Рішення

від 28.07.2023 по справі 925/493/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЧЕРКАСЬКОЇ ОБЛАСТІ

18005, м. Черкаси, бульвар Шевченка, 307, тел. канцелярії (0472) 31-21-49, inbox@ck.arbitr.gov.ua

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

28 липня 2023 року м. Черкаси справа № 925/493/23

Господарський суд Черкаської області у складі головуючого судді Спаських Н.М., із секретарем судового засідання Волна С.В., за участі представників сторін:

від позивача: Чехівський Я.О. - за довіреністю;

від відповідача: Кірса В.В.- адвокат за ордером;

від третьої особи ГУ ДПС у Черкаській області: не з`явився;

розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали справи за позовом Черкаської міської ради (м. Черкаси) до приватного акціонерного товариства "Черкаський завод телеграфної апаратури" (м. Черкаси) про стягнення 871 741,50 грн.

ВСТАНОВИВ:

Заявлено позов про стягнення з відповідача безпідставно збережених коштів в розмірі 871 741,50 грн. за користування земельними ділянками за адресою у м. Черкаси по вул. Одеська, 8/3; 8/4 та 8/10 в розмірі орендної плати на підставі ст. 1212 ЦК України за кондикційними зобов`язаннями.

Справа розглядається за правилами загального позовного провадження.

Ухвалою від 12.06.2023 суд залучив до участі у справі в якості третьої особи без самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача Головне управління ДПС у Черкаській області (18002, Черкаська обл., м. Черкаси, вул. Хрещатик, 235).

В ході розгляду справи судом вжито заходи до забезпечення позову шляхом накладення арешту на майно відповідача та щодо скасування заходів забезпечення за наслідками внесення відповідачем коштів в сумі ціни позову на депозитний рахунок суду (квитанції а.с. 116, 122).

26.05.2023 позивач подав заяву про збільшення позовних вимог до стягнення 997 077,76 грн. (а.с.98) за період з часу внесення земельних ділянок до ДЗК (з 21.05.2021 по 19.05.2023), яку прийнято судом до розгляду в засіданні 01.06.2023.

В ході розгляду справи позивач свої збільшені вимоги підтримував і просив суд їх задовольнити.

Відповідач проти задоволення позову заперечив і вважає, що ПрАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури" в даний час користується земельними ділянками на правах постійного користування, за що повинна стягуватися плата за землю у вигляді земельного податку і тому спірний борг за правилами нарахування орендної плати як за кондикційними зобов`язаннями із доводами про користування майном без належних правових підстав стягуватися не може.

У відповідності до ст. 13,74 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.

Заслухавши доводи і заперечення представників обох сторін, суд приходить до висновку, що у позові слід відмовити повністю, виходячи з наступного:

Сторонами не заперечується, що Черкаська міська рада (далі - Позивач) є власником земельних ділянок загальною площею 1,9594 га кадастровий номер: 7110136700:05:003:0096 та загальною площею 0,6818 га кадастровий номер: 7110136700:05:003:0093, що знаходяться у м. Черкаси, по вул. Одеська, 8 (далі - спірні земельні ділянки) з приводу плати за користування якими, як ділянками комунальної форми власності, виник спір між сторонами.

На цих земельних ділянках розміщені приналежні на праві власності відповідачу, ПрАТ «ЧЗТА», нежитлові приміщення:

1)виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 12395 кв.м., що знаходиться у м. Черкаси по вул. Одеська, 8/10(право власності Відповідача зареєстровано уДРРП 09.04.202Гу,

2)виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, що знаходиться у м. Черкаси по вул. Одеська, 8/3(право власності Відповідача у ДРРП зареєстровано 05.04.2019У

3)виробничий будинок з господарськими (допоміжними) будівлями та спорудами, загальною площею 1330,5 кв.м., що знаходиться у м. Черкаси по вул. Одеська, 8/4(право власності Відповідача у ДРРП зареєстровано 14.04.202Г).

Відповідач ці обставини підтверджує.

Як вбачається з матеріалів справи, 23.10.2021 Відповідач звернувся до Позивача із заявою вх.№01-08/64890, в якій просив затвердити технічну документацію із землеустрою та надати в оренду на 49 років:

- земельну ділянку загальною площею 1,9594 га кадастровий номер: 7110136700:05:003:0096 для обслуговування нежитлових приміщень, які знаходяться у м. Черкаси по вул. Одеська 8/3 та 8/4;

-земельну ділянку загальною площею 0,6818 га кадастровий номер: 7110136700:05:003:0093 для обслуговування нежитлового приміщення, яке знаходиться у м. Черкаси по вул. Одеська, 8/10.

Рішенням Черкаської міської ради №26-50 від 23.06.2022 Відповідачу надано в оренду на 49 років вказані земельні ділянки комунальної форми власності під нежитлові будівлі, що знаходяться у м. Черкаси по вул. Одеська, 8/3, 8/4, 8/10 (а.с. 26).

За цим рішенням (п. 1) слід було зареєструвати право комунальної власності за територіальної громадою м. Черкаси на земельні ділянки:

кадастровий номер: 7110136700:05:003:0096 площею 1,9594 га;

кадастровий номер: 7110136700:05:003:0093 площею 0,6818 га та

кадастровий номер: 7110136700:05:003:0094 площею 1,2809 га.

Водночас, п. 4.1. рішення Черкаської міської ради №26-50 від 23.06.2022 Відповідача зобов`язано укласти договір оренди землі з Позивачем, здійснивши його державну реєстрацію.

З пояснень обох сторін з`ясовано, що на час вирішення спору вказане рішення Черкаської міської ради від 23.06.2022 № 26-50 не виконано ні в частині реєстрації права комунальної власності на три земельні ділянки, ні в частині укладення і реєстрації договору оренди між Черкаською міською радою та ПрАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури на дві з них спірні земельні ділянки.

Позивач вважає, що з прийняттям вказаного рішення між сторонами вже виникли відносини за правилами користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7110136700:05:003:0096 площею 1,9594 га та 7110136700:05:003:0093 площею 0,6818 га на правах оренди з необхідністю сплати відповідачем орендної плати.

Натомість відповідач вказав суду, що він як до часу прийняття рішення Черкаської міської ради від 23.06.2022 № 26-50 (а.с. 26) так і на даний час користується спірними земельними ділянками на праві постійного користування згідно акту ІІ-ЧР № 001221 (а.с. 73) і це право в нього не припинялося.

В ході розгляду справи відповідач визначився, що йому більш вигідно залишатися на праві постійного користування спірними земельними ділянками, ніж переходити на право їх оренди і тому за вих. № 14 від 24.05.2023 відповідач направив позивачу лист (а.с. 110) з проханням внести зміни до рішення Черкаської міської ради від 23.06.2022 № 26-50 і повідомив про небажання змінювати своє право постійного користування земельними ділянками.

Судом з`ясовано, що Черкаська міська рада (Департамент архітектури і містобудування) листом від 28.06.2023 № 7913-01-15 відмовила у внесенні змін до рішення ради від 23.06.2022 № 26-50, оскільки таке рішення слід визнавати незаконним в судовому порядку.

Представник позивача вважає, що із прийняттям рішення Черкаської міської ради від 23.06.2022 № 26-50 автоматично припинилися права постійного користування у відповідача на спірні земельні ділянки, оскільки в п. 3 цього рішення вказано, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7110136700:05:003:0096 площею 1,9594 га та 7110136700:05:003:0093 площею 0,6818 га надані відповідачу за рахунок власного землекористування Черкаської міської ради.

Суд вважає, що такий висновок позивача є невиправданим розширеним тлумачення змісту рішення міської ради, невірною оцінкою припинення титульного права користування земельними ділянками у відповідача поза дотриманням процедури такого припинення, виходячи з наступного:

Станом на час вирішення спору відсутня державна реєстрація у ДР речових прав оренди за відповідачем на спірні земельні ділянки з вказаними кадастровими номерами.

Натомість відповідач подав суду докази про реєстрацію за ним у ДР речових прав права постійного користування земельними ділянками з кадастровими номерами 7110136700:05:003:0093 площею 0,6818 га (а.с. 156) та 7110136700:05:003:0096 площею 1,9594 га (а.с. 124).

При цьому суд вважає, що не має вирішального значення те, що ці речові права постійного користування відповідач зареєстрував за собою лише 24.05.23 та 19.06.2023, оскільки доказів припинення у ПрАТ "Черкаський завод телеграфної апаратури" права постійного користування цими земельними ділянками у складі земельної ділянки за Державним актом площею 16,5517 га (а.с. 74) у справі немає.

Така реєстрація фактично є лише підтвердженням наявності та безперервності у відповідача права постійного користування цими земельними ділянками, оскільки обидва витяги з ДР речових прав містять посилання на Державний акт на право постійного користування земельною ділянкою серія та номер ІІ -ЧР00122, виданий 07.04.2000, копія якого знаходиться в справі (а.с. 73).

Отже, оскільки не доказано інше, речові права відповідача у вигляді права постійного користування спірними земельними ділянками у даному спорі судом визнаються дійсними з часу отримання Державного акту серія та номер ІІ -ЧР001221, який виданий 07.04.2000. При цьому реєстрація у ДР речових прав права постійного користування на спірні земельні ділянки у 2023 році не встановлює моменту виникнення речового права у відповідача, а лише підтверджує його дійсність і безперервність з дати видачі Державного акту на право постійного користування землею.

Позивачем не доказано, що земельні ділянки з кадастровими номерами 7110136700:05:003:0093 площею 0,6818 га та 7110136700:05:003:0096 площею 1,9594 га були сформовані не за рахунок земельної ділянки площею 16,5517 га за Державним актом на право постійного користування землею за адресою вул. Одеська, 8 м. Черкаси, а за рахунок інших вільних земель Черкаської міської ради.

Згідно ч. 5 ст. 12 ЗУ "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень" відомості про речові права, обтяження речових прав, внесені до Державного реєстру прав, вважаються достовірними і можуть бути використані у спорі з третьою особою до моменту державної реєстрації припинення таких прав, обтяжень у порядку, передбаченому цим Законом.

Суд погоджується із доводами відповідача, що у відповідності до ст. 141 ЗК України підставами припинення права користування земельною ділянкою є лише:

а) добровільна відмова від права користування земельною ділянкою;

б) вилучення земельної ділянки у випадках, передбачених цим Кодексом;

в) припинення діяльності релігійних організацій, державних чи комунальних підприємств, установ та організацій;

г) використання земельної ділянки способами, які суперечать екологічним вимогам;

ґ) використання земельної ділянки не за цільовим призначенням;

д) систематична несплата земельного податку або орендної плати;

е) набуття іншою особою права власності на жилий будинок, будівлю або споруду, які розташовані на земельній ділянці;

є) використання земельної ділянки у спосіб, що суперечить вимогам охорони культурної спадщини;

ж) передача приватному партнеру, концесіонеру нерухомого майна, розміщеного на земельній ділянці, що перебуває в користуванні державного або комунального підприємства та є об`єктом державно-приватного партнерства або об`єктом концесії;

з) припинення права користування надрами у разі закінчення встановленого спеціальним дозволом на користування надрами строку користування надрами (у разі передачі земельної ділянки державної, комунальної власності користувачу надр для здійснення діяльності з користування надрами).

Суду не надано доказів про настання однієї з цих обставин для припинення у відповідача права постійного користування спірними земельними ділянками за Державним актом і реєстрації цієї події в ДР речових прав та їх обтяжень.

Суд не погоджується із доводами позивача про те, що формулювання п. 3 рішення Черкаської міської ради від 23.06.2022 № 26-50 (а.с. 26) про надання Черкаською міською радою відповідачу в оренду на 49 років спірних земельних ділянок з кадастровими номерами 7110136700:05:003:0093 площею 0,6818 га та 7110136700:05:003:0096 площею 1,9594 га за рахунок власного землекористування, свідчить, що тим самим у відповідача припинилося його право постійного користування (такого не передбачено ст. 141 ЗУ України).

Таке формулювання у п.3 рішення свідчить лише про те, що спірні земельні ділянки не вилучаються у іншого землекористувача і що вони при цьому є комунальною власністю, що відповідач і не заперечує.

У відзиві на позов відповідач слушно зауважує, що земельна ділянка площею 16.5517 га по вул. Одеська 8 м. Черкаси була передана у постійне користування ВАТ «Черкаський завод телеграфної апаратури» під розміщений на ній комплекс будівель та споруд відповідно до рішення виконавчого комітету Черкаської міської ради від 21.03.2009 року № 254, що посвідчується Державним Актом від 07.04.2000 ІІ-ЧР 001221, зареєстрованому в книзі записів Актів на право постійного користування за № 295 (а.с. 73).

Конституційний Суд України у рішенні № 5-рп/2005 від 22.09.2005 зазначив, що стаття 92 ЗК України не обмежує і не скасовує чинне право постійного користування земельними ділянками, набуте в установлених законодавством випадках. Так, право постійного користування фізичних та юридичних осіб, які набули таке право за земельним законодавством до 01 січня 2002 року, а за ЗК України не можуть мати земельні ділянки на такому титулі, зберігається за такими фізичними та юридичними особами. Також згідно із зазначеним рішенням КСУ відсутній й обов`язок щодо його переоформлення на право власності або право оренди.

Отже землекористувач на правах постійного користування лише добровільно має право змінити титульне право користування земельною ділянкою.

За правилами ст. 125 та 126 Земельного Кодексу України право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень".

Сторонами не було фактично реалізовано рішення Черкаської міської ради від 23.06.22 № 26-50 - не було укладено договору оренди на земельні ділянки з кадастровими номерами 7110136700:05:003:0093 та 7110136700:05:003:0096 та не було зареєстровано за відповідачем речове право оренди.

Натомість судом встановлено, що в той же час, при прийнятті рішення Черкаської міської ради від 23.06.22 № 26-50, у відповідача ПрАТ "ЧЗТА" не було припинено в установленому порядку (ст. 141 ЗК України) право постійного користування на вказані земельні ділянки, які входять у первісну земельну ділянку згідно Державного акту на право постійного користування землею від 07.04.2000 ІІ-ЧР 001221 і позивач не довів протилежного та не вказав дату такого припинення права постійного користування у відповідача.

Право постійного користування на вказані спірні земельні ділянки в даний час зареєстровано за відповідачем у ДР речових прав і ця реєстрація не оскаржена та не скасована, речове право не припинено.

Незважаючи на існування рішення Черкаської міської ради від 23.06.2023 № 26-50 про надання ПрАТ "ЧЗТА" земельних ділянок в оренду по вул. Одеська, 8, дане рішення є лише частиною процедури надання земельних ділянок в оренду за правилами чинного ЗК України. В даному конкретному випадку процедура оформлення оренди на спірні ділянки із відповідачем не була завершена, попередньо існуюче право постійного користування земельними ділянками у відповідача не припинилося. Право оренди спірними земельними ділянками за відповідачем не було зареєстровано, договори оренди не укладено.

Суд не погоджується із доводами представника позивача, що відповідач не має права відмовитися від розпочатої на його користь процедури оформлення права оренди спірних земельних ділянок в даному конкретному випадку, бо це порушує майнові права позивача.

Суд враховує, що у відповідача залишається чинним право постійного користування земельними ділянками і плата за землю буде сплачуватися.

На думку суду, примус в даному випадку до оформлення оренди за вказаним рішенням Черкаської міської ради 23.06.22 № 26-50 міг би бути виправданим з боку позивача лише у випадку відмови відповідача від оформлення оренди землі за цим рішенням та при відсутності у нього будь-якого іншого права на ці ж земельні ділянки, що свідчило б про намір ПрАТ "ЧЗТА" ухилитися від плати за землю в будь-якому виді.

За правилами ст. 12 ЦК України особа здійснює свої цивільні права вільно, на власний розсуд. Нездійснення особою своїх цивільних прав не є підставою для їх припинення, крім випадків, встановлених законом. Особа може відмовитися від свого майнового права. Відмова від права власності на транспортні засоби, тварин, нерухомі речі здійснюється у порядку, встановленому актами цивільного законодавства. Якщо законом встановлені правові наслідки недобросовісного або нерозумного здійснення особою свого права, вважається, що поведінка особи є добросовісною та розумною, якщо інше не встановлено судом.

Отже суд не погоджується із доводами позивача про виникнення між сторонами кондикційних зобов`язань за користування спірними земельними ділянками із кадастровими номерами 7110136700:05:003:0093 та 7110136700:05:003:0096 під об`єктами нерухомості відповідача без достатніх правових підстав. Тому стягнення спірних коштів не може бути проведено як за оренду цих земельних ділянок, а повинно відбуватися стягнення як за постійне користування землею.

Право постійного користування спірними земельними ділянками в даний час зареєстровано за відповідачем на підставі Державного акту ІІ-ЧР № 001221, чим доводиться безперервність цього титульного права.

Статтею 14 Податкового кодексу України визначено, що плата за землю - це загальнодержавний податок, який справляється у формі земельного податку та орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної форми власності.

Відповідно до статті 269 ПК - п. 269.1. Платниками плати за землю є:

269.1.1. платники земельного податку:

269.1.1.1. власники земельних ділянок, земельних часток (паїв);

269.1.1.2. землекористувачі, яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності на правах постійного користування;

269.1.2. платники орендної плати - землекористувачі (орендарі) земельних ділянок державної та комунальної власності на умовах оренди.

Згідно визначень Податкового Кодексу України

14.1.72. земельний податок - обов`язковий платіж, що справляється з власників земельних ділянок та земельних часток (паїв), а також постійних землекористувачів (далі - податок для цілей розділу XII цього Кодексу);

14.1.73. землекористувачі - юридичні та фізичні особи (резиденти і нерезиденти), яким відповідно до закону надані у користування земельні ділянки державної та комунальної власності, у тому числі на умовах оренди;

Тому поки у відповідача є зареєстрованим у ДР речових прав та їх обтяжень право постійного користування на спірні земельні ділянки із кадастровими номерами 7110136700:05:003:0093 та 7110136700:05:003:0096, яке виникло на підставі отриманого Державного акта ІІ-ЧР № 001221, то відповідач є платником земельного податку, що виключає можливість для відповідача одночасно бути учасником кондикційних зобов`язань стосовно цих же земельних ділянок.

Орендні відносини між сторонами стосовно спірних земельних ділянок на зміну відносинам постійного користування землею не виникли, договір оренди не було укладено і речове право оренди за відповідачем на даний час на ці ж ділянки не зареєстровано.

Отже правові підстави позову для стягнення з відповідача на користь позивача спірного боргу за правилами обрахунку та в розмірі орендної плати за землю, як за кондикційними зобов`язаннями, позивачем не доведені, тому у позові слід відмовити повністю.

При відмові в позові судові витрати покладаються на позивача.

Керуючись ст. 238, 240 ГПК України, -

ВИРІШИВ:

У позові відмовити повністю.

Рішення набирає законної сили в порядку ст. 241 ГПК України.

Рішення може бути оскаржено до Північного апеляційного господарського суду протягом 20 днів.

Повне судове рішення складено 16 серпня 2023

Суддя Н.М. Спаських