Рішення

від 09.08.2023 по справі 395/916/22

НОВОМИРГОРОДСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 395/916/22 Провадження № 2/395/22/2023

Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

09 серпня 2023 року м. Новомиргород

Новомиргородський районний суд Кіровоградської області в складі:

головуючого судді Забуранного Р.А.

при секретарі Притулі О. А.,

за участі прокурора Любченко В. В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Новомиргороді позовом заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новомиргородської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Пурпурівська» про визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації речового права та витребування земельної ділянки-

ВСТАНОВИВ:

До суду із позовом звернувся заступник керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новомиргородської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Пурпурівська» про визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації речового права та витребування земельної ділянки, вказавши, що Новоукраїнською окружною прокуратурою під час здійснення представницької діяльності в порядку ст. 23 Закону України «Про прокуратуру», зокрема вивчення стану законності у сфері земельних відносин, встановлено факт порушення вимог земельного законодавства при передачі земельної ділянки у власність.

Обгрунтовуючи позовну заяву зазначає, що наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.05.2020 № 1198726/14-20-СГ підлягає визнанню незаконним, а земельна ділянка з кадастровим номером 3523886500:02:000:5265, площею 2,0000 га - витребуванню у ОСОБА_2 та ПСП «Агрофірма «Пурпурівська») на користь територіальної громади в особі Новомиргородської міської ради, оскільки неналежно виконуючи повноваження щодо регулювання земельних відносин на ввіреній території, Головним управлінням Держгеокадастру у Кіровоградській області допущено порушення вимог ч. 4 ст. 116 Земельного кодексу України, а у майбутньому ним не вжито заходів на їх усунення, що має наслідком незаконного вибуття земельної ділянки із власності держави.

Тому прокурор просить визнати незаконним та скасувати наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.05.2020 № 11-8726/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2.0000 га (кадастровий номер 3523886500:02:000:5265); витребувати у ОСОБА_2 та Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Пурпурівська» на користь Новомиргородської об`єднаної територіальної громади в особі Новомиргородської міської ради Кіровоградської області земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 3523886500:02:000:5265) в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 21.05.2020 №11-8726/14-20-СГ у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Новомиргородської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (колишньої Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області); скасувати у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державну реєстрацію права приватної власності ОСОБА_2 (РНОКІІП НОМЕР_1 ) та права оренди Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Пурпурівська» (код ЄДРПОУ 03757169) на земельну ділянку з кадастровим номером: 3523886500:02:000:5288, площею 5,8366 га, яка розташована за межами населених пунктів Новомиргородської міської ради (раніше - Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області) Новоукраїнського району Кіровоградської області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2140978835238, номер запису про право власності: 37661154, номери запису про інше речове право: 40666030, з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та права оренди Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Пурпурівська» (код ЄДРПОУ 03757169) на вказану земельну ділянку, а також скасувати у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію вказаної земельної ділянки з кадастровим номером: 3523886500:02:000:5288, площею 5,8366 га, із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даної земельної ділянки речових прав та їх обтяжень; cтягнути з відповідачів на користь Кіровоградської обласної прокуратури (вул. Велика Пермська, 4, м. Кропивницький, код ЄРДПОУ 02910025), судовий збір, сплачений за пред`явлення цього позову, в сумі 7443 грн., зарахувавши його на р/р UА 848201720343100001000004600 в банку - Державна Казначейська служба України м. Київ МФО 820172, код класифікації видатків бюджету - 2800, отримувач - Кіровоградська обласна прокуратура, код ЄДРПОУ 029100254.

03 лютого 2023 року до суду від представника відповідачки ОСОБА_2 - адвоката Назаренка Ю. В. надійшов відзив на позовну заяву в якій останній просив відмовити у задоволенні позову та вказав, що прокурором обрано незаконний та неефективний спосіб захисту. Окрім того, вказує, що Головне управління Держгеокадастру не уповноважене і не має таких обов`язків та можливості, видані накази не є право установчими документами, а є лише підставою для державної реєстрації земельної ділянки та реєстрації прав власності за відповідною особою.

03 лютого 2023 року до суду від представника відповідача ПСП «Агрофірма «Пурпурівська» - адвоката Назаренка Ю. В. надійшов відзив на позовну заяву в якій останній просив відмовити у задоволенні позову в частин вимог до ПСП «Агрофірма «Пурпурівська» та вказав, що позовна вимога про скасування права оренди ні чим не вмотивована, оскільки за нормами ЦК України, ЗК України, ЗУ «Про оренду землі» - договір оренди землі зберігає свою чинність і по відношенню до нового власника.

08 лютого 2023 року до суду від прокурора надійшла відповідь на відзив в якій відкинула аргументи наведені у відзивах та вказала, що в позовній заяві прокурором обрано належний та ефективний спосіб захисту, що призведе до повного відновлення порушеного права держави в особі Новомиргородської міської ради, а тому просить задовольнити позовну заяву повністю.

27 червня 2023 року до суду від представника відповідачів ПСП «Агрофірма «Пурпурівська» та ОСОБА_2 - адвоката Назаренка Ю. В. надійшов письмовий виступ в дебатах в якому останній відкидає аргументи позивача та просить відмовити у задоволенні позову.

Прокурор Любченко В. В. в судовому засіданні позовні вимоги підтримала у повному обсязі з підстав, викладених у позові, та просила суд позов задовольнити повністю.

Відповідачі ОСОБА_2 та ПСП «Агрофірма «Пурпурівська» та їх представник в судове засідання не з`явилися, представник відповідачів - адвокат Назаренко Ю. В. направив у письмових виступах до суду заявив клопотання про розгляд справи без участі відповідачів та їх представника.

Відповідачі ОСОБА_1 та Головне управління Держгеокадастру у Кіровоградській області в судове засідання не з`явилися хоча належним чином були повідомлені про час та місце розгляду справи через оголошення, які розміщені на офіційному веб-сайті Новомиргородського районного суду Кіровоградської області від 09.01.2023 року, від 02.02.2023 року, від 22.02.2023 року, від 10.03.2023 року, від 29.03.2023 року, від 10.04.2023 року, від 24.04.2023 року, від 16.05.2023 року, від 31.05.2023 року, від 20.06.2023 року та від 10.07.2023 року будь-яких заяв чи клопотань до суду не надіслали.

Вивчивши письмові матеріали справи, суд прийшов до висновку, що у задоволенні позову необхідно відмовити за такими обставинами.

Відповідно до ст.41 Конституції України та ст.321 Цивільного кодексу України, кожен має право володіти, користуватися і розпоряджатися своєю власністю. Ніхто не може бути протиправно позбавлений права власності. Право приватної власності є непорушним.

Статтею 41 Конституції України також закріплено, що право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Відповідно до частин першої та другої статті 78 ЗК України право власності на землю - це право володіти, користуватися і розпоряджатися земельними ділянками. Право власності на землю набувається та реалізується на підставі Конституції України, цього Кодексу, а також інших законів, що видаються відповідно до них.

Частиною першою статті 81 ЗК України визначено, що громадяни України набувають права власності на земельні ділянки на підставі: а) придбання за договором купівлі-продажу, ренти, дарування, міни, іншими цивільно-правовими угодами; б) безоплатної передачі із земель державної і комунальної власності; в) приватизації земельних ділянок, що були раніше надані їм у користування; г) прийняття спадщини; ґ) виділення в натурі (на місцевості) належної їм земельної частки (паю).

Відповідно до пункту «а» частини третьої статті 22 ЗК України землі сільськогосподарського призначення передаються у власність та надаються у користування громадянам - для ведення особистого селянського господарства, садівництва, городництва, сінокосіння та випасання худоби, ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

Відповідно до ч. 1-4 ст.116 ЗК України, громадяни та юридичні особи набувають права власності та права користування земельними ділянками із земель державної або комунальної власності за рішенням органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування в межах їх повноважень, визначених цим Кодексом або за результатами аукціону.

Набуття права на землю громадянами та юридичними особами здійснюється шляхом передачі земельних ділянок у власність або надання їх у користування.

Безоплатна передача земельних ділянок у власність громадян провадиться у разі, зокрема, одержання земельних ділянок із земель державної і комунальної власності в межах норм безоплатної приватизації, визначених цим Кодексом.

Передача земельних ділянок безоплатно у власність громадян у межах норм, визначених цим Кодексом, провадиться один раз по кожному виду використання.

Згідно з п. б ч.1 ст.121 ЗК України, громадяни України мають право на безоплатну передачу їм земельних ділянок із земель державної або комунальної власності для ведення особистого селянського господарства в розмірі не більше 2,0 гектара.

Порядок безоплатної приватизації земельних ділянок громадянами, погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок та повноваження органів виконавчої влади в частині погодження проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок регулюється статтями 118, 186-1 ЗК України.

Відповідно до положень ст.387 ЦК України власник має право витребувати своє майно від особи, яка незаконно, без відповідної правової підстави заволоділа ним.

Якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача у всіх випадках (ч.3 ст.388 ЦК України).

Судом встановлено, що Наказом Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.05.2020 року № 11-8726/14-20-СГ за результатами розгляду колективного звернення (в т.ч. і заяви ОСОБА_1 ) затверджено документацію із землеустрою та надано ОСОБА_1 у власність земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3523886500:02:000:5265, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області (на даний час входить до складу Новомиргородської міської ради (ОТГ) Кіровоградської області).(Т. 1 а.с.31)

На підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.05.2020 року № 11-8726/14-20-СГ державним реєстратором Новомиргородської районної державної адміністрації Немировською Л.Є. 03.06.2020 року зареєстровано право власності за ОСОБА_1 на вказану земельну ділянку, що підтверджується копією рішення про державну реєстрацію від 05.06.2021 року, що підтверджується інформаційною довідкою №311642682 від 05.10.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. (Т. 1 а.с.39-41)

У подальшому, на підставі договору купівлі-продажу від 19.06.2020 року, посвідченого приватним нотаріусом Новоукраїнського районного нотаріального округу Кіровоградської області, зазначену земельну ділянку ОСОБА_1 відчужено на користь ОСОБА_2 , що підтверджується копією договору купівлі-продажу земельної ділянки від 19.06.2020 року.(Т. 1 а.с.)

05.08.2020 року державним реєстратором згідно заяви ОСОБА_4 (довіреної особи ОСОБА_2 ) проведено державну реєстрацію об`єднання земельних ділянок. В результаті вказаних дій земельні ділянки кадастрові номери 3523886500:02:000:5264, 3523886500:02:000:5265 та 3523886500:02:000:5266 об`єднались в земельну ділянку кадастровий номер 3523886500:02:000:5288 площею 5,8366 га., що підтверджується копією інформаційної довідки №313305679 від 25.10.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. (Т. 1 а.с. 51-53)

При цьому в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, згідно рішення державного реєстратора № 534997743 від 07.08.2020 року, закрито розділи та реєстраційні справи за реєстраційним номером 52535766 (колишня земельна ділянка кадастровий номер 3523886500:02:000:5265) та відповідно вказані земельні ділянки як об`єкти цивільних прав перестали існувати, що підтверджується копією інформаційної довідки №313291238 від 25.10.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. (Т. 1 а.с. 42)

25.01.2021 року між ОСОБА_2 та Приватним сільськогосподарським підприємством «Агрофірма «Пурпурівська»» укладено договір оренди № 49 земельної ділянки з кадастровим номером 3523886500:02:000:5288 площею 5,8366 га, про що в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно внесено відповідний запис про інше речове право № 40666030 від 10.02.2021 року, що підтверджується копією договору оренди земельної ділянки №49 від 25.01.2021 року та копією інформаційної довідки №313305679 від 25.10.2022 року з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна. (Т. 1 а.с. 47-53)

Згідно відомостей Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна ОСОБА_1 (РНОКПП НОМЕР_2 ) на підставі наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 12.05.2020 року № 11-7694/14-20-СГ отримав у приватну власність земельну ділянку площею 1,9353 га (кадастровий номер 3520580500:02:000:5092) для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Бовтиської сільської ради Олександрівського району Кіровоградської області. (Т.1 а.с. 36, 55-56)

Зазначене підтверджує, що ОСОБА_1 на час отримання спірної земельної ділянки (наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.05.2020 року № 11-8726/14-20-СГ) використав своє право на безоплатне отримання у власність земельної ділянки для ведення особистого селянського господарства в межах норм безоплатної передачі земельних ділянок для даного виду використання (наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 12.05.2020 року № 11-7694/14-20- СГ).

Водночас, з приводу самостійної позовної вимоги прокурора про визнання незаконним та скасування наказу Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.05.2020 року № 11-8726/14-20-СГ, яким затверджено проект землеустрою та надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку площею 2,0000 га з кадастровим номером 3523886500:02:000:5265, з цільовим призначенням - для ведення особистого селянського господарства, розташовану на території Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області, суд зазначає таке.

Власник з дотриманням вимог статті 388 Цивільного кодексу України може витребувати належне йому майно від особи, яка є останнім його набувачем, незалежно від того, скільки разів це майно було відчужене до того, як воно потрапило у володіння останнього набувача. Для такого витребування не потрібно визнавати недійсними рішення органів державної влади чи місцевого самоврядування, які вже були реалізовані і вичерпали свою дію, оскаржувати весь ланцюг договорів та інших правочинів щодо спірного майна.

У спорах про витребування майна суд встановлює обставини незаконного вибуття майна власника на підставі наданих сторонами належних, допустимих і достатніх доказів. При цьому, закон не вимагає встановлення судом таких обставин у іншій судовій справі, зокрема не вимагає визнання незаконними рішень, відповідно до яких відбулось розпорядження майном на користь фізичних осіб, у яких на підставі цих рішень виникли права.

Оскільки вимога про визнання наказу ГУ Держгеокадастру незаконним та його скасування не є ефективним способом захисту, адже задоволення такої вимоги не призвело б до відновлення володіння відповідною земельною ділянкою, то така вимога не є нерозривно пов`язаною з вимогою про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння. При цьому, позивач у межах розгляду справи про витребування земельної ділянки із чужого незаконного володіння вправі посилатися, зокрема, на незаконність зазначеного наказу без заявлення вимоги про визнання його незаконним та скасування, оскільки таке рішення за умови його невідповідності закону не тягне правових наслідків, на яке воно спрямоване.

Вказана правова позиція викладена у постанові Великої Палати Верховного Суду в Постанові від 11.02.2020 у справі №922/614/19 (провадження №12-157гс19).

Враховуючи вказане, позовна вимога прокурора про визнання незаконним та скасуваня наказ Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області від 21.05.2020 № 11-8726/14-20-СГ «Про затвердження документації із землеустрою та надання земельної ділянки у власність», яким надано у власність ОСОБА_1 земельну ділянку, площею 2.0000 га (кадастровий номер 3523886500:02:000:5265), задоволенню не підлягає, оскільки не є ефективним способом захисту та не призведе до відновлення порушеного права.

Розглядаючи справи щодо застосування положень статті 388 ЦК України у поєднанні з положеннями статті 1 Першого Протоколу до Конвенції, суди повинні самостійно, з урахуванням усіх встановлених обставин справи дійти висновку про наявність підстав для втручання у мирне володіння майном особи, що набула це майно за відплатним договором, виходячи з принципів мирного володіння майном (постанова Великої Палати Верховного Суду від 07 листопада 2018 року у справі № 488/6211/14-ц), а також надати оцінку тягаря, покладеного на цю особу таким втручанням. Такими обставинами можуть бути, зокрема, підстави та процедури набуття майна добросовісним набувачем, порівняльна вартість цього майна з майновим станом особи, спрямованість волевиявлення учасників правовідносин та їх фактичні наміри щодо цього майна тощо. (п.58,70,95 Постанови ВПВС від 14 грудня 2022 року у справі № 461/12525/15-ц)

Можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно). Добросовісність є однією із загальних засад цивільного законодавства (пункт 6 частини першої статті 3 ЦК України). На необхідність оцінювати наявність або відсутність добросовісності зареєстрованого володільця нерухомого майна неодноразово звертала увагу Велика Палата Верховного Суду. Добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном. Конструкція, за якої добросовісний набувач втрачає такий статус всупереч приписам статті 388 ЦК України, а, відтак, втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний та надмірний тягар (п.6.9., 6.43, 6.53. Постанови ВПВС від 02 листопада 2021 року Справа № 925/1351/19).

Правила частини першої статті 388 ЦК України стосуються випадків, коли набувач за відплатним договором придбав майно в особи, яка не мала права його відчужувати, про що набувач не знав і не міг знати (добросовісний набувач). У такому випадку власник має право витребувати це майно від набувача лише в разі, якщо майно: 1) було загублене власником або особою, якій він передав майно у володіння; 2) було викрадене у власника або особи, якій він передав майно у володіння; 3) вибуло з володіння власника або особи, якій він передав майно у володіння, не з їхньої волі іншим шляхом. У частині третій цієї ж статті передбачено самостійне правило: якщо майно було набуте безвідплатно в особи, яка не мала права його відчужувати, власник має право витребувати його від добросовісного набувача в усіх випадках. За змістом частини п`ятої статті 12 Цивільного кодексу України добросовісність набувача презюмується, тобто незаконний набувач вважається добросовісним, поки не буде доведено протилежне.

Якщо судом буде встановлено, що набувач знав чи міг знати про наявність перешкод до вчинення правочину, в тому числі про те, що продавець не мав права відчужувати майно, це може свідчити про недобросовісність набувача й є підставою для задоволення позову про витребування у нього майна (пункти 28, 29 постанови Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі № 907/50/16 (провадження № 12-122гс18).

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 30 листопада 2022 року в справі № 522/14900/вказано, що:

«можливість витребування майна з володіння іншої особи законодавець ставить у залежність насамперед від змісту правового зв`язку між позивачем та спірним майном, його волевиявлення щодо вибуття майна, а також від того, чи є володілець майна добросовісним чи недобросовісним набувачем та від характеру набуття майна (оплатно чи безоплатно) (постанова Великої Палати Верховного Суду від 2 листопада 2021 року у справі № 925/1351/19 (провадження № 12-35гс21).

Право власника на витребування майна від добросовісного набувача на підставі частини першої статті 388 ЦК України залежить від того, у який спосіб майно вибуло з його володіння. Ця норма передбачає вичерпне коло підстав, коли за власником зберігається право на витребування свого майна від добросовісного набувача. Однією з таких підстав є вибуття майна з володіння власника або особи, якій він передав майно, не з їхньої волі іншим шляхом (див.: постанову Великої Палати Верховного Суду від 26 листопада 2019 року у справі № 914/3224/16 (провадження № 12-128гс19).

Добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень (пункт 38 постанови Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17).

Таким чином, конструкція, за якою добросовісний набувач втрачає майно і сам змушений шукати способи компенсації своїх втрат, є неприйнятною та покладає на добросовісного набувача індивідуальний і надмірний тягар. Факт незаконного відчуження та допущення продажу майна не може породжувати правових наслідків для добросовісного набувача.

З урахуванням обставин цієї справи суд прийшов до висновку, що задоволення вимог про витребування з володіння відповідачки земельної ділянки становитиме непропорційне втручання у право на мирне володіння майном, що є порушенням статті 1 Першого протоколу до Конвенції.

Надані сторонами письмові докази доводять той факт, що земельна ділянка вибула з державної власності на підставі прийнятого наказу відповідальної особи, тобто з волі держави.

В той же час громадянка ОСОБА_2 є добросовісним набувачем нерухомого майна, що також визнає і сторона позивача у позовній заяві, і вимога про витребування у неї цього майна є неприйнятною у зв`язку із тим, що добросовісний набувач не може відповідати у зв`язку із порушеннями інших осіб, допущеними в рамках процедур, спеціально призначених для запобігання шахрайства при вчиненні правочинів з нерухомим майном.

Таким чином, суд приходить до висновку, що у задоволенні вимоги про витребування у ОСОБА_2 та Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Пурпурівська» на користь Новомиргородської об`єднаної територіальної громади в особі Новомиргородської міської ради Кіровоградської області земельну ділянку площею 2,0000 га (кадастровий номер 3523886500:02:000:5265) в координатах, межах та конфігурації, що була передана наказом Головного управління Держгеокадастру в Кіровоградській області від 21.05.2020 №11-8726/14-20-СГ у власність ОСОБА_1 для ведення особистого селянського господарства із земель сільськогосподарського призначення державної власності, що розташована на території Новомиргородської міської ради Новоукраїнського району Кіровоградської області (колишньої Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області)

Оскільки у задоволенні первісної вимоги судом відмовлено, тому у задоволені похідної вимоги про скасування у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Держаному реєстрі Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна державної реєстрації права приватної власності ОСОБА_2 (РНОКІІП НОМЕР_1 ) та права оренди Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Пурпурівська» (код ЄДРПОУ 03757169) на земельну ділянку з кадастровим номером: 3523886500:02:000:5288, площею 5,8366 га, яка розташована за межами населених пунктів Новомиргородської міської ради (раніше - Пурпурівської сільської ради Новомиргородського району Кіровоградської області) Новоукраїнського району Кіровоградської області, реєстраційний номер об`єкту нерухомого майна: 2140978835238, номер запису про право власності: 37661154, номери запису про інше речове право: 40666030, з одночасним припиненням права приватної власності ОСОБА_2 (РНОКПП НОМЕР_1 ) та права оренди Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Пурпурівська» (код ЄДРПОУ 03757169) на вказану земельну ділянку, та скасування у Державному земельному кадастрі державну реєстрацію вказаної земельної ділянки з кадастровим номером: 3523886500:02:000:5288, площею 5,8366 га, із одночасним припиненням у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно та Реєстрі прав власності на нерухоме майно, Державному реєстрі Іпотек, Єдиному реєстрі заборон відчуження об`єктів нерухомого майна усіх зареєстрованих щодо даної земельної ділянки речових прав та їх обтяжень, також слід відмовити.

За ч.3 ст.10 ЗУ «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» Державний реєстратор, у тому числі, встановлює відповідність заявлених прав і поданих/отриманих документів вимогам законодавства, а також відсутність суперечностей між заявленими та вже зареєстрованими речовими правами на нерухоме майно та їх обтяженнями, зокрема: відповідність відомостей про речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що містяться у Державному реєстрі прав, відомостям, що містяться у поданих/отриманих документах. Враховуючи положення зазначеної норми державний реєстратор прав зобов`язаний перевірити наявність/відсутність вже зареєстрованого права власності на земельну ділянку отриману в порядку ст.116,118,121 ЗК України і при нагоді відмовити у реєстрації права у зв`язку із тим, що за особою вже зареєстровано право власності.

Таким чином, суд не може задовольнити позов про витребування спірного нерухомого майна у добросовісного набувача ( ОСОБА_2 ) з підстав, передбачених статтею 388 ЦК України, оскільки у випадку задоволення позову, на відповідача покладатиметься додатковий обов`язок, крім відомостей, що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, перевіряти та аналізувати також обставини правомірності попередніх переходів майна, зокрема, обставини вибуття майна з володіння позивача.

З огляду на вищевикладене, зваживши у сукупності наведені вище обставини та дослідивши підтверджуючі їх докази, суд прийшов до висновку, що в позові слід відмовити з тих підстав, що за встановлених судом обставин майно у відповідача, як у добросовісного набувача, не може бути витребувано в порядку статей 387, 388 ЦК України, а права позивача в зв`язку з цим захисту не підлягають.

Керуючись ст.ст. 258-259, 263-265, 273, 352, 354, 355 ЦПК України, суд,-

УХВАЛИВ:

У задоволенні позову заступника керівника Новоукраїнської окружної прокуратури в інтересах держави в особі Новомиргородської міської ради до Головного управління Держгеокадастру у Кіровоградській області, ОСОБА_1 , ОСОБА_2 , Приватного сільськогосподарського підприємства «Агрофірма «Пурпурівська» про визнання незаконним та скасування наказу, скасування державної реєстрації речового права та витребування земельної ділянки - відмовити.

Апеляційна скарга на рішення суду подається протягом тридцяти днів з дня його проголошення безпосередньо до суду апеляційної інстанції.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частину судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження рішення суду - якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.

Суддя: Р. А. Забуранний

Повний текст судового рішення виготовлений 18 серпня 2023 року.