Рішення

від 15.08.2023 по справі 360/2125/22

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ЛУГАНСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

РІШЕННЯ

Іменем України

15 серпня 2023 рокум. ДніпроСправа № 360/2125/22

Суддя Луганського окружного адміністративного суду Кисельова Є.О. розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Рубіжанського міського суду Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та скасування наказу,

ВСТАНОВИВ:

До Луганського окружного адміністративного суду надійшов позов ОСОБА_1 (далі ОСОБА_1 , позивач) до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - ТУ ДСА в Луганській області, відповідач 1), Рубіжанського міського суду Луганської області (далі відповідач 2), в якому просив суд:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області з надсилання на ім`я виконуючого обов`язки голови Рубіжанського міського суду Євгенія Романовського листа від 07.10.2022 № 820/22-вих з вимогами про відкріплення судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 від Рубіжанського міського суду Луганської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов`язки голови Рубіжанського міського суду Луганської області Романовського Є.О. від 10.10.2022 № 13-ПД «Про відкріплення судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 »;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області з: - відрахування ОСОБА_1 , зі штату Брянківського міського суду Луганської області; - припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, як судді Брянківського міського суду Луганської області з 10.10.2022;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області поновити нарахування та виплату суддівської винагороди судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 з 10.10.2022.

В обґрунтування позовних вимог зазначено, що указом Президента України від 31.01.2006 № 79/2006 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Брянківського міського суду Луганської області строком на п`ять років. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 03.02.2011 № 2990-УІ «Про обрання суддів» обраний безстроково суддею того ж суду. Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.01.2018 № 182/0/15-18 роботу Брянківського міського суду Луганської області припинено. Рішення прийнято на підставі подання Голови Верховного Суду, яке внесене у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на територіях, де розташовані суди, та з метою забезпечення належного переведення суддів на постійне місце роботи до інших судів того самого рівня без конкурсу. Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 16/зп-15 від 09.04.2015 позивача прикріплено до Рубіжанського міського суду Луганської області з моменту набрання чинності пунктом 10 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення «Про забезпечення права на справедливий суд». В подальшому термін прикріплення продовжувався рішеннями Ради суддів України від 04.02.2016 № 11 та від 03.03.2017 № 16 та оформлювався у Рубіжанському міському суді Луганської області відповідними наказами від 21.04.2015 № 27-ОС та від 09.03.2016 № 9-ОС.

Позивач вважає, що в порушення вимог законодавства України та рішення Ради суддів України від 03.03.2017 № 16, відповідачем 1 припинено позивачу виплату суддівської винагороди та відраховано зі штату Брянківського міського суду Луганської області з 10.10.2022 на підставі наказу виконуючого обов`язки голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 10.10.2022, який був виданий на підставі повідомлення відповідача 1 про здійснення Державним бюро розслідування у місті Краматорську, за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, досудового розслідування в кримінальному провадженні № 62020050000001741 від 04.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, відносно судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 .

Із посиланням на положення Конституції України, Закону України «Про судоустрій і статус суддів», Закону України «Про громадянство України» вважає дії та рішення відповідачів протиправними, оскільки його було відкріплено від Рубіжанського міського суду Луганської області, виключено зі штату Брянківського міського суду Луганської області та припинено нарахування, виплату суддівської винагороди за відсутності належних та допустимих доказів, які б встановлювали факт набуття ним громадянства іншої держави та в порушення передбаченої законодавством процедури.

Зазначає, що громадянство іншої держави не отримував, Президентом України не приймалося відповідне рішення, не видавався указ про припинення позивачем громадянства України та про матеріали кримінального провадження, з яких слідує про наявність нібито у нього російського громадянства, стало відомо лише з 02.12.2022 з відповіді Рубіжанського міського суду Луганської області на адвокатський запит від 22.11.2022.

Відповідач 1 до суду подав відзив на позовну заяву, в якому просив у задоволенні позову відмовити з підстав правомірності його дій та рішень, прийнятих відносно позивача. Після отримання листа від Офісу Генерального прокурора, в якому зазначено про здійснення досудового розслідування в кримінальному провадженні № 62020050000001741 від 04 серпня 2020 року, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч.3 ст. 110-2, ч.2 ст. 190 Кримінального кодексу України, відносно судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з метою недопущення завдання збитків Державному бюджету України листом від 07.10.2022 № 820/22-вих було повідомлено виконуючого обов`язки голови Рубіжанського міського суду Луганської області про отримання позивачем громадянства Російської федерації та висловлено думку щодо необхідності видання наказу про відкріплення ОСОБА_1 від Рубіжанського міського суду Луганської області.

Наказом виконуючого обов`язки голови Рубіжанського міського суду Луганської області Романовського Є.О. від 10.10.2022 № 13-ПД «Про відкріплення судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 » позивача відкріплено від Рубіжанського міського суду Луганської області. На підставі цього наказу припинено нарахування та виплата суддівської винагороди ОСОБА_1 .

Крім того, зазначено що рішення про відрахування позивача зі штату Брянківського міського суду Луганської області не приймалося, у зв`язку з чим права ОСОБА_1 не порушені.

Представником позивача до суду надано відповідь на відзив відповідача 1, якому зазначено, що відсутні будь-які докази на отримання позивачем громадянства будь-якої іншої держави, у будь-якому порядку. Відомості, які містяться у кримінальному провадженні, за своєю правовою природою потребують перевірки судом у порядку передбаченому Кримінальним процесуальним кодексом України та не можуть бути використані у будь-яких інших цілях ніж ти, що зазначені в КПК України. Ці відомості в кримінальному провадженні на цей час лише припущення, особиста думка слідчого, в провадженні якого знаходиться кримінальне провадження. При цьому зазначає, що слідчі органи не вбачають на цей час підстав для реалізації нібито отриманої ними інформації про отримання позивачем громадянства Російської федерації та вчинення якихось злочинів. Посадові особи Територіального управління з мотивів помилково зрозумілих інтересів служби, з власної ініціативи, без встановлених законодавством повноважень, повідомили третій особі Рубіжанському міському Луганської області суду про відомості, які містяться в кримінальному провадженні, про які їм стало відомо зі службової переписки.

Відповідач 2 не скористався правом подачі відзиву на позовну заяву.

Ухвалою суду від 27.12.2022 позов залишено без руху.

Ухвалою суду від 18.01.2023 продовжено строк на усунення недоліків позовної заяви.

Ухвалою суду від 30.01.2023 відкрито провадження у справі.

Ухвалами суду від 17.02.2023, 12.04.2023, 16.05.2023 відмовлено у задоволенні клопотання про проведення засідання в режимі відеоконференції.

Ухвалами суду від 23.02.2023, 15.03.2023, 24.04.2023, 31.05.2023 витребувано докази у справі.

Ухвалою суду від 27.03.2023 відмовлено у задоволенні клопотання представника позивача про застосування заходів процесуального примусу.

Ухвалою суду від 27.03.2023 продовжено строк підготовчого провадження.

Ухвалою суду від 24.04.2023 повернуто заяву без розгляду.

Ухвалою суду від 24.04.2023 закрито підготовче провадження та призначено розгляд справи по суті.

Ухвалою суду від 19.05.2023 призначено розгляд справи в режимі відеоконференції.

Ухвалою суду від 31.05.2023 вирішено подальший розгляд справи здійснити у порядку письмового провадження.

Ухвалою суду від 15.06.2023 відмовлено у витребуванні доказів у справі.

Дослідивши матеріали, з`ясувавши фактичні обставини справи, на яких ґрунтуються вимоги позову, оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд встановив наступні обставини справи та відповідні їм правовідносини.

Указом Президента України від 31.01.2006 № 79/2006 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Брянківського міського суду Луганської області строком на п`ять років. Відповідно до постанови Верховної Ради України від 03.02.2011 № 2990-УІ «Про обрання суддів» обраний безстроково суддею того ж суду.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.01.2018 № 182/0/15-18 роботу Брянківського міського суду Луганської області припинено. Рішення прийнято на підставі подання Голови Верховного Суду, яке внесене у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на територіях, де розташовані суди, та з метою забезпечення належного переведення суддів на постійне місце роботи до інших судів того самого рівня без конкурсу.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 16/зп-15 від 09.04.2015 позивача прикріплено до Рубіжанського міського суду Луганської області з моменту набрання чинності пунктом 10 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення «Про забезпечення права на справедливий суд».

В подальшому термін прикріплення продовжувався рішеннями Ради суддів України від 04.02.2016 № 11 та від 03.03.2017 № 16 та оформлювався у Рубіжанському міському суді Луганської області відповідними наказами від 21.04.2015 № 27-ОС та від 09.03.2016 № 9-ОС.

Вказані факти представниками сторін не заперечувалися.

07.10.2022 за вхідним номером 1815 ТУ ДСА в Луганській області отримано лист Офісу Генеральної прокуратури від 06.10.2022 за вихідним номером 31/2/1-64360ВИ/31/3/3-45051-20, зі змісту якого вбачається, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорську, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020050000001741 від 04.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 110-2, ч.2 ст. 190 Кримінального кодексу України. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час виїзду на територію Російської федерації, 14.07.2020 ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина Російської федерації серії НОМЕР_1 та зареєстрував своє місце проживання на території Російської федерації за адресою: АДРЕСА_1 . У той же час, ОСОБА_1 продовжує отримувати суддівську винагороду та встановленні законом доплати. При цьому, ОСОБА_1 , з метою отримання грошових коштів із Державного бюджету України приховує від органів влади України факт отримання громадянства іншої держави та зайняття підприємницькою діяльністю з метою отримання прибутку, тобто обставини, які виключають можливість перебувати його у статусі судді.

07.10.2022 за вихідним номером 820/22-вих відповідач 1 спрямував Рубіжанському міському суду Луганської області лист, в якому наведений аналогічний зміст, викладеному у вказаному вище листі Офісу Генеральної прокуратури від 07.10.2022 № 1815. Крім того, зазначено про необхідність видання наказу про відкріплення ОСОБА_1 від Рубіжанського міського суду Луганської області для вирішення питання щодо припинення нарахування, виплати суддівської винагороди та відрахування останнього зі штату Брянківського міського суду Луганської області.

10.10.2022 на підставі листа ТУ ДСА в Луганській області за вихідним номером 820/22-вих, відповідно до положень статей 24, 119, 121, 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» відповідачем 2 видано наказ про відкріплення судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 від Рубіжанського міського суду Луганської області з 10.10.2022.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 не отримавши за жовтень 2022 року суддівської винагороди на розрахунковий рахунок, 04.11.2022 спрямований адвокатський запит до Державної судової адміністрації України щодо причин припинення виплати суддівської винагороди. На цей запит Державна судова адміністрація України листом від 16.11.2022 за вихідним номером 10-10525/22 повідомила, що за інформацією Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області, наказом Рубіжанського міського суду Луганської області від 10.10.2022 № 13-ПД «Про відкріплення судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 » припинено здійснення нарахувань судді Снегірьову В.А.

22.11.2022 спрямований адвокатський запит до Рубіжанського міського суду Луганської області та Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області про витребування копії наказу від 10.10.2022 та інформації, яка стала підставою для його видання.

29.11.2022 керівником апарату Рубіжанського міського суду Луганської області надіслано позивачу копію наказу від 10.10.2022 № 13-ПД та лист ТУ ДСА України у Луганській області від 07.10.2022 № 820/22-вих. Зазначені документи отримані адвокатом 02.12.2022.

Вказані факти представниками сторін не заперечувались.

Враховуючи, що про дії відповідачів та оскаржуваний наказ, позивач дізнався 16.11.2022 та 02.12.2022, отримавши вказані вище документи на адвокатські запити від 04.11.2022 та від 22.11.2022, а до суду з позовною заявою ОСОБА_1 звернувся 16.12.2022, суд вважає, що строк звернення до суду з позовом не пропущений.

Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, суд виходить з наступного.

Відповідно до частини другої статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно до частини першої статті 4 Закону України від 02 червня 2016 року № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі - Закон № 1402-VIII) судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Відповідно до частини першої статті 52 Закону № 1402-VIII суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

Згідно статті 119 Закону № 1402-VIII повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України.

Відповідно до положень статті 126 Конституції України суддя обіймає посаду безстроково.

Повноваження судді припиняються у разі:

1) досягнення суддею шістдесяти п`яти років;

2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави;

3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним;

4) смерті судді;

5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Статтею 121 Закону № 1402-VIII визначено, що повноваження судді припиняються у разі припинення його громадянства відповідно до Закону України "Про громадянство України" або набуття суддею громадянства іншої держави - з дня припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави.

З аналізу наведених норм можна зробити висновок про те, що суддею є громадянин України, який призначений відповідно до Конституції України та Закону № 1402-VIII, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України.

Відповідно до частин першої та другої статті 148 Закону № 1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Пунктом 2 частини третьої цієї статті визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Згідно частини четвертої цієї статті функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Частиною восьмою цієї статті закріплено, що контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини першої статті 151 Закону № 1402-VIII Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Статтею 152 Закону № 1402-VIII визначено повноваження Державної судової адміністрації України.

Згідно пунктів 1,2,7 цієї статті Державна судова адміністрація України представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах повноважень, визначених цим Законом; забезпечує належні умови діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом; готує бюджетний запит.

З аналізу наведених норм слідує, що фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України, функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснює Державна судова адміністрація України, а функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України. Державна судова адміністрація України та її територіальні управління є державними органами у системі правосуддя, які здійснюють організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Таким чином, Державна судова адміністрація України та її територіальні управління є розпорядниками коштів Державного бюджету України щодо здійснення організаційного та фінансового забезпечення діяльності органів судової влади за рахунок коштів Державного бюджету України.

Тобто, на ці державні органи у системі правосуддя безпосередньо покладений обов`язок контролю за здійсненням та фінансовим забезпеченням діяльності органів судової влади за рахунок коштів Державного бюджету України.

Відповідно до статті 24 Закону №1402-VIII голова місцевого суду, зокрема, представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Таким чином, даною нормою визначено коло повноважень голови місцевого суду.

Як вже зазначалося судом, 07.10.2022 за вхідним номером 1815 ТУ ДСА в Луганській області отримано лист Офісу Генеральної прокуратури від 06.10.2022 за вихідним номером 31/2/1-64360ВИ/31/3/3-45051-20, в якому повідомлено про здійснення відносно ОСОБА_1 досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020050000001741 від 04.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 110-2, ч.2 ст. 190 Кримінального кодексу України.

Після чого, 07.10.2022 за вихідним номером 820/22-вих відповідач 1 спрямував Рубіжанському міському суду Луганської області лист, в якому наведений аналогічний зміст, викладеному у вказаному вище листі Офісу Генеральної прокуратури від 07.10.2022 № 1815. Крім того, зазначено про необхідність видання наказу про відкріплення ОСОБА_1 від Рубіжанського міського суду Луганської області для вирішення питання щодо припинення нарахування, виплати суддівської винагороди та відрахування останнього зі штату Брянківського міського суду Луганської області.

Отже, зі змісту зазначеного вище листа від 07.10.2022 за вихідним номером 820/22-вих вбачається, що відповідачем 1, після отримання листа від Офісу Генеральної прокуратури від 07.10.2022 № 1815, з метою недопущення збитків Державному бюджету України, було повідомлено виконуючого обов`язки голови Рубіжанського міського суду Луганської області про отримання позивачем громадянства Російської федерації та висловлено думку щодо необхідності видання наказу про відкріплення ОСОБА_1 від Рубіжанського міського суду Луганської області. Тобто, у цьому листі відповідачем 1 висловлено саме пропозицію відповідачу 2 про необхідність прийняття наказу про відкріплення позивача від відповідного суду.

10.10.2022 відповідачем 2 видано наказ про відкріплення судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 від Рубіжанського міського суду Луганської області з 10.10.2022.

Таким чином, відповідачем 2 з урахуванням інформації, наданої відповідачем 1, про здійснення відносно позивача кримінального провадження, прийнято оскаржуваний наказ відповідно до положень статті 24 Закону №1402-VIII лише з метою недопущення завдання збитків Державному бюджету України.

При цьому, суд зауважує, що згідно статті 24 Закону № 1402-VIII до повноважень виконуючого обов`язки голови місцевого суду не відноситься надання правової оцінки щодо протиправності або правомірності підстав, які є підставою для відкріплення судді, оскільки позивач не перебував у трудових відносинах з судом та виконуючим обов`язки голови місцевого суду не приймалося рішення про відрахування позивача зі штату відповідного суду. Видання наказу про відкріплення від суду, є належною формою реалізації відповідним суб`єктом своїх владних управлінських функцій.

Як вбачається з матеріалів справи, ТУ ДСА в Луганській області надано додаткові пояснення, в яких зазначено, що рішення про відрахування позивача зі штату Брянківського міського суду Луганської області не приймалося.

Згідно відповіді ТУ ДСА в Луганській області від 12.06.2023 вихідний номер 353/23-вих, наданої на адвокатський запит 07.07.2023 вхідний номер 07/23, повідомлено, що за наявною інформацією в Територіальному управлінні ОСОБА_1 не відраховано зі штату Брянківського міського суду Луганської області.

Згідно відповіді Держаної судової адміністрації України від 13.06.2023 вихідний номер 8-7028/23, наданої на адвокатський запит 07.07.2023 вхідний номер 07/23, повідомлено, що у ДСА України відсутня інформація щодо відрахування ОСОБА_1 зі штату Брянківського міського суду Луганської області.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 є суддею, який займає штатну суддівську посаду в Брянківському міському судді Луганської області. Станом на час розгляду справи повноваження судді Снегірьова В.А. не припинено та у порядок визначений Законом №1402-VIII відповідні рішення відносно позивача не приймались.

Згідно статті 125 Закону № 1402-VIII припинення повноважень судді є підставою для припинення трудових відносин судді із відповідним судом, про що голова суду видає наказ.

Тобто, суддя, будучи зарахованим до штату суду, перебуває у трудових відносинах із судом, що проявляється, зокрема, в отриманні суддівської винагороди за рахунок бюджетних коштів (яка, утім, також є предметом регулювання Закону № 1402-VIII), матеріальної допомоги на оздоровлення та вирішення соціально-побутових питань), отриманні виплат за загальнообов`язковим державним соціальним страхуванням, поширення окремих положень трудового законодавства щодо робочого часу і часу відпочинку. Але усі ці та інші аспекти професійної діяльності судді пов`язані з перебуванням на посаді судді, правовий статус якого визначається насамперед здійсненням правосуддя.

На виконання ухвали суду від 31.05.2023 щодо витребування інформації та документального підтвердження (у разі наявності) чи здійснювалось ОСОБА_1 правосуддя саме як суддею Рубіжанського міського суду Луганської області з часу тимчасового прикріплення до відповідного суду та до часу відкріплення ОСОБА_1 судді Брянківського міського суду Луганської області від Рубіжанського міського суду Луганської області наказом виконуючого обов`язки голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 10.10.202 відповідачем 2 надано пояснення, що суддю Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 було прикріплено до Рубіжанського міського суду Луганської області, а не зараховано до штату суду, отже правосуддя ним, як суддею Рубіжанського міського суду Луганської області, не здійснювалось, він залишався суддею Брянківського міського суду Луганської області. Документальне підтвердження надати не мають можливості, оскільки документи залишилися в м. Рубіжному, тобто на тимчасово окупованій території Луганської області.

Таким чином, суддя Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 у трудових відносинах із Рубіжанським міським судом Луганської області не перебував, до штату цього суду не зараховувався, а лише був тимчасово прикріплений для нарахування та отримання суддівської винагороди на виконання рішень Ради суддів України від 04.02.2016 № 11 та від 03.03.2017 № 16.

Згідно інформації Єдиного державного реєстру судових рішень (далі - реєстр), наявної в загальному доступі, вбачається, що останнє процесуальне рішення прийнято суддею Брянківського міського суду Луганської області Снегірьовим В.А. 18.07.2014. Після цієї дати у реєстрі відсутня інформація щодо прийняття процесуальних рішень суддею Снегірьовим В.А.

Тобто, судом встановлено, що останнє процесуальне рішення прийнято суддею Снегірьовим В.А. у липні 2014 року саме як суддею Брянківського міського суду Луганської області. При цьому, позивачем не здійснювалося правосуддя як суддею Рубіжанського міського суду Луганської області або суддею іншого суду.

Позивачем та його представником не заперечувався факт тимчасового прикріплення судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 до Рубіжанського міського суду Луганської області з метою отримання суддівської винагороди та те, що останнім не здійснювалося правосуддя саме як суддею Рубіжанського міського суду Луганської області.

Також судом встановлено, що згідно інформації, розміщеної на офіційному сайті Верховної ради України, указом Президента України від 07.02.2017 № 212/2017 «Про призначення та тимчасове переведення суддів» переведено шляхом відрядження строком до шести місяців суддю Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 на роботу на посаді судді Новозаводського районного суду міста Чернігова.

12.01.2018 Радою суддів України прийнято рішенням № 3 за результатами перевірки звернень судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 від 26.09.2017, 24.11.2017, 07.12.2017 з приводу припинення з 08.08.2017 виплати йому суддівської винагороди територіальним управлінням Державної судової адміністрації України в Луганській області, зі змісту якого вбачається, що указом Президента України від 07.08.2017 № 212/2017 «Про призначення та тимчасове переведення суддів» суддю Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 переведено шляхом відрядження строком до шести місяців на роботу на посаді судді Новозаводського районного суду міста Чернігова. До суду за місцем переведення суддя ОСОБА_1 не прибув. Натомість подав голові Новозаводського районного суду міста Чернігова заяву від 31.08.2017 про неможливість прибути у зв`язку із сімейними обставинами без надання жодних підтверджуючих документів. 12.09.2017 до Вищої ради правосуддя надійшов також лист голови Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_2 № 01-11/1187/2017 з повідомленням про неприбуття судді ОСОБА_1 в порядку переведення до Новозаводського районного суду міста Чернігова.

З метою відновлення виплати суддівської винагороди суддя Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 , як особа, яка здійснює функції держави, зобов`язаний виконати Указ Президента України, а саме прибути до Новозаводського районного суду міста Чернігова для здійснення правосуддя й дотриматись, тим самим, присяги судді Українському народові.

За результатом дослідження звернень судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 . Рада суддів України вирішила:

1.Рада суддів України не вбачає підстав для реагування у зв`язку з припиненням виплати суддівської винагороди територіальним управлінням Державної судової адміністрації України уЛуганській області судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 .

2.Рекомендувати судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 з метою відновлення виплати суддівської винагороди виконати Указ Президента України від 07.08.2017 № 212/2017 «Про призначення та тимчасове переведення суддів».

15.06.2018 Радою суддів України прийнято рішенням № 35, яким рекомендовано судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 з метою відновлення виплати суддівської винагороди виконати Указ Президента України від 07.08.2017 № 212/2017 «Про призначення та тимчасове переведення суддів». Зі змісту цього рішення вбачається, що указом Президента України від 07.08.2017 № 212/2017 «Про призначення та тимчасове переведення суддів» суддю Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 переведено шляхом відрядження строком до шести місяців на роботу на посаді судді Новозаводського районного суду міста Чернігова.

До Новозаводського районного суду міста Чернігова суддя Снегірьов В.А. не прибув, натомість подав голові Новозаводського районного суду міста Чернігова заяву від 31.08.2017 про неможливість прибути у зв`язку із сімейними обставинами без надання жодних підтверджуючих документів.

У відповідь на запит Ради суддів України від 16.02.2018 № 9рс-192/18 голова Новозаводського районного суду Чернігівської області Л. Філатова листом від 27.02.2018 № 821/02-вих-2018 повідомила, що суддя Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 не приступив до виконання обов`язків на посаді судді Новозаводського районного суду міста Чернігова на виконання Указу Президента України від 07.08.2017 № 212/2017 «Про призначення та тимчасове переведення суддів».

Згідно з інформацією Рубіжанського міського суду Луганської області суддя Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 , тимчасово прикріплений до Рубіжанського міського суду Луганської області, не виконує повноважень судді у зазначеному суді та не обліковується в табелі робочого часу, трудова книжка та особова справа судді у Рубіжанському міському суді не зберігається.

Крім того, суддю Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 неодноразово було запрошено на прийом до Голови Ради суддів України Ткачука О.С. (листи від 16.04.2018 № 9 рс-409/18-вих, від 02.04.2018 № 9 рс-474/18-вих). Відповіді від ОСОБА_1 не надійшло і на зустріч з Головою Ради суддів України він не з`явився.

За наслідками обговорення інформації члена Ради суддів України Краснова Є.І. про виконання рішення Ради суддів України від 12.01.2018 № 3 Рада суддів України в и р і ш и л а доручити Голові Ради суддів України звернутися до Вищої ради правосуддя зі скаргою, зразок якої затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 14.02.2017 № 269/0/15-17 та розміщено на офіційному веб-порталі за посиланням http://vru.gov.ua, про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 з підстав, передбачених статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді).

25.10.2019 Вищою радою правосуддя розглянуто матеріали дисциплінарної справи, відкритої за зверненням Голови Ради суддів України стосовно судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 , про прийнято ухвалу № 2818/1дп/15-19, зі змісту якої вбачається, що указом Президента України від 07.08.2017 № 212/2017 суддю Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 переведено шляхом відрядження строком до шести місяців на роботу на посаді судді Новозаводського районного суду міста Чернігова. До Новозаводського районного суду міста Чернігова суддя Снегірьов В.А. не прибув, подав голові Новозаводського районного суду міста Чернігова заяву від 31 серпня 2017 року про неможливість прибути до суду у зв`язку із сімейними обставинами без підтвердних документів. На запит Ради суддів України від 16 лютого 2018 року № 9рс-192/18 голова Новозаводського районного суду міста Чернігова Л.Філатова листом від 27.02.2018 № 821/02-вих-2018 повідомила, що суддя Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 не приступив до виконання обов`язків на посаді судді Новозаводського районного суду міста Чернігова відповідно до Указу Президента України від 7 серпня 2017 року № 212/2017. Згідно з інформацією Рубіжанського міського суду Луганської області суддя Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 тимчасово прикріплений до Рубіжанського міського суду Луганської області, не виконує повноважень судді у зазначеному суді та не обліковується в табелі обліку робочого часу, трудова книжка та особова справа судді ОСОБА_1 у Рубіжанському міському суді Луганської області не зберігаються.

09.09.2019 суддя ОСОБА_1 подав до Вищої ради правосуддя клопотання про залишення звернення Голови Ради суддів України без розгляду та закриття дисциплінарної справи, у якому зазначив про відсутність підстав для відкриття дисциплінарної справи стосовно нього з огляду на порушення Головою Ради суддів України порядку подання дисциплінарної скарги, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів», оскільки він подав до Вищої ради правосуддя звернення стосовно дій судді, а не дисциплінарну скаргу, зразок якої затверджено рішенням Вищої ради правосуддя від 14.02.2017 № 269/0/15-17 та розміщено на офіційному веб-порталі Вищої ради правосуддя. Крім того, вказує, що Законом України «Про судоустрій і статус суддів» та Положенням про Раду суддів України не передбачені повноваження Голови Ради суддів України самостійно, із власної ініціативи звертатися до Вищої ради правосуддя зі зверненням про притягнення суддів до дисциплінарної відповідальності.

21.10.2019 за вхідним № 4598/4/6-19 до Вищої ради правосуддя надійшла заява ОСОБА_1 з проханням не розглядати подане ним 09.09.2019 клопотання про залишення без розгляду звернення Голови Ради суддів України та закриття дисциплінарної справи.

Крім того, 21.10.2019 за вхідним № 4598/5/6-19 надійшло клопотання ОСОБА_1 про залишення дисциплінарної скарги Ради суддів України без розгляду та закриття дисциплінарної справи.

У поданому клопотанні суддя Снегірьов В.А. вказував, що Рада суддів України не є юридичною особою або органом державної влади чи місцевого самоврядування, не має компетенції та повноважень на звернення з дисциплінарними скаргами стосовно суддів, а тому подання дисциплінарної скарги Радою суддів України, є порушенням порядку подання дисциплінарних скарг, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

За наслідками розглянуто матеріалів дисциплінарної справи, Вищою радою правосуддя ухвалено дисциплінарну скаргу Ради суддів України за підписом голови Ради суддів України Ткачука Олега Степановича на дії судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 залишити без розгляду, дисциплінарну справу закрити, оскільки скарга щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_1 , подана Радою суддів України через голову Ради суддів України Ткачука О.С., з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

З аналізу наведених рішень Ради суддів України, Вищої ради правосуддя судом встановлено, що суддя Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 на виконання указу Президента України від 07.08.2017 № 212/2017, яким останнього переведено шляхом відрядження строком до шести місяців на роботу на посаді судді Новозаводського районного суду міста Чернігова, до Новозаводського районного суду міста Чернігова суддя не прибув, жодних належних документів в підтвердження неможливості прибуття голові Новозаводського районного суду міста Чернігова не надав. У зв`язку з чим Радою суддів України прийнято рішення звернутися до Вищої ради правосуддя зі скаргою про притягнення до дисциплінарної відповідальності судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 з підстав, передбачених статтею 115 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (систематичне нехтування обов`язками, що є несумісним зі статусом судді). Проте, Вищою радою правосуддя цю скаргу залишено без розгляду, а дисциплінарну справу закрито, оскільки скарга щодо дисциплінарного проступку судді ОСОБА_1 , подана Радою суддів України через голову Ради суддів України Ткачука О.С., з порушенням порядку, визначеного Законом України «Про судоустрій і статус суддів».

Абзацами другим та третім пункту 34 розділу XII Прикінцевих та перехідних положень Закону України «Про судоустрій і статус суддів» (в редакції, чинній станом на час прийняття указу Президента України від 07.08.2017 № 212/2017) визначено, що суддя, який був прикріплений до іншого суду за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, має право на отримання посадового окладу за період з дня закінчення строку такого прикріплення до дня прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про його відрядження. Суддя, який був прикріплений до іншого суду за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно до пункту 10 розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", вважається прикріпленим до такого суду до дня прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про його відрядження. Строк такого прикріплення не може перевищувати шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

На виконання указу Президента України від 07.08.2017 № 212/2017 та відповідно до положень вказаної вище норми, припинено нарахування та виплату суддівської винагороди судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 з 08.07.2017.

Тобто, судом встановлено, що Радою суддів України вживалися заходи щодо притягнення ОСОБА_1 до дисциплінарної відповідальності з підстав неприбуття до Новозаводського районного суду міста Чернігова на виконання указу Президента України від 07.08.2017 № 212/2017 та підстава для припинення нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди була правомірною ще 08.07.2017.

Таким чином, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що позивач на виконання указу Президента України від 07.08.2017 № 212/2017 не прибув до суду, до якого його було відряджено, у зв`язку з чим підстава для припинення нарахування та виплати позивачу суддівської винагороди була правомірною ще 08.07.2017, та враховуючи повідомлення Офісом Генеральної прокуратури про здійснення відносно ОСОБА_1 кримінального провадження відповідачами з метою недопущення завдання збитків Державному бюджету України прийнято рішення про відкріплення позивача від Рубіжанського міського суду Луганської області та припинено нарахування суддівської винагороди.

Крім того, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 , починаючи з 09.04.2015, згідно рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 09.04.2015 № 16/зп-15 про тимчасове прикріплення до Рубіжанського міського суду Луганської області, по час прийняття оскаржуваного наказу про відкріплення від Рубіжанського міського суду Луганської області, та станом на час розгляду справи є суддею Брянківського міського суду Луганської області. Інших доказів в підтвердження переведення чи відрядження позивача на роботу на посаді судді до іншого суду матеріали справи не містять.

Зі змісту позовної заяви, додаткових пояснень, наданих представником позивача в ході розгляду справи, судом встановлено, що на територію Луганської області непідконтрольну українській владі, позивач виїхав у грудні 2020 року через сімейні обставини, за погодженням зі Службою безпеки України. З лютого 2022 року, у зв`язку з військовими діями на території Луганської області, не має можливості виїхати на підконтрольну Україні територію, через посилення паспортного контролю та закриття пунктів пропуску з підконтрольною Україні територією.

Отже, судом встановлено, не заперечується самим позивачем, що на території Луганської області тимчасово непідконтрольну українській владі, перебуває з грудня 2020 року по час розгляду справи. Тобто, позивач перебуває на вказаній вище території більше двох років.

До матеріалів справи позивачем не надано жодних доказів в підтвердження правомірності перебування останнього на території Луганської області тимчасово непідконтрольній українській владі, до лютого 2022 року. Тобто, до часу введення військового стану на території України через посилення паспортного контролю та закриття пунктів пропуску з підконтрольною Україні територією.

На виконання ухвали суду від 31.05.2023 щодо витребування доказів в підтвердження отримання позивачем дозволу від Служби безпеки України на виїзд на територію Луганської області, що тимчасово непідконтрольна Українській владі, у грудні 2020 року, представником позивача надані пояснення, що Службою безпеки України у зв`язку з військовою агресією Російської Федерації проти України Реєстр дозволів для переміщення осіб через лінію розмежування у межах Донецької та Луганської областей знищено у встановленому порядку. Надати інформацію щодо отримання громадянином ОСОБА_1 дозволу фізичній особі не є можливим.

Таким чином, позивачем не надано жодних належних та допустимих доказів в підтвердження правомірності перебування на території Луганської області тимчасово непідконтрольній українській владі з грудня 2020 року по лютий 2022 року та по час прийняття оскаржуваного наказу про відкріплення останнього від Рубіжанського міського суду Луганської області.

Також не надано доказів в підтвердження неможливості його прибуття до Рубіжанського міського суду Луганської області та виконання обов`язків судді, не пов`язаних із здійсненням судочинства, протягом тривалого часу без поважних причин.

Отже, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що ОСОБА_1 з грудня 2020 року по час розгляду адміністративної справи перебуває на території Луганської області тимчасово непідконтрольній українській владі, правосуддя позивачем як суддею Брянківського міського суду Луганської області востаннє здійснено в липні 2014 року, до Рубіжанського міського суду Луганської області згідно рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 09.04.2015 № 16/зп-15 прикріплений для нарахування та виплати суддівської винагороди.

При цьому, ОСОБА_1 не здійснював допомогу Рубіжанському міському суду Луганської області, не виконував обов`язків судді, не пов`язаних із здійсненням судочинства протягом періоду тимчасового прикріплення до цього суду, виїхав на територію тимчасово непідконтрольну українській владі, фактично не підтримує зв`язків з органами судової влади.

Отже, позивач, не здійснюючи правосуддя, перебуваючи з грудня 2020 року на території Луганської області тимчасово непідконтрольній українській владі, до 10.10.2022 отримував суддівську винагороду, нарахування та виплату якої припинено на підставі наказу Рубіжанського міського суду Луганської області, прийнятого згідно листа ТУ ДСА в Луганській області за вихідним номером 820/22-вих, відповідно до положень статей 24, 119, 121, 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» про відкріплення судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 від Рубіжанського міського суду Луганської області з 10.10.2022.

Оскільки судом достовірно встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачі при прийнятті рішень про відкріплення ОСОБА_1 від Рубіжанського міського суду Луганської області, припинення нарахування та виплати суддівської винагороди діяли виключно з метою не завдання збитків Державному бюджету України, відповідних рішень про припинення повноважень судді Брянківського міського суду Луганської області не прийнято, позивач є діючим суддею України, при цьому позивач з грудня 2020 року перебуває на території тимчасово непідконтрольній українській владі, тому в наявності підстави для відмови у задоволенні позову у повному обсязі.

Доводи представника позивача стосовно того, що відповідачами вчинено дії та прийняті рішення в порушення прав позивача, а саме самостійно зроблено висновок про наявність конституційних підстав для припинення статусу судді, а також перевищення посадових повноважень та привласнення владних повноважень інших органів та посадових осіб, судом визнаються незмістовними з огляду на таке.

Відповідно до пункту 2 частини сьомої статті 126 Конституції України повноваження судді припиняються у разі припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави.

Статтею 121 Закону № 1402-VIII визначено, що повноваження судді припиняються у разі припинення його громадянства відповідно до Закону України "Про громадянство України" або набуття суддею громадянства іншої держави - з дня припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави.

Набуттям громадянства іншої держави для цілей цієї статті визнається:

1) отримання суддею статусу громадянина іншої держави в результаті дій, вчинених таким суддею або від його імені за його дорученням або за його згодою для створення відповідних правових наслідків;

2) у разі якщо суддею отриманий статус громадянина іншої держави в силу закону або іншим чином без його згоди, - невчинення суддею дій для позбавлення статусу громадянина іншої держави протягом десяти днів з дня, коли судді стало відомо про отримання такого статусу.

Згідно статті 17 Закону України «Про громадянство» (далі Закон № 2235-III) громадянство України припиняється:

1) внаслідок виходу з громадянства України;

2) внаслідок втрати громадянства України;

3) за підставами, передбаченими міжнародними договорами України.

Відповідно до положень статтей 18, 19 Закону № 2235-III датою припинення громадянства України у випадках, передбачених цією статтею (внаслідок виходу з громадянства України, внаслідок втрати громадянства України), є дата видання відповідного указу Президента України.

Пунктом 1 статті 22 Закону № 2235-III закріплено, що Президент України приймає рішення і видає укази відповідно до Конституції України і цього Закону про прийняття до громадянства України і про припинення громадянства України.

Статтями 23, 24, 25 Закону № 2235-III закріплено перелік повноважень Комісії при Президентові України з питань громадянства, центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства та Міністерства закордонних справ України, посольств та консульських установ України.

З аналізу наведених норм слідує, що визначений чіткий порядок припинення повноважень судді у разі припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави.

Матеріали справи не містять доказів прийняття указу Президентом України або рішень центрального органу виконавчої влади, що реалізує державну політику у сфері громадянства та Міністерства закордонних справ України щодо припинення громадянства ОСОБА_1 .

При цьому, як вже зазначалося раніше, судом встановлено та підтверджено матеріалами справи, що відповідачі, приймаючи рішення про відкріплення позивача від Рубіжанського міського суду Луганської області та припинення нарахування і виплати суддівської винагороди, діяли виключно з метою не завдання збитків Державному бюджету України. Крім того, рішення про припинення повноважень судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 не приймалось, на час розгляду справи останній є діючим суддею України. Також матеріалами справи підтверджено факт здійснення відносно ОСОБА_1 досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020050000001741 від 04.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою ст. 190 Кримінального кодексу України, саме з підстав не повідомлення територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області про знаходження останнього у період з грудня 2020 року по час розгляду адміністративної справи на території тимчасово непідконтрольній українській владі та отримання останнім громадянства РФ.

На виконання ухвали суду від 31.05.2023 Першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Краматорську)Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорську, за процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора, надано інформацію стосовно здійснення досудового розслідування у кримінальному провадженні № 62020050000001741 від 04.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою ст. 190 Кримінального кодексу України.

Як убачається з матеріалів кримінального провадження, громадянин України ОСОБА_1 , будучи суддею Брянківського міського суду Луганської області, заволодів чужим майном: грошовими коштами в особливо великих розмірах територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, які виплачувалися йому незаконно як суддівська винагорода, шляхом обману за таких обставин.

Постановою Верховної Ради України від 03.02.2011 № 2990-VІ ОСОБА_1 обраний на посаду судді Брянківського міського суду Луганської області безстроково.

Стаття 130 Конституції України передбачає, що розмір винагороди судді встановлюється законом про судоустрій.

Згідно зі статтею 135 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» від 02.06.2016 №1402-VIII суддівська винагорода регулюється цим Законом та не може визначатися іншими нормативно-правовими актами.

На підставі рішення Вищої кваліфікаційної комісії суддів України від 09.04.2015 № 16/ЗП-15 та наказу голови Рубіжанського міського суду Луганської області від 09.03.2016 № 9-ОС у зв`язку з тимчасовою окупацією Брянківського району Луганської області ОСОБА_1 тимчасово прикріплено до Рубіжанського міського суду Луганської області.

Відповідно до Указу Президента України від 07.08.2017 № 212/2017 «Про призначення та тимчасове переведення суддів» суддю Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 переведено шляхом відрядження строком до шести місяців на роботу на посаду судді Новозаводського районного суду міста Чернігова.

ОСОБА_1 , вступаючи на посаду судді, урочисто присягнув Українському народові об`єктивно, безсторонньо, неупереджено, незалежно, справедливо та кваліфіковано здійснювати правосуддя від імені України, керуючись принципом верховенства права, підкоряючись лише закону, чесно і сумлінно здійснювати повноваження та виконувати обов`язки судді, дотримуватися етичних принципів і правил поведінки судді, не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя.

Однак діючий суддя судової влади України ОСОБА_1 , свідомо ігноруючи вимоги присяги судді не вчиняти дій, що порочать звання судді або підривають авторитет правосуддя, до Новозаводського районного суду міста Чернігова для здійснення правосуддя не прибув, хоча мав на це об`єктивну можливість, зазначений Указ Президента не виконав, не дотримавши тим самим присягу судді Українському народові.

Під час виїзду на територію Російської Федерації (далі - РФ) 13.07.2020, точний час у ході досудового слідства не встановлено, за не встановлених слідством обставин ОСОБА_1 , діючи добровільно та умисно, усвідомлюючи протиправний характер своїх дій, у порушення вимог ст. 4 Конституції України, перебуваючи у відділі з питань міграції відділу МВС Росії по Абинському району за адресою: 353320, РФ, Краснодарський край, м. Абинськ, пр-т Комсомольський, 102, особисто подав документи для отримання громадянства РФ на підставі ч. 8 ст. 14 федерального закону від 31.05.2002 № 62- ФЗ «О гражданстве Российской Федерации» для створення відповідних правових наслідків. За результатами розгляду поданих документів ОСОБА_1 14.07.2020 видано паспорт громадянина РФ серії НОМЕР_1 та зареєстровано його місцепроживання на території РФ за адресою: АДРЕСА_1 . Таким чином, 14.07.2020 ОСОБА_1 добровільно набув громадянство РФ для створення відповідних правових наслідків. Після цього ОСОБА_1 , діючи умисно, з корисливих мотивів, достовірно усвідомлюючи, що після набуття громадянства РФ його повноваження судді мають бути припинені і що він не має законного права на отримання суддівської винагороди, перебуваючи в не встановленому слідством місці, у період з 14.07.2020 по 30.09.2022 з метою протиправного заволодіння шляхом обману державними грошовими коштами територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області умисно не поінформував Державну судову адміністрацію України (далі - ДСА) та її територіальне у правління в Луганській області (далі - ТУ ДСА в Луганській області) як про набуття ним громадянства іноземної держави - РФ, так і про необхідність припинення виплат йому грошових коштів як суддівської винагороди.

Водночас, службовими особами ТУ ДСА в Луганській області, які не були обізнані про набуття ОСОБА_1 громадянства іноземної держави - РФ і про наявність законних підстав для припинення нарахування та виплати йому грошових коштів як суддівської винагороди внаслідок умисного неповідомлення ним такої інформації, у період з 14.07.2020 по 30.09.2022 нараховано та перераховано на банківський рахунок ОСОБА_1 грошові кошти як суддівську винагороду.

ОСОБА_1 , перебуваючи в не встановленому слідством місці, протягом 14.07.2020 - 26.10.2022 у не встановлений слідством точний час, за невстановлених обставин, шляхом омани, зокрема умисного неповідомлення ДСА та її територіального управління в Луганській області як про факт набуття ним громадянства іноземної держави - РФ, так і про необхідність припинення йому виплат грошових коштів як суддівської винагороди, заволодів чужим майном в особливо великому розмірі, які належали державі Україна в особі ТУ ДСА в Луганській області, розпорядившись ними на власний розсуд.

Заступником Генерального прокурора 29.05.2023 складено письмове повідомлення про підозру ОСОБА_1 . У зв`язку з неприбуття у вказаний час за викликом, враховуючи наявність відомостей про перебування ОСОБА_1 на території рф, вказане повідомлення про підозру у порядку частини восьмої статті 135 Кримінально процесуального кодексу України (далі - КПК) опубліковано 31.05.2023 в газеті «Урядовий кур`єр» та на офіційному веб-сайті Офісу Генерального прокурора.

Факт отримання ОСОБА_1 громадянства російської федерації та паспорта громадянина РФ серії НОМЕР_1 підтверджується зібраними доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження, але на даний час, які не підлягають розголошенню та наданню до суду відповідно до вимог статті 222 КПК України, оскільки містять таємницю досудового слідства.

В ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_1 у 2020 році перетнув державний кордон України у напрямку виїзду на тимчасово окуповану територію України через КПВВ «Станиця-Луганська» і до цього часу не повертався, перебуваючи як на ній, так і на території РФ. Вручена ОСОБА_1 підозра в порядку ч. 8 ст. 135 КПК України повністю відповідає вимогам ЄСПЛ щодо поняття обґрунтованості, викладеного у тому числі в цих рішеннях.

Крім того, 07.06.2023 на електронну поштову скриньку Офісу Генерального прокурора надійшло клопотання ОСОБА_1 про проведення слідчих дій у кримінальному провадженні № 62020050000001741, в якому останній повідомляє про свою обізнаність з публікацією в засобах масової інформації повідомлення про підозру йому у вчиненні злочину, передбаченого ч. 4 ст. 190 КК України". При цьому, ОСОБА_1 повідомляє про перебування на тимчасово окупованій російською федерацією території Луганської області, що унеможливлює його прибуття за викликами.

Таким чином, судом встановлено, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорську, за процесуальним керівництвом прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020050000001741 від 04.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою ст. 190 Кримінального кодексу України. В ході досудового слідства встановлено, що ОСОБА_1 у 2020 році перетнув державний кордон України у напрямку виїзду на тимчасово окуповану територію України через КПВВ «Станиця-Луганська» і станом на час розгляду справи не повертався. Під час виїзду на територію Російської Федерації 13.07.2020 ОСОБА_1 набув громадянство РФ та, перебуваючи в не встановленому слідством місці, протягом 14.07.2020 - 26.10.2022 отримував суддівську винагороду. Факт отримання ОСОБА_1 громадянства російської федерації та паспорта громадянина РФ серії НОМЕР_1 підтверджується зібраними доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження, але на даний час, які не підлягають розголошенню та наданню до суду відповідно до вимог статті 222 КПК України, оскільки містять таємницю досудового слідства.

Отже, отримавши повідомлення від Офісу Генеральної прокуратури про здійснення відносно позивача кримінального провадження, відповідачі зобов`язані були вжити заходів щодо вирішення питання про відкріплення від суду та нарахування і виплати позивачу суддівської винагороди, оскільки останнім вже вчинялася бездіяльність щодо невиконання указу Президента України від 07.02.2017 № 212/2017 «Про призначення та тимчасове переведення суддів».

При цьому, судом не надається оцінка доказам, що містяться в матеріалах досудового розслідування відносно ОСОБА_1 у кримінальному провадженні № 62020050000001741 від 04.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених частиною четвертою ст. 190 Кримінального кодексу України, оскільки відповідно до положень статті 94 КПК України оцінювати докази, що містяться в кримінальному провадженні уповноважені лише: слідчий, прокурор, слідчий суддя та суд.

Щодо доводів представника позивача про визнання обставин загальновідомими стосовно інформації, розміщеної на офіційному сайті Служби безпеки України 15.06.2023, суд зазначає таке.

Представником позивача до матеріалів справи наданий витяг інформації, розміщеної на офіційному сайті Служби безпеки України 15.06.2023, згідно якої повідомляється, що спецслужбамі рф готуються нові провокації. Зокрема, за оперативними даними, співробітники 5 служби фсб рф планують низку ІПСО, в основу яких має увійти дезінформація про нібито російське громадянство українських державних діячів, керівництва Сил оборони і безпеки та їхніх родин, а також інших посадових осіб.

Вважають, що вже були (існують на цей час) приклади поширення спецслужбами рф дезінформація про нібито російське громадянство українських державних діячів, керівництва Сил оборони і безпеки та їхніх родин, а також інших посадових осіб. Про це прямо заявлено в повідомленні СБУ.

З огляду на те ще ці обставини мають безпосереднє відношення до предмету спору, оскільки наказ про відкріплення позивача, який став підставою припинення виплати судової винагороди та залишив без засобів існування багатодітну родину, постановлений на підставі повідомлення про нібито набуття ОСОБА_1 громадянства Російської федерацій. Але жодних належних та допустимих доказів на підтвердження цього факту відповідачами не надано та не існує.

Як встановлено судом та не заперечується самим позивачем, цю інформацію розміщено на офіційному сайті Служби безпеки України 15.06.2023. При цьому, Службою безпеки у цьому повідомлено про можливі нові провокації, в основу яких має увійти дезінформація про нібито російське громадянство українських державних діячів, керівництва Сил оборони і безпеки та їхніх родин, а також інших посадових осіб.

Отже, вказане вище повідомлення не має відношення до обставин адміністративної справи, оскільки кримінальне провадження відносно позивача розпочато в 2020 році, а це повідомлення розміщено на офіційному сайті СБУ 15.06.2023. Відтак вказані обставини не визнаються судом загальновідомими.

Що стосується інших обставин, якими сторони обґрунтовують свої вимоги та заперечення, суд вважає за необхідне зауважити, що у пункті 25 Рішення Європейського суду з прав людини у справі Проніна проти України зазначено, що суд зобов`язаний надавати відповідь на кожен із специфічних, доречних та важливих доводів заявника. Виходячи з позиції цього суду, що висловлена в пункті 42 рішення Бендерський проти України, судові рішення мають в достатній мірі висвітлювати мотиви, на яких вони базуються.

Вказані вимоги зобов`язують суди при вирішенні справи у кожному конкретному випадку вживати передбачені законом заходи з метою з`ясування всіх обставин у справі, що мають значення для вирішення спору, встановити та надати вичерпну оцінку фактичним обставинам у межах спірних правовідносин з метою з`ясування об`єктивних причин та факторів, що зумовили настання для платника негативних наслідків у вигляді порушеного права, що підлягає захисту, та в достатній мірі висвітлити мотиви прийняття конкретних рішень.

З урахуванням зазначеного суд не надає оцінку іншим доводам сторін, оскільки вищевикладені факти та обставини є безумовною підставою для відмови в задоволенні позовних вимог, а інші доводи не мають суттєвого впливу на рішення суду за результатами вирішення цього спору.

Сторонами суду не наведено інших специфічних, доречних та важливих аргументів, які суд зобов`язаний оцінити, виконуючи свої зобов`язання щодо пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

За встановлених в цій справі фактичних обставин та з урахуванням правового регулювання спірних правовідносин, суд дійшов висновку, що основні (суттєві) аргументи позовної заяви є необґрунтованими, внаслідок чого у задоволенні позовних вимог слід відмовити повністю.

Вирішуючи питання щодо розподілу судових витрат, суд виходить з наступного.

Позивачем заявлено клопотання про звільнення від сплати судового збору у зв`язку із статусом батька багатодітної сім`ї.

Щодо вказаного клопотання, суд зазначає наступне.

Згідно з частиною першою статті 133 КАС України суд, враховуючи майновий стан сторони, може своєю ухвалою зменшити розмір належних до оплати судових витрат чи звільнити від їх оплати повністю або частково, чи відстрочити або розстрочити сплату судових витрат на визначений строк.

Відповідно до підпункту г пункту 1 частини 2 статті 8 Закону України Про судовий збір враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою за її клопотанням відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі, якщо позивачами є, зокрема, члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї.

Ухвалою суду від 30.01.2023 відстрочено сплату судового збору в сумі 1073.60 грн до ухвалення судового рішення у справі, оскільки позивач є членом багатодітної сім`ї, що підтверджується посвідченням серії НОМЕР_2 , виданим 14.08.2019 року Управлінням соціального захисту населення Станично Луганської РДА.

Оскільки ухвалою суду від 30.01.2023 позивачу відстрочено сплату судового збору в сумі 1073,60 грн до ухвалення судового рішення у справі та за наслідками розгляду справи суд дійшов висновку про відмову у задоволенні позовних вимог, відтак позивачем має бути сплачений судовий збір у розмірі 1073,60 грн.

За правилами статті 139 КАС України понесені позивачем витрати у виді судового збору за подання позову покладаються на позивача та відшкодуванню не підлягають.

Керуючись статтями 73, 74, 75, 76, 77, 90, 94, 139, 241, 245, 246, 250, 255, 295 КАС України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позову ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Рубіжанського міського суду Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та скасування наказу відмовити.

Стягнути зі ОСОБА_1 на користь Державного бюджету України судовий збір у розмірі 1073 (однієї тисячі сімдесят трьох) гривень 60 копійок.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або розгляду справи в порядку письмового провадження, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Апеляційна скарга подається безпосередньо до Першого апеляційного адміністративного суду.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя Є.О. Кисельова