Постанова

від 09.08.2023 по справі 755/4833/18

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 755/4833/18

провадження № 61-1521св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду:

головуючого - Синельникова Є. В.,

суддів: Білоконь О. В., Осіяна О. М., Сакари Н. Ю. (суддя-доповідач), Шиповича В. В.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: Приморський районний у м. Одесі відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 ,

треті особи, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай Ірина Володимирівна, Дарницький районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції

у м. Києві, ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

розглянув у порядку спрощеного позовного провадження касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Пелеха Володимира Володимировича на постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року у складі колегії суддів: Поливач Л. Д., Стрижеуса А. М., Шкоріної О. І.,

ВСТАНОВИВ:

1. Описова частина. Короткий зміст позовних вимог

У березні 2018 року ОСОБА_1 звернулася до суду із позовом, який в подальшому уточнила, до Приморського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, ОСОБА_2 , треті особи: приватний нотаріус Київського міського нотаріального округу Мамай І. В., Дарницький районний у м. Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м.Києві, про визнання шлюбу неукладеним та про поновлення шлюбу, визнання права власності на майно в порядку спадкування.

Позовна заява мотивована тим, що вона ОСОБА_1 є дружиною померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 . У спадкодавця ОСОБА_7 окрім неї близьких родичів не було, заповіту на випадок своєї смерті він не залишав, дітей у померлого не було.

Вважаючи себе спадкоємцем першої черги за законом, вона в шестимісячний строк звернулась до приватного нотаріуса із заявою про прийняття спадщини за законом та видачу свідоцтва про право на спадщину, проте постановою від 27 лютого 2018 року приватний нотаріус відмовила їй у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом, оскільки спадкодавець одночасно перебував у двох шлюбах та нею не надані усі необхідні для вчинення нотаріальної дії документи.

Так, їй стало відомо, що 12 травня 2017 року Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , про що складено актовий запис № 424.

Позивачка вважала себе законною дружиною ОСОБА_7 , оскільки вони проживали як чоловік і дружина без реєстрації шлюбу протягом п`яти років до укладення шлюбу, а у червні 2017 року офіційно зареєстрували шлюб.

Також вказувала, що 12 травня 2017 року ОСОБА_7 до м. Одеси не їздив, підпису в заяві про укладення шлюбу з ОСОБА_2 та в актовому записі не ставив, а тому наявні підстави для визнання шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 неукладеним, оскільки його було зареєстровано за відсутності нареченого, від імені якого було укладено шлюб.

Крім того, ІНФОРМАЦІЯ_2 померла баба спадкодавця ОСОБА_9 , спадкова справа після її смерті не заводилася, хоча ОСОБА_7 є спадкоємцем після ОСОБА_9 за правом представлення, оскільки його мати ОСОБА_10 померла ІНФОРМАЦІЯ_3 , до відкриття спадщини після смерті її матері.

Спадкове майно після смерті ОСОБА_7 складається з двокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_1 , частина якої належала спадкодавцю на підставі договору купівлі-продажу від 13 березня 1998 року, інша частина належала ОСОБА_9 на підставі договору купівлі-продажу від 13 березня 1998 року, однокімнатної квартири за адресою: АДРЕСА_2 , частина якої належала спадкодавцю на підставі свідоцтва про право на спадщину за законом

від 05 травня 2010 року, номер запису в реєстрі № 1-153, інша частини належала ОСОБА_9 , яка успадкувала її після смерті своєї дочки - ОСОБА_10 (матері ОСОБА_7 ), але не отримала свідоцтва про право на спадщину за законом; земельної ділянки № НОМЕР_1 , площею 5,3248 га, кадастровий номер 1820389000:04:000:0021, розташованої на території Яроповицької сільської ради, яка належала ОСОБА_9 на підставі державного акта на право на земельну ділянку від 30 грудня 2003 року.

ОСОБА_7 вважається таким, що прийняв спадщину після смерті баби ОСОБА_9 , оскільки вони постійно проживали разом із бабусею однією сім`єю в одній квартирі на час відкриття спадщини, ОСОБА_7 не заявив про відмову від спадщини після смерті баби.

З огляду на вказане вище просила:

- визнати неукладеним шлюб між ОСОБА_2 та

ОСОБА_7 , зареєстрований 12 травня 2017 року Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 424;

- поновити шлюб, укладений між ОСОБА_1 та

ОСОБА_7 20 червня 2017 року, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції (актовий запис №1023);

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно: квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 5,3248 га, кадастровий номер 1820389000:04:000:0021, розташовану на території Яроповицької сільської ради.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Дніпровського районного суду м. Києва від 14 січня 2022 року у складі судді Гончарука В. П. позов задоволено частково.

Визнано неукладеним шлюб між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрований 12 травня 2017 року Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 424.

В іншій частині у задоволенні позову відмовлено. Вирішено питання щодо розподілу судових витрат.

Задовольняючи позов в частині визнання неукладеним шлюбу між

ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , суд першої інстанції врахував висновкиекспертів №13744/13745/21-32/19899/20860/21-32 від 16 липня 2021 року, відповідно до яких спадкодавець ОСОБА_7 не ставив свої підписи в заявах, адресованих до Приморського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області щодо реєстрації шлюбу з ОСОБА_2 , заяві про скорочення місячного терміну щодо реєстрації шлюбу та в самому актовому записі про шлюб, у зв`язку із чим дійшов висновку, що він не був присутній під час укладання ( реєстрації ) даного шлюбу, а тому шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним відповідно до вимог статті 48 СК України.

Відмовляючи в задоволенні позову в частині позовних вимог про поновлення шлюбу, укладеного 20 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 , та про визнання за нею в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 права власності на спадкове майно, суд дійшов висновку, що у зв`язку з визнанням судом неукладеним шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , повторний шлюб стає дійсним з моменту припинення попереднього шлюбу відповідно до вимог частини п`ятої статті 39 СК України, а тому позивачка не позбавлена права звернутися до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

Короткий зміст постанови суду апеляційної інстанції

Ухвалою Київського апеляційного суду від 05 жовтня 2022 року (занесеною до протоколу судового засідання) до участі у справі на стороні відповідача залучено третіх осіб, які не заявляють самостійні вимоги: ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

Постановою Київського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено частково.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 січня 2022 року в частині відмови у задоволенні позову ОСОБА_1 про поновлення шлюбу скасовано та ухвалено в цій частині нове судове рішення, яким анульовано актовий запис № 424, складений 12 травня 2017 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 .

Анульовано відмітку про анулювання актового запису № 1023 про шлюб, складений 20 червня 2017 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, яким було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , вчинену на підставі висновку Ємільчинського районного відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області від 03 квітня 2018 року № 1.

Відновлено шлюб, укладений 20 червня 2017 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , зареєстрований Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві, актовий запис № 1023.

Рішення Дніпровського районного суду м. Києва від 14 січня 2022 року в частині відмови ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог про визнання права власності в порядку спадкування за законом змінено, викладено його мотивувальну частину в редакції цієї постанови.

Вирішено питання про розподіл судових витрат.

Рішення суду першої інстанції в частині визнання неукладеним шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрованого 12 травня 2017 року Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №424, в суді апеляційної інстанції не оскаржувалося, а тому його законність та обґрунтованість в цій частині апеляційним судом не перевірялося.

Враховуючи, що 21 квітня 2018 року Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено повідомлення про анулювання актового запису цивільного стану про реєстрацію шлюбу за актовим записом №1023 від 20 червня 2017 року, яким було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , апеляційний суд дійшов висновку, що такий запис підлягає поновленню, оскільки на даний час відомості про шлюб між позивачем та її померлим чоловіком не внесені до реєстру. Такий запис було анульовано на підставі висновку про анулювання актового запису про шлюб, складеного Ємільчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 03 квітня 2018 року за заявою ОСОБА_2 .

Апеляційний суд дійшов висновку про необхідність анулювання актового запису № 424 від 12 травня 2017 року про шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 (одного факту визнання за рішенням суду шлюбу неукладеним недостатньо для анулювання самим відділом РАЦСу актового запису про шлюб), а також необхідність анулювання відмітки про анулювання актового запису №1023 про шлюб між ОСОБА_1 та

ОСОБА_7 , та відновлення шлюбу, укладеного 20 червня 2017 року між позивачем та ОСОБА_7 за актовим записом №1023.

Щодо вимог позивача про визнання права власності на спадкове майно апеляційний суд зазначив, що під час перебування у провадженні суду справи за позовом ОСОБА_1 відбулась зміна власників майна, яке позивач вважає спадковим майном. Власниками такого майна є відповідач у справі ОСОБА_2 , а також залучені апеляційним судом до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З огляду на вказане апеляційний суд дійшов висновку, що у разі вирішення по суті позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування після смерті чоловіка у цій справі, можуть бути порушені права ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як осіб, за якими наразі зареєстроване право власності на вказане майно та які не є відповідачами у справі за такими вимогами позивачки, і на стадії апеляційного провадження суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити до участі в справі вказаних осіб, як співвідповідачів.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

У січні 2023 року до Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду надійшла касаційна скарга представника ОСОБА_2 - адвоката Пелеха В. В. на постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада

2022 року.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного цивільного суду від 08 лютого 2023 року відкрито касаційне провадження у справі, витребувано цивільну справу і надано строк для подання відзиву на касаційну скаргу.

Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду від 12 липня 2023 року справу призначено до розгляду у складі колегії з п`яти суддів у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи за наявними у ній матеріалами.

Аргументи учасників справи

Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

У касаційній скарзі представник ОСОБА_2 - адвокат Пелех В. В., посилаючись на неправильне застосування норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати постанову апеляційного суду та передати справу на новий розгляд.

Підставою касаційного оскарження заявник зазначає порушення норм процесуального права, а саме застосування норм права без урахування висновку щодо застосування норм права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду від 04 березня 2019 року у справі

№ 756/13219/17, провадження № К/9901/60336/18 (пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України).

Касаційна скарга мотивована тим, що апеляційний суд в порушення вимог статей 13, 367 ЦПК України вийшов за межі як заявлених позовних вимог, так і апеляційної скарги, визначив їх на власний розсуд та захистив права позивача в інший спосіб, ніж було заявлено, оскільки позовних вимог щодо аналювання актового запису позивачем не заявлялось.

Крім того, Дарницький районний у місті Києві відділ державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві у справі має статус третьої особи та у суді першої інстанції не був залучений у якості співвідповідача.

Апеляційний суд не врахував, що на момент реєстрації шлюбу позивача з ОСОБА_7 останній вже перебував в іншому зареєстрованому шлюбі, який не було припинено або визнано недійсним, а тому позивачка фактично не мала права укладати шлюб з ОСОБА_7 .

Також наголошував на тому, що жоден закон чи нормативно правовий акт не регулює в Україні такий правий механізм як «відновлення чи поновлення шлюбу».

Рішення суду першої інстанції в частині визнання неукладеним шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрованого 12 травня 2017 року Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №424, не було предметом перегляду судом апеляційної інстанції, а тому судом касаційної інстанції на предмет законності й обґрунтованості також не переглядається.

Доводи особи, яка подала відзив на касаційну скаргу

У лютому 2023 року Дарницький відділ державної реєстрації актів цивільного стану у місті Києві звернувся до Верховного Суду з листом від 17 лютого

2023 року №50/33.2-32, в якому просив розглядати справу без присутності представника відділу, а також на підставі частини п`ятої статті 272 ЦПК України направити копію ухваленого рішення.

У березні 2023 року до Верховного Суду надійшов відзив на касаційну скаргу, в якому представник ОСОБА_1 - адвокат Нікіташ С. П. просить касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову апеляційного суду - без змін, посилаючись на те, що постанова апеляційного суду ухвалена з дотриманням норм матеріального та процесуального права, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують. Суд апеляційної інстанції належним чином дослідив наявні в матеріалах справи докази та надав їм відповідну правову оцінку.

Зазначає, що у випадку, якщо закон або договір не визначають ефективного способу захисту порушеного, невизнаного або оспореного права, свободи чи інтересу особи, яка звернулась до суду, суд відповідно до викладеної в позові вимоги такої особи може визначити у своєму рішенні такий спосіб захисту, який не суперечить закону. Питання поновлення шлюбу у зв`язку з анулюванням актового запису про шлюб є неврегульованим на законодавчому рівні.

Задоволення судом лише позовної вимоги про поновлення (відновлення) шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 означає, що відповідне рішення не створить правових наслідків та не відновить порушене право позивача, оскільки може бути не виконане органами РАЦС через недосконалість законодавства, що створює передумови для повторного звернення до суду.

Вважає, що анулювання актового запису №424 від 12 травня 2017 року, складеного Приморським районним у місті Одесі ВД РАЦС про реєстрацію шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , та відмітки про аналювання актового запису №1023 про шлюб, складеного 20 червня 2017 року Дарницьким районним у місті Києві ВД РАЦС, яким було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , не є виходом апеляційним судом за межі позовних вимог, оскільки знаходиться в межах предмету позову та є складовою позовної вимоги про поновлення шлюбу між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .

Фактичні обставини справи, встановлені судами

Судами попередніх інстанцій встановлено, що 20 червня 2017 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 укладено шлюб, зареєстрований Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві, про що зроблено актовий запис № 1023, що підтверджується свідоцтвом про шлюб серії НОМЕР_2 .

Також згідно свідоцтва про шлюб серії НОМЕР_3 12 травня 2017 року ОСОБА_7 уклав шлюб із ОСОБА_2 , який зареєстровано Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, про що зроблено актовий запис № 424.

ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_7 помер, про що Дніпровським районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у місті Києві видано свідоцтво про смерть серії НОМЕР_4 за актовим записом №1406.

Після померлого ОСОБА_7 приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. заведено спадкову справу №11/2017.

Із матеріалів вказаної спадкової справи убачається, що 23 серпня 2017 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_7

ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. із заявою про прийняття спадщини після смерті її чоловіка ОСОБА_7 ІНФОРМАЦІЯ_4 .

20 лютого 2018 року ОСОБА_2 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

26 лютого 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. винесено постанову про відмову ОСОБА_2 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з посиланням на положення статей 25, 39 СК України, тобто у зв`язку з тим, що на момент смерті спадкодавець ОСОБА_7 перебував одночасно у двох зареєстрованих шлюбах, що позбавило приватного нотаріуса можливості визначити спадкоємця за законом.

27 лютого 2018 року ОСОБА_1 звернулася до приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. із заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом.

27 лютого 2018 року приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Мамай І. В. винесено постанову про відмову ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину за законом з посиланням на положення статей 25, 39 СК України, тобто у зв`язку з тим, що на момент смерті спадкодавець ОСОБА_7 перебував одночасно у двох зареєстрованих шлюбах, що позбавило приватного нотаріуса можливості визначити спадкоємця за законом.

Із наданих суду Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області документів про шлюб ОСОБА_7 та ОСОБА_2 вбачається, що до м. Одеси подана заява ОСОБА_7 та ОСОБА_2 про реєстрацію шлюбу, складена 27 квітня 2017 року, та заява про скорочення місячного терміну реєстрації шлюбу у зв`язку із вагітністю, що підписані

ОСОБА_2 та ОСОБА_7 . Також ОСОБА_2 подано до Приморського районного у м. Одесі відділу державної реєстрації цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області довідку КНП «КДЦ Дніпровського району Філії №1» від 25 квітня 2017 року про вагітність (термін 29 тижнів). Згідно актового запису про шлюб № 424 реєстрація шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_2 відбулася 12 травня 2017 року.

Із наданих суду Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві документів щодо шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_1 вбачається, що 19 травня 2017 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 подали до Відділу заяву про реєстрацію шлюбу, яка підписана нареченими. Згідно актового запису про шлюб № 1023 реєстрація шлюбу відбулася 20 червня 2017 року.

Відповідно до висновку експертів Київського науково - дослідного інституту судових експертиз №13744/13745/21-32/19899/20860/21-32 від 16 липня

2021 року за результатами проведення судової почеркознавчої експертизи у цивільній справі №755/4833/18:

«Підписи від імені ОСОБА_7 у рядку: «11. Підписи осіб, які зареєстрували шлюб», графі «Наречений» та в рядку: «13. Для відміток» справа від друкованого тексту: «Від направлення на медичне обстеження відмовились» на звороті актового запису про шлюб №424 від 12 травня

2017 року, складений Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , який міститься у справі №65 Том №2 державної реєстрації актів про шлюб за 2017 рік (а.с. 174), - виконані не ОСОБА_7 , а іншою особою.

Підписи від імені ОСОБА_7 : у рядку «11. Підписи осіб, які зареєстрували шлюб», графі «Наречений» та в рядку «13. Для відміток» справа від друкованого тексту: «Від направлення на медичне обстеження відмовились» на звороті актового запису про шлюб №424 від 12 травня

2017 року, складений Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській обл. на ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , який міститься у справі №65 Том №2 державної реєстрації актів про шлюб за 2017 рік (а.с. 174), виконані однією особою.

Підписи від імені ОСОБА_7 :

- у рядку: «7. Відношення до військової служби:», графі «ВІН» на лицевій стороні; у графі « ОСОБА_7 (чоловік)» та графі «Підписи наречених: Він __ ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище)» на звороті у заяві від 19 травня 2017 року за вхідним №1150 про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , адресованій до Дарницького районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві;

- у рядку: «11. Підписи осіб, які зареєстрували шлюб «у графі «наречений» та в рядку: «13. Для відміток» справа від друкованого тексту: «Від направлення на медичне обстеження відмовились» на звороті актового запису про шлюб №1023 від 20 червня 2017 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , зареєстрований Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві (а.с.25), - виконані однією особою.

Підписи від імені ОСОБА_7 у рядку: «11. Підписи осіб, які зареєстрували шлюб», графі «Наречений» та в рядку: «13. Для відміток» справа від друкованого тексту «від направлення на медичне обстеження відмовились» на звороті актового запису про шлюб №424 від 12 травня 2017 року, складений Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області на ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , який міститься у Справі №65 Том 2 державної реєстрації актів про шлюб за 2017 рік (а.с.174), виконані не тією особою, що виконала підписи від імені ОСОБА_7 :

- у рядку: «7. Відношення до військової служби:» графі «Він» на лицевій стороні; у графі « ОСОБА_7 (чоловіка) та графі «Підписи наречених: Він ___ ОСОБА_7 (дошлюбне прізвище)» на звороті у заяві від 19 травня 2017 року за вхідним №1150 про державну реєстрацію шлюбу ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , адресованій до Дарницького районного у м. Києві відділу державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві;

- у рядку: «11. Підписи осіб, які зареєстрували шлюб», у графі «Наречений» та в рядку: «13. Для відміток» справа від друкованого тексту: «Від направлення на медичне обстеження відмовились» на звороті актового запису про шлюб №1023 від 20 червня 2017 року ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , зареєстрований Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві.

Також з матеріалів справи вбачається, що 21 квітня 2018 року Дарницьким районним у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено повідомлення про анулювання актового запису цивільного стану про реєстрацію шлюбу за актовим записом № 1023 від 20 червня 2017 року, яким було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 на підставі висновку про анулювання актового запису про шлюб, складеного Ємільчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 03 квітня 2018 року за заявою ОСОБА_2 .

Під час перегляду справи апеляційним судом також було встановлено, що право власності на квартиру АДРЕСА_3 , згідно договору дарування від 12 лютого 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Каравай Н. В., зареєстровано за ОСОБА_4 , що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №311437163 від 03 жовтня 2022 року.

Згідно Інформації з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №311438081 від 03 жовтня 2022 року право власності на квартиру АДРЕСА_2 зареєстровано за ОСОБА_3 на підставі договору купівлі - продажу

від 09 лютого 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Київського міського нотаріального округу Пелих Ю. В.

Право власності на земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 5,3248 га, кадастровий номер 1820389000:04:000:0021, розташовану на території Яроповицької сільської ради, Андрушівський район, Житомирська область, цільове призначення: для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, зареєстроване 15 вересня 2021 року за ОСОБА_2 па підставі рішення Дніпровського районного суду від 09 листопада 2020 року у справі №755/2032/20, що підтверджується Інформацією з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна №311439027

від 03 жовтня 2022 року.

2. Мотивувальна частина

Позиція Верховного Суду

Положенням частини другої статті 389 ЦПК України встановлено, що підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: 1) якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; 2) якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; 3) якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; 4) якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга підлягає частковому задоволенню.

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Згідно з частиною третьою статті 3 ЦПК України провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до вимог частин першої і другої статті 400 ЦПК України, переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Згідно з частинами першою, другою та п`ятою статті 263 ЦПК України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим.

Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права із дотриманням норм процесуального права.

Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.

Зазначеним вимогам закону постанова суду апеляційної інстанції в повній мірі не відповідає.

Щодо анулювання актового запису № 424, складеного 12 травня 2017 року Приморським районним у місті Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ в Одеській області

Як вбачається з матеріалів справи, позивачка з урахуванням уточнених позовних вимог, просила:

- визнати неукладеним шлюб між ОСОБА_2 та

ОСОБА_7 , зареєстрований 12 травня 2017 року Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис № 424;

- поновити шлюб, укладений між ОСОБА_1 та

ОСОБА_7 20 червня 2017 року, зареєстрований відділом державної реєстрації актів цивільного стану Дарницького районного управління юстиції (актовий запис №1023);

- визнати за ОСОБА_1 в порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 , померлого ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на спадкове майно: квартиру за адресою: АДРЕСА_3 ; квартиру за адресою: АДРЕСА_2 ; земельну ділянку № НОМЕР_1 , площею 5,3248 га, кадастровий номер 1820389000:04:000:0021, розташовану на території Яроповицької сільської ради.

Відповідно до частини першої статті 2 ЦПК України завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Згідно із частиною першою статті 13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до частини другої статті 264 ЦПК України при ухваленні рішення суд не може виходити за межі позовних вимог.

Рішення суду першої інстанції в частині визнання неукладеним шлюбу між ОСОБА_2 та ОСОБА_7 , зареєстрованого 12 травня 2017 року Приморським районним у м. Одесі відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції в Одеській області, актовий запис №424, не було предметом перегляду судом апеляційної інстанції.

Разом з тим, апеляційний суд вважав, що ефективним способом захисту, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам, буде також анулювання актового запису № 424 від 12 травня 2017 року про шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , оскільки одного факту визнання за рішенням суду шлюбу неукладеним недостатньо для анулювання самим відділом РАЦСу актового запису про шлюб.

Відповідно до роз`яснень, викладених у пункті 13 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 14 від 18 грудня 2009 року «Про судове рішення у цивільній справі», вирішуючи за позовами про визнання питання про наявність або відсутність тих чи інших правовідносин, суд при задоволені позову зобов`язаний у необхідних випадках зазначити у резолютивній частині рішення і про ті правові наслідки, які тягне за собою таке визнання (наприклад, про анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу в разі визнання його недійсним, анулювання свідоцтва про право власності в разі задоволення позову про витребування майна від добросовісного набувача тощо).

Аналогічна правова позиція викладена й в постановах Верховного Суду

від 17 червня 2020 року у справі № 466/1875/14-ц (провадження

№61-37171св18), від 30 вересня 2020 року у справі №219/8732/16-ц (провадження №61-15942св19).

Крім того, за приписами статті 48 СК України шлюб, зареєстрований у відсутності нареченої і (або) нареченого, вважається неукладеним. Запис про такий шлюб у органі державної реєстрації актів цивільного стану анулюється за рішенням суду за заявою заінтересованої особи.

З огляду на вказане, суд касаційної інстанції відхиляє доводи касаційної скарги про вихід апеляційним судом за межі позовних вимогв частині анулювання актового запису № 424 від 12 травня 2017 року про шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_2 , оскільки, вирішуючи справи за позовами про визнання питання про наявність або відсутність тих чи інших правовідносин, суд при задоволенні позову зобов`язаний, у необхідних випадках, зазначити у резолютивній частині рішення і про ті правові наслідки, які тягне за собою таке визнання, зокрема, про анулювання актового запису про реєстрацію шлюбу в разі визнання його недійсним.

Щодо анулювання відмітки про анулювання запису №1023 про шлюб, складеного 20 червня 2017 року Дарницьким районним у місті Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану ГТУЮ у місті Києві.

Апеляційний суд врахував, що 21 квітня 2018 року Дарницьким районним

у м. Києві відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у м. Києві винесено повідомлення про анулювання актового запису цивільного стану про реєстрацію шлюбу за актовим записом №1023 від 20 червня 2017 року, яким було зареєстровано шлюб між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 , у зв`язку із чим дійшов висновку, що такий запис підлягає поновленню, оскільки на даний час відомості про шлюб між позивачем та її померлим чоловіком не внесені до реєстру. Такий запис було анульовано на підставі висновку про анулювання актового запису про шлюб, складеного Ємільчинським районним відділом державної реєстрації актів цивільного стану Головного територіального управління юстиції у Житомирській області 03 квітня 2018 року за заявою ОСОБА_2 .

Разом з тим, оцінюючи доводи касаційної скарги про вихід суду апеляційної інстанції за межі позовних вимог в цій частині, Верховний Суд врахував, що такі доводи касаційної скарги є обґрунтованими, оскільки позивачка не заявляла позовних вимог про анулювання відмітки про анулювання актового запису №1023 про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 .

При цьому з огляду на доводи апеляційного суду про те, що задоволення вказаних вимог є ефективним способом захисту та відповідатиме змісту порушеного права позивачки на поновлення її шлюбу, укладеного 20 червня 2017 року з ОСОБА_7 , суд касаційної інстанції зазначає, що відповідно до частини 1 статті 6 Закону України «Про державну реєстрацію актів цивільного стану» саме на відділи державної реєстрації актів цивільного стану покладено обов`язки проводити державну реєстрацію народження фізичної особи та її походження, шлюбу, розірвання шлюбу, зміни імені, смерті, вносити зміни до актових записів цивільного стану, поновлювати та анулювати їх; формувати Державний реєстр актів цивільного стану громадян, вести його, зберігати архівний фонд; здійснювати відповідно до законодавства інші повноваження.

Відповідно до п. 1.1 Правил внесення змін до актових записів цивільного стану, їх поновлення та анулювання, затверджених наказом Міністерства юстиції України від 12 січня 2011 року № 96/5 внесення змін до актових записів цивільного стану, які складено органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану міжрегіонального управління Міністерства юстиції України (далі - відділи державної реєстрації актів цивільного стану) у випадках, передбачених чинним законодавством.

Відповідно до п. 1.2 вказаних Правил поновлення актових записів цивільного стану, складених органами державної реєстрації актів цивільного стану України, проводиться відділами державної реєстрації актів цивільного стану в разі втрати цих записів.

Доводи апеляційного суду щодо наявності підстав для відновлення шлюбу, укладеного 20 червня 2017 року між позивачкою та ОСОБА_7 , також не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, оскільки відповідно до статті 118 Сімейного кодексу України поновлення шлюбу можливо лише у разі з`явлення особи, яка була оголошена померлою або визнана безвісно відсутньою, проте в даному випадку актовий запис №1023 про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 було анульовано на підставі висновку про анулювання актового запису про шлюб, який є недійсним, відповідно до вимог статті 39 Сімейного кодексу України.

Щодо позовних вимог про відновлення шлюбу, укладеного 20 червня

2017 року між ОСОБА_7 та ОСОБА_1 .

Зважаючи на доводи заявника, апеляційний суд вважав, що нею з урахуванням вимог статей 12, 81, 89 ЦПК України доведено суду належними і допустимими доказами обставини, на які вона посилалась як на підставу своїх доводів щодо вимог про поновлення шлюбу.

Разом з тим, з матеріалів справи вбачається, що ОСОБА_7 помер

ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Відповідно до частини першої статті 24 СК України шлюб ґрунтується на вільній згоді жінки та чоловіка.

При цьому, відновлення реєстрації шлюбу без наміру й можливості відновлення сімейних відносин в силу смерті одного з подружжя не ґрунтується на нормах СК України.

При цьому, Верховний Суд зазначає, що питання дійсності шлюбу може бути вирішено при розгляді справи про визнання права власності на спадкове майно за належного суб`єктного складу.

Схожий висновок викладений у постанові Верховного Суду від 27 вересня

2019 року у справі №826/4680/17 (провадження №К/9901/28757/18).

Щодо позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності в порядку спадкування за законом.

Відмовляючи у задоволенні позовних вимог в цій частині, апеляційний суд врахував, що під час перебування цієї справи у провадженні суду відбулась зміна власників майна, яке позивач вважає спадковим майном. Власниками такого майна є відповідач у справі ОСОБА_2 , а також залучені апеляційним судом до участі у справі у якості третіх осіб, які не заявляють самостійних вимог щодо предмета спору, - ОСОБА_3 та ОСОБА_4 .

З огляду на вказане апеляційний суд дійшов обґрунтованого висновку, що у разі вирішення по суті позовних вимог ОСОБА_1 про визнання права власності у порядку спадкування після смерті ОСОБА_7 у цій справі, можуть бути порушені права ОСОБА_3 та ОСОБА_4 як осіб, за якими наразі зареєстроване право власності на вказане майно та які не є відповідачами у справі за такими вимогами позивачки, і на стадії апеляційного провадження суд апеляційної інстанції позбавлений можливості залучити до участі в справі вказаних осіб, як співвідповідачів.

Висновки Верховного Суду за результатами розгляду касаційної скарги

Зважаючи на вищевикладене у сукупності, Верховний Суд дійшов висновку, що апеляційний суд, задовольняючи позовні вимоги ОСОБА_1 щодо відновлення її шлюбу, укладеного 20 червня 2017 року із ОСОБА_7 вказаного не врахував, та вважаючи, що анулювання відмітки про анулювання актового запису №1023 про шлюб між ОСОБА_1 та ОСОБА_7 і відновлення їх шлюбу є ефективним способом захисту та відповідатиме змісту її порушеного права та інтересу, за захистом якого вона звернулася до суду, вийшов як за межі позовних вимог, так і ухвалив рішення з порушенням норм матеріального та процесуального права.

Відповідно до частини першої статті 412 ЦПК України суд скасовує судове рішення повністю або частково і ухвалює нове рішення у відповідній частині або змінює його, якщо таке судове рішення, переглянуте в передбачених статтею 400 цього Кодексу межах, ухвалено з неправильним застосуванням норм матеріального права або порушенням норм процесуального права.

Зважаючи на викладене, Верховний Суд вважає, що постанова апеляційного суду підлягає скасуванню в частині анулювання відмітки про анулювання актового запису №1023 про шлюб, складеного 20 червня 2017 року Дарницьким районним у місті Києві ВДРАЦС ГТУ у місті Києві, та відновлення шлюбу, укладеного 20 червня 2017 року між ОСОБА_7 та

ОСОБА_1 , з ухваленням нового рішення про відмову в задоволенні позову в цій частині.

В іншій частині постанова апеляційного суду підлягає залишенню без змін.

Керуючись статтями 400, 406, 409, 410, 412, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Першої судової палати Касаційного цивільного суду

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу представника ОСОБА_2 - адвоката Пелеха Володимира Володимировича задовольнити частково.

Постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада 2022 року в частині вирішення позовних вимог про поновлення шлюбу та анулювання відмітки про анулювання актового запису №1023 про шлюб скасувати, ухвалити в цій частині нове рішення про відмову в задоволенні позовних вимог.

В іншій частині постанову Київського апеляційного суду від 30 листопада

2022 року залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною та оскарженню не підлягає.

Головуючий Судді:Є. В. Синельников О. В. Білоконь О. М. Осіян Н. Ю. Сакара В. В. Шипович