Ухвала

від 14.09.2010 по справі 6/218/51/36/17

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

Справа: №   6/218/51/36/17                                   Головуючий у 1-й інстанції:   Блохіна Ж.В.  

Суддя-доповідач:  Зайцев М. П.

У Х В А Л А

Іменем України

"14" вересня 2010 р.                                                                                                        м. Київ

     Київський апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів:

Головуючого судді                              Зайцева М.П.

Суддів:                                        Собківа Я.М.          

                                                  Усенка В.Г.          

при секретарі                                       Губа О.В.

          розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Києві апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові на постанову Господарського суду Чернігівської області від 19 лютого 2009 року у справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Чернігівтекс»до Державної податкової інспекції у м. Чернігові, Головного управління Державного казначейства в Чернігівській області про стягнення бюджетної заборгованості в сумі 699392 грн., -

 В С Т А Н О В И В :

Позивач ТОВ «Чернігівтекс»звернулося до Господарського суду Чернігівської області з адміністративним позовом, в якому просило стягнути з Державного бюджету України  на їх користь суми заборгованості по відшкодуванню надмірно сплаченого ПДВ у розмірі 699392 грн. за грудень 2005 року та січень 2006 року.

Свої вимоги позивач мотивував тим, що дії відповідачів суперечать чинному законодавству і порушують права позивача.

Ухвалою Господарського суду Чернігівської області від 05.02.2006 року здійснена заміна відповідача –Відділення Державного казначейства у м. Чернігові та його правонаступника –Головне управління Державного казначейства в Чернігівській області (а.с.130-131).

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 19.02.2009 року позовні вимоги задоволено частково.

Не погоджуючись з прийнятою постановою, відповідач ДПІ у м. Чернігові подало апеляційну скаргу, в якій просить скасувати постановув частині задоволених позовнихз вимог і прийняти нову постанову, якою у задоволенні позовних вимог позивача відмовити повністю, посилаючись на неповне з’ясування судом 1-ої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального права, що призвело до неправильного вирішення справи.

У судове засідання з’явився представник ДПІ у м. Чернігові який підтримав апеляційну скаргу, інші сторони не з’явилися, причини неявки суду невідомі, про розгляд справи були повідомлені належним чином.

Відповідно до ч. 4 ст. 196 КАС України неприбуття в судове засідання сторін або інших осіб, які беруть участь у справі, належним чином повідомлених про дату, час і місце апеляційного розгляду, не перешкоджає судовому розгляду справи.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню, виходячи  з наступного.

Відповідно до ст. 200 КАС України суд апеляційної інстанції  залишає апеляційну скаргу  без задоволення, а постанову або ухвалу суду –без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив  обставини  справи та ухвалив  судове рішення з додержанням  норм матеріального і процесуального права.

Згідно  ч. 2 ст. 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов’язані діяти лише на підставі, в межах своїх повноважень та у спосіб, що передбачений Конституцією та законами України.

Відповідно до ч. 3 ст. 2 КАС України у справах щодо оскарження рішень, дій чи бездіяльності суб'єктів владних повноважень адміністративні суди перевіряють, чи прийняті (вчинені) вони: 1) на підставі, у межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України; 2) з використанням повноваження з метою, з якою це повноваження надано; 3) обґрунтовано, тобто з урахуванням усіх обставин, що мають значення для прийняття рішення (вчинення дії); 4) безсторонньо (неупереджено); 5)добросовісно; 6) розсудливо; 7) з дотриманням принципу рівності перед законом, запобігаючи несправедливій дискримінації; 8) пропорційно, зокрема з дотриманням необхідного балансу між будь-якими несприятливими наслідками для прав, свобод та інтересів особи і цілями, на досягнення яких спрямоване це рішення (дія); 9) з урахуванням права особи на участь у процесі прийняття рішення; 10) своєчасно, тобто протягом розумного строку.

Так,  судом  1-ої інстанції встановлено, що 12.04.2006 року ТОВ «Чернігівтекс»подало до ДПІ у м. Чернігові уточнюючий розрахунок податкових зобов’язань з ПДВ у зв’язку із виправленнями самостійно виявлених помилок  за січень 2006 року.

18.05.2006 року ДПІ у м. Чернігові була здійснена виїзна позапланова перевірка ТОВ «Чернігівтекс»з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування  ПДВ на рахунок платника у банку за грудень 2005 року та січень 2006 року, за результатами якої складено Акт перевірки № 162/23/32711482 (далі - Акт перевірки) (а.с.15-26).

Відповідно до висновків встановлених в Акті перевірки, прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2006 року № 0001842320/0, яким позивачу зменшено суму бюджетного відшкодування ПДВ на загальну суму 698882 грн.

Постановою Господарського суду Чернігівської області від 19.07.2007 року по справі №6/215а/48а (а.с.103-116), яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2008 року (а.с.89-92), позов задоволено повністю, визнано нечинним податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 29.05.2006 року №0001842320/0, яким ТОВ «Чернігівтекс»зменшено суму бюджетного відшкодування з ПДВ за грудень 2005 року та січень 2006 року на загальну суму 698882 грн.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доводяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Виходячи з наведеного, колегія суддів погоджується з висновком суду 1-ої інстанції, що ДПІ у м. Чернігові безпідставно зменшила позивачу суму бюджетного відшкодування за грудень 2005 року та січень 2006 року на загальну суму 698882 грн, а тому позовні вимоги в частині стягнення такої суми є обґрунтованими і підлягають задоволенню.

На підставі вищевикладеного колегія суддів приходить до висновку, що  постанова Господарського суду Чернігівської області від 19 лютого 2009 року ґрунтується на всебічному, повному та об‘єктивному розгляді всіх обставин справи, які мають значення для вирішення спору, відповідає нормам матеріального та процесуального права, доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду 1-ої інстанції, викладених у зазначеній постанові, у зв‘язку з чим підстав для її скасування не вбачається.

На підставі наведеного, керуючись ст.ст. 160, 195, 196, 198, 200, 205, 206, 212 КАС України, суд –

У Х В А Л И В:

Апеляційну скаргу Державної податкової інспекції у м. Чернігові  –залишити без задоволення.

Постанову Господарського суду Чернігівської області від 19 лютого 2009 року по справі № 6/218/51/36/17 - залишити без змін.

Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена безпосередньо до Вищого адміністративного суду України в порядок і строки, визначені ст.212 КАС України.

Головуючий суддя:                                                                                               М.П. Зайцев

Судді:                                                                                                                       Я.М. Собків

                                                                                                                         В.Г. Усенко

Повний текст виготовлено 17.09.2010 р.