Ухвала

від 18.08.2023 по справі 522/8479/21

ПРИМОРСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД М.ОДЕСИ

Справа № 522/8479/21

Провадження № 2-др/522/97/23

УХВАЛА

10 серпня 2023 року м. Одеса

Приморський районний суд м. Одеси у складі:

головуючої судді Косіциної В.В.,

за участю секретаря судового засідання Левченко К.І.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кійко О.В. про подання (приєднання) додаткових доказів та розподіл судових витрат у справі,

ВСТАНОВИВ:

У провадженні судді Приморського районного суду м. Одеси перебувала цивільна справа за позовом Споживчого товариства «Право на відпочинок» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Першої донецької державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявка Наталії Миколаївни та приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Федоряки Ольги Сергіївни про визнання довіреності недійсною, про визнання договору дарування недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень.

27 червня 2023 року судом було ухвалено рішення, яким позов Споживчого товариства «Право на відпочинок» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Першої донецької державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявка Наталії Миколаївни та приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Федоряки Ольги Сергіївни про визнання довіреності недійсною, про визнання договору дарування недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень залишив без задоволення; стягнув із Споживчого товариства «Право на відпочинок» судовий збір у розмірі 9080 (дев`ять тисяч вісімдесят) гривень та скасував заходи забезпечення позову, вжиті ухвалою Приморського районного суду м. Одеси від 13 січня 2023 року у вигляді арешту на житловий будинок загальною площею 59,8 кв.м., що знаходиться за адресою: АДРЕСА_1 , який належить на праві власності ОСОБА_1 .

Повний текст рішення було виготовлено 12 липня 2023 року.

5 липня 2023 року через канцелярію суду надійшло клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кійко О.В., в якому останній просить суд стягнути зі Споживчого товариства «Право на відпочинок» на користь ОСОБА_1 судові витрати, що складаються з вартості правової допомоги, яку позивач повинен сплатити Адвокатському об`єднанню «СЕНТЕНЦІЯ» у розмірі 30000,00 грн. та поштових витрат у розмірі 1108, 30 грн.

11 липня 2023 року від представника позивача Споживчого товариства «Право на відпочинок» - адвоката Ровкова С.О. надійшли письмові заперечення на клопотання адвоката Кійко О.В., який діє в інтересах відповідача ОСОБА_1 про розподіл судових витрат та залучення доказів цих витрат, в яких просить суд відмовити представнику відповідача у задоволенні поданого ним клопотання.

Одночасно із письмовими запереченнями від представника позивача надійшла заява про надання копії технічного запису судового засідання від 27.06.2023 року.

У судове засідання, яке відбулося 12 липня 2023 року, з`явився представник позивача Споживчого товариства «Право на відпочинок» - адвоката Ровков С.О.; представник відповідача ОСОБА_1 адвоката Кійк О.В. у судове засідання не з`явився; від нього засобами електронного зв`язку 7 липня 2023 року надійшла заява про проведення судового засідання за його відсутності.

Суд, заслухавши заперечення представника позивача на заяву представника відповідача про розподілу судових витрат, ухвалою, занесеною до протоколу вказаного судового засідання, відклав розгляд справи задля надання представнику позивача часу на отримання та ознайомлення з технічним записом судового засідання від 27.06.2023 року.

У період з 14 липня по 4 серпня 2023 року включно головуючий суддя Косіцина В.В. перебувала у щорічній відпустці.

9 серпня 2023 року засобами електронного зв`язку від представника ОСОБА_1 адвоката Кійко О.В. засобами електронного зв`язку надійшли заперечення на доводи позивача.

У судове засідання, яке відбулося 10 серпня 2023 року, ніхто із учасників справи не з`явився; представники сторін надали заяви про розгляд клопотання за їх відсутності.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 43 ЦПК України, учасники мають право, зокрема, подавати заяви та клопотання, надавати пояснення суду, наводити свої доводи, міркування щодо питань, які виникають під час судового розгляду, і заперечення проти заяв, клопотань, доводів і міркувань інших осіб.

Відповідно до ч. 3 ст. 211 ЦПК України, учасник справи має право заявити клопотання про розгляд справи за його відсутності.

Відповідно до ст. 247 ЦПК України в зв`язку з неявкою в судове засідання осіб, які беруть участь у справі, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Відповідно до ч. 4 ст.268 ЦПК України, у разі неявки всіх учасників справи в судове засідання, яким завершується розгляд справи, або розгляду справи без повідомлення (виклику) учасників справи, суд підписує рішення без його проголошення.

Відповідно до ст.268 ЦПК України, датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складання повного судового рішення.

Суд, вивчивши та дослідивши письмові докази, наявні у матеріалах справи, всебічно перевіривши обставини, на яких вони ґрунтуються у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин та заслухавши пояснення представника позивача, дійшов до наступних висновків.

Згідно з частиною третьою статті 3 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України, суд що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

З матеріалів справи вбачається, що ухвалюючи рішення від 27 червня 2023 року про залишення без задоволення позову Споживчого товариства «Право на відпочинок» до ОСОБА_2 та ОСОБА_1 , за участю третіх осіб: Першої донецької державної нотаріальної контори, приватного нотаріуса Київського міського нотаріального округу Халявка Наталії Миколаївни та приватного нотаріуса Білоцерківського міського нотаріального округу Федоряки Ольги Сергіївни про визнання довіреності недійсною, про визнання договору дарування недійсним, про витребування майна з чужого незаконного володіння, про скасування рішень про державну реєстрацію прав та їх обтяжень суд вирішив питання про стягнення позивача Споживчого товариства «Право на відпочинок» судового збору у розмірі 9080 (дев`ять тисяч вісімдесят) гривень, однак судом не було вирішено питання про стягнення витрат на професійну правничу допомогу, у зв`язку із чим наявні підстави для ухвалення додаткового рішення.

Одним із принципів цивільного судочинства є право учасників справи на правничу допомогу, яке закріплено у ст. 15 ЦПК України, ч. 2 якої передбачає, що представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Статтею 58 ЦПК України закріплено можливість сторони, третьої особи, а також особи, якій законом надано право звертатися до суду в інтересах іншої особи, брати участь у судовому процесі особисто (самопредставництво) та (або) через представника.

Відповідно до ч. 1 ст. 60 ЦПК України, представником у суді може бути адвокат або законний представник.

За змістом статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави.

Статтею 133 ЦПК України передбачено, що судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи.

Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом.

До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать, у тому числі витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

З огляду на статтю 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору.

Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Суд може попередньо визначити суму судових витрат (крім витрат на професійну правничу допомогу), пов`язаних з розглядом справи або певною процесуальною дією. Така попередньо визначена судом сума не обмежує суд при остаточному визначенні суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Водночас аналіз частини другої статті 134 ЦПК України свідчить про те, що у разі неподання стороною попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Тобто неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат не є безумовною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат. Отже, у разі неподання попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат.

Аналогічні висновки Верховного Суду щодо застосування частини другої статті 124 ГПК України, яка є тотожною за змістом частині другій статті 134 ЦПК України, містяться у постановах Верховного Суду від 12 грудня 2019 року у справі № 922/1897/18, від 24 грудня 2019 року у справі № 909/359/19, від 13 лютого 2020 року у справі № 911/2686/18, від 19 лютого 2020 року у справі № 910/16223/18, від 21 травня 2020 року у справі № 922/2167/19, від 10 грудня 2020 року у справі № 922/3812/19.

Відповідно до п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, відзив повинен містити попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які відповідач поніс і які очікує понести в зв`язку із розглядом справи.

У відзиві на позовну заяву ОСОБА_1 , підписаного та поданого до суду адвокатом Кійко О.В., останній зазначив, що «на виконання п. 8 ч. 3 ст. 178 ЦПК України, відповідач -2 (яким є ОСОБА_1 ) повідомляє суд, що нею не очікується понесення судових витрат у зв`язку із розглядом даної справи.

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Такі докази подаються до закінчення судових дебатів у справі або протягом п`яти днів після ухвалення рішення суду за умови, що до закінчення судових дебатів у справі сторона зробила про це відповідну заяву. У разі неподання відповідних доказів протягом встановленого строку така заява залишається без розгляду.

На підтвердження розміру витрат на професійну правничу допомогу суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та інше), розрахунок наданих послуг, документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Наявність документального підтвердження витрат на правничу допомогу та їх розрахунок є підставою для задоволення вимог про відшкодування таких витрат (дивись постанову Великої Палати Верховного Суду від 20 вересня 2018 року у справі № 751/3840/15-ц).

Так, представник ОСОБА_1 адвокат Кійко О.В. у поданому ним клопотання від 5 липня 2023 року зазначив, що подав усно заяву про розподіл судових витрат, у судовому засіданні, яке відбулося 27.06.2023 року.

У той же час суд зазначає, що ні технічний запису судового засідання від 27.06.2023 року, ні протокол судового засідання від вказаної дати не містить жодних підтверджень того, що ним було зроблено під час судових дебатів вказану заяву.

Окрім того, суд зазначає, що докази на підтвердження понесених стороною судових витрат, пов`язаних із розглядом справи, повинні бути подані протягом строків, передбачених положенням статті 141 ЦПК України. При цьому, визначений у ч. 8 ст. 141 ЦПК України строк обраховується не з моменту отримання учасником справи копії повного судового рішення, а саме з моменту його ухвалення.

Відповідно до ст. 123 ЦПК України, перебіг процесуального строку починається з наступного дня після відповідної календарної дати або настання події, з якою пов`язано його початок

Так, судове рішення було ухвалено 27 червня 2023 року, а тому строк на подання клопотання про приєднання (подання) додаткових доказів та розподіл судових витрат у справі повинно було бути подано представником відповідача до 2 липня 2023 року включно.

Відповідно до ч. 5 ст. 124 ЦПК України, останній день строку триває до 24 години, але коли в цей строк слід було вчинити процесуальну дію в суді, де робочий час закінчується раніше, строк закінчується в момент закінчення цього часу.

Відповідно до ч. 6 ст. 124 ЦПК України, строк не вважається пропущеним, якщо до його закінчення заява, скарга, інші документи чи матеріали або грошові кошти здані на пошту чи передані іншими відповідними засобами зв`язку.

Суд зазначає, що клопотання відповідача надійшло до суду засобами поштового зв`язку; на конверті стоїть штам відділення поштового зв`язку про прийняття поштового відправлення «3 липня 2023 року»; у той же час з офіційного сайту «Укрпошта» за результатами відстеження трекінгу, який міститься на конверті, відсутня дата прийняття відправлення і міститься лише інформація про знаходження «відправлення у точці видачі/відправлення», яка датується 4 липня 2023 року.

При цьому, представник відповідача не звернувся до суду із заявою про поновлення йому пропущеного строку на звернення до суду з вказаною заявою.

Таким чином, суд дійшов висновку про відсутність підстав для задоволення клопотання представника відповідача ОСОБА_1 адвоката Кійко О.В. про подання (приєднання) додаткових доказів та розподіл судових витрат у справі.

На підставі вище викладеного та керуючись ст. ст. 137, 141, 258, 260, 270, 353,435 ЦПК України суд

ПОСТАНОВИВ:

Відмовити пр едставнику відповідача ОСОБА_1 адвокату Кійко О.В. в ухвалені додаткового рішення у справі 522/8479/21.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання.

Апеляційна скарга на ухвалу подається протягом п`ятнадцяти днів з дня її постановлення до Одеського апеляційного суду.

Повний текст підписаний 18 серпня 2023 року.

Суддя Косіцина В.В.