Повістка

від 27.07.2023 по справі 908/63/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

номер провадження справи 24/23/23

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД ЗАПОРІЗЬКОЇ ОБЛАСТІ

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

27.07.2023 Справа № 908/63/23

м.Запоріжжя Запорізької області

Господарський суд Запорізької області у складі судді Азізбекян Тетяни Анатоліївни, за участю секретаря судового засідання Вака В.С., розглянувши засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТОС-2021 про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу у справі № 908/63/23

за позовом: Заступника керівника Запорізької обласної прокуратури (вул. Матросова, 29а, м. Запоріжжя, 69005, ідентифікаційний код 02909973) в інтересах держави в особі Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 60, с. Новоолександрівка, Запорізький район, Запорізька область, 70433, ідентифікаційний код 04352842)

до відповідача 1: Запорізької районної державної адміністрації Запорізької області (вул. Центральна, буд. 192, смт. Кушугум, Запорізький район, Запорізька область, 70450 адреса для листування вул. Істоміна, 8, м. Запоріжжя, 69089, ідентифікаційний код 20488417),

до відповідача 2: Товариства з обмеженою відповідальністю ТОС-2021 (юридична адресу: вул. Криворізька, буд. 31, кв. 53, м. Запоріжжя, 69039; адреса зазначена у позові: вул. Автозаводська, буд. 50а, кв. 117, м. Запоріжжя, 69037 ідентифікаційний код 37834692),

про визнання недійсними розпоряджень, додаткових договорів, повернення земельної ділянки

за участю представників:

прокурор: Борін А.Б., прокурор відділу Запорізької обласної прокуратури, служби посвідчення № 058612 від 14.12.2020,

від позивача: не прибув,

від відповідача 1: не прибув,

від відповідача 2 (заявника): Леліков С.О., адвокат, ордер серія АР № 1111256 від 23.01.2023.

УСТАНОВИВ:

Рішенням Господарського суду Запорізької області від 26.06.2023 у справі № 908/63/23 у позові відмовлено.

06.07.2023 на адресу Господарського суду Запорізької області надійшла заява Товариства з обмеженою відповідальністю ТОС-2021 про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу, у якій останній просить суд стягнути з позивача 24000,00 грн витрати, понесені відповідачем під час розгляду господарської справи № 908/63/23, пов`язані з наданням послуг на професійну правничу допомогу.

Протоколом передачі судової справи раніше визначеному складу суду від 06.07.2023 вказану заяву у справі № 908/63/23 передано на розгляд судді Азізбекян Т.А.

Ухвалою Господарського суду Запорізької області від 07.07.2023 заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТОС-2021 про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу у справі № 908/63/23 прийнято до розгляду. Призначено розгляд заяви на 17.07.2023 о 15 год. 10 хв.

14.07.2023 на електронну адресу та 17.07.2023 поштову адресу суду від Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області надійшли заперечення щодо заяви представника відповідача про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу з позивача від 13.07.2023 № 06.1-05/886, у якій останній просить суд визнати розмір витрат на правничу допомогу необґрунтованими та завищеним, зменшити розмір на правничу допомогу до 3000,00 грн, у задоволенні заяви представника відповідача про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу з Новоолександрівської сільської ради відмовити, визнати суб`єктом щодо сплати витрат на правничу допомогу, згідно заяви представника відповідача Запорізьку обласну прокуратуру.

17.07.2023 Запорізькою обласною прокуратурою подані до суду заперечення від 17.07.2023 № 12-1557-22 на заяву про стягнення судових витрат на правничу допомогу, в яких остання просить суд відмовити у задоволенні заяви представника відповідача-2 про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу, зменшити суму судових витрат на правову (правничу) допомогу.

Ухвалою суду від 17.07.2023 відкладено розгляд заяви на 27.07.2023 о 13 год. 00 хв.

Представник відповідача 2 підтримав у повному обсязі заяву та просить стягнути з Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОС-2021 судові витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 24 000,00 грн.

Позивач в судове засідання не прибув, свою правову позицію виклав у запереченнях щодо заяви представника відповідача 2 про відшкодування витрат на правову (правничу) допомогу з позивача від 13.07.2023 № 06.1-05/886.

Прокурор не погоджується із заявою відповідача 2 про стягнення 24000,00 грн. витрат на професійну правничу допомогу адвоката з підстав, викладених у запереченнях. Просить суд зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

В засіданні 27.07.2023 судом, в порядку ст. 240 ГПК України, проголошено вступну та резолютивну частини додаткового рішення. Суд повідомив строк виготовлення повного тексту рішення та роз`яснив порядок і строк його оскарження.

Дослідивши заяву відповідача - 2 про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, додані останнім документи на підтвердження понесення цих витрат, суд вважає, що заява підлягає задоволенню з таких підстав.

Згідно ч. ч. 1, 3 ст. 123 ГПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, зокрема, витрати на професійну правничу допомогу.

Частиною 8 ст. 129 ГПК України передбачено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо). Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду, за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

Згідно ч. 1 ст. 221 Господарського процесуального кодексу України, якщо сторона з поважних причин не може до закінчення судових дебатів у справі подати докази, що підтверджують розмір понесених нею судових витрат, суд за заявою такої сторони, поданою до закінчення судових дебатів у справі, може вирішити питання про судові витрати після ухвалення рішення по суті позовних вимог.

Адвокатом С.О. Леліковим, у тексті відзиву на позовну заяву від 09.02.2023 подано до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які він очікував понести у зв`язку із розглядом справи. В судовому засіданні під час дебатів та в письмово викладених дебатах до їх закінчення було повідомлено суд про подання доказів на протязі п`яти днів після ухвалення судом рішення.

Оскільки ухвалення судового рішення відбулося 26.06.2023, строк на подання відповідних доказів визначений як 01.07.2023, який є вихідним днем та відповідно переноситься на перший робочий день - 03.07.2023. Отже, дана заява подана у строк, встановлений ч. 8 ст. 129 ГПК України.

Положеннями статті 59 Конституції України встановлено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Право особи на отримання правової допомоги під час розгляду справи господарськими судами гарантоване статтею 131-2 Конституції України, статтею 16 Господарського процесуального кодексу України, відповідними положеннями Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність".

Однією з основних засад (принципів) господарського судочинства є відшкодування судових витрат сторони, на користь якої ухвалене судове рішення (пункт 12 частини 3 статті 2 Господарського процесуального кодексу України).

Метою впровадження цього принципу є забезпечення особі можливості ефективно захистити свої права в суді, ефективно захиститись у разі подання до неї необґрунтованого позову, а також стимулювання сторін до досудового вирішення спору.

Відповідно ст. 126 ГПК України, витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на професійну правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу професійну правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката, визначається згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат. Для визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги. Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи. У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на професійну правничу допомогу адвоката, які підлягають розподілу між сторонами. Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами.

Відповідно ст. 1 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", договір про надання правової допомоги це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

Відповідно до статті 19 зазначеного Закону, видами адвокатської діяльності, зокрема, є: надання правової інформації, консультацій і роз`яснень з правових питань, правовий супровід діяльності юридичних і фізичних осіб, органів державної влади, органів місцевого самоврядування, держави; складення заяв, скарг, процесуальних та інших документів правового характеру; представництво інтересів фізичних і юридичних осіб у судах під час здійснення цивільного, господарського, адміністративного та конституційного судочинства, а також в інших державних органах, перед фізичними та юридичними особами.

Відповідно ст. 30 Закону України "Про адвокатуру та адвокатську діяльність", гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Таким чином, визначаючи розмір суми, яка підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, необхідно враховувати, зокрема, встановлений в самому договорі розмір та/або порядок обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність".

На підтвердження здійснення витрат на оплату послуг адвоката, представником позивача надано: детальний опис робіт (наданих послуг) адвокатом від 03.07.2023; копію договору про надання правової допомоги від 23.01.2022 № ДБ-37, копії рахунків-фактур від 23.01.2023 № ДБ-37/1, від 30.03.2023 № ДБ-37/2, від 26.06.2023 № ДБ-37/3; копії платіжних інструкцій від 16.03.2023 № 722, від 06.04.2023 № 725, від 29.06.2023 № 727, копію акта приймання-здачі послуг від 03.07.2023 № ДБ-37.

Матеріалами справи підтверджено, що 23.01.2023 між Товариством з обмеженою відповідальністю «ТОС 2021» (Клієнт) та Адвокатським об`єднанням «Юридична практика» (Адвокатське об`єднання) було укладено договір про надання правової допомоги № ДБ-37 з додатком № 1 (протокол узгодження договірної ціни, за умовами якого (п. 1.1.) Клієнт доручає, а Адвокатське об`єднання на підставі звернення Клієнта приймає на себе зобов`язання надавати правову (правничу, юридичну) допомогу в обсязі та на умовах, передбачених даним Договором.

Відповідно до п. 1.3 договору, предметом даного Договору є: представництво інтересів Клієнта по господарській справі № 908/63/23 в судах всіх інстанцій, а також представництво в органах, установах., організаціях всіх форм власності й підпорядкування в тому числі в органах місцевого самоврядування та правоохоронних органах.

У розділі 7 договору сторонами обумовлено ціна договору, порядок розрахунків, порядок оплати та приймання наданих послуг.

Так, за надання правової (правничої) допомоги, що надаються Адвокатським об`єднанням, Клієнт сплачує гонорар та компенсує фактичні витрати, пов`язані з наданням правової допомоги, та необхідні для виконання цього Договору (п. 7.2.).

В даному договорі встановлений фіксований розмір гонорару та/або погодинна оплата гонорару, розмір якого визначається згідно тарифів зазначених в Додатку 1 (протоколі узгодженої ціни) до даного Договору, який в свою чергу є невід`ємною частиною цього Договору (п. 7.5.).

Клієнт сплачує гонорар та фактичні витрати авансом (повністю або частково) або повністю готівкою через касу або безготівковим чином на поточний (банківський) рахунок Адвокатського об`єднання, зазначений в даному Договорі, самостійно, на підставі Договору або на підставі рахунку, виставленого Адвокатським об`єднанням (п. 7.7.).

Остаточний розмір та обсяг наданої правової (правничої) допомоги, а також остаточний розрахунок за надану правову (правничу) допомогу, а також розмір фактичних витрат, пов`язаних з наданням правової (правничої), допомоги, визначається та здійснюється на підставі акту приймання-здачі послуг (п. 7.8).

Підписаний сторонами акт приймання-здачі послуг та розрахункові документи підтверджуючі оплату є документами, що підтверджують надання Клієнту професійної правничої допомоги В разі не завершення виконання доручення або несплати повністю або частково вартості послуг за Договором в акті приймання-здачі сторони зазначають про те, що вартість наданих послуг підлягає сплаті з зазначенням строку сплати, при цьому акт приймання-здачі послуг є документом що підтверджує обсяг наданих послуг та визначає обов`язок Клієнтаоплатити надані послуги (п. 7.9.).

Пунктом 9.1 Договору закріплено, що Договір є чинним з дня його укладення. Термін дії цього Договору становить до 31.12.2025, а в частині оплати фактичних витрат, гонорару та додаткового гонорару до повного виконання.

Згідно із Додатком № 1 до Договору № ДБ-37 гонорар адвоката, узгоджений сторонами є фіксованим та складається з: підготовка до ведення господарської справи - 10000,00 грн авансовим платежем; представництво інтересів клієнта в судових засіданнях - 2000,00 грн за один вихід або за участь в судовому засіданні.

Згідно умов Договору під підготовкою до справи розуміється розмір гонорару адвоката, який визначається за домовленістю сторін, зважаючи на складність справи, кількість дій, кількість та складність документів, які складаються під час ведення справи. Гонорар з підготовки до справи оплачується авансовим платежем з можливим розстроченням до першого судового засідання. В разі оплати узгодженого гонорару підготовки до справи до клієнта не застосовується погодинна оплата, оплата за окремі дії. Підготовка до справи не включає в себе оплату за представництво в судах. Гонорар з підготовки до справи включає всі інші дії стосовно розгляду справи в суді першої інстанції або досудового розслідування та розгляду справи судом першої інстанції.

Представництво включає в себе час та витрати пов`язані із прибуттям до місця розгляду або дії, без обмеження час перебування в суді або іншому органі. Гонорар за представництво з разі повної участі у справі не включає в себе погодинну оплату та підлягає сплаті за один вихід або одноразову участь в процесуальній дії. При цьому участь у процесуальній дії повинна бути підтверджена документами (повістка, ухвала, протокол процесуальної дії). В разі не проведення заходу (судового засідання або слідчої дії тощо) з вини організатора (хвороба, відрядження, зайнятість в інших діях, технічні проблеми) оплаті, за домовленістю з Клієнта, підлягає половина розміру гонорару, як компенсація витраченого часу та засобів. В усіх інших випадках оплата гонорару за вихід або за участь в процесуальній дії підлягає сплаті на загальних підставах.

Судові засідання в Господарському суді Запорізької області у справі №908/63/23, по яких було здійснено вихід та забезпечена участь адвоката призначені: 14.03.2023, 30.03.2023, 18.04.2023, 01.05.2023, 16.05.2023, 19.06.2023 та 26.06.2023.

Загальний розмір гонорару пов`язаного з участю адвоката в суді в інтересах Товариства з обмеженою відповідальністю «ТОС 2021», склала 24000,00 грн.

Між ТОВ «ТОС 2021» та Адвокатським об`єднанням підписаний акт приймання-здачі послуг від 03.07.2023 № ДБ-37.

Станом на 03.07.2023 сплачено 24000,00 грн, тобто гонорар сплачено у повному обсязі, про що свідчать копії платіжних інструкцій від 16.03.2023 № 722, від 06.04.2023 № 725, від 29.06.2023 № 727.

Критерії оцінки поданих заявником доказів суд встановлює самостійно у кожній конкретній справі, виходячи з принципів верховенства права та пропорційності, з урахуванням практики Європейського суду з прав людини, що суди застосовують як джерело права згідно зі статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини».

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності) та критерію розумності їхнього розміру, з урахуванням конкретних обставин справи та доводів сторін. Ті самі критерії застосовує Європейський суд з прав людини, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції. Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited" проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначається, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими (необхідними), а їхній розмір - обґрунтованим.

У додатковій постанові Верховного Суду від 17.09.2020 у справі № 916/1777/19 зазначено, що вирішуючи заяву сторони судового процесу про компенсацію понесених нею витрат на професійну правничу допомогу, суду належить дослідити та оцінити додані заявником до заяви документи на предмет належності, допустимості та достовірності відображеної у них інформації. Зокрема, чи відповідають зазначені у документах дані щодо характеру та обсягу правничої допомоги, наданої адвокатом, документам, наявним у судовій справі. Чи не вчиняв адвокат під час розгляду справи дій, які призвели до затягування розгляду справи, зокрема, але не виключно, чи не подавав явно необґрунтованих заяв і клопотань. Чи не включено у документи інформацію щодо витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, які не підтверджені належними доказами. Та навпаки, якими доказами підтверджується заявлена до відшкодування сума, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги.

У застосуванні критерію співмірності витрат на оплату послуг адвоката суд користується досить широким розсудом, який тим не менш, повинен ґрунтуватися на більш чітких критеріях, визначених у частині четвертій статті 126 ГПК України. Ці критерії суд застосовує за наявності наданих стороною, яка вказує на неспівмірність витрат, доказів та обґрунтування невідповідності цим критеріям заявлених витрат. Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 21.05.2019 у справі № 903/390/18.

У розумінні положень частин п`ятої та шостої статті 126 ГПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі, на її думку, недотримання вимог стосовно співмірності витрат із складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт. Суд, ураховуючи принципи диспозитивності та змагальності, не має права вирішувати питання про зменшення суми судових витрат на професійну правову допомогу, що підлягають розподілу, з власної ініціативи.

Вказана правова позиція викладена в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.11.2022 у справі № 922/1964/21.

Позивачем та прокурором не обґрунтовано заявлене клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, доказів щодо неспівмірності витрат на оплату послуг адвоката суду не подано.

Суд зазначає, що процесуальним законом від учасника справи вимагається надання доказів щодо обсягу наданих послуг і виконання робіт та їх вартості, але не доказів обґрунтування часу, витраченого фахівцем в галузі права, а достатнім є підтвердження лише кількості такого часу, навіть без обґрунтування, що саме така кількість часу витрачена на відповідні дії (правова позиція, викладена у постановах Верховного Суду від 16.05.2019 у справі №823/2638/18 та від 09.07.2019 у справі №923/726/18).

У постанові Верховного Суду від 20.11.2020 року № 910/13071/19 вказано, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень частини четвертої статті 126 ГПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку, таке втручання суперечитиме принципу свободи договору, закріпленому в положеннях статті 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Надані відповідачем -2 докази в їх сукупності підтверджують наявність підстав для відшкодування йому судом витрат на професійну правничу допомогу в розмірі 24000,00 грн. за рахунок відповідача, оскільки цей розмір судових витрат відповідно до статті 74 ГПК України доведений, документально обґрунтований та відповідає критерію розумної необхідності таких витрат.

У рішенні Європейського суду з прав людини «Серявін та інші проти України» вказано, що усталеною практикою Європейського суду з прав людини, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях судів та інших органів з вирішення спорів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожен аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною в залежності від характеру рішення (див. рішення у справі «Руїс Торіха проти Іспанії» від 9 грудня 1994 року, серія А, 303-А, п. 29). Хоча національний суд має певну свободу розсуду щодо вибору аргументів у тій чи іншій справі та прийняття доказів на підтвердження позицій сторін, орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень (див. рішення у справі «Суомінен проти Фінляндії» № 37801/97, п. 36. від 1 липня 2003 року). Ще одне призначення обґрунтованого рішення полягає в тому, щоб продемонструвати сторонам, що вони були почуті. Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищестоящою інстанцією. Лише за умови винесення обґрунтованого рішення може забезпечуватись публічний контроль здійснення правосуддя (див. рішення у справі «Гірвісаарі проти Фінляндії» № 49684/99, п. 30, від 27 вересня 2001 року).

Аналогічна правова позиція викладена у постанові від 13.03.2018 Верховного Суду по справі № 910/13407/17.

На підставі викладеного, суд задовольняє заяву Товариства з обмеженою відповідальністю ТОС-2021 про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу у справі № 908/63/23 у повному обсязі.

Керуючись ст.ст. 123, 126, 129, 221, 241, 244 Господарського процесуального кодексу України, суд

ВИРІШИВ:

Заяву представника Товариства з обмеженою відповідальністю ТОС-2021 про стягнення судових витрат на правову (правничу) допомогу у справі № 908/63/23 задовольнити.

Стягнути з Новоолександрівської сільської ради Запорізького району Запорізької області (вул. Центральна, буд. 60, с. Новоолександрівка, Запорізький район, Запорізька область, 70433, ідентифікаційний код 04352842) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю ТОС-2021 (юридична адресу: вул. Криворізька, буд. 31, кв. 53, м. Запоріжжя, 69039; адреса зазначена у позові: вул. Автозаводська, буд. 50а, кв. 117, м. Запоріжжя, 69037 ідентифікаційний код 37834692) 24000 (двадцять чотири тисячі) грн 00 коп. витрат на професійну правничу допомогу адвоката.

Видати наказ після набрання рішенням законної сили.

Відповідно ст. 241 ГПК України додаткове рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закритті апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Рішення суду може бути оскаржено в апеляційному порядку шляхом подачі апеляційної скарги протягом 20 днів з дня його проголошення.

Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено та підписано 18.08.2023.

Суддя Т.А. Азізбекян