Постанова

від 29.06.2023 по справі 911/90/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" червня 2023 р. Справа№ 911/90/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко О.В.

суддів: Станіка С.Р.

Шаптали Є.Ю.

за участю секретаря судового засідання Сабалдаш О.В.

за участю представників згідно протоколу судового засідання від 29.06.2023

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скару Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 (повний текст рішення підписано 04.10.2022)

у справі № 911/90/22 (суддя Алєєва І.В.)

за позовом Макарівської селищної ради

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс"

про визнання недійсними договору

та за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс"

до Макарівської селищної ради

про стягнення 49 959,00 грн

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог за первісним позовом

Макарівська селищна рада звернулась до Господарського суду Київської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" про визнання недійсними договору про надання послуг № 68 від 26.06.2020.

Позовні вимоги обґрунтовані тим, що на переконання позивача, оспорюваний договір укладений всупереч вимог законодавства, оскільки правочин вчинений представником Копилівської сільської ради (правонаступником прав та обов`язків якого є Макарівська селищна рада) із перевищенням повноважень, встановлених бюджетним законодавством, що свідчить про те, що оспорюваний договір вчинено з порушенням ч. 5 ст. 203 Цивільного кодексу України, тому позивач вважає, що оспорюваний договір підлягає визнанню судом недійсним.

Короткий зміст зустрічного позову

Товариство з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" також звернулось до Господарського суду Київської області із зустрічним позовом до Макарівської селищної ради про стягнення 49 959, 00 грн.

В обґрунтування позову позивач за зустрічним позовом посилається на те, що відповідач за зустрічним позовом не розрахувався за надані позивачем послуги згідно договору про надання послуг від 26.06.2020 № 68, що і стало підставою для звернення до суду.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та мотиви його ухвалення

Рішенням Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі № 911/90/22 позовні вимоги за первісним позовом задоволено. Визнано недійсним Договір про надання послуг від 26.06.2020 № 68 між Копилівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс". Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "ПРОМЖИТЛОСЕРВІС" (01133, місто Київ, ПРОВУЛОК ЛАБОРАТОРНИЙ, будинок 1, офіс 176, ідентифікаційний код 39306995) на користь МАКАРІВСЬКОЇ СЕЛИЩНОЇ РАДИ (08001, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Макарів, вул. Димитрія Ростовського, будинок 30, ідентифікаційний код 04362183) судовий збір у розмірі 2270 (дві тисячі двісті сімдесят) грн 00 коп. В задоволенні зустрічних позовних вимог відмовлено.

Рішення суду першої інстанції про задоволення вимог за первісним позовом мотивовано тим, що договір укладено з порушенням вимоги Бюджетного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою відповідно до положень ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України визнання його недійсним.

Рішення суду першої інстанції про відмову у задоволенні вимог за зустрічним позовом мотивовано тим, що оскільки спірний договір визнаний судом недійсним, а недійсність правочину згідно наведеної норми не створює юридичних наслідків, крім тих, що пов`язані з його недійсністю, суд першої інстанції дійшов висновку про відмову в задоволенні зустрічних позовних вимог ТОВ "Промжитлосервіс" про стягнення з Макарівської селищної ради 49 959, 00 грн за договором від 26.06.2020 № 68, який визнаний судом недійсним.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги та узагальнення її доводів

Не погоджуючись з ухваленим рішенням, відповідач за первісним позовом - Товариство з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" 21.10.2022 (засобами електронного зв`язку) та 27.10.2022 (засобами поштового зв`язку) звернувся до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив: рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі № 911/90/22 скасувати повністю, ухвалити нове рішення за яким позовну заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» про стягнення 49959, 00 грн з Макарівської селищної ради задовольнити повністю, стягнути з позивача за первісним позовом на користь відповідача за первісним позовом 49 959, 00 грн заборгованості за Договором про надання послуг № 68 від26.06.2020, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481, 00 грн сплаченого за подання зустрічної позовної заяви, витрати по сплаті судового збору у розмірі 7126, 50 грн сплаченого за подання апеляційної скарги.

Узагальнені доводи апеляційної скарги зводяться до того, що рішення суду першої інстанції ухвалено з невідповідністю викладених у ньому висновків обставинам справи, з неправильним застосуванням норм матеріального права (ч. 1 ст. 627 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 96 Цивільного кодексу України, ч. 1 ст. 628 Цивільного кодексу України, ст. 526 Цивільного кодексу України, ст. 193 Господарського кодексу України, ст. 599 Цивільного кодексу України та ст. 202 Господарського кодексу України), а також з порушенням норм процесуального права (ст. 236 Господарського процесуального права України).

Зокрема, скаржник вказував, що ухвалюючи оскаржуване рішення суд першої істанції не врахував тих обставин, що оспорюваний правочин виконано сторонами на загальну суму 49 959,00 грн., що підтверджуєься актом здачі-прийманян робіт та довідкою про вартість виконаних робіт, що свідчить про схвалення оспорюваного правочину в силу приписів ст. 241 Цивільного кодексу України. При цьому, заборгованість за договором позивачем за первісним позовом не погашена.

Крім того, скаржник зазначав про те, що судом першої інстанції всупереч ч. 4 ст. 75 Господарського процесуального кодексу України не були враховані факти та обставини, встановлені судом апеляційної інстанції при розгляді справ № 911/820/21, № 911/828/21 та № 911/830/21, сторонами по яких були тіж сторони за схожими обставинами.

Також, скаржник вказував, що суд першої інстанції невірно застосував положення Бюджетного кодексу України та Закону України «Про публічні закупівлі» в контексті визнання договору недійсним.

31.01.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/40/22 від 31.01.2023.

21.02.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про уточнення вимог апеляційної скарги, яка прийнята судом апеляційної інстанції до розгляду, і в якій скаржником викладено наступні вимоги:

- рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі № 911/90/22 скасувати повністю;

- ухвалити нове рішення за яким у задоволенні позовних вимог за первісним позовом Макарівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" про визнання недійсними договору про надання послуг № 68 від 26.06.2020 - відмовити повністю;

- зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» до Макарівської селищної ради про стягнення 49959, 00 грн задовольнити повністю;

- стягнути з Макарівської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» 49 959, 00 грн заборгованості за Договором про надання послуг № 68 від26.06.2020, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481, 00 грн сплаченого за подання зустрічної позовної заяви, витрати по сплаті судового збору у розмірі 7126, 50 грн сплаченого за подання апеляційної скарги.

31.01.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшла заява про долучення до матеріалів справи документів в підтвердження наявності власної або орендованої техніки, яка була залучена при наданні послуг за договором.

14.04.2023 та 27.04.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшли ідентичні додаткові пояснення по суті спору (засобами електронного та поштового зв`язку).

04.05.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від скаржника надійшло клопотання про долучення до матеріалів справи постанови Верховного Суду у справі № 911/40/22 від 20.04.2023.

Короткий зміст відзиву на апеляційну скаргу та поданих документів

31.01.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Макарівської селищної ради надійшов відзив на апеляційну скаргу, який прийнято судом апеляційної інстанції до розгляду у відповідності до ст.ст. 119, 263 Господарського процесуального кодексу України.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач за первісним позовом просив апеляційну скаргу залишити без задоволення, а рішення суду першої інстанції залишити без змін як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, посилаючись на те, що суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку, що договір укладено з порушенням вимоги Бюджетного кодексу України та Закону України "Про публічні закупівлі", що є підставою відповідно до положень ч. 1 ст. 203 та ч. 1 ст. 215 ЦК України визнання його недійсним, та про відсутність підстав щодо стягнення 49 959, 00 грн за договором від 26.06.2020 № 68, який визнаний судом недійсним і відповідно, не породжує правових наслідків.

Зокрема, Макарівська сільська рада наголошувала, що:

- укладенню оспорюваного правочину мала передувати відповідна процедура, передбачена бюджентним законодавством та Законом України «Про місцеве самоврядування в Україні», чого дотримано не було;

- факти та обставини, встановлені судом апеляційної інстанції при розгляді справ № 911/820/21, № 911/828/21 та № 911/830/21 - не є преюдиційними для даного спору, оскільки у них спір вирішувався за інших обставин та матеріально-правових вимог;

- жодного схвалення оспорюваного правочину - не відбулось в розумінні ст. 241 Цивільного кодексу України, відповідач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про відсутність бюджетних асигнувань на надання послуг;

- послуги з чищення каналізаційних колекторів за адресою вул.. Жовтнева, 78а та82 в с. Копилів Товариством з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" надаватися не могли оскільки вказаний об`єкт в с. Копилів - відсутній, у товариства відсутні були будь-які спеціальні транспортні засоби для виконання робіт.

07.03.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Макарівської селищної ради засобами електронного, а 08.03.2023 - засобами поштового зв`язку, надійшли додаткові пояснення по суті спору, в яких наголошувалось на безпідставності посилань скаржника на постанову Північного апеляційного господарського суду у справі № 911/40/22 від 31.01.2023, а також наявності підстав для визнання недійсним оспорюваного правочину.

08.03.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Макарівської селищної ради засобами електронного зв`язку, а 13.03.2023 - засобами поштового зв`язку, надійшли заперечення про долучення до матеріалів справи на стадії апеляційного розгляду справи додаткових доказів, поданих скаржником, а саме: документів в підтвердження наявності власної або орендованої техніки, яка була залучена при наданні послуг за договором, оскільки такі подані з порушенням процесуальних строків.

29.05.2023 через канцелярію Північного апеляційного господарського суду від Макарівської селищної ради надійшли додаткові пояснення по суті спору, з посиланням на судову практику.

Дії суду апеляційної інстанції щодо розгляду апеляційної скарги по суті

Згідно протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями справу № 911/90/22 передано для розгляду колегії суддів у складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А. судді: Шапран В.В., Буравльов С.І.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 14.11.2022 у зв`язку з тим що до Північного апеляційного господарського суду було подано апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі № 911/90/22, а матеріали справи знаходились в Господарському суді міста Києва, суд апеляційної інстанції витребував матеріали справи № 911/90/22 з Господарського суду міста Києва.

07.12.2022 до Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи № 911/90/22 з Господарського суду міста Києва.

У зв`язку з перебуванням судді Шапрана В.В. на лікарняному, протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями від 17.01.2023 у справі № 911/90/22 визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Пашкіна С.А., судді: Буравльов С.І., Андрієнко В.В.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 19.01.2023 відкрито апеляційне провадження за вказаною апеляційною скаргою, справу призначено до розгляду на 15.02.2023.

В судовому засіданні 15.02.2023 по справі було оголошено перерву до 09.03.2023.

У зв`язку зі звільненням судді Пашкіної С.А. (головуючого судді), протоколом повторного автоматизованого розподілу справи між суддями у справі № 911/90/22, визначено колегію суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.03.2023 справу № 911/90/22 за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 прийнято до провадження колегією суддів у складі: головуючий суддя - Тищенко О.В., судді: Станік С.Р., Шаптала Є.Ю., розгляд справи призначено на 20.04.2023.

В судовому засіданні 20.04.2023 оголошено перерву до 01.06.2023.

У зв`язку з тим, що 01.06.2023 суддя Тищенко О.В. перебуватиме у відрядженні, враховуючи принцип незмінності складу суду, який визначений протоколом автоматизованого розподілу судової справи між суддями, колегія суддів дійшла висновку про необхідність призначення справи до розгляду на іншу дату.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 16.05.2023 розгляд справи призначено на 15.06.2023.

Враховуючи оголошення повітряної тривоги, з метою недопущення створення загрози життю та здоров`ю учасників справи, суддів та працівників апарату Північного апеляційного господарського суду, розгляд справи призначеної на 15.06.2023 не відбувся.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.06.2023 розгляд справи призначено на 22.06.2023.

В судовому засіданні 22.06.2023 оголошено перерву до 29.06.2023.

Відповідно до статті 64 Конституції України права громадян на звернення до суду та отримання правничої допомоги не можуть бути обмежені, а мають реалізовуватися з урахуванням умов існуючого воєнного стану.

Таким чином, оскільки судова система має забезпечувати дотримання права на доступ до правосуддя і здійснення такого правосуддя, з метою дотримання прав учасників справи на участь у судовому засіданні та забезпечення права на справедливий суд, дотримання принципу пропорційності, реалізації засад змагальності, враховуючи завдання господарського судочинства, з метою всебічного, повного і об`єктивного розгляду справи у розумні строки, колегія суддів дійшла висновку розглянути справу у розумний строк, тобто такий, що є об`єктивно необхідним для забезпечення можливості реалізації учасниками справи відповідних процесуальних прав.

Позиції учасників справи та явка представників сторін у судове засідання

В судове засідання 29.06.2023 з`явились:

- представник скаржника, який підтримав доводи апеляційної скарги, з урахуванням здійснених уточнень, та просив скасувати оскаржуване рішення з підстав, наведених в апеляційній скарзі, та прийняти нове рішення, яким у задоволенні позовних вимог за первісним позовом Макарівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" про визнання недійсними договору про надання послуг № 68 від 26.06.2020 - відмовити повністю; зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» до Макарівської селищної ради про стягнення 49959, 00 грн задовольнити повністю; стягнути з Макарівської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» 49 959, 00 грн заборгованості за Договором про надання послуг № 68 від26.06.2020, витрати по сплаті судового збору у розмірі 2481, 00 грн сплаченого за подання зустрічної позовної заяви, витрати по сплаті судового збору у розмірі 7126, 50 грн сплаченого за подання апеляційної скарги.

- представник Макарівської селищної ради, який заперечував проти доводів апеляційної скарги, просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін, як таке, що ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права.

Обставини справи, встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується наявними матеріалами справи та встановлено судом апеляційної інстанції, між Товариством з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" (виконавець) та Копилівською сільською радою (замовник), правонаступником якої є Макарівська селищна рада, укладено договір про надання послуг від 26.06.2020 № 68, відповідно до умов якого замовник доручає, а виконавець зобов`язується надати такі послуги: ДК 021:2015:90470000-2 послуги з чищення каналізаційних колекторів (Гідродинамічне очищення фекальної каналізації за адресою: вул. Жовтнева, 78а, 82, с. Копилів, Макарівський район, Київська область) (п.1.1 Договору).

Відповідно до п. 1.2 Договору, замовник зобов`язується своєчасно прийняти і оплатити послуги, які визначені у п. 1.1 цього договору.

Згідно з п. 1.3 Договору, надані послуги за цим договором передаються виконавцем замовнику на підставі акта здачі-прийняття наданих послуг, який підписуються обома сторонами. У цьому договорі під актом сторони розуміють акти складені за типовою формою КБ-2в та довідки складені за типовою формою КБ-3.

Пунктом 2.1. Договору визначено, що загальна сума договору складає: 49 959, 00 грн. (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять грн 00 коп.) без ПДВ.

Згідно з п. 3.2. Договору, оплата здійснюється протягом 10 календарних днів після підписання замовником та виконавцем актів здачі-прийняття наданих послуг у безготівковій формі шляхом перерахування замовником грошових коштів на поточний рахунок виконавця.

Відповідно до п. 3.3. Договору, сторони погодились, що кінцевий термін оплати замовником наданих і прийнятих послуг з урахуванням п. 3.2. здійснюється не пізніше 30 вересня 2020 року.

На виконання умов Договору, ТОВ "Промжитлосервіс" надано Акт приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року (форма № КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020 року (форма № КБ-3) на суму 49 959,00 грн., які підписані представниками обох сторін Договору, і підписи яких посвідчені печатками підприємств.

Макарівська селищна рада у позові ставить під сумнів дійсність вказаного вище Договору з огляду на те, що за Копилівською сільською радою станом на 01.01.2021 не обліковувалась ані дебіторська, ані кредиторська заборгованість як по загальному, так і спеціальному фондах, що і стало підставою для звернення до господарського суду з позовом про визнання недійсним Договору про надання послуг № 68 від 26.06.2020, який укладений між Копилівською сільською радою та Товариством з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс".

ТОВ "Промжитлосервіс" у своєму зустрічному позові наголошує на тому, що обуовлені законом підстави для визнанян недійсним оспорюваного правочину - відсутні, а з Макарівської селищної ради підлягає стягненню заборгованість за виконані, але не оплачені роботи на суму 49 959,00 грн., оформлені Актом приймання виконаних будівельних робіт за червень 2020 року (форма № КБ-2в) та Довідку про вартість виконаних будівельних робіт та витрати за червень 2020 року (форма № КБ-3) на суму 49 959,00 грн.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Згідно із ст.269 Господарського процесуального кодексу України, суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї. Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права. У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, оцінивши наявні у справі докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об`єктивному розгляді в судовому засіданні всіх обставин справи в їх сукупності, та враховуючи, що кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, Північний апеляційний господарський суд дійшов наступних висновків.

Згідно постанови Верховної Ради України від 17.07.2020 №807-ІХ "Про утворення та ліквідацію районів", а саме - згідно з пунктом 1.10 у Київський області утворено Бучанський район (з адміністративним центром у місті Буча) у складі територій Білогородської сільської, Бородянської селищної, Борщагівської сільської, Бучанської міської, Вишневої міської, Гостомельської селищної, Дмитрівської сільської, Ірпінської міської, Коцюбинської селищної, Макарівської селищної, Немішаївської селищної, Пісківської селищної територіальних громад, затверджених Кабінетом Міністрів України.

17.12.2020 Макарівською селищною радою було прийнято рішення за №18-02-VІІІ "Про початок реорганізації Кодрянської селищної, Андріївської, Борівської, Великокарашинської, Гавронщинської, Забуянської, Колонщинської, Комарівської, Копилівської, Королівської, Липівської, Людвинівської, Маковшцанської, Мар`янівської, Мотижинської, Наливайківської, Небелицької, Ніжиловицької, Пашківської, Плахтянської, Рожівської, Ситняківської, Фасівської, Червонослобідської, Юрівської сільських рад шляхом приєднання до Макарівської селищної ради".

21.12.2020 до Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань було внесено запис за №1003401270014000672 щодо прийняття рішення про припинення Копилівської сільської ради (ЄДРПОУ 04362314, місцезнаходження: 08033, Київська область, Макарівський район, село Копилів, вулиця Жовтнева, 57) у результаті реорганізації.

Згідно з Законом України "Про внесення змін до деяких законів України щодо впорядкування окремих питань організації та діяльності органів місцевого самоврядування і районних державних адміністрацій" від 17.11.2020 №1009-ІХ внесено зміни до Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", розділ V "Прикінцеві та перехідні положення" доповнено пунктами 6-1 і 6-2 такого змісту:

1) у день набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною територіальною громадою, територія якої затверджена Кабінетом Міністрів України (далі - сформована територіальна громада), припиняються повноваження сільських, селищних, міських рад, сільських, селищних, міських голів, обраних територіальними громадами. територія яких включена до території сформованої територіальної громади (далі - розформовані територіальні громади);

4) сформована територіальна громада є правонаступником усього майна, прав та обов`язків розформованої територіальної громади з урахуванням особливостей, визначених підпунктами 5 і 6 цього пункту;

9) юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі сформованої територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків усіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних розформованими територіальними громадами, з дня набуття повноважень новообраною радою.

Як вбачається з пункту 18 рішення Макарівської селищної ради №018-02-VIII від 17.12.2020, Макарівська селищна рада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків Копилівської сільської ради.

Відповідно до частини 8 статті 45 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні", повноваження місцевої ради, обраної на позачергових, повторних або перших виборах, закінчуються в день відкриття першої сесії відповідної ради, обраної на наступних (чергових або позачергових) виборах.

Відносини, що виникають у процесі добровільного об`єднання територіальних громад сіл, селищ, міст, а також добровільного приєднання до об`єднаних територіальних громад регулює Закон України "Про добровільне об`єднання територіальних громад".

Відповідно до частини 1 статті 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", об`єднана територіальна громада вважається утвореною за цим Законом з дня набрання чинності рішеннями всіх рад, що прийняли рішення про добровільне об`єднання територіальних громад, або з моменту набрання чинності рішенням про підтримку добровільного об`єднання територіальних громад на місцевому референдумі та за умови відповідності таких рішень висновку, передбаченому частиною четвертою статті 7 цього Закону.

Згідно з частинами 3, 4 статті 8 Закону України "Про добровільне об`єднання територіальних громад", об`єднана територіальна громада є правонаступником всього майна, прав та обов`язків територіальних громад, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою. У разі об`єднання всіх територіальних громад одного району в одну об`єднану територіальну громаду все майно спільної власності територіальних громад такого району є комунальною власністю об`єднаної територіальної громади, а пов`язані з таким майном права та обов`язки належать об`єднаній територіальній громаді з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною такою об`єднаною територіальною громадою.

Із дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою, у порядку, визначеному цим Законом, здійснюється реорганізація відповідних юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, та розміщених поза адміністративним центром об`єднаної територіальної громади, шляхом їх приєднання до юридичної особи - сільської, селищної, міської ради, розміщеної в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади. Після завершення реорганізації відповідні юридичні особи - сільські, селищні, міські ради припиняються у порядку, визначеному цим Законом. Юридична особа - сільська, селищна, міська рада, розміщена в адміністративному центрі об`єднаної територіальної громади, є правонаступником прав та обов`язків всіх юридичних осіб - сільських, селищних, міських рад, обраних територіальними громадами, що об`єдналися, з дня набуття повноважень сільською, селищною, міською радою, обраною об`єднаною територіальною громадою.

Враховуючи вищевикладене, Макарівська селищна рада є правонаступником Копилівської сільської ради, що підтверджується наявними в матеріалах справи доказами.

Пунктом 1 частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України визначено, що підставами виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини.

Згідно частини 1 статті 626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків.

Відповідно до статті 628 Цивільного кодексу України зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, та умови, які є обов`язковими відповідно до актів цивільного законодавства.

Згідно з частиною 1 статті 901 Цивільного кодексу України, за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов`язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов`язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.

Відповідно до частин 1, 2 статті 837 Цивільного кодексу України, за договором підряду одна сторона (підрядник) зобов`язується на свій ризик виконати певну роботу за завданням другої сторони (замовника), а замовник зобов`язується прийняти та оплатити виконану роботу. Договір підряду може укладатися на виготовлення, обробку, переробку, ремонт речі або на виконання іншої роботи з переданням її результату замовникові.

Суд апеляційної інстанції дослідивши умови оспоюваного Договору встановив, що оскільки для замовника (позивача за первісним позовом) за Договором у першу чергу інтерес становить предметний результат виконаних робіт, а не сам процес надання послуг, то Договір має змішаний характер і поєднує в собі елементи договору підряду та договору надання послуг.

Положення частини 2 статті 16 Цивільного кодексу України та статті 20 Господарського кодексу України передбачають такий спосіб захисту порушеного права як визнання недійсним правочину (господарської угоди).

За приписами статті 215 Цивільного кодексу України, підставою недійсності правочину є недодержання в момент вчинення правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п`ятою та шостою статті 203 цього кодексу, а саме: зміст правочину не може суперечити цьому кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним; правочин, що вчиняється батьками (усиновлювачами), не може суперечити правам та інтересам їхніх малолітніх, неповнолітніх чи непрацездатних дітей.

Господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно - правовими актами щодо окремих видів договорів (частина 7 статті 179 Цивільного кодексу України).

Із урахуванням викладеного, недійсність правочину зумовлюється наявністю дефектів його елементів: дефекти (незаконність) змісту правочину; дефекти (недотримання) форми; дефекти суб`єктного складу; дефекти волі - невідповідність волі та волевиявлення.

Вирішуючи спори про визнання правочинів (господарських договорів) недійсними, господарський суд повинен встановити наявність фактичних обставин, з якими закон пов`язує визнання таких правочинів (господарських договорів) недійсними на момент їх вчинення (укладення) і настання відповідних наслідків.

В якості підстави для визнання недійсним оспорюваного Договору, позивач за первісним позовом посилається на те, що такий Договір був укладений у порушення вимог бюджетного законодавства, а саме статей 23, 48 Бюджетного кодексу України, оскільки Копилівською сільською радою було взято на себе зобов`язання без відповідних бюджетних асигнувань, сам Договір не був зареєстрований в органах державного казначейства, а станом на 01.10.2020 за Копилівською сільською радою не обліковувалась ані дебіторська, ані кредиторська заборгованість як по загальному, так і спеціальному фондах.

Суд апеляційної інстанції відхиляє вказані доводи позивача за первісним позовом, з огляду на наступне.

Відповідно до статті 1 Бюджетного кодексу України, ним регулюються відносини, що виникають у процесі складання, розгляду, затвердження, виконання бюджетів, звітування про їх виконання та контролю за дотриманням бюджетного законодавства і питання відповідальності за порушення бюджетного законодавства, а також визначаються правові засади утворення та погашення державного і місцевого боргу.

Порядок складання бюджетної звітності розпорядниками та одержувачами бюджетних коштів, звітності фондами загальнообов`язкового державного соціального і пенсійного страхування, який затверджено наказом Міністерства фінансів України від 24.01.2012 №44, на недотримання якого також посилається позивач, розроблено відповідно до статті 58 Бюджетного кодексу України, якою визначено порядок подання, складання, зведення фінансової звітності щодо виконання Державного бюджету України.

Разом із тим, невідображення інформації про зобов`язання, нездійснення реєстрації бюджетного зобов`язання у відповідності до статті 48 Бюджетного кодексу України, неподання відповідних документів до органів казначейства, взяття бюджетних зобов`язань поза межами бюджетних асигнувань тощо, не є підставою для визнання Договору недійсним, оскільки наведені норми не регулюють відносини підряду, а встановлюють порядок дій бюджетних установ та організацій вже після укладення договору. Порушення відповідних норм можуть бути підставою для відповідальності, визначеної чинним бюджетним законодавством.

При цьому позивач за первісним позовом, як бюджетна установа, не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов`язання, зумовленої відсутністю коштів у бюджеті.

Посилання скаржника на висновки, викладені у постановах Верховного Суду від 12.10.2018 у справі №918/33/17, від 04.12.2018 у справі №918/509/17, судом апеляційної інстанції відхиляються з огляду на відмінність обставин справи та спірних правовідносин, за яких такі висновки були зроблені.

Стосовно доводів позивача за первісним позовом про підписання Договору в.о. Копилівської сільської ради Крижевським В.В. із перевищенням повноважень, суд апеляційної інстанції вважає їх необгрунтованими та безпідставними з огляду на наступне.

Частиною 2 статті 207 Цивільного кодексу України визначено, що правочин, який вчиняє юридична особа, підписується особами, уповноваженими на це її установчими документами, довіреністю, законом або іншими актами цивільного законодавства, та скріплюється печаткою.

За приписами статті 241 Цивільного кодексу України якщо правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, то такий правочин створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим, зокрема, у разі якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

У даному випадку оспорюваний Договір підписано в.о. голови Копилівської сільської ради Крижевським В.В., тобто особою, повноваження якої діяти від імені ради підтверджені відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань.

Крім того, як підтверджується наявними матеріалами справи, роботи за Договором були виконані відповідачем за первісним позовом та прийняті позивачем за первісним позовом без зауважень за підписаними та скріпленими печатками актом КБ_2в та довідкою про вартість виконаних робіт КБ-3від 30.06.2020 на суму 49 959,00 грн.

Також, матеріали справи не містять доказів пред`явлення Копилівською сільською радою, правонаступником прав та обов`язків якої є позивач за первісним позовом, претензій щодо якості, обсягу та вартості робіт, як не містять доказів складання дефектних актів, актів про недоліки, тощо.

Доводи позивача за первісним позовом про те, що акт КБ_2в та довідка про вартість виконаних робіт КБ-3від 30.06.2020 на суму 49 959,00 грн. - не є належними доказами виконання Договору, оскільки послуги з чищення каналізаційних колекторів за адресою вул.. Жовтнева, 78а та82 в с. Копилів Товариством з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" надаватися не могли оскільки вказаний об`єкт в с. Копилів - відсутній, - судом апеляційної інстанції відхиляються, з огляду на наступне.

Відповідно до частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні" (у редакції, чинній на дату складання відповідних документів), первинні та зведені облікові документи можуть бути складені у паперовій або в електронній формі та повинні мати такі обов`язкові реквізити: назву документа (форми); дату складання; назву підприємства, від імені якого складено документ; зміст та обсяг господарської операції, одиницю виміру господарської операції; посади осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення; особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції тощо.

За визначенням статті 1 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", господарська операція - дія або подія, яка викликає зміни в структурі активів та зобов`язань, власному капіталі підприємства; первинний документ - документ, який містить відомості про господарську операцію.

За приписами Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку, затвердженого наказом Міністерства фінансів України від 24.05.1995 №88 (з подальшими змінами і в редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин) (далі, Положення): первинні документи - це документи, створені у письмовій або електронній формі, які містять відомості про господарські операції, включаючи розпорядження та дозволи адміністрації (власника) на їх проведення. Господарські операції - це факти підприємницької та іншої діяльності, що впливають на стан майна, капіталу, зобов`язань і фінансових результатів (пункт 2.1. глави 2). Підставою для бухгалтерського обліку господарських операцій є первинні документи. При реалізації товарів за готівку допускається складання первинного документа не рідше одного разу на день на підставі даних касових апаратів, чеків тощо. Для контролю та впорядкування обробки інформації на основі первинних документів можуть складатися зведені документи (далі - первинні документи) (пункт 2.2. глави 2).

Відповідно до пункту 2.4. глави 2 Положення первинні документи повинні мати такі обов`язкові реквізити: найменування підприємства, установи, від імені яких складений документ, назва документа (форми), дата складання, зміст та обсяг господарської операції, одиниця виміру господарської операції (у натуральному та/або вартісному виразі), посади і прізвища осіб, відповідальних за здійснення господарської операції і правильність її оформлення, особистий підпис або інші дані, що дають змогу ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції.

Документ має бути підписаний особисто, а підпис може бути скріплений печаткою. Електронний підпис накладається відповідно до законодавства про електронні документи та електронний документообіг (пункт 2.5. глави 2 Положення).

У даному випадку, дослідивши укладений Договір, акт КБ_2в приймання виконаних робіт та довідку про вартість виконаних робіт КБ-3від 30.06.2020 на суму 49 959,00 грн., суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що вказані документи в сукупності підтверджують виникнення між сторонами господарської операції, яка відбулась фактично і, і вказані докази містять підтвердження учасників господарської операції - замовника та виконавця, дату, вартість та зміст господарської операції, що відбулась між сторонами. При цьому, як вже зазначалось, за змістом пункту 9 частини 2 статті 9 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в України", неістотні недоліки в документах, що містять відомості про господарську операцію, не є підставою для невизнання господарської операції, за умови, що такі недоліки не перешкоджають можливості ідентифікувати особу, яка брала участь у здійсненні господарської операції, та містять відомості про дату складання документа, назву підприємства, від імені якого складено документ, зміст та обсяг господарської операції.

Пунктом 1.1. Положення визначено, що воно встановлює порядок створення, прийняття і відображення у бухгалтерському обліку, а також зберігання первинних документів, облікових регістрів, бухгалтерської та іншої звітності, що ґрунтується на даних бухгалтерського обліку, підприємствами, їх об`єднаннями та госпрозрахунковими організаціями (крім банків) незалежно від форм власності, установ та організацій, основна діяльність яких фінансується за рахунок коштів бюджету.

Таким чином порушення в організації та веденні бухгалтерського обліку та складанні фінансової звітності є підставою для відповідальності осіб, які відповідні дії здійснюють, однак, не визначені як підстава звільнення від виконання господарських зобов`язань, за умови встановлення факту їх виникнення.

Посилання позивача за первісним позовом на той факт, що ним не виявлено документів, які підтверджують наявність на балансі Копилівської сільської ради об`єктів, які стосуються каналізаційної системи чи колекторної системи за адресою, вказаною у Договорі (вул. Жовтнева, 78а, 82 м. Копилів Макарівського району Київської області), не впливають на висновок суду щодо безпідставності заявлених позивачем за первісним позовом вимог, оскільки наявність чи відсутність на балансі майна не свідчить про недійсність укладеного сторонами Договору.

Стосовно доводів скаржника про порушення порядку укладення договору, передбаченого Законом України "Про публічні закупівлі", колегія суддів зазначає, що Договір із ціною 49 959,00 грн не належить до договорів, які мають укладатися відповідно до процедури, передбаченої цим Законом.

Водночас, суд апеляційної інстанції зазначає, що оприлюднення звіту про закупівлю відповідно до частини 3 статті 3 Закону України "Про публічні закупівлі" - є обов`язком замовника, а не виконавця, а саме по собі неоприлюднення замовником такого звіту щодо договору не спростовує факту його укладення та дійсності.

Також, доводи позивача за первісним позовом про те, що жодного схвалення оспорюваного правочину - не відбулось в розумінні ст. 241 Цивільного кодексу України, відповідач знав чи за всіма обставинами не міг не знати про відсутність бюджетних асигнувань на надання послуг - судом апеляційної інстанції відхиляються як необґрунтовані, з огляду на наступне.

Частиною 3 статті 92 Цивільного кодексу України передбачено, що орган або особа, яка відповідно до установчих документів юридичної особи чи закону виступає від її імені, зобов`язана діяти в інтересах юридичної особи, добросовісно і розумно та не перевищувати своїх повноважень. У відносинах із третіми особами обмеження повноважень щодо представництва юридичної особи не має юридичної сили, крім випадків, коли юридична особа доведе, що третя особа знала чи за всіма обставинами не могла не знати про такі обмеження.

Водночас, питання визначення обсягу повноважень виконавчого органу юридичної особи та добросовісність його дій є внутрішніми взаємовідносинами юридичної особи та її органу, тому сам лише факт учинення виконавчим органом юридичної особи протиправних, недобросовісних дій, перевищення ним своїх повноважень не може слугувати єдиною підставою для визнання недійсними договорів, укладених цим органом від імені юридичної особи з третіми особами.

Відповідно до статті 241 Цивільного кодексу України, правочин, вчинений представником з перевищенням повноважень, створює, змінює, припиняє цивільні права та обов`язки особи, яку він представляє, лише у разі наступного схвалення правочину цією особою. Правочин вважається схваленим зокрема у разі, якщо особа, яку він представляє, вчинила дії, що свідчать про прийняття його до виконання.

Наступне схвалення правочину особою, яку представляють, створює, змінює і припиняє цивільні права та обов`язки з моменту вчинення цього правочину.

При оцінці обставин, що свідчать про схвалення правочину особою, яку представляла інша особа, необхідно брати до уваги, що незалежно від форми схвалення воно повинно виходити від органу або особи, уповноваженої відповідно до закону, установчих документів або договору вчиняти такі правочини або здійснювати дії, які можуть розглядатися як схвалення.

Отже, позов про визнання недійсним відповідного правочину може бути задоволено у разі доведеності юридичною особою (позивачем) у господарському суді тієї обставини, що її контрагент знав або повинен був знати про наявні обмеження повноважень представника цієї юридичної особи, але, незважаючи на це, вчинив з ним оспорюваний правочин (що не отримав наступного схвалення особи, яку представляють).

Звертаючись з позовом в якості підстав для визнання недійсним оспорюваного договору позивач за первісним позовом зазначав про те, що договір підписано в.о. голови Копилівської сільської ради Крижевським В.В. з перевищенням повноважень, договір було укладено з порушенням вимог бюджетного законодавства, а саме статей 23, 48 Бюджетного кодексу України, та положень Закону України "Про публічні закупівлі".

Дослідивши та проаналізувавши умови оспорюваного договору, суд апеляційної інстанції, з урахуванням положень ст.ст. 73, 74, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, встановив, що при укладенні договору сторонами дотримано всі вимоги щодо свободи волевиявлення, форми, наявності істотних умов, що передбачені вимогами цивільного та господарського законодавства, а оспорюваний Договір було підписано уповноваженою особою, повноваження якої діяти від імені ради підтверджені відомостями з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань, які наявні в матеріалах справи і є загальнодоступними.

Близька за змістом правова позиція щодо застосування вищенаведених приписів закону висвітлена зокрема, у постанові Верховного Суду від 20.04.2023 у справі № 911/40/22.

Також, суд апеляційної інстанції встановив за результатами розгляду справи, що матеріали справи містять належні і допустимі докази в розумінні ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України виконання відповідачем за первісним позовом та прийняття позивачем за первісним позовом робіт за договором на спірну суму - 49 959,00 грн., що в сукупності свідчить про схвалення оспорюваного правочину в розумінні ст. 241 Цивільного кодексу України, і виникнення у відповідача за зустрічним позовом обов`язку з оплати виконаних робіт.

При цьому, матеріали справи не містять доказів виконання відповідачем за зустрічним позовом обов`язку з оплати виконаних позивачем за первісним позовом робіт у срок, встановлений п. 3.3 Договору (не пізніше 30.11.2020), у зв`язку з чим відповідачем за зустрічним позовом в цій частині допущено порушення як умов Договору, такі приписів ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України.

Доводи відповідача за зустрічним позовом про те, що позивачем за зустрічним позовом не надавалось відповідних послуг за договором, оскільки не надано документів в підтвердження наявності власної або орендованої техніки, яка була залучена при наданні послуг за договором, - судом апеляційної інстанції відхиляються, оскільки наявність або відсутність відповідної техніки не впливає на встановлений судом апеляційної інстанції факт документального підтвердження надання послуг за Договором, а саме: підписаними та скріпленими печатками обох сторін Договору актом КБ_2в та довідкою про вартість виконаних робіт КБ-3від 30.06.2020 на суму 49 959,00 грн.

В свою чергу, надані позивачем за зустрічним позовом на стадії апеляційного розгляду справи документів в підтвердження наявності власної або орендованої техніки, яка була залучена при наданні послуг за договором, - суд апеляційної інстанції не приймає до розгляду з огляду на приписи. 3 ст. 269 Господарського процесуального кодексу України, оскільки прийняття судом апеляційної інстанції додатково поданих доказів без урахування наведених у вказаній процесуальній нормі критеріїв матиме наслідком порушення приписів ст. 269 ГПК України, а також принципу правової визначеності, ключовим елементом якого є однозначність та передбачуваність.

Враховуючи вищевикладене у сукупності, оцінивши наявні у справі докази як кожен окремо, так і у їх сукупності, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що обставини, про які вказує позивач за первісним позовом у позові, не є підставами для визнання недійсним Договору у розумінні статей 203, 215 Цивільного кодексу України, у зв`язку з чим вимоги позивача за первісним позовом про визнання недійсним оспорюваного правочину - не є законними та обгрунтованими, не були доведені належними засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому задоволенню не підлягають.

В свою чергу, вимоги позивача за зустрічним позовом про стягнення з відповідача за зустрічним позовом 49 959,00 грн. заборгованості за Договором - є законними та обгрунтованими, були доведені належними засобами доказування в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, а тому підлягають задоволенню.

Усі інші доводи, посилання, обґрунтування учасників спору розглянуті судом апеляційної інстанції, проте, не спростовують висновків суду апеляційної інстанції за результатами розгляду заявленого спору.

З урахуванням наведеного, суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що позовні вимоги за первісним позовом Макарівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" про визнання недійсними договору про надання послуг № 68 від 26.06.2020 - задоволенню не підлягають, а позовні вимоги за зустрічним позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" до Макарівської селищної ради про стягнення 49 959,00 грн. заборгованості за Договором - є законними та обґрунтованими, були доведені належними та допустимими доказами в розумінні ст. ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України, і підлягають задоволенню, у зв`язку з чим суд апеляційної інстанції дійшов висновку, що рішення суду першої інстанції підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову Макарівської селищної ради та задоволення зустрічного позову Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс" повністю, за наведених у даній постанові підстав.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги

Згідно з ч.ч.1-3 ст.13 Господарського процесуального кодексу України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених цим Кодексом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених законом. Аналогічна норма міститься у ч.1 ст.74 Господарського процесуального кодексу України.

Частиною 1 ст.73 Господарського процесуального кодексу України визначено, що доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Рішення господарського суду має ґрунтуватись на повному з`ясуванні такого: чи мали місце обставини, на які посилаються особи, що беруть участь у процесі, та якими доказами вони підтверджуються; чи не виявлено у процесі розгляду справи інших фактичних обставин, що мають суттєве значення для правильного вирішення спору, і доказів на підтвердження цих обставин; яка правова кваліфікація відносин сторін, виходячи з фактів, установлених у процесі розгляду справи, та яка правова норма підлягає застосуванню для вирішення спору.

Приписами ст. ст. 76, 77 Господарського процесуального кодексу України визначено, що належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Статтею 79 Господарського процесуального кодексу України визначено, що наявність обставини, на яку сторона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, вважається доведеною, якщо докази, надані на підтвердження такої обставини, є більш вірогідними, ніж докази, надані на її спростування. Питання про вірогідність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.

Статтею 86 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України визначено, що підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є:

1) нез`ясування обставин, що мають значення для справи;

2) недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими;

3) невідповідність висновків, викладених у рішенні суду першої інстанції, встановленим обставинам справи;

4) порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

З огляду на викладене, Північний апеляційний господарський суд приходить до висновку, що доводи, викладені скаржником в апеляційній скарзі, знайшли своє підтвердження під час розгляду справи в апеляційному порядку, оскаржуване рішення суду першої інстанції ухвалено при нез`ясуванні обставин, що мають значення для справи, за недоведеності обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими, з неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням норм процесуального права (ст.ст. 76-79 Господарського процесуального кодексу України), у зв`язку з чим на підставі п. 1-4 ч. 1 статті 277 Господарського процесуального кодексу України оскаржуване рішення підлягає скасуванню в апеляційному порядку з прийняттям нового рішення про відмову у задоволенні первісного позову та задоволення зустрічного позову повністю, за наведених у даній постанові підстав.

Розподіл судових витрат

Пунктом 2 ч. 1 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, що у спорах, що виникають при виконанні договорів та з інших підстав, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Частиною 14 статті 129 Господарського процесуального кодексу України визначено, якщо суд апеляційної, касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

На підставі п. 2 ч. 1, ч. 14 ст. 129 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції здійснює розподіл судових витрат наступним чином:

- судовий збір за подачу позову до суду першої інстанції - залишається за Макарівською селищною радою;

- судовий збір за подачу зустрічного позову в сумі 2 481,00 грн. та судовий збір за подачу апеляційної скарги в сумі 7 126,50 грн. - підлягає стягненню з Макарівської селищної ради на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Промжитлосервіс".

Керуючись ст. ст. 129, 232-241, 275-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд,

П О С Т А Н О В И В:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» на рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі №911/90/22 задовольнити.

2. Рішення Господарського суду міста Києва від 03.10.2022 у справі №911/90/22 скасувати.

3. Ухвалити нове рішення суду у справі №911/90/22 яким, у задоволенні позовних вимог за первісним позовом Макарівської селищної ради до Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» про визнання недійсними договору - відмовити повністю.

4. Зустрічний позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» до Макарівської селищної ради про стягнення 49 959,00 грн - задовольнити.

5. Стягнути Макарівської селищної ради (08001, Київська обл., Бучанський р-н, селище міського типу Макарів, вул. Димитрія Ростовського, будинок 30, ідентифікаційний код 04362183) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Промжитлосервіс» (01133, місто Київ, ПРОВУЛОК ЛАБОРАТОРНИЙ, будинок 1, офіс 176, ідентифікаційний код 39306995) 49959 (сорок дев`ять тисяч дев`ятсот п`ятдесят дев`ять) грн основної суми заборгованості за договором про надання послуг № 68 від 26.06.20220, 2481 (дві тисячі чотириста вісімдесят одну) грн судового збору сплаченого за подання зустрічного позову, 7126 (сім тисяч сто двадцять шість) грн 50 коп судового збору сплаченого за подання апеляційної скарги.

6. Судовий збір сплачений за подання первісного позову залишити за Макарівською селищною радою.

7. Видачу наказів по справі №911/90/22 доручити Господарському суду міста Києва.

8. Матеріали справи №911/90/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст. 287-291 Господарського процесуального кодексу України.

Головуючий суддя О.В. Тищенко

Судді С.Р. Станік

Є.Ю. Шаптала