Постанова

від 17.08.2023 по справі 580/1819/22

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД

ШОСТИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУДСправа № 580/1819/22 Головуючий у І інстанції - Гайдаш В.А.

Суддя-доповідач - Мельничук В.П.

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року м. Київ

Колегія суддів Шостого апеляційного адміністративного суду у складі:

Головуючого-судді: Мельничука В.П.

суддів: Василенка Я.М., Оксененка О.М.,

при секретарі: Височанській Н.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду, згідно з ст. 229 КАС України, апеляційну скаргу Будищенської сільської ради на ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області про скасування рішення та зобов`язання вчинити певні дії, -

В С Т А Н О В И Л А:

ОСОБА_1 звернувся до Черкаського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до Будищенської сільської ради Черкаського району Черкаської області, в якому просив:

- визнати протиправним та скасувати рішення Відповідача від 12.01.2022 № 33-9VІII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка)» Позивачу;

- зобов`язати Відповідача прийняти рішення, яким затвердити поданий Позивачем проект землеустрою щодо відведення у власність Позивачу земельної ділянки площею 0,1200 га для індивідуального садівництва, розташованої в межах, с. Свидівок, Черкаського району, кадастровий номер 7124986000:04:002:0656, та передати її у власність Позивачу.

Рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року, позов задоволено повністю.

Визнано протиправним та скасовано рішення Будищенської сільської ради від 12.01.2022 № 33-9VІII «Про відмову у затвердженні проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки для будівництва житлового будинку, господарських будівель і споруд (присадибна земельна ділянка)».

Зобов`язано Будищенську сільську раду у встановленому законом порядку на черговій сесії сільської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2021 та прийняти рішення про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 7124986000:04:002:0656) площею 0,1200 га для індивідуального садівництва за адресою: с. Свидівок Черкаського району Черкаської та надання її у власність.

15 грудня 2022 року до Черкаського окружного адміністративного суду із заявою звернулась Будищенська сільська рада про відстрочення рішення суду в адміністративній справі № 580/1819/22, в якій заявник просив відстрочити виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у цій справі на період дії режиму воєнного стану.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 05 січня 2023 року заяву Будищенської сільської ради про відстрочення рішення суду в адміністративній справі № 580/1819/22 - задоволено частково.

Відстрочено виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у справі № 580/1819/22 до припинення воєнного стану в Україні, або до внесення відповідних змін у законодавство, що регулює дані правовідносини, але не довше ніж до 12 червня 2023 року включно.

У задоволенні іншої частини заяви Будищенської сільської ради відмовлено.

12 травня 2023 року до Черкаського окружного адміністративного суду повторно подано заяву Будищенської сільської ради про відстрочення виконання рішення суду в адміністративній справі № 580/1819/22, в якій Заявник просить повторно відстрочити виконання вищезазначеного рішення суду від 13 червня 2022 року на час дії воєнного стану в Україні або до внесення відповідних змін у чинне законодавство.

Ухвалою Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року у задоволенні заяви Будищенської сільської ради про повторне відстрочення рішення суду в адміністративній справі № 580/1819/22 - відмовлено повністю.

Не погоджуючись з вказаною ухвалою суду першої інстанції Будищенська сільська рада подала апеляційну скаргу, в якій просить скасувати ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким розстрочити виконання рішення суду у справі № 580/1819/22 до завершення дії воєнного стану в Україні або до внесення відповідних змін в законодавство.

В апеляційній скарзі Будищенська сільська рада посилається на порушення судом першої інстанції норм процесуального права, що призвело до неправильного вирішення питання.

Зазначено, що в силу незалежних від Будищенської сільської ради обставин, вона позбавлена можливості виконати рішення суду.

Відзиву Позивача на апеляційну скаргу Будищенської сільської ради до суду апеляційної інстанції не надходило, що не перешкоджає розгляду справи.

Згідно з ч. 4 ст. 229 КАС України фіксування судового засідання за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 1 ст. 308 КАС України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Заслухавши суддю-доповідача, дослідивши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи, колегія суддів зазначає наступне.

Відмовляючи у задоволенні заяви про повторне відстрочення виконання судового рішення у справі № 580/1819/22, суд першої інстанції виходив з того, що відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення можливе не пізніше одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Оскільки судове рішення у даній адміністративній справі № 580/1819/22 прийняте судом 13 червня 2022 року, суд ухвалою від 05 січня 2023 року відстрочив виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у справі № 580/1819/22 до припинення воєнного стану в Україні, або до внесення відповідних змін у законодавство, що регулює дані правовідносини, але не довше ніж до 12.06.2023 включно, як наслідок відсутні правові підстави для повторного відстрочення виконання вищезазначеного рішення суду від 13 червня 2022 року на час дії воєнного стану в Україні або до внесення відповідних змін у чинне законодавство.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції та зазначає таке.

Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

За приписами положень статей 129 та 129-1 Конституції України обов`язковість рішень суду визначена як одна з основних засад судочинства. Суд ухвалює рішення іменем України. Судове рішення є обов`язковим до виконання. Держава забезпечує виконання судового рішення у визначеному законом порядку. Контроль за виконанням судового рішення здійснює суд.

Згідно з частинами 2 та 3 статті 14 КАС України судові рішення, що набрали законної сили, є обов`язковими до виконання всіма органами державної влади, органами місцевого самоврядування, їх посадовими та службовими особами, фізичними і юридичними особами та їх об`єднаннями на всій території України. Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Статтею 370 КАС України визначено, що судове рішення, яке набрало законної сили, є обов`язковим для учасників справи, для їхніх правонаступників, а також для всіх органів, підприємств, установ та організацій, посадових чи службових осіб, інших фізичних осіб і підлягає виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, або за принципом взаємності, - за її межами.

Невиконання судового рішення тягне за собою відповідальність, встановлену законом.

Питання відстрочення виконання судового рішення регульовано статтею 378 КАС України.

За приписами частини першої статті 378 КАС України за заявою сторони суд, який розглядав справу як суд першої інстанції, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, а за заявою стягувача чи виконавця (у випадках, встановлених законом), - встановити чи змінити спосіб або порядок його виконання. Питання про відстрочення або розстрочення виконання, зміну чи встановлення способу і порядку виконання судового рішення може бути розглянуто також за ініціативою суду.

Відповідно до частини 3 статті 378 КАС України підставою для встановлення або зміни способу або порядку виконання, відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення є обставини, що істотно ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим.

Згідно з частиною 4 статті 378 КАС України вирішуючи питання про відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення, суд також враховує:

1) ступінь вини відповідача у виникненні спору;

2) щодо фізичної особи - тяжке захворювання самої особи або членів її сім`ї, її матеріальне становище;

3) стихійне лихо, інші надзвичайні події тощо.

Як зазначено Верховним Судом у постанові від 06 грудня 2019 року у справі № 2а/0570/6531/2011, відстрочення в розумінні зазначеної норми закону є відкладенням чи перенесенням дати виконання рішення на новий строк, який визначається адміністративним судом, та допускається у виняткових випадках, залежно від обставин справи. Підставою для відстрочення можуть бути конкретні існуючі, об`єктивні, виключні обставини, що ускладнюють виконання судового рішення у встановлений строк або фактично унеможливлюють таке.

При розгляді заяв щодо відстрочення виконання судового рішення необхідно виходити з міркувань доцільності та об`єктивної необхідності надання саме таких строків відтермінування виконання рішення в цілому. Наявність підстав для відтермінування має бути доведена боржником. Строки відтермінування знаходяться у прямій залежності від обставин, що викликають необхідність надання додаткового строку для повного виконання рішення суду. Надання такого не може створювати занадто або безпідставно привілейовані умови для боржника, натомість повинне базуватися на принципах співмірності і пропорційності з метою забезпечення балансу прав і законних інтересів стягувачів і боржників.

Оцінюючи доводи заяв про відстрочення або розстрочення виконання судового рішення, суди повинні враховувати, що ці заходи не повинні створювати боржнику можливість ухилятися від виконання судового рішення. До уваги повинні братися не лише реальний майновий стан боржника, але й його наміри, що свідчать про бажання виконати рішення.

Аналогічна правова позиція викладена Верховним Судом у постанові від 30 січня 2020 року у справі № 819/150/17.

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом першої інстанції, рішенням Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року, залишеним без змін постановою Шостого апеляційного адміністративного суду від 08 грудня 2022 року, зокрема зобов`язано Будищенську сільську раду у встановленому законом порядку на черговій сесії сільської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2021 та прийняти рішення про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 7124986000:04:002:0656) площею 0,1200 га для індивідуального садівництва за адресою: с. Свидівок Черкаського району Черкаської області та надання її у власність.

Указом Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 64/2022, затвердженим Законом України «Про затвердження Указу Президента України «Про введення воєнного стану в Україні» від 24 лютого 2022 року № 2102-IX, в Україні введено воєнний стан із 05 години 30 хвилин 24 лютого 2022 року строком на 30 діб.

В подальшому воєнний стан продовжувався неодноразово відповідними Указами Президента України і діяв до 18 серпня 2023 року (на час постановлення судового рішення в цій справі).

Таким чином, в Україні діє воєнний стан, правовий режим якого визначається Законом України від 12.05.2015 № 389-VIII «Про правовий режим воєнного стану».

Відповідно до статті 1 Закону України «Про правовий режим воєнного стану» воєнний стан - це особливий правовий режим, що вводиться в Україні або в окремих її місцевостях у разі збройної агресії чи загрози нападу, небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності та передбачає надання відповідним органам державної влади, військовому командуванню, військовим адміністраціям та органам місцевого самоврядування повноважень, необхідних для відвернення загрози, відсічі збройної агресії та забезпечення національної безпеки, усунення загрози небезпеки державній незалежності України, її територіальній цілісності, а також тимчасове, зумовлене загрозою, обмеження конституційних прав і свобод людини і громадянина та прав і законних інтересів юридичних осіб із зазначенням строку дії цих обмежень.

Законом України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо створення умов для забезпечення продовольчої безпеки в умовах воєнного стану» від 24 березня 2022 року № 2145-XI, який набрав чинності 07 квітня 2022 року, внесені зміни до Земельного кодексу України.

Вказаним законом розділ X «Перехідні положення» Земельного кодексу України доповнено пунктом 27, згідно з яким під час дії воєнного стану земельні відносини регулюються з урахуванням таких особливостей:

5) безоплатна передача земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі, розроблення такої документації забороняється.

Приймаючи цей Закон законодавець з метою недопущення зловживань переслідував ціль заборонити прийняття рішення про безоплатну передачу земель та надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі.

Враховуючи вищенаведені норми, що регулюють спірні правідносини, надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки під час дії воєнного стану та реальними можливостями Відповідача виконати судове рішення у відповідній частині враховуючи заборону встановлену Законом, колегія суддів дійшла висновку про наявність підстав для відстрочення виконання судового рішення до припинення воєнного стану в Україні, або до внесення відповідних змін у законодавство, що регулює дані правовідносини.

Суд першої інстанції в оскаржуваній ухвалі вказав, що за приписами частини 5 статті 378 Кодексу адміністративного судочинства України відстрочення чи розстрочення виконання судового рішення не може перевищувати одного року з дня ухвалення рішення, ухвали, постанови.

Проте, Закон № 2145-XI встановлює визначене імперативне правило, зміст якого полягає у забороні органам місцевого самоврядування під час дії воєнного стану приймати рішення про безоплатну передачу земель державної, комунальної власності у приватну власність, надання дозволів на розроблення документації із землеустрою з метою такої безоплатної передачі.

Враховуючи викладене, колегія суддів зауважує, що запроваджений в Україні воєнний стан та заборона встановлена Законом № 2145-XI є обставинами, що істотно ускладнюють виконання рішення суду або роблять його неможливим.

Враховуючи вищевикладене та підстави, на які посилається Заявник, з метою дотримання розумного балансу між інтересами Позивача та реальною відсутністю можливості під час дії воєнного стану у Будищенської сільської ради у встановленому законом порядку на черговій сесії сільської ради розглянути заяву ОСОБА_1 від 03.02.2021 та прийняти рішення про затвердження ОСОБА_1 проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки у власність (кадастровий номер 7124986000:04:002:0656) площею 0,1200 га для індивідуального садівництва за адресою: с. Свидівок Черкаського району Черкаської та надання її у власність, колегія суддів дійшла висновку, що заяву Будищенської сільської ради про відстрочення виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у справі № 580/1819/22 слід задовольнити повністю та відстрочити виконання рішення суду до припинення воєнного стану в Україні, або до внесення відповідних змін у законодавство, що регулює дані правовідносини.

Оцінюючи інші доводи апеляційної скарги, колегія суддів зазначає, що згідно пункту 29 рішення Європейського Суду з прав людини у справі «Ruiz Torija v. Spain» від 09 грудня 1994 року, статтю 6 не можна розуміти як таку, що вимагає пояснень детальної відповіді на кожний аргумент сторін. Відповідно, питання, чи дотримався суд свого обов`язку обґрунтовувати рішення може розглядатися лише в світлі обставин кожної справи.

При цьому, згідно п. 41 висновку № 11 (2008) Консультативної ради європейських суддів до уваги Комітету Міністрів Ради Європи щодо якості судових рішень обов`язок суддів наводити підстави для своїх рішень не означає необхідності відповідати на кожен аргумент захисту на підтримку кожної підстави захисту. Обсяг цього обов`язку може змінюватися залежно від характеру рішення. Згідно з практикою Європейського суду з прав людини очікуваний обсяг обґрунтування залежить від різних доводів, що їх може наводити кожна зі сторін, а також від різних правових положень, звичаїв та доктринальних принципів, а крім того, ще й від різних практик підготовки та представлення рішень у різних країнах. З тим, щоб дотриматися принципу справедливого суду, обґрунтування рішення повинно засвідчити, що суддя справді дослідив усі основні питання, винесені на його розгляд.

Згідно зі ст. 242 КАС України рішення суду повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Обґрунтованим є рішення, ухвалене судом на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин в адміністративній справі, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Відповідно до п. 2 ч. 1 ст. 315 КАС України за наслідками розгляду апеляційної скарги на судове рішення суду першої інстанції суд апеляційної інстанції має право скасувати судове рішення повністю або частково і ухвалити нове судове рішення у відповідній частині або змінити судове рішення.

Згідно зі ст. 317 КАС України підставами для скасування судового рішення суду першої інстанції повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни рішення є: неповне з`ясування судом обставин, що мають значення для справи; недоведеність обставин, що мають значення для справи, які суд першої інстанції визнав встановленими; неправильне застосування норм матеріального права або порушення норм процесуального права.

Розглянувши доводи Будищенської сільської ради, викладені в апеляційній скарзі, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства України, колегія суддів вважає, що судове рішення постановлено при неповному з`ясуванні обставин справи та з помилковим застосуванням норм матеріального і процесуального права, а тому апеляційна скарга підлягає задоволенню, а ухвала суду першої інстанції скасуванню, заява Будищенської сільської ради про відстрочення виконання судового рішення задоволенню.

Керуючись ст. ст. 229, 241, 242, 243, 308, 310, 315, 317, 322, 325, 328, 329, 331, 378 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -

П О С Т А Н О В И Л А:

Апеляційну скаргу Будищенської сільської ради - задовольнити.

Ухвалу Черкаського окружного адміністративного суду від 19 травня 2023 року - скасувати.

Прийняти нову постанову, якою заяву Будищенської сільської ради про відстрочення виконання судового рішення - задовольнити.

Відстрочити Будищенській сільській раді виконання рішення Черкаського окружного адміністративного суду від 13 червня 2022 року у справі № 580/1819/22 до припинення воєнного стану в Україні, або до внесення відповідних змін у законодавство, що регулює дані правовідносини.

Постанова набирає законної сили з дати її прийняття та може бути оскаржена протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення шляхом подачі касаційної скарги безпосередньо до Верховного Суду.

Головуючий-суддя: В.П. Мельничук

Судді: Я.М. Василенко

О.М. Оксененко

Повний текст складено 17.08.2023 року.