Ухвала

від 15.08.2023 по справі 917/1531/21

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

УХВАЛА

15 серпня 2023 року м. Харків Справа № 917/1531/21

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючий суддя Тарасова І.В., суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.

дослідивши матеріали апеляційної скарги позивача -Міністерства фінансів України, м. Київ (вх. № 1394 П/2-5) на рішення господарського суду Полтавської області від 01.06.23 (ухвалене у приміщенні господарського суду Полтавської області суддею Ківшик О.В., повний текст складено 20.06.23 ) у справі № 917/1531/21

за позовом Міністерства фінансів України, 01008, м.Київ

до відповідачів:

1. КП Полтавської обласної ради "Полтававодоканал", м. Полтава

2. Департаменту фінансів Полтавської обласної державної адміністрації, м.Полтава

3.Департаменту будівництва, містобудування і архітектури, житлово-комунального господарства та енергетики Полтавської обласної державної (військової) адміністрації, , м. Полтава

4. Головного управління Державної казначейської служби України в Полтавській області, , м. Полтава

про визнання недійсними договорів,

ВСТАНОВИВ:

Міністерство фінансів України звернулося до господарського суду Полтавської області з позовом про визнання недійсними укладених між відповідачами Договорів про організацію взаєморозрахунків відповідно до постанови Кабінету Міністрів України від 18.05.2017 № 332: від 01.08.2017 №4-ДФС та додаткової угоди № 1 від 07.11.2017 до договору від 01.08.2017 № 4-ДФС; від 12.12.2017 №6-ДФС.

Позовні вимоги з посиланням на приписи Бюджетного Кодексу України обґрунтовані зокрема тим, що оспорювані договори не спрямовані на реальне настання правових наслідків, оскільки можливість укладення договору щодо бюджетних коштів та, відповідно, можливість настання реальних правових наслідків, обумовлених цими договорами, залежить від того, чи передбачене у бюджеті відповідне бюджетне призначення (асигнування), тобто чи заплановано таке фінансування у встановленому порядку у розрізі тих розпорядників коштів, які беруть на себе бюджетні зобов`язання.

Рішенням господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 (суддя Іванко Л.А.) у справі № 917/1531/21 у задоволенні позову відмовлено.

Постановою Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 917/1531/21(колегія суддів: Медуниця О.Є., головуючий, Попков Д.О., Стойка О.В.) апеляційну скаргу Міністерства фінансів України залишено без задоволення, рішення господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 у справі № 917/1531/21 залишено без змін.

Постановою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 09.02.2023 у справі № 917/1531/21 касаційну скаргу Міністерства фінансів України задоволено частково, рішення господарського суду Полтавської області від 29.06.2022 та постанову Східного апеляційного господарського суду від 01.11.2022 у справі № 917/1531/21 скасовано, а справу передано на новий розгляд до господарського суду Полтавської області.

Рішенням господарського суду Харківської області від 01.06.23 у справі № 917/1531/21 в позові відмовлено.

Позивач-Міністерство фінансів України подав на зазначене рішення до Східного апеляційного господарського суду апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить це рішення скасувати та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити.

Дослідивши матеріали апеляційної скарги та додані до неї документи, суд апеляційної інстанції дійшов висновку про наявність підстав для її повернення, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 1 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, сторона, третя особа, а також особа, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, може брати участь в судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до частини 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України, Держава, Автономна Республіка Крим, територіальна громада беруть участь у справі через відповідний орган державної влади, орган влади Автономної Республіки Крим, орган місцевого самоврядування відповідно до його компетенції, від імені якого діє його керівник, інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту) (самопредставництво органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим, органу місцевого самоврядування), або через представника.

Частиною 1 статті 58 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що представником у суді може бути адвокат або законний представник.

Відповідно до ч.ч. 1,3, 4 статті 60 Господарського процесуального кодексу України повноваження представників сторін та інших учасників справи мають бути підтверджені такими документами:

1) довіреністю фізичної або юридичної особи;

2) свідоцтвом про народження дитини або рішенням про призначення опікуном, піклувальником чи охоронцем спадкового майна.

Довіреність від імені юридичної особи видається за підписом (електронним підписом) посадової особи, уповноваженої на це законом, установчими документами.

Повноваження адвоката як представника підтверджуються довіреністю або ордером, виданим відповідно до Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Відповідно до положень ч. 5 статті 12 Господарського процесуального кодексу України дана справа за ціною позову та складністю є малозначною та визнана такою ухвалою господарського суду Полтавської області від 26.04.23 про прийняття позовної заяви до розгляду та відкриття провадження у справі.

У порядку самопредставництва юридичну особу може представляти за посадою її керівник або інші особи, повноваження яких підтверджуються відповідно до частини 3 статті 56 Господарського процесуального кодексу України. Отже, для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності).

Отже, діяти від імені позивача у цій справі можуть: представник-адвокат, повноваження якого мають підтверджуватись документами, визначеними в частинах першій і четвертій статті 60 Господарського процесуального кодексу України, або в порядку самопредставництва-керівник чи інша уповноважена особа відповідно до закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), повноваження якої на самопредставництво мають підтверджуватись документами, з яких вбачається належність такої особи до керівника або суб`єкта, якому надано право на самопредставництво положеннями закону, або статутом, положенням, трудовим договором (контрактом).

Верховний Суд неодноразово звертав увагу на те, що для визнання особи такою, що діє в порядку самопредставництва, необхідно, щоб у відповідному законі, статуті, положенні чи трудовому договорі (контракті) було чітко визначене її право діяти від імені такої юридичної особи (суб`єкта владних повноважень без права юридичної особи) без додаткового уповноваження (довіреності). Зокрема такий висновок наведений у постановах Верховного Суду від 22 квітня 2020 року у справі № 911/933/19, від 28 квітня 2020 року у справі № 910/10553/18, від 09 червня 2020 року у справі № 904/92/20, від 17 вересня 2020 року у справі № 910/3850/19, від 08 грудня 2020 року у справі № 905/2488/15.

Колегія суддів звертає увагу, що з метою забезпечення державних органів достовірною інформацією створено Єдиний державний реєстр юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (далі - Єдиний державний реєстр, Реєстр) (частина перша статті 7 Закону №755-IV).

Обов`язковому відображенню (реєстрації) в Єдиному державному реєстрі, серед інших перелічених у цій статті відомостей, належать: відомості щодо керівників державних органів і органів місцевого самоврядування як юридичних осіб та осіб, які можуть вчиняти дії від імені юридичної особи, у тому числі: прізвище, ім`я, по батькові, дата народження, реєстраційний номер облікової картки платника податків або серія та номер паспорта (частина третя статті 9 Закону України "Про державну реєстрацію юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань").

В ухвалі Великої Палати Верховного Суду від 08.06.2022 у справі № 303/4297/20 зазначено, що наявність або відсутність у ЄДР даних про такого працівника, який поряд із керівником має право вчиняти дії від імені юридичної особи, не впливає на обов`язок останньої підтвердити повноваження цього працівника діяти у судовому процесі на підставі закону, статуту, положення, трудового договору (контракту), зокрема підтвердити обсяг цих повноважень.

Судом встановлено, що апеляційну скаргу від імені позивача-Міністерства фінансів України підписано Філь Оленою Миколаївною із зазначенням, що вона є уповноваженою особою Міністерства фінансів України у порядку самопредставництва( директор юридичного департаменту), на підтвердження повноважень якої діяти від імені позивача надано витяг з Єдиного державного реєстру юридичних та фізичних осіб-підприємців та громадських формувань щодо Міністерства фінансів України, без зазначення, станом на який час його складено, в якому у відомостях про осіб, які поряд з керівником можуть вчиняти юридичні дії від імені юридичної особи, у тому числі підписувати договори, тощо, зазначено Філь Олену Миколаївну із повноваженнями вчиняти дії від імені юридичної особи, в тому числі підписувати договори тощо (діє виключно в судах України без окремого доручення керівника з правом посвідчення копій документів щодо повноважень, без права відмови, зміни, відкликання, визнання позову, відмови від апеляційних, касаційних скарг, укладення мирової угоди) -представник.

Разом з цим, до апеляційної скарги не додано та в матеріалах справи відсутні як визначені ч. 4 статті 56 Господарського процесуального кодексу України документи на підтвердження повноважень Філь О.М. діяти в порядку самопредставництва позивача, так і визначені частинами 1, 4 ст. 60 цього Кодексу документи на підтвердження її повноважень діяти в якості представника позивача.

Пунктом 1 частини 5 статті 260 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що апеляційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом апеляційної інстанції якщо вона подана особою, яка не має процесуальної дієздатності, не підписана, або підписана особою, яка не має права її підписувати, або особою, посадове становище якої не зазначено.

Оскільки у матеріалах справи відсутні докази повноважень Філь О.М. на підписання від імені позивача апеляційної скарги, наявні підстави для її повернення.

При цьому суд звертає увагу скаржника, що відповідно до положень ч. 8 статті 174 Господарського процесуального кодексу України, повернення апеляційної скарги не перешкоджає повторному зверненню з нею до господарського суду в загальному порядку після усунення недоліків.

Враховуючи викладене та керуючись ст. 174, 234, 258, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд,

УХВАЛИВ:

Повернути апеляційну скаргу позивача -Міністерства фінансів України, м. Київ (вх. № 1394 П/2-5) на рішення господарського суду Полтавської області від 01.06.23 у справі № 917/1531/21.

Додаток скаржнику:апеляційна скарга з додатком на 26 арк. та поштовий конверт.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання. Порядок і строки її оскарження передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя І.В. Тарасова

Суддя Я.О. Білоусова

Суддя О.А. Пуль