Рішення

від 15.08.2023 по справі 636/1070/21

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ЧУГУЇВСЬКИЙ МІСЬКИЙ СУД ХАРКІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 636/1070/21 Провадження № 2/636/481/23

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2023 року Чугуївський міський суд Харківської області

у складі: головуючого - судді Гуменного З.І.,

секретаря судового засідання Селевко Т.С.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду в м. Чугуєві цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до арбітражного управляючого Бортняка Вадима Вікторовича, третя особа: приватне підприємство «ЯСІОН», про визнання договору іпотеки припиненим, припинення обтяження та вилучення запису про обтяження, -

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 звернулась до суду з позовом до арбітражного керуючого Бортняка В.В., третя особа: Приватне підприємство «ЯСІОН», про визнання договору іпотеки припиненим, припинення обтяження та вилучення запису про обтяження, в якому просила визнати припиненим іпотечний договір № 5 від 03.02.2011, укладений між ПАТ «АКБ «БАЗИС» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою Ю.В., а також припинити обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 10788879, №10788995, накладене приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою Ю.В. на підставі Іпотечного договору № 5 від 03.02.2011, реєстровий № 109 на нежитлові будівлі: свинарник літ. «А», «А-1», «Б», загальною площею 1221, 4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зерносховище літ. «А», загальною площею 1027, 2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 та вилучити запис про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 10789057, № 10789231 зареєстровану приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою Ю.В. на підставі Іпотечного договору № 5 від 03.02.2011, реєстровий № 109 на нежитлові будівлі: свинарник літ. «А», «А-1», «Б», загальною площею 1221, 4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зерносховище літ. «А», загальною площею 1027, 2 кв.м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 .

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що 03.02.2011 між ПАТ «АКБ «БАЗИС» та ПП «ЯСІОН» був укладений кредитний договір № 03/11, за яким банк надав позичальнику грошові кошти в сумі 700000,00 грн. строком з 03.02.2011 до 28.12.2011. В забезпечення вищевказаного кредитного договору в цей же день був укладений іпотечний договір № 5 між ПАТ «АКБ «БАЗИС» та ОСОБА_1 за яким вона передала Іпотекодержателю - ПАТ « АКБ «Базис» належне їй на праві власності нерухоме майно нежитлову будівлю зерносховища, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1027, 2 кв.м. та нежитлову будівлю свинарника, розташовану за адресою: АДРЕСА_2 , площею 1221, 4 кв.м. За згодою сторін загальна заставна вартість предмета іпотеки прийнята у сумі 1200000,00 грн. Іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою Ю.В. На виконання кредитного договору ПП «ЯСІОН» сплатило кошти в повному обсязі. В свою чергу керівництво ПАТ «АКБ «БАЗИС» 27.03.2012 звернулось з листом до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Іванової Ю.В. про зняття заборони відчуження нерухомого майна, накладеної на нежитлові будівлі: свинарник, літ. «А», «А-1», «Б», загальною площею 1221, 4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зерносховище літ. «А», загальною площею 1027, 2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 .

Позивач, вирішивши розпорядитись належним їй на праві власності вищевказаним нерухомим майном, виявила наявність обтяження, підставою якого являється договір іпотеки від 03.02.2011, яке існує незважаючи на виконане божником за кредитним договором зобов`язання та звернення кредитора до нотаріуса та реєстратора з заявами про вилучення обтяження об`єктів нерухомого майна. Намагаючись вирішити питання в досудовому порядку, позивач зверталась до нотаріуса, якою було накладено обтяження, однак цей нотаріус припинив свою діяльність. Також відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань від 18.11.2020 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи - ПАТ «АКБ «БАЗИС» у зв`язку з визнанням її банкрутом 19.10.2020.

Позивач для отримання інформації щодо питання скасування обтяження на належні їй будівлі, через свого представника звернулась до Національного Банку України і отримала відповідь про те, що Постановою Правління НБУ від 23.08.2012 № 357 з 28.08.2012 відкликано банківську ліцензію, ініційовано процедуру ліквідації та призначено ліквідатора ПАТ «АКБ «БАЗИС». Враховуючи, що процедуру ліквідації Банку було розпочато до набрання чинності Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа на ліквідацію Банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не призначалась. Постановою Окружного адміністративного суду м. Києва від 14.08.2014 постанову Правління НБУ від 23.08.2012 № 357 було скасовано, на підставі чого рішенням Правління НБУ від 23.12.2916 № 527-рш ліквідаційну процедуру та повноваження призначеного НБУ ліквідатора Банку припинено. У подальшому акціонерами банку було змінено його найменування на Публічне Акціонерне Товариство «АКБ «БАЗИС». Постановою Господарського суду Донецької області від 01.03.2018 ПАТ «АКБ «БАЗИС» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено його ліквідатором арбітражного керуючого Бортняка В.В. Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 юридичну особу - банкрута ПАТ «АКБ «Базис» ліквідовано, про що 19.10.2020 внесено відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань. В цієї ж відповіді банком зазначено про доцільність звернення безпосередньо до ліквідатора ПАТ «АКБ «Базис». Виконуючі рекомендації Банку позивач звернулась до Арбітражного керуючого Бортняка В.В. з запитом, в якому просила надати інформацію щодо виконання зобов`язань за кредитним договором № 03/11 від 03.02.2011, укладеного між ПАТ «АКБ «БАЗИС» та ПП «ЯСІОН». На адвокатський запит арбітражний керуючий повідомив, що ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 прийнято рішення про ліквідацію ПАТ «АКБ «БАЗИС», та закрито провадження у справі і з зазначених вище причин у арбітражного керуючого Бортняка В.В. відсутня можливість надати інформацію, яка міститься в запиті, тому позивач вимушена звернутись з позовом до суду.

Позивач та її представник в судове засідання не з`явились, надали заяви про підтримання позовних вимог та розгляд справи без їх участі.

Відповідач у судове засідання не з`явився, причини неявки суду не повідомив, про дату та час розгляду справи повідомлявся своєчасно та належним чином, шляхом направлення судових повісток.

Представник третьої особи у судове засідання не з`явився, надав письмові пояснення щодо позову, в яких просив позов задовольнити в повному обсязі.

Відповідно до положень п. 1 ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру або встановить обґрунтованість будь-якого висунутого проти нього кримінального обвинувачення.

Розумним, зокрема, вважається строк, що є об`єктивно необхідним для виконання процесуальних дій, прийняття процесуальних рішень та розгляду і вирішення справи з метою забезпечення своєчасного (без невиправданих зволікань) судового захисту.

З урахуванням практики Європейського суду з прав людини критеріями розумних строків є: правова та фактична складність справи; поведінка заявника, а також інших осіб, які беруть участь у справі, інших учасників процесу; поведінка органів державної влади (насамперед суду); характер процесу та його значення для заявника (справи "Федіна проти України" від 02 вересня 2010 року, "Смірнова проти України" від 08 листопада 2005 року, "Матіка проти Румунії" від 02 листопада 2006 року, "Літоселітіс проти Греції" від 05 лютого 2004 року та інші).

Відповідно до ч. 1 ст. 13 ЦПК України, суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Згідно із ч. 3 ст. 12 ЦПК України, кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

За змістом ч. 1 ст. 16 ЦК України, кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Згідно частин першої та другої статті 5 ЦПК України, здійснюючи правосуддя, суд захищає права, свободи та інтереси фізичних осіб, права та інтереси юридичних осіб, державні та суспільні інтереси у спосіб, визначений законом або договором. У разі, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулася до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону.

Суд, повно та всебічно дослідивши матеріали справи, встановив обставини та відповідні їм правовідносини.

03 лютого 2011 року між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний Комерційний банк «Базис» та Приватним підприємством «ЯСІОН» був укладений кредитний договір № 03/11, за яким банк надав Позичальнику грошові кошти в сумі 700000,00 грн. строком з 03.02.2011 до 28.12.2011.

В забезпечення вищевказаного кредитного договору № 03/11 від 03.02.2011 в цей же день - 03.02.2011 був укладений іпотечний договір № 5 між ПАТ «АКБ «БАЗИС» та ОСОБА_1 , за яким позивач передала Іпотекодержателю належне їй на праві власності нерухоме майно - нежитлову будівлю зерносховища, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , площею 1027,2 кв. м та нежитлову будівлю свинарника, розташовану за адресою: АДРЕСА_1 А літ. «А», «А-1», «Б», площею 1221, 4 кв.м. За згодою сторін загальна заставна вартість предмета іпотеки прийнята у сумі 1200 000,00 грн. Іпотечний договір був посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою Ю.В. Право власності на вказане нерухоме майно та обтяження підтверджується рішенням Чугуївського міського суду Харківської області від 25.02.2008, витягом з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, технічними паспортами на нежитлові будівлі за вказаною адресою та Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта. На виконання кредитного договору ПП «ЯСІОН» сплатило кошти в повному обсязі, що підтверджується платіжними документами від 10.06.2011, 20.07.2011, 15.09.2011, 23.09.2011, 01.11.2011, 14.11.2011 та випискою з рахунку 601 ПП «ЯСІОН» за період з 01.01.2011 по 31.12.2011.

Суду надані письмові пояснення третьої особи ПП «ЯСІОН», в яких вони зазначено, що основні зобов`язання за кредитним договором виконані, у зв`язку з виконанням таких зобов`язань, ПАТ «АКБ «БАЗИС» звернувся до приватного нотаріуса ХМНО Іванової Ю.В. з заявою про зняття заборони відчуження нерухомого майна, яке належить позивачу, та складені заяви про вилучення обтяження об`єкта нерухомого майна та повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек. Третя особа ПП « ЯСІОН» просить задовольнити позовні вимоги ОСОБА_1 в повному обсязі.

В матеріалах справи міститься звернення керівництва ПАТ «АКБ «БАЗИС» від 27.03.2012 № 08-1-06/611 до приватного нотаріуса Харківського міського нотаріального округу Іванової Ю.В. про зняття заборони відчуження нерухомого майна, накладеної на нежитлові будівлі : свинарник, літ. «А», «А-1», «Б», загальною площею 1221,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зерносховище літ. «А», загальною площею 1027,2 кв. м, розташованого за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , ІН НОМЕР_1 .

У відповідності до Положення «Про Єдиний реєстр заборон відчуження об`єктів нерухомого майна » від 09.06.1999 та Інструкції « Про порядок заповнення заяв та ведення Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна » від 18.08.2004, які були чинним на той час, ПАТ «АКБ «БАЗИС» були складені заяви про вилучення обтяження об`єкта нерухомого майна за вих.№ 08-1-06/612 та за № 08-1-06/613 від 27.03.2012 і повідомлення про виключення запису з Державного реєстру іпотек за вих.№ 08-1-06/614 та за № 08-1-06/615 від 27.03.2012. Вищенаведені докази свідчать про повне виконання зобов`язань Приватним підприємством «ЯСІОН» за кредитним договором перед ПАТ «АКБ «БАЗИС».

Відповідно до витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань від 18.11.2020 проведено державну реєстрацію припинення юридичної особи Публічного Акціонерного Товариства «АКБ «БАЗИС» у зв`язку з визнанням її банкрутом 19.10.2020.

В матеріалах справи міститься відповідь Національного Банку України, де зазначено, що Постановою Правління Національного Банку України від 23.08.2012 № 357 з 28.08.2012 відкликано банківську ліцензію, ініційовано процедуру ліквідації та призначено ліквідатора Публічного Акціонерного Товариства « Акціонерний Комерційний Банк «БАЗИС». Враховуючи, що процедуру ліквідації Банку було розпочато до набрання чинності Законом України «Про систему гарантування вкладів фізичних осіб», уповноважена особа на ліквідацію Банку Фондом гарантування вкладів фізичних осіб не призначалась.

Постановою Окружного адміністративного суду міста Києва від 14.08.2014 постанову Правління Національного Банку України від 23.08.2012 № 357 було скасовано, на підставі чого рішенням Правління Національного Банку від 23.12.2916 № 527- рш ліквідаційну процедуру та повноваження призначеного Національним Банком України ліквідатора Банку припинено. У подальшому акціонерами Банку було змінено його найменування на Публічне Акціонерне Товариство «АКБ «БАЗИС». Постановою Господарського суду Донецької області від 01.03.2018 Публічне акціонерне товариство «АКБ « БАЗИС» визнано банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено його ліквідатором арбітражного керуючого Бортняка Вадима Вікторовича.

Ухвалою Господарського суду Донецької області від 24.09.2020 юридичну особу - банкрута ПАТ «АКБ «БАЗИС» ліквідовано, про що 19.10.2020 внесений відповідний запис до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб- підприємців та громадських формувань.

До позовної заяви надана відповідь Арбітражного керуючого Бортняка В.В. від 04.02.2021 щодо інформації про виконання зобов`язань за кредитним договором №03/11 від 03.02.2011, укладеного між ПАТ «АКБ «БАЗИС» та ПП «ЯСІОН» в якій зазначено, що ухвалою господарського суду Донецької області від 24 вересня 2020 року прийнято рішення про ліквідацію ПАТ « АКБ «БАЗИС», код ЄДРПОУ 19358916, та закрито провадження у справі № 905/1328/17. З зазначених вище причин у арбітражного керуючого Бортняка В.В. відсутня можливість надати інформацію, яка міститься в запиті № 6 від 27.01.2021.

Ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 20.08.2021 було задоволено клопотання представника позивача та витребувано в Харківському обласному державному нотаріальному архіві копію нотаріальної справи щодо іпотечного договору № 5 від 03.02.201, укладеного в забезпечення кредитного договору № 03/11 від 03.02.2011 між ПАТ «АКБ « БАЗИС» та ОСОБА_1 , а також витребувано у арбітражного керуючого Бортняка В.В. інформацію відносно виконання зобов`язань за кредитним договором № 03/11 від 03.02.2011, укладеного між ПАТ «АКБ «БАЗИС» та ПП «ЯСІОН» і іпотечного договору між ПАТ «АКБ «БАЗИС» і ОСОБА_1 , посвідченого приватним нотаріусом ХМНО Івановою Ю.В. за р.№ 109, а також електронну копію реєстру боржників у справі щодо ліквідації ПАТ «АКБ «БАЗИС», код ЄДРПОУ 19358916. На виконання вищевказаної ухвали суду Харківським обласним державним нотаріальним архівом була надана засвідчена фотокопія договору іпотеки та документи, на підставі яких його посвідчено приватним нотаріусом ХМНО Івановою Ю.В., супровідний лист № 636/1070/21 від 25.08.2021. Від арбітражного керуючого на адресу суду надійшов лист, в якому він повідомив, що ухвалою господарського суду Донецької області від 24.09.2020 прийняте рішення про ліквідацію ПАТ «АКБ «БАЗИС», код ЄДРПОУ 19358916, та закрито провадження у справі № 905/1328/17. Вказана ухвала набула чинності.

Відповідно до ч. 6 ст. 65 Кодексу України з процедур банкрутства, ліквідатор виконує свої повноваження до внесення до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань запису про припинення юридичної особи - банкрута . Після припинення юридичної особи повністю припиняються повноваження ліквідатора. Також в листі арбітражний керуючий не погодився з залученням його у якості відповідача . На виконання вимог, передбачених ст. 41 Закону України « Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом, ліквідатору була передана бухгалтерська та інша документація банкрута. Документи стосовно ПП «ЯСІОН» ліквідатору не передавались. Арбітражний керуючий зазначив, що у нього відсутня можливість надати інформацію, затребувану ухвалою Чугуївського міського суду Харківської області від 20.08.2021.

Представником позивача до суду була надана інформація з Єдиного реєстру боржників від 01.08.2023, де відсутня інформація щодо ПП «ЯСІОН», ЄДРПОУ 33867136.

Наведені докази, листи та відповіді також свідчать про відсутність заборгованості ПП «ЯСІОН» перед ПАТ «АКБ «БАЗИС» за вищезазначеним кредитним договором.

Судом встановлено, що основні зобов`язання ПП «ЯСІОН» перед ПАТ «АКБ «БАЗИС» за кредитним договором № 03/11 від 03.02.2011, виконані, тому суд дійшов до висновку про припинення зобов`язання як за кредитним договором, так і за договором іпотеки, як похідного.

Частиною 1 ст. 509 ЦК України встановлено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. 599 ЦК України, зобов`язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.

Згідно з ч. 1 ст. 1054 ЦК України, за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов`язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов`язується повернути кредит та сплатити проценти.

Відповідно до ст. 546 ЦК України, виконання зобов`язання може забезпечуватися неустойкою, порукою, гарантією, заставою, притриманням, завдатком. Договором або законом можуть бути встановлені інші види забезпечення виконання зобов`язання.

У ч. 1 ст. 575 ЦК України, іпотека визначена як окремий вид застави нерухомого майна, що залишається у володінні заставодавця або третьої особи.

Іпотека відповідно до ст. 1 Закону України "Про іпотеку" - це вид забезпечення виконання зобов`язання нерухомим майном, що залишається у володінні і користуванні іпотекодавця, згідно з яким іпотекодержатель має право в разі невиконання боржником забезпеченого іпотекою зобов`язання одержати задоволення своїх вимог за рахунок предмета іпотеки переважно перед іншими кредиторами цього боржника у порядку, встановленому цим Законом.

Іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору. Іпотека виникає на підставі договору, закону або рішення суду. До іпотеки, яка виникає на підставі закону або рішення суду, застосовуються правила щодо іпотеки, яка виникає на підставі договору, якщо інше не встановлено законом (ст. 3 Закону України "Про іпотеку").

При цьому основним зобов`язанням є зобов`язання боржника за договором позики, кредиту, купівлі-продажу, лізингу, а також інше зобов`язання, що виникає з інших підстав, виконання якого забезпечене іпотекою.

За змістом ст. 17 Закону України "Про іпотеку", іпотека припиняється у разі припинення основного зобов`язання або закінчення строку дії іпотечного договору; визнання іпотечного договору недійсним. Відомості про припинення іпотеки підлягають державній реєстрації у встановленому законодавством порядку.

Так у пунктах 41-43 постанови Великої Палати Верховного Суду від 27 березня 2019 року у справі № 711/4556/16-ц (провадження № 14-88цс19) зазначено, що: "іпотека має похідний характер від основного зобов`язання і є дійсною до припинення основного зобов`язання або до закінчення строку дії іпотечного договору (частина п`ята статті 3, абзаци другий і сьомий частини першої статті 17 Закону України "Про іпотеку", пункт 1 частини першої і речення друге цієї частини статті 593 ЦК України). Зобов`язання припиняється частково або у повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом (частина перша статті 598 ЦК України). Однією з таких підстав, встановлених законом, є виконання, проведене належним чином (стаття 599 ЦК України). За належного виконання у повному обсязі забезпеченого іпотекою основного зобов`язання за кредитним договором припиняється як це зобов`язання, так і зобов`язання за договором іпотеки, які є похідними від основного зобов`язання (аналогічний висновок сформулював Верховний Суд у складі колегії суддів Касаційного господарського суду у постанові від 14 лютого 2018 року у справі № 910/16461/16; див. також пункт 61 постанови Великої Палати Верховного Суду від 17 квітня 2018 року у справі № 522/407/15-ц)".

Виходячи з наведеного суд приходить до висновку про задоволення позовних вимог щодо припинення договору іпотеки внаслідок припинення зобов`язань за кредитним договором .

Позивачем в обґрунтування своїх позовних вимог надана інформація з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо суб`єкта від 04.03.2021 відповідно до якої наявне обтяження на підставі договору іпотеки від 03.02.2011 на належне позивачу майно, накладене приватним нотаріусом Івановою Ю.В., обтяжувачем виступає ПАТ «АКБ «БАЗИС». Позивач вважає порушенням свого права власності наявність такого обтяження та просить припинити обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, внаслідок виконаного зобов`язання за кредитним договором ПП «ЯСІОН».

Суд вважає, що вимоги позивача щодо припинення обтяження підлягають задоволенню виходячи з наступного :

Відповідно до ч. 4 ст. 41 Конституції України, ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Відповідно до ч. 1 ст. 316, ст. 317 ЦК України, правом власності є право особи на річ (майно), яке вона здійснює відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб. Власникові належать права володіння, користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ст. 319 ЦК України, власник володіє, користується, розпоряджається своїм майном на власний розсуд. Власник має право вчиняти щодо свого майна будь-які дії, які не суперечать закону.

Згідно ч. ч. 1, 2 ст. 321 ЦК України, право власності є непорушним. Ніхто не може бути протиправно позбавлений цього права чи обмежений у його здійсненні. Особа може бути позбавлена права власності або обмежена у його здійсненні лише у випадках і в порядку, встановлених законом.

Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

Відповідно до ч. 2 ст. 19 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень», державна реєстрація обтяжень здійснюється на підставі: встановленої законом заборони користування та/або розпорядження нерухомим майном; рішень судів, що набрали законної сили; ухвали слідчого судді, суду, постанови державного виконавця про накладення арешту на нерухоме майно; накладення заборони на відчуження нерухомого майна нотаріусом; рішення органу місцевого самоврядування про віднесення об`єктів нерухомого майна до застарілого житлового фонду; інших актів відповідних державних органів та посадових осіб згідно із законом; договорів, укладених у порядку, встановленому законом.

Згідно п. 2 Постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ № 5 від 03 червня 2016 року «Про судову практику в справах про зняття арешту з майна», позов про зняття арешту з майна може бути пред`явлений власником, а також особою, яка володіє на підставі закону чи договору або іншій законній підставі майном, що не належить боржнику (речове право на чуже майно).

Статтею 1 Першого протоколу до Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, до якої України приєдналась 17.07.1997 року відповідно до Закону України «Про ратифікацію Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року, Першого протоколу та протоколів № 2, 4, 7 та 11 до Конвенції», закріплено принцип непорушності права приватної власності, який означає право особи на безперешкодне користування своїм майном та закріплює право власника володіти, користуватися і розпоряджатися належним йому майном, на власний розсуд учиняти щодо нього будь-які угоди, відповідно до закону за своєю волею, незалежно від волі інших осіб.

В рішенні Європейського суду з прав людини в справі «Вендітеллі проти Італії» суд відзначив порушення в тому, що уряд не вжив швидких заходів для того, щоб знову надати в повноправне користування власність після закінчення відповідних розслідувань.

Також, Європейський суд з прав людини наголошує на тому, що для того, щоб втручання в право власності вважалося допустимим, воно повинно служити не лише законній меті в інтересах суспільства, а повинна бути розумна співмірність між використовуваними інструментами і тією метою, на котру спрямований будь-який захід, що позбавляє особу власності. Заходи щодо обмеження права власності мають бути пропорційними щодо мети їх застосування.

Тобто, наявність арешту на майно за відсутності правових підстав для цього порушує право власності позивача, внаслідок чого він позбавлений змоги в повному обсязі користуватися та розпоряджатися своїм майном та власний розсуд.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 травня 2020 року в справі № 750/3917/17 (провадження № 14-24цс20) вказано, що "особа, якій належить порушене право, може скористатися не будь-яким на свій розсуд, а певним способом захисту такого свого права, який прямо визначається спеціальним законом, що регламентує конкретні цивільні правовідносини, або договором. Велика Палата Верховного Суду неодноразово звертала увагу, що застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам".

Відповідно до ст. 43 Закону України "Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень", відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Заяви про виникнення, зміну, припинення обтяжень та про звернення стягнення на предмет обтяження підписуються обтяжувачем.

Згідно п. 57 Порядку державної реєстрації прав на нерухоме майно та їх обтяжень, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 25.12.2015 р. № 1127 (далі - Порядок) для державної реєстрації права власності та інших речових прав на майно, яке набувається у зв`язку з виконанням умов правочину, з якими закон та/або відповідний правочин пов`язує можливість виникнення, переходу, припинення таких прав, також подається документ, що підтверджує наявність факту виконання відповідних умов правочину. Тобто разом з припиненням іпотеки фактично припиняється обтяження нерухомого майна іпотекою, так як всі правові підстави для його утримання під обтяженням відсутні.

Отже, з державною реєстрацією відомостей про припинення іпотеки (припинення обтяження нерухомого майна іпотекою) підлягають державній реєстрації і відомості про зняття заборони відчуження, накладеної під час посвідчення такого нотаріального договору та вилучення запису з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна.

Відповідно до ч. 5 ст. 43 Закону України «Про забезпечення вимог кредиторів та реєстрацію обтяжень" відомості про припинення обтяження реєструються держателем або реєстратором Державного реєстру на підставі рішення суду або заяви обтяжувача, в якій зазначаються реєстраційний номер запису, найменування боржника, ідентифікаційний код боржника в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України чи індивідуальний ідентифікаційний номер боржника в Державному реєстрі фізичних осіб - платників податків та інших обов`язкових платежів та інформація про припинення обтяження. Записи щодо обтяжень, які втратили свою чинність, підлягають вилученню з Державного реєстру через шість місяців після реєстрації відомостей про припинення обтяження.

Пунктом 5.1 Глави 15 Порядку вчинення нотаріальних дій нотаріусами України, затвердженого наказом Міністерства юстиції України № 296/5 від 22.02.2012 року передбачено, що нотаріус знімає заборону відчуження майна, зокрема, при одержанні повідомлення кредитора про погашення позики або за рішенням суду.

Таким чином, вимоги про визнання договорів іпотеки припиненими, зняття заборони відчуження майна та вилучення записів з Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна є взаємопов`язаними та такими що витікають одна з одної, а тому не потребують встановленню додаткових зобов`язань для будь-якої із сторін чи третіх осіб.

Отже вимога про припинення обтяження за договором іпотеки відповідає способу захисту порушеного права позивача.

З урахуванням встановлених обставин суд прийшов до висновку про задоволення позову .

На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 12, 13, 89, 141, 259, 263, 264, 265, 268, 273, 280-283, 430 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В :

Позов ОСОБА_1 до арбітражного управляючого Бортняка Вадима Вікторовича, третя особа: Приватне підприємство «ЯСІОН», про визнання договору іпотеки припиненим, припинення обтяження та вилучення запису про обтяження задовольнити.

Визнати припиненим іпотечний договір № 5 від 03.02.2011, укладений між Публічним акціонерним товариством «Акціонерний комерційний банк «БАЗИС» та ОСОБА_1 , посвідчений приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою Юлією Вікторівною, реєстровий номер № 109.

Припинити обтяження в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 10788879, № 10788995, накладене приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою Юлією Вікторівною на підставі Іпотечного договору № 5 від 03.02.2011, реєстровий № 109, на нежитлові будівлі: свинарник літ. «А», «А-1», «Б», загальною площею 1221,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зерносховище літ. «А», загальною площею 1027,2 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , ІН НОМЕР_1 та вилучити запис про іпотеку в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно № 10789057, № 10789231 зареєстрований приватним нотаріусом Харківського міського нотаріального округу Івановою Юлією Вікторівною на підставі Іпотечного договору № 5 від 03.02.2011, реєстровий № 109 на нежитлові будівлі: свинарник літ. «А», «А-1», «Б», загальною площею 1221,4 кв.м., розташований за адресою: АДРЕСА_1 та зерносховище літ. «А», загальною площею 1027,2 кв. м, розташоване за адресою: АДРЕСА_1 , які належать ОСОБА_1 , ІН НОМЕР_1 .

Рішення може бути оскаржене в загальному порядку до Харківського апеляційного суду через суд першої інстанції шляхом подачі апеляційної скарги на рішення суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Суддя -