Ухвала

від 14.08.2023 по справі 342/1139/21

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Ухвала

14 серпня 2023 року

місто Київ

справа № 342/1139/21

провадження № 61-10929ск23

Верховний Суд, який діє у складі судді Першої судової палати Касаційного цивільного суду Погрібного С. О., вирішуючи питання про відкриття касаційного провадження за касаційною скаргою ОСОБА_1

на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 червня 2023 року

у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Городенківського ліцею № 2 Городенківської міської ради Івано-Франківської області, третя особа - Івано-Франківська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України, про визнання протиправним та скасування наказу про зміну істотних умов праці та повідомлення про пропозицію укласти строковий договір,

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 18 липня 2023 року із застосуванням засобів поштового зв`язку звернулася до Верховного Суду із касаційною скаргою, у якій просить скасувати постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 червня 2023 року, залишити в силі рішення Городенківського районного суду

Івано-Франківської області від 10 квітня 2023 року.

Заявник подала касаційну скаргу без додержання вимог процесуального закону, чинного на момент звернення з нею.

Провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи (частина третя статті 3 ЦПК України).

І. Щодо визначення підстав касаційного оскарження рішення суду апеляційної інстанції

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

На переконання заявника, суд апеляційної інстанції неправильно застосував норми матеріального права, як підстави касаційного оскарження наведеного судового рішення визначила те, що:

- (1) відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

- (2) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14 червня 2019 року у справі № 910/6642/18, за змістом яких, вирішуючи спір, суд з`ясовує, чи існує у позивача право або законний інтерес; якщо так, то чи має місце його порушення, невизнання або оспорювання відповідачем; якщо так, то чи підлягає право або законний інтерес захисту і чи буде такий захист ефективний за допомогою того способу, який визначено відповідно до викладеної в позові вимоги;

- (3) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2018 року у справі № 910/17999/16, від 25 квітня 2018 року у справі № 925/3/17, від 25 квітня 2018 року у справі № 910/24257/16, від 15 травня 2018 року у справі № 373/1281/16-ц, від 16 травня 2018 року у справі № 910/5394/15-г, від 19 червня 2018 року у справі 922/2383/16, від 12 грудня 2018 року у справі № 2-3007/11, від 16 січня 2019 року у справі № 757/31606/15-ц, від 19 травня 2020 року у справі № 910/719/19, від 12 жовтня 2021 року у справі № 233/2021/19, щодо критеріїв подібності правовідносин;

- (4) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 січня 2019 року у справі № 582/1001/15-ц, у постанові Верховного Суду від 12 серпня 2020 року у справі № 161/1147/16-ц, від 25 січня 2023 року у справі № 455/1378/18, щодо порядку застосування приписів статті 32 КЗпП України;

- (5) суд апеляційної інстанції в оскаржуваному рішенні застосував норми права без урахування правових висновків, викладених у постанові Верховного Суду від 31 серпня 2022 року у справі № 712/10591/21, відповідно до яких введення контрактної форми трудового договору є зміною істотних умов праці.

Аналіз змісту поданої касаційної скарги дає Верховному Судові підстави для висновку, що наведений заявником перший довід (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України), є неналежно викладеним та обґрунтованим з огляду на таке.

Відповідно до пункту 1 частини першої статті 389 ЦПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, свободи, інтереси та (або) обов`язки, мають право оскаржити у касаційному порядку рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанову суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій цієї статті.

Пунктами 1-4 частини другої статті 389 ЦПК України визначено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках:

1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку;

2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні;

3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах;

4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Згідно із частиною першою статті 411 ЦПК України судові рішення підлягають обов`язковому скасуванню з направленням справи на новий розгляд, якщо: справу розглянуто і вирішено неповноважним складом суду; в ухваленні судового рішення брав участь суддя, якому було заявлено відвід, і судом касаційної інстанції визнано підстави про відвід обґрунтованими, якщо касаційну скаргу обґрунтовано такою підставою; судове рішення не підписано будь-яким із суддів або підписано не тими суддями, що зазначені в судовому рішенні; судове рішення ухвалено суддями, які не входили до складу колегії, що розглянула справу; справу розглянуто за відсутності будь-кого з учасників справи, належно не повідомлених про дату, час і місце судового засідання, якщо такий учасник справи обґрунтовує свою касаційну скаргу такою підставою; судове рішення ухвалено судом з порушенням правил інстанційної або територіальної юрисдикції; суд прийняв рішення про права, свободи, інтереси та (або) обов`язки осіб, що не були залучені до участі у справі.

Відповідно до частини третьої статті 411 ЦПК України підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо: суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 цього Кодексу; або суд розглянув у порядку спрощеного позовного провадження справу, що підлягала розгляду за правилами загального позовного провадження; або суд необґрунтовано відхилив клопотання про витребування, дослідження або огляд доказів або інше клопотання (заяву) учасника справи щодо встановлення обставин, які мають значення для правильного вирішення справи; або суд встановив обставини, що мають суттєве значення, на підставі недопустимих доказів.

У касаційній скарзі повинно бути зазначено підставу (підстави), на якій (яких) подається касаційна скарга з визначенням передбаченої (передбачених) статтею 389 цього Кодексу підстави (підстав) (підпункт 1 пункту 5 частини другої статті 392 ЦПК України).

Щодо вимог процесуального закону до викладу підстав касаційного оскарження судових рішень

1. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 1 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається певна постанова Верховного Суду, в якій викладено висновок про застосування норми права у подібних правовідносинах, що не був врахований в оскаржуваному судовому рішенні.

Приписами зазначеної статті передбачено, що підставою для відкриття касаційного провадження є неврахування в оскаржуваному судовому рішенні висновку Верховного Суду про застосування норми права саме у подібних правовідносинах.

При визначенні справ із подібними правовідносинами враховується предмет спору, підстави позову, зміст позовних вимог, встановлені судами фактичні обставини справи, однакове матеріально-правове регулювання спірних правовідносин.

Особа, яка подала касаційну скаргу, повинна врахувати, що у разі наведення посилання у касаційній скарзі як на підставу, на якій подається касаційна скарга, на пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити, яку саме норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у наведених у касаційній скарзі постановах Верховного Суду, застосував суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні.

2. У разі подання касаційної скарги на підставі пункту 2 частини другої статті 389 цього Кодексу в касаційній скарзі зазначається обґрунтування необхідності відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду.

Підсумовуючи, Суд визначає, що у випадку оскарження судових рішень з підстав невідповідності висновків суду постанові Верховного Суду, що не була врахована в оскаржуваному судовому рішенні (абзац 1 пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) або у зв`язку з необхідністю відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеному у постанові Верховного суду (абзац 2 пункт 5 частини другої статті 392 ЦПК України) у касаційній скарзі, крім відповідної постанови Верховного Суду, повинно бути зазначено відповідний пункт частини другої статті 389 ЦПК України та обґрунтування і мотивування такої підстави.

3. Якщо касаційна скарга подана на підставі пункту 3 частини другої статті 389 ЦПК України, у такій скарзі зазначається, щодо якої саме норми права відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах.

4. У випадку оскарження судових рішень на підставі пункту 4 частини другої статті 389 ЦПК України з посиланням на частину першу статті 411 ЦПК України, у касаційній скарзі потрібно зазначити певний пункт частини першої статті 411 ЦПК України, який є обов`язковою підставою для скасування судового рішення з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

У випадку оскарження судових рішень на підставі частини третьої статті 411 ЦПК України у касаційній скарзі потрібно зазначити певний пункт частини третьої статті 411 ЦПК України, з його обґрунтуванням та мотивуванням доводів.

Виконання особою, яка звертається до суду касаційної інстанції із касаційною скаргою, зазначених процесуальних вимоги має на меті унеможливити використання формального та беззмістовного викладу заявниками підстав касаційного оскарження. Тобто, заявник має не лише навести зміст відповідного пункту згаданих статей процесуального закону, а й викласти належне обґрунтування підстав касаційного оскарження судового рішення відповідно до цих правових норм.

Щодо оцінки наявності визначених заявником підстав касаційного оскарження судового рішення у цій справі

За наведених обставин, посилаючись на відсутність висновку Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах, заявник у поданій касаційній скарзі не аргументувала, щодо якої саме норми права не сформульований правовий висновок Верховним Судом та як це вплинуло на правильність вирішення спору по суті.

Тож заявник повинна подати виправлену касаційну скаргу, у якій навести та обґрунтувати підстави подання касаційної скарги, визначені відповідно до частини другої статті 389 ЦПК України.

ІІ. Щодо сплати судового збору під час подання касаційної скарги

Судовий збір справляється за подання до суду апеляційноїі касаційної скарг на судові рішення, заяви про перегляд судового рішення у зв`язку з нововиявленими обставинами, заяви про скасування рішення третейського суду, заяви про видачу виконавчого документа на примусове виконання рішення третейського суду та заяви про перегляд судових рішень Верховним Судом України (стаття 3 Закону України «Про судовий збір»).

Відповідно до статті 4 Закону України «Про судовий збір» за подання касаційної скарги справляється судовий збір, який відповідно до підпункту 7 пункту 1 частини другої цієї статті становить 200 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги в розмірі оспорюваної суми.

