський р-н, с. Ковтуни, вул. Перемоги, 10; ідентифікаційний код в Єдиному державному реєстрі підприємств і організацій України 31314511), про часткове скасування розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до Черкаського апеляційного суду.

Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Повний текст судового рішення буде складено 07.08.2023.

Суддя: К.М. Ушакова