Рішення
від 15.11.2022 по справі 160/5113/19
ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ДНІПРОПЕТРОВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД РІШЕННЯ ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

15 листопада 2022 року Справа № 160/5113/19

Дніпропетровський окружний адміністративний суд у складі:

головуючого судді: Турової О.М.,

за участі секретаря судового засідання: Лісенко К.В.,

представника позивача: Пшиченка Ю.В.,

представника відповідача: Голобородько О.Г.,

розглянувши за правилами спрощеного позовного провадження у відкритому судовому засіданні у м. Дніпрі адміністративну справу за позовною заявою Приватного підприємства «Прогрес-КР» до Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради про визнання дій протиправними, скасування постанов про накладення штрафу та припису, -

ВСТАНОВИВ:

Приватне підприємство «Прогрес-КР» (далі ПП «Прогрес-КР», позивач) звернулось до Дніпропетровського окружного адміністративного суду із позовною заявою до Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради, в якій, з урахуванням уточненої позовної заяви, просить:

- визнати протиправними дії посадових осіб Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради щодо винесення постанови №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/МГ від 20.05.2019 року про накладення штрафу на Приватне підприємство «Прогрес-КР» у розмірі 83460,00грн. та постанови №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/ІП від 20.05.2019 року про накладення штрафу на Приватне підприємство «Прогрес-КР» у розмірі 4173,00грн.;

- скасувати постанову №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/МГ від 20.05.2019 року про накладення штрафу на Приватне підприємство «Прогрес-КР» у розмірі 83460,00грн. та постанову №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/ІП від 20.05.2019 року про накладення штрафу на Приватне підприємство «Прогрес-КР» у розмірі 4173,00грн. та припис про усунення виявлених порушень №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П від 23.04.2019 року.

В обґрунтування позовних вимог, з урахуванням уточненої позовної заяви, зазначається, що оскаржувані постанови про накладення штрафу та припис про усунення виявлених порушень є протиправними та підлягають скасуванню, оскільки були винесені за результатами інспекційного відвідування, що було проведене на підставі Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 (далі Порядок №295), який, в свою чергу, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі №826/8917/17 був визнаний нечинним, відтак, проведене інспекційне відвідування відповідачем здійснено у спосіб, що є незаконним. Також позивачем зауважено, що посадовими особами відповідача при проведенні вищевказаного інспекційного відвідування не дотримано розумних строків, необхідних для надання посадовими особами позивача документів, запитуваних у вимозі інспекторів праці, а направлення на це інспекційне відвідування було вручене безпосередньо перед його початком. Крім того, в порушення вимог п.14 Порядку №295 на офіційному веб-сайті Держпраці були відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, тому позивач мав право не допускати інспекторів праці до проведення інспекційного відвідування, проте позивачем допущено посадових осіб відповідача до його проведення і жодних перешкод позивач не чинив. Водночас, саме інспекційне відвідання було проведене понад строки, визначені чинним законодавством, із безпідставним зупиненням її проведення на два дні, а також без надання відповідачем передбаченого ст.6 Закону України «Про основні засади державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності» від 20 вересня 2007 року №877-V (далі Закон №877-V) погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), на проведення цього позапланового заходу. Також позивачем зауважено, що спірний припис винесено без урахування поданих підприємством зауважень на акт інспекційного відвідування, а спірні постанови винесені не уповноваженою на те посадовою особою, бо Красовський М.В., який їх виніс, є заступником директора департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради, а не Держпраці та начальником інспекції з питань праці та зайнятості населення, однак, законодавством не визначені повноваження начальника інспекції з питань праці та зайнятості населення на прийняття постанов про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Начальник інспекції з питань праці та зайнятості населення не є керівником виконавчого органу міської ради обласного значення, тому не є уповноваженою особою в розумінні приписів Порядку накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 (далі - Порядок №509). Крім цього, позивач зазначав, що скарга працівника ПП «Прогрес-КР», яка стала підставою для проведення інспекційного відвідування, була повністю задоволена підприємством, а відповідачу на запит щодо цієї скарги було надано усі витребувані документи і пояснення. При цьому саме інспекційне відвідування було проведене в період відсутності директора підприємства Коцюруби А.Ю., коли його обов`язки виконував ОСОБА_1 , однак, останній був нещодавно прийнятий на роботу та не володів усією інформацією, яку запитували інспектори праці. В подальшому було проведено нараду та за її наслідками директором Коцюрубою А.Ю. було додано відомості на виплату коштів №2 від 14.01.2019р. та №5 від 14.02.2019р. на підтвердження виплати індексації працівникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 , однак ці документи та пояснення безпідставно не були взяті відповідачем до уваги.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 10.06.2019р. вказана позовна заява ПП «Прогрес-КР» залишена без руху та позивачу встановлено строк десять днів з дня отримання копії цієї ухвали, для усунення недоліків позову шляхом подання до суду: оригіналу документа про сплату судового збору за подання до суду адміністративного позову у розмірі 1921,00 грн.; уточненої позовної заяви, із наданням її копії для відповідача, в якій викласти чіткий зміст позовних вимог, зазначивши які саме дії Департамента соціальної політики виконкому Криворізької міської ради слід визнати протиправними.

08.07.2019р. позивачем на виконання вимог ухвали суду від 10.06.2019р. усунуто недоліки позовної заяви шляхом подання оригіналу документа про сплату судового збору та уточненої позовної заяви.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 15.07.2019р. вищевказана позовна заява Приватного підприємства «Прогрес-КР» прийнята до розгляду та відкрито провадження у справі №160/5113/19 за цією позовною заявою, а також призначено цю справу до розгляду за правилами спрощеного позовного провадження з повідомленням (викликом) учасників справи та з призначенням першого судового засідання на 13.08.2019р. о 10:00год.

13.08.2019р. до суду надійшов відзив Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради на позовну заяву ПП «Прогрес-КР», в якому відповідач пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на те, що інспекційне відвідування, за наслідками якого було винесено спірні постанови та припис, призначене та проведене відповідно до Порядку №295, який був чинний на момент виникнення спірних правовідносин, в тому числі і на момент закінчення інспекційного відвідування, відтак. подальше визнання нечинним цього Порядку постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі №826/8917/17 не може свідчити про протиправність проведення інспекційного відвідування позивача та наслідків такого інспекційного відвідування у вигляді оскаржуваних постанов про накладення штрафу та припису про усунення виявлених порушень. При цьому спірні постанови винесені та підписані уповноваженою на те особою, оскільки до таких осіб згідно з п.2 Порядку №509 належать, зокрема, керівники виконавчих органів міських рад та їх заступники, водночас, згідно з наказом директора Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради від 29.08.2018р. №39 повноваження в частині розгляду справ про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення делеговані заступнику директора Департаменту начальнику інспекції з питань праці та зайнятості населення, як заступнику керівника виконавчого органу міської ради. Разом з цим розпорядженням міського голови від 15.12.2017р. №676-к на посаду заступника директора Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради начальника інспекції з питань праці та зайнятості населення призначений Красовський Михайло Вікторович. Крім цього, для виконання покладених законодавством контрольних повноважень Красовському М.В. головою Державної служби України з питань праці видане посвідчення інспектора праці від 23.01.2018р. №929. Таким чином, ОСОБА_4 був уповноваженою особою щодо накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення. Також відповідачем зауважено, що інспекційне відвідування позивача проведене з дотриманням вимог, у строки та у межах процедури, визначених Порядком №295. Підставою для проведення цього інспекційного відвідування стало звернення працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю (вх.№Б-155-Е від 27.03.2019р.). При цьому, у розумінні приписів п.8 Порядку №295 інспектор праці на власний розсуд вирішує питання завчасного повідомлення (або неповідомлення) об`єкта відвідування про дату проведення інспекційного відвідування, а строки такого повідомлення не визначені жодним нормативно-правовим актом, тому доводи позивача стосовно того, що вручення направлення на інспекційне відвідування безпосередньо перед початком його проведення є порушенням процедури проведення такого інспекційного відвідування, є безпідставними. Відповідачем також зауважено, що інспектори праці були допущені до проведення інспекційного відвідування, тому посилання позивача як на підставу протиправності спірних постанов та припису на те, що у нього були підстави для такого недопуску, проте він ними не скористався, також є безпідставними та не заслуговують на увагу. Разом з цим, позивач помилково посилається на приписи Закону №877-V, оскільки останній не регулює порядок проведення інспекційних відвідувань, які не є перевірками (плановими та позаплановими заходами), відтак, погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), на проведення інспекційних відвідувань не потребується. На початку інспекційного відвідування 17.04.2019р. виконуючому обов`язки директора ПП «Прогрес-КР» Прудському В.В. було надано копію направлення на проведення інспекційного відвідування, а також листи про надання документів та пояснень, однак, посадовими особами підприємства у день інспекційного відвідування не були надані документи, які є предметом контролю, тому у зв`язку із ненаданням інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що місять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування (щодо своєчасної та в повному обсязі оплат праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці ПП «Прогрес-КР»), інспекторами праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ДН2089/1525/НП від 17.04.2019р. та вимогу про надання документів №ОМС-ДН2089/1525/ПД від 17.04.2019р., а строк проведення інспекційного відвідування зупинено на два календарних дні для надання позивачем документів, зазначених у вимозі, до 09год 35хвил. 19.04.2019р. Доводи позивача про те, що виконуючий обов`язки директора ПП «Прогрес-КР» Прудський В.В. не володів достатньою інформацією щодо діяльності підприємства не можуть свідчити про будь-яку неправомірність дій з боку відповідача. Також відповідачем наголошено, що за наслідками проведеного інспекційного відвідування позивача було виявлено допущення ним порушень законодавства про працю та зайнятість населення, а саме: ст.ст.53, 71, 73, 95, 107, 115, 116 Кодексу законів про працю України (далі КЗпП України), ст.ст.24, 33 Закону України «Про оплату праці», ст.21 Закону України «Про відпустки», п.2.5. гл.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерство юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, та Наказу Мінстату України від 27.10.1995р. №277, які зафіксовані в акті інспекційного відвідування, який підписаний позивачем без зауважень. Такі зауваження були подані лише 06.05.2019р. і за наслідками їх розгляду позивачеві надано мотивовану відповідь листом від 10.05.2019р. за вих.№17/06/1688. Таким чином, на момент винесення припису зауважень до акта інспекційного відвідування позивачем подано не було, тому посилання останнього на те, що при винесенні припису відповідачем не було враховано зауважень позивача на акт інспекційного відвідування, є безпідставними. При цьому позивачем в подальшому було виконано вимоги оскаржуваного припису у повному обсязі, що свідчить проте, що підприємство погодилося з виявленими порушеннями.

13.08.2019р. до суду від позивача надійшли дві заяви про відкладення розгляду справи та про розгляд справи в порядку письмового провадження.

13.08.2019р. розгляд справи відкладено на 16.09.2019р. на 14:00год.

Відповідно до довідки, складеної секретарем судового засідання Молодановим М.Ю., справа №160/5113/19 знята з розгляду 16.09.2019р. у зв`язку із хворобою судді.

Наступне судове засідання у справі призначене на 09.10.2019р. о 16:00год.

02.10.2019р. до суду надійшло клопотання Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради про зупинення провадження у справі.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 09.10.2019р. клопотання Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради про зупинення провадження у справі №160/5113/19 задоволено та зупинено провадження у справі №160/5113/19 за позовною заявою Приватного підприємства «Прогрес-КР» до Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради про визнання дій протиправними, скасування постанов про накладення штрафу та припису до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №826/8917/17 (адміністративне провадження №К/9901/16593/19).

11 жовтня 2019 року до суду надійшла заява ПП «Прогрес-КР» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №160/5113/19, в якій позивач просив суд забезпечити позов наступним чином:

- зупинити дії оскаржуваних постанов від 20 травня 2019 року, ухвалених заступником директора Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради начальником Інспекції з питань праці та занятості Красовським Михайлом Вікторовичем, №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/МГ про накладення на ПП «Прогрес-КР» штрафу у сумі 83460,00грн. та №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/ІП про накладення штрафу на ПП «Прогрес-КР» у сумі 4173,00грн. до набрання судовим рішенням у справі №160/5113/19 законної сили;

- зупинити стягнення на підставі виконавчих документів постанов від 20 травня 2019 року, ухвалених заступником директора Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради начальником Інспекції з питань праці та занятості Красовським Михайлом Вікторовичем, №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/МГ про накладення штрафу на ПП «Прогрес-КР» у сумі 83460,00грн. та №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/ІП про накладення штрафу на ПП «Прогрес-КР» у сумі 4173,00грн. до набрання законної сили рішенням у справі №160/5311/19.

Ухвалою суду від 11.10.2019р. провадження у справі №160/5113/19 поновлено для розгляду вищевказаної заяви позивача та призначено її до розгляду.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 року заяву Приватного підприємства «Прогрес-КР» про вжиття заходів забезпечення адміністративного позову у справі №160/5113/19 за позовом Приватного підприємства «Прогрес-КР» до Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради про визнання дій протиправними, скасування постанов про накладення штрафу та припису задоволено у повному обсязі; зупинено дію постанови Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 26136777, місцезнаходження: пр. Металургів, 36-Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) від 20 травня 2019 року №ОМС-ДН2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/МГ про накладення на Приватне підприємство «Прогрес-КР» (код ЄДРПОУ 39486758, місцезнаходження: вул. Соборності, 66-а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065) штрафу у сумі 83460,00грн. до набрання судовим рішенням у справі №160/5113/19 законної сили; зупинено дію постанови Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 26136777, місцезнаходження: пр. Металургів, 36-Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) від 20 травня 2019 року №ОМС-ДН2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/ІП про накладення на Приватне підприємство «Прогрес-КР» (код ЄДРПОУ 39486758, місцезнаходження: вул. Соборності, 66-а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065) штрафу у сумі 4173,00грн. до набрання судовим рішенням у справі №160/5113/19 законної сили; зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 26136777, місцезнаходження: пр. Металургів, 36-Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) від 20 травня 2019 року №ОМС-ДН2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/МГ про накладення на Приватне підприємство «Прогрес-КР» (код ЄДРПОУ 39486758, місцезнаходження: вул. Соборності, 66-а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065) штрафу у сумі 83460,00грн. до набрання судовим рішенням у справі №160/5113/19 законної сили; зупинено стягнення на підставі виконавчого документа - постанови Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 26136777, місцезнаходження: пр. Металургів, 36-Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) від 20 травня 2019 року №ОМС-ДН2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/ІП про накладення на Приватне підприємство «Прогрес-КР» (код ЄДРПОУ 39486758, місцезнаходження: вул. Соборності, 66-а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065) штрафу у сумі 4173,00грн. до набрання судовим рішенням у справі №160/5113/19 законної сили.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 11.10.2019 року зупинено провадження у справі №160/5113/19 за позовною заявою Приватного підприємства «Прогрес-КР» до Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради про визнання дій протиправними, скасування постанов про накладення штрафу та припису до набрання законної сили судовим рішенням Верховного Суду у справі №826/8917/17 (адміністративне провадження №К/9901/16593/19).

03.03.2020 року до суду надійшло клопотання ПП «Прогрес-КР» про поновлення провадження у справі №160/5113/19.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 13.03.2020 року у задоволенні клопотання Приватного підприємства «Прогрес-КР» про поновлення провадження в адміністративній справі №160/5113/19 відмовлено.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 03.10.2022 року поновлено провадження в адміністративній справі №160/5113/19 за позовною заявою Приватного підприємства «Прогрес-КР» до Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради про визнання дій протиправними, скасування постанов про накладення штрафу та припису та продовжено розгляд справи №160/5113/19 за правилами спрощеного позовного провадження з викликом учасників справи, а також призначено справу до розгляду у судовому засіданні на 11.10.2022 року об 11:00 год.

11.10.2022р. до суду надійшла заява відповідача про відкладення розгляду справи.

Відповідно до довідки від 12.10.2022р. №1469, складеної секретарем судового засідання Лісенко К.В., справа №160/5113/19 знята з розгляду 11.10.2022р. у зв`язку із загрозою активного ракетного обстрілу міста Дніпра.

Наступне судове засідання у справі призначене на 18.10.2022р. об 11:00год.

18.10.2022р. розгляд справи відкладено на 01.11.2022р. на 13:30год.

21.10.2022 року до суду надійшла заява ПП «Прогрес-КР» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/5113/19.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 24.10.2022 року заяву Приватного підприємства «Прогрес-КР» про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції в адміністративній справі №160/5113/19 задоволено та доручено Жовтневому районному суду м. Кривого Рога (50029, м. Кривий Ріг, вул. Невська, 3) забезпечення проведення судового засідання в адміністративній справі №160/5113/19, призначеного на 01.11.2022 року об 13:30 год., в режимі відеоконференції, у якому братиме участь представник Приватного підприємства «Прогрес-КР».

25.10.2022 року до суду від представника відповідача надійшло клопотання про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою системи відеоконференцзв`язку «EasyCon» в адміністративній справі №160/5113/19, в обґрунтування якого відповідач посилається на запроваджений на території України воєнний стан та ускладнення реалізації права на участь у справі через часткове обмеження пересування з іншої місцевості.

Ухвалою Дніпропетровського окружного адміністративного суду від 26.10.2022 року клопотання представника Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради про участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду в адміністративній справі №160/5113/19 задоволено та призначено розгляд справи №160/5113/19 в режимі відеоконференції, надавши представнику відповідача можливість участі в режимі відеоконференції поза межами приміщення суду з використанням власних технічних засобів за допомогою комплексу технічних засобів та програмного забезпечення «EazyCon» (посилання на офіційному веб-порталі судової влади України vkz.court.gov.ua).

01.11.2022р. до суд надійшли письмові пояснення позивача, в яких висловлено позицію, аналогічну викладеній в позовній заяві.

У судовому засіданні 01.11.2022р. оголошено перерву до 08.11.2022р. на 11:00год.

У судовому засіданні 08.11.2022р. оголошено перерву до 15.11.2022р. на 15:00год.

14.11.2022р. до суду від відповідача надійшло клопотання про долучення доказів, які з поважних причин не могли бути подані до відзиву на позовну заяву, а саме: копії постанови Дзержинського районного суду м. Кривого Рогу Дніпропетровської області від 04.07.2019р. у справі №210/2753/19 щодо притягнення директора ПП «Прогрес-КР» ОСОБА_2 до адміністративної відповідальності за ч.1 ст.41 КУпАП через виявлення в ході інспекційного відвідування порушень вимог законодавства про працю, а саме: порушення встановлених термінів виплати заробітної плати, виплата їх не у повному обсязі посадовими особами підприємства.

У судових засіданнях представник позивача підтримав пред`явлений позов у повному обсязі та, посилаючись на викладені у ньому доводи, просив повністю задовольнити позовні вимоги.

Представник відповідача у судових засіданнях пред`явлений позов не визнав та заперечував проти задоволення позовних вимог у повному обсязі, посилаючись на доводи, викладені у відзиві на позовну заяву.

Заслухавши пояснення представників сторін, дослідивши матеріали справи та наявні в них докази, а також проаналізувавши зміст норм матеріального та процесуального права, що регулюють спірні правовідносини, суд доходить висновку про відмову у задоволенні позовних вимог у повному обсязі, з огляду на таке.

Судом встановлено, що на підставі наказу Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради від 16.04.2019р. №30, виданого згідно з пп.1 п.5 Порядку №295 (за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю (вх.№Б-155-Е від 27.03.2019р.)) про призначення інспекційного відвідування ПП «Прогрес-КР» у період з 17.04.2019р. по 18.04.2019р., та направлення на проведення інспекційного відвідування від 16.04.2019р. №6/06/1359, відповідно до Порядку здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295, посадовими особами відповідача інспекторами праці головними спеціалістами сектору здійснення заходів контролю за додержанням законодавства про працю інспекції з питань праці та зайнятості Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради Мізунською І.А., Панченковим В.О. та Пасенком А.О. проведено інспекційне відвідування ПП «Прогрес-КР» з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

Вказане інспекційне відвідування розпочате 17.04.2019р.

Направлення на проведення інспекційного відвідування від 16.04.2019р. №6/06/1359 вручене виконуючому обов`язки директора ПП «Прогрес-КР» Прудському В.В. (наказ про призначення виконуючим обов`язки від 11.04.2019р. №06) перед початком проведення інспекційного відвідування 17.04.2019р.

Також 17.04.2019р. виконуючому обов`язки директора ПП «Прогрес-КР» Прудському В.В. вручено запити інспекторів праці про надання документів та пояснень щодо предмета перевірки.

У зв`язку із ненаданням 17.04.2019р. інспекторам праці інформації, необхідної для проведення інспекційного відвідування, ненаданням для ознайомлення книг, реєстрів та документів, ведення яких передбачено законодавством про працю, що місять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування (щодо своєчасної та в повному обсязі оплат праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці ПП «Прогрес-КР»), інспекторами праці складено акт про неможливість проведення інспекційного відвідування №ОМС-ДН2089/1525/НП від 17.04.2019р. та вимогу про надання документів №ОМС-ДН2089/1525/ПД від 17.04.2019р., а строк проведення інспекційного відвідування зупинено на два календарних дні для надання позивачем документів, зазначених у вимозі, до 09год 35хвил. 19.04.2019р.

Відповідно до наказу Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради від 17.04.2019р. №31 про поновлення інспекційного відвідування ПП «Прогрес-КР» та направлення на проведення інспекційного відвідування від 18.04.2019р. №6/06/1410 інспекторами праці здійснено вихід для продовження інспекційного відвідування позивача.

Направлення на проведення інспекційного відвідування від 18.04.2019р. №6/06/1410 вручене виконуючому обов`язки директора ПП «Прогрес-КР» Прудському В.В. 18.04.2019р.

За результатами означеного інспекційного відвідування складено акт від 22.04.2019 року №ОМС-ДН2089/1525/НП/АВ, яким зафіксовано допущення позивачем наступних порушень трудового законодавства:

1) порушення ч.1 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», відповідно до вимог яких заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата. Проте, всупереч вимог зазначених норм законодавства, згідно з наданими ПП «Прогрес-КР» відомостями на виплату грошей, встановлено перевищення роботодавцем визначеного законодавством проміжку часу в шістнадцять календарних днів в наступних місяцях:

- вересень 2018 року: аванс - 11.09.2018, заробітна плата - 03.10.2019;

- жовтень 2018 року: аванс - 11.10.2018, заробітна плата - 03.11.2018;

- листопад 2018 року: аванс - 11.11.2018, заробітна плата - 05.12.2018;

- грудень 2018 року: аванс - 11.12.2018, заробітна плата - 01.01.2019;

- січень 2019 року: аванс - 11.01.2019, заробітна плата - 05.02.2019;

- лютий 2019 року: аванс - 11.02.2019, заробітна плата - 04.03.2019;

- березень 2019 року: аванс - 12.03.2019, заробітна плата - 04.04.2019.

При цьому в поясненнях від 19.04.2019р. в.о. директора ПП «Прогрес-КР» ОСОБА_1 зазначає, що у відомостях на виплату грошей дата складання відомостей є датою виплати коштів;

2) порушення ч.1 ст.71 та ч.3 ст.73 КЗпП Украни, відповідно до яких робота у вихідні дні забороняється. Залучення окремих працівників до роботи у ці дні допускається тільки з дозволу виборного органу первинної профспілкової організації (профспілкового представника) підприємства, установи, організації і лише у виняткових випадках, що визначаються законодавством і в частині другій цієї статті. У святкові і неробочі дні допускаються роботи, припинення яких неможливе через виробничо-технічні умови (безперервно діючі підприємства, установи, організації), роботи, викликані необхідністю обслуговування населення. У ці дні допускаються роботи із залученням працівників у випадках та в порядку, передбачених статтею 71 КЗпПУ. Разом з тим, заробітна плата за грудень 2018 року виплачувалась 01.01.2019 - в святковий день, що суперечить ч.1 ст.71 та ч.3 ст.73 КЗпП Украни. Разом з цим, норма закону, а саме: «Робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі» (ч.1 та ч.2 ст.107 КЗпП України) не дотримана і ОСОБА_2 , який виконує обов`язки головного бухгалтера, нараховано заробітну плату в розмірі 3 800,00 грн., як і в попередні місяці;

3) порушення ч.3 ст.115 КЗпП України та ч.3 ст.24 Закону України «Про оплату праці», якими передбачено, що розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника. Разом з цим, інспекторами праці встановлено, що працівникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при розмірі заробітної плати в 2018 році 3 800,00 грн. аванс виплачувався в розмірі меншому за фактично відпрацьований час, а саме:

- вересень: кількість робочих днів за місяць - 20; аванс сплачено за 11 календарних днів (далі - к/д) - 1 500,00 грн.;

- жовтень: кількість робочих днів за місяць - 22; аванс сплачено за 11 календарних днів - 1 500,00 грн.;

- листопад: кількість робочих днів за місяць - 22; аванс сплачено за 11 календарних днів - 1 500,00 грн.;

- грудень: кількість робочих днів за місяць - 20; аванс сплачено за 11 календарних днів - 1 500,00 грн.;

при розмірі заробітної плати в 2019 році 4 173,00 грн. аванс виплачувався в розмірі меншому за фактично відпрацьований час, а саме:

- січень: кількість робочих днів за місяць - 21; аванс сплачено за 11 календарних днів - 1 500,00 грн.;

- лютий: кількість робочих днів за місяць - 20; аванс сплачено за 11 календарних днів 1 500,00 грн.;

- березень: кількість робочих днів за місяць - 20; аванс сплачено за 12 календарних днів - 1 500,00 грн.;

4) порушення ч.4 ст.115 КЗпП України та ст.21 Закону України «Про відпустки», згідно з якими заробітна плата працівникам за весь час щорічної відпустки виплачується не пізніше ніж за три дні до початку відпустки. Проте, ОСОБА_2 , у якого відпустка розпочалася з 12.04.2019, заробітна плата за період відпустки виплачена 12.04.2019. Більш того, відповідно до наказу по підприємству ОСОБА_2 надано відпустку тривалістю 24 календарних дні в період з 12.04.2019 по 05.05.2019, що порушує ст. 781 КЗпПУ, яка зазначає, що святкові і неробочі дні при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються. Так, керівництвом не враховано той факт, що законодавчо встановлено неробочий день 28.04.2019 (Пасха) та святковий день 01.05.2019 (День праці) відповідно до ст.73 КЗпП України;

5) порушення ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України «Про оплату праці», згідно з якими заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку. В порушення вищезазначених норм законів підприємство не провело індексацію заробітної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 попри те, що величина індексу споживчих цін у листопаді та грудні 2018 року перевищила поріг індексації 103 відсотка;

6) порушення ст.53 КЗпП України, відповідно до якої напередодні святкових і неробочих днів (стаття 73) тривалість роботи працівників, крім працівників, зазначених у статті 51 цього Кодексу, скорочується на одну годину як при п`ятиденному, так і при шестиденному робочому тижні. Проте 07.03.2019 тривалість роботи ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 становила 8 годин замість необхідних 7 годин, що призвело до надурочних робіт, які роботодавцем не обґрунтовані (власник або уповноважений ним орган може застосовувати надурочні роботи тільки у таких виняткових випадках, які визначені в ст. 62 КЗпПУ). Водночас, порушено вимоги ст. 107 КЗпПУ (робота у святковий і неробочий день оплачується у подвійному розмірі), оскільки за березень 2019 року заробітна плата ОСОБА_5 , ОСОБА_2 та ОСОБА_3 нарахована в мінімальному розмірі - 4 173,00 грн., як і в попередніх місяцях;

7) порушення п.2.5. гл.2 Інструкції про порядок ведення трудових книжок працівників, затвердженої спільним наказом Міністерства праці України, Міністерство юстиції України, Міністерства соціального захисту населення України від 29.07.1993 №58, відповідно до якої з кожним записом, що заноситься до трудової книжки на підставі наказу (розпорядження) про призначення на роботу, переведення і звільнення власник або уповноважений ним орган зобов`язаний ознайомити працівника під розписку в особистій картці (типова відомча форма №17-2, затверджена наказом Мінстату України від 27 жовтня 1995 року №277, в якій має повторюватися відповідний запис з трудової книжки (вкладиша). Так, особова картка ОСОБА_5 (додаток №12) не містить особистого підпису працівника щодо його ознайомлення з призначенням, датою і причиною звільнення з підприємства. Водночас, на працівників, які прийняті на тимчасові роботи ( ОСОБА_1 та ОСОБА_6 ) особова картка працівника не ведеться;

8) порушення ч.1 ст.116 КЗпП України, згідно з якою при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому від підприємства, установи, організації, провадиться в день звільнення. Беручи до уваги факт відсутності у відомості на виплату грошей за квітень 2019 року дати виплати розрахункових коштів ОСОБА_5 , підтвердити або спростувати порушення строку розрахунку при звільненні неможливо.

Судом встановлено, що інспекційне відвідування проведено у присутності в.о. директора ПП «Прогрес-КР» ОСОБА_1 , який допустив посадових осіб відповідача до проведення цього інспекційного відвідування, надав витребувані документи та їх копії, необхідні для його проведення, отримав примірник акта, складеного за результатами інспекційного відвідування та підписав його без подання в день підписання будь-яких зауважень або заперечень щодо проведеного інспекційного відвідування.

З метою усунення виявлених порушень, ПП «Прогрес-КР» видано припис №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П від 23.04.2019 року, згідно з яким встановлено строки для усунення цих порушень та надання письмового повідомлення про це із долученням на підтвердження їх усунення копій первинних документів за підписом уповноваженої особи об`єкта відвідування до інспекції з питань праці та зайнятості Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради.

В подальшому 06.05.2019р. ПП «Прогрес-КР» подано зауваження на акт інспекційного відвідування від 22.04.2019 року №ОМС-ДН2089/1525/НП/АВ, в яких позивач частково погодився з вказаними в цьому акті порушеннями, а частково ні і навів свої доводи з цього приводу. Так, щодо виявлених фактів перевищення роботодавцем визначеного ч.1 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» проміжку часу в шістнадцять календарних днів між виплатою авансу та заробітною платою та невідповідності розміру виплаченого авансу фактично відпрацьованому часу, то позивачем зазначено, що вказана ситуація виникла через відсутність достатніх коштів та не буде допущена у подальшому. Щодо порушення трудового законодавства через виплату заробітної плати за грудень 01.01.2019 року в святковий день та не нарахування за цей день подвійного розміру заробітної плати ОСОБА_2 , то, як пояснив сам ОСОБА_2 , в цей день він на роботі не перебував, так як дійсно був святковий день, на роботу він вийшов 02.01.2019 року, заробітну плату за грудень місяць він отримав 03.01.2019 року, а у відомості на виплату коштів була допущена технічна помилка (вказано дату 01.01.2019 р.), на яку він не звернув уваги, коли складав та підписував відомість. Щодо виплати заробітної плати за період відпустки ОСОБА_2 12.04.2019 року, тобто в день відпустки, то, як пояснив ОСОБА_2 , згідно з графіком відпусток він мав піти у відпустку у червні місяці, разом з тим, за сімейними обставинами у нього виникла необхідність терміново піти у відпустку раніше, у квітні, у зв`язку із чим він 11.04.2019 року написав заяву, яку того ж дня узгодив із засновником, пояснивши, чому він так діє, однак у заяві про відпустку він не вказав про те, чому просить надати відпустку раніше, чому подає таку заяву не завчасно, а фактично за день та зазначив лише, що це тарифна відпустка, так як він розумів , що відпустка йому в принципі повинна бути надана за відпрацьований рік, а про особливі причини терміновості не зазначив через свою юридичну необізнаність щодо належного оформлення такого роду заяв та наказів. Так як 28.04.2019 рік був святковий день (Пасха) та святковий день 01.05.2019 року (День праці) в.о. директора ПП «Прогрес-КР» винесено наказ про надання ОСОБА_2 двох календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 06.02.2018р. по 05.01.2019р. Також керівництвом прийнято до уваги зауваження, викладені в акті, про відсутність індексації. На теперішній час індексацію заробітної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період листопад-грудень 2018 р. проведено в повному обсязі. Щодо такого порушення, як нескорочення робочого часу на одну годину напередодні святкових і неробочих днів, то 07.03.2019 року робочий день тривав саме 7 годин. Вказані обставини підтверджуються поясненнями працівників ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , у зв`язку із чим заробітна плата і була нарахована за 7 годин робочого часу. Як пояснив ОСОБА_2 , він допустив помилку у відомості та вказав 8 годин через неуважність. Порушення щодо відсутності особистого підпису ОСОБА_5 в особовій картці зумовлені тим, що ОСОБА_5 відмовився поставити свій підпис у картці. На підтвердження вказаних обставин надано відповідний акт. З цих же причин (відмовився поставити дату у відомості) відсутня дата у відомості на виплату коштів ОСОБА_5 за квітень 2019 року , останній лише вказав, що кошти отримав і претензій не має. В.о. бухгалтера та директор ОСОБА_2 надав свої пояснення, відповідно до яких дійсно кошти були виплачені ОСОБА_5 04.04.2019 року у день звільнення. На працівників ОСОБА_1 та ОСОБА_6 особові картки заведені. Своєчасно їх не було надано на перевірку у зв`язку із тим, що на той час в.о. директора їх не знайшов. Зважаючи на наведене, позивач просив відповідача прийняти вказані зауваження до уваги та скасувати постановлений припис.

За результатами розгляду вищевказаних зауважень на акт інспекційного відвідування відповідачем надано позивачеві вмотивовану відповідь листом від 10.05.2019р. за вих.№17/06/1688, в якому, зокрема, зазначалося, що згідно з п.28 Порядку №295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються, водночас, відповідно до вимог п.29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування. Розглянувши документи, додані до зауважень, відповідач дійшов висновку, що вони не спростовують висновків акта інспекційного відвідування від 22.04.2019р. №ОМС-ДН2089/1525/НП/АВ, проведеного з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці на ПП «Прогрес-КР» та не звільняють об`єкт відвідування від відповідальності за порушення законодавства про працю. Також відповідачем зауважено, що скасування складеного припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ДН2089/1525/НП/АВ/П від 23.04.2019р. не належить до повноважень Департаменту. Разом з цим зазначено, що надані зауваження будуть ураховані під час розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю ПП «Прогрес-КР», яка призначена на 15.05.2019р. на 10:00год. та відбудеться у приміщенні інспекції з питань праці та зайнятості Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради.

Судом також встановлено, що в подальшому на виконання вимог припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ДН2089/1525/НП/АВ/П від 23.04.2019р. позивачем надавалися письмові повідомлення про усунення порушень, виявлених під час інспекційного відвідування, від 13.05.2019р. №16 та №17, в яких, зокрема, зазначено, що згідно з вимогами ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України «Про оплату праці» директором ПП «Прогрес-КР» була сплачена індексація заробітної плати за листопад та грудень 2018 року робітникам підприємства ОСОБА_3 та ОСОБА_2 . Також зазначалося, що на момент перевірки підприємства Прогрес-КР» директор був у тарифній відпустці, а у виконуючого обов`язки директора ОСОБА_1 не було доступу до всіх документів, тому витребувані документи надаються разом з цими поясненнями. Також в цих поясненнях наведені доводи, викладені у вищевказаних зауваження на акт інспекційного відвідування, поданих 06.05.2019р., та, крім іншого, додатково зазначено, що щодо надання ОСОБА_2 2-х календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 06.02.2018 року по 05.01.2019 року, то за наказом від 02.05.2019 року директору ПП «Прогрес-КР» ОСОБА_2 було подовжено тарифну відпустку на два дні по 07.05.2019р. Керівництвом ПП «Прогрес-КР» не допускається порушення вимог ст.78 КЗпП України. Стосовно вимог ч.1 ст.115 КЗпП України та ст.24 Закону України «Про оплату праці» щодо регулярності виплати зарплати на підприємстві видано наказ про строки виплати зарплати. На підприємстві ПП «Прогрес-КР» заробітна плата виплачується відповідно до ч.3 ст.24 Закону України «Про оплату праці».

Відповідно до протоколу розгляду справи про накладення штрафу за порушення законодавства про працю на ПП «Прогрес-КР» від 20.05.2019р., копія якого міститься в матеріалах справи, розгляд цієї справи здійснено за участі представників ПП «Прогрес-КР» із заслуховуванням їх виступів та дослідженням наданих останніми пояснень та документів, а також зауважень позивача на акт інспекційного відвідування. При цьому, директор ПП «Прогрес-КР» при розгляді справи наполягав на тому, що надані ним відомості на виплату грошей від 14.01.2019р. та від 14.02.2019р. свідчать про виплату ОСОБА_2 та ОСОБА_3 саме індексації заробітної плати за листопад-грудень 2018 року, тому порушення в частині нарахування і виплати індексації у ПП «Прогрес-КР» відсутні.

За результатами розгляду справи про накладення на ПП «Прогрес-КР» штрафу за порушення законодавства про працю, виявлені під час інспекційного відвідування, заступником директора Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради начальником інспекції з питань праці та зайнятості Красовським М.В. винесено постанови про накладення штрафу уповноваженими посадовими особами:

- №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/МГ від 20.05.2019 року, якою відповідно до ст.259 КЗпП України, ст.53 Закону України «Про зайнятість населення», ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.8 Порядку №509 та на підставі абз.4 ч.2 ст.256 КЗпП України на ПП «Прогрес-КР» за порушення ст.78-1 КЗпП України, що виявилося у неврахуванні святкових і робочих днів при визначенні тривалості щорічної відпустки ОСОБА_2 , оскільки наданні ОСОБА_2 відпустки без урахування святкового і неробочого дня (28.04.2019р. та 01.05.2019р. Пасха та День праці відповідно) на період з 12.04.2019р. по 05.05.2019р., що фактично становить 22 календарні дні, замість необхідних (відповідно до наказу від 11.04.2019р. №05) 24 календарних днів, що є недотриманням мінімальних державних гарантій в оплаті праці, а також за порушення ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України «Про оплат праці», що виявилося у не проведенні індексації заробітної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за листопад-грудень 2018 року, попри те, що величина індексу споживчих цін у листопаді та грудні 2018 року перевищила поріг 103 відсотка, що також є недотриманням мінімальних державних гарантій в оплаті праці, накладено штраф у загальному розмірі 83460,00грн.;

- №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/ІП від 20.05.2019 року, якою відповідно до ст.259 КЗпП України, ст.53 Закону України «Про зайнятість населення», ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.8 Порядку №509 та на підставі абз.8 ч.2 ст.256 КЗпП України на ПП «Прогрес-КР» за порушення ч.1 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці», що виявилося у перевищенні роботодавцем визначеного законодавством проміжку часу між виплатою авансу та заробітної плати в шістнадцять календарних днів в наступних місяцях: вересень 2018 року: аванс - 11.09.2018, заробітна плата - 03.10.2019; жовтень 2018 року: аванс - 11.10.2018, заробітна плата - 03.11.2018; листопад 2018 року: аванс - 11.11.2018, заробітна плата - 05.12.2018; грудень 2018 року: аванс - 11.12.2018, заробітна плата - 01.01.2019; січень 2019 року: аванс - 11.01.2019, заробітна плата - 05.02.2019; лютий 2019 року: аванс - 11.02.2019, заробітна плата - 04.03.2019; березень 2019 року: аванс - 12.03.2019, заробітна плата - 04.04.2019, а також за порушення ч.3 ст.115 КЗпП України та ч.3 ст.24 Закону України «Про оплату праці», що виявилося у тому, що розмір виплаченого авансу не відповідав фактично відпрацьованому часу, оскільки працівникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при розмірі заробітної плати в 2018 році 3 800,00 грн. аванс виплачувався в розмірі меншому за фактично відпрацьований час, а саме: вересень: кількість робочих днів за місяць - 20; аванс сплачено за 11 календарних днів (далі - к/д) - 1 500,00 грн.; жовтень: кількість робочих днів за місяць - 22; аванс сплачено за 11 календарних днів - 1 500,00 грн.; листопад: кількість робочих днів за місяць - 22; аванс сплачено за 11 календарних днів - 1 500,00 грн.; грудень: кількість робочих днів за місяць - 20; аванс сплачено за 11 календарних днів - 1 500,00 грн.; при розмірі заробітної плати в 2019 році 4 173,00 грн. аванс виплачувався в розмірі меншому за фактично відпрацьований час, а саме: січень: кількість робочих днів за місяць - 21; аванс сплачено за 11 календарних днів - 1 500,00 грн.; лютий: кількість робочих днів за місяць - 20; аванс сплачено за 11 календарних днів - 1 500,00 грн.; березень: кількість робочих днів за місяць - 20; аванс сплачено за 12 календарних днів - 1 500,00 грн. накладено штраф у загальному розмірі 4173,00грн.

Вважаючи, що інспекційне відвідування проведено з порушенням процедури та без урахування всіх обставин, що мали значення для привального прийняття рішень, що видані за його наслідками, що, в свою чергу, призвело до винесення відповідачем протиправних постанов про накладення штрафів та припису, ПП «Прогрес-КР» звернулося з цим позовом до суду.

Надаючи правову оцінку встановленим обставинам справи та спірним правовідносинам, суд зважає на таке.

Відповідно до ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Спірні у цій справі правовідносини урегульовані, зокрема, статтею 259 КЗпП України, Законом №877-V, а також Порядком №295, який був чинним на момент призначення та проведення інспекційного відвідування.

Правові та організаційні засади, основні принципи та порядок здійснення державного нагляду (контролю) у сфері господарської діяльності визначено Законом №877-V.

Згідно з цим Законом орган державного нагляду має право здійснювати планові, позапланові заходи здійснення державного нагляду. Підстави, порядок їх здійснення та необхідні розпорядчі документи органу державного нагляду, визначені статтями 5, 6, 7 цього Закону №877-V.

Позапланові заходи зі здійснення державного нагляду (контролю) визначені статтею 6 Закону №877-V. Підставами для здійснення позапланових заходів є:

подання суб`єктом господарювання письмової заяви до відповідного органу державного нагляду (контролю) про здійснення заходу державного нагляду (контролю) за його бажанням;

виявлення та підтвердження недостовірності даних, заявлених суб`єктом господарювання у документі обов`язкової звітності, крім випадків, коли суб`єкт господарювання протягом місяця з дня первинного подання повторно подав такий документ з уточненими достовірними даними або якщо недостовірність даних є результатом очевидної описки чи арифметичної помилки, яка не впливає на зміст поданої звітності. У разі виявлення органом державного нагляду (контролю) помилки у документі обов`язкової звітності він упродовж десяти робочих днів зобов`язаний повідомити суб`єкта господарювання про необхідність її виправлення у строк до п`яти робочих днів з дня отримання повідомлення. Невиправлення помилки у встановлений строк є підставою для проведення позапланового заходу;

перевірка виконання суб`єктом господарювання приписів, розпоряджень або інших розпорядчих документів щодо усунення порушень вимог законодавства, виданих за результатами проведення попереднього заходу органом державного нагляду (контролю);

звернення фізичної особи (фізичних осіб) про порушення, що спричинило шкоду її (їхнім) правам, законним інтересам, життю чи здоров`ю, навколишньому природному середовищу чи безпеці держави, з додаванням документів чи їх копій, що підтверджують такі порушення (за наявності). Позаплановий захід у такому разі здійснюється виключно за погодженням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу.

У такому разі перед початком здійснення позапланового заходу державного нагляду (контролю) посадові особи органів державного нагляду (контролю) зобов`язані пред`явити керівнику чи уповноваженій особі суб`єкта господарювання - юридичної особи, її відокремленого підрозділу, фізичній особі - підприємцю або уповноваженій ним особі, крім документів, передбачених цим Законом, додатково копію погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), або відповідного державного колегіального органу на проведення такої перевірки. Суб`єкти господарювання мають право не допускати посадових осіб органу державного нагляду (контролю) до здійснення заходів державного нагляду (контролю), якщо вони не пред`явили документи, передбачені цим абзацом.

неподання суб`єктом господарювання документів обов`язкової звітності за два звітні періоди підряд без поважних причин або без надання письмових пояснень про причини, що перешкоджали поданню таких документів;

доручення Прем`єр-міністра України про перевірку суб`єктів господарювання у відповідній сфері у зв`язку з виявленими системними порушеннями та/або настанням події, що має значний негативний вплив на права, законні інтереси, життя та здоров`я людини, захист навколишнього природного середовища та забезпечення безпеки держави;

настання аварії, смерті потерпілого внаслідок нещасного випадку або професійного захворювання, що було пов`язано з діяльністю суб`єкта господарювання.

Відповідно до частини 1 статті 259 КЗпП України державний нагляд та контроль за додержанням законодавства про працю юридичними особами незалежно від форми власності, виду діяльності, господарювання, фізичними особами - підприємцями, які використовують найману працю, здійснює центральний орган виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, визначеному Кабінетом Міністрів України.

При цьому ст.143 Конституції України передбачено, що органам місцевого самоврядування можуть надаватися законом окремі повноваження органів виконавчої влади.

Водночас ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні» встановлено, що до відання виконавчих органів міських рад міст обласного значення та об`єднаних територіальних громад, крім повноважень, визначених пунктом "б" частини першої цієї статті, належать:

1) здійснення на відповідних територіях контролю за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством;

2) накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у порядку, встановленому законодавством.

Разом з цим на виконання частини 1 статті 259 КЗпП України, постановою від 26 квітня 2017 року №295 Кабінет Міністрів України затвердив Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який був чинний на час виникнення спірних правовідносин і який визначав процедуру здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю юридичними особами (включаючи їх структурні та відокремлені підрозділи, які не є юридичними особами) та фізичними особами, які використовують найману працю (далі - об`єкт відвідування).

Суд зважає на ту обставину, що постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №826/8917/17 постанову КМУ №295 визнано нечинною.

Водночас, за змістом частини 2 статті 265 КАС України нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Оскільки постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року у справі №826/8917/17 не містить жодних застережень з цього приводу, то постанова КМУ №295 вважається такою, що втратила чинність з дня набрання законної сили цим судовим рішенням, тобто 14 травня 2019 року.

Тому, норми вказаного вище акта Уряду України підлягають застосуванню до спірних правовідносин, як такі, що були чинними на момент їх виникнення (на момент призначення, проведення та завершення інспекційного відвідування позивача).

Аналогічний висновок викладений у постанові Верховного Суду від 17 жовтня 2019 року у справі №420/5895/18, від 10 лютого 2020 року у справі № 1.380.2019.000037, а також від 17 серпня 2021 року у справі № 200/3185/19-а.

Конструкція частини першої статті 6 Закону № 877-V свідчить про те, що наведений у ній перелік підстав для здійснення позапланових заходів (у даному випадку інспекційного відвідування) є вичерпним.

В той же час, частина друга названої правової норми передбачає можливість, у випадках, визначених частиною четвертою статті 2 Закону №877-V, здійснювати проведення позапланових заходів з інших підстав, крім передбачених статтею 6 цього Закону.

Варто зауважити й те, що питання стосовно підстав для здійснення позапланових заходів не охоплюється положеннями статті 4 Закону №877-V, яка визначає загальні вимоги до здійснення державного нагляду (контролю) й, у її частині четвертій, наводить вичерпний перелік питань, які встановлюються виключно законами.

Суд звертає увагу на Рішення Конституційного Суду України 09 липня 1998 року №12-рп/98 у справі №17/81-97 за конституційним зверненням Київської міської ради професійних спілок щодо офіційного тлумачення частини третьої статті 21 Кодексу законів про працю України (справа про тлумачення терміну "законодавство"), де зазначено, що терміном "законодавство" охоплюються закони України, чинні міжнародні договори України, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, а також постанови Верховної Ради України, укази Президента України, декрети і постанови Кабінету Міністрів України, прийняті в межах їх повноважень та відповідно до Конституції України і законів України.

У мотивувальній частині цього ж Рішення Конституційного Суду України зазначено, що термін «законодавство» досить широко використовується у правовій системі в основному у значенні як сукупності законів та інших нормативно-правових актів, які регламентують ту чи іншу сферу суспільних відносин і є джерелами певної галузі права. Цей термін без визначення його змісту використовує і Конституція України (статті 9, 19, 118, п. 12 Перехідних положень). У законах залежно від важливості і специфіки суспільних відносин, що регулюються, цей термін вживається в різних значеннях: в одних маються на увазі лише закони; в інших, передусім кодифікованих, в поняття «законодавство» включаються як закони та інші акти Верховної Ради України, так і акти Президента України, Кабінету Міністрів України, а в деяких випадках - також і нормативно-правові акти центральних органів виконавчої влади.

Вказане дає підстави для висновку, що усі, окрім передбачених у ч.4 ст.4 Закону №877-V, питання, які пов`язані з здійсненням державного нагляду (контролю), зокрема, за додержанням законодавства про працю та зайнятість населення (наприклад, переліку підстав для проведення інспекційних відвідувань), можуть урегульовуватись, як законами, так й іншими актами законодавства, у тому числі й нормами міжнародної конвенції, яка ратифікована Україною у встановленому законом порядку.

Однак, такими повноваженнями інспектор наділений виключно в рамках здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, який здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань, за наявності підстав визначених законодавством. В свою чергу, п.5 Порядку №295 визначає перелік підстав для здійснення державного контролю, який є вичерпним.

Аналогічна правова позиція викладена у постановах Верховного Суду від 07 квітня 2021 року у справі № 1340/4355/18, від 10 лютого 2020 року у справі №1.380.2019.000037 та від 23 вересня 2021 року у справі №1640/3141/18.

Так, згідно з пунктом 2 Порядку №295 державний контроль за додержанням законодавства про працю здійснюється у формі проведення інспекційних відвідувань та невиїзних інспектувань інспекторами праці, зокрема, виконавчих органів міських рад міст обласного значення та сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад (з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці, оформлення трудових відносин) (далі - виконавчі органи рад).

За приписами п.п.1 п.5 Порядку №295 інспекційні відвідування проводяться, зокрема, за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю.

Системний аналіз наведених вище положень дає підстави дійти висновку, що інспекційне відвідування є формою державного нагляду за додержанням законодавства про працю, яке відноситься до повноважень відповідача, як виконавчого органу міської ради, інспектори праці якого і провели інспекційне відвідування позивача на підставі наказу Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради від 16.04.2019р. №30, виданого згідно з пп.1 п.5 Порядку №295 (за зверненням працівника про порушення стосовно нього законодавства про працю (вх.№Б-155-Е від 27.03.2019р.)), з питань своєчасної та у повному обсязі оплати праці, додержання мінімальних гарантій в оплаті праці.

Абзацом 1 пункту 8 Порядку №295 передбачено, що про проведення інспекційного відвідування інспектор праці повідомляє об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі.

Відповідно до п.9 Порядку №295 під час проведення інспекційного відвідування інспектор праці повинен пред`явити об`єкту відвідування або уповноваженій ним посадовій особі своє службове посвідчення.

Пунктом 10 Порядку №295 визначено, що тривалість інспекційного відвідування, невиїзного інспектування не може перевищувати 10 робочих днів, для суб`єктів мікропідприємництва та малого підприємництва - двох робочих днів.

За правилами п.11, п.12 Порядку №295 інспектори праці за наявності службового посвідчення безперешкодно, без попереднього повідомлення мають право:

1) під час проведення інспекційних відвідувань з питань виявлення неоформлених трудових відносин за наявності підстав, визначених пунктом 5 цього Порядку, самостійно і в будь-яку годину доби з урахуванням вимог законодавства про охорону праці проходити до будь-яких виробничих, службових, адміністративних приміщень об`єкта відвідування, в яких використовується наймана праця;

2) ознайомлюватися з будь-якими книгами, реєстрами та документами, ведення яких передбачено законодавством про працю, що містять інформацію/відомості з питань, які є предметом інспекційного відвідування, невиїзного інспектування, з метою перевірки їх відповідності нормам законодавства та отримувати завірені об`єктом відвідування їх копії або витяги;

3) наодинці або у присутності свідків ставити керівнику та/або працівникам об`єкта відвідування запитання, що стосуються законодавства про працю, отримувати із зазначених питань усні та/або письмові пояснення;

4) за наявності ознак кримінального правопорушення та/або створення загрози безпеці інспектора праці залучати працівників правоохоронних органів;

5) на надання робочого місця з можливістю ведення конфіденційної розмови з працівниками щодо предмета інспекційного відвідування;

6) фіксувати проведення інспекційного відвідування з питань виявлення неоформлених трудових відносин засобами аудіо-, фото- та відеотехніки;

7) отримувати від державних органів інформацію, необхідну для проведення інспекційного відвідування, невиїзного інспектування.

Вимога інспектора праці про надання об`єктом відвідування для ознайомлення документів та/або їх копій чи витягів з документів, пояснень, доступу до приміщень, організації робочого місця, внесена в межах повноважень, є обов`язковою для виконання.

Пунктом 14 Порядку №295 передбачено, що під час проведення інспекційного відвідування об`єкт відвідування має право:

1) перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення;

2) не допускати до проведення інспекційного відвідування у разі: відсутності службового посвідчення; якщо на офіційному веб-сайті Держпраці відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню; якщо строк проведення інспекційного відвідування перевищує строки, визначені пунктом 10 цього Порядку;

3) подавати в письмовій формі свої пояснення, зауваження про усунення порушень до акта або припису;

4) вимагати від інспектора праці внесення запису про проведення інспекційного відвідування до відповідного журналу перевірок об`єкта відвідування (за його наявності) перед наданням акта для підпису керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником;

5) перед підписанням акта бути поінформованим про свої права та обов`язки;

6) вимагати від інспектора праці додержання вимог законодавства;

7) вимагати нерозголошення інформації, що становить комерційну таємницю або є конфіденційною інформацією об`єкта відвідування;

8) оскаржувати в установленому законом порядку неправомірні дії інспектора праці;

9) отримувати консультативну допомогу від інспектора праці з метою запобігання порушенням під час проведення інспекційних відвідувань, невиїзних інспектувань.

Як встановлено судом, направлення на проведення інспекційного відвідування від 16.04.2019р. №6/06/1359 вручене виконуючому обов`язки директора ПП «Прогрес-КР» Прудському В.В. перед початком проведення інспекційного відвідування 17.04.2019р. При цьому, доводи позивача про те, що вручення цього направлення саме перед початком проведення інспекційного відвідування, а не завчасно, є порушенням чинного законодавства, є безпідставними та необґрунтованими, бо вищенаведеними приписами Порядку №295 не передбачено обов`язку інспекторів праці вручати направлення на проведення інспекційного відвідування до виходу для його проведення.

У постановах Верховного Суду від 01 червня 2021 року у справі №360/1687/19 і від 16 червня 2021 року у справі №240/3904/19 зроблено висновки про те, що обов`язком інспектора праці під час проведення інспекційного відвідування є пред`явлення свого службового посвідчення, з чим кореспондується право об`єкта відвідування відповідно до п.14 Порядку №295 перевіряти в інспектора праці наявність службового посвідчення. При цьому інспектор праці взагалі не зобов`язаний пред`являти об`єкту відвідування направлення на інспекційне відвідування.

Щодо доводів позивача про те, що при проведенні вищевказаного інспекційного відвідування не дотримано розумних строків, необхідних для надання посадовими особами позивача документів, запитуваних у вимозі інспекторів праці, суд зазначає про необґрунтованість таких доводів, з огляду на те, що, по-перше, строки проведення інспекційного відвідування визначаються не інспекторами праці, а вищенаведеними приписами 10 Порядку №295, а, по-друге, як встановлено судом, у даному випадку задля забезпечення уповноваженим особам позивача можливості все ж таки надати запитувані інспекторами праці документи, строк проведення інспекційного відвідування було зупинено на два календарних дні (до 09год 35хвил. 19.04.2019р.), а в подальшому відповідно до наказу Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради від 17.04.2019р. №31 про поновлення інспекційного відвідування ПП «Прогрес-КР» та направлення на проведення інспекційного відвідування від 18.04.2019р. №6/06/1410 інспекторами праці здійснено вихід для продовження інспекційного відвідування позивача (направлення на проведення інспекційного відвідування від 18.04.2019р. №6/06/1410 вручене виконуючому обов`язки директора ПП «Прогрес-КР» Прудському В.В. 18.04.2019р.). З огляду на наведене, також суперечливим та необґрунтованими видаються доводи позивача стосовно безпідставності зупинення строку проведення інспекційного відвідування, бо, як вказано вище, таке зупинення відбулося саме для забезпечення позивачу можливості подати запитувані документи, позаяк останній стверджував про надмірну стислість строків для їх надання.

Також безпідставними є доводи позивача про порушення відповідачем ст.6 Закону №877-V через не надання посадовим особам позивача перед початком проведення інспекційного відвідування погодження центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної політики у відповідній сфері державного нагляду (контролю), на проведення цього позапланового заходу, оскільки нормами Порядку №295, на підставі яких проводилося інспекційне відвідування позивача, не передбачено вчинення таких дій.

Щодо доводів позивача стосовно того, що в порушення вимог п.14 Порядку №295 на офіційному веб-сайті Держпраці були відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, тому позивач мав право не допускати інспекторів праці до проведення інспекційного відвідування, проте позивачем допущено посадових осіб відповідача до його проведення, суд зазначає таке.

Суд зауважує, що саме на етапі допуску до інспекційного відвідування позивач міг поставити питання про необґрунтованість його призначення та проведення, реалізувавши своє право на захист від безпідставного та необґрунтованого здійснення контролю щодо себе.

Проте позивач допустив посадових осіб відповідача до здійснення інспекційного відвідування, за результатами якого встановлені порушення вимог чинного законодавства про працю, та не скористався правом недопуску до проведення зазначеного інспекційного відвідування, чим фактично визнав наявність відповідних підстав для його проведення. Водночас, допуск до інспекційного відвідування нівелює правові наслідки процедурних порушень, допущених контролюючим органом при призначенні такої перевірки.

Аналогічна правова позиція викладена і у постановах Верховного Суду від 10.05.2018 року у справі №806/2127/16 (провадження № К/9901/35465/18) та від 08.08.2018 року у справі №П/811/1680/17 (провадження № К/9901/11219/18).

Крім того, суд зазначає, що питання стосовно недотримання уніфікованої форми акта вже було предметом дослідження Верховним Судом у справах №804/3193/17 (постанова від 30 січня 2020 року), №808/3059/17 (постанова від 13 лютого 2020 року), №820/4753/17 (постанова від 19 серпня 2021 року) та у справі №440/4748/19 (постанова від 26 серпня 2021 року) і за наслідками їх розгляду Суд сформував правову позицію, яка полягає у тому, що відсутність затвердженої уніфікованої форми акта не може бути підставою для обмеження контролюючого органу у здійсненні покладених на нього законодавством повноважень. Водночас, це є підставою для недопуску посадових осіб до перевірки, а не для скасування прийнятих за наслідками її проведення рішень органу державного нагляду (контролю).

Цей підхід було застосовано Верховним Судом й у постанові від 21 жовтня 2021 року під час касаційного розгляду справи №340/3112/19, у якій як і справі, яка розглядається, предмет спору був пов`язаний з оскарженням результатів інспекційного відвідування суб`єкта господарювання щодо дотримання вимог законодавства про працю.

Водночас, в залежності від характеру процедурних порушень, такі можуть мати наслідком нікчемність або оспорюваність акта, а в певних випадках, коли йдеться про порушення суто формальні, взагалі не впливають на його дійсність.

Суд наголошує, що, у відповідності до практики Європейського Суду з прав людини, скасування акта адміністративного органу з одних лише формальних мотивів не буде забезпечувати дотримання балансу принципу правової стабільності та справедливості.

Таким чином, ключовим питанням при наданні оцінки процедурним порушенням, допущеним під час прийняття суб`єктом владних повноважень рішення, є співвідношення двох базових принципів права: «протиправні дії не тягнуть за собою правомірних наслідків» і, на противагу йому, принцип «формальне порушення процедури не може мати наслідком скасування правильного по суті рішення».

Межею, що розділяє істотне (фундаментальне) порушення від неістотного, є встановлення такої обставини: чи могло бути іншим рішення суб`єкта владних повноважень за умови дотримання ним передбаченої законом процедури його прийняття.

Аналогічна правова позиція викладена у постанові Верховного Суду від 23 квітня 2020 року у справі № 813/1790/18 й була застосована Верховним Судом у постанові від 03 грудня 2021 року у справі № 369/7844/17, а також у постанові від 07 липня 2022 року у справі № 520/4676/19, яка за суб`єктним складом і видом правовідносин, предметом спору є подібною до справи, що розглядається.

У даному випадку, хоча на офіційному веб-сайті Держпраці дійсно були відсутні рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню, що відповідачем не заперечується, і наявність такої обставини дійсно надавала позивачу право не допускати інспекторів праці до проведення інспекційного відвідування, однак, позивач таким правом не скористався і допуск надав, що ним визнається.

Разом тим, сама по собі наявність вищевказаних формальних обставин (відсутність на офіційному веб-сайті Держпраці рішення Мінсоцполітики про форми службового посвідчення інспектора праці, акта, довідки, припису, вимоги, перелік питань, що підлягають інспектуванню), на переконання суду, не вплинула на об`єктивність та законність проведеного інспекційного відвідування, не могла стати підставою для спотворення його результатів та не може тягнути за собою скасування наслідків такого інспекційного відвідування у формі прийнятих за його результатами рішень.

Відповідно до п.п. 19, 20 Порядку №295 за результатами інспекційного відвідування або невиїзного інспектування складаються акт і у разі виявлення порушень законодавства про працю - припис про їх усунення. Акт складається в останній день інспекційного відвідування або невиїзного інспектування у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, що його проводив, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник акта залишається в об`єкта відвідування.

Згідно з п.21 Порядку №295 у разі якщо об`єкт відвідування не погоджується з викладеною в акті інформацією, акт підписується із зауваженнями, які є його невід`ємною частиною. Зауваження можуть бути подані об`єктом відвідування не пізніше трьох робочих днів з дати підписання акта. Письмова вмотивована відповідь на зауваження надається інспектором праці не пізніше ніж через три робочих дні з дати їх надходження.

Відповідно до п.23 Порядку №295 припис є обов`язковою для виконання у визначені строки письмовою вимогою інспектора праці про усунення об`єктом відвідування порушень законодавства про працю, виявлених під час інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

Пунктом 24 Порядку №295 встановлено, що припис вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду. У приписі зазначається строк для усунення виявлених порушень. У разі встановлення строку виконання припису більше ніж три місяці у приписі визначається графік та заплановані заходи усунення виявлених порушень з відповідним інформуванням інспектора праці згідно з визначеною у приписі періодичністю. Припис складається у двох примірниках, які підписуються інспектором праці, який проводив інспекційне відвідування або невиїзне інспектування, та керівником об`єкта відвідування або його уповноваженим представником. Один примірник припису залишається в об`єкта відвідування.

При цьому п.25 Порядку №295 передбачено, що стан виконання припису перевіряється після закінчення зазначеного у ньому строку усунення недоліків, якщо об`єкт відвідування не надав відповідь або надав її в обсязі, недостатньому для підтвердження факту усунення виявлених порушень.

Відповідно до п.27 Порядку №295 у разі наявності порушень вимог законодавства про працю, зафіксованих актом інспекційного відвідування або актом невиїзного інспектування, після розгляду зауважень об`єкта відвідування (у разі їх надходження) інспектор праці проводить аналіз матеріалів інспекційного відвідування або невиїзного інспектування, за результатами якого вносить припис та/або вживає заходів до притягнення винної у допущенні порушень посадової особи до встановленої законом відповідальності.

За змістом п.28 Порядку №295 у разі виконання припису в установлений у ньому строк заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності не вживаються.

Згідно з п.29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування.

З аналізу наведених правових норм слідує, що у разі виявлення за наслідками інспекційного відвідування порушень законодавства про працю складаються акт і припис про їх усунення, який є обов`язковим для виконання та вноситься об`єкту відвідування не пізніше ніж протягом наступного робочого дня після підписання акта (відмови від підписання), а в разі наявності зауважень - наступного дня після їх розгляду.

Судом встановлено, що у даному випадку за наслідками інспекційного відвідування позивача було виявлено порушення останнім законодавства про працю, при цьому акт інспекційного відвідування від 22.04.2019 року №ОМС-ДН2089/1525/НП/АВ був підписаний уповноваженою особою ПП «Прогрес-КР» без подання на нього письмових зауважень у день підписання, такі зауваження були подані пізніше, а саме: 06.05.2019р., відтак, доводи позивача стосовно того, що спірний припис від 23.04.2019 року №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П винесено без урахування поданих підприємством зауважень на акт інспекційного відвідування є безпідставними, водночас, подані позивачем зауваження на акт інспекційного відвідування були розглянуті відповідачем із наданням на них вмотивованої відповіді від 10.05.2019р. №17/06/1688.

Відповідно до ст.265 КЗпП України посадові особи органів державної влади та органів місцевого самоврядування, підприємств, установ та організацій, винні у порушенні законодавства про працю, несуть відповідальність згідно з чинним законодавством.

Згідно з абз.4, абз.8 ч.2 ст.265 КЗпП України юридичні та фізичні особи - підприємці, які використовують найману працю, несуть відповідальність у вигляді штрафу, зокрема, в разі:

- недотримання мінімальних державних гарантій в оплаті праці - у десятикратному розмірі мінімальної заробітної плати, встановленої законом на момент виявлення порушення, за кожного працівника, щодо якого скоєно порушення;

- порушення інших вимог трудового законодавства, крім передбачених абзацами другим - сьомим цієї частини, - у розмірі мінімальної заробітної плати.

Відповідно до ч.4 ст.265 КЗпП України штрафи, зазначені у частині другій цієї статті, накладаються центральним органом виконавчої влади, що реалізує державну політику з питань нагляду та контролю за додержанням законодавства про працю, у порядку, встановленому Кабінетом Міністрів України.

Постановою Кабінету Міністрів України від 17.07.2013 №509 затверджено порядок накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення (далі - Порядок № 509), яким визначено механізм накладення на суб`єктів господарювання та роботодавців штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення, передбачених частиною другою статті 265 Кодексу законів про працю України та частинами другою сьомою статті 53 Закону України «Про зайнятість населення» (далі - штрафи).

Відповідно до абз.1 п.2 Порядку №509 штрафи накладаються Головою Держпраці, його заступниками, начальниками управлінь і відділів Держпраці та їх заступниками (з питань, що належать до їх компетенції), начальниками територіальних органів Держпраці та їх заступниками, керівниками виконавчих органів міських рад міст обласного значення, сільських, селищних, міських рад об`єднаних територіальних громад та їх заступниками (далі - уповноважені посадові особи).

При цьому абз.2 п.2 Порядку №509 встановлено, що штрафи можуть бути накладені, зокрема, на підставі акта про виявлення під час перевірки суб`єкта господарювання або роботодавця ознак порушення законодавства про працю та/або зайнятість населення, складеного посадовою особою Держпраці чи її територіального органу, виконавчого органу міської ради міста обласного значення та сільської, селищної, міської ради об`єднаної територіальної громади.

Пунктом 3 Порядку №509 передбачено, що уповноважена посадова особа не пізніше ніж через 10 днів з дати складення акта приймає рішення щодо розгляду справи про накладення штрафу (далі - справа).

Згідно з пунктами 4-6 Порядку №509 справа розглядається у п`ятнадцятиденний строк з дня прийняття рішення про її розгляд. У разі надходження від суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого порушено справу, обґрунтованого клопотання про відкладення її розгляду, строк розгляду справи може бути продовжений уповноваженою посадовою особою, але не більше ніж на 10 днів. Про розгляд справи уповноважені посадові особи письмово повідомляють суб`єктів господарювання та роботодавців не пізніше ніж за п`ять днів до дати розгляду рекомендованим листом чи телеграмою, телефаксом, телефонограмою або шляхом вручення повідомлення їх представникам, про що на копії повідомлення, яка залишається в уповноваженої посадової особи, що надіслала таке повідомлення, робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника.

За приписами п.7 Порядку №509 справа розглядається за участю представника суб`єкта господарювання або роботодавця, щодо якого її порушено. Справу може бути розглянуто без участі такого представника у разі, коли його поінформовано відповідно до пункту 6 цього Порядку і від нього не надійшло обґрунтоване клопотання про відкладення її розгляду.

Відповідно до абз.1-2, абз.4 п.8 Порядку №509 розгляд справи розпочинається з представлення уповноваженої посадової особи, яка її розглядає. Зазначена особа роз`яснює особам, які беруть участь у розгляді справи, їх права і обов`язки. Під час розгляду справи заслуховуються особи, які беруть участь у розгляді справи, досліджуються докази і вирішується питання щодо задоволення клопотання. За результатами розгляду справи уповноважена посадова особа на підставі акта, зазначеного в пункті 3 цього Порядку, складає постанову про накладення штрафу. Постанова про накладення штрафу складається у двох примірниках за формою, встановленою Мінсоцполітики, один з яких залишається в уповноваженої посадової особи, що розглядала справу, другий - надсилається протягом трьох днів суб`єктові господарювання або роботодавцю, стосовно якого прийнято постанову, або видається його представникові, про що на ньому робиться відповідна позначка, засвідчена підписом такого представника. У разі надсилання примірника постанови поштою у матеріалах справи робиться відповідна позначка.

Судом встановлено, що оскаржувані постанови про про накладення штрафу на ПП «Прогрес-КР» від 20.05.2019 року №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/МГ та №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/ІП від 20.05.2019 року винесені заступником директора Департаменту соціальної політики виконавчого комітету Криворізької міської ради начальником інспекції з питань праці та зайнятості Красовським М.В. відповідно до ст.259 КЗпП України, ч.3 ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні», п.8 Порядку №509 та на підставі абз.4, абз.8 ч.2 ст.256 КЗпП України.

Згідно з вищенаведеними приписами п.2 Порядку №509 до уповноважених посадових осіб, які мають право накладати штрафи за порушення законодавства про працю та зайнятість населення належать, зокрема, керівники виконавчих органів міських рад та їх заступники, водночас, Департамент соціальної політики виконкому Криворізької міської ради є виконавчим органом міської ради, при цьому, згідно з наказом директора Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради від 29.08.2018р. №39 повноваження в частині розгляду справ про накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення делеговані заступнику директора Департаменту начальнику інспекції з питань праці та зайнятості населення, як заступнику керівника виконавчого органу міської ради; разом з цим розпорядженням міського голови від 15.12.2017р. №676-к на посаду заступника директора Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради начальника інспекції з питань праці та зайнятості населення призначений Красовський Михайло Вікторович. Крім цього, для виконання покладених законодавством контрольних повноважень Красовському М.В. головою Державної служби України з питань праці видане посвідчення інспектора праці від 23.01.2018р. №929.

Отже, Красовський М.В., як заступник керівника виконавчого органу міської ради, є уповноваженою посадовою особою, яка має всі законні підстави та повноваження для накладення штрафів за порушення законодавства про працю та зайнятість населення у розумінні приписів п.2 Постанови №509. Тому доводи позивача щодо того, що спірні постанови про накладення штрафу прийняті неповноважною особою є безпідставними.

Щодо посилання позивача на те, що Порядок №295, на підставі якого відповідачем проведено означений інспекційний захід, втратив чинність на підставі постанови Шостого апеляційного адміністративного суду від 14.05.2019 року у справі №826/8917/17, що, на думку позивача, свідчить про те, що проведене інспекційне відвідування відповідачем здійснено у спосіб, що є незаконним, і прийняті за наслідками такого інспекційного відвідування припис та постанови про накладення штрафів також є протиправними та підлягають скасуванню, суд зазначає про таке.

Дійсно, постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року в адміністративній справі №826/8917/17, з урахуванням ухвали цього суду від 20.05.2019р. про усунення описки, скасовано рішення Окружного адміністративного суду міста Києва від 26 грудня 2018 року у цій справі та прийнято нову постанову, якою визнано нечинною постанову Кабінету Міністрів України від 26 квітня 2017 року №295 «Деякі питання реалізації ст.259 Кодексу законів про працю України та ст.34 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні».

Постанова Шостого апеляційного адміністративного суду від 14 травня 2019 року в адміністративній справі №826/8917/17 відповідно до ч.1 ст.325 КАС України набрала законної сили з дати її прийняття, а саме: з 14.05.2019р.

Наслідки визнання нормативно-правового акта протиправним та нечинним визначені ч.2 ст.265 КАС України, якою встановлено, що нормативно-правовий акт втрачає чинність повністю або в окремій його частині з моменту набрання законної сили відповідним рішенням суду.

Отже, визнання нормативно-правового акта суб`єкта владних повноважень нечинним означає втрату чинності таким актом з моменту набрання чинності відповідним судовим рішенням, тобто цей акт втрачає чинність з певного моменту лише на майбутнє і не стосується правовідносин, які виникли на підставі цього акта, до визнання його нечинним.

Як слідує з матеріалів справи, інспекційне відвідування позивача було проведено у період з 17.04.2019 року по 22.04.2019 року, акт інспекційного відвідування №ОМС-ДН2089/1525/НП/АВ складено 22.04.2019 року, припис про усунення виявлених порушень №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П складено 23.04.2019 року, а спірні постанови про накладення штрафу №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/МГ та №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/ІП прийняті 20.05.2019 року.

Тобто, як на момент проведення інспекційного відвідування позивача, так і на момент його завершення та складення за його наслідками акта і оскаржуваного припису, Постанова Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року, якою затверджено Порядок здійснення державного контролю за додержанням законодавства про працю, була чинною, а отже, у відповідача були законні та обґрунтовані підстави для проведення інспекційного відвідування та складення за його наслідками відповідних документів акта та припису згідно з вимогами Порядку №295.

Натомість, спірні постанови про накладення штрафів були прийняті вже на підставі Порядку №509, який був чинний як на момент їх прийняття, так і станом на теперішній час.

Таким чином, визнання нечинною Постанови Кабінету Міністрів України №295 від 26 квітня 2017 року, не впливає на законність спірних постанов про накладення штрафів.

Щодо суті оскаржуваних постанов суд зазначає, що ПП «Прогрес-КР» фактично не заперечується допущення порушень законодавства про працю, які стали підставою для застосування до позивача штрафів.

Так, відповідно до ч.1 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» заробітна плата виплачується працівникам регулярно в робочі дні у строки, встановлені колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів - представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не рідше двох разів на місяць через проміжок часу, що не перевищує шістнадцяти календарних днів, та не пізніше семи днів після закінчення періоду, за який здійснюється виплата.

Проте, всупереч вимог зазначених норм законодавства, згідно з наданими ПП «Прогрес-КР» відомостями на виплату грошей, встановлено перевищення роботодавцем визначеного законодавством проміжку часу в шістнадцять календарних днів в наступних місяцях:

- вересень 2018 року: аванс - 11.09.2018, заробітна плата - 03.10.2019;

- жовтень 2018 року: аванс - 11.10.2018, заробітна плата - 03.11.2018;

- листопад 2018 року: аванс - 11.11.2018, заробітна плата - 05.12.2018;

- грудень 2018 року: аванс - 11.12.2018, заробітна плата - 01.01.2019;

- січень 2019 року: аванс - 11.01.2019, заробітна плата - 05.02.2019;

- лютий 2019 року: аванс - 11.02.2019, заробітна плата - 04.03.2019;

- березень 2019 року: аванс - 12.03.2019, заробітна плата - 04.04.2019.

Також згідно з ч.3 ст.115 КЗпП України та ч.3 ст.24 Закону України «Про оплату праці» розмір заробітної плати за першу половину місяця визначається колективним договором або нормативним актом роботодавця, погодженим з виборним органом первинної профспілкової організації чи іншим уповноваженим на представництво трудовим колективом органом (а в разі відсутності таких органів представниками, обраними і уповноваженими трудовим колективом), але не менше оплати за фактично відпрацьований час з розрахунку тарифної ставки (посадового окладу) працівника.

Разом з цим, як встановлено в ході інспекційного відвідування позивача, його працівникам ОСОБА_2 та ОСОБА_3 при розмірі заробітної плати в 2018 році 3 800,00 грн. аванс виплачувався в розмірі меншому за фактично відпрацьований час, а саме:

- вересень: кількість робочих днів за місяць - 20; аванс сплачено за 11 календарних днів (далі - к/д) - 1 500,00 грн.;

- жовтень: кількість робочих днів за місяць - 22; аванс сплачено за 11 календарних днів - 1 500,00 грн.;

- листопад: кількість робочих днів за місяць - 22; аванс сплачено за 11 календарних днів - 1 500,00 грн.;

- грудень: кількість робочих днів за місяць - 20; аванс сплачено за 11 календарних днів - 1 500,00 грн.;

при розмірі заробітної плати в 2019 році 4 173,00 грн. аванс виплачувався в розмірі меншому за фактично відпрацьований час, а саме:

- січень: кількість робочих днів за місяць - 21; аванс сплачено за 11 календарних днів - 1 500,00 грн.;

- лютий: кількість робочих днів за місяць - 20; аванс сплачено за 11 календарних днів 1 500,00 грн.;

- березень: кількість робочих днів за місяць - 20; аванс сплачено за 12 календарних днів - 1 500,00 грн.

При цьому, у поданих зауваженнях на акт інспекційного відвідування від 06.05.2019р. позивач погодився з вказаним порушенням та зазначав, що відносно виявлених фактів перевищення роботодавцем визначеного ч.1 ст.115 КЗпП України та ч.1 ст.24 Закону України «Про оплату праці» проміжку часу в шістнадцять календарних днів між виплатою авансу та заробітною платою та невідповідності розміру виплаченого авансу фактично відпрацьованому часу, то вказана ситуація виникла через відсутність достатніх коштів та не буде допущена у подальшому.

Відтак, позивач фактично визнав допущення ним порушень, що стали підставою для накладення на нього штрафу відповідно до постанови про накладення штрафу №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/ІП від 20.05.2019 року.

Відповідно до ст.78-1 КЗпП України, святкові і неробочі дні (стаття 73 цього Кодексу) при визначенні тривалості щорічних відпусток не враховуються.

Проте, проведеним інспекційним відвідування позивача було встановлено, що неврахуванні святкових і робочих днів при визначенні тривалості щорічної відпустки ОСОБА_2 , оскільки наданні ОСОБА_2 відпустки без урахування святкового і неробочого дня (28.04.2019р. та 01.05.2019р. Пасха та День праці відповідно) на період з 12.04.2019р. по 05.05.2019р., що фактично становить 22 календарні дні, замість необхідних (відповідно до наказу від 11.04.2019р. №05) 24 календарних днів.

При цьому, і у зауваженнях на акт інспекційного відвідування від 06.05.2019р., і у письмових повідомленнях про усунення порушень, виявлених під час інспекційного відвідування, від 13.05.2019р. №16 та №17, наданих на виконання вимог припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ДН2089/1525/НП/АВ/П від 23.04.2019р., позивач погодився з вказаним порушенням та зазначав, що так як 28.04.2019 рік був святковий день (Пасха) та святковий день 01.05.2019 року (День праці) в.о. директора ПП «Прогрес-КР» винесено наказ від 02.05.2019 року про подовження ОСОБА_2 тарифної відпустки на два дні по 07.05.2019р. (надання двох календарних днів щорічної основної відпустки за період роботи з 06.02.2018р. по 05.01.2019р.). Керівництвом ПП «Прогрес-КР» не допускається порушення вимог ст.78-1 КЗпП України.

Згідно з ч.6 ст.95 КЗпП України та ст.33 Закону України «Про оплат праці» заробітна плата підлягає індексації у встановленому законодавством порядку.

Однак, в порушення вищезазначених законодавчих норм підприємство не провело індексацію заробітної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 попри те, що величина індексу споживчих цін у листопаді та грудні 2018 року перевищила поріг індексації 103 відсотка.

При цьому, як встановлено судом, у поданих зауваженнях на акт інспекційного відвідування від 06.05.2019р. позивач погодився з вказаним порушенням та зазначав, що керівництвом прийнято до уваги зауваження, викладені в акті, про відсутність індексації, а на теперішній час індексацію заробітної плати ОСОБА_2 та ОСОБА_3 за період листопад-грудень 2018 р. проведено в повному обсязі. Також в подальшому про усунення цього порушення позивач повідомляв відповідача у письмових повідомленнях про усунення порушень, виявлених під час інспекційного відвідування, від 13.05.2019р. №16 та №17, наданих на виконання вимог припису про усунення виявлених порушень №ОМС-ДН2089/1525/НП/АВ/П від 23.04.2019р. Крім цього, позивачем було надано відповідачу відомості на виплату грошей від 14.01.2019р. та від 14.02.2019р. про виплату ОСОБА_2 та ОСОБА_3 індексації заробітної плати за листопад-грудень 2018 року.

Таким чином, позивач фактично визнав й допущення ним порушень, що стали підставою для накладення на нього штрафу відповідно до постанови про накладення штрафу №ОМС-ДН 2089/1525/НП/АВ/П/ПТ/МГ від 20.05.2019 року.

При цьому суд наголошує, що відповідно до п.29 Порядку №295 заходи до притягнення об`єкта відвідування та його посадових осіб до відповідальності за використання праці неоформлених працівників, несвоєчасну та не у повному обсязі виплату заробітної плати, недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці вживаються одночасно із внесенням припису незалежно від факту усунення виявлених порушень у ході інспекційного відвідування або невиїзного інспектування. Відтак, усунення позивачем виявлених під час проведення інспекційного відвідування порушень щодо несвоєчасної та не у повному обсязі виплати заробітної плати, а також недодержання мінімальних гарантій в оплаті праці, не позбавляє його від накладення штрафу за вчинення таких порушень.

Відповідно до правової позиції Верховного Суду, яка викладена у постанові від 26.04.2018р. у справі №823/708/17 (провадження №К/9901/747/17), заходи щодо притягнення до відповідальності - штрафи у сфері порушення законодавства про працю - застосовуються незалежно від факту усунення виявлених порушень та не можуть бути підставою для уникнення застосування контролюючими органами та органами у сфері нагляду зазначених заходів.

Відповідно до ч.1 ст.72 Кодексу адміністративного судочинства України, доказами в адміністративному судочинстві є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інші обставини, що мають значення для правильного вирішення справи.

Беручи до уваги сукупність встановлених обставин, суд доходить висновку, що при проведенні інспекційного відвідування позивача та при прийнятті оскаржуваних припису і постанов про накладення штрафів відповідач діяв на підставах, у спосіб та в межах повноважень, наданих йому чинним законодавством, з огляду на що, позовні вимоги ПП «Прогрес-КР» задоволенню не підлягають у повному обсязі.

Відповідно до статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, у зв`язку з відмовою позивачу в задоволенні позову, понесені ним судові витрати, пов`язані зі зверненням до суду, не відшкодовуються.

Керуючись ст. ст. 242-246, 250, 262 Кодексу адміністративного судочинства України, суд

ВИРІШИВ:

У задоволенні позовної заяви Приватного підприємства «Прогрес-КР» (код ЄДРПОУ 39486758, місцезнаходження: вул. Соборності, буд.66а, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50065) до Департаменту соціальної політики виконкому Криворізької міської ради (код ЄДРПОУ 26136777, місцезнаходження: просп. Металургів, 36-Б, м. Кривий Ріг, Дніпропетровська область, 50101) про визнання дій протиправними, скасування постанов про накладення штрафу та припису відмовити у повному обсязі.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог статті 255 Кодексу адміністративного судочинства України та може бути оскаржене до Третього апеляційного адміністративного суду в порядку та у строки, передбачені ст.ст. 295-297 Кодексу адміністративного судочинства України.

Суддя: О.М. Турова

СудДніпропетровський окружний адміністративний суд
Дата ухвалення рішення15.11.2022
Оприлюднено21.08.2023
Номер документу112898931
СудочинствоАдміністративне
КатегоріяСправи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо організації господарської діяльності, з них дозвільної системи, нагляду (контролю), реалізації держ-ї регуляторної політики у сфері госп-ї д-ті; ліцензування видів господарської д-ті; розроблення і застосування національних стандар., технічних регламентів та процедур оцінки відповідності

Судовий реєстр по справі —160/5113/19

Ухвала від 12.06.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Рішення від 15.11.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 05.06.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 22.05.2023

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Рішення від 15.11.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 26.10.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 24.10.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 03.10.2022

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 13.03.2020

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

Ухвала від 09.10.2019

Адміністративне

Дніпропетровський окружний адміністративний суд

Турова Олена Михайлівна

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

ТелеграмВайбер

Опендатабот для телефону

AppstoreGoogle Play

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

© 2016‒2025Опендатабот

🇺🇦 Зроблено в Україні