Ухвала

від 17.08.2023 по справі 308/13344/23

УЖГОРОДСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЗАКАРПАТСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 308/13344/23

У Х В А Л А

17 серпня 2023 року м. Ужгород

Суддя Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області Голяна О.В., розглянувши заяву ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розман Сергій Юрійович, про вжиття заходів забезпечення позову по справі за позовом ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розман Сергій Юрійович, до ОСОБА_2 , залучена на виконання своїх повноважень особа служба у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав,-

В С Т А Н О В И В :

03 серпня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розман С.Ю., звернувся з позовною заявою до ОСОБА_2 , залучена на виконання своїх повноважень особа служба у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області, про позбавлення батьківських прав.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 04.08.2023 року зазначену позовну заяву прийнято до розгляду та відкрито провадження у справі. Зобов`язано службу у справах дітей Холмківської сільської ради Ужгородського району Закарпатської області виконати вимоги ч. 5ст. 19 СК України. Розгляд справи постановлено проводити за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 11.08.2023 року в задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розман С.Ю., про вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам Державної прикордонної служби України, її посадовим і службовим особам, вчиняти дії і приймати рішення щодо пропуску через державний кордон України дитини ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , без згоди його батька ОСОБА_1 відмовлено.

16 серпня 2023 року ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розман С.Ю., повторно звернувся до суду із заявою, в якій просить суд вжити заходи забезпечення позову шляхом заборони дитині ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , у будь чиєму супроводі перетинати державний кордон України. В заяві послався на те, що суд в ухвалі від 11.08.2023 зробив висновок, що вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони органам Державної прикордонної служби України, її посадовим і службовим особам, вчиняти дії і приймати рішення щодо пропуску через державний кордон України дитини не відповідає вимогам ст. 150 ЦПК України, а правильним способом забезпечення позову є заборона дитині у будь чиєму супроводі перетинати державний кордон України.

Разом з тим, такі висновки заявника є помилковими.

Так, суд в ухвалі від 11.08.2023 року зробив наступні висновки.

«…Відповідно до частини першої статті 33 Конституції України кожному, хто на законних підставах перебуває на території України, гарантується свобода пересування, вільний вибір місця проживання, право вільно залишати територію України, за винятком обмежень, які встановлюються законом.

Згідно з частинами першою, другою статті 149 ЦПК України суд за заявою учасника справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову. Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду.

Відповідно до пунктів 2, 3, 10 частини першої статті 150 ЦПК України позов забезпечується забороною вчиняти певні дії, встановленням обов`язку вчинити певні дії, у разі якщо спір виник із сімейних правовідносин, іншими заходами у випадках, передбачених законами, а також міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України.

Згідно з частиною третьою статті 150 ЦПК України заходи забезпечення позову, крім арешту морського судна, що здійснюється для забезпечення морської вимоги, мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами.

Під забезпеченням позову необхідно розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом.

Забезпечення позову є тимчасовим обмеженням, і його суть полягає в тому, що таке обмеження захищає законні інтереси позивача на той випадок, коли відповідач буде діяти недобросовісно або коли невжиття заходів забезпечення позову може спричинити неможливість виконання судового рішення. Крім цього, інститут забезпечення позову захищає рівною мірою інтереси як позивача, так і відповідача.

Цивільний процесуальний закон не зобов`язує при розгляді питань про забезпечення позову перевіряти обставини, які мають значення для справи, а має на меті лише запобігти ситуації, при якій може бути утруднено чи стане неможливим виконання рішення у разі задоволення позову.

У разі вжиття заходів забезпечення позову повинна бути наявність зв`язку між конкретним заходом до забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову та ефективний захист або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 лютого 2020 року у справі № 381/4019/18, провадження № 14-729цс19, зазначено, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам. […] Вирішуючи питання про забезпечення позову, суд повинен співвідносити негативні наслідки від вжиття заходів забезпечення позову з тими негативними наслідками, які можуть настати внаслідок невжиття цих заходів. […] Необхідність застосування заходів забезпечення випливає з фактичних обставин справи, які свідчать про наявність підстав вважати, що незастосування цього заходу призведе до утруднення чи унеможливлення виконання рішення суду в разі задоволення позову…»

Аналіз наведених вище норм вказує на те, що в цивільному процесуальному законодавстві відсутня правова норма, яка б надавала суду повноваження в порядку, передбаченому статтями 149-150 ЦПК України, застосувати заборону щодо виїзду за межі України як спосіб забезпечення позову.

Одночасно суд звернув увагу заявника, що випадком, коли є можливим вжиття заходів забезпечення позову шляхом заборони дитині у будь-чиєму супроводі перетинати державний кордон України є застосування таких заходів у спорах щодо повернення дітей, які незаконно утримуються в державі, відмінній від держави їх постійного проживання, урегульованих положеннями Гаазької Конвенції. Такий правовий висновок міститься у постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14 лютого 2022 року, справа № 754/7569/21, провадження № 61-15886сво2.

Так як в даній справі спір вирішується за законодавством України без застосування Гаазької Конвенції, забезпечення позову шляхом обмеження права дитини, зокрема, на виїзд за межі України не є можливим.

Отже, обраний ОСОБА_1 спосіб забезпечення позову не відповідає вимогам статті 150 ЦПК України, а тому у задоволенні заяви слід відмовити.

Керуючись ст.ст.151-153 ЦПК України, -

У Х В А Л И В :

В задоволенні заяви ОСОБА_1 , в інтересах якого діє адвокат Розман Сергій Юрійович, про вжиття заходів забезпечення позову - відмовити.

Апеляційна скарга на ухвалу суду може бути подана протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення до Закарпатського апеляційного суду.

Суддя Олена ГОЛЯНА