У Х В А Л А
15 серпня 2023 року
м. Київ
справа № 758/4487/16-ц
провадження № 61-11637ск23
Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Тітова М. Ю. (суддя-доповідач), Зайцева А. Ю., Коротенка Є. В., розглянувши касаційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «РЕХАУ» на постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року в справі за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «РЕХАУ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «ТФ КАНТ ХХІ», про стягнення суми,
встановив:
У квітні 2016 року товариство з обмеженою відповідальністю «РЕХАУ» (далі - ТОВ «РЕХАУ») звернулося до суду з позовом до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , у якому з урахуванням заяви про збільшення позовних вимог просило суд стягнути з відповідача ОСОБА_1 , як з поручителя за договором поруки, заборгованість за договором поставки у розмірі 52 951, 84 грн, пеню у розмірі 52 384, 70 грн, інфляційні втрати у розмірі 1 378, 77 грн та відсотки у розмірі 71 695, 37 грн.
Рішенням Подільського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року у задоволенні позову відмовлено.
Ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 28 листопада 2022 року відмовлено у задоволенні заяви ОСОБА_1 про ухвалення додаткового рішення.
Постановою Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року ухвалу Подільського районного суду міста Києва від 28 листопада 2022 року про відмову у прийнятті додаткового рішення за заявою ОСОБА_1 скасовано та прийнято нове судове рішення про часткове задоволення заяви.
Стягнуто з ТОВ «РЕХАУ» на користь ОСОБА_1 81 750, 00 грн витрат на правову допомогу в суді першої інстанції та 6 578, 00 грн витрат щодо оплати вартості експертизи.
Скасовано заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Подільського районного суду м. Києва від 05 березня 2018 року.
31 липня 2023 року ТОВ «РЕХАУ» засобами поштового зв`язку надіслало до Верховного Суду касаційну скаргу на постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року у вказаній справі.
Верховний Суд проаналізував касаційну скаргу, додані до неї матеріали та дійшов такого висновку.
Відповідно до пункту 3 частини першої статті 270 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.
Під додатковими судовими рішеннями у ЦПК України розуміються додаткове рішення, додаткова постанова чи додаткова ухвала, якими вирішуються окремі правові вимоги, які не вирішені основним рішенням, та за умови, якщо з приводу позовних вимог досліджувались докази (для рішень, постанов) або вирішені не всі клопотання (для ухвал). Додаткові рішення можуть прийматися, якщо судом при ухваленні основного судового рішення не визначено способу його виконання або не вирішено питання про судові витрати.
Додаткове судове рішення є невід'ємною складовою основного судового рішення.
Предметом касаційного оскарження у цій справі є постанова суду апеляційної інстанції, якою вирішено питання про судові витрати. Тобто постанова Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року за своїм змістом є додатковим судовим рішенням та відповідно складовою рішення Подільського районного суду м. Києва від 02 вересня 2021 року.
Згідно з пунктом 2 частини третьої статті 389 ЦПК України не підлягають касаційному оскарженню: судові рішення у малозначних справах та у справах з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім випадків, якщо: а) касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики; б) особа, яка подає касаційну скаргу, відповідно до цього Кодексу позбавлена можливості спростувати обставини, встановлені оскарженим судовим рішенням, при розгляді іншої справи; в) справа становить значний суспільний інтерес або має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу; г) суд першої інстанції відніс справу до категорії малозначних помилково.
Прожитковий мінімум для працездатних осіб вираховується станом на 01 січня календарного року, в якому подається скарга (частина дев'ята статті 19 ЦПК України).
Статтею 7 Закону України «Про Державний бюджет України на 2023 рік» встановлено, що з 01 січня 2023 року прожитковий мінімум для працездатних осіб складає 2 684, 00 грн.
Ціна позову в цій справі становить 178 410, 68 грн, що станом на 01 січня 2023 року не перевищує двохсот п'ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб (2 684, 00 грн х 250 = 671 000, 00 грн).
Відповідно до пункту 1 частини другої статті 394 ЦПК України суд відмовляє у відкритті касаційного провадження у справі, якщо касаційну скаргу подано на судове рішення, що не підлягає касаційному оскарженню.
Колегія суддів вважає, що наведені заявником обставини, передбачені підпунктами «а» та «в» пункту 2 частини третьої статті 389 ЦПК України, не дають підстав як для висновку про те, що касаційна скарга стосується питання права, яке має фундаментальне значення для формування єдиної правозастосовчої практики, так і для висновку про те, що справа має виняткове значення для учасника справи, який подає касаційну скаргу.
Правила, запроваджені законодавцем щодо обмеження права на касаційне оскарження, відповідають Конституції України, відповідно до статті 129 якої основними засадами судочинства є, серед інших, забезпечення права на апеляційний перегляд справи та у визначених законом випадках - на касаційне оскарження судового рішення.
Оскільки оскаржувана заявником постанова апеляційного суду є додатковим судовим рішенням та відповідно невід'ємною складовою основного судового рішення у справі з ціною позову, що не перевищує двохсот п`ятдесяти розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, тому вона не підлягає касаційному оскарженню, у зв'язку з чим у відкритті касаційного провадження у справі необхідно відмовити.
Верховним Судом взято до уваги, що під час вирішення питання про відкриття касаційного провадження (зокрема й про відмову у відкритті провадження) у справі не надається правова оцінка законності та обґрунтованості оскаржуваних судових рішень, а виключно встановлюється наявність чи відсутність підстав для їх касаційного оскарження відповідно до вимог статей 389, 394 ЦПК України.
У зв`язку з відмовою у відкритті касаційного провадження у справі не підлягає окремому розгляду клопотання заявника про зупинення виконання постанови Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року.
Керуючись статтею 129 Конституції України, пунктом 2 частини третьої статті 389, пунктом 1 частини другої статті 394 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,
ухвалив:
У відкритті касаційного провадження за касаційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «РЕХАУ» на постанову Київського апеляційного суду від 04 липня 2023 року в справі за позовомтовариства з обмеженою відповідальністю «РЕХАУ» до ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, - товариство з обмеженою відповідальністю «ТФ КАНТ ХХІ», про стягнення суми відмовити.
Копію ухвали та додані до скарги матеріали надіслати заявнику.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: М. Ю. Тітов
А. Ю. Зайцев
Є. В. Коротенко
Суд | Касаційний цивільний суд Верховного Суду |
Дата ухвалення рішення | 15.08.2023 |
Оприлюднено | 17.08.2023 |
Номер документу | 112845700 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них |
Цивільне
Касаційний цивільний суд Верховного Суду
Тітов Максим Юрійович
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні