Постанова

від 19.02.2009 по справі 6/218/51/36/17

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРНІГІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

6/218/51/36/17

ВИЩИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД УКРАЇНИ

Господарський суд Чернігівської області

14000 м. Чернігів, проспект Миру 20                                        Тел. 698-166, факс 7-44-62

Іменем України

П О С Т А Н О В А

          "19" лютого 2009 р.                      11 год. 40 хв. , м. Чернігів           справа № 6/218/51/36/17

Господарський суд Чернігівської області у складі:

судді                                           Блохіної Ж.В.

при секретарі

судового засідання                 Кузьміні М.М.,

за участю представників:

позивача                                   Коленченка О.О., довіреність № 21-06/07від 21.06.2007р.,

відповідача 1                            Ступака С.О., довіреність №21/9/10-010 від 08.01.2009р.,

відповідача 2                            Руденок Л.М. , довіреність №1 від 02.01.2009р.,

розглянувши у відкритому

судовому засіданні позов      товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівтекс”,

                                                   м. Чернігів, вул.. Щорса, 62-в

до  відповідача 1                     Державної податкової інспекції у м. Чернігові,

                                                   м. Чернігів, вул. Кирпоноса, 28,

до 2-го відповідача                 Головного управління Державного казначейства в

                                                   Чернігівській області,  м. Чернігів, вул.. Комсомольська, 27

про                                             стягнення бюджетної заборгованості в сумі 699392 грн.,

                                                             ВСТАНОВИВ:

Товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігівтекс” подано позов до відповідача 1-го - Державної податкової інспекції  у місті Чернігові та відповідача  2-го- відділення Державного казначейства у місті Чернігові про стягнення з державного бюджету бюджетної заборгованість по  податку на додану вартість у розмірі  699 392 грн. за грудень 2005 р. та січень 2006р.

Ухвалою суду від 05.02.2006р.  здійснена заміна другого відповідача –відділення Державного казначейства у місті Чернігові на його правонаступника –Головне управління Державного казначейства України у Чернігівській області.

Представники відповідачів заперечують проти позову.

Представник позивача просить позовні вимоги задовольнити, оскільки дії відповідача суперечать чинному законодавству і порушують права позивача. Так, представник зазначає, що ДПІ у м. Чернігові  було прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2006р. №0001842320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування  податку на додану вартість  за грудень 2005р. на суму 696109 грн., за січень 2006р. на 2773 грн., всього на 698882 грн. Дане податкове повідомлення-рішення прийнято ДПІ у м. Чернігові на підставі висновків проведеної виїзної позапланової перевірка з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2005р. та січень 2006р., за результатами якої складено акт №162/23/32711482 від 18.05.2006р. Позивач, не погоджуючись з висновками, викладеними в акті перевірки, оскільки вони не відповідають первинним документам бухгалтерського та податкового обліку і суперечать нормам чинного законодавства, подав позов до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання  нечинним  податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 29.05.2006р. №0001842320/0.  Постановою господарського суду Чернігівської області від 19 липня 2007р. по справі №6/215а/48а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2008р., позов задоволено повністю, визнано нечинним  податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 29.05.2006р. №0001842320/0, яким товариству з обмеженою відповідальність „Чернігівтекс”  зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за грудень 2005р. на суму 696109 грн., за січень 2006р. на 2773 грн., всього на 698882 грн.,  а тому  дана сума  підлягає відшкодуванню позивачу з державного бюджету України відповідно до п.п. 7.7.4, 7.7.5, 7.7.8 ст. 7 Закону України „Про податок на додану вартість”.

Представник першого відповідача просить у позові відмовити, посилаючись на те, що перевіркою позивача з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2005р. та січень 2006р. (акт №162/23/32711482 від 18.05.2006р.) встановлено:

- відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7, п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97р. ТОВ “Чернігівтекс” не мало права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

-          на порушення п.п.7.7.2 п.7.7, п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на  додану вартість” ТОВ “Чернігівтекс “ завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2005 р. на суму 696109 грн. та за січень 2006р. на суму 2773 грн.;

- за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2005 р. на суму 696109 грн. та за січень 2006р. на суму 2773 грн., що повязано з порушенням п.п.7.7.2 п.7.7, п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на  додану вартість”.

Отже, за висновками акту  перевірки Державною податковою інспекцією у м. Чернігові  зменшено  ТОВ “Чернігівтекс” суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 698 882,00 грн., що, на думку ДПІ у м. Чернігові є повністю правомірним.

Представник  другого відповідача проти позовних вимог заперечує та просить у позові відмовити, оскільки у Головного управління Державного казначейства в Чернігівській області відсутні на даний момент правові підстави для відшкодування з бюджету 699 392 грн. ПДВ.

Вислухавши представників сторін,  зясувавши всі обставини справи, дослідивши  надані сторонами докази, суд встановив наступне.

Як вбачається з матеріалів справи,  ТОВ „Чернігівтекс” скористалося правом на виправлення помилок та 12 квітня 2006 року  до ДПІ у м. Чернігові подало уточнюючий розрахунок  податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за грудень 2005 року, за даними якого в рядку 8.7 задекларовано до збільшення суму, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 696 109,00 грн. з Додатком 3 „Розрахунок  сум бюджетного відшкодування”, в якому заявлено 696 109,00 грн. ПДВ за грудень до відшкодування на розрахунковий рахунок.

Як вбачається з матеріалів справи, 12 квітня 2006р. підприємством подано уточнюючий розрахунок  податкових зобов'язань з податку на додану вартість у зв'язку з виправленням самостійно виявлених помилок за січень 2006 року, за даними якого в рядку 8.7 задекларовано збільшення суми, що підлягала бюджетному відшкодуванню на рахунок платника у банку в розмірі 2773,00 грн. з Додатком 3 „Розрахунок  сум бюджетного відшкодування” в якому заявлено 2773,00 грн. ПДВ за січень до відшкодування на розрахунковий рахунок.

ДПІ у м. Чернігові за результатами виїзної позапланової перевірка ТОВ „Чернігівтекс” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2005р. та січень 2006р.  складено акт №162/23/32711482 від 18.05.2006р.

Як вбачається з акту  від 18.05.2006р., перевіркою встановлено:

- відповідно до п.п.7.7.2 п.7.7, п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на додану вартість” №168/97-ВР від 03.04.97р. ТОВ “Чернігівтекс” не мало права на отримання бюджетного відшкодування податку на додану вартість;

-          на порушення п.п.7.7.2 п.7.7, п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на  додану вартість” ТОВ “Чернігівтекс “ завищено заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2005 р. на суму 696109 грн. та за січень 2006р. на суму 2773 грн.;

- за результатами перевірки неможливо підтвердити заявлену суму бюджетного відшкодування за грудень 2005 р. на суму 696109 грн. та за січень 2006р. на суму 2773 грн., що повязано з порушенням п.п.7.7.2 п.7.7, п.п.7.8.1 п.7.8 ст.7 Закону України “Про податок на  додану вартість”.

Отже, за висновками акту  перевірки Державною податковою інспекцією у м. Чернігові  зменшено  ТОВ “Чернігівтекс” суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість на загальну суму 698 882,00 грн., в тому числі:

  по Декларації від 12.04.2006р. за грудень 2005р. на суму 696 109,00 грн.;

по Декларації від 12.04.2006р. за січень 2006р. на суму     2 773,00 грн.

Відповідно до ст. 35 Господарського процесуального кодексу України факти, встановлені рішенням господарського суду під час розгляду однієї справи, не доходяться знову при вирішення інших спорів, в яких беруть участь ті самі сторони.

Господарським судом Чернігівської області розглянута справа №6/215а/48а, яка порушена  за позовом товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівтекс”  до Державної податкової інспекції у місті Чернігові про визнання  нечинним  податкового повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 29.05.2006р. №0001842320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за грудень 2005р. на суму 696109 грн., за січень 2006р. на 2773 грн., всього на 698882 грн.

Постановою господарського суду Чернігівської області від 19 липня 2007р. по справі №6/215а/48а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2008р., позов задоволено повністю, визнано нечинним  податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 29.05.2006р. №0001842320/0, яким товариству з обмеженою відповідальність „Чернігівтекс”  зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за грудень 2005р. на суму 696109 грн., за січень 2006р. на 2773 грн., всього на 698882 грн.

При цьому суд дійшов висновку, що ДПІ у м. Чернігові безпідставно зменшила ТОВ „Чернігівтекс” суму бюджетного відшкодування за грудень 2005р. на суму 696109 грн., за січень 2006р. на 2773 грн., всього на 698882 грн.

Суд дійшов висновку, що позовні вимоги обґрунтовані і підлягають задоволенню, виходячи з наступного.

Згідно з підпунктами 1.7,  п. 1.8 ст.1 Закону України “Про податок на додану вартість” від 03.04.1997р. №168/97-ВР (далі –Закон №168) податковий  кредит  -  сума, на яку платник податку має право зменшити податкове зобов'язання звітного періоду, визначена згідно з цим Законом; бюджетне  відшкодування  - сума,  що підлягає поверненню платнику податку з бюджету у зв'язку з надмірною сплатою податку у випадках, визначених цим Законом.

Порядок  визначення суми податку,  що підлягає сплаті до бюджету або відшкодуванню з бюджету, строки розрахунків з бюджетом передбачені п.7.7 ст. 7 Закону №168.

Відповідно до п.п. 7.7.1. п.7.7 ст.7 Закону №168 сума податку,  що підлягає сплаті  (перерахуванню)  до бюджету або бюджетному відшкодуванню, визначається як різниця між сумою податкового зобов'язання звітного податкового періоду та сумою податкового кредиту такого звітного податкового періоду.

При позитивному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума підлягає сплаті (перерахуванню) до бюджету у строки, встановлені законом для відповідного податкового періоду.

При від'ємному значенні суми, розрахованої згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, така сума враховується у зменшення суми податкового боргу з цього податку, що виник за попередні податкові періоди (у тому числі розстроченого або відстроченого відповідно до закону), а при його відсутності - зараховується до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Підпунктом 7.7.2 п.7.7 ст.7 Закону №168 встановлено, що якщо у наступному податковому періоді сума, розрахована згідно з підпунктом 7.7.1 цього пункту, має від'ємне значення, то:

    а) бюджетному відшкодуванню підлягає частина такого від'ємного значення, яка дорівнює сумі податку, фактично сплаченій отримувачем товарів (послуг) у попередньому податковому періоді постачальникам таких товарів (послуг);

    б) залишок від'ємного значення після бюджетного відшкодування включається до складу податкового кредиту наступного податкового періоду.

Згідно з п.п.7.7.4 п.7.7 ст.7 Закону №168 платник   податку,   який   має   право  на  одержання бюджетного відшкодування та прийняв рішення про повернення повної суми бюджетного відшкодування, подає відповідному податковому органу податкову декларацію та заяву про повернення такої повної суми бюджетного відшкодування, яка відображається у податковій декларації. При цьому платник податку в п'ятиденний термін після подання декларації податковому органу подає органу Державного казначейства України копію декларації, з відміткою податкового органу про її прийняття, для ведення реєстру податкових декларацій у розрізі платників.

У відповідності до п.п.7.7.5 п.7.7 ст. 7 Закон №168 протягом  30  днів,  наступних   за   днем   отримання податкової декларації, податковий орган проводить документальну невиїзну перевірку (камеральну) заявлених у ній даних. За наявності достатніх підстав вважати, що розрахунок суми бюджетного відшкодування було зроблено з порушенням норм податкового законодавства, податковий орган має право протягом такого ж строку провести позапланову виїзну перевірку (документальну) платника для визначення достовірності нарахування такого бюджетного відшкодування.

Податковий орган зобов'язаний у п'ятиденний термін після закінчення перевірки надати органу державного казначейства висновок із зазначенням суми, що підлягає відшкодуванню з бюджету.

Як встановлено п.п.7.7.8 п.7.8 ст. 7 Закону №168 сума бюджетного відшкодування, не сплачена у строки, визначені цим пунктом, вважається бюджетною заборгованістю.

Першим відповідачем  була проведена перевірка ТОВ „Чернігівтекс” з питань достовірності нарахування суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість на рахунок платника у банку за грудень 2005р. та січень 2006р.,  складено акт №162/23/32711482 від 18.05.2006р., за висновками якого прийнято податкове повідомлення-рішення від 29.05.2006р. №0001842320/0, яким зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за грудень 2005р. на суму 696109 грн., за січень 2006р. на 2773 грн., всього на 698882 грн.

Проте, постановою господарського суду Чернігівської області від 19 липня 2007р. по справі №6/215а/48а, яка залишена без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 28.11.2008р., позов задоволено повністю, визнано нечинним  податкове повідомлення-рішення ДПІ у м. Чернігові від 29.05.2006р. №0001842320/0, яким товариству з обмеженою відповідальність „Чернігівтекс”  зменшено суму бюджетного відшкодування з податку на додану вартість  за грудень 2005р. на суму 696109 грн., за січень 2006р. на 2773 грн., всього на 698882 грн.

Таким чином, сума податку на додану вартість  696109 грн., задекларована позивачем  до відшкодування на розрахунковий рахунок  за грудень 2005 року, та сума  2 773,00 грн. ПДВ,  задекларована  до відшкодування на розрахунковий рахунок за січень 2006 року, всього  698882 грн. не відшкодовані першим відповідачем, а тому  вважаються бюджетною заборгованістю.

Як вбачається з акту звірки, проведеної між позивачем та першим відповідачем, карток особового рахунку позивача - платника ПДВ на день вирішення спору податок на додану вартість в сумі 698882 грн. не відшкодований позивачу.

Згідно із ч. 2 ст. 19 Конституції України державні органи та їх посадові особи діють у спосіб, в межах повноважень та на підставах, передбачених Конституцією та Законами України.

Відповідно до частини 1 статті 2 Кодексу адміністративного судочинства України  завданням  адміністративного  судочинства  є  захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.

Виходячи з вищевикладеного, суд дійшов висновку, що позовні вимоги в частині стягнення з державного бюджету 698882 грн. бюджетної заборгованості по  податку на додану вартість за грудень 2005р. та січень 2006р.  є повністю обґрунтовані і  підлягають задоволенню.

Позовні вимоги в частині стягнення 510 грн. бюджетної заборгованість не доведені позивачем, а тому в цій частині позовні вимоги задоволенню не підлягають.

Керуючись ст. ст. 94, 158, 160-163 Кодексу адміністративного судочинства України,-

        С У Д    П О С Т А Н О В И В:    

   1. Позов задовольнити частково.

   2. Стягнути з державного бюджету України на користь   товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівтекс” (м. Чернігів,  вул. Щорса, 62-в, код 32711482, рахунок 26007028501980 в банку ПЕКАО (Україна) ТзОВ в м. Києві) 698882 грн. бюджетної заборгованості по  податку на додану вартість за грудень 2005р. та січень 2006р.

3. Відмовити в решті позову.

4.Стягнути з державного бюджету України на користь   товариства з обмеженою відповідальністю “Чернігівтекс” (м. Чернігів,  вул. Щорса, 62-в, код 32711482, рахунок 26007028501980 в банку ПЕКАО (Україна) ТзОВ в м. Києві)  1700 грн. судових витрат.

 4. Постанова набирає законної сили після закінчення строку подання заяви про апеляційне оскарження, встановленого Кодексом адміністративного судочинства України, якщо таку заяву не було подано.

            Якщо було подано заяву про апеляційне оскарження, але апеляційна скарга не була подана у строк, встановлений  Кодексом адміністративного судочинства України, постанова суду першої інстанції набирає законної сили після закінчення цього строку.

           У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після закінчення апеляційного розгляду справи.

        5. Про апеляційне оскарження рішення  суду  першої  інстанції спочатку подається заява. Обґрунтування мотивів оскарження і вимоги до суду апеляційної інстанції викладаються в апеляційній скарзі.

      Заява про апеляційне оскарження та апеляційна скарга подаються до адміністративного суду апеляційної інстанції через суд  першої інстанції, який ухвалив оскаржуване судове рішення. Копія апеляційної скарги одночасно надсилається особою, яка її подає, до суду апеляційної інстанції.

      Заява про апеляційне оскарження постанови суду першої інстанції подається протягом десяти днів з дня її проголошення, а в разі складення постанови у повному обсязі відповідно до статті 160  Кодексу адміністративного судочинства України - з дня складення в повному обсязі. Апеляційна скарга на постанову суду першої інстанції подається протягом двадцяти днів після подання заяви про апеляційне оскарження.

      Апеляційна   скарга  може  бути  подана  без  попереднього подання заяви про апеляційне оскарження, якщо скарга подається у строк, встановлений для подання заяви про апеляційне оскарження.

       Заява про апеляційне оскарження чи апеляційна скарга, подані після закінчення вищевказаних строків залишаються без розгляду, якщо суд апеляційної інстанції за заявою особи, яка їх подала, не знайде підстав для поновлення строку, про що постановляється ухвала.

      Постанова в повному обсязі виготовлена 23.02.2009р.

Суддя                                                                                                   Ж.В. Блохіна