За змістом рішень судів першої та апеляційної інстанцій ОСОБА_1 у вересні 2021 року звернулася до суду із позовом з вимогами про:

- визнання протиправним та скасування наказу від 12 серпня 2021 року № 36/01-06 Городенківської ЗОШ І-ІІІ ступенівГороденківської міської ради Івано-Франківської області «Про зміну істотних умов праці педагогічних працівників ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, яким буде виплачуватись пенсія на віком», за підписом директора Городенківської ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2Городенківської міської ради Івано-Франківської областіОСОБА_2 ;

- визнання протиправним і скасування виданого на підставі наказу від 12 серпня 2021 року № 36/01-06 Городенківської ЗОШ І-ІІІ ступенівГороденківської міської ради Івано-Франківської області «Про зміну істотних умов праці педагогічних працівників ЗОШ І-ІІІ ступенів № 2, яким буде виплачуватись пенсія на віком» повідомлення від 13 серпня 2021 року № 65 про пропозицію укласти строковий трудовий договір в частині, що стосується ОСОБА_1 .

Тож сплата судового збору у справі № 342/1139/21 передбачена за двома вимогами немайнового характеру.

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у розмірі 0, 4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб.

Згідно зі статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2021 рік» прожитковий мінімум для працездатних осіб на одну працездатну особу в розрахунку на місяць з 01 січня 2021 року становив 2 270, 00 грн (на момент подання позову).

Відповідно до підпункту 2 пункту 1 частини другої статті 4 Закону України «Про судовий збір» ставки судового збору за подання фізичною особою до суду позовної заяви немайнового характеру встановлюються у розмірі 0, 4 розміри прожиткового мінімуму для працездатних осіб (908, 00 грн).

За приписами частини третьої статті 6 Закону України «Про судовий збір» у тому разі, коли в позовній заяві об`єднано дві і більше вимог немайнового характеру, судовий збір сплачується за кожну вимогу немайнового характеру.

Оскільки у цій справі сплата судового збору передбачена за пред`явлені дві вимоги немайнового характеру, розмір судового збору, який підлягав сплаті за подання такого позову, складав 1 816, 00 грн (908, 00 х 2), тому за подання касаційної скарги підлягає сплаті судовий збір у розмірі 3 632, 00 грн

(1 816, 00 х 200 %).

Врахувавши, що відповідно до наданого оригіналу квитанції від 17 липня 2023 року № 0.0.3102439683.1 ОСОБА_3 сплатила судовий збір за подання касаційної скарги у сумі 1 816, 00 грн, заявник повинна доплатити судовий збір за подання касаційної скарги на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 червня 2023 року у розмірі 1 816, 00 грн (3 632, 00 грн - 1 816, 00 грн) і надати оригінал квитанції про сплату.

Судовий збір за подання касаційної скарги до Верховного Суду має бути перераховано або внесено до ГУК у м. Києві/Печерс. р-н/22030102, код ЄДРПОУ: 37993783, банк отримувача: Казначейство України (ЕАП), рахунок отримувача: UA288999980313151207000026007, ККДБ: 22030102 «Судовий збір (Верховний Суд, 055)».

Порядок сплати судового збору визначено статтею 6 Закону України «Про судовий збір». На підтвердження сплати судового збору потрібно суду надати документ, що підтверджує його сплату або документи, що підтверджують підстави звільнення від сплати судового збору відповідно до закону.

Згідно з частиною другою статті 393 ЦПК України у разі, якщо касаційна скарга оформлена з порушенням вимог, визначених статтею 392 цього Кодексу, застосовуються приписи статті 185 цього Кодексу, про що суддею постановляється відповідна ухвала.

Суд роз`яснює, що якщо позивач (тут - заявник) не усуне недоліки позовної заяви (касаційної скарги) у строк, встановлений судом, заява (скарга) вважається неподаною і повертається позивачеві (заявникові) (частина третя статті 185 ЦПК України).

Керуючись статтями 185, 392, 393 ЦПК України, Верховний Суд

УХВАЛИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 на постанову Івано-Франківського апеляційного суду від 22 червня 2023 року у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до Городенківського ліцею № 2 Городенківської міської ради Івано-Франківської області, третя особа - Івано-Франківська обласна організація профспілки працівників освіти і науки України, про визнання протиправним та скасування наказу про зміну істотних умов праці та повідомлення про пропозицію укласти строковий договір,залишити без руху.

Надати для усунення зазначених недоліків строк тривалістю в десять дніввід моменту отримання копії цієї ухвали суду.

У разі невиконання у встановлений строк цієї ухвали касаційна скарга вважатиметься неподаною та буде повернута заявнику.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Суддя С. О. Погрібний