Рішення

від 16.08.2023 по справі 914/1425/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЛЬВІВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2023 Справа № 914/1425/23

Суддя Господарського суду Львівської області Король М.Р., у справі

за позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 Лайнер»

до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кримовського Марка Станіславовича

про: стягнення 50 908,49 грн.,

без участі представників сторін,

ВСТАНОВИВ:

На розгляді Господарського суду Львівської області перебувала справа №914/1425/23 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 Лайнер» до відповідача: Фізичної особи-підприємця Кримовського Марка Станіславовича про стягнення 50 908,49 грн.

Рішенням господарського суду Львівської області від 31.07.2023р. позовні вимоги задоволено частково, стягнуто з Фізичної особи-підприємця Кримовського Марка Станіславовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 Лайнер» (місцезнаходження: Україна, 03680, місто Київ, вулиця Качалова, будинок 5-Д; ідентифікаційний код - 25634036) 26 972,00 грн. основної заборгованості, 1 095,14 грн. - 3% річних, 8 420,56 грн. - інфляційних втрат та 1923,71 грн. судового збору. В задоволенні решти позовних вимог відмовлено.

Справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи.

Позивач в позовній заяві зазначив, що очікувана сума судових витрат складається, в тому числі, із 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

Судом враховано, що позивач при поданні позовної заяви, зазначив, що витрати на надання правничої допомоги можуть скласти 25 000,00 грн.

07.08.2023р. на адресу суду від позивача поступила заява, в якій він просить суд ухвалити додаткове рішення та стягнути з відповідача 25 000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу.

11.08.2023р. на електронну адресу суду від відповідача поступило письмове заперечення щодо вказаної заяви позивача.

Дослідивши матеріали заяви, всебічно і повно з`ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується заява, суд вважає, що вказана заява позивача підлягає задоволенню частково з наступних підстав.

Згідно ст. 221 ГПК України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог. Для вирішення питання про судові витрати суд призначає судове засідання, яке проводиться не пізніше п`ятнадцяти днів з дня ухвалення рішення по суті позовних вимог. У випадку, визначеному частиною другою цієї статті, суд ухвалює додаткове рішення в порядку, передбаченому статтею 244 цього Кодексу.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів з дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення. (ч. 3 ст. 244 ГПК України).

Враховуючи те, що справа розглядалась за правилами спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) учасників справи, для вирішення питання про судові витрати суд не призначав судового засідання.

Статтею 126 ГПК України передбачено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Згідно з ч.ч. 3, 4 ст. 126 ГПК України, для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

Здійснивши аналіз ціни, предмета та підстав позову, обраний позивачем спосіб захисту, категорію та складність справи, обсяг та характер доказів у справі, кількість сторін та інших учасників справи, суд зазначає, що заявлений позивачем розмір витрат на правову допомогу не відповідає складності справи.

Отже, підготовка цієї справи до розгляду в суді не потребувала значних затрат часу, великого обсягу юридичної і технічної роботи, нормативно-правове регулювання спірних правовідносин після відкриття провадження у справі не змінювалося, доказів на підтвердження ступеня складності справи, вирішення нових правових питань суду не надано.

При вирішенні питання про розподіл судових витрат, суд враховує малозначність справи та її розгляд судом в порядку спрощеного провадження без виклику сторін.

Суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити із критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. Зокрема, згідно з практикою Європейського суду з прав людини заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим (рішення у справі «East/West Alliance Limited» проти України»).

У рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині 4 статті 126 ГПК України.

Частиною 8 статті 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву.

На підтвердження витрат, пов`язаних з наданням професійної правничої допомоги у розмірі 25 000,00 грн., позивач надав договір про надання правової допомоги №12 від 01.02.2023 року, додаток №1 у формі додаткової угоди від 28.04.2023р. до договору про надання правової допомоги №12 від 01.02.2023 року, додаток №2 до договору про надання правової допомоги №12 від 01.02.2023 року - Акт приймання-передачі робіт від 01.08.2023р.

Додатком №1 у формі додаткової угоди від 28.04.2023р. до договору сторонами визначено перелік послуг та погоджено, що сума (розмір) витрат клієнта на професійну правничу допомогу у Господарському суді Львівської області у справі №914/1425/23 про стягнення заборгованості з ФОП Кримовський М.С. складає 15 000,00 грн., виходячи із погодженого між Клієнтом та Адвокатом фіксованого гонорару за надання послуг правової допомоги у даній справі в суді першої інстанції.

Окрім фіксованого розміру вартості надання послуг, вказаного в пункті 1 цієї додаткової угоди, клієнт зобов`язується також сплатити адвокату додаткову винагороду за задоволення позову («гонорар успіху») в розмірі 10 000,00 грн.

01.08.2023 р. між позивачем та адвокатом Атаманчук А.П. підписано додаток №2 - Акт приймання-передачі наданих послуг у справі №914/1425/23.

В матеріалах справи містяться також копії свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордеру, видані Атаманчук А.П.

Вказані докази суд вважає достатніми для підтвердження факту понесення позивачем витрат на професійну правничу допомогу адвоката у даній справі.

Суд враховує висновок Об`єднаної палати Верховного Суду у складі суддів Касаційного господарського суду від 03.10.2019р. у справі № 922/445/19, згідно з яким витрати на надану професійну правничу допомогу у разі підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості підлягають розподілу за результатами розгляду справи незалежно від того, чи їх уже фактично сплачено стороною/третьою особою чи тільки має бути сплачено.

У даному випадку, розмір витрат на правову допомогу адвоката, які позивач просить суд покласти на відповідача, у розмірі 25 000,00 грн. не співмірний до предмета спору та складності цієї справи.

Окремо щодо вимоги позивача про покладення на відповідача витрат позивача на правову допомогу адвоката у розмірі 10 000,00 грн. (гонорару успіху) слід зазначити про наступне.

В постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 травня 2020 року у справі №904/4507/18 зазначено, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом, зокрема у випадку укладення ними договору, що передбачає сплату адвокату «гонорару успіху», у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність.

Відтак, надавши оцінку усім доданим до заяви доказам з урахуванням усіх аспектів і складності цієї справи, врахувавши критерії співмірності розміру заявлених витрат на правничу допомогу, визначені ч. 4 ст. 126 ГПК України, враховуючи, що розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із складністю справи та виконаних адвокатом робіт (опрацювання матеріалів та складання тексту позовної заяви), часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, ціною позову та значенням справи для сторони, суд дійшов висновку про те, що справедливим та співмірним є 5 000,00 грн. витрат позивача на професійну правничу допомогу, котрі відповідно до вимог ст.129 ГПК України слід покласти на відповідача у зазначеному розмірі.

Керуючись ст.ст. 86, 129, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд,

ВИРІШИВ:

1.Заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 Лайнер» про стягнення з відповідача - Фізичної особи-підприємця Кримовського Марка Станіславовича витрат на професійну правничу допомогу у розмірі 25 000,00 грн. задовольнити частково.

2.Стягнути з Фізичної особи-підприємця Кримовського Марка Станіславовича (місцезнаходження: АДРЕСА_1 ; ідентифікаційний код - НОМЕР_1 ) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «ІФ-10 Лайнер» (місцезнаходження: Україна, 03680, місто Київ, вулиця Качалова, будинок 5-Д; ідентифікаційний код - 25634036) 5 000,00 грн. витрат на надання правничої допомоги.

3.В іншій частині заяви відмовити.

4.Наказ видати після набрання додатковим рішенням законної сили.

Додаткове рішення набирає законної сили в порядку та строк, передбачені ст.241 Господарського процесуального кодексу України.

Додаткове рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку в порядку та строки, визначені главою 1 розділу IV Господарського процесуального кодексу України.

Інформацію по справі, яка розглядається можна отримати за наступною веб-адресою: http://lv.arbitr.gov.ua/sud5015.

Суддя Король М.Р.