УХВАЛА
14 серпня 2023 року
м. Київ
cправа № 918/756/22
Верховний Суд у складі судді Касаційного господарського суду Студенця В.І.,
розглянувши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія"
на рішення Господарського суду Рівненської області
(суддя - Марач В.В.)
від 24.01.2023
та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду
(головуючий суддя - Філіпова Т.Л., судді: Бучинська Г.Б., Василишин А.Р.)
від 01.06.2023
у справі № 918/756/22
за позовом Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз"
до Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія"
про стягнення 85 775, 28 грн,
за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія"
до Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз"
про визнання протиправними дій суб`єкта господарювання, зобов`язання вчинити дії та стягнення недоотриманого природного газу,
ВСТАНОВИВ:
Рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.01.2023 у справі №918/756/22 позов Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" задоволено. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" на користь Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" 85 775,28 грн - заборгованості. В задоволенні зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" - відмовлено.
Постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2023 у справі №918/756/22 залишено без змін.
Не погоджуючись з рішенням Господарського суду Рівненської області від 24.01.2023 та постановою Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у справі №918/756/22, Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" подало касаційну скаргу на зазначені судові рішення, в якій також клопоче про поновлення строків на касаційне оскарження.
Перевіривши матеріали касаційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія", судом встановлено, що вона не відповідає вимогам статті 290 Господарського процесуального кодексу України.
Пунктом 2 частини 4 статті 290 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що до касаційної скарги додаються документи, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі, або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.
Відповідно до частини 2 статті 123 Господарського процесуального кодексу України розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.
Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначає Закон України "Про судовий збір".
Відповідно до підпункту 5 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду касаційної скарги на рішення суду встановлюється у розмірі - 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.
Згідно з підпунктом 1 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" ставка судового збору за подання до господарського суду позовної заяви майнового характеру становить 1,5 відсотка ціни позову, але не менше 1 розміру прожиткового мінімуму для працездатних осіб та не більше 350 розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб. За подання до господарського суду позовної заяви немайнового характеру судовий збір справляється у розмірі 1 прожиткового мінімуму для працездатних осіб.
Частиною 3 статті 6 Закону України "Про судовий збір" визначено, що за подання позовної заяви, що має одночасно майновий і немайновий характер, судовий збір сплачується за ставками, встановленими для позовних заяв майнового та немайнового характеру.
Статтею 7 Закону України "Про Державний бюджет України на 2022 рік" прожитковий мінімум для працездатних осіб з 01.01.2022 встановлено у розмірі 2481, 00 грн.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" просить повністю скасувати рішення судів попередніх інстанцій. Предметом спору у даній справі є майнова вимога за первісним позовом про стягнення 85 775, 28 грн та майнова і немайнова вимоги за зустрічним позовом про стягнення вартості недоотриманого природного газу за період з 15.01.2022 по 31.03.2022 в сумі 943 193,12 грн та визнання незаконними дії Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" щодо визначення об`єму розподіленого (спожитого) природного газу за період з 09.12.2021р.-14.01.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 (в/ч НОМЕР_1 ) згідно даних коректора газу ВЕГА 1.01 №06305 та зобов`язання Акціонерного товариства "Оператор газорозподільної системи "Рівнегаз" визначити об`єм розподіленого (спожитого) природного газу за період з 09.12.2021-14.01.2022 Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" на об`єкті за адресою: АДРЕСА_1 (в/ч НОМЕР_1 ) відповідно до абзацу 3 пункту 8 глави 3 розділу XI Кодексу газорозподільних систем.
З огляду на викладене розмір судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги складає 38 219, 79 грн, а саме: (85 775, 28 грн *1,5%)*200% = 4962,00 грн + (2481, 00*200%) = 4962, 00 грн + (943 193,12*1,5 %)*200% = 28 295, 79 грн, де 1,5 - ставка судового збору за подання позовної заяви майнового характеру, 200 - ставка судового збору за подання касаційної скарги, 2481, 00 грн - прожитковий мінімум для працездатних осіб станом на 2022 рік.
Разом з тим, Товариством з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановлених законом порядку та розмірі, про що Управлінням забезпечення автоматизованого документообігу Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду 25.07.2023 складено акт №29.1-25/424.
Крім того, згідно з пунктом 5 частини 2 статті 290 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 287 цього Кодексу підстави (підстав).
Відповідно до частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пунктах 1, 4 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно в таких випадках:
1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;
2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;
3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;
4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 310 цього Кодексу.
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України у касаційній скарзі зазначається постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні, та скаржник повинен чітко вказати, яку саме норму права судами першої та (або) апеляційної інстанцій було застосовано без урахування вказаного висновку (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 287 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування конкретної норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду (п. 5 ч.2 ст. 290 Господарського процесуального кодексу України).
При поданні касаційної скарги на підставі пункту 3 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України скаржник повинен чітко зазначити норму права щодо якої відсутній висновок її застосування із конкретизацією правовідносин, в яких цей висновок відсутній.
У разі оскарження судового рішення з підстави, передбаченої пунктом 4 частини другої статті 287 Господарського процесуального кодексу України, касаційна скарга має містити зазначення обставин, наведених у частинах 1, 3 статті 310 ГПК. Якщо скаржник вважає, що судами порушено норми процесуального права щодо не дослідження зібраних у справі доказів, неповного встановлення обставин справи, або встановлення обставин, що мають істотне значення, на підставі недопустимих доказів, у касаційній скарзі має бути конкретно зазначено або обставини, які встановлені на підставі недопустимих доказів та чому на думку скаржника останні є недопустимими, або зібрані у справі докази, які судом не досліджені, що могло б давати підстави для висновку про порушення цим судом норм процесуального права.
Крім того, заявник касаційної скарги повинен враховувати, що за змістом пункту 1 частини третьої статті 310 ГПК України відкриття касаційного провадження через недослідження зібраних у справі доказів можливе лише за умови наявності у касаційній скарзі інших обґрунтованих підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 287 цього Кодексу.
Аналіз наведених норм дає підстави для висновку, що перелік підстав для касаційного оскарження судових рішень, наведений в частині другій статті 287 Господарського процесуального кодексу України, є вичерпним, тому суд касаційної інстанції переглядає судові рішення в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, а тому відсутність у касаційній скарзі визначених законом підстав касаційного оскарження унеможливлює її прийняття та відкриття касаційного провадження.
Лише посилання скаржника, як на підставу для відкриття касаційного провадження, на порушення норм процесуального та матеріального права, неврахування висновків Верховного Суду, без зазначення конкретних норм права (пункт, частина, стаття), які, на думку скаржника, неправильно чи з порушенням застосовано судами попередніх інстанцій при прийнятті оскаржуваних судових рішень, не можна вважати таким, що відповідає вимогам пункту 5 частини 2 статті 290 ГПК України.
У касаційній скарзі Товариство з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" підставою касаційного оскарження зазначає п. 3 ч. 2 ст. 287 ГПК України, оскільки вважає, що відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах та наводить перелік запитань щодо яких, на думку скаржника відсутні такі висновки
Разом з тим не наводить щодо якої конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України), на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду.
Згідно з частиною 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України, у разі якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 290 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.
Відповідно до частини 2 статті 174 Господарського процесуального кодексу України в ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити).
Враховуючи викладене та те, що до касаційної скарги не додано документа, що підтверджує сплату судового збору у встановлених законом порядку та розмірі та у касаційній скарзі не зазначено щодо якої конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України), на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду, то така касаційна скарга вважається поданою без додержання відповідних вимог процесуального законодавства, і підлягає залишенню без руху на підставі частини 2 статті 292 Господарського процесуального кодексу України.
Крім того, суд касаційної інстанції зазначає, що клопотання про поновлення строків на касаційне оскарження буде розглянуто після усунення недоліків касаційної скарги.
Керуючись статтями 174, 234, 290, 292 Господарського процесуального кодексу України, Суд, -
У Х В А Л И В:
1. Касаційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" на рішення Господарського суду Рівненської області від 24.01.2023 та постанову Північно-західного апеляційного господарського суду від 01.06.2023 у справі №918/756/22 залишити без руху та надати строк для усунення недоліків, що не перевищує десять днів з дня вручення ухвали.
2. Товариству з обмеженою відповідальністю "Поліська енергосервісна компанія" усунути недоліки, встановлені в даній ухвалі у такий спосіб:
- надати суду оригінал документа, що підтверджує сплату судового збору у розмірі 38219, 79 грн за подання касаційної скарги у даній справі;
- зазначити щодо якої конкретної, чітко визначеної норми матеріального або процесуального права (пункт, абзац, частина тощо якої статті та якого нормативно-правового акту, і в першу чергу Кодексу чи Закону України), на думку скаржника, відсутній висновок Верховного Суду.
3. Роз`яснити, що у разі невиконання у встановлений строк вимог цієї ухвали скарга вважатиметься неподаною та буде повернута скаржнику.
Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та не підлягає оскарженню.
Суддя-доповідач В. Студенець
Суд | Касаційний господарський суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 14.08.2023 |
Оприлюднено | 15.08.2023 |
Номер документу | 112801148 |
Судочинство | Господарське |
Господарське
Касаційний господарський суд Верховного Суду
Студенець В.І.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні