Постанова

від 28.10.2024 по справі 360/2125/22

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПЕРШИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 жовтня 2024 року справа №360/2125/22

м. Дніпро

Перший апеляційний адміністративний суд у складі колегії суддів: судді-доповідача Казначеєва Е.Г., суддів Блохіна А.А., Гаврищук Т.Г., розглянувши в порядку письмового провадження апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі № 360/2125/22 (головуючий І інстанції Є.О. Кисельова ) за позовом ОСОБА_1 до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області, Рубіжанського міського суду Луганської області про визнання дій протиправними, зобов`язання вчинити певні дії та скасування наказу,-

ВСТАНОВИВ:

ОСОБА_1 (далі позивач, ОСОБА_1 ) звернувся до Луганського окружного адміністративного суду із позовом до Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області (далі - ТУ ДСА в Луганській області, відповідач 1), Рубіжанського міського суду Луганської області (далі Рубіжанський суд, відповідач 2), в якому просив:

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області з надсилання на ім`я виконуючого обов`язки голови Рубіжанського міського суду Євгенія Романовського листа від 07.10.2022 № 820/22-вих з вимогами про відкріплення судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 від Рубіжанського міського суду Луганської області;

- визнати протиправним та скасувати наказ виконуючого обов`язки голови Рубіжанського міського суду Луганської області ОСОБА_2 від 10.10.2022 № 13-ПД Про відкріплення судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 ;

- визнати протиправними дії Територіального управління Державної судової адміністрації України в Луганській області з: відрахування ОСОБА_1 , зі штату Брянківського міського суду Луганської області; припинення нарахування та виплати ОСОБА_1 суддівської винагороди, як судді Брянківського міського суду Луганської області з 10.10.2022;

- зобов`язати Територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області поновити нарахування та виплату суддівської винагороди судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 з 10.10.2022.

Рішенням Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року відмовлено у задоволені позовних вимогах.

Позивач, не погодився з рішенням суду першої інстанції, подав апеляційну скаргу, в якій просив скасувати оскаржене судове рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.

В обґрунтування апеляційної скарги зазначено, що у рішенні Ради суддів України від 03.03.2017 № 16 зокрема зазначено, що право на отримання суддівської винагороди в розмірі посадового окладу зберігається після спливу 30.03.2017 строку прикріплення за суддями місцевих загальних суді Луганської області, які були прикріплені до Рубіжанського міського суду Луганської області до моменту: переведення на посаду судді до іншого суду в порядку, передбаченому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (в тому числі відрядження як тимчасового переведення); звільнення судді з посади в порядку, передбаченому Законом України «Про судоустрій і статус суддів»; вирішення питання щодо правового та соціального захисту суддів Донецької, Луганської областей в законодавчому порядку (пункти 1 та 2 Рішення РСУ).

Державна судова адміністрація, зобов`язана забезпечувати асигнування на виплату суддівської винагороди, допомоги на оздоровлення в розмірі посадового окладу (у разі перебування у відпустці) за період, визначений пунктом 2 резолютивної частини рішення. Виплати суддям, прикріпленим до Рубіжанського міського суду повинно здійснювати територіальне управління Державної судової адміністрації України в Луганській області через Рубіжанський міський суд Луганської області (Пункт 4 Рішення РСУ).

В порушення вимог законодавства України та рішення Ради суддів України від 03.03.2017 року № 16, відповідач-1 припинив позивачу виплату суддівської винагороди та відрахував зі штату Брянківського міського суду Луганської області з 10.10.2022 на підставі наказу Рубіжанського міського суду Луганської області (Відповідач-2) від 10.10.2022, який був виданий на підставі повідомлення Відповідача-1 про здійснення Державним бюро розслідування у місті Краматорську, за процесуальним керівництвом Офісу Генерального прокурора, досудового розслідування в кримінальному провадженні № 62020050000001741 від 04.09.2020, за ознаками кримінальних правопорушень передбачених ч. 3 ст. 110-2, ч. 2 ст. 190 Кримінального кодексу України, відносно судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 .

Позивач вважає, рішення та дії відповідачів протиправними, оскільки позивача було відкріплено від Рубіжанського міського суду Луганської області, виключено зі штату Брянківського міського суду Луганської області та припинено нарахування та виплату суддівської винагороди за відсутності належних та допустимих доказів, які б встановлювали факт набуття позивачем громадянства іншої держави та в порушення передбаченої законодавством процедури.

У постанові Верховного Суду від 29.04.2020 у справі № 815/5811/16 (адміністративне провадження № К/9901/23245/18) сформовано правовий висновок про те, що до повноважень голови суду належить видання на підставі акту про звільнення судді з посади (або ж у зв`язку з припиненням повноважень) відповідного наказу.

Тобто, в контексті спірних правовідносин повноваження голови суду обмежуються виданням наказу про відкріплення позивача на підставі акту, виданого уповноваженим суб`єктом.

Судом не взято до уваги той факт та не надано відповідної оцінки тому факту, що правовою підставою втручання в конституційні гарантії діяльності позивача, як судді, фактично став лист заступника начальника ТУ ДСА України в Луганській області, а не відповідний указ Президента України, як доказ припинення позивачем громадянства України або вирок суду, яким встановлені зазначені в листі ТУ ДСА обставини.

Зі змісту зазначеного листа неможливо зробити висновок з яких саме джерел заступник начальника ТУ ДСА України в Луганській області дізнався про відомості щодо наявності кримінального провадження відносно позивача та фактичні обставини які нібито вбачаються з матеріалів кримінального провадження.

Тобто, заступник начальника ТУ ОСОБА_3 самостійно зробив висновок що наявні конституційні підстави для припинення статусу судді ОСОБА_1 ..

Виконуючий обов`язки голови Рубіжанського міського суду Луганської області, не маючи ні повноважень на це, ні будь-якого акту компетентного органу все ж видав незаконний та передчасний наказ про відкріплення позивача, суддю Брянківського міського суду Луганської області, від Рубіжанського міського суду Луганської області 10.10.2022 та надсилає цей наказ відповідачу 1 для припинення здійснення позивачу нарахування, чим фактично залишає позивача, суддю України, без засобів до існування.

Як вказав Конституційний суд України в рішенні № 9-рп /99 від 27.10.1999 року, по справі № 1-15/99, притягнення до кримінальної відповідальності, як стадія кримінального переслідування, починається з моменту пред`явлення особі обвинувачення у вчиненні злочину.

Відповідно до відповіді офісу Генерального прокурора від 12.12.2022 письмове повідомлення ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на цей час не складалося.

Тобто, до цього часу не можна вважати що позивача притягують до кримінальної відповідальності за будь-якими статтями Кримінального кодексу України.

Таким чином, заступник начальника ТУ ДСА України в Луганській області Ігор Панасенко надсилаючи лист від 07.10.2022 не лише перевищив свою посадові повноваження, та привласнив собі владні повноваження інших органів та посадових осіб.

Так, суд в рішенні стверджує, що факт отримання позивачем громадянства російської федерації та паспорта громадянина рф підтверджується зібраними доказами, що містяться у матеріалах кримінального провадження, але на даний час, які не підлягають розголошенню та наданню до суду відповідно до вимог статті 222 КПК України, оскільки містять таємницю досудового слідства.

Позивач не мав і не робив спроб отримати чи мати громадянство або паспорт будь-яких іншої країни, крім України.

Про існування матеріалів кримінального провадження про наявність нібито у позивача російського громадянства, позивачу стало відомо лише з 02.12.2022 з відповіді Рубіжанського міського суду на адвокатський запит від 22.11.2022.

При цьому, з грудня 2020 року по цей час позивач знаходиться на території непідконтрольній Україні, в Луганській області (з причин особистої безпеки розголошувати місто свого фактичного знаходження не розголошується). Зі зрозумілих обставин, через можливість опинитися у полоні чи за гратами як суддя України, позивач не може зробити відповідні запити та отримати від компетентних органів російської федерації офіційні відповіді щодо відсутності громадянства, також позбавлений позивач і фактичної можливості подання до органів російської федерації будь-яких заяв щодо підробки документів про отримання громадянства росії та необхідність позбавлення відповідного статусу (якщо таке надавалось без його згоди).

На територію Луганської області непідконтрольну Україні позивач офіційно виїхав у грудні 2020 року через сімейні обставини, за погодженням зі Службою безпеки України. З лютого 2022 року не може виїхати на підконтрольну Україні територію, через посилення паспортного контролю та закриття пунктів пропуску з підконтрольною Україні територією.

Як зазначено в рішенні Ради суддів України від 03.03.2017 року № 16, обмеження прав суддів, які не здійснюють правосуддя у зв`язку з обставинами, що не залежать від них, а так само відсутність законодавчо визначеного порядку їх захисту, є неприпустимим та порушує гарантії їх незалежності, передбачені як Конституцією України, так і низкою міжнародно правових актів.

За вказаних обставин, дії та рішення відповідачів щодо висновку про припинення повноважень судді, відкріплення судді, відрахування зі штату суду, припинення нарахування та виплати суддівської винагороди позивачу, вбачається що мале місце свавільне втручання у право на повагу до приватного життя та у право позивача мирно володіти майном. Втручання у конвенційні права не відбулося «згідно з законом», а навіть в обхід законодавчих заборон для такої невиправданого втручання та за відсутності необхідних передумов, за яких позивач хоча б міг передбачити таке втручання в свої права. Окрім того, таке втручання в права українського судді є порушенням гарантій суддівської незалежності.

Відповідно до частини 1 статті 311 Кодексу адміністративного судочинства України, суд апеляційної інстанції розглянув справу в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами.

Суд, заслухавши суддю-доповідача, дослідивши матеріали справи, доводи апеляційної скарги, здійснюючи апеляційний перегляд у межах доводів та вимог апеляційної скарги, відповідно до частини 1 статті 308 Кодексу адміністративного судочинства України, встановив наступне.

Указом Президента України від 31.01.2006 № 79/2006 ОСОБА_1 призначено на посаду судді Брянківського міського суду Луганської області строком на п`ять років.

Відповідно до постанови Верховної Ради України від 03.02.2011 № 2990-УІ Про обрання суддів обраний безстроково суддею того ж суду.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25.01.2018 № 182/0/15-18 роботу Брянківського міського суду Луганської області припинено. Рішення прийнято на підставі подання Голови Верховного Суду, яке внесене у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на територіях, де розташовані суди, та з метою забезпечення належного переведення суддів на постійне місце роботи до інших судів того самого рівня без конкурсу.

Рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України № 16/зп-15 від 09.04.2015 позивача прикріплено до Рубіжанського міського суду Луганської області з моменту набрання чинності пунктом 10 розділу ІІ Прикінцеві та перехідні положення Про забезпечення права на справедливий суд.

В подальшому термін прикріплення продовжувався рішеннями Ради суддів України від 04.02.2016 № 11 та від 03.03.2017 № 16 та оформлювався у Рубіжанському міському суді Луганської області відповідними наказами від 21.04.2015 № 27-ОС та від 09.03.2016 № 9-ОС.

Указом Президента України від 07серпня 2017 року № 212/2017 ОСОБА_1 переведено шляхом відрядження строком до шести місяців до Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 січня 2018 року № 182/0/15-18 роботу Брянківського міського суду Луганської області припинено. Рішення прийнято на підставі подання Голови Верховного Суду, яке внесене у зв`язку із заходами щодо боротьби з тероризмом на територіях, де розташовані суди, та з метою забезпечення належного переведення суддів на постійне місце роботи до інших судів того самого рівня без конкурсу.

07.10.2022 за вхідним номером 1815 ТУ ДСА в Луганській області отримано лист Офісу Генеральної прокуратури від 06.10.2022 за вихідним номером 31/2/1-64360ВИ/31/3/3-45051-20, зі змісту якого вбачається, що Першим слідчим відділом (з дислокацією у м.Краматорську) Територіального управління Державного бюро розслідувань, розташованого у м.Краматорську, за процесуального керівництва прокурорів Офісу Генерального прокурора, здійснюється досудове розслідування у кримінальному провадженні № 62020050000001741 від 04.08.2020 за ознаками кримінальних правопорушень, передбачених ч.3 ст. 110-2, ч.2 ст. 190 Кримінального кодексу України. Як убачається з матеріалів кримінального провадження, під час виїзду на територію Російської федерації, 14.07.2020 ОСОБА_1 отримав паспорт громадянина Російської федерації серії НОМЕР_1 та зареєстрував своє місце проживання на території Російської федерації за адресою: АДРЕСА_1 . У той же час, ОСОБА_1 продовжує отримувати суддівську винагороду та встановленні законом доплати. При цьому, ОСОБА_1 , з метою отримання грошових коштів із Державного бюджету України приховує від органів влади України факт отримання громадянства іншої держави та зайняття підприємницькою діяльністю з метою отримання прибутку, тобто обставини, які виключають можливість перебувати його у статусі судді.

07.10.2022 за вихідним номером 820/22-вих відповідач 1 спрямував Рубіжанському міському суду Луганської області лист, в якому наведений аналогічний зміст, викладеному у вказаному вище листі Офісу Генеральної прокуратури від 07.10.2022 № 1815. Крім того, зазначено про необхідність видання наказу про відкріплення ОСОБА_1 від Рубіжанського міського суду Луганської області для вирішення питання щодо припинення нарахування, виплати суддівської винагороди та відрахування останнього зі штату Брянківського міського суду Луганської області.

10.10.2022 на підставі листа ТУ ДСА в Луганській області за вихідним номером 820/22-вих, відповідно до положень статей 24, 119, 121, 125 Закону України Про судоустрій і статус суддів відповідачем 2 видано наказ про відкріплення судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 від Рубіжанського міського суду Луганської області з 10.10.2022.

Як вбачається зі змісту позовної заяви, ОСОБА_1 не отримавши за жовтень 2022 року суддівської винагороди на розрахунковий рахунок, 04.11.2022 спрямований адвокатський запит до Державної судової адміністрації України щодо причин припинення виплати суддівської винагороди. На цей запит Державна судова адміністрація України листом від 16.11.2022 за вихідним номером 10-10525/22 повідомила, що за інформацією Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області, наказом Рубіжанського міського суду Луганської області від 10.10.2022 № 13-ПД Про відкріплення судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 припинено здійснення нарахувань судді ОСОБА_1

22.11.2022 спрямований адвокатський запит до Рубіжанського міського суду Луганської області та Територіального управління Державної судової адміністрації України у Луганській області про витребування копії наказу від 10.10.2022 та інформації, яка стала підставою для його видання.

29.11.2022 керівником апарату Рубіжанського міського суду Луганської області надіслано позивачу копію наказу від 10.10.2022 № 13-ПД та лист ТУ ДСА України у Луганській області від 07.10.2022 № 820/22-вих. Зазначені документи отримані адвокатом позивача 02.12.2022.

Зазначені обставини сторонами не заперечуються.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та фактам, суд апеляційної інстанції зазначає наступне.

Статтею 8 Конституції Українивизначено, що в Україні визнається і діє принцип верховенства права.Конституція Українимає найвищу юридичну силу. Закони та інші нормативно-правові акти приймаються на основіКонституції Україниі повинні відповідати їй. НормиКонституції Україниє нормами прямої дії. Звернення до суду для захисту конституційних прав і свобод людини і громадянина безпосередньо на підставіКонституції Українигарантується.

Відповідно до частини другоїстатті 19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбаченіКонституцієюта законами України.

Відповідно достатті 126 Конституції України, незалежність і недоторканність судді гарантуютьсяКонституцієюі законами України.

Статтею 130 Конституції Українивизначено, що держава забезпечує фінансування та належні умови для функціонування судів і діяльності суддів. У Державному бюджеті України окремо визначаються видатки на утримання судів з урахуванням пропозицій Вищої ради правосуддя.

Правовий статус судді та гарантії здійснення суддею професійної діяльності встановлені Конституцією України та Законом України від 02.06.2016 № 1402-VIII «Про судоустрій і статус суддів» (далі Закон № 1402-VIII).

Відповідно до частини 1 статті 4 Закону № 1402-VIII, судоустрій і статус суддів в Україні визначаються Конституцією України та законом.

Відповідно до частини 1 статті 52 Закону № 1402-VIII суддею є громадянин України, який відповідно до Конституції України та цього Закону призначений суддею, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі.

За статтею 116 Закону № 1402-VIII, суддя, який має стаж роботи на посаді судді не менше двадцяти років, що визначається відповідно достатті 137цього Закону, має право подати заяву про відставку.

Суддя має право у будь-який час перебування на посаді незалежно від мотивів подати заяву про звільнення з посади за власним бажанням.

Заява про відставку, заява про звільнення з посади за власним бажанням подається суддею до Вищої ради правосуддя, яка протягом одного місяця з дня надходження відповідної заяви ухвалює рішення про звільнення судді з посади.

Суддя здійснює свої повноваження до ухвалення рішення про його звільнення.

За суддею, звільненим за його заявою про відставку, зберігається звання судді та гарантії недоторканності, встановлені для судді до його виходу у відставку.

За статтею 117 Закону № 1402-VIII, відмова від переведення до іншого суду (в тому числі ухилення від виконання рішення про переведення) у разі ліквідації чи реорганізації суду, в якому суддя обіймає посаду, є підставою для звільнення судді за рішенням, ухваленим Вищою радою правосуддя.

Згідно статті 119 Закону № 1402-VIII повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України.

Відповідно до положень статті 126 Конституції України суддя обіймає посаду безстроково.

Повноваження судді припиняються у разі: 1) досягнення суддею шістдесяти п`яти років; 2) припинення громадянства України або набуття суддею громадянства іншої держави; 3) набрання законної сили рішенням суду про визнання судді безвісно відсутнім або оголошення померлим, визнання недієздатним або обмежено дієздатним; 4) смерті судді; 5) набрання законної сили обвинувальним вироком щодо судді за вчинення ним злочину.

Також, статтею 121 Закону № 1402-VIII визначено, що повноваження судді припиняються у разі припинення його громадянства відповідно до Закону України "Про громадянство України" або набуття суддею громадянства іншої держави - з дня припинення громадянства України або набуття громадянства іншої держави.

Отже, суддею є громадянин України, який призначений відповідно до Конституції України та Закону № 1402-VIII, займає штатну суддівську посаду в одному з судів України і здійснює правосуддя на професійній основі. Повноваження судді припиняються виключно з підстав, визначених частиною сьомою статті 126 Конституції України.

Відповідно до частин 1 та 2 статті 148 Закону № 1402-VIII фінансування всіх судів в Україні здійснюється за рахунок коштів Державного бюджету України. Видатки загального фонду Державного бюджету України на утримання судів належать до захищених статей видатків Державного бюджету України.

Пунктом 2 частини 3 цієї статті визначено, що функції головного розпорядника коштів Державного бюджету України щодо фінансового забезпечення діяльності судів здійснюють Державна судова адміністрація України - щодо фінансового забезпечення діяльності всіх інших судів, діяльності Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, органів суддівського самоврядування, Національної школи суддів України, Служби судової охорони та Державної судової адміністрації України.

Згідно частини 4 цієї статті функції розпорядника бюджетних коштів щодо місцевих судів здійснюють територіальні управління Державної судової адміністрації України.

Частиною 8 цієї статті закріплено, що контроль за додержанням вимог цього Закону щодо фінансування судів здійснюється у порядку, встановленому законом.

Відповідно до частини 1 статті 151 Закону № 1402-VIII Державна судова адміністрація України є державним органом у системі правосуддя, який здійснює організаційне та фінансове забезпечення діяльності органів судової влади у межах повноважень, установлених законом.

Статтею 152 Закону № 1402-VIII визначено повноваження Державної судової адміністрації України.

Згідно пунктів 1,2,7 цієї статті Державна судова адміністрація України представляє суди у відносинах із Кабінетом Міністрів України та Верховною Радою України під час підготовки проекту закону про Державний бюджет України на відповідний рік у межах повноважень, визначених цим Законом; забезпечує належні умови діяльності судів, Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, Національної школи суддів України та органів суддівського самоврядування в межах повноважень, визначених цим Законом; готує бюджетний запит.

Таким чином, Державна судова адміністрація України та її територіальні управління є розпорядниками коштів Державного бюджету України щодо здійснення організаційного та фінансового забезпечення діяльності органів судової влади за рахунок коштів Державного бюджету України. На ці державні органи у системі правосуддя безпосередньо покладений обов`язок контролю за здійсненням та фінансовим забезпеченням діяльності органів судової влади за рахунок коштів Державного бюджету України.

Матеріали справи свідчать, що 10.10.2022 відповідачем-2 керуючись п. 2 ч. 7 ст. 126 Конституції України, ст. 24.119, 121, 125 Закону України «Про судоустрій і статус суддів» видано наказ про відкріплення судді Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 від Рубіжанського міського суду Луганської області з 10.10.2022. Підстави - лист ТУ ДСА України в Луганській області від 07.10.2022 № 820/22-вих.

Отже, спірним наказом не було звільнено або припинення повноважень судді.

Суд враховує, що Указом Президента України від 07серпня 2017 року № 212/2017 ОСОБА_1 переведено шляхом відрядження строком до шести місяців до Новозаводського районного суду міста Чернігова.

Також, як встановлено Верховним Судом та Великою Палатою Верховного Суду у межах справи № 9901/493/19, ВККС у своєму рішенні від 21 червня 2018 року № 215/пс-18, ОСОБА_1 у відрядження до Новозаводського районного суду міста Чернігова на виконання зазначеного Указу Президента України не прибув. ВККС листом від 20 грудня 2018 року за вих. № 21-7569/18 повідомила позивача, що станом на 19 грудня 2018 року Комісією не призначалося до розгляду питання про переведення його до іншого суду у зв`язку з припиненням роботи Брянківського міського суду Луганської області. Після призначення до розгляду такого питання відповідну інформацію невідкладно буде розміщено на офіційному вебсайті ВККС. Також проінформовано, що Комісією 11 квітня 2018 року прийнято рішення щодо внесення до Вищої ради правосуддя подання з рекомендацією позивача на відрядження до Новозаводського районного суду міста Чернігова. Повідомлено, що Указом Президента України від 07 серпня 2017 року № 212/2017 суддю ОСОБА_1 переведено шляхом відрядження строком до шести місяців до Новозаводського районного суду міста Чернігова. Зазначено, що згоди на відрядження позивача до іншого суду до Комісії не надходило.

Положення статті 53 Закону № 1402-VIII передбачають, що судді гарантується перебування на посаді до досягнення ним 65-річного віку, крім випадків звільнення судді з посади або припинення його повноважень відповідно до Конституції України та цього Закону. Суддю не може бути переведено до іншого суду без його згоди, крім переведення: у разі реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду;у порядку дисциплінарного стягнення.

За положенням статті 55 Закону № 1402-VIII (у редакції на час відрядження позивача) у зв`язку з неможливістю здійснення правосуддя у відповідному суді, виявленням надмірного рівня судового навантаження у відповідному суді, припиненням роботи суду у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами, за рішенням Вищої ради правосуддя, ухваленим на підставі подання Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, суддя може бути, за його згодою, відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації для здійснення правосуддя.

Відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації здійснюється на строк, який визначається Вищою радою правосуддя, але не більше ніж на один рік. Суддя, строк відрядження якого закінчився, повертається на роботу до суду, з якого був відряджений.

У разі припинення роботи суду у зв`язку зі стихійним лихом, військовими діями, заходами щодо боротьби з тероризмом або іншими надзвичайними обставинами суддя, якого було відряджено з такого суду, має бути переведений на постійне місце роботи до закінчення строку відрядження.

Суддя, який відряджений до іншого суду того самого рівня і спеціалізації, здійснює правосуддя та отримує суддівську винагороду в суді, до якого його відряджено.

Порядок відрядження судді до іншого суду того самого рівня і спеціалізації затверджується Вищою радою правосуддя за поданням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, погодженим з Державною судовою адміністрацією України.

Статтею 82 Закону № 1402-VIII суддя може бути переведений, в тому числі тимчасово шляхом відрядження, на посаду судді до іншого суду Вищою радою правосуддя в порядку, передбаченому законом.

Переведення судді на посаду судді до іншого суду здійснюється на підставі та в межах рекомендації Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, внесеної за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади судді, проведеного в порядку, визначеномустаттею 79цього Закону.

Переведення судді на посаду судді до іншого суду того самого або нижчого рівня може здійснюватися без конкурсу тільки у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, в якому такий суддя обіймає посаду судді.

Переведення судді до іншого суду в порядку дисциплінарної відповідальності здійснюється на підставі подання органу, який ухвалив рішення про притягнення судді до дисциплінарної відповідальності.

Відтак Закон № 1402-VIII передбачає такі форми переведення судді: тимчасове відрядження; переведення до іншого суду за результатами конкурсу на заміщення вакантної посади судді, проведеного в порядку, визначеному статтею 79 Закону № 1402-VIII; переведення до іншого суду того самого або нижчого рівня без конкурсу виключно у випадках реорганізації, ліквідації або припинення роботи суду, кожна з яких є відмінною та потребує дотримання законодавчо визначеного порядку реалізації та процедури її здійснення.

За п. 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, пункт 10розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд" (Відомості Верховної Ради України, 2015 р., №№ 18-20, ст. 132) визнати таким, що втратив чинність з дня набрання чинності цим Законом.

Суддя, який був прикріплений до іншого суду за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України, має право на отримання посадового окладу за період з дня закінчення строку такого прикріплення до дня прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення про його відрядження.

Суддя, який був прикріплений до іншого суду за рішенням Вищої кваліфікаційної комісії суддів України відповідно допункту 10розділу II "Прикінцеві та перехідні положення" Закону України "Про забезпечення права на справедливий суд", вважається прикріпленим до такого суду до дня прийняття Вищою кваліфікаційною комісією суддів України рішення 20. Строк такого прикріплення не може перевищувати шість місяців з дня набрання чинності цим Законом.

Судді, призначені чи обрані на посаду до набрання чинності цим Законом, зберігають визначення стажу роботи на посаді судді відповідно до законодавства, що діяло на день їх призначення (обрання).

Відповідно до статті 24 Закону №1402-VIII голова місцевого суду, зокрема, представляє суд як орган державної влади у зносинах з іншими органами державної влади, органами місцевого самоврядування, фізичними та юридичними особами; видає на підставі акта про призначення судді на посаду, переведення судді, звільнення судді з посади, а також у зв`язку з припиненням повноважень судді відповідний наказ; здійснює інші повноваження, визначені законом.

Колегія суддів враховує, що у рішенні Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 11 визнано за необхідне здійснення невідкладних заходів для забезпечення гарантій незалежності суддів, які обіймають штатні посади в місцевих загальних судах Донецької та Луганської області, що припинили свою роботу, а також суддів судів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, у тому числі стосовно прикріплення таких суддів до інших судів того ж рівня й спеціалізації в іншій місцевості та виплати їм суддівської винагороди.

Разом з цим наведеним рішенням визначено, що суддів місцевих загальних судів Луганської області, які були прикріплені до Рубіжанського міського суду Луганської області відповідно до пункту 10 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про забезпечення права на справедливий суд та строк прикріплення яких закінчився, з дня, наступного за днем закінчення строку такого прикріплення, тимчасово прикріпити до цього ж суду.

Також визначено, що суддів судів Донецької та Луганської областей, які прикріплені рішеннями ВККС України відповідно до пункту 10 розділу II Прикінцеві та перехідні положення Закону України Про забезпечення права на справедливий суд строк прикріплення яких не закінчився, тимчасово прикріпити до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області та Рубіжанського міського суду Луганської області відповідно з дня, наступного за днем закінчення строку такого прикріплення.

Відповідно до пунктів 2 6 рішення Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 11 прикріпленню підлягають судді, які:

подали заяви про переведення до іншого суду, які не розглянуті повноважними органами (Вищою кваліфікаційною комісією суддів України або Верховною Радою України);

подали заяви про переведення до іншого суду та отримали рекомендацію Вищої кваліфікаційної комісії суддів України;

подали заяву про обрання суддею безстроково у зв`язку з закінченням строку повноважень та матеріали щодо цього питання, не розглянуті повноважними органами;

подали заяви про звільнення за власним бажанням або у відставку й заяви не розглянуті відповідними повноважними органами (Вищою кваліфікаційною комісією суддів України, Вищою радою юстиції або Верховною Радою України);

перебувають у відпустках по вагітності та пологах, для догляду за дитиною до досягнення нею трирічного віку до виходу на роботу або подання заяви про переведення до іншого суду.

У пункті 1-3 Рішення РСУ № 16 від 03.03.2017 "Щодо розгляду звернення суддів Донецької та Луганської областей, що припинили роботу" було вирішено:

Звернути увагу Державної судової адміністрації України, що право на отримання суддівської винагороди в розмірі посадового окладу зберігається після спливу 30 березня 2017 року строку прикріплення за суддями:

- місцевих загальних судів Донецької області, які були прикріпленні до Слов`янського міськрайонного суду Донецької області;

- місцевих загальних судів Луганської області, які були прикріпленні до Рубіжанського міського суду Луганської області;

- суддів судів Автономної Республіки Крим та міста Севастополя, які були прикріплені до апеляційного суду Київської області, господарського суду міста Києва, господарського суду Київської області.

Право на отримання суддівської винагороди за вищевказаними суддями зберігається з 30 березня 2017 року та до моменту:

переведення на посаду судді до іншого суду в порядку, передбаченому Законом України "Про судоустрій і статус суддів" (в тому числі відрядження як тимчасового переведення);

звільнення судді з посади в порядку, передбаченому Законом України "Про судоустрій і статус суддів";

вирішення питання щодо правового та соціального захисту суддів Донецької, Луганської областей, Автономної Республіки Крим та міста Севастополя в законодавчому порядку.

Рекомендувати головам апеляційного суду Київської області, Слов`янського міськрайонного суду Донецької області, Рубіжанського міського суду Луганської області, господарського суду міста Києва та господарського суду Київської області видати відповідні накази щодо фінансового забезпечення вищезазначених суддів в частині виплати їм посадового окладу судді.

При цьому, рішенням Ради суддів України від 08 квітня 2016 року № 29 визначено, що Рада суддів України у рішенні від 04 лютого 2016 року № 11 визнала за необхідне здійснення заходів забезпечення гарантій незалежності суддів, які обіймають штатні посади в місцевих загальних судах Донецької та Луганської області, які припинили свою роботу, а також суддів судів Автономної республіки Крим та міста Севастополя, у тому числі стосовно прикріплення таких суддів до інших судів того ж рівня й спеціалізації в іншій місцевості та виплати їм суддівської винагороди. У зв`язку з чим було прийнято рішення про тимчасове прикріплення вказаних суддів, строк прикріплення яких закінчився, до відповідних місцевих судів з дня, наступного за днем закінчення строку такого прикріплення.

Згідно з пунктом 6 рішення Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 11 дія цього рішення розповсюджується на виключний перелік суддів, які станом на дату набрання чинності цим рішенням не переведені на роботу до іншого суду.

Крім того, у пункті 1 рішення Ради суддів України від 08 квітня 2016 року № 29 роз`яснено, що дія рішення Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 11 розповсюджується на суддів, які визначені у пунктах 2 5 цього рішення.

Аналіз наведених рішень Ради суддів України № 11 від 04 лютого 2016 року, № 29 від 08 квітня 2016 року та № 16 від 03.03.2017 дає підстави для висновку, що шестимісячний строк прикріплення судді до інших судів, який дає право на збереження посадового окладу, пов`язується з моменту відновлення роботи суду, коли таке прикріплення припиняється, або ж з моментом переведення судді для роботи до іншого суду в передбаченому законом порядку.

У разі коли строк прикріплення судді до іншого суду спливає, а суд не відновив свою роботу, такий суддя втрачає статус прикріпленого, а отже й право на збереження за ним виплат в розмірі посадового окладу.

Можливість продовження виплати посадового окладу такому судді обумовлюється лише прийняттям нового рішення щодо його прикріплення до іншого суду, та виданням відповідного наказу головою суду, до якого суддя буде прикріплений.

Тобто, чинним законодавством не передбачено постійної виплати суддівської винагороди суддям, які не прикріплені до відповідних судів України та не відносяться до категорій, що визначені у пунктах 2 6 рішення Ради суддів України від 04 лютого 2016 року № 11

Аналогічні висновки викладені в постанові Верховного Суду від 20 червня 2018 року справа №812/1152/17.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 25 січня 2018 року № 182/0/15-18 роботу Брянківського міського суду Луганської області припинено.

Позивач не заперечує, що з липня 2014 року правосуддя не здійснює. З грудня 2020 року по теперішній час знаходиться на території непідконтрольній Україні, в Луганській області (з причин особистої безпеки місце свого фактичного знаходження позивач не розголошує).

Згідно з інформацією Рубіжанського міського суду Луганської області суддя Брянківського міського суду Луганської області ОСОБА_1 , тимчасово прикріплений до Рубіжанського міського суду Луганської області, не виконує повноважень судді у зазначеному суді та не обліковується в табелі робочого часу, трудова книжка та особова справа судді у Рубіжанському міському суді не зберігається.

Коллегія суддів зазначає, що з дати прийняття Указу Президента України від 07 серпня 2017 року № 212/2017 реалізовано приписи рішення Ради суддів України від 03.03.2017 № 16 у частині того, що право на отримання суддівської винагороди зберігається до моменту переведення на посаду судді до іншого суду в порядку, передбаченому Законом України «Про судоустрій і статус суддів» (в тому числі відрядження як тимчасового переведення).

Отже, з часу прийняття Указу Президента України про відрядження позивача до іншого суду настають відповідні наслідки впровадженні положеннями п. 34 Розділу XII «Прикінцеві та перехідні положення» Закону № 1402-VIII, а саме особа не вважається прикріпленою до іншого суду та вона втрачає право на отримання посадового окладу як прикріплений суддя. При цих обставинах суд зазначає, що подальша виплата суд винагороди повинна здійснюватися в межах фінансування відповідного суду до якого суддя відряджається.

Як вірно зазначено судом першої інстанції, суддя Брянківського міського суду Луганської області Снегірьов В.А. у трудових відносинах із Рубіжанським міським судом Луганської області не перебував, до штату цього суду не зараховувався, а лише був тимчасово прикріплений для нарахування та отримання суддівської винагороди на виконання рішень Ради суддів України від 04.02.2016 № 11 та від 03.03.2017 № 16.

При цьому, як вірно зауважив суд першої інстанції, згідно статті 24 Закону № 1402-VIII до повноважень виконуючого обов`язки голови місцевого суду не відноситься надання правової оцінки щодо протиправності або правомірності підстав, які є підставою для відкріплення судді, оскільки позивач не перебував у трудових відносинах з судом та виконуючим обов`язки голови місцевого суду не приймалося рішення про відрахування позивача зі штату відповідного суду. Видання наказу про відкріплення від суду, є належною формою реалізації відповідним суб`єктом своїх владних управлінських функцій.

За таких обставин суд погоджується з висновками суду першої інстанції, що, приймаючи наказ про відкріплення позивача та припиняючи нарахування та виплату суддівської винагороди позивачу, відповідачі діяли на підставі, в межах повноважень та у спосіб, передбачені законами України, оскільки факт відрядження та подальша відсутність заяви про переведення до іншого суду свідчить про втрату у позивача, статусу прикріпленого судді.

Таким чином, суд апеляційної інстанції погоджується з висновком суду першої інстанції, щодо наявності підстав для відмові у задоволенні позовних вимог.

Статтею 316 КАС України визначено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а рішення або ухвалу суду - без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Ураховуючи наведене, колегія суддів не знаходить правових підстав для задоволення апеляційної скарги і відповідно для скасування оскаржуваного судового рішення, оскільки судом першої інстанції правильно встановлено обставини справи, судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального і процесуального права, правові висновки суду першої інстанції скаржником не спростовані.

Керуючись ст.311, 315, 316, 321, 322, 325, 328, 329 Кодексу адміністративного судочинства України, суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі № 360/2125/22 - залишити без задоволення.

Рішення Луганського окружного адміністративного суду від 15 серпня 2023 року у справі № 360/2125/22- залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду набирає законної сили з дати її прийняття та відповідно до ст.328 Кодексу адміністративного судочинства України може бути оскаржена до Верхового Суду протягом тридцяти днів з дати складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано колегією суддів 28 жовтня 2024 року.

Суддя-доповідач Е.Г. Казначеєв

Судді А.А. Блохін

Т.Г. Гаврищук