Ухвала

від 14.08.2023 по справі 240/15625/23

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЖИТОМИРСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

У Х В А Л А

14 серпня 2023 року м. Житомир справа № 240/15625/23

категорія 112030300

Житомирський окружний адміністративний суд у складі головуючої судді Єфіменко О.В., розглянувши у письмовому провадженні клопотання позивача про визнання неподання відзиву на позов з неповажних причин в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1 до Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити дії,

встановив:

До Житомирського окружного адміністративного суду звернувся ОСОБА_1 із позовом, в якому просить:

- визнати протиправним та скасувати рішення Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області від 06 березня 2023 №1060 про відмову у визначенні йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС та видачі відповідного посвідчення;

- зобов`язати Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області прийняти рішення про встановлення йому статусу учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС і видати посвідчення «Учасник ліквідації у 1986 році наслідків аварії на Чорнобильській АЕС».

Ухвалою суду від 06.06.2023 прийнято позовну заяву до розгляду та відкрите провадження в адміністративній справі за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи. Встановлено відповідачу строк для подачі відзиву на позовну заяву впродовж п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі.

Постановлену судом ухвалу надіслано учасникам справи 26.06.2023 та отримано представником Управління соціального захисту населення Житомирської районної державної адміністрації Житомирської області 03.07.2023, про що свідчить рекомендоване повідомлення про вручення поштового відправлення.

Розглянувши подане позивачем клопотання суд вказує наступне.

За положеннями ч. 3 ст. 263 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС України) у справах незначної складності заявами по суті справи є позов та відзив.

Відповідно до ч. 4 ст. 47 КАС України крім прав та обов`язків, визначених у ст. 44 цього Кодексу, відповідач має право визнати позов повністю або частково, подати відзив на позовну заяву.

У відзиві відповідач викладає заперечення проти позову (ч.1 ст.162 КАС України).

Відзив подається в строк, встановлений судом, який не може бути меншим п`ятнадцяти днів з дня вручення ухвали про відкриття провадження у справі. Суд має встановити такий строк подання відзиву, який дасть змогу відповідачу підготувати його та відповідні докази, а іншим учасникам справи - отримати відзив до початку першого підготовчого засідання у справі (ч.5 ст.162 КАС України).

У разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин суд вирішує справу за наявними матеріалами (ч.6 ст.162 КАС України).

Відзив на позовну заяву як процесуальний документ у всіх юрисдикціях - це фактично заперечення відповідача щодо заявлених позовних вимог, а також позиція стосовно визнання позову повністю або частково, а неподання відповідачем відзиву може бути розцінено судом як визнання позову за замовчуванням або за законом.

Таким чином, відзив є загальновизнаною гарантією реалізації права особи на справедливий суд.

Відповідно до ч. 1 ст. 6 Європейської конвенції з прав людини кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом

У контексті викладено суд зауважує, що подання відзив на позов це процесуальне право відповідача, нереалізація якого має низку негативних наслідків саме для самого відповідача, зокрема: втрата права подати докази (ч. 3 ст. 79 КАС України; втрата права пред`явити зустрічний позов (ч. 1 ст. 177 КАС України); втрата права подати клопотання про розгляд справи у судовому засіданні з повідомленням сторін (ч. 7 ст. 262 КАС України); надання суду права вирішувати справу за наявними матеріалами (ч. 6 ст. 162, ч. 2 ст. 175 КАС України). При цьому, якщо відповідачем є суб`єкт владних повноважень і він не подасть відзив на позов без поважних причин, це може бути кваліфіковано судом як визнання позову (ч. 4 ст. 159 КАС України).

Однак, з огляду на викладене, суд вважає за необхідне наголосити, що пропозиція суду надати докази має рекомендаційний характер для сторони, при цьому у випадку ненадання учасником справи без поважних причин доказів на пропозицію суду, суд вирішує справу відповідно до ч. 5 ст. 77 КАС України на підставі наявних доказів.

Аналогічні висновки викладені у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного адміністративного суду від 31 березня 2020 року у справі № 160/8046/18.

Проаналізувавши матеріали позовної заяви та викладені положення КАС України, беручи до уваги характер спірних правовідносин та предмет доказування у справі, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення поданого клопотання позивача.

Керуючись статтями 159, 162, 263, 294 КАС України, суд

ухвалив:

У задоволенні клопотання ОСОБА_1 про визнання неподання відзиву на позов з неповажних причин в адміністративній справі відмовити.

Ухвала суду набирає законної сили негайно після її підписання та оскарженняю не підлягає.

Суддя О.В. Єфіменко