Справа № 755/10324/23
Провадження №2/755/5130/23
У х в а л а
Іменем України
про залишення позовної заяви без руху
"18" серпня 2023 р. м. Київ
Суддя Дніпровського районного суду міста Києва Коваленко І.В., перевіривши виконання вимог ст.ст. 175, 177 ЦПК України у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_1 ) до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інша думка» (місцезнаходження: 02125, м.Київ, бульвар Перова, буд.24-А, кв.14), ОСОБА_2 (адреса місця реєстрації: АДРЕСА_2 ) про захист честі, гідності та ділової репутації, -
в с т а н о в и в :
18.07.2023 року до Дніпровського районного суду м. Києва надійшла позовна заява ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інша думка», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації, яка 18.07.2023 року була передана у провадження судді Коваленко І.В. у відповідності до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями.
Відповідно до заявлених позовних вимог, позивач просить суд:
«1.Визнати недостовірною та такою, що порушує права ОСОБА_1 на повагу до його честі, гідності та ділової репутації, розповсюджену Товариством з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інша думка», ОСОБА_2 інформацію у телеграм-каналі «ІНФОРМАЦІЯ_2» ІНФОРМАЦІЯ_1 за посиланням ІНФОРМАЦІЯ_3 від 04.03.2023 р. на: 1хв. 37 сек. (час), цитування автора (пряма мова): «ІНФОРМАЦІЯ_4».
2. Зобов`язати Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інша думка», ОСОБА_2 спростувати поширену відносно ОСОБА_1 недостовірну інформацію та протягом десяти днів з дати набранням рішення суду законної сили розмістити у телеграм-каналі «Інша думка» ІНФОРМАЦІЯ_1 спростування недостовірної інформації під заголовком: «ІНФОРМАЦІЯ_5», текст наступного змісту: «ІНФОРМАЦІЯ_6».
3. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інша думка», ОСОБА_2 моральну шкоду за розповсюдження недостовірної інформації в розмірі 250 000 грн.
4. Стягнути з Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інша думка», ОСОБА_2 судовий збір за подання позовної заяви та витрати за надання правової допомоги.»
01.08.2023 року, згідно ч. 7 ст. 187 ЦПК України, від Головного управління статистики у м.Києві (ГУС у м.Києві) надійшли відомості з Єдиного державного реєстру підприємств та організацій про те, що станом на 28.07.2023 року в ЄДРПОУ значиться Товариство з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інша думка», ідентифікаційний код: 44582060; правовий статус суб`єкта - юридична особа.
15.08.2023 року, згідно ч. 7 ст. 187 ЦПК України, від Управління адміністративних послуг Конотопської міської ради Сумської області отримана інформація про реєстрацію позивача ОСОБА_1 та відповідача ОСОБА_2 за адресами, зазначеними у позовній заяві.
Вивчивши позовну заяву та додані до неї документи, приходжу наступного.
Статтею 4 Цивільного процесуального кодексу України передбачено, що кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.
Статтею 175 Цивільного процесуального кодексу України визначені основні вимоги до позовної заяви, які мають бути дотримані особами, які звертаються до суду за захистом своїх прав та інтересів шляхом пред`явлення позову до суду.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 175 ЦПК України у позовній заяві позивач викладає свої вимоги щодо предмета спору та їх обґрунтування.
Згідно з положеннями п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: зміст позовних вимог: спосіб (способи) захисту прав або інтересів, передбачений законом чи договором, або інший спосіб (способи) захисту прав та інтересів, який не суперечить закону і який позивач просить суд визначити у рішенні; якщо позов подано до кількох відповідачів - зміст позовних вимог щодо кожного з них;
Відповідно до абз. 1 п. 6 Постанови пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи» (далі - Постанова) позови про захист гідності, честі чи ділової репутації вправі пред`явити фізична особа у разі поширення про неї недостовірної інформації, яка порушує її особисті немайнові права, а також інші заінтересовані особи (зокрема, члени її сім`ї, родичі), якщо така інформація прямо чи опосередковано порушує їхні особисті немайнові права.
Захищаючи свої права, особа, щодо якої поширено недостовірну інформацію, має довести факт того, що таке поширення інформації порочить його честь, гідність і ділову репутацію.
Якщо говорити про поширення негативної інформації в мережі інтернет, то відповідачем у такій справі є автор відповідного інформаційного матеріалу та власник веб-сайту/порталу. При цьому саме позивач (людина, яка захищає своє чесне ім`я) зобов`язаний знайти і встановити дані цих осіб, оскільки ця інформація повинна бути відображена в позовній заяві (ст. 119 ЦК України).
Разом з цим, вказана позовна заява не відповідає п. 4 ч. 3 ст. 175 ЦПК України та положенням Постанови пленуму Верховного суду України № 1 від 27.02.2009 «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», оскільки з прохальної частини позовної заяви вбачається, що позивачем не конкретизовано позовних вимог, а саме не зазначено яку саме інформацію позивач просить визнати недостовірною та спростувати її.
Згідно позовних вимог, позивач вимагає також аби відповідачі публічно вибачились перед ним на власних сторінках в мережа інтернет.
З цього приводу суд звертає увагу позивача на те, що згідно абз. 2 п. 26 Постанови Пленуму Верховного Суду України №1 від 27.02.2009 року «Про судову практику у справах про захист гідності та честі фізичної особи, а також ділової репутації фізичної та юридичної особи», суд не вправі зобов`язувати відповідача вибачатися перед позивачем у тій чи іншій формі, оскільки примусове вибачення як спосіб судового захисту гідності, честі чи ділової репутації за поширення недостовірної інформації не передбачено у статтях 16, 277 ЦК України.
Поряд із цим, суд зазначає, що вказане наведене роз`яснення щодо вимог про вибачення здійснене судом в межах вище наведених положень ч. 5 ст. 12 ЦПК України і позивач вправі не виправляти позов у цій частині та залишити відповідну позовну вимогу й доводити перед судом її спроможність та правозгідність.
Крім іншого, позивач просить стягнути з відповідачів 250000,00 грн. у відшкодування моральної шкоди, однак вказана позовна вимога не містить зазначення позивача про те, чи заявлено цю вимогу як солідарний обов`язок відповідачів, чи в рівних частинах, чи з кожного з відповідачів.
При цьому, позовні вимоги в частині стягнення моральної шкоди позивачем не обґрунтовано та не надано доказів на їх підтвердження.
У відповідності до п. 5 ч. 3 ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, якими позивач обґрунтовує свої вимоги; зазначення доказів, що підтверджують вказані обставини.
За приписами ч. 5 ст. 177 Цивільного процесуального кодексу України позивач зобов`язаний додати до позовної заяви всі наявні в нього докази, що підтверджують обставини, на яких ґрунтуються позовні вимоги (якщо подаються письмові чи електронні докази позивач може додати до позовної заяви копії відповідних доказів).
Згідно з ч. 2 ст. 83 ЦПК України позивач, особи, яким законом надано право звертатися до суду в інтересах інших осіб, повинні подати докази разом з поданням позовної заяви.
До позовної заяви позивачем долучено CD-R диск, однак без зазначення його змісту.
У додатках до позовної заяви позвачем зазначено, що цей диск містить електронні докази, в той же час відсутня будь-яка конкретизація змісту такого електронного доказу, його походження, інше.
Статтею 100 ЦПК України визначено, що електронними доказами є інформація в електронній (цифровій) формі, що містить дані про обставини, що мають значення для справи, зокрема, електронні документи (в тому числі текстові документи, графічні зображення, плани, фотографії, відео- та звукозаписи тощо), веб-сайти (сторінки), текстові, мультимедійні та голосові повідомлення, метадані, бази даних та інші дані в електронній формі. Такі дані можуть зберігатися, зокрема, на портативних пристроях (картах пам`яті, мобільних телефонах тощо), серверах, системах резервного копіювання, інших місцях збереження даних в електронній формі (в тому числі в мережі Інтернет). Електронні докази подаються в оригіналі або в електронній копії, засвідченій електронним підписом, прирівняним до власноручного підпису відповідно до Закону України «Про електронні довірчі послуги». Законом може бути передбачено інший порядок засвідчення електронної копії електронного доказу. Учасники справи мають право подавати електронні докази в паперових копіях, посвідчених у порядку, передбаченому законом. Паперова копія електронного доказу не вважається письмовим доказом. Учасник справи, який подає копію електронного доказу, повинен зазначити про наявність у нього або іншої особи оригіналу електронного доказу. Якщо подано копію (паперову копію) електронного доказу, суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи може витребувати у відповідної особи оригінал електронного доказу. Якщо оригінал електронного доказу не подано, а учасник справи або суд ставить під сумнів відповідність поданої копії (паперової копії) оригіналу, такий доказ не береться судом до уваги.
Таким чином, позивачу слід подати електронний документ - CD-R диск, про який останній зазначає як додаток у позові, з дотриманням положень ст. 100 ЦПК України.
Крім того, суд звертає увагу, що на обґрунтування позовних вимог позивачем долучено до позову матеріалі, які викладені іноземною мовою, що суд вважає неприйнятним, а тому в обґрунтування позову та на виконання вимог ухвали суду про залишення позову без руху позивач має здійснити переклади матеріалів.
Згідно ч. 1 ст. 9 ЦПК України, цивільне судочинство в судах провадиться державною мовою.
За змістом ч. 1 ст. 12 Закону України «Про судоустрій і статус суддів», судочинство і діловодство в судах України проводяться державною мовою.
Статтею 10 Конституції України визначено, що державною мовою в Україні є українська мова.
Відповідно до ст. 14 Закону України «Про забезпечення функціонування української мови як державної», у судах України судочинство провадиться, а діловодство здійснюється державною мовою. Суди ухвалюють рішення та оприлюднюють їх державною мовою у порядку, встановленому законом.
Також зазначеним законом передбачений порядок державного контролю за застосуванням державної мови органами державної влади.
Для виправлення недоліку щодо форми та змісту позовної заяви в частині застосування іноземної мови, позивач має здійснити переклад матеріалів доданих до позову на державну мову із залишенням роздруківок першоджерела, що в свою чергу забезпечить учасникам справи, які достатньою мірою володіють цією іноземною мовою, можливість пересвідчить у правильності перекладу.
Відповідно до ч.1 ст. 185 Цивільного процесуального кодексу України, суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.
За таких обставин, суддя приходить до висновку, про необхідність залишення позовної заяви без руху та надати строк позивачу для усунення зазначених в ухвалі недоліків, оскільки позовна заява не відповідає вимогам процесуального закону.
На підставі викладеного та керуючись ст.ст. 95, 100, 175, 177, 185 ЦПК України, суддя -
п о с т а н о в и в :
Позовну заяву ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Інформаційне агентство «Інша думка», ОСОБА_2 про захист честі, гідності та ділової репутації - залишити без руху.
Надати можливість позивачу виправити недоліки в строк не більше ніж п`ять днів з дня отримання позивачем ухвали, про що у вказаний термін надати суду документальні підтвердження.
Попередити, що у випадку не виконання вимог цієї ухвали, позовна заява буде вважатися неподаною та підлягає поверненню.
Суддя:
Суд | Дніпровський районний суд міста Києва |
Дата ухвалення рішення | 18.08.2023 |
Оприлюднено | 21.08.2023 |
Номер документу | 112889390 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах про захист немайнових прав фізичних осіб, з них до засобів масової інформації |
Цивільне
Дніпровський районний суд міста Києва
Коваленко І. В.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні