Рішення
від 17.08.2023 по справі 573/631/23
БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 573/631/23

Номер провадження 2/573/164/23

Р І Ш Е Н Н Я

і м е н е м У к р а ї н и

17 серпня 2023 року м. Білопілля

Білопільський районний суд Сумської області в складі головуючої судді Свиргуненко Ю.М., розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Вікторія» про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, пені та відшкодування доходів, одержаних з безпідставно набутої земельної ділянки,

У С Т А Н О В И В :

І. Стислий виклад позовної заяви

14 квітня 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ТОВ Агрофірми «Вікторія» про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою, пені та відшкодування доходів, одержаних з безпідставно набутої земельної ділянки.

Позовна заява вмотивована наступним чином.

ІНФОРМАЦІЯ_1 померла мати позивача ОСОБА_2 . Після смерті останньої, ОСОБА_1 успадкував по 2/3 частини земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 2,9139 га з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 та площею 2,0 га з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042, розташованих на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, оформивши свої спадкові права 05 грудня 2017 року. На час відкриття спадщини вищевказаними земельними ділянками користувалося ТОВ АФ «Вікторія», при цьому стосовно першої земельної ділянки жодного договору не укладалося, а стосовно другої земельної ділянки діяв договір оренди, укладений між ОСОБА_2 та ТОВ АФ «Вікторія» 01 травня 2014 року на строк до 01 травня 2019 року.

Після оформлення спадкових прав позивач звернувся до земельного відділу ТОВ АФ «Вікторія» з повідомленням про свій намір самостійно обробляти вищевказані земельні ділянки та вимогою повернути їх, на що працівники відділу йому повідомили, що спірні земельні ділянки перебувають в оренді, однак на підтвердження цього відповідні договори для ознайомлення не надали. У подальшому ОСОБА_1 неодноразово звертався до відповідача з вимогою припинити користування його земельними ділянками, на що 22 квітня 2019 року отримав відмову з тих підстав, що йому належить лише 2/3 частини спірних земельних ділянок.

Рішенням Білопільського районного суду від 09 січня 2020 року за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частину земельних ділянок з кадастровими номерами 5920655300:01:006:0188 та 5920655700:01:005:1042.

Після цього, 04 березня 2020 року позивач повторно звернувся до ТОВ АФ «Вікторія» з заявою про припинення користування його земельними ділянками, їх повернення та виплату орендної плати.

Не отримавши відповіді, 27 квітня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ГУ Держгеокадастру в Сумській області з скаргою про захист його прав як землевласника. 13 травня 2020 року отримав відповідь на цю скаргу, в якій було зазначено, що ТОВ АФ «Вікторія» користується земельними ділянками з кадастровими номерами 5920655700:01:005:1042 та 5920655300:01:006:0188 на підставі укладених з ОСОБА_2 договорів оренди землі від 02 лютого 2015 року, який діє до 01 травня 2034 року та від 18 березня 2008 року №536 з додатковою угодою від 26 жовтня 2010 року б/н, заходи державного реагування не вживалися.

03 лютого 2021 року ОСОБА_1 звернувся до Білопільського районного суду з позовом про розірвання вказаних у повідомленні Держгеокадастру договорів оренди та додаткової угоди і припинення користування ТОВ АФ «Вікторія» належними йому земельними ділянками.

Рішенням суду договір оренди №536, укладений 18 березня 2008 року між ОСОБА_2 і ТОВ АФ «Вікторія» та додаткова угода до нього від 26 жовтня 2010 року розірвані, відповідача зобов`язано припинити користуватися земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 площею 2,91 га.

Цим же рішенням встановлено, що 02 лютого 2015 року між ОСОБА_2 та відповідачем укладено договір оренди вказаної земельної ділянки на строк 15 років з 19 липня 2021 року по 18 липня 2036 року, який не був зареєстрований у встановленому законом порядку.

Стосовно земельної ділянки з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042, площею 2,0 га суд, установивши, що відносно неї укладено лише договір оренди від 01 травня 2014 року на строк 5 років, тобто до 01 травня 2019 року, визнав право оренди припиненим.

Позивач вказує, що про умови оренди спірних земельних ділянок та розмір орендної плати дізнався з рішення суду, бо примірник договору оренди відповідач йому не надавав і в документах, що залишилися після смерті матері, його також не було.

Після постановлення судом означеного вище рішення, відповідач не припинив користування земельними ділянками позивача та орендну плату не платив, у зв`язку з чим ОСОБА_1 подав скарги до Адміністрації Президента України, Кабінету Міністрів України та Держгеокадастру, а також звернувся до відповідача з вимогою припинити користування земельними ділянками, виплатити компенсацію за час безпідставного користування ними та сплатити заборгованість з орендної плати.

У відповідь на звернення до вищого керівництва Держави, 17 вересня 2021 року проведена позапланова перевірка, в ході якої встановлено, що на момент проведення перевірки земельна ділянка з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 площею 2,91 га була вільна від посівів і перебувала в оренді ОСОБА_3 , а земельна ділянка з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 площею 2,0 га використовується ТОВ АФ «Вікторія» єдиним масивом під посів кукурудзи без належних для того підстав.

18 та 19 листопада 2021 року ТОВ АФ «Вікторія» перерахувало на банківський рахунок ОСОБА_1 по 6 346 грн в рахунок відшкодування заподіяної шкоди, а 30 листопада 2021 року позивач отримав від відповідача лист-звернення з проханням повернути помилково сплачені кошти в сумі 6 346 грн.

22 грудня 2021 року ОСОБА_1 направив на адресу ТОВ АФ «Вікторія» заяву, в якій вказав, що починаючи з 2016 року по 2021 рік включно товариство незаконно користувалося його земельними ділянками з кадастровими номерами 5920655300:01:006:0188 та 5920655700:01:005:1042, за що не сплатило жодної копійки та просив у добровільному порядку сплатити неоспорювану суму плати за користування земельними ділянками за вирахуванням коштів, помилково сплачених 19 листопада 2021 року. Також 22 жовтня 2021 року позивач звертався до відповідача з заявою про надання довідки про виплачену орендну плату за час користування спірними земельними ділянками, розмір заборгованості товариства з орендної плати та сплату заборгованості. Відповідь на вказані заяви ОСОБА_1 не отримував.

Позивач вважає, що на підставі ст. 1268 ЦК України, починаючи з 2016 року має право на отримання від відповідача орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровим номерами 5920655300:01:006:0188 та 5920655700:01:005:1042. За його підрахунками, згідно з додатковою угодою від 26 жовтня 2010 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 розмір заборгованості відповідача з орендної плати за період з 2016 року по 20 травня 2021 року складає 6 951 грн 28 коп. та 2 063 грн 44 коп. пені за несвоєчасну її виплату, а всього 9 014 грн 72 коп.; розмір заборгованості за договором від 01 травня 2014 року до договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 за період з 2016 року по 01 травня 2019 року складає: 10 688 грн 48 коп. орендної плати та 3735 грн 71 коп. пені за несвоєчасну її виплату, а всього 14 424 грн 19 коп.

Також ОСОБА_1 зазначає, що з другої половини 2019 року та по 2021 рік ТОВ АФ «Вікторія» незаконно користувалася його земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042, доказами чого є акт перевірки дотримання земельного законодавства №453-ДК/388/АП/09/01/-20 від 20 серпня 2020 року, повідомлення про розгляд звернення з приводу незаконного користування земельною ділянкою №0-18-0.45-5274/2-21 від 01 жовтня 2021 року, №Г-961/0/5-21/974/6-/21 від 02 листопада 2021 року, розрахунок заподіяної шкоди та повідомлення про сплату заподіяної шкоди №551-ДК/217ШК/11/01/-21 від 25 жовтня 2021 року, а відтак, на підставі ст. 1214 ЦК України повинно сплатити доходи, які він одержав або міг одержати від використання вищевказаної земельної ділянки.

Посилаючись на викладені вище обставини, ОСОБА_1 просить стягнути з ТОВ АФ «Вікторія» на його користь 173 051 грн 81 коп., з них 155958 грн 90 коп. в рахунок відшкодування доходів, отриманих від безпідставно набутої земельної ділянки з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 та 23 438 грн 91 коп. - заборгованість з орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5920655300:01:006:0188 та 5920655700:01:005:1042 за вирахуванням помилково сплачених відповідачем коштів у сумі 6346 грн.

Разом з цим, позивач просить поновити йому пропущений строк позовної давності стосовно стягнення заборгованості з орендної плати за договорами оренди та стягнення відшкодування доходів, одержаних від безпідставно збереженої земельної ділянки як такий, що пропущений з поважних причин, зумовлених необхідністю звернення протягом 2019 - 2021 років до різноманітних державних органів внаслідок невизнання відповідачем факту безпідставного користування спірними земельними ділянками та вперше встановленням цього факту рішенням суду від 20 квітня 2021 року.

ІІ. Рух справи та процесуальні дії

За результатами автоматизованого розподілу в системі документообігу суду справа була передана на розгляд судді Черкашиній М.С.

17 квітня 2023 року суддя Черкашина М.С. заявила собі самовідвід з підстав, передбачених ст. 36 ЦПК України, який ухвалою від 17 квітня 2023 року задоволений (а. с. 77-81).

За наслідками повторного розподілу в автоматизованій програмі документообігу суду справа передана на розгляд судді Свиргуненко Ю.М. (а. с. 84).

Ухвалою судді від 19 квітня 2023 року відкрито провадження в справі та призначено її до розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Разом з цим за клопотанням позивача у ТОВ АФ «Вікторія» витребувано докази, зокрема: 1) оригінал додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 18 березня 2008 року №536 від 26 жовтня 2010 року та договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2014 року; 2) дані бухгалтерського обліку стосовно того, якими сільськогосподарськими культурами була засіяна земельна ділянка з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042, площею 2,0 га чи поле, у складі якого знаходилася ця земельна ділянка у 2019, 2020 та 2021 роках; 3) дані бухгалтерського обліку стосовно кількості врожаю, зібраного на вищезазначеній земельній ділянці, чи полі, у складі якого була ця ділянка у 2019, 2020 та 2021 роках; 4) дані бухгалтерського обліку стосовно вартості реалізації сільськогосподарської продукції, вирощеної на належній йому вищевказаній земельній ділянці чи полі, у складі якого була ця земельна ділянка у 2020, 2021 та 2022 роках (а. с. 86-87).

04 травня 2023 року через підсистему «Електронний суд» надійшло клопотання від представника відповідача ТОВ Агрофірми «Вікторія» адвоката Мальованої І.Ю., в якому остання повідомила, що оригінали додаткової угоди до договору оренди земельної ділянки від 18 березня 2008 року №536 від 26 жовтня 2010 року та договору оренди земельної ділянки від 01 травня 2014 року у розпорядженні товариства відсутні та можуть знаходитися в матеріалах цивільної справи №573/195/21, яка зберігається в Білопільському районному суді. Стосовно відомостей бухгалтерського обліку представник відповідача зазначила, що вони містять загальну інформацію по кожній сільськогосподарській культурі, а не по конкретній земельній ділянці, а відтак, не містять інформацію, яку витребовує суд (а. с. 83-84).

Ухвалою суду від 09 травня 2023 року в порядку ст. 84 КПК України у ТОВ АФ «Вікторія» витребувано інформацію про те, якими сільськогосподарськими культурами була засіяна земельна ділянка з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042, площею 2,0 га чи поле, у складі якого знаходилася ця земельна ділянка, та який середній дохід отримано підприємством з 1 га сільськогосподарських угідь, засіяних відповідною сільськогосподарською культурою за 2020-2021 роки, а також у Білопільському районному суді Сумської області цивільну справу №573/195/21 (номер провадження 2/573/142/21) за позовом ОСОБА_1 до ТОВ АФ «Вікторія» про розірвання договорів оренди землі, додаткових угод, припинення користування земельними ділянками (а. с. 117).

19 травня 2023 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача адвоката Мальованої І.Ю. надійшла заява, в якій остання на виконання ухвали Білопільського районного суду від 09 травня 2023 року повідомила, що у 2020, 2022 та 2023 роках ТОВ АФ «Вікторія» не обробляла спірну земельну ділянку з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042. У 2021 році товариство засівало цю земельну ділянку. Згідно з актом перевірки, складеним посадовими особами ГУ Держгеокадастру в Сумській області 17 вересня 2021 року, спірна земельна ділянка була засіяна кукурудзою. Надати інформацію про те, який середній дохід отриманий підприємством за 1 га сільськогосподарських угідь, засіяних відповідною сільськогосподарською культурою за 2020-2023 роки ТОВ АФ «Вікторія» не може, оскільки відповідний облік не веде (а. с. 122-123).

Відповідно до ч.13 статті 7 ЦПК України, розгляд справи здійснюється в порядку письмового провадження за наявними у справі матеріалами, якщо цим Кодексом не передбачено повідомлення учасників справи. У такому випадку судове засідання не проводиться.

Враховуючи те, що ціна позову не перевищує ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, розгляд справи здійснено в порядку письмового провадження, без повідомлення учасників справи.

1. Стислий виклад відзиву на позовну заяву

05 травня 2023 року через підсистему «Електронний суд» від представника відповідача ТОВ АФ «Вікторія» адвоката Мальованої І.Ю. надійшов відзив на позовну заяву, в якому остання просить відмовити ОСОБА_1 у задоволенні позовних вимог у зв`язку з необґрунтованістю, а у випадку, якщо суд визнає такий позов обґрунтованим, то відмовити у його задоволенні з причин пропуску строку позовної давності.

Відзив обґрунтований наступним чином.

05 грудня 2017 року ОСОБА_1 отримав свідоцтво про право на спадщину на земельні ділянки з кадастровими номерами 5920655300:01:006:0188 та 5920655700:01:005:1042. Цього ж дня нотаріус вніс до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно відомості про право власності позивача на вказані земельні ділянки та надав витяг з реєстру стосовно кожної з них, в якому містяться відомості про розмір орендної плати за договорами оренди. Тому позивач діє недобросовісно, стверджуючи, що про розмір орендної плати за договором йому стало відомо лише у 2021 році. Крім того, 26 листопада 2019 року ТОВ АФ «Вікторія» надіслало позивачу лист №207, яким повідомило про розмір заборгованості з орендної плати за договорами оренди.

Сплата орендної плати за договором оренди від 01 травня 2014 року, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042, встановлена у розмірі 2429 грн 20 коп. на рік. Строк позовної давності за вимогу про стягнення орендної плати сплив. Крім того, вимоги про стягнення орендної плати за 2020 та 2021 роки не підлягають задоволенню, так як 01 травня 2019 року припинені договірні відносини щодо оренди вищевказаної земельної ділянки, а закінчення строку дії договору має наслідки припинення зобов`язань за ним. Також рішеннями Білопільського районного суду по справі №573/195/21 встановлено, що станом на квітень 2021 року у користуванні ТОВ АФ «Вікторія» перебувала лише земельна ділянка з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188.

Позовні вимоги про стягнення пені також не підлягають задоволенню, оскільки такими вимогами встановлений спеціальний строк позовної давності тривалістю один рік, який на момент звернення до суду з цим позовом сплив.

Строк позовної давності за вимогу про стягнення орендної плати за договором оренди від 18 березня 2008 року (з урахуванням додаткової угоди від 26 жовтня 2010 року), об`єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 за 2016 2019 роки також сплив. Разом з цим, 19 листопада 2021 року ТОВ АФ «Вікторія» помилково повторно перерахувало позивачу 6 346 грн, тобто більше, ніж сума орендної плати за 2020 та 2021 роки. Позовна вимога про стягнення пені за цим договором не підлягає задоволенню, у зв`язку з пропуском строку позовної давності.

Також представник відповідача заперечує щодо стягнення доходів від безпідставно набутого майна, посилаючись на правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 05 серпня 2022 року в справі №922/2060/20, відповідно до якого необхідно встановити, який би дохід отримав позивач як орендодавець земельної ділянки, адже його дійсними намірами є саме надання земельної ділянки в оренду, а не використання цієї земельної ділянки при здійсненні господарської діяльності.

Представник відповідача зазначає, що незрозумілим та нелогічним є порівняння позивачем доходів, які отримує товариство, будучи суб`єктом господарювання та виробником сільськогосподарської продукції, маючи оборотні активи, з доходами, які отримує фізична особа від надання в оренду своєї земельної ділянки.

Земельна ділянка з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 перебувала у користуванні відповідача на підставі договору оренди землі до 20 квітня 2021 року, відносини щодо користування нею виникли на підставі договору і до них не застосовуються положення ст. 1214 ЦК України. Крім того, у 2021 році позивач передав цю земельну ділянку в оренду ОСОБА_3 .

Земельна ділянка з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 перебувала в користуванні відповідача на підставі договору оренди до 01 травня 2019 року. У 2020 році ТОВ АФ «Вікторія» не обробляла цю земельну ділянку. У 2021 році товариство дійсно засіяло спірну земельну ділянку, у зв`язку з чим відшкодувало позивачу шкоду в розмірі 6 346 грн (а. с. 97-101).

2. Стислий виклад відповіді на відзив

08 травня 2023 року ОСОБА_1 через підсистему «Електронний суд» надіслав відповідь на відзив, де зазначив, що не погоджується з доводами представника позивача та правовими обґрунтуваннями безпідставності його вимог, з огляду на таке.

Позиція відповідача стосовно заперечення користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 у 2019 та 2020 роках не відповідає дійсним обставинам справи. Цією земельною ділянкою ТОВ АФ «Вікторія» користувалося з 2014 року по 2021 роки включно, до моменту винесення припису про припинення незаконного користування нею та відшкодування завданої шкоди. Після припинення договору оренди, відповідач не передав спірну земельну ділянку власнику та продовжував користуватися нею єдиним масивом з суміжними земельними ділянками для здійснення господарської діяльності.

Протягом усього часу, починаючи з 01 травня 2019 року по 15 березня 2021 року, товариство не лише користувалося земельною ділянкою, а й стверджувало як перед ним, так і перед компетентними державними органами про її використання на підставі договору оренди від 02 лютого 2015 року. Таке користування відповідач не припинив навіть після постановлення судом рішення.

До того ж, нелогічним є твердження представника відповідача про некористування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 після 01 травня 2019 року, у 2020 році і потім визнання факту користування нею у 2021 році, коли факт такого користування було підтверджено перевіркою державних органів.

Стосовно вимоги відповідача про застосування строків позовної давності ОСОБА_1 зазначає наступне.

Дійсно, при оформленні спадкових прав нотаріус видав йому витяги з реєстру речових прав відносно земельних ділянок з кадастровими номерами 5920655700:01:005:1042 та 5920655300:01:006:0188, з яких він дізнався про реєстрацію за відповідачем права оренди на вказані земельні ділянки, строк дії оренди та розмір орендної плати. Після цього, він неодноразово звертався до відповідача з вимогою повернути земельні ділянки або повідомити про підстави користування ними, але отримував постійні відмови. Крім того, до постановлення судом рішень у справах №573/2083/19 від 09 лютого 2020 року та №573/195/21 від 20 квітня 2021 року, він не міг звернутися з позовом про стягнення орендної плати та пені, оскільки, по-перше володів лише 2/3 частинами спірних земельних ділянок, по-друге не мав повної, чіткої і достовірної інформації про договори оренди, так як відповідач не відповідав на його звернення і не надавав інформації стосовно договорів оренди та додаткових угод до них.

Таким чином, строк позовної давності про стягнення орендної плати, пені за порушення строків її виплати та стягнення доходів за користування земельною ділянкою без достатніх правових підстав було пропущено з поважаних причин.

Крім того, постановою Кабінету Міністрів України від 11 березня 2020 року №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої корона вірусом SARS-CoV-2» з 12 березня 2020 року на всій території України запроваджено карантин. Строк карантину неодноразово продовжувався і не припинений до цього часу. У зв`язку з цим розділ «Прикінцеві та перехідні положення» ЦК України доповнено п. 12, відповідно до якого строки визначені ст. ст. 257, 258, 362, 559,681, 728, 786, 1293 цього кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину

Стосовно заперечення відповідачем правових підстав про стягнення доходів, отриманих від використання без достатніх правових підстав земельної ділянки з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 позивач зазначає, що представник ТОВ АФ «Вікторія» помилково посилається на постанову Верховного Суду від 05 серпня 2022 року у справі №922/2060/20, оскільки у вказаній цивільній справи предметом розгляду були зовсім інші відносини, пов`язані з користуванням юридичною особою землями комунальної власності без оформлення договору оренди для розміщення належних їй об`єктів громадської забудови. Також додав, що до 2022 року не мав можливості займатися обробкою власної земельної ділянки, оскільки відповідач чинив перешкоди. У 2022 році він самостійно засіяв цю земельну ділянку соєю та зібрав чотири тони врожаю, яку реалізував по 10 грн за кілограм та отримав дохід у сумі 40000 грн (а. с. 108-113).

ІІІ. Фактичні обставини

Суд установив, що 18 березня 2008 року між ОСОБА_2 і ТОВ АФ «Вікторія» укладено договір оренди земельної ділянки №536, на підставі якого товариству в оренду була передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 площею 2,91 га ріллі, посвідчена Державним актом серії І-СМ №042234, виданим Жовтневою селищною радою 31 липня 1999 року, а також складено та підписано акти визначення меж земельної ділянки в натурі (на місцевості) та приймання-передачі земельної ділянки (а. с. 68-72, а. с. №573/195/21 50-53).

У пункті 8 вказаного договору зазначено, що він укладений на строк п`ять років, до 18 березня 2013 року.

Відповідно до п. п. 5, 9, 12, 14 договору, нормативна грошова оцінка земельної ділянки становить 34 060 грн 24 коп.

Орендна плата сплачується орендарем у грошовій формі в розмірі 2% від грошової оцінки, що становить 681 грн або у вигляді продукції, надання послуг 80% та 20% грошима.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Орендна плата сплачується в термін до кінця кожного року.

Передача продукції та надання послуг в рахунок орендної плати оформлюється відповідними актами.

У разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі 0,02% суми за кожен день прострочки.

Згідно з п. 44 договору, він набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

03 серпня 2009 року вказаний договір було зареєстровано в Білопільському відділі Сумської регіональної філії ДП «Центр державного земельного кадастру», про що в Державному реєстрі земель зроблено запис №040962601608.

26 жовтня 2010 року між ОСОБА_2 і ТОВ АФ «Вікторія» укладено додаткову угоду до договору оренди землі від 18 березня 2008 року №536, відповідно до умов якої основний договір викладено в новій редакції (а. с. №573/195/21 48-49).

Зокрема, відповідно до п. п. 2.4, 3.1, 3.2, 3.3 нормативна грошова оцінка земельної ділянки станом на 01 січня 2010 року становить 39 237 грн 40 коп.

Договір укладено строком на десять років з урахуванням періоду ротації основної сівозміни. Договір діє з моменту його державної реєстрації. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У разі поновлення договору на новий строк його умови можуть бути змінені за згодою сторін.

Якщо за ____ днів до закінчення строку дії цього договору жодна із сторін не заявить про його припинення шляхом надсилання відповідного поштового повідомлення іншій стороні, цей договір вважається продовженим на такий самий строк на тих самих умовах.

У разі якщо орендар продовжує користуватися земельною ділянкою після закінчення строку цього договору, та за відсутності письмових заперечень орендодавця протягом одного місяця після закінчення строку цього договору він підлягає поновленню на той самий строк і на тих самих умовах, які були передбачені цим договором. Письмове заперечення здійснюється листом-повідомленням.

Відповідно до п. п. 4.1-4.4, 4.7, 12.6, 14.1 орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання. Розмір орендної плати в рік становить 1 177 грн 12 коп., що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Орендна плата вноситься в строк до 31 грудня кожного поточного року оренди.

За домовленістю сторін орендна плата може сплачуватися в натуральній формі (зерно, сіно, олія та інше), або відробітковій формі (надання послуг: культивація, оранка, транспортні послуги та інші) по діючим цінам на продукцію, роботи та послуги. Передача продукції та надання послуг у рахунок орендної плати оформляється відповідними актами.

У разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором оренди, справляється пеня в розмірі 0,02% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Перехід права власності на орендовану земельну ділянку до іншої особи, а також реорганізація юридичної особи-орендаря не є підставою для зміни умов або розірвання цього договору.

Цей договір набирає чинності після підписання сторонами та його державної реєстрації.

18 липня 2011 року зазначена додаткова угода була зареєстрована в Білопільському відділі Держкомзему, про що у Державному реєстрі земель зроблено запис №592065534001804.

01 травня 2014 року між ТОВ АФ «Вікторія» та ОСОБА_2 укладено договір оренди земельної ділянки, за яким в оренду відповідачу була передана земельна ділянка сільськогосподарського призначення з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042, площею 2, 0 га на строк п`ять років, з 01 травня 2014 року по 01 травня 2019 року з урахуванням періоду ротації основної сівозміни.

Пунктами 4.1-4.3, 4.7 договору передбачено, що орендна плата вноситься орендарем у грошовій формі готівкою через касу орендаря з письмовим підтвердженням орендодавцем факту одержання готівки в день її одержання. Розмір орендної плати в рік становить 2 429 грн 20 коп., що складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки.

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням коефіцієнтів індексації.

Орендна плата вноситься в строк до 31 грудня кожного поточного року оренди.

У разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором оренди, справляється пеня в розмірі 0,02% від несплаченої суми за кожний день прострочення (а. с. №573/195/21 57-58).

Згідно з свідоцтвами про право на спадщину за законом, виданими 05 грудня 2017 року приватним нотаріусом Бойко О.І., зареєстрованими в реєстрі за №2025 та №2026, ОСОБА_1 після смерті своєї матері ОСОБА_2 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , успадкував по 2/3 частки земельних ділянок сільськогосподарського призначення площею 2,0 га з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 та площею 2,9139 га з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188, розташованих на території Улянівської та Миколаївської селищних рад Білопільського району Сумської області, які належали спадкодавцю на підставі державних актів серії ЯМ №557424 від 25 грудня 2012 року та серії І-СМ №042234 від 31 липня 1999 року відповідно (а. с. 14 зворотній бік - 15).

Право власності ОСОБА_1 на 2/3 частки вказаних земельних ділянок зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 05 грудня 2017 року (а. с. 12-14).

25 березня 2019 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ АФ «Вікторія» з вимогою про припинення користування належними йому на праві спільної часткової власності земельними ділянками з кадастровими номерами 5920655300:01:006:0188 та 5920655700:01:005:1042 та надав копії свідоцтв про право на спадщину (а. с. 16).

22 квітня 2019 року ТОВ АФ «Вікторія» надало ОСОБА_1 відповідь на вказану заяву, згідно з якою вирішення питання щодо земельних ділянок можливе лише за погодженням з іншим власником 1/3 частки спірних земельних ділянок (а. с. 17).

27 вересня 2019 року ОСОБА_1 подав до ТОВ АФ «Вікторія» заяву про заборону користування вищевказаними земельними ділянками, на яку 26 листопада 2019 року товариство надало відповідь, в якій вказало, що без згоди іншого співвласника, позивач не може одноособово вимагати припинення користування спірними земельними ділянками, повідомило про наявність неотриманої орендної плати за користування земельними ділянками з кадастровими номерами 5920655300:01:006:0188 та 5920655700:01:005:1042 за 2016-2019 роки у загальній сумі 27656 грн 12 коп. та запропонувало врегулювати відносини з іншим співвласником (а. с. 18-19).

Рішенням Білопільського районного суду Сумської області від 09 січня 2020 року, яке набрало законної сили 11 лютого 2020 року, за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,0 га, розташованої на території Улянівської селищної ради Білопільського району Сумської області, посвідченої державним актом серії ЯМ №557424 від 25 грудня 2012 року, та на 1/3 частину земельної ділянки площею 2,9139 га, розташованої на території Миколаївської селищної ради Білопільського району Сумської області, посвідченої державним актом серії І-СМ №042234, виданим Жовтневою селищною радою Білопільського району Сумської області. (а. с. 20-22).

На підставі означеного рішення 18 лютого 2020 року в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно зареєстровано право власності позивача на 1/3 частину вищевказаних земельних ділянок (а. с. 23-24).

04 березня 2020 року ОСОБА_1 звернувся до ТОВ АФ «Вікторія» з заявою про заборону користування належними йому земельними ділянками та виплату неотриманої орендної плати, вказавши реквізити для перерахунку коштів та надавши витяг з Державного реєстру прав власності (а. с. 66).

27 квітня 2020 року позивач звернувся до Головного управління Держгеокадастру в Сумській області з скаргою на ТОВ АФ «Вікторія», в якій просив вжити заходи щодо припинення незаконного користування товариством його земельними ділянками (а. с. 25).

13 травня 2020 року ОСОБА_1 отримав лист за підписом в.о. начальника ГУ Держгеокадастру у Сумській області Малікової В., в якому зазначено, що ТОВ АФ «Вікторія» користується його земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 на підставі договору оренди землі від 02 лютого 2015 року, який укладено на строк 15 років, тобто до 01 травня 2034 року, а земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 - на підставі договору оренди №536 від 18 березня 2008 року з додатковою угодою до нього від 26 жовтня 2010 року, які укладені з ОСОБА_2 (а. с. 26).

Також, 24 червня 2020 року позивач у відповідь на його скаргу від 22 травня 2020 року отримав лист за підписом заступника Голови Держгеокадастру Олександра Краснолуцького, в якому зазначено, що ТОВ АФ «Вікторія» правомірно користується його земельними ділянками, у зв`язку з чим у Головного управління відсутні правові підстави здійснення заходів державного нагляду (контролю) та роз`яснено порядок розірвання договору оренди (а. с. 27).

10 серпня 2020 року Міністерство розвитку економіки, торгівлі та сільського господарства України надало відповідь ОСОБА_1 на його листи, адресовані Офісу Президента України №22/040081-18 від 20 липня 2020 року та Секретаріату Кабінету Міністрів України №41-Г-012832/18 від 20 липня 2020 року, згідно з якою Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області доручено розглянути питання, порушені у його зверненні та у разі виявленні порушень вимог земельного законодавства вжити відповідних заходів реагування в межах повноважень (а. с. 32-33).

10 серпня 2020 року Сумська обласна державна адміністрація, розглянувши звернення ОСОБА_1 щодо неправомірного користування ТОВ АФ «Вікторія» його земельними ділянками, рекомендувала позивачу звернутися до суду за захистом його порушених прав (а. с. 35).

Згідно з листом Головного управління Держгеокадастру у Сумській області №21-18-0.45-4721/2-20 від 27 серпня 2020 року та відповідно до акту перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки №453-ДК/388/АП/09/01/-20 від 20 серпня 2020 року, земельні ділянки з кадастровими номерами 5920655700:01:005:1042 та 5920655300:01:006:0188, розташовані на території Миколаївської та Улянівської селищних рад Білопільського (нині Сумського) району Сумської області, використовуються ТОВ АФ «Вікторія» на підставі договорів оренди, укладених з ОСОБА_2 , від якої спадкове майно перейшло ОСОБА_1 . Порушень вимог земельного законодавства при користуванні земельними ділянками ТОВ АФ «Вікторія» не встановлено (а. с. 37-39).

Заочним рішенням Білопільського районного суду від 20 квітня 2021 року у цивільній справі №573/195/21, яке набрало законної сили 28 травня 2021 року, позов ОСОБА_1 задоволено частково, розірвано договір оренди землі №536, укладений 18 березня 2008 року між ОСОБА_2 та ТОВ АФ «Вікторія», зареєстрований 03 серпня 2009 року в Білопільському відділі Сумської філії ДЗК за №04096260160 та додаткову угоду до нього від 26 жовтня 2010 року, зареєстровану у відділі Держкомзему Білопільського району Сумської області за №592065534001804, зобов`язано ТОВ АФ «Вікторія» припинити користуватися земельною ділянкою площею 2,9139 га з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188.

Цим же рішенням відмовлено у задоволенні позовних вимог ОСОБА_1 про розірвання договору оренди земельної ділянки від 01 травня 2014 року, об`єктом оренди за яким є земельна ділянками з кадастровими номерами 5920655700:01:005:1042, оскільки сторони договору визначили, що він діє до 01 травня 2019 року, додаткові угоди про його пролонгацію не укладалися, а тому він є припиненим (а. с. 40-44).

17 серпня 2021 року позивач направив ТОВ АФ «Вікторія» лист, в якому просив припинити користування його земельними ділянками з кадастровими номерами 5920655700:01:005:1042 та 5920655300:01:006:0188 та сплатити кошти за користування ними (а. с. 48).

Відповідно до листа Держгеокадастру від 02 вересня 2021 року, у зв`язку з надходженням звернення ОСОБА_1 від 16 серпня 2021 року щодо можливих порушень вимог земельного законодавства, Головному управлінню Держгеокадастру у Сумській області доручено здійснити заходи державного контролю за дотриманням вимог земельного законодавства при використанні земельних ділянок, зазначених у зверненні (а. с. 47).

Згідно з актом перевірки дотримання вимог земельного законодавства за об`єктом земельної ділянки від 17 вересня 2021 року та листом ГУ Держгеокадастру у Сумській області №0-18-0.4595274/2-21 від 01 жовтня 2021 року, земельна ділянка з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 знаходиться в оренді у ОСОБА_3 . Земельна ділянка з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 в оренді не перебуває, однак використовується ТОВ АФ «Вікторія» єдиним масивом під посів кукурудзи. За вчинене порушення земельного законодавства відносно посадових осіб ТОВ АФ «Вікторія» розпочато адміністративне провадження за ст. 53-1 КУпАП та на усунення порушення буде виданий обов`язковий до виконання припис (а. с. 49, 101-102).

19 жовтня 2021 року представник ОСОБА_1 за довіреністю ОСОБА_4 , направив на адресу начальника ГУ Держгеокадастру у Сумській області заяву про нарахування шкоди, заподіяної ТОВ АФ «Вікторія» внаслідок самовільного заняття земельної ділянки за період травня-грудня 2019 року та 2020-2021 років (а. с. 50).

У відповідь на вказану заяву, 02 листопада 2021 року був наданий розрахунок, згідно з яким розмір шкоди, заподіяної внаслідок самовільного заняття земельної ділянки з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 становить 6346 грн, та копія повідомлення №551-ДК/217ШК/11/01/-21 від 25 жовтня 2021 року, адресованого ТОВ АФ «Вікторія», про необхідність сплати вказаної суми на рахунок ОСОБА_1 (а. с. 51-53).

15 листопада 2021 року представник позивача ОСОБА_4 направив на адресу начальника ГУ Держгеокадастру у Сумській області скаргу, в якій просив повідомити чи притягнуто посадових осіб ТОВ АФ «Вікторія» до адміністративної відповідальності, чи виносився припис на усунення порушень земельного законодавства під час користування належною йому земельною ділянкою та надати його копію, здійснити перевірку правомірності розорювання його земельної ділянки та під`їзної дороги до неї станом на 14 листопада 2021 року, в разі необхідності вжити передбачених законом заходів до усунення виявлених порушень, роз`яснити порядок стягнення шкоди у зв`язку з незаконним користуванням земельною ділянкою у 2020 році та неправомірною відмовою у захисті його прав з боку ГУ Держгеокадастру в Сумській області, а також просив вжити передбачених законом заходів до припинення незаконного користування ТОВ АФ «Вікторія» земельною ділянкою ОСОБА_1 (а. с. 54).

Згідно з листом ГУ Держгеокадастру у Сумській області від 29 листопада 2021 року, за порушення вимог земельного законодавства посадову особу ТОВ АФ «Вікторія» притягнуто до адміністративної відповідальності за ст. 53-1 КУпАП та винесено припис про усунення протягом 30 днів порушення земельного законодавства шляхом звільнення самовільно зайнятої земельної ділянки площею 2,0 га з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 (а. с. 55, 103).

Відповідно до платіжного доручення №7705 від 18 листопада 2021 року, ТОВ АФ «Вікторія» сплатило на рахунок ОСОБА_1 6346 грн в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки згідно повідомлення №551-ДК/217ШК/11/01/-21 від 25 жовтня 2021 року (а. с. 103).

З платіжної інструкції №7778 вбачається, що на підставі вищевказаного повідомлення 19 листопада 2021 року ТОВ АФ «Вікторія» повторно перерахувало на рахунок позивача грошові кошти в сумі 6346 грн (а. с. 103 зворотній бік).

У подальшому ОСОБА_1 отримав лист від 30 листопада 2021 року за підписом генерального директора ТОВ АФ «Вікторія» Бондаренка С.М. про повернення коштів, які були помилково перераховані згідно платіжного доручення №7778 від 19 листопада 2021 року (а. с. 56).

22 жовтня 2021 року позивач подавав на ім`я директора ТОВ АФ «Вікторія» заяву про надання довідки про заборгованість з орендної плати за користування його земельними ділянками (а. с. 59). Відповідь на цю заяву надана не була, що відповідачем не заперечується.

Згідно з заявою ОСОБА_1 від 22 грудня 2021 року, адресованою директору ТОВ АФ «Вікторія», позивач просив у добровільному порядку нарахувати та виплатити неоспорювану суму заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 за період з 01 січня 2016 року по 2021 рік, заборгованість з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 за період з 2016 року по 2019 рік та відшкодувати шкоду за самовільне зайняття земельної ділянки за 2020 рік, з вирахуванням суми помилково перерахованих коштів (а. с. 58).

ІV. Мотиви, з яких виходить суд та застосовані норми права

Завданням цивільного судочинства є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави (ст. 2 ЦПК України).

Відповідно до ч. 1 ст. 4 ЦПК України, кожна особа має право в порядку, встановленому цим Кодексом, звернутися до суду за захистом своїх порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи законних інтересів.

Згідно з ч. 1 ст. 15 ЦК України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди (п. 8 ч. 2 ст. 16 ЦК України).

В силу вимог ч. 3 ст. 12 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.

Частиною 1 статті 13 ЦПК України визначено, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

Відповідно до ч. 1 ст. 76 ЦПК України, доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин, що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи.

Положеннями ч. 1 ст. 81 ЦПК України встановлений обов`язок кожної сторони довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

У рішенні Європейського суду з прав людини від 08 листопада 2018 року у справі «Печенізький та інші проти України» встановлено, що принцип рівності сторін вимагає надання кожній стороні розумної можливості представляти свою справу за таких умов, які не ставлять її у явно гірше становище порівняно з протилежною стороною. Крім цього, кожній стороні має бути забезпечено можливість ознайомитись із зауваженнями або доказами, наданими іншою стороною, у тому числі апеляційною скаргою іншої сторони, та надати власні зауваження з цього приводу.

А) Щодо стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою

Частиною 1 статті 2 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що відносини, пов`язані з орендою землі, регулюються ЗК України, ЦК України, цим Законом, законами України, іншими нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до них, а також договором оренди землі.

Відповідно до ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків (ст. 11 ЦК України).

Згідно з ст. 627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості.

Договір є обов`язковим для виконання сторонами (ст. 629 ЦК України).

За змістом ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Згідно з ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Істотними умовами договору оренди землі, в тому числі є орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату (ч. 1 ст. 15 Закону України «Про оренду землі»).

Відповідно до ст. 409 ЦК України власник земельної ділянки має право на одержання плати за користування нею. Розмір плати, її форма, умови, порядок та строки її виплати встановлюються договором.

Пунктом «в» частини першої статті 96 ЗК України визначено, що землекористувачі зобов`язані своєчасно сплачувати земельний податок або орендну плату.

За змістом ст. ст. 21, 22, 23 Закону України «Про оренду землі», орендна плата за землю це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі.

Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди (крім строків внесення орендної плати за земельні ділянки державної та комунальної власності, які встановлюються відповідно до Податкового кодексу України).

Обчислення розміру орендної плати за землю здійснюється з урахуванням індексів інфляції, якщо інше не передбачено договором оренди.

Орендна плата справляється у грошовій формі. За згодою сторін розрахунки щодо орендної плати за землю можуть здійснюватися у натуральній формі. Розрахунок у натуральній формі має відповідати грошовому еквіваленту вартості товарів за ринковими цінами на дату внесення орендної плати. Орендна плата за земельні ділянки, що перебувають у власності фізичних та юридичних осіб, переглядається за згодою сторін.

Згідно з п. 289.1. ст. 289 Податкового кодексу України, для визначення розміру податку та орендної плати використовується нормативна грошова оцінка земельних ділянок, у тому числі право на які фізичні особи мають як власники земельних часток (паїв), з урахуванням коефіцієнта індексації, визначеного відповідно до законодавства.

Відповідно до абз. 5 ч. 1 ст. 24 означеного Закону, орендодавець має право вимагати від орендаря, в тому числі, і своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку.

а) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188

Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом, 18 березня 2008 року між матір`ю позивача та відповідачем був укладений договір №536 оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 на строк до 18 березня 2013 року.

26 жовтня 2010 року умови вказаного договору були викладені в новій редакції шляхом укладення додаткової угоди.

За умовами п. п. 4.1-4.3 додаткової угоди орендна плата визначена в розмірі 1177 грн 12 коп., що складає 3% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, обчислюється з урахуванням коефіцієнтів індексації та вноситься орендарем в строк до 31 грудня кожного поточного року оренди.

Заочним рішенням Білопільського районного суду від 20 квітня 2021 року, яке набрало законної сили 28 травня 2021 року за позовом ОСОБА_1 вказаний договір та додаткову угоду до нього розірвано.

Відповідно до наданого позивачем розрахунку, заборгованість відповідача з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 з урахуванням коефіцієнту індексації за періодз 2016року по20травня 2021року становить6951грн 28коп., зокрема: за 2016 рік 1177 грн 12 коп. (орендна плата, встановлена договором) х 112,4% (коефіцієнт індексації) = 1 319 грн 55 коп.; за 2017 рік 1 177 грн 12 коп. х 113,7% = 1 338 грн 38 коп.; за 2018 рік 1 177 грн 12 коп. х 109,8% = 1 292 грн 48 коп.; за 2019 рік 1 177 грн 12 коп. х 104,1% = 1 225 грн 38 коп.; за 2020 рік 1 177 грн 12 коп. х 105%=1 235 грн 98 коп.; за 2021 рік 1 177 грн 12 коп. х 110% = 1 294 грн 83 коп. / 12 х 5 = 539 грн 51 коп.

Суд частково приймає вказаний розрахунок з наступних підстав.

Пунктом 288.1 ст. 288 Податкового кодексу України передбачено, що підставою для нарахування орендної плати за земельну ділянку є договір оренди такої земельної ділянки.

У разі припинення права користування земельною ділянкою плата за землю сплачується за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році (п. 287.1 ст. 287 ПКУ).

За змістом ч. 1 ст. 37 Закону України «Про оренду землі», у разі припинення або розірвання договору оренди землі орендар зобов`язаний повернути орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором. Орендар не має права утримувати земельну ділянку для задоволення своїх вимог до орендодавця.

Отже, у разі припинення або розірвання договору оренди земельної ділянки державної і комунальної власності, суб`єкт господарювання (орендар) повертає орендодавцеві земельну ділянку на умовах, визначених договором, та сплачує орендну плату за фактичний період перебування землі у користуванні у поточному році.

Виходячи з наведених вище норм чинного законодавства, суд приходить до висновку, що при нарахуванні заборгованості з орендної плати за 2021 рік позивач невірно обраховав її розмір за весь травень, а не до 28 травня 2021 року включно, тобто до дати набрання законної сили заочним рішенням Білопільського районного суду від 20 квітня 2021 року, яким розірвано договір оренди землі №536 від 18 березня 2008 року та додаткову угоду до нього, у зв`язку з чим, розмір заборгованості з орендної плати за 2021 рік становить 523 грн 92 коп., а не 539 грн 51 коп.

Крім того, ОСОБА_1 не правильно обрахував розмір орендної плати за 2016 рік у розмірі 1319 грн 55 коп., у той час, коли 1 177 грн 12 коп. х 112,4% = 1 323 грн 08 коп.

Таким чином, розмір загальної суми боргу з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 становить 6939 грн 22 коп., а не 6951 грн 28 коп., як вказує позивач.

Відповідач не заперечує тієї обставини, що ТОВ АФ «Вікторія» не виплатило ОСОБА_1 орендну плату за 2016 - 2019 роки за додатковою угодою від 26 жовтня 2010 року до договору оренди №536 від 18 березня 2008 року, але вважає, що за цими вимогами сплив строк позовної давності. Разом з цим, відповідно до наведеного у відзиві на позовну заяву розрахунку, товариство обраховує орендну плату за користування спірною земельною ділянкою без урахування коефіцієнту індексації, що суперечить умовам п. 4.2 додаткової угоди, положеннями ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та ст. 289 Податкового кодексу України.

Щодо заборгованості по орендній платі за користування вищевказаною земельною ділянкою протягом 2020 року в сумі 1177 грн 12 коп. та з 01 січня по 20 квітня 2021 року у сумі 355 грн 30 коп., відповідач вважає, що вона виплачена позивачу у більшому розмірі шляхом перерахування 18 та 19 листопада 2021 року коштів у сумі по 6346 грн за кожною платіжною операцією.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених ЦПК України. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Суд надає оцінку як зібраним у справі доказам в цілому, так і кожному доказу (групі однотипних доказів), який міститься у справі, мотивує відхилення або врахування кожного доказу (групи доказів) (ст. ст. 12, 81, 89 ЦПК України).

Заперечення відповідача про те, що орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 у 2020-2021 роках сплачена позивачу суд не приймає до уваги, оскільки належних доказів цьому не надано. Натомість, як вбачається з матеріалів справи і не заперечується відповідачем, 18 та 19 листопада 2021 року грошові кошти в сумі 6 346 грн за кожною платіжною операцією були сплачені товариством ОСОБА_1 в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття його земельної ділянки з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 на підставі повідомлення ГУ Держгеокадастру у Сумській області №551-ДК/217ШК/11/01/-21 від 25 жовтня 2021 року, а не як орендна плата за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188.

Разом з цим суд відмічає, що орендна плата за користування спірною земельною ділянкою протягом 2021 року невірно обрахована відповідачем за період часу з 01 січня по 20 квітня 2021 року, тобто по дату ухвалення Білопільським районним судом рішення про розірвання договору оренди №536 від 18 березня 2008 року та додаткової угоди до нього від 26 жовтня 2010 року, а не до дня набрання цим рішенням законної сили 28 травня 2021 року.

Таким чином, суд установив, що заборгованість ТОВ АФ «Вікторія» перед ОСОБА_1 за користування земельною ділянкою з кадастровим 5920655300:01:006:0188 відповідно до додаткової угоди від 26 жовтня 2010 року до договору оренди №536 від 18 березня 2008 року за період з 2016 року по 28 травня 2021 року становить 6 939 грн 22 коп. з урахуванням коефіцієнту індексації.

Належних та достатніх, у розумінні статей 77, 80 ЦПК України, доказів того, що обов`язок по сплаті орендної плати виконаний відповідачем у повному обсязі суду не надано.

б) щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042

Суд установив, що 01 травня 2014 року між ОСОБА_2 та ТОВ АФ «Вікторія» був укладений договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 на строк до 01 травня 2019 року.

За умовами п. п. 4.1 договору орендна плата визначена в розмірі 2 429 грн 20 коп., що складає 5% від нормативної грошової оцінки земельної ділянки, обчислюється з урахуванням коефіцієнтів індексації та вноситься орендарем в строк до 31 грудня кожного поточного року оренди.

Згідно з наданим позивачем розрахунком, заборгованість відповідача з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 з урахуванням коефіцієнту індексації за період 2016 2019 років становить 10688 грн 48 коп., зокрема: за 2016 рік 2 429 грн 20 коп. (орендна плата, встановлена договором) х 112,4% (коефіцієнт індексації) = 2 730 грн 42 коп.; за 2017 рік 2 429 грн 20 коп. х 113,7% = 2762 грн; за 2018 рік 2 429 грн 20 коп. х 109,8% = 2 667 грн 26 коп.; за 2019 рік 2 429 грн 20 коп. х 104,1% = 2528 грн 80 коп.

Відповідач не заперечує факт не виплати ОСОБА_1 орендної плати за 2016 - 2019 роки за договором оренди від 01 травня 2014 року, але вважає, що за цими вимогами сплив строк позовної давності. Водночас, відповідно до наведеного у відзиві на позовну заяву розрахунку, товариство обраховує орендну плату за користування спірною земельною ділянкою всупереч умовам п. 4.2 договору, положенням ст. 21 Закону України «Про оренду землі» та ст. 289 Податкового кодексу України, без урахування коефіцієнту індексації.

У свою чергу, всупереч положенням ст. 37 Закону України «Про оренду землі», п.п. 287.1 Податкового кодексу України, позивач обраховує орендну плату за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 за весь 2019 рік, а не до 01 травня 2019 року, коли договір оренди припинив свою дію, що встановлено рішенням Білопільського районного суду від 20 квітня 2021 року.

Таким чином, орендна плата за користування у 2019 році земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 має обраховуватися за період з 01 січня до 01 травня, тобто до обумовленого сторонами правочину дня припинення строку дії договору, а отже, позивачем не вірно нараховано розмір заборгованості за весь 2019 рік у сумі 2 528 грн 80 коп. Натомість, орендна плата за 2019 рік має бути нарахована наступним чином: 2 429 грн 20 коп. (орендна плата встановлена договором) х 104,1% (коефіцієнт індексації) = 2 528 грн. 80 коп. (орендна плата з урахуванням коефіцієнту індексації) / 365 (кількість днів у році) = 6 грн 90 коп. (розмір орендної плати за день) х 121 (кількість днів фактичного користування земельною ділянкою) = 834 грн 90 коп.

Виходячи з вищенаведеного, ТОВ АФ «Вікторія» має перед позивачем заборгованість зі сплати орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 у загальному розмірі 8994 грн 58 коп. з урахуванням коефіцієнту індексації, з них: за 2016 рік у сумі 2 730 грн 42 коп.; за 2017 рік у сумі 2 762 грн; за 2018 рік у сумі 2 667 грн 26 коп. та за період з 01 січня до 01 травня 2019 року у сумі 834 грн 90 коп.

Позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення з відповідача орендної плати за період з 01 травня по 31 грудня 2019 року в сумі 1 693 грн 90 коп. є безпідставними, оскільки ця заборгованість нарахована після припинення строку дії договору оренди.

Б) Щодо стягнення пені

Відповідно до положень ст. 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Виконання зобов`язань, реалізація, зміна та припинення певних прав у договірному зобов`язанні можуть бути зумовлені вчиненням або утриманням від вчинення однією із сторін у зобов`язанні певних дій чи настанням інших обставин, передбачених договором, у тому числі обставин, які повністю залежать від волі однієї із сторін.

Боржник зобов`язаний виконати свій обов`язок, а кредитор - прийняти виконання особисто, якщо інше не встановлено договором або законом, не випливає із суті зобов`язання чи звичаїв ділового обороту (ст. 527 ЦК України).

Згідно з ст. 610 ЦК України, порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Відповідно до положень ч. 1 ст. 612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.

Прострочення боржника не настає, якщо зобов`язання не може бути виконане внаслідок прострочення кредитора (ч. 4 ст. 612 ЦК України).

Згідно з ч. 1 ст. 613 ЦК України кредитор вважається таким, що прострочив, якщо він відмовився прийняти належне виконання, запропоноване боржником, або не вчинив дій, що встановлені договором, актами цивільного законодавства чи випливають із суті зобов`язання або звичаїв ділового обороту, до вчинення яких боржник не міг виконати свого обов`язку.

Особа, яка порушила зобов`язання, несе відповідальність за наявності її вини (умислу або необережності), якщо інше не встановлено договором або законом.

Установлюючи презумпцію вини особи, яка порушила зобов`язання, ЦК України покладає на неї обов`язок довести відсутність своєї вини. Особа звільняється від відповідальності лише в тому разі, коли доведе відсутність своєї вини в порушенні зобов`язання (постанова Верховного Суду України від 13 лютого 2013 року у справі № 6-170цс12).

Отже, саме відповідач у справі має доводити у суді відсутність своєї вини у невиконанні зобов`язання за договором оренди з внесення орендної плати або ж довести факт виконання ним даного зобов`язання.

Пунктом 4.7 додаткової угоди від 26 жовтня 2010 року до договору №536 від 18 березня 2008 року, об`єктом оренди за яким є земельна ділянка з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 та аналогічним пунктом договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 від 01 травня 2014 року передбачено, що в разі невнесення орендної плати в строки, визначені цим договором, справляється пеня в розмірі 0,02% від несплаченої суми за кожний день прострочення.

Виключень за цими наслідками цивільно-правової відповідальності орендаря договором не передбачено.

З матеріалівсправи встановлено,що внаслідокпорушення строківвиплати орендноїплати задодатковою угодоювід 26жовтня 2010року додоговору оренди№536від 18березня 2008року щодоземельної ділянкиз кадастровимномером 5920655300:01:006:0188та задоговором орендиземельної ділянкиз кадастровимномером 5920655700:01:005:1042від 01травня 2014року,у ТОВАФ «Вікторія»утворилася заборгованістьпо оренднійплаті відповідноза періодз 01січня 2016року по28травня 2021року включноу розмірі6939грн 22коп. та за період з 01 січня 2016 року до 01 травня 2019 року у розмірі 8994 грн 58 коп.

Згідно з п. 4.3 додаткової угоди від 26 жовтня 2010 року до договору оренди №536 від 18 березня 2008 року та договору оренди земельної ділянки від 01