Постанова

від 24.10.2023 по справі 823/1438/16

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРКАСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження 22-ц/821/1668/23Головуючий по 1 інстанціїСправа №823/1438/16 Категорія: 302000000 Ушакова К. М. Доповідач в апеляційній інстанції Новіков О. М.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2023 року Черкаський апеляційнийсуд в складі колегії:

суддів Новікова О.М., Гончар Н.І., Сіренка Ю.В.,

за участю секретаря Матюхи В.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в місті Черкаси апеляційну скаргу голови селянського (фермерського) господарства «Настасія» Демиденка Леоніда Валерійовича на рішення Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2023 року у справі за позовом голови селянського (фермерського) господарства «Настасія» Демиденка Леоніда Валерійовича до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області, треті особи: Головне управління Держгеокадастру у Черкаській області, Товариство з обмеженою відповідальністю «Кристал-05», Новодмитрівська сільська рада Золотоніського району Черкаської області, Селянське (фермерське) господарство «Настасія», про часткове скасування розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області, -

в с т а н о в и в:

У жовтні 2016 року голова селянського (фермерського) господарства «Настасія» Демиденко Леонід Валерійович звернувся до суду із вказаним позовом.

В обґрунтування поданої позовної заяви зазначив, що 16.01.2001 йому на підставі рішення Золотоніської районної ради народних депутатів Золотоніського району Черкаської області від 16.02.2000 №13, видано державний акт серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 22,9 га, що розташована в адміністративних межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, що зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №36.

29.01.2001 зареєстровано СФГ "Настасія", головою якого і став ОСОБА_1 .

Розпорядженням Золотоніської РДА від 27.10.2005 №409 "Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ "Настасія" в межах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області, з посиланням на пункт 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 140 ЗК України вилучено вищевказану земельну ділянку, надану СФГ "Настасія" у постійне користування рішенням Золотоніської районної ради від 16.02.2000 №13 та передано її до земель запасу в межах Ковтунівської сільської ради (пункт 1).

На підставі пункту 3 зазначеного розпорядження вирішено вважати таким, що втратив чинність, вищезгаданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Заявник вказав, що Золотоніська РДА не ініціювала переоформлення права постійного користування земельною ділянкою з ОСОБА_1 на довгостроковий договір оренди землі відповідно до вимог закону, а вилучила земельну ділянку з постійного користування СФГ «Настасія», яке такого права ніколи не мало.

На підставі викладеного голова селянського (фермерського) господарства «Настасія» ОСОБА_1 просив суд просив скасувати пункт 1 розпорядження відповідача від 27.10.2005 № 409 у частині вилучення з його постійного користування земельної ділянки, площею 22,9 га ріллі, наданої у постійне користування рішенням від 16.02.2000 №13 в адмінмежах Ковтунівської сільської ради Золотоніського району Черкаської області та пункт 3 наведеного розпорядження щодо втрати чинності Державним актом від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою.

Постановою Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 позовні вимоги задоволено повністю.Визнано протиправними та скасовано пункт 1 розпорядження Золотоніської РДА від 27.10.2005 № 409 у частині вилучення з постійного користування СФГ "Настасія" вказаної земельної ділянки а також пункт 3 наведеного розпорядження щодо втрати чинності Державним актом від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою.

Постановою Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 у задоволенні апеляційної скарги Ковтунівської сільської ради відмовлено, а постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 16.06.2021 касаційну скаргу Ковтунівської сільської ради задоволено частково. Постанову Черкаського окружного адміністративного суду від 27.12.2016 та постанову Київського апеляційного адміністративного суду від 13.03.2018 скасовано та закрито провадження у справі. Роз`яснено позивачу голові Селянського (фермерського) господарства "Настасія" Демиденку Леоніду Валерійовичу, що розгляд цієї справи віднесено до компетенції суду цивільної юрисдикції і що позивач має право протягом десяти днів з дня отримання цієї постанови звернутися до Верховного Суду із заявою про направлення справи за встановленою юрисдикцією.

Ухвалою Верховного Суд у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 11.08.2021 заяву голови Селянського (фермерського) господарства "Настасія" Демиденка Л.В. про направлення справи за встановленою юрисдикцією задоволено. Справу №823/1438/16 за позовом голови Селянського (фермерського) господарства "Настасія" Демиденка Л.В. до Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області, третя особа Управління Держгеокадастру у Золотоніському районі Черкаської області, про часткове скасування рішення - передано до Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області.

Рішенням Золотоніського міськрайонного суду Черкаської області від 26 липня 2023 року у задоволенні позову голови селянського (фермерського) господарства «Настасія» Демиденка Л.В. відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що після заснування фермерського господарства ОСОБА_1 передав зазначені 22,9 га землі до СФГ «Настасія», яке з моменту заснування й набуло прав та обов`язків землекористувача вказаною земельною ділянкою. ОСОБА_1 , як голова СФГ «Настасія», лише мав і має право діяти від імені СФГ. Тому, внаслідок прийняття п. 1 розпорядження Золотоніської районної державної адміністрації Черкаської області від 27.10.2005 № 409 у частині вилучення з постійного користування СФГ «Настасія» спірної земельної ділянки а також п. 3 щодо втрати чинності Державним актом від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою, права ОСОБА_1 , як фізичної особи, які б підлягали захисту, не були порушені.

Станом на дату прийняття Золотоніською РДА оскаржуваного розпорядження ОСОБА_1 втратив право землекористувача земельної ділянки, яка надавалася йому Державним актом від 16.01.2001 серії ЧР 8-98 для заснування СФГ «Настасія», яке, в свою чергу, з моменту державної реєстрації та набуття ним прав юридичної особи набуло, як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Не погодившись із рішенням суду першої інстанції голова СФГ «Настасія» Демиденко Л.В. оскаржив його в апеляційному порядку та зазначив, що рішення ухвалено при неправильному застосуванні норм матеріального права, а тому просив його скасувати та ухвалити нове, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.

Апеляційна скарга мотивована тим, що згідно рішення Золотоніської районної ради від 16.02.2000 №13-16 «Про затвердження проекту відводу землі гр. ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства та державного акта на право постійного користування землею серії ЧР 8-98 від 16.01.2001 саме ОСОБА_1 , а не СФГ «Настасія» було передано у користування земельну ділянку для ведення селянського (фермерського) господарства загальною площею 23,4 га (ріллі).

Вказує, що оскільки Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою виданий на ім`я ОСОБА_1 , а не іншої особи, вважає, що саме апелянт є користувачем земельної ділянки, переданої йому для ведення фермерського господарства, а тому оскаржуваним розпорядженням порушені його права.

Стверджує, що здійснює захист прав та інтересів своїх (фізичної особи на ім`я якої виданий державний акт) та СФГ «Настасія», яке використовує земельну ділянку.

У відзиві на апеляційну скаргу Золотоніська РДА вказує, що, після одержання державного акта на право постійного користування земельною ділянкою для ведення СФГ та проведення державної реєстрації СФГ «Настасія», як юридичної особи, обов`язки користувача цієї земельної ділянки виконувало СФГ, а не ОСОБА_1 , як фізична особа громадянин, якому вона надавалась, навіть незважаючи на ту обставину, що ОСОБА_1 став і є засновником та головою СФГ «Настасія», оскільки після державної реєстрації СФГ, у правовідносинах користування земельною ділянкою, наданою на підставі Закону про СФГ, відбулася фактична заміна землекористувача.

Щодо суті позовних вимог позивача, то зазначено, що оскільки належний землекористувач, а саме СФГ «Настасія», звернулося до Золотоніської РДА з відповідною заявою «Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ «Настасія» в межах Ковтунівської сільської ради». Тому відповідач, діючи в межах наданих законом повноважень, розглянувши цю заяву, правомірно виніс рішення про її задоволення, вилучивши цю земельну ділянку та передавши її до земель запасу в межах Ковтунівської сільської ради (п. 1 Розпорядження).

Звернуто увагу, що земельна ділянка з 2007 року перебуває у користуванні ТОВ «Кристал 05» за договорами, укладеними з її власником, про що позивач не міг не знати, оскільки перебування земельної ділянки у користуванні іншої особи унеможливлювало її використання СФГ «Настасія» за цільовим призначенням протягом всього строку перебування її в оренді ТОВ «Кристал -05».

У свою чергу ОСОБА_1 подав адміністративний позов, що є предметом даного судового розгляду лише через 11 років, що є підтвердженням суперечливої поведінки самого позивача, так і того, що позов подано позивачем поза межами строку звернення до суду.

Зазначає, що позивачем обрано неефективний спосіб захисту, що є самостійною підставою для відмови у позові, оскільки належним способом захисту у даних правовідносинах є звернення з віндикаційним позовом.

У відзиві на апеляційну скаргу ТОВ «Кристал-05» зазначило, що позивач ОСОБА_1 і в апеляційній скарзі, і при зверненні до суду та в ході судового розгляду неодноразово наголошував, що даний позов був поданий ним саме з метою захисту цивільних прав позивача, як користувача земельної ділянки.

Зазначає, що у постанові Верховного Суду від 16 червня 2021 року у справі №823/1438/16 суд наголосив, що виникнення спірних правовідносин в межах заявленого у даній справі позову обумовлено незгодою позивача з рішеннями відповідача в частині наведених пунктів, оскільки спірна земельна ділянка надавалась у користування позивачу як фізичній особі, а не СФГ «Настасія» і добровільної відмови від права користування цією земельною ділянкою позивач не надавав.

Вказує, що спірним розпорядженням відповідачем було прийнято рішення щодо припинення прав користування саме СФГ «Настасія», і до того ж на дві земельні ділянки: 1) площею 22,9 га ріллі, надану в постійне користування рішенням Золотоніської районної ради від 16.02.2000 року №13 та 2) площею 50,0 га пасовищ, наданої розпорядженням Золотоніської райдержадміністрації від 10.09.2003 року №403 у зв`язку з добровільною відмовою СФГ «Настасія» від права користування цими земельними ділянками, яке з моменту державної реєстрації цього селянського (фермерського) господарства та набуття ним прав юридичної особи, на основі норм права набуло як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки, а також набуло право на добровільну відмову від права користування земельною ділянкою, як її єдиний законний землекористувач, яким і скористалося, відмовившись від вказаної земельної ділянки.

Тому посилання ОСОБА_1 , як на підставу його позовних вимог, і заперечень проти ухваленого судом першої інстанції рішення, на ту обставину, що він особисто заяви про добровільну відмову від права користування земельною ділянкою не подавав, а тому розпорядженням порушено його цивільне право, - є безпідставним та таким, що не відповідає нормам матеріального права. На час звернення СФГ «Настасія» з відповідною заявою та винесення спірного розпорядження ОСОБА_1 не володів правом довічного користування земельною ділянкою площею 22,9 га і такої заяви дійсно подавати не міг, це було вчинено фермерським господарством, як юридичною особою до якого перейшло право користування цією земельною ділянкою.

Згідно до ч. 1 ст. 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Вивчивши матеріали справи, перевіривши законність і обґрунтованість судового рішення в межах доводів апеляційної скарги, апеляційний суд доходить наступних висновків.

Відповідно до ст. 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Судове рішення має відповідати завданню цивільного судочинства, визначеному цим Кодексом.

Оскаржуване судове рішення відповідає зазначеним вимогам закону.

Згідно з частиною першою статті 15, частиною першою статті 16ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Для застосування того чи іншого способу захисту, необхідно встановити які ж права (інтереси) позивача порушені, невизнані або оспорені відповідачем і за захистом яких прав (інтересів) позивач звернувся до суду. При оцінці обраного позивачем способу захисту потрібно враховувати його ефективність, тобто спосіб захисту має відповідати змісту порушеного права, характеру правопорушення та забезпечити поновлення порушеного права.

Суд може захистити цивільне право або інтерес іншим способом, що встановлений договором або законом чи судом у визначених законом випадках (абзац 2 частини другої статті 16 ЦК України).

Як вбачаєтьсяіз матеріалівсправи тавстановлено судомпершої інстанції 16.01.2001 ОСОБА_1 на підставі рішення Золотоніської районної ради народних депутатів Золотоніського району Черкаської області від 16.02.2000 №13, видано державний акт серії ЧР 8-98 на право постійного користування земельною ділянкою для ведення селянського (фермерського) господарства, площею 22,9 га, що розташована в адміністративних межах Ковтунівської сільради, що зареєстрований у книзі записів державних актів на право постійного користування землею за №36.

29.01.2001 зареєстровано СФГ "Настасія", головою якого став ОСОБА_1 .

Розпорядженням Золотоніської РДА від 27.10.2005 №409 "Про добровільну відмову від користування земельними ділянками СФГ "Настасія" в межах Ковтунівської сільради, з посиланням на пункт 2 статті 21 Закону України "Про місцеві державні адміністрації", статті 140 ЗК України вилучено вищевказану земельну ділянку, надану СФГ "Настасія" у постійне користування рішенням Золотоніської районної ради від 16.02.2000 №13 та передано її до земель запасу в межах Ковтунівської сільської ради (пункт 1). На підставі пункту 3 зазначеного розпорядження вирішено вважати таким, що втратив чинність, вищезгаданий державний акт на право постійного користування земельною ділянкою.

Відповідно до листа Головного управління Держгекокадастру у Черкаській області від 15.02.2022 №907/421/-22-0.364 та Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно від 09.09.2021, станом на 31.12.2012 вказана земельна ділянка перебувала в оренді ТОВ «Кристал-05» відповідно до укладених договорів оренди земельних ділянок площею 53,4186 га на підставі розпорядження Золотоніської РДА від 01.02.2007 №47 «Про затвердження технічної документації із землеустрою щодо передачі в оренду земельних ділянок ТОВ «Кристал-05» в адміністративних межах Вознесенської та Ковтунівської сільських рад» та від 20.12.2011 № 522 «Про надання дозволу на поновлення договорів оренди землі». Відповідно до відомостей внесених до Державного земельного кадастру земельна ділянка з кадастровим номером 7121585800:05:002:0501 загальною площею 22,8994 га рахується комунальною власністю Новодмитрівської сільської ради та перебуває в оренді ТОВ «Кристал-05». Дата реєстрації речового права 15.12.2016, строк дії речового права до 01.12.2023.

Відповідно до частини першої статті 2Закону України«Про селянське(фермерське)господарство» (тут і надалі у редакції, чинній на момент створення ФГ "Настасія") селянське (фермерське) господарство є формою підприємництва громадян України, які виявили бажання виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією.

Згідно із частиною першою статті 51ЗК України1990року (тут і надалі у редакції, чинній на момент створення ФГ "Настасія") громадяни, які виявили бажання вести селянське (фермерське) господарство (включаючи й тих, хто переїздить з іншої місцевості), для одержання земельної ділянки у власність або користування подають до сільської, селищної, міської, районної ради народних депутатів за місцем розташування земельної ділянки заяву, яку підписує голова створюваного селянського (фермерського) господарства.

Відповідно достатті 7ЗК України1990року користування землею може бути постійним або тимчасовим. У постійне користування земля надається Радами народних депутатів із земель, що перебувають у державній власності, громадянам України для ведення селянського (фермерського) господарства, особистого підсобного господарства.

Згідно з частиною першою статті 22, частиною першою статті 23 ЗК України 1990 рокуправо власності на землю або право користування наданою земельною ділянкою виникає після встановлення землевпорядними організаціями меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання документа, що посвідчує це право. Право власності або право постійного користування землею посвідчується державними актами, які видаються і реєструються сільськими, селищними, міськими, районними радами народних депутатів.

За змістом статті 9Закону України«Про селянське(фермерське)господарство» після одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування землею або укладення договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, селянське (фермерське) господарство підлягає у 30-денний термін державній реєстрації у Раді народних депутатів, що передала у власність чи надала у користування земельну ділянку.

Після відведення земельної ділянки в натурі (на місцевості) і одержання державного акта на право приватної власності на землю, державного акта на право постійного користування або укладання договору на тимчасове користування землею, в тому числі на умовах оренди, та державної реєстрації селянське (фермерське) господарство набуває статусу юридичної особи, одержує печатку із своїм найменуванням і адресою, відкриває розрахунковий та інші рахунки в установах банку і вступає у відносини з підприємствами, установами та організаціями, визнається державними органами та органами місцевого самоврядування як самостійний товаровиробник при плануванні економічного і соціального розвитку регіону.

Сільська, селищна, міська Рада народних депутатів заносить до спеціальної погосподарської книги дані про склад господарства, передану у власність та надану у користування господарству земельну ділянку.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 23 червня 2020 року у справі № 922/989/18 зазначила, що з моменту державної реєстрації селянського (фермерського) господарства (фермерського господарства) та набуття ним прав юридичної особи таке господарство на основі норм права набуває як правомочності володіння і користування, так і юридичні обов`язки щодо використання земельної ділянки.

Крім того, Велика Палати Верховного Суду у постанові від 20 березня 2019 року у справі № 615/2197/15-ц зробила висновок, що у відносинах, а також спорах з іншими суб`єктами, голова фермерського господарства, якому була передана у власність, постійне користування чи оренду земельна ділянка, виступає не як самостійна фізична особа, власник, користувач чи орендар земельної ділянки, а як представник (голова, керівник) фермерського господарства. У таких правовідносинах їх суб`єктом є не фізична особа - голова чи керівник фермерського господарства, а фермерське господарство як юридична особа.

У зазначеній справі Велика Палата Верховного Суду також звернула увагу на те, що права та зобов`язання голови, керівника фермерського господарства не є тотожними з правами та зобов`язаннями самого фермерського господарства.

Враховуючи наведене, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що з моменту створення ФГ "Настасія"відбулася фактична заміна постійного землекористувача і права та обов`язки ОСОБА_1 щодо використання земельної ділянки перейшли до фермерського господарства з дня його державної реєстрації, а тому права позивача як фізичної особи у цій справі не порушені.

Колегія суддів погоджується з такими висновками суду першої інстанції, оскільки після створення ФГ "Настасія", саме до нього перейшли правомочності користування земельною ділянкою, наданою ОСОБА_1 для ведення селянського (фермерського) господарства.

Наведене узгоджується з висновками Верховного Суду, викладеними у постанові від 10 серпня 2022 року у справі № 137/493/16-ц, та не суперечить висновкам Верховного Суду, викладеним у постановах від 05 листопада 2019 року у справі № 906/392/18, від 24 квітня 2018 року у справі № 920/590/17.

Як у позовній заяві, так і у апеляційній скарзі ОСОБА_1 наголошує на тому, що Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою виданий на ім`я ОСОБА_1 , а не іншої особи, а тому вважає, що саме він є користувачем земельної ділянки, переданої йому для ведення фермерського господарства, а тому оскаржуваним розпорядженням порушені його права.

Верховним Судом у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду у своїй постанові від 16 червня 2021 року №823/1438/16 було враховано, що виникнення спірних правовідносин в межах заявленого у даній справі позову обумовлено незгодою позивача з рішенням відповідача в частині наведених пунктів, оскільки спірна земельна ділянка надавалась у користування позивачу як фізичній особі, а не СФГ «Настасія» і добровільної відмови від права користування цією земельною ділянкою позивач не надавав.

Саме у зв`язку із наведеними підставами заявленого позову, Верховний Суд дійшов висновку, що розгляд даного спору має здійснюватися в порядку цивільного судочинства.

У разі, якщо ФГ "Настасія"вважає порушеними свої права землекористувача, воно не позбавлене права звернення до суду із відповідним позовом.

Європейський суд з прав людини неодноразово відзначав, що рішення національного суду повинно містити мотиви, які достатні для того, щоб відповісти на істотні аспекти доводів сторін (рішення Європейського суду з прав людини у справі Ruiz Torija v. Spain, серія A, № 303-A, §§ 29-30). Це право не вимагає детальної відповіді на кожен аргумент, використаний стороною, більше того, воно дозволяє судам вищих інстанцій підтримати мотиви, наведені судами нижчих інстанцій, без того, щоб повторювати їх.

Рішення суду першої інстанції відповідає нормам матеріального і процесуального права.

Відповідно дост. 375 ЦПК Українисуд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Таким чином, судова колегія вважає, що доводи апеляційної скарги суттєвими не являються і не дають підстав для висновку про неправильне застосування судом першої інстанції норм матеріального чи процесуального права, які призвели або могли призвести до неправильного вирішення справи.

Керуючись ст.ст. 35, 258, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

п о с т а н о в и в :

Апеляційну скаргу голови селянського (фермерського) господарства «Настасія» Демиденка Леоніда Валерійовича залишити без задоволення.

Рішення Золотоніськогоміськрайонного судуЧеркаської областівід 26липня 2023рокузалишити без змін.

Постанова апеляційного суду набирає законної сили з дня її прийняття і може бути оскаржена до Верховного Суду у касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 жовтня 2023 року.

Судді: