Ухвала

від 15.08.2023 по справі 405/5669/23

ЛЕНІНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.КІРОВОГРАДА

Справа № 405/5669/23

Провадження № 2-з/405/47/23

У Х В А Л А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

15 серпня 2023 року. Ленінський районний суд м.Кіровограда у складі головуючого - судді Іванової Л.А., розглянувши заяву позивача ОСОБА_1 про забезпеченняпозову поцивільній справі№ 405/5669/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, -

В С Т А Н О В И В:

Позивач ОСОБА_1 звернувся до Ленінського районного суду м. Кіровограда з позовом до ОСОБА_2 , в якому просить стягнути з останнього на свою користь борг за договором позики в розмірі 20000,00 доларів США, що за встановленим Національним банком України офіційним курсом долару США до гривні на день подачі позову становить 731372 грн.

Одночасно з поданням позовної заяви, позивачем ОСОБА_1 подано до суду заяву про забезпечення позову, в якій просить вжити заходи забезпечення позову шляхом накладення арешту на належний відповідачу ОСОБА_2 автомобіль марки Kia Rio, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 .

На обґрунтування заяви про забезпечення позову позивач зазначив, що відповідач ОСОБА_2 , отримавши від нього 23 грудня 2013 року в борг в строкдо 23грудня 2022року грошові кошти в розмірі 20000, 00 доларів США, з метою придбання автомобіля Kia Rio, свої зобов`язання не виконав, грошові кошти не повернув, чим свідомо порушив умови укладеного договору позики, чим завдає йому (позивачу ОСОБА_1 ) матеріальних збитків. Крім того, позивач вважає, що є реальніпідстави длязабезпечення позовушляхом накладенняарешту наналежне відповідачумайно,а саме:легковий автомобіль«Кіа Rio»,сірого кольору,державний номернийзнак НОМЕР_1 ,оскільки жодногоіншого майна,за рахунокякого будеможливим виконаннярішення судуу справіза його(позивача)позовом увідповідача немає,при цьому,можливе відчуженняним названогоавтомобіля зачас розглядусправи позбавитьйого (позивача)можливості отриматиза рішеннямсуду належнігрошові кошти. Зазначив, що такий спосіб забезпечення позову є співмірним із заявленим розміром позовних вимог, а також не є обтяжливим для відповідача, оскільки не позбавить його можливості користування його майном.

Відповідно до ч.1 ст.153 ЦПК України заява про забезпечення позову розглядається судом не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи (учасників третейського (арбітражного) розгляду), крім випадків, передбачених частиною 5 ст.153 ЦПК України.

При цьому, відповідно до правових висновків, які містяться в постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 14.06.2021 року у справі № 308/8567/20, в якій Верховний Суд відступив від висновку, викладеному в постанові Верховного Суду в складі колегії судів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2020 року в справі N520/9674/19 (провадження N61-4032св20) зазначено, що законодавець передбачив відповідний процесуальний порядок розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі. Для розгляду заяви про забезпечення позову та вирішення питання про відкриття провадження у справі встановлені різні процесуальні строки: два та п`ять днів відповідно. Першочерговим при надходженні на розгляд суду заяви про забезпечення позову є надання оцінки щодо порядку звернення з нею до суду, за умови дотримання якого здійснюється її розгляд по суті.

У випадку одночасного подання позовної заяви та заяви про забезпечення позову, розгляд заяви про забезпечення позову не залежить від вирішення питання про відкриття провадження у справі. Законодавець не покладає обов`язку на суд відкрити провадження у справі, а тільки потім вирішувати питання про забезпечення позову. У разі повернення позовної заяви, відмови у відкритті провадження у справі передбачений процесуальний механізм скасування заходів забезпечення позову.

З огляду на викладене вище, заява про забезпечення позову розглянута судом в порядку ч. 1 ст. 153 ЦПК України, не пізніше двох днів з дня її надходження без повідомлення учасників справи.

Крім того, згідно роз`яснень, які містяться в п. 4 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про практику застосування судами цивільного процесуального законодавства при розгляді заяв про забезпечення позову» від 22.12.2006 року за №9, вбачається, що розглядаючи заяву про забезпечення позову, суд (суддя) має з урахуванням доказів, наданих позивачем на підтвердження своїх вимог, пересвідчитися, зокрема, в тому, що між сторонами дійсно виник спір та існує реальна загроза невиконання чи утруднення виконання можливого рішення суду про задоволення позову; з`ясувати обсяг позовних вимог, дані про особу відповідача, а також відповідність виду забезпечення позову, який просить застосувати особа, котра звернулася з такою заявою, позовним вимогам.

Заходи забезпечення позову мають тимчасовий характер і діють до виконання рішення суду, яким закінчується розгляд справи по суті. При встановленні зазначеної відповідності слід враховувати, що вжиті заходи не повинні перешкоджати господарській діяльності юридичної особи.

Крім того, вирішуючи питання про забезпечення позову, суд має брати до уваги інтереси не тільки позивача, а й інших осіб, права яких можуть бути порушені у зв`язку із застосуванням відповідних заходів.

Відтак, при обранні заходів забезпечення позову слід також враховувати необхідність збереження балансу прав і законних інтересів усіх учасників спірних правовідносин та інших осіб, не допускаючи використання заходу забезпечення позову у якості тиску на відповідача.

При вирішенні питання про забезпечення позову суд має здійснити оцінку обґрунтованості доводів заявника щодо необхідності вжиття відповідних заходів з урахуванням такого: розумності, обґрунтованості і адекватності вимог заявника щодо забезпечення позову; забезпечення збалансованості інтересів сторін, а також інших учасників судового процесу; наявності зв`язку між конкретним заходом забезпечення позову і предметом позовної вимоги, зокрема, чи спроможний такий захід забезпечити фактичне виконання судового рішення в разі задоволення позову; імовірності утруднення виконання або невиконання рішення суду в разі невжиття таких заходів; запобігання порушенню у зв`язку із вжиттям таких заходів прав та охоронюваних законом інтересів осіб, що є учасниками даного судового процесу. Адекватність заходу забезпечення позову, що застосовується судом, визначається його відповідністю вимогам, на забезпечення яких він вживається. Оцінка такої відповідності здійснюється судом, зокрема, з урахуванням співвідношення права (інтересу), про захист яких просить заявник, та інтересів сторін та інших учасників судового процесу.

Відповідно до ч.ч. 1, 2 ст.149 ЦПК України суд за заявою учасників справи має право вжити передбачених статтею 150 цього Кодексу заходів забезпечення позову.

Забезпечення позову допускається як до пред`явлення позову, так і на будь-якій стадії розгляду справи, якщо невжиття таких заходів може істотно ускладнити чи унеможливити виконання рішення суду або ефективний захист, або поновлення порушених чи оспорюваних прав або інтересів позивача, за захистом яких він звернувся або має намір звернутися до суду, а також з інших підстав, визначених законом

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 150 ЦПК України позов може бути забезпечений, серед іншого, накладенням арешту на майно та (або) грошові кошти, що належать або підлягають передачі або сплаті відповідачеві і знаходяться у нього чи в інших осіб, при цьому, згідно з ч. 3 зазначеної статті, заходи забезпечення позову мають бути співмірними із заявленими позивачем вимогами. Так, співмірність, зокрема, полягає у тому, щоб засіб забезпечення позову відповідав предмету позову.

Судом встановлено, що предметом поданого позивачем ОСОБА_1 позову є вимога майнового характеру, а саме: стягнення з відповідача ОСОБА_2 боргу за договором позики в розмірі 20000,00 доларів США, що за встановленим Національним банком України офіційним курсом долару США до гривні на день подачі позову становить 731372 грн.

Підставою позову позивач зазначив на те, що після укладеного 23 грудня 2013 року договору позики у розмірі 20000,00 доларів США на придбання автомобіля, відповідач ОСОБА_2 зобов`язався повернути отримані ним в борг кошти в строк до 23 грудня 2022 року, однак, у зазначений термін, відповідач зобов`язання за договором позики належним чином не виконав та кошти не повернув.

Крім того, з заяви позивача ОСОБА_1 про забезпечення позову вбачається, що позивач обрав вид забезпечення позову - накладення арешту на рухоме майно: автомобіль марки Kia Rio, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , власником якого (рухомого майна) є відповідач ОСОБА_2 .

Необхідність вжиття заходу забезпечення позову обраним вище способом, в заяві позивач зазначив, що він не виключає можливості того, що відповідач до прийняття рішення судом по суті може відчужити зазначений автомобіль, іншого майна відповідач не має, що унеможливить в подальшому виконання рішення суду, ухваленого за результатами розгляду даної цивільної справи.

В свою чергу, з аналізу положень статті 150 ЦПК України слідує, що арешт, як вид забезпечення позову, може бути накладений лише на майно або грошові кошти, які належать саме відповідачу по справі (є власністю відповідача).

При цьому, згідно з інформацією регіонального сервісного центру ГСЦ МВС в Кіровоградській області (філія ГСЦ МВС) від 08 серпня 2023 року № 31/11-П-32, наданою на адвокатський запит щодо надання інформації про зареєстровані транспортні засоби за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , за даними, які містяться в Єдиному державному реєстрі МВС, станом на 07 серпня 2023 року, за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 27.12.2013 року зареєстровано транспортний засіб КІА RIO, 2013 року випуску, об`єм двигуна 1591, про що також свідчить звіт бази МВС України за VIN Z94CC41BAER181225 від 09.08.2023 року, і, зокрема, розділ щодо технічних характеристик транспортного засобу КІА RIO, 2013 року випуску, об`єм двигуна 1591, седан-В, державний номер НОМЕР_1 , та розділ щодо власників транспортного засобу, дані за яким (звітом) наявні у відкритому доступі в мережі Інтернет.

Під забезпеченням позову слід розуміти вжиття судом заходів щодо охорони матеріально-правових інтересів позивача, які гарантують реальне виконання судового рішення, прийнятого за його позовом. Інститут забезпечення позову спрямований проти несумлінних дій відповідача, який може приховати майно чи продати його.

Окрім того, умовою застосування заходів забезпечення позову є достатньо обґрунтоване припущення, що невжиття таких заходів може утруднити чи зробити неможливим виконання судового рішення, а також те, що майно, яке є у відповідача на момент пред`явлення до нього позову може зникнути, зменшитись за кількістю або погіршитись за якістю на момент виконання рішення. Загроза утруднення або неможливості виконання рішення суду наявні і тоді, коли у сторони спору до його вирішення є можливість розпорядитися належним йому майном з метою ухилення від виконання судового рішення.

При цьому, обставин, передбачених ч.ч. 4-10 ст. 150 ЦПК України, які б перешкоджали застосуванню такого виду забезпечення позову, чи обставин, які б свідчили про порушення прав інших осіб, у зв`язку із застосуванням відповідних заходів, - судом не встановлено.

З огляду на викладене вище, керуючись наведеними нормами процесуального права та враховуючи роз`яснення Верховного Суду України, розглядаючи заяву про забезпечення позову в межах доводів, викладених в заяві про забезпечення позову, приймаючи також до уваги, що між сторонами дійсно існує спір майнового характеру про стягнення боргу за договором позики, враховуючи, що відповідач ОСОБА_2 має об`єктивну можливість відчужити належний йому на праві приватної власності автомобіль марки КІА RIO, 2013 року випуску, на користь третіх осіб, що, в свою чергу, може свідчити про можливе порушення законних прав та інтересів позивача та відповідно вчинення відповідачем дій, направлених на ухилення від можливого виконання рішення суду, та є достатніми підставами вважати, що невжиття заходів забезпечення позову, може утруднити виконання можливого рішення суду про задоволення позовних вимог, на підставі чого та з урахуванням вимог розумності та справедливості, забезпечення збалансованості інтересів учасників справи, суд приходить до висновку про обґрунтованість заяви про забезпечення позову, та вважає за необхідне задовольнити заяву позивача про забезпечення позову, застосувавши захід забезпечення позову у вигляді накладення арешту на транспортний засіб автомобіль марки КІА RIO, 2013 року випуску, сірого кольору, державний номерний знак НОМЕР_1 , право власності на який з 27.12.2013 року зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Керуючись ст.ст.149, 150, 153, 353 ЦПК України, суд, -

У Х В А Л И В:

Заяву позивача ОСОБА_1 про забезпеченняпозову поцивільній справі№ 405/5669/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, - задовольнити.

Вжити заходи забезпечення позову по цивільній справі № 405/5669/23 за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення заборгованості за договором позики, шляхом накладення арешту на об`єкт рухомого майна - транспортний засіб автомобіль марки КІА RIO, 2013 року випуску, сірого кольору, об`єм двигуна 1591, державний номерний знак НОМЕР_1 , який з 27.12.2013 року зареєстровано за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , РНОКПП НОМЕР_2 .

Ухвала може бути оскаржена в апеляційному порядку до Кропивницького апеляційного суду шляхом подачі протягом п`ятнадцяти днів з дня її проголошення апеляційної скарги.

У разі, якщо ухвалу було постановлено без повідомлення учасників справи зазначений строк обчислюється з дня складання повного судового рішення.

Ухвала про забезпечення позову підлягає негайному виконанню з дня її постановлення незалежно від її оскарження і відкриття виконавчого провадження.

Дата постановлення ухвали 15 серпня 2023 року.

Строк пред`явлення виконавчого документа до виконання три роки.

Оскарження ухвали про забезпечення позову не зупиняє її виконання, а також не перешкоджає подальшому розгляду справи.

Відповідно до ч. 1 ст. 158 ЦПК України суд може скасувати заходи забезпечення позову з власної ініціативи або за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Суддя Ленінського

районного суду

м. Кіровограда Лілія Андріївна Іванова