Ухвала

від 26.06.2023 по справі 760/17120/22

СОЛОМ'ЯНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД МІСТА КИЄВА

Справа №760/17120/22

4-с/760/75/23

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

26 червня 2023 року Солом`янський районний суд м. Києва у складі:

головуючого судді - Кушнір С.І.,

секретар судового засідання - Федоренко Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Яни Олександрівни, заінтересована особа ОСОБА_2 , Асоціація «ГАПОНЕНКО РОМАН ТА ПАРТНЕРИ», -

в с т а н о в и в:

21 листопада 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Яни Олександрівни, заінтересована особа ОСОБА_2 , у якій просив:

-визнати неправомірними дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Я.О. 26 жовтня 2022 року під час прийняття постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №69258810 та №69259579;

-заборонити приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Левченко Я.О. використовувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26 жовтня 2022 року у виконавчому провадженні №69258810 та №69259579;

-заборонити приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Левченко Я.О. використовувати висновок про вартість майна з датою оцінки 28 жовтня 2022 року і висновок про вартість оцінюваної земельної ділянки у виконавчому провадженні №69258810 та №69259579;

-скасувати постанову від 26 жовтня 2022 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Я.О. про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №69258810 та №69259579.

Вимоги скарги обґрунтував наступними обставинами.

13 грудня 2021 року Солом`янським районним судом міста Києва ухвалено рішення у справі №760/18377/20, яким стягнуто зі ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики та штрафні санкції у вигляді 3% річних в розмірі 4580, 26 дол. США та судового збору в розмірі 1237, 77 грн.

17 червня 2022 року приватним виконавцем виконавчого округу м. Києва Левченко Я.О. відкрито виконавче провадження №69258810.

Того ж дня приватний виконавець Левченко Я.О. постановою об`єднала виконавчі провадження №69258810 та №69259106 у зведене виконавче провадження №69259579.

07 листопада 2022 року боржник отримав від приватного виконавця постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26 жовтня 2022 року та висновок про вартість майна і висновок про вартість оцінюваної земельної ділянки.

Постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26 жовтня 2022 року у ВП опис та арешт майна (коштів) боржника від 26 жовтня 2022 року у ВП №69258810 боржник вважає такою, що не відповідає вимогам ЗУ «Про виконавче провадження» та не може використовуватися.

Під час опису майна приватний виконавець всупереч вимогам Закону не зазначила матеріал стін усіх будівель, наявність комунікацій, що є підставою для скасування постанови.

Також в оскаржуваній постанові зазначено, що ОСОБА_2 відсутній, а в графі зберігач є підпис ОСОБА_2 та не зазначено дату вручення постанови зберігачу.

Вважає, що після об`єднання у зведене виконавче провадження, приватний виконавець зобов`язаний проводити всі виконавчі дії у зведеному виконавчому провадженні №69259579, а не у виконавчому провадженні №69258810.

В оскаржуваній постанові не зазначено всі дані понятого ОСОБА_3 , а саме: номер квартири за яким проживає понятий, що є підставою для її скасування; не зазначено чи зрозумілі права та обов`язки понятого та можливість подання ним зауважень, що суперечить вимогам ЗУ «Про виконавче провадження».

Вказує, що не був належним чином повідомлений про проведення дати опису та арешту майна.

Щодо отриманих 07 листопада 2022 року висновку про вартість майна і висновку про вартість оцінюваної земельної ділянки вказує наступне.

Відповідно до Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка нерухомого майна має здійснюватися з урахуванням вимог Національного стандарту №2 Оцінка нерухомого майна з урахуванням вимог Національного стандарту №1, яким визначені загальні засади.

Оцінка житлового будинку АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0, 100 га, кадастровий номер 3224010100:01:022:0061 виконана без дотримання визначених Національними стандартами процедур (відсутнє ознайомлення з об`єктом нерухомості, відсутні відомості про укладення договору), ідентифікація об`єкту оцінки та пов`язаних з ним прав, що призвело до порушення прав сторін виконавчого провадження щодо визначення дійсної ринкової вартості та оцінки майна з метою дотримання прав сторін виконавчого провадження в процесі реалізації майна боржника.

У разі задоволення вимог скарги всі виконавчі дії приватного виконавця в рамках виконавчого провадження №69259579, в тому числі примусова реалізація майна боржника, а саме: житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 та земельної ділянки площею 0, 100 га, кадастровий номер 3224010100:01:022:0061 будуть незаконними.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями, 21.11.2022 р. справу передано в провадження судді Солом`янського районного суду м. Києва Кушнір С.І.

Ухвалою суду від 25 листопада 2022 року відкрито провадження у справі за скаргою ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Яни Олександрівни, заінтересована особа ОСОБА_2 .

12 січня 2023 року від ОСОБА_2 надійшли пояснення на скаргу. Вказує, що є стягувачем у зведеному виконавчому провадженні №69259579.

ОСОБА_1 як боржник рішення суду не виконує, з моменту відкриття виконавчого провадження 17 червня 2022 року ігнорував виконавче провадження, кореспонденцію та виклики приватного виконавця.

Оскільки у боржника недостатньо коштів для задоволення вимог стягувача, звернуто стягнення на майно, яке перебуває у його власності.

Вказав, що виконавчі дії під час опису та арешту майна проводилися у період з 12-30 год. по 13-45 год. 26 жовтня 2022 року за участі понятих, без участі стягувача. Того ж дня о 14-15 стягувач прибув на місце за місцем проведення опису та накладення арешту майна і прийняв майно на зберігання.

28 жовтня 2022 року стягувач надіслав приватному виконавцю заяву про призначення оцінки майна боржника.

За результатами експертної грошової оцінки земельної ділянки та житлового будинку складено Звіт про оцінку, що містить Висновок про вартість об`єкта оцінки, розкрито зміст проведених процедур і використаної нормативно-правової бази з оцінки земельних ділянок та житлових будинків, а тому відповідає чинному законодавству.

Документи на нерухоме майно боржник не надав приватному виконавцю, тому опис проводився за технічною документацією.

ОСОБА_1 лише після проведення оцінки майна боржника та виставлення його приватним виконавцем на аукціон для продажу, 16 листопада 2022 року подав повідомлення приватному виконавцю про незгоду з оцінкою.

Вважає, що приватний виконавець під час здійснення виконавчих дій у ВП №69258810, у тому числі складання постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26 жовтня 2022 року дотримався у повній мірі вимог ст. 56 ЗУ «Про виконавче провадження», а тому оскаржувана постанова є законною та не підлягає скасуванню.

12 січня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Левченко Я.О. подала відзив на скаргу, у якому заперечила проти доводів заявника у повному обсязі.

Вказала, що у неї на примусовому виконанні перебуває зведене виконавче провадження №69259579 з примусового виконання виконавчих листів Солом`янського районного суду міста Києва у справі №760/18377/20 від 15 вересня 2022 року:

-про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики та штрафних санкцій у вигляді 3% річних в розмірі 4580, 26 дол. США;

-про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 1237, 77 грн.

17 червня 2022 року постановою приватного виконавця накладено арешт на все рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику у межах суми звернення з урахуванням основної винагороди приватного виконавця, мінімальних витрат ЗВП 5038, 28 дол. США та 2161, 54 грн.

26 жовтня 2022 року приватним виконавцем здійснено опис та арешт майна, належного боржнику, а саме: 1/4 частка житлового будинку, загальною площею 98,3 кв.м., житловою площею 54,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; та 1/2 частка земельної ділянки, кадастровий номер 3224010100:01:022:0061,площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка).

Опис проведено при зачинених дверях за наявною технічною документацією в присутності понятих, яким роз`яснені їх права та обов`язки, про що зазначено в тексті постанови.

Вказала, що виконавчі дії під час опису та арешту майна проводилися у період з 12-30 год. по 13-45 год. 26 жовтня 2022 року за участі понятих, без участі стягувача. Того ж дня о 14-15 стягувач прибув на місце за місцем проведення опису та накладення арешту майна і прийняв майно на зберігання. Примірник постанови отримав того ж дня.

Боржник був обізнаний зі своїми борговими зобов`язаннями, присудженими за рішенням суду, і про наявність виконавчого провадження, що вимагало від нього добросовісної процесуальної поведінки, як то цікавитися перебігом виконавчого провадження та отримувати кореспонденцію, яка надходить на його адресу.

Таким чином, вважає, що постанова про опис та арешт майна боржника відповідає чинному законодавству.

За заявою стягувача від 28 жовтня 2022 року приватний виконавець призначив суб`єкта оціночної діяльності у виконавчому провадженні, для проведення незалежної експертної оцінки описаного майна боржника. Вказану постанову боржник не оскаржував.

Зазначила, що звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності.

Загалом, подану скаргу вважає безпідставною та такою, що свідчить про бажання боржника затягнути та/ або уникнути виконання судового рішення.

17 лютого 2023 року до суду надійшли матеріали ВП №69258810 та №69259106 (ЗВП №69259579).

02 березня 2023 року стягувач ОСОБА_2 , представник подав додаткові пояснення на скаргу, у яких просив відмовити у задоволенні скарги.

26 червня 2023 року заявник ОСОБА_1 подав пояснення по справі, у яких вказав, що 28 вересня 2022 року АБ «Гапоненко Роман і партнери» здійснили оплату додаткових витрат у зведеному виконавчому провадженні №69259579, однак приватний виконавець вказані кошти використала для оплати за проведення роботи по оцінці майна по ВП №69258810 та оплату за надання технічної документації. Таке використання додаткових витрат є незаконним та суперечить ч. 1 ст. 42 ЗУ «Про виконавче провадження», тому оцінка не може використовуватися приватним виконавцем у прийнятті будь-яких рішень.

Ухвалою суду, постановленою на місці у судовому засіданні 26 червня 2023 року, залучено до участі у справі в якості заінтересованої особи Асоціацію «ГАПОНЕНКО РОМАН ТА ПАРТНЕРИ».

У судовому засіданні заявник ОСОБА_1 вимоги скарги підтримав та просив її задовольнити у повному обсязі.

У судовому засіданні стягувач ОСОБА_2 , Асоціація «ГАПОНЕНКО РОМАН ТА ПАРТНЕРИ» заперечив проти задоволення вимог скарги посилаючись на правомірність рішень приватного виконавця. Повідомив, що наразі виконавче провадження №69259579 завершено.

У судове засідання приватний виконавець виконавчого округу м. Києва Левченко Я.О. не з`явилася, через канцелярію суду подала клопотання про розгляд скарги без її участі.

Заслухавши думку учасників справи, дослідивши матеріали скарги, суд дійшов наступних висновків.

12 січня 2023 року стягувач ОСОБА_2 подав клопотання про залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Я.О.

Вказав, що заявник звернувся до суду зі скаргою з пропуском 10-денного строку, визначеного ст. 447 ЦПК України. Так, скаргу від 16 листопада 2022 року було подано до суду 21 листопада 2022 року. ОСОБА_4 зазначив, що оскаржувану постанову отримав 07 листопада 2022 року, тобто строк на подання скарги тривав до 17 листопада 2022 року.

Дослідивши та вивчивши обставини справи, суд зазначає, що пунктом першим статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод гарантовано, що кожен має право на справедливий і публічний розгляд його справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом, встановленим законом, який вирішить спір щодо його прав та обов`язків цивільного характеру.

За правилами ст. 449 ЦПК України скаргу може бути подано до суду: у десятиденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права або свободи; у триденний строк з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення її права, у разі оскарження постанови про відкладення провадження виконавчих дій. Пропущений з поважних причин строк для подання скарги може бути поновлено судом.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок.

Відповідно до ч. 6 ст. 124 ЦПК України строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

07 листопада 2023 року заявник отримав від приватного виконавця постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26 жовтня 2022 року та висновок про вартість майна і висновок про вартість оцінюваної земельної ділянки.

21 листопада 2022 року до суду надійшла скарга заявника засобами поштового зв`язку. Зі штампу на конверті встановлено, що скаргу направлено до суду 16 листопада 2022 року, тобто в межах визначених ст. 449 ЦПК України. За встановлених обставин суд вважає, що ОСОБА_1 не пропустив строк звернення до суду зі скаргою.

Відповідно до ч. 1 ст. 447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до частини п`ятої статті 124 Конституції України судові рішення ухвалюються судами іменем України і є обов`язковими до виконання на всій території України.

За пунктом 9 частини третьої статті 129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду. Судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, установлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами.

Згідно з ч. 1 ст. 5 Закону України «Про органи та осіб, які здійснюють примусове виконання судових рішень і рішень інших органів» державний виконавець під час здійснення професійної діяльності керується принципом верховенства права та діє виключно відповідно до закону.

Згідно зі статтею 1 Закону України «Про виконавче провадження» від 02.06.2016 року №1404-VIII (далі - Закон №1404-VIII) виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Частиною 2 ст. 2 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін.

Як вказано у рішенні Європейського суду з прав людини у справі «Глоба проти України» № 15729/07 від 05.07.2012, пункт 1 статті 6 Конвенції, inter alia (серед іншого), захищає виконання остаточних судових рішень, які у державах, що визнали верховенство права, не можуть залишатися невиконаними на шкоду одній зі сторін. Відповідно виконанню судового рішення не можна перешкоджати, відмовляти у виконанні або надмірно його затримувати. Держава зобов`язана організувати систему виконання судових рішень, яка буде ефективною як за законодавством, так і на практиці. Також Суд зазначає, що саме на державу покладається обов`язок вжиття у межах її компетенції усіх необхідних кроків для того, щоб виконати остаточне рішення суду та, діючи таким чином, забезпечити ефективне залучення усього її апарату. Не зробивши цього, вона не виконає вимоги, що містяться у пункті 1 статті 6 Конвенції. Насамкінець, Суд повторює, що сама природа виконавчого провадження вимагає оперативності.

Судом встановлено, що 15 червня 2022 року на виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року у справі №760/18377/20 видано два виконавчі листи:

-про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованість за договором позики та штрафні санкції у вигляді 3% річних в розмірі 4580,26 доларів США.;

-про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судового збору в розмірі 1237, 77 грн.

Як визначено у ч. 1 ст. 18 Закону №1404-VIII, виконавець зобов`язаний вживати передбачених цим Законом заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії.

Відповідно до ч. 1 ст. 13 Закону №1404-VIII під час здійснення виконавчого провадження виконавець вчиняє виконавчі дії та приймає рішення шляхом винесення постанов, попереджень, внесення подань, складення актів та протоколів, надання доручень, розпоряджень, вимог, подання запитів, заяв, повідомлень або інших процесуальних документів у випадках, передбачених цим Законом та іншими нормативно-правовими актами.

Пунктом 1 ч. 1 ст. 26 Закону №1404-VIII передбачено, що виконавець розпочинає примусове виконання рішення на підставі виконавчого документа, зазначеного у статті 3 цього Закону за заявою стягувача про примусове виконання рішення.

За заявою стягувача ОСОБА_2 17 червня 2023 року приватний виконавець виконавчого округу міста Києва Левченко Я.О. відкрила виконавчі провадження з примусового виконання виконавчих листів у справі №760/18377/20:

№69258810 - про стягнення заборгованості за договором позики та штрафних санкцій у вигляді 3% річних в розмірі 4580,26 доларів США.;

№69259106 - про стягнення судового збору.

Постановою приватного виконавця від 17 червня 2023 року об`єднано виконавчі провадження №69258810, №69259106 у зведене виконавче провадження №69259579.

Частиною 2 ст. 2 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавче провадження здійснюється, зокрема, з дотриманням принципів верховенства права; обов`язковості виконання рішень; законності; справедливості, неупередженості та об`єктивності.

Постановою приватного виконавця від 17 червня 2022 року накладено арешт на:

- грошові кошти, що містяться на відкритих рахунках, а також на кошти на рахунках, що будуть відкриті після винесення постанови про арешт коштів боржника, крім коштів, що містяться на рахунках накладення арешту та/або звернення стягнення на які заборонено законом, та належить боржнику ОСОБА_1 ;

- рухоме та нерухоме майно, що належить боржнику ОСОБА_1 ;

Відповідно до ч. 2, 4 ст. 13 Закону №1404-VIII арешт на майно (кошти) накладається не пізніше наступного робочого дня після його виявлення, крім випадку, передбаченого частиною сьомою статті 26 цього Закону. Опис та арешт майна здійснюються не пізніш як на п`ятий робочий день з дня отримання інформації про його місцезнаходження. У разі виявлення майна виконавцем під час проведення перевірки майнового стану боржника за місцем проживання (перебування) фізичної особи та місцезнаходженням юридичної особи здійснюються опис та арешт цього майна.

Частиною 7 ст. 26 Закону №1404-VIII визначено, що у разі, якщо в заяві стягувача зазначено конкретне майно боржника, виконавець негайно після відкриття виконавчого провадження перевіряє в електронних державних базах даних та реєстрах наявність права власності або іншого майнового права боржника на таке майно та накладає на нього арешт. На інше майно боржника виконавець накладає арешт в порядку, визначеному статтею 56 цього Закону.

Згідно зі ст. 48 Закону №1404-VIII звернення стягнення на майно боржника полягає в його арешті, вилученні (списанні коштів з рахунків) та примусовій реалізації (пред`явленні електронних грошей до погашення в обмін на кошти, що перераховуються на відповідний рахунок органу державної виконавчої служби, рахунок приватного виконавця). Про звернення стягнення на майно боржника виконавець виносить постанову.

Стягнення за виконавчими документами звертається в першу чергу на кошти боржника у національній та іноземній валютах, інші цінності, у тому числі на кошти на рахунках боржника у банках та інших фінансових установах.

Звернення стягнення на об`єкти нерухомого майна, об`єкти незавершеного будівництва, майбутні об`єкти нерухомості здійснюється у разі відсутності в боржника достатніх коштів чи рухомого майна. При цьому в першу чергу звертається стягнення на окрему від будинку земельну ділянку, інше приміщення, що належать боржнику. В останню чергу звертається стягнення на житловий будинок чи квартиру, в якій фактично проживає боржник (ч. 1 ст. 50 Закону №1404-VIII).

Згідно з ч. 1 та 2 ст. 56 Закону №1404-VIII арешт майна (коштів) боржника застосовується для забезпечення реального виконання рішення. Арешт на майно (кошти) боржника накладається виконавцем шляхом винесення постанови про арешт майна (коштів) боржника або про опис та арешт майна (коштів) боржника. Арешт на рухоме майно, що не підлягає державній реєстрації, накладається виконавцем лише після проведення його опису. Постанова про арешт майна (коштів) боржника виноситься виконавцем під час відкриття виконавчого провадження та не пізніше наступного робочого дня після виявлення майна. Виконавець, за потреби, може обмежити право користування майном, здійснити опечатування або вилучення його у боржника та передати на зберігання іншим особам, про що він виносить постанову або зазначає обмеження в постанові про арешт. Вид, обсяг і строк обмеження встановлюються виконавцем у кожному конкретному випадку з урахуванням властивостей майна, його значення для власника чи володільця, необхідності використання та інших обставин.

Приватним виконавцем встановлено, що: 1/4 частка житлового будинку, загальною площею 98,3 кв.м., житловою площею 54,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер: 4-402, виданий 19.10.2021, видавник: Дев`ята київська державна нотаріальна контора; 1/2 частка земельної ділянки, кадастровий номер 3224010100:01:022:0061,площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 , яка належить на праві власності боржнику ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_1 ) на підставі свідоцтва про право на спадщину, серія та номер 4-403, виданий 19.10.2021, видавник: Дев`ята київська державна нотаріальна контора.

Відповідно до ч. 5 ст. 56 Закону №1404-VIII про проведення опису майна (коштів) боржника виконавець виносить постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника. У разі прийняття виконавцем рішення про обмеження права користування майном, здійснення опечатування або вилучення його у боржника та передачі на зберігання іншим особам проведення опису є обов`язковим. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника обов`язково зазначаються:

1) якщо опису підлягає земельна ділянка - її розмір, цільове призначення, наявність комунікацій тощо;

2) якщо опису підлягає будівля, споруда, приміщення, квартира - загальна площа, кількість кімнат (приміщень), їх площа та призначення, матеріал стін, кількість поверхів, поверх або поверхи, на яких розташоване приміщення (квартира), інформація про підсобні приміщення та споруди, ідентифікатор закінченого будівництвом об`єкта (для об`єктів, яким присвоєно ідентифікатор до проведення опису);

3) якщо опису підлягає транспортний засіб - марка, модель, рік випуску, об`єм двигуна, вид пального, пробіг, комплектація, потреба у ремонті, колір тощо.

Копія постанови про опис та арешт майна (коштів) надається сторонам виконавчого провадження.

Пунктом 10 Розділу VIII Інструкції з примусового виконання рішення, затвердженого наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 р. № 512/5 передбачено, що після виявлення майна (коштів) боржника виконавець проводить опис та арешт цього майна (коштів), про що виносить постанову. У постанові про опис та арешт майна (коштів) боржника повинні бути вказані:

назва кожного внесеного в постанову предмета і його відмінні ознаки (вага, метраж, розмір, форма, вид, колір, товарний знак, проби, виробнича марка, дата випуску, ступінь зносу тощо);

якщо вилучені предмети мають ознаки дорогоцінних металів, каменів органічного та неорганічного утворення, перлів тощо, то вони ретельно описуються з визначенням усіх особливих ознак, відповідним чином пакуються в конверт, прошиваються, підписуються виконавцем та іншими учасниками, які були присутніми під час опису;

якщо проводилось опечатування предмета, зазначається, які предмети, приміщення, сховища були опечатані, кількість накладених печаток та спосіб опечатування; прізвище, ім`я та по батькові особи, якій передано майно на зберігання, а якщо майно передано на зберігання не боржнику, а іншій особі, - паспортні дані, її місце проживання (далі - зберігач);

відмітка про роз`яснення зберігачеві майна обов`язків із збереження майна, попередження про кримінальну та іншу відповідальність, встановлену законодавством, за його розтрату, відчуження, приховування, підміну, пошкодження, знищення або інші незаконні дії з майном, на яке накладено арешт; якщо виконавець установив зберігачеві обмеження права користуватися майном, зазначаються вид, обсяги і строки обмеження; відмітка про роз`яснення сторонам виконавчого провадження або заставодержателю про можливість у 10-денний строк з дня винесення постанови досягти згоди щодо вартості майна та необхідність письмово повідомити про це виконавця;

зауваження або заяви стягувача, боржника, осіб, що були присутні при описі.

Постанова про опис та арешт майна (коштів) підписується виконавцем, понятими, зберігачем майна, боржником та стягувачем, їх представниками, а також іншими особами, які були присутні при проведенні опису майна (коштів). У разі відмови від підпису осіб, що були присутні при виконанні, про це робиться відмітка в постанові.

Постановою приватного виконавця від 26 жовтня 2022 року у ВП №69258810 описано та накладено арешт на майно:

1/4 частка житлового будинку, загальною площею 98,3 кв.м., житловою площею 54,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Житловий будинок 1918 року побудови. Фундамент - бут, стіни - пластини дерев`яні, покрівля - азбестоцементні листи, перекриття - дерево, підлога - лінолеум, інженерне обладнання: електрика, висота будівлі - 2,5 м, вікна - дерев`яні. Будинок одноповерховий, складається з: коридор - 6,9 кв.м., санвузол - 2,9 кв.м., передпокій - 13,4 кв.м., кладова - 3,2 кв.м., житлова кімната - 15,6 кв.м., житлова кімната - 12,0 кв.м., кухня - 10,0 кв.м., кухня - 7,4 кв.м., житлова кімната - 13,2 кв.м., житлова кімната - 13,7 кв.м. Надвірні будівлі та споруди: 2 погреби з шийкою, 3 прибудови, 2 сараї, душ - убиральня, сарай, огорожа, хвіртка, огорожа, ворота з хвірткою. Опис проведений при зачинених дверях за технічною документацією.

1/2 частка земельної ділянки, кадастровий номер 3224010100:01:022:0061, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1

На земельній ділянці знаходиться житловий будинок. Ділянка огороджена. Відомості про обмеження у використанні земельної ділянки не зареєстровані.

Призначено відповідальним зберігачем та попереджено про кримінальну відповідальність ОСОБА_2 .

У постанові зазначено, що у приватного виконавця перебувають на виконанні виконавчі провадження № 69258810 та № 69259106, які 17.06.2022 об`єднані у зведене виконавче провадження № 69259579.

Відповідно до п. 6 постанови виконавчі дії: розпочато о 12:30 год. та закінчено о 13:55 год. Виконавчі дії проведено за відсутності стягувача ОСОБА_2 та боржника ОСОБА_1 , у присутності понятих ОСОБА_5 та ОСОБА_3 . Інші особи до проведення виконавчих дій не залучалися.

Згідно зі ст. 19 Закону №1404-VIII сторони виконавчого провадження мають право брати участь у вчиненні виконавчих дій. При цьому, відсутність боржника при проведені опису майна не може бути перешкодою для проведення такого опису. Така правова позиція висловлена Верховним Судом у постанові від 15.10.2019 року у справі № 904/1069/18.

Відповідно до ч. 2 ст. 22 Закону №1404-VIII присутність понятих є обов`язковою у випадку, передбаченому частиною третьою статті 53 цього Закону, а також у разі відсутності боржника або його представника під час вчинення виконавчих дій, пов`язаних з примусовим входженням на земельні ділянки, до нежитлових приміщень і сховищ, де зберігається майно боржника, на яке звернено стягнення, або майно стягувача, яке має бути повернуто йому в натурі, до житла, іншого володіння особи для забезпечення примусового виселення з нього та вселення в нього, під час проведення опису, арешту, вилучення і передачі майна.

Частиною 3 ст. 22 Закону №1404-VIII передбачено, що понятими можуть бути будь-які дієздатні особи, які не мають особистої заінтересованості у вчиненні виконавчих дій і не пов`язані між собою або з учасниками виконавчого провадження родинними зв`язками, а також підлеглі учасників виконавчого провадження. Кількість понятих під час вчинення виконавчих дій не може бути меншою ніж дві особи.

У п. 24 розділу VIII Інструкції з організації примусового виконання рішень зазначено, що у разі відсутності боржника та якщо рішення може бути виконано без його участі, виконання рішення проводиться за участю стягувача або його представника та двох понятих.

Оскільки боржник ОСОБА_1 не був присутній при складанні постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника, приватний виконавець з дотриманням вимог закону залучив двох понятих. Посилання заявника на відсутність у постанові зазначення квартири проживання понятого ОСОБА_3 є безпідставними та такими, що не впливають на встановлені виконавцем обставини за результатами проведеної виконавчої дії. Те, що понятим повідомлено про їх права і обов`язки, відповідно до ст. 22 Закону №1404-VIII ОСОБА_5 та ОСОБА_3 ствердили своїми підписами в постанові.

Враховуючи вищенаведене, враховуючи, що за змістом розділу 7 ЦПК України судом можуть бути визнані неправомірними дії виконавця лише за умови доведеності порушення виконавцем вимог Закону при вчиненні дії, що у даному випадку не доведено заявником, у задоволенні вимог скарги в частині визнання неправомірних дій приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Я.О. 26 жовтня 2022 року під час прийняття постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №69258810 та №69259579 та скасування постанови від 26 жовтня 2022 року приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Я.О. про опис та арешт майна (коштів) боржника у виконавчому провадженні №69258810 та №69259579 слід відмовити.

За вимогами ч. 2 ст. 451 ЦПК України у разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

На підставі викладеного відсутні підстави для заборони приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Левченко Я.О. використовувати постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 26 жовтня 2022 року у виконавчому провадженні №69258810 та №69259579.

За заявою стягувача ОСОБА_2 від 28 жовтня 2022 року приватний виконавець призначив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ТОВ «КОНСАЛТ-С» для надання звіту про незалежну експертну оцінку: 1/4 частки житлового будинку, загальною площею 98,3 кв.м., житловою площею 54,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3224010100:01:022:0061, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 .

28 жовтня 2022 року між ТОВ «Консалт-С» та приватним нотаріусом укладено Договір №28/10/22 про проведення незалежної оцінки.

01 листопада 2022 року ТОВ «Консалт-С» надало приватному виконавцю звіт про експертну грошову оцінку земельної ділянки, кадастровий номер 3224010100:01:022:0061, площею 0,1 га, за адресою: АДРЕСА_1 та житлового будинку, загальною площею 98,3 кв.м., житловою площею 54,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 .

Заявою від 13 січня 2023 року стягувач ОСОБА_2 повідомив приватного виконавця про своє бажання залишити за собою нереалізоване майно: 1/4 частки житлового будинку, загальною площею 98,3 кв.м., житловою площею 54,5 кв.м., за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частки земельної ділянки, кадастровий номер 3224010100:01:022:0061, площею 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), за адресою: АДРЕСА_1 .

Ухвалою Солом`янського районного суду міста Києва від 27 березня 2023 року у справі №760/18377/20 замінено стягувача ОСОБА_2 на його правонаступника - Асоціацію «Гапоненко Роман і партнери», код ЄДРПОУ:35877019, у виконавчому провадженні №69259106, відкритому 17 червня 2022 року відносно Боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на стадії виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року в цивільній справі №760/18377/20 (провадження №2/760/1729/21) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості. Замінено стягувача ОСОБА_2 на його правонаступника - Асоціацію «Гапоненко Роман і партнери», код ЄДРПОУ:35877019, у виконавчому провадженні №69258810, відкритому 17 червня 2022 року відносно Боржника ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , на стадії виконання рішення Солом`янського районного суду міста Києва від 13 грудня 2021 року в цивільній справі №760/18377/20 (провадження №2/760/1729/21) за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_1 про стягнення заборгованості.

Відповідно до частин першої та другої статті 57 Закону №1404-VIII визначення вартості майна боржника здійснюється за взаємною згодою сторонами виконавчого провадження. У разі якщо сторони виконавчого провадження, а також заставодержатель у 10-денний строк з дня винесення виконавцем постанови про арешт майна боржника не досягли згоди щодо вартості майна та письмово не повідомили виконавця про визначену ними вартість майна, виконавець самостійно визначає вартість майна боржника. Звіт про оцінку майна має бути складений не раніше дати винесення постанови про арешт такого майна.

Частиною п`ятою статті 57 Закону №1404-VIII встановлено, що виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем.

Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року в справі №308/12150/16-ц (провадження №14-187цс19) зроблено висновок, що визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Правові засади здійснення оцінки майна, майнових прав та професійної оціночної діяльності в Україні, її державного та громадського регулювання, забезпечення створення системи незалежної оцінки майна з метою захисту законних інтересів держави та інших суб`єктів правовідносин у питаннях оцінки майна, майнових прав та використання її результатів визначені Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні».

Згідно зі статтею 3 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

Статтею 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» передбачено, що звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Вимоги до змісту звіту про оцінку майна, порядку його оформлення та рецензування встановлюються положеннями (національними стандартами) оцінки майна. Зміст звіту про оцінку майна повинен містити розділи, що розкривають зміст проведених процедур та використаної нормативно-правової бази з оцінки майна. Акт оцінки майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна, здійсненої суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання, звіт про оцінку такого майна додається до акта оцінки майна.

Відповідно до частини шостої статті 9 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Національний стандарт №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затверджений постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Згідно з статтею 3 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» необ`єктивна оцінка - оцінка, яка ґрунтується на явно неправдивих вихідних даних, навмисно використаних оцінювачем для надання необ`єктивного висновку про вартість об`єкта оцінки; неякісна (недостовірна) оцінка - оцінка, проведена з порушенням принципів, методичних підходів, методів, оціночних процедур та (або) на основі необґрунтованих припущень, що доводиться шляхом рецензування.

Пунктами 50-55 Національного стандарту №1 визначені загальні вимоги до проведення незалежної оцінки майна.

Згідно з пунктом 50 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється ознайомлення з об`єктом оцінки.

Пунктом 51 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» передбачено, що незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Відповідно до частини другої статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки.

Згідно з вимогами пункту 56 Національного стандарту № 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» звіт про оцінку майна, у тому числі, має містити письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

З огляду на зазначені вимоги Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 року №1440, незважаючи на вибір оцінювачем методичного підходу оцінки майна, підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує, в будь-якому випадку, ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Ознайомлення з об`єктом оцінки полягає у дослідженні оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та у особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, тоді як за приписами статті 11 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Зі звіту ТОВ «Консалт-С» про експертну грошову оцінку земельної ділянки встановлено, що його проведено на основі методичного підходу (т. 2, а.с. 103, 108) з особистим оглядом об`єкта оцінки (п. 2 розділу 9 Звіту; т. 2 а.с. 108).

Зі звіту ТОВ «Консалт-С» про експертну грошову оцінку житлового будинку встановлено, що його проведено на основі підходу порівняльних продажів (т. 2, а.с. 130).

Згідно з пунктами 15, 16 Національного стандарту №1 методи проведення оцінки, що застосовуються під час визначення ринкової вартості об`єкта оцінки в разі використання порівняльного підходу, повинні ґрунтуватись на результатах аналізу цін продажу (пропонування) на подібне майно.

Визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів в оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки.

За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

За наявності істотного впливу зовнішніх факторів (соціально-економічних, політичних, екологічних тощо) на ринок подібного майна, що призводить до фактичної неможливості надання аргументованого та достовірного висновку про ринкову вартість, у звіті про оцінку майна даються додаткові роз`яснення та застереження.

При цьому оцінювач має право надавати висновок про ринкову вартість об`єкта оцінки, що ґрунтується, зокрема, на інформації про попередній рівень цін на ринку подібного майна або на припущенні про відновлення стабільної ситуації на ринку.

У звіті ТОВ «Консалт-С» про експертну грошову оцінку житлового будинку встановлено, що при проведенні оцінки враховано ситуацію на ринку, повною мірою відзеркалено рух попиту на нерухомість, та найбільш реально відзеркалено його ринкову вартість (т. 2, а.с. 130).

За текстом звіту оцінювач провів візуальне обстеження об`єкта оцінки 29 жовтня 2022 року (т. 2, а.с. 123, 124).

Тобто, посилання заявника на порушення суб`єктом оціночної діяльності при проведенні оцінки майна боржника пунктів 51, 56 Національного стандарту №1, що призвело до порушення його прав не відповідають фактичним обставинам справи.

На підставі всебічного, повного, об`єктивного та безпосереднього дослідженні наявних у справі доказів суд не встановив порушення державним виконавцем вимог закону в цій частині оскільки ознайомлення з об`єктами оцінки відбулося шляхом дослідження оцінювачем вихідних даних та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об`єктів оцінки, шляхом забезпечення замовником оцінки доступу суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, на законних підставах, отримання замовником необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки.

Постановою приватного виконавця від 13 червня 2023 року замінено сторону стягувача у виконавчому провадженні.

Постановою приватного виконавця від 19 червня 2023 року стягувачу АСОЦІАЦІЯ «ГАПОНЕНКО РОМАН І ПАРТНЕРИ» у рахунок погашення боргу передано наступне майно: 1/4 частка житлового будинку, що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 ; 1/2 частка земельної ділянки, кадастровий номер 3224010100:01:022:0061, площа 0,1 га, цільове призначення: для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), що належить боржнику ОСОБА_1 .

Постановою приватного виконавця від 20 червня 2023 року виконавчі провадження №69258810, №69259106 виведені зі зведеного виконавчого провадження №69259579 та закінчені на підставі п. 9 ч. 1 ст. 39 ЗУ «Про виконавче провадження» у зв`язку з повним фактичним виконанням рішення згідно з виконавчим документом.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №904/7326/17 (провадження №12-197гс18) зазначено, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця».

Завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів. У порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. За своєю суттю ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим (див. постанову Верховного Суду від 22 квітня 2020 року в справі № 641/7824/18 (провадження № 61-10355св19)).

У п. 20 Постанови Пленуму ВССУ від 07.02.2014 року №6 «Про практику розгляду судами скарг на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби під час виконання судових рішень у цивільних справах» зазначено, що у справах за скаргами на рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи інших посадових осіб державної виконавчої служби предметом судового розгляду можуть бути лише рішення, дії або бездіяльність державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 451 ЦПК України за результатами розгляду скарги суд постановляє ухвалу. У разі встановлення обґрунтованості скарги суд визнає оскаржувані рішення, дії чи бездіяльність неправомірними і зобов`язує державного виконавця або іншу посадову особу органу державної виконавчої служби, приватного виконавця усунути порушення (поновити порушене право заявника).

Враховуючи вищенаведене, проаналізувавши та оцінивши належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності, суд приходить до висновку про відсутність підстав для задоволення вимог скарги в частині заборони приватному виконавцю виконавчого округу м. Києва Левченко Я.О. використовувати висновок про вартість майна з датою оцінки 28 жовтня 2022 року і висновок про вартість оцінюваної земельної ділянки у виконавчому провадженні №69258810 та №69259579.

На підставі викладеного, вимоги скарги ОСОБА_1 не підлягають задоволенню.

У відповідності до ч. 1 ст. 262 ЦПК України суд, виявивши при вирішенні спору порушення законодавства або недоліки в діяльності юридичної особи, державних чи інших органів, інших осіб, постановляє окрему ухвалу, незалежно від того, чи є вони учасниками судового процесу.

Відповідно д ч. 5 ст. 262 ЦПК України в окремій ухвалі суд має зазначити закон чи інший нормативно-правовий акт (у тому числі його статтю, пункт тощо), вимоги якого порушено, і в чому саме полягає порушення.

Згідно ч. 7 та ч. 8 ст. 262 ЦПК України з метою забезпечення виконання вказівок, що містяться в окремій ухвалі, суд встановлює у ній строк для надання відповіді залежно від змісту вказівок та терміну, необхідного для їх виконання. Окрему ухвалу може бути постановлено судом першої інстанції, судами апеляційної чи касаційної інстанції.

Тобто, окрема ухвала є способом реагування суду на випадки виявлення порушення законності та правопорядку, які не можуть бути усунені ним самостійно при вирішенні цивільного спору з використанням передбачених цивільним процесуальним законом засобів. При цьому, такі порушення мають негативно впливати на стан суб`єктивних прав та обов`язків особи.

Окрема ухвала суду є одним із інструментів механізму стримувань і противаг, превенції вчинення порушень закону, які суд не може самостійно усунути шляхом вжиття належних заходів.

Вирішення питання про постановлення окремої ухвали віднесено на розсуд суду та здійснюється ним з урахуванням, зокрема, значущості та/або системного характеру допущених порушень, а також нагального характеру необхідності їх усунення для дієвого відновлення прав особи.

Розглянувши заяву стягувача про застосування заходів процесуального примусу та винесення окремої ухвали, суд не вбачає достатніх підстав для її задоволення.

Керуючись ст.ст. 12, 13, 76-81, 268, 262-264, 353, 447-451 ЦПК України, Законом України «Про виконавче провадження», Законом України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні», Інструкцією з організації примусового виконання рішень, затвердженою наказом Міністерства юстиції України від 02.04.2012 року №512/5, суд -

УХВАЛИВ:

У задоволенні скарги ОСОБА_1 на дії приватного виконавця виконавчого округу м. Києва Левченко Яни Олександрівни, заінтересована особа ОСОБА_2 , Асоціація «ГАПОНЕНКО РОМАН ТА ПАРТНЕРИ» відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Київського апеляційного суду.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини ухвали або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Суддя С.І. Кушнір