Рішення

від 15.08.2023 по справі 913/47/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛУГАНСЬКОЇ ОБЛАСТІ

просп. Науки, 5, м. Харків, 61022, телефон/факс (057)702 10 79, inbox@lg.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 серпня 2023 року м.Харків Справа № 913/47/23

Суддя господарського суду Луганської області Злепко Н.І.

за участю - секретаря судового засідання Пришви О.О.,

представників сторін,

від позивача: представник адвокат Якімлюк Наталія Олексіївна (в режимі відеоконференції);

від відповідача: представник не з`явився;

розглянувши позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна", м. Київ

до Фермерського господарства "Гарбуз Ю.Г.", с. Микільське, Старобільський район Луганської області

про стягнення 591 715 грн 76 коп.,

ВСТАНОВИВ:

01.03.2023 Товариство з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" звернулося до Господарського суду Луганської області з позовною заявою до Фермерського господарства "Гарбуз Ю.Г.", в якій просить стягнути з відповідача заборгованість за Договором купівлі-продажу насіння №21400 від 08.11.2021 у розмірі 591 715 грн 76 коп., з яких 447 879 грн 78 коп. - основний борг, 16 638 грн 12 коп. - 3% річних та 127 197 грн 86 коп. - інфляційних втрат.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що між сторонами було укладено договір купівлі-продажу насіння №21400 від 08.11.2021 (далі Договір), за умовами якого продавець (позивач) зобов`язався передати у власність покупця (відповідача) у строки та на умовах, передбачених Договором, перелік Насіння гібридів кукурудзи та/або соняшнику торгової марки Pioneer першого покоління в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними Додатками до цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти насіння, сплатити за нього грошову суму в розмірі та в порядку, визначеному у цьому Договорі та Додатках до нього та використати Насіння для власних потреб без права перепродажу.

12.11.2021 сторонами на виконання договору укладено додаток №3802067450 до Договору, за яким сторони погодили поставку насіння соняшнику 31.03.2022 на суму 497644 грн 20 коп. (в тому числі ПДВ 61 144 грн 20 коп.) та умови оплати згідно з якими покупець (відповідач) мав оплатити 49 764 грн 42 коп. не пізніше 15.11.2021 (10%), 447879 грн 78 коп. не пізніше 02.12.2021 (90%).

12.11.2021 на виконання умов Договору відповідач здійснив оплату 49 764 грн 42 коп. (10%).

Позивач на виконання умов договору 09.02.2022 здійснив поставку насіння соняшника на суму 497 644 грн 20 коп.

У зв`язку з тим, що відповідач здійснив оплату не в повному обсязі позивач звернувся до суду за захистом свої прав з вимогою про стягнення у розмірі 591 715 грн 76 коп., з яких 447 879 грн 78 коп. - основний борг, 16 638 грн 12 коп. - 3% річних та 127 197 грн 86 коп. - інфляційних втрат.

06.03.2023 відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. Ухвалою від 13.04.2023 призначено судове засідання на 12.05.2023. Ухвалою від 12.05.2023 відкладено судове засідання у межах підготовчого провадження на 13.06.2023. 13.06.2023 відкладено підготовче судове засідання на 13.07.2023. В судовому засіданні 13.06.2013 представники сторін надали пояснення щодо предмету спору, Представник відповідача зазначила, що нею направлено поштою до суду та позивачу документи, зокрема клопотання про проведення почеркознавчої експертизи, та у зв`язку із чим є необхідність відкладення підготовчого засідання задля вирішення зазначених питань. У судовому засіданні представник відповідача зазначила, що визнає позовні вимоги тільки частково, за 6 мішків насіння на загальну суму 25 629 грн 00 коп. Також представник відповідача на запитання суду зазначила, що подання відзиву є правом, а не обов`язком сторони.

14.06.2023 від Товариства з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна", надійшло клопотання від 13.06.2023 про долучення та витребування доказів.

У заяві позивач просив поновити йому строк на подання доказів та приєднати до матеріалів справи докази, а саме: зареєстровані в Єдиному реєстрі податкові накладні №1535 від 12.11.2021 та №1339 від 09.02.2022 з квитанціями про прийняття Державною податковою службою України, зобов`язати Головне управління ДПС у Луганській області та Головне управління ДПС у Івано-Франківській області надати податкові накладні №1535 від 12.11.2021 та №1339 від 09.02.2022 та надати копії податкових декларацій з податку на додану вартість з усіма додатками, поданих ФГ "Гарбуз Ю.Г." за період з 01.11.2021 по 01.04.2022. Дану заяву судом задоволено ухвалою від 20.06.2023.

Також 15.06.2023 від Фермерського господарства "Гарбуз Ю.Г." надійшло клопотання від 31.05.2023 про витребування у позивача оригіналів письмових доказів поданих ним до суду у копіях, а саме Договір купівлі-продажу насіння №21400 від 08.11.2021, додаток №1 до Договору купівлі-продажу насіння №21400 укладений 08.11.2021, додаток №3802067460 до Договору купівлі-продажу насіння №21400 укладений 12.11.2021, довідку №230166/0401-1 видану 13 лютого 2023 року АТ "Сітібанк", складське розпорядження ТОВ "Кортева Агрісаєнс Україна" про відвантаження за номером замовлення 3804082435 від 09.02.2022, товарно-транспортну накладну №6407575 від 09.02.2022, накладну №3807081277 від 09.02.2022, яке судом задоволено.

15.06.2023 від Фермерського господарства "Гарбуз Ю.Г." надійшло клопотання від 05.06.2023 про витребування доказів від ТОВ «ІН ГОЛДІНГ» та ТОВ «Кортева АГРІСАЄНС Україна». Ухвалою від 20.06.2023 в задоволенні клопотання відмовлено, у зв`язку з недотриманням відповідачем норми ч.ч. 1, 2 ст. 81 ГПК України, а саме не вказано кожний доказ конкретно, що має бути витребуваний та не зазначено які обставини конкретний доказ може підтвердити, або які обставини може спростувати, а також відмовлено в витребуванні у АТ "Сітібанк" інформації щодо надходження на рахунок позивача перерахованих коштів від ФГ "Гарбуз Ю.Г." згідно з рахунком НОМЕР_2 від 03.02.2022 на підставі платіжного доручення №26 від 08.02.2022 в сумі 9 739 грн 02 коп., оскільки інформація щодо надходження на рахунок позивача перерахованих коштів від ФГ "Гарбуз Ю.Г." згідно з рахунком НОМЕР_2 від 03.02.2022 на підставі платіжного доручення №26 від 08.02.2022 в сумі 9 739 грн 02 коп. є інформацією, що може бути надана банком відповідачу, як клієнту щодо себе, таке клопотання є необґрунтованим та в цьому випадку обмеження щодо надання інформації, інститутом банківської таємниці не застосовуються.

15.06.2023 від відповідача надійшло клопотання від 09.06.2023 про призначення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз документів. Обґрунтовуючи клопотання Фермерське господарство "Гарбуз Ю.Г." та визнаючи позовні вимоги частково за 6 мішків насіння P64LP130 (P64KG130) ЛУМІНГ в розмірі 25629 грн 00 коп, зазначає, що транспортна накладна №6407575 від 09.02.2022, довіреність від 08.02.2022 №2 та накладна №3807081277 від 09.02.2022 містять підроблений підпис голови ФГ "Гарбуз Ю.Г." - Гарбуза Юрія Григоровича та печатки.

07.07.2023 від позивача надійшло заперечення на клопотання відповідача від 09.06.2023 про призначення експертиз, з мотивів, що позивачем до матеріалів справи додано належним чином засвідчені копії товарно-транспортної накладної №6407575 від 09.02.2022, накладної №3807081277 від 09.02.2022, вказані документи скріплені печаткою відповідача та підписані головою Гарбузом Ю.Г. Зазначені документи містять всі необхідні реквізити, визначені Законом України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" для первинних бухгалтерських документів.

Оскільки облік печаток та штампів, що застосовуються у установі, ведеться у журналі за формою наведеною в додатку 2 Правил Організації діловодства та архівного зберігання документів у державних органах, органах місцевого самоврядування, на підприємствах, в установах і організаціях, що затверджені наказом Міністерства юстиції України від 18.06.2015 №1000/5, а їх видача посадовим особам здійснюється під підпис у відповідному журналі й вони зберігаються у шафах (сейфах), що надійно замикаються і опечатуються то це свідчить про те, що відповідач несе повну відповідальність за законність використання його печатки.

Також позивач зазначає, що додатково факт поставки товарів підтверджується наданими позивачем до матеріалів справи податковими накладними №1535 від 12.11.2021 та №1339 від 09.02.2022 з квитанціями про прийняття Державною податковою службою України.

На виконання ухвали суду від 20.06.2023 від Головного управління ДПС у Луганській області надійшов супровідний лист з додатками: копією податкової накладної від 12.11.2021 №1535, копією податкової накладної від 09.02.2022 №1339, копією податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за жовтень 2021 року від 16.11.2021, копією податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за листопад 2021 року від 16.12.2021, копією податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за грудень 2021 року від 17.01.2022, копією податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за січень 2022 року від 17.02.2022, копією податкової декларації з податку на додану вартість з додатками за лютий 2022 року від 21.03.2022.

13.07.2023 в судовому засіданні представник відповідача повідомив, що відповідач не звертався до правоохоронних органів з заявою чи повідомленням про вчинене кримінальне правопорушення щодо підроблення описаних вище документів, печатки ФГ "Гарбуз Ю.Г.", чи щодо використання даних документів, проте намагається встановити факт їх підроблення в межах розгляду даної справи.

Надана Головним управлінням ДПС у Луганській області копія податкової накладної від 09.02.2022 №1339 подана ФГ "Гарбуз Ю.Г." та в якій відповідач відобразив як суму коштів (447879,78 грн) так і другу сторону договору (позивача). Представник відповідача в судовому засіданні повідомив, що йому не відомо про наявність в матеріалах справи копії зазначеної вище податкової накладної, відповідно в даному судовому засіданні не може надати пояснень з приводу її змісту.

Суд зазначив, що копію даної податкової накладної отримано судом від Головного управління ДПС у Луганській області 29.06.2023. В порядку п.1 ч.1 ст. 42 ГПК України представник відповідача мав право та можливість до дати судового засідання ознайомлюватися з матеріалами справи, робити з них витяги.

Суд встановив що висновок експерта можуть замінити інші засоби доказування наявні в матеріалах справи, а отже судом відмовлено в задоволенні клопотання про призначення судово-почеркознавчої та судово-технічної експертиз документів від 09.06.2023, у зв`язку з відсутністю сукупності умов, визначених ч.1 ст.99 ГПК України. Відповідачем не доведено, що для з`ясування обставин, що мають значення для справи, враховуючи підстави та предмет позову, необхідні спеціальні знання, без яких встановити відповідні обставини неможливо. Виходячи з предмета спору та доказів, які надані на підтвердження позовних вимог та на їх спростування, господарський суд вважає, що у матеріалах наявні належні докази, за результатами оцінки яких суд може встановити фактичні обставини справи.

Також судом зазначено, що обов`язок швидкого здійснення правосуддя покладається, у першу чергу, на відповідні державні судові органи. Розумність тривалості судового провадження оцінюється в залежності від обставин справи та з огляду на складність справи, поведінку сторін, предмет спору. Нездатність суду ефективно протидіяти недобросовісно створюваним учасниками справи перепонам для руху справи є порушенням ч.1 ст.6 даної Конвенції (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Смірнова проти України"). Роль національних судів полягає у швидкому та ефективному розгляді справ (рішення Європейського суду з прав людини у справі "Красношапка проти України").

Ухвалою від 13.07.2023 закрито підготовче провадження та призначено судове засідання у межах розгляду справи по суті на 15.08.2023.

15.08.2023 в судовому засіданні в режимі відеоконференції взяв участь представник позивача, надав пояснення з приводу позовних вимог, позов просив задовольнити. Представник відповідача в судове засідання не з`явився, заяву про участь в судовому засіданні 15.08.2023 в режимі відео конференції не подавав.

Матеріали справи свідчать про те, що учасники справи повідомлені належним чином про розгляд даної справи. Водночас судом було створено всім учасникам справи належні умови для доведення останніми своїх правових позицій, надання ними доказів, які, на їх думку, є достатніми для обґрунтування своїх вимог та заперечень.

Відповідач правом на подачу відзиву на позовну заяву не скористався. Ч. 1 ст. 161 ГПК України визначено, що при розгляді справи судом в порядку позовного провадження учасники справи викладають письмово свої вимоги, заперечення, аргументи, пояснення та міркування щодо предмета спору виключно у заявах по суті справи, визначених цим Кодексом. Відзив на позовну заяву (відзив) є заявою по суті справи (ч. 2 ст. 161 ГПК України). Відповідно до ч. 9 ст. 165 ГПК України у разі ненадання відповідачем відзиву у встановлений судом строк без поважних причин, суд вирішує справу за наявними матеріалами. Також процесуальний закон встановлює для відповідача обов`язок подання суду доказів разом з поданням відзиву (ч.3 ст. 80 ГПК України), та зазначає, що докази, не подані у встановлений законом або судом строк, до розгляду судом не приймаються, крім випадку, коли особа, яка їх подає, обґрунтувала неможливість їх подання у вказаний строк з причин, що не залежали від неї (ч.8 ст. 80 ГПК України).

Суд дійшов висновку про вчинення усіх необхідних дій для розгляду справи та про достатність у матеріалах справи доказів для повного та всебічного з`ясування усіх обставин справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення.

Відповідно до положень ст. 194 Господарського процесуального кодексу України завданням розгляду справи по суті є розгляд та вирішення спору на підставі зібраних у підготовчому провадженні матеріалів, а також розподіл судових витрат.

Дослідивши матеріали справи, всебічно і повно з`ясувавши фактичні обставини, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши надані суду докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, господарський суд встановив наступне.

08.11.2021 між Товариством з обмеженою відповідальністю "Кортева Агрісаєнс Україна" та Фермерським господарством "Гарбуз Ю.Г." укладено договір купівлі-продажу насіння №21400 від 08.11.2021 (далі Договір), за умовами якого продавець (позивач) зобов`язався передати у власність покупця (відповідача) у строки та на умовах, передбачених Договором, перелік Насіння гібридів кукурудзи та/або соняшнику торгової марки Pioneer першого покоління в асортименті, кількості та за цінами згідно з відповідними Додатками до цього Договору, а покупець зобов`язується прийняти насіння, сплатити за нього грошову суму в розмірі та в порядку, визначеному у цьому Договорі та Додатках до нього та використання Насіння для власних потреб без права перепродажу.

12.11.2021 сторонами на виконання договору укладено додаток №3802067450 до Договору, за яким сторони погодили поставку насіння соняшнику 31.03.2022 на суму 497644 грн 20 коп. (в тому числі ПДВ 61 144 грн 20 коп.) та умови оплати згідно з якими покупець (відповідач) мав оплатити 49 764 грн 42 коп. не пізніше 15.11.2021 (10%), 447879 грн 78 коп. не пізніше 02.12.2021 (90%).

Відповідно до п. 2.1. ціна визначається у додатках до договору, враховуючи умови доставки насіння та умови оплати насіння згідно комерційної політики.

Пунктом 3.1 договору передбачено, що поставка та приймання-передача насіння між сторонами цього договору здійснюється покупцем однією чи декількома партіями насіння зі складів ТОВ "Кортева Агрісаєнс Україна" в порядку та строк, який зазначений в додатках. Більш детальна інформація щодо умов відвантаження насіння зазначена в додатку №1.

Пунктом 2 додатку №1 від 08.11.2023 передбачено, що Рахунок на оплату насіння надсилається покупцю на електронну пошту та/або факту та/або передається покупцеві безпосередньо.

У пункті 5 додатку №1 серед іншого, зокрема зазначено, що Поставка кожної з партій здійснюється в строки, що зазначені в Додатках та при виконанні наступних з умов: при відвантаженні за умовами FCA; мінімальне замовлення на відвантаження складає 50 мішків насіння одним рахунком; покупець повинен здійснити оплату за насіння.

Також на виконання договору сторонами 12.11.2021 укладено додаток №3802067450 до договору, який має відомості замовлення та рахунку-фактури, оскільки в ньому зазначено асортимент, кількість та ціну насіння, а також умови оплати та поставки.

У вказаному додатку сторони погодили поставку насіння соняшнику 31.03.2022 на суму 497 644 грн 20 коп. (в тому числі ПДВ 61 114 грн 20 коп.) та наступні умови оплати: не пізніше 15.11.2021 покупець має сплатити 10% - 49 764 грн 42 коп. та 02.12.2021 має сплатити 90% - 447 879 грн 78 коп.

На виконання додатку №3802067450 від 12.11.2021 відповідач здійснив оплату в розмірі 49 764 грн 42 коп. (бухгалтерська довідка від 08.02.2023 та довідка АТ "Сітібанк" №230166/0401-1 від 13.02.2023).

Позивач 09.02.2023 на виконання вказаного додатку здійснив поставку насіння соняшника та кукурудзи на суму 497 644 грн 20 коп. на адресу відповідача, погоджену у договорі на суму 497 644 грн 20 коп., що підтверджується товарно-транспортною накладною №6407575 від 09.02.2022, складським розпорядженням про відвантаження від 09.02.2022, видатковою накладною №3807081277 від 09.02.2022.

Також зазначене підтверджується податковою накладною №1535 від 12.11.2021 та №1339 від 09.02.2022, що надані позивачем та податковими накладними відповідача №1535 від 12.11.2021 та №1339 від 09.02.2022, наданими Головним управлінням ДПС у Луганській області Державної податкової служби України на виконання ухвали суду від 20.06.2023.

Враховуючи сплату відповідачем - 49 764 грн 42 коп. за поставлений товар за №№3802067450 від 12.11.2021 утворилась заборгованість перед позивачем у розмірі 447 879 грн 78 коп.

Сторони погодили, що договір дійсний протягом одного року з дати його підписання, а в частині розрахунків - до їх належного виконання (п. 9.5 договору).

В обґрунтування вказаних позовних вимог позивач посилається на неналежне виконання відповідачем договору та додатків до нього, за умовами яких остаточний розрахунок за отримане відповідачем насіння мав бути проведений не пізніше 02.12.2021.

У зв`язку з порушенням строків оплати за відповідачем виникло прострочення грошових зобов`язань та позивач нарахував додаткові вимоги на підставі ст. 625 ЦК України у формі 16 638 грн 12 коп. - 3% річних та 127 197 грн 86 коп. - інфляційних втрат.

Відповідно до ч.ч. 4, 9 ГПК України якщо відзив не містить вказівки на незгоду відповідача з будь-якою із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, відповідач позбавляється права заперечувати проти такої обставини під час розгляду справи по суті, крім випадків, якщо незгода з такою обставиною вбачається з наданих разом із відзивом доказів, що обґрунтовують його заперечення по суті позовних вимог, або відповідач доведе, що не заперечив проти будь-якої із обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги, з підстав, що не залежали від нього. Відповідач відзиву на позовну заяву не надав, однак у судовому засіданні його представник зазначав, що визнає позовні вимоги тільки частково, за 6 мішків насіння в сумі 25 629 грн 00 коп.

Також до клопотання від 31.05.2023 про витребування у позивача оригіналів письмових доказів поданих ним до суду у копіях відповідачем додано «Протокол опитування адвокатом особи за її згодою» від 29.05.2023. У протоколі адвокат Дуванова Людмила Леонідівна опитала фізичну особу - ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , місце народження смт. Мілове Міловоського району Луганської області, паспорт громадянина України типу ID номер НОМЕР_1 запис №19711118-02339, виданий органом 4449 від 24.07.2018, дійсний до 24.07.2028. У протоколі зазначено, що Гарбуз Ю.Г. повідомляє, що він дійсно уклав Договір купівлі-продажу насіння №21400 від 08.11.2021 з додатками №1 від 08.11.2021 та №3802067460 від 12.11.2021. Відповідач здійснив передплату насіння в сумі 49 764 грн 42 коп. Зазначає, що тримав 20 мішків насіння сорту P64LP130 Лумінг та домовились, що оплату за решту замовлення відповідач здійснить десь у березні 2022 року та після чого отримає ще 85 мішків насіння соняшника і тоді буде підписано акт прийому передачі у вигляді товарно-транспортної накладної, однак жодного документу сторони не підписували. У перших числах лютого на електронну пошту відповідача від позивача надійшов додаток НОМЕР_2 від 03.02.2022 до Договору, та відповідно до якого фермерським господарством було здійснено ще оплату в сумі 9739 грн 02 коп. на рахунок позивача. За весь період господарство перерахувало грошових коштів ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» за Договором 59 503 грн 42 коп., фактично за 14 мішків насіння. Більше насіння відповідач не отримував, а тому позовна вимога ТОВ «Кортева Агрісаєнс Україна» про стягнення боргу у сумі 447 879 грн 78 коп. є безпідставною. Разом з тим Фермерське господарство дійсно заборгувало за 6 мішків насіння в сумі 25 629 грн 00 коп. Також у протоколі Гарбуз Ю.Г. зазначив, що на оглянутих ксерокопіях додатку №3802067460 до Договору, товарно-транспортній накладній №6407575 від 09.02.2022, накладній 3807081277 від 09.02.2022 печатка та підпис, як голови фермерського господарства підроблені невідомою особою. Зазначені документи не підписував, нікого не уповноважував та не отримував насіння у кількості, зазначеній у цих документах. Жодної довіреності від 08 лютого 2022 року не видавав та не підписував.

Також відповідачем до клопотання про витребування доказів від 05.06.2023 надано копію додатку НОМЕР_2 від 03.02.2022 до Договору, за яким сторони погодили поставку насіння соняшнику на суму 97 390 грн 20 коп. (в тому числі ПДВ 11 960 грн 20 коп.) та умови оплати згідно з якими покупець (відповідач) мав оплатити 9 739 грн 02 коп. не пізніше 06.02.2022 (10%), 87 651 грн 18 коп. не пізніше 23.02.2022 (90%).

В судовому засіданні 13.06.2023 представник відповідача надала пояснення щодо наявності оплати за Договором 9 739 грн 02 коп. згідно з рахунком НОМЕР_2 від 03.02.2022 на підставі платіжного доручення №26 від 08.02.2022, однак жодних доказів на підтвердження такої оплати відповідачем не надано. Відповідачем виключно було долучено до клопотання про витребування доказів від 05.06.2023 копію листа уточнення призначення платежу в якому зазначено номер та дату даного платіжного доручення.

Представник позивача в судовому засіданні 15.08.2023 повідомив, що додаток НОМЕР_2 від 03.02.2022 до Договору перебуває за межами спірних правовідносин, оскільки ні поставок ні оплат по ньому сторони не здійснювали.

Оцінивши матеріали справи, суд зазначає наступне.

Спірні правовідносини сторін є такими, що регулюються Господарським кодексом України, Цивільним кодексом України, зокрема, главою 54 щодо купівлі-продажу.

Відповідно до ст. 174 ГК України, господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать.

Частиною 1 ст. 626 ЦК України встановлено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Статтею 627 ЦК України передбачено, що відповідно до ст. 6 цього Кодексу сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв діловою обороту, вимог розумності та справедливості.

Відповідно до ч. 1 ст. 664 ЦК України обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент: 1) вручення товару покупцеві, якщо договором встановлений обов`язок продавця доставити товар; 2) надання товару в розпорядження покупця, якщо товар має бути переданий покупцеві за місцезнаходженням товару. Договором купівлі-продажу може бути встановлений інший момент виконання продавцем обов`язку передати товар.

Товар вважається наданим у розпорядження покупця, якщо у строк, встановлений договором, він готовий до передання покупцеві у належному місці і покупець поінформований про це. Готовий до передання товар повинен бути відповідним чином ідентифікований для цілей цього договору, зокрема шляхом маркування. Якщо з договору купівлі-продажу не випливає обов`язок продавця доставити товар або передати товар у його місцезнаходженні, обов`язок продавця передати товар покупцеві вважається виконаним у момент здачі товару перевізникові або організації зв`язку для доставки покупцеві.

Згідно з ст. 655 ЦК України за договором купівлі-продажу одна сторона (продавець) передає або зобов`язується передати майно (товар) у власність другій стороні (покупцеві), а покупець приймає або зобов`язується прийняти майно (товар) і сплатити за нього певну грошову суму.

Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України, покупець зобов`язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Поставка насіння соняшника Товариством з обмеженою відповідальністю "КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА" Фермерського господарства "Гарбуз Ю.Г.", на загальну суму 497 644 грн 20 коп. підтверджується товарно-транспортною накладною №6407575 від 09.02.2022, складським розпорядженням про відвантаження від 09.02.2022, видатковою накладною №3807081277 від 09.02.2022, податковою накладною №1535 від 12.11.2021 та №1339 від 09.02.2022, що надані позивачем та податковими накладними відповідача №1535 від 12.11.2021 та №1339 від 09.02.2022, наданими Головним управлінням ДПС у Луганській області Державної податкової служби України листом №159/5/12-32-05-00-08 від 27.06.2023.

Частинами першою та другою статті 3 Закону України «Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні» визначено, що метою ведення бухгалтерського обліку і складання фінансової звітності є надання користувачам для прийняття рішень повної, правдивої та неупередженої інформації про фінансовий стан та результати діяльності підприємства. Бухгалтерський облік є обов`язковим видом обліку, який ведеться підприємством. Фінансова, податкова, статистична та інші види звітності, що використовують грошовий вимірник, ґрунтуються на даних бухгалтерського обліку. За приписами частин третьої, восьмої статті 19 ГК України, обов`язком суб`єктів господарювання є ведення бухгалтерського обліку та подання фінансової звітності згідно із законодавством, що забезпечує здійснення державою контролю і нагляду за господарською діяльністю суб`єктів господарювання, а також за додержанням ними податкової дисципліни. Відповідно до пункту 201.1 статті 201 ПК України на дату виникнення податкових зобов`язань платник податку зобов`язаний скласти податкову накладну в електронній формі з дотриманням умови щодо реєстрації у порядку, визначеному законодавством, електронного підпису уповноваженої платником особи та зареєструвати її в Єдиному реєстрі податкових накладних у встановлений цим Кодексом термін. Податкові накладні, отримані з Єдиного реєстру податкових накладних, є для отримувача товарів/послуг підставою для нарахування сум податку, що відносяться до податкового кредиту, тобто спричиняють правові наслідки. Встановлюючи правило щодо обов`язкового підтвердження сум податкового кредиту, врахованих платником ПДВ при визначенні податкових зобов`язань, законодавець, безумовно, передбачає, що ці документи є достовірними, тобто операції, які вони підтверджують, дійсно мали місце. Такий висновок сформовано Великою Палатою Верховного Суду у постанові від 29.06.2021 зі справи № 910/23097/17.

Також Верховний Суд зазначає, що, оцінюючи податкові накладні у сукупності з іншими доказами у справі, господарські суди повинні враховувати фактичні дії як постачальника так і покупця щодо відображення ними в податковому та бухгалтерському обліку постачання спірного товару. Якщо сторона заперечує факт передачі товару за договором поставки за податковими накладними, але одночасно реєструє податкові накладні на придбання товарів від постачальника та формує як покупець податковий кредит за фактом поставки товару на підставі спірних видаткових накладних, і жодним чином не пояснює свої дії та правову підставу виникнення в платника права на податковий кредит з ПДВ за цими накладними, то така поведінка сторони не є добросовісною та розумною (Постанова Верховного Суду у складі колегії суддів об`єднаної палати Касаційного господарського суду від 03 червня 2022 року по справі № 922/2115/19).

Щодо наявності Протоколу опитування адвокатом особи за її згодою» від 29.05.2023, де зазначено, про відсутність поставки на суму 497 644 грн 20 коп., та доданої до клопотання про витребування доказів від 05.06.2023 копію додатку НОМЕР_2 від 03.02.2022 до Договору, за яким сторони погодили поставку насіння соняшнику на суму 97 390 грн 20 коп. (в тому числі ПДВ 11 960 грн 20 коп.) та умови оплати згідно з якими покупець (відповідач) мав оплатити 9 739 грн 02 коп. не пізніше 06.02.2022 (10%), 87 651 грн 18 коп. не пізніше 23.02.2022 (90%), суд зазначає наступне.

Відповідно до ч.ч. 1,2 ст. 79 ГПК України наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

17.10.2019 набув чинності Закон України від 20.09.2019 № 132-IX "Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо стимулювання інвестиційної діяльності в Україні", яким було змінено назву статті 79 ГПК «Достатність доказів» на нову - «Вірогідність доказів» та викладено її у новій редакції, фактично впровадивши в господарський процес стандарт доказування «вірогідності доказів».

Стандарт доказування «вірогідності доказів», на відміну від «достатності доказів», підкреслює необхідність співставлення судом доказів, які надає позивач та відповідач. Тобто з введенням в дію нового стандарту доказування необхідним є не надати достатньо доказів для підтвердження певної обставини, а надати їх саме ту кількість, яка зможе переважити доводи протилежної сторони судового процесу.

Тлумачення змісту цієї статті свідчить, що нею покладено на суд обов`язок оцінювати докази, обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факти, які розглядаються, скоріше були (мали місце), аніж не були (аналогічний висновок викладений у постанові Касаційного господарського суду у складі Верховного Суду від 25.06.2020 у справі № 924/233/18).

Враховуючи викладене, суд оцінивши докази обставини справи з огляду на їх вірогідність, яка дозволяє дійти висновку, що факт, який розглядається, зокрема факт поставки позивачем відповідачу насіння на суму 497 644 грн 20 коп. мав місце, оскільки це підтверджується, зокрема і податковими накладними відповідача №1535 від 12.11.2021 та №1339 від 09.02.2022, наданими Головним управлінням ДПС у Луганській області Державної податкової служби України листом №159/5/12-32-05-00-08 від 27.06.2023.

Згідно з ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства тощо. Одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається.

Згідно зі ст. 530 ЦК України якщо у зобов`язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).

У відповідності до ст. 610 ЦК України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ст. 629 ЦК України встановлено, що договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Щодо наданих пояснень представником відповідача стосовно часткової оплати за договором у розмірі 9 739 грн 02 коп. згідно з рахунком НОМЕР_2 від 03.02.2022 на підставі платіжного доручення №26 від 08.02.2022, то ним жодних доказів, що б свідчили про дійсність такої оплати не надано. Також позивачем до позовної заяви додано довідку у копії вих. №230166/0401-1 від 13.02.2023 та довідку у оригіналі від 22.06.2023 вих. №230544/0401-1 АТ «Сітібанк» відповідно до яких на рахунок позивача від відповідача було здійснене перерахування коштів 12.11.2021 у сумі 49 764 грн 42 коп. за платіжним дорученням №369. Про наявність інших платежів у довідці не зазначено.

Статтею 13 ГПК України встановлено, що судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом.

Статтею 74 ГПК України визначено, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи.

Обов`язок із доказування слід розуміти як закріплену в процесуальному та матеріальному законодавстві міру належної поведінки особи, що бере участь у судовому процесі, із збирання та надання доказів для підтвердження свого суб`єктивного права, що має за мету усунення невизначеності, яка виникає в правовідносинах у разі неможливості достовірно з`ясувати обставини, які мають значення для справи.

За приписами ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Таким чином, обґрунтованим є борг у сумі 447 879 грн 78 коп., який підлягає стягненню на користь позивача.

Позивачем також заявлено вимогу про стягнення 3% річних в сумі 16 638 грн 12 коп. (за період з 03.12.2021 по 27.02.2023).

З приводу вказаної позовної вимоги позивача суд вважає за необхідне зазначити наступне.

Згідно з ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до ч. 1 ст. 612 цього ж кодексу боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Статтею 536 цього ж кодексу встановлено, що за користування чужими грошовими коштами боржник зобов`язаний сплачувати проценти, якщо інше не встановлено договором між фізичними особами. Розмір процентів за користування чужими грошовими коштами встановлюється договором, законом або іншим актом цивільного законодавства.

Частиною 2 ст. 625 цього ж кодексу передбачено, що боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Частиною 3 ст. 692 ЦК України конкретизовано визначений ст. 536 цього Кодексу обов`язок боржника сплачувати встановлений договором або законом розмір процентів за користування чужими грошовими коштами та передбачене ст. 625 цього Кодексу право продавця (постачальника) вимагати від покупця (споживача) сплати 3 % річних за весь час прострочення, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Суд зазначає правильний розрахунок 3% річних за Договором:

з 03.12.2021 по 27.02.2023 - 452 дні (447 879,78 x 3% x 452 : 365)= 16 639 грн 04 коп.

Отже загальна сума 3% річних 16 639 грн 04 коп.

Однак позивачем заявлено до стягнення 16 638 грн 12 коп., що є його правом.

Також позивачем заявлено до стягнення 127 197 грн 86 коп. інфляційних нарахувань.

Суд зазначає, що ч.2 ст. 625 ЦК України передбачено, що Боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

У Постанові Об`єднаної палати Касаційного господарського суду у справі №910/13071/19 роз`яснено, що сума боргу, внесена за період з 1 до 15 числа включно відповідного місяця, індексується за період з урахуванням цього місяця, а якщо суму внесено з 16 до 31 числа місяця, то розрахунок починається з наступного місяця. Отже, якщо період прострочення виконання грошового зобов`язання складає неповний місяць, то інфляційна складова враховується або не враховується в залежності від математичного округлення періоду прострочення у неповному місяці.

Позивачем стягнення інфляційних втрат заявлено із зазначенням індексів інфляції за грудень 2021 - січень 2023. Враховуючи усталену судову практику, зокрема зазначене вище роз`яснення Об`єднаної палати Касаційного господарського суду, індекс інфляції розраховано правильно, однак без врахування лютого 2023 року, що є правом позивача.

Правильний розрахунок інфляційних втрат за період з грудня 2021 по січень 2023 наступний:

(100,60 : 100) (101,30 : 100) (101,60 : 100) (104,50 : 100) (103,10 : 100) (102,70 : 100) (103,10 : 100) (100,70 : 100) (101,10 : 100) (101,90 : 100) (102,50 : 100) (100,70 : 100) (100,70 : 100) (100,80 : 100) = 1.28381767447;

447 879,78 x 1.28381767 - 447 879,78 = 127 116 грн 19 коп.

Позивачем до стягнення заявлено до стягнення 127 197 грн 86 коп. інфляційних втрат, однак відповідно до розрахунку, наведеного судом до стягнення підлягає 127 116 грн 19 коп.

Також, суд зазначає, що Європейський суд з прав людини вказав, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (справа «Серявін проти України», §58, рішення від 10 лютого 2010 року).

За таких обставин, позовні вимоги підлягають задоволенню частково, в зв`язку з чим з відповідача на користь позивача підлягає стягненню за договором №21400 від 08.11.2021, 591 634 грн 09 коп., з яких - основна заборгованість - 447 879 грн 78 коп., 16 638 грн 12 коп. 3% річних та 127 116 грн 19 коп. інфляційні втрати.

Судові витрати відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України покладаються на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст., 129, 232-233, 236-241 ГПК України, суд

УХВАЛИВ:

1. Позов Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА" до Фермерського господарства "Гарбуз Ю.Г." задовольнити частково.

2. Стягнути з Фермерського господарства "Гарбуз Ю.Г." (92510, Луганська обл., Старобільський р-н, село Микільське, ідент. код 13399937) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "КОРТЕВА АГРІСАЄНС УКРАЇНА" (04070, місто Київ, вул.Сагайдачного Петра, будинок 1, ідент. код 31352075) - 591 634 грн 09 коп., з яких - основна заборгованість - 447 879 грн 78 коп., 16 638 грн 12 коп. 3% річних та 127 116 грн 19 коп. інфляційні втрати. та 8 874 грн 51 коп. судового збору.

3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.

Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано, та може бути оскаржене до суду апеляційної інстанції у строки, передбачені ст. 256 ГПК України та у порядку, визначеному ст. 257 ГПК України.

Повний текст рішення складено і підписано 15.08.2023.

Суддя Назар ЗЛЕПКО