Рішення

від 31.07.2023 по справі 134/575/23

КРИЖОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ВІННИЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

2/134/156/2023

Справа № 134/575/23

Р І Ш Е Н Н Я

Іменем України

31 липня 2023 року Крижопільський районний суд

Вінницької області

в складі: головуючого судді: Зарічанського В.Г. з участю секретаря: Балух О.В. представника позивача: Купрія О.М.

розглянувши в смт Крижопіль у відкритому судовому засіданні цівільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди,

В С Т А Н О В И В:

ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_2 про розірвання договору оренди землі та припинення права оренди. Свої вимоги позивач мотивує тим, що згідно з державним актом серії ЯБ №961302, виданого Крижопільською районною адміністрацією Вінницької області 16 квітня 2007 року ОСОБА_3 був власником земельної ділянки 3,8421 га, кадастровий номер 0521980800:03:001:001:0019 ( Земельна ділянка) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Крижопільської ТГ Тульчинського району (колишньої Голубецької сільської ради Крижопільського району) Вінницької області. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , помер. На момент смерті ОСОБА_1 був неповнолітнім. Спадкоємцем ОСОБА_3 став син - ОСОБА_1 , який 14 лютого 2023 року отримав свідоцтво про право на спадщину ( 70264622 від 14.02.2023) після смерті ОСОБА_3 (спадкова справа №60/2014, зареєстровано в реєстрі за №99). Спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців), як передбачено стаття 1216 ЦК України. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (статті 1218 ЦК України). Право власності на Земельну ділянку підтверджується відомостями про речове право № 49233525. За договором оренди землі від 10 листопада 2011 року Земельна ділянка перебуває в користуванні ОСОБА_2 , строк дії якого становить 49 років. Право оренди за відповідачем на підставі Договору оренди зареєстровано 24.09.2021 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 24.09.2021 року державним реєстратором Брацлавської селищної ради Вінницької області Манятовською Аллою Анатоліївною, номер запису про інше речове право: 44352918. 13.03.23 позивач повідомив відповідача що він є власником Земельної ділянки, та оскільки відповідач не сплачує оренду плату, вимагав її сплатити. Однак, Відповідач, всупереч вимогам Договору оренди та Закону України «Про орендну землі» неналежно виконував свої зобов`язання щодо сплати орендної плати за 2011 - 2023, як ОСОБА_3 так і позивачу. Таким чином Відповідач допустив систематичну несплату орендної плати в розмірі, який передбачено договором оренди землі від 10 листопада 2011 року, та чинним законодавством України , що є правовою підставою для його розірвання. Окрім цього, відповідно до п.9 ч. 1 ст.27 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» державна реєстрація права власності та інших речових прав проводиться на підставі судового рішення, що набрало законної сили, щодо набуття, зміни або припинення права власності та інших речових прав на нерухоме майно, об`єкт незавершеного будівництва, майбутній об`єкт нерухомості. Тому за для ефективного захисту своїх прав просив також суд припинити право оренди на його Земельну ділянку за Відповідачем, зареєстроване державним державним реєстратором Брацлавської селищної ради Вінницької області Манятовською Аллою Анатоліївною, номер запису про інше речове право: 44352918. Ухвалою суду від 13 квітня 2023 року відкрито провадження у справі за правилами загального позовного провадження. 28 квітня 2023 року на адресу суду надійшов відзив на позовну заяву від відповідача, де відповідач, повністю не визнає пред`явлені позовні вимоги, заперечує проти позову про визнання договору оренди недійсним в повному обсязі заявлених позовних вимог, вважає позовні вимоги необґрунтованими та вважає, що цей позов не може бути задоволений судом виходячи з наступного. 10.11.2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 укладено Договір оренди земельної ділянки, кадастровий номер 0521980800:03:001:0019. Відповідно до умов Договору, він укладений на 49 років з пролонгацією на новий строк, розмір орендної плати встановлено 3 % від нормативної грошової оцінки і виплачується в такі строки: один раз на рік не пізніше 21 грудня року оренди. Пунктом 4.2. Договору передбачено, що обчислення розміру орендної плати здійснюється з урахуванням зміни коефіцієнтів індексації визначених законодавством. Розділом 9 «Припинення дії Договору» передбачено, що перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання Договору. Із позовної заяви вбачається, що ІНФОРМАЦІЯ_2 помер орендодавець ОСОБА_3 . 14.02.2023 року позивач отримав свідоцтво про право на спадщину та Витяг з Державного реєстру речових прав на земельну ділянку, кадастровий номер 0521980800:03:001:0019. За нормами чинного законодавства України спадкоємці набувають прав орендодавця із моменту відкриття спадщини. Проте кожне право вимагає від суб`єкта активних дій для його реалізації. Позивачем не було повідомлено Відповідача про виникнення у позивача права на земельну ділянку. Відповідачу не було відомо про обставини викладені у позовній заяві. Відтак відповідач не мав змоги їх дослідити чи прийняти обґрунтоване рішення щодо виплати орендної плати та заміни сторони в Договорі. Натомість матеріали справи підтверджують, що позивач успадкував земельну ділянку у власність лише 14.02.2023 року. До відповідача з повідомленням про виникнення у нього права на земельну ділянку та переукладення Договору не звертався. Умовами Договору передбачено такі строки виплат орендної плати: один раз на рік не пізніше 21 грудня року оренди. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. А тому, доводи позивача про систематичну несплату орендної плати, тобто два та більше випадку сукупності двох умов: істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням є необґрунтованими та недоведеними. Зважаючи на відсутність законодавчо визначених підстав нарахування та виплати орендної плати, ОСОБА_2 після смерті орендодавця, відповідача було позбавлено можливості належно здійснювати свої обов`язки за Договором стосовно виплати орендної плати, оскільки позивач оформив спадщину через десятирічну затримку зі своєї вини. В позовній заяві позивач просив витребувати у відповідача Договір. Слід зазначити, що позивач не звертався до відповідача з цього приводу, що вказує на небажання врегулювати договірні відносини в досудовому порядку. Просив у задоволенні позовних вимог відмовити. 05 травня 2023 року на адресу суду надійшла відповідь на відзив від представника позивача. В обґрунтування заперечень щодо позовної заяви, відповідач у відзиві жодним чином не спростовує той факт, що з 2011 по 2013 рік не сплачував ОСОБА_3 орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 0521980800:03:001:0019, що є об`єктом оскаржуваного договору оренди землі, який укладений 10.11.2011. Верховний Суд у постанові від 07.12.2022 по справі №479/210/21 зазначив, що «з огляду на зазначене, апеляційний суд дійшов помилкового висновку про відсутність підстав для задоволення позовних вимог, оскільки залишив поза увагою те, що відповідачем на підтвердження заперечень на позовну заяву не надано доказів, що спростовують вимоги позивача. Ненадання відповідачем документів, на підставі яких можна встановити нарахування та виплату орендних платежів, виключає можливість встановлення цієї обставини у справі». Оскільки, у Позивача обов`язок зі сплати орендної плати виник з дня укладення договору (10.11.2011), то її не виплата у 2011-2012 роках ОСОБА_3 , свідчить про систематичність її невиплати, що є юридичною підставою для розірвання такого договору. Щодо систематичного порушення Відповідачем обов`язку сплачували орендну плату Позивачу. 13.03.2023 спадкоємець, ОСОБА_1 , впродовж місяця з дня оформлення своїх спадкових прав на вищезазначену земельну ділянку в порядку визначеному ст. 148-1 ЗК України повідомив Відповідача про набуття права власності. Докази повідомлення додано до позову. Разом з цим, Позивач вимагав, аби Відповідач сплатив оренду плату за користування земельною ділянкою за 2011 - 2023 роки. Проте, така вимога Відповідачем залишена поза увагою. У відзиві Відповідач обгрунтовує це тим, що право вимоги, на його думку, у Позивача не виникло. Такі висновки є хибні з огляду на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 07.12.2022 по справі №479/210/21. В якому зазначено, що «при цьому орендні платежі, які відповідач мав сплатити ОСОБА 2, за попередні періоди (до дня її смерті) на підставі положень статті 1218 ЦК України включаються до спадкової маси та підлягають сплаті спадкоємцеві».

Отже, несплата відповідачем орендної плати як спадкодавцю, так і спадкоємцю за користування земельною ділянкою за період з 2011 по 2023 роки є систематичним невиконанням умов договору оренди землі від 10.11.2011. 19 травня 2023 року на адресу суду від відповідача надійшло заперечення на відповідь на відзив, де не погоджується з викладеними позивачем міркуваннями. Проти них заперечує в повному обсязі та вважає їх необґрунтованими. Позивач дійшов хибної думки, що відповідач не виплачував ОСОБА_3 орендну плату за 2011 - 2012 рік. Доводи позивача що відповідач зобов`язаний у відзиві надати пояснення чи документи про нарахування та оплату орендної плати на покійного орендодавця, - ОСОБА_3 є хибними. Оскільки обов`язок доказування певних обставин лежить на стороні, яка посилається на них як на підставу своїх вимог та заперечень. Недоведеність обставин, на наявності яких наполягає позивач - є підставою для відмови у позові. ОСОБА_3 помер ІНФОРМАЦІЯ_3 Позивач отримав свідоцтво про право на спадщину та Витяг з Державного реєстру речових прав на земельну ділянку, кадастровий номер 0521980800:03:001:0019, лише 14.02.2023 року. Про що позивач і дізнався з позовної заяви. До моменту отримання спадщини із заявою до відповідача про виплату орендної плати та отримання допомоги на оформлення спадщини позивач не звертався. Відтак відповідач не мав змоги замінити первинного орендодавця на позивача та виплати йому орендну плату. Згідно ст. 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами. Умовами Договору оренди земельної ділянки від 10.11.2011 року передбачено такі строки виплат орендної плати: один раз на рік не пізніше 21 грудня року оренди, тобто 21.12.2023 року. А тому, доводи позивача про систематичну несплату орендної плати, тобто два та більше випадки у сукупності двох умов: істотного порушення договору та шкоди, завданої цим порушенням є необгрунтованими та недоведеними. В судовому засіданні представник позивача позовні вимоги підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з`явився, причина неявки суду невідома, про час та місце розгляду справи повідомлений належним чином. Суд, заслухавши представника позивача, дослідивши матеріали справи, оцінивши належність і допустимість доказів по справі, сприяючи всебічному й повному з`ясуванню обставин справи, що має істотне значення для правильного вирішення спору, прийшов до наступного висновку. Так, судом встановлено, що згідно з державним актом серії ЯБ №961302, виданого Крижопільською районною адміністрацією Вінницької області 16 квітня 2007 року ОСОБА_3 був власником земельної ділянки 3,8421 га, кадастровий номер 0521980800:03:001:001:0019 ( Земельна ділянка) для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, яка розташована на території Крижопільської ТГ Тульчинського району ( колишньої Голубецької сільської ради Крижопільського району) Вінницької області. 10 листопада 2011 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , було укладено Договір оренди землі, згідно п.1 цього договору ОСОБА_3 надав, а ОСОБА_2 прийняв в строкове платне користування земельну ділянку для ведення сільськогосподарського виробництва, що знаходиться на території Голубецької сільської ради. Земельна ділянка, кадастровий номер 0521980800:03:001:001:0019, належала ОСОБА_3 відповідно до державного акту на право власності на землю серія ЯБ №961302 від 16.04.2007. ІНФОРМАЦІЯ_1 помер ОСОБА_3 . Спадкоємцем ОСОБА_3 став син - ОСОБА_1 , який 14 лютого 2023 року отримав свідоцтво про право на спадщину ( 70264622 від 14.02.2023) після смерті ОСОБА_3 (спадкова справа №60/2014, зареєстровано в реєстрі за №99), (а.с.11-13). Відповідачем не спростовано факт користування орендованою земельною ділянкою кадастровий номер 0521980800:03:001:001:0019 з 10.11.2011, та на день розгляду справи. Таким чином, відповідно до п.4.3. договору оренди земельної ділянки від 10.11.2011, відповідач зобов`язаний виплатити орендну плату за 2011 рік, 2012 рік орендодавцю ОСОБА_3 . Відповідачем не надано належних доказів які б спростовували факт невиплати ним орендної плати ОСОБА_3 за 2011 рік, 2012 рік. Судом під час розгляду справи досліджено доказ по справі, договір оренди земельної ділянки від 10.11.2011. Так в пункті 4.4. договору оренди земельної ділянки від 10.11.2011 зазначено «Орендодавець підтверджує, що на момент укладення цього договору отримав від Орендаря 30 000,00 грн.( тридцять тисяч гривень.00)» . Суд із наданих доказів відповідача, позбавлений можливості встановити факт отримання зазначених коштів ОСОБА_3 , так і факт того що це є орендна плата за договором. Таким чином, в договорі не визначено правова природа «30 000,00 грн.( тридцять тисяч гривень.00)».

Відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду. Згідно з ч.1 ст.4 ЦПК України захисту підлягають порушені, невизнані або оспорювані права, свободи чи законні інтереси осіб. Відповідно до ст.610 ЦК України порушенням зобов язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання). Частиною 1 статті 32 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов язків, передбачених статтями 24 і 25 нього Закону та умовами договору. Згідно ст.651 ЦК України зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору. коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Відповідно до п. «д» ст.141 Земельного кодексу України однією з підстав для припинення права користування земельною ділянкою є систематична несплата орендної плати. Аналіз вищезазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа (постанова Верховного Суду від 20.05.2020 у справі №484/722/18). У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06.03.2019 у справі №183/262/17 зроблено висновок, що підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому, систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Аналогічні правові висновки викладені у постановах Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 14.11.2018 у справі №484/301/18, від 04.12.2019 у справі №318/433/18, від 31.01.2019 у справі №527/570/17-ц, від 19.03.2020 у справі №371/628/18, від 20.05.2020 у справі №132/194/18. Крім того, в постанові від 06.04.2020 у справі №179/277/18 Верховний Суд зазначив, що неналежне виконання умов договору, а саме часткове невиконання обов язку зі сплати орендної плати з урахування її індексації також є порушенням умов договору оренди, яке дає право орендодавцю вимагати розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість. Таким чином, підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата (два та більше випадки) орендної плати, передбаченої договором, як в повному обсязі, так і її частини незважаючи на те, чи виплачена у подальшому заборгованість. У відповідності до ч.ч.2, 3 ст. 152 Земельного кодексу України власник земельної ділянки може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов`язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків. Захист громадян та юридичних осіб на земельні ділянки здійснюється, зокрема, шляхом розірвання договору оренди у встановлених договором або законом випадках. За загальними правилами доказування, визначеними статтями 12, 81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими особами, які беруть участь у справі. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Оскільки позивач мотивував позовні вимоги тим, що відповідачем не сплачено орендну плату зо 2011 2022 року відтак відповідач повинен був спростувати належними та допустимими доказами твердження позивача про несплату орендної плати. Ненадання відповідачем документів, на підставі яких можна встановити нарахування та виплату орендних платежів виключає можливість встановлення цієї обставини в суді.

Аналогічний правовий висновок викладений у постанові Касаційного цивільного суду у складі Верховного Суду від 07.12.2022 у справі №479/210/21.

Наявне систематичне порушення умов договору в частині оплати орендної плати за 2011- 2022 роки, є підставою для розірвання такого договору, свідчить про обґрунтованість позовної вимоги ОСОБА_1 щодо розірвання договору оренди земельної ділянки від 10.11.2011 року

Відповідно до ст. 141 ЦПК України з відповідача підлягають стягненню судові витрати. Керуючись статтями 4, 12-13, 19, 81, 247, 258, 259, 263, 265, 268, 273, 354, 255 Цивільного процесуального кодексу України, ст.ст. 19, 33 Закону України « Про оренду землі»,суд -

ВИРІШИВ:

Позов задовольнити. Розірвати договір оренди земельної ділянки від 10.11.2011 року, укладений між орендодавцем ОСОБА_3 та орендарем ОСОБА_2 , щодо земельної ділянки, площею 3,8421 га, в тому числі рілля, кадастровий номер земельної ділянки 0521980800:03:001:001:0019 та припинити право оренди за ОСОБА_2 на зазначену земельну ділянку, зареєстроване державним реєстратором Брацлавської селищної ради Вінницької області Манятовською Аллою Анатоліївною, номер запису про інше речове право: 44352918. Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1073 (одну тисячу сімдесят три) гривні 60 копійок витрат по оплаті судового збору. Апеляційна скарга на рішення може бути подана до Вінницького апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня отримання копії повного рішення суду. Найменування сторін: Позивач ОСОБА_1 , житель АДРЕСА_1 .

Відповідач ОСОБА_2 , зареєстрований АДРЕСА_1 . Повний текст рішення суду виготовлений 09 серпня 2023 року.

Суддя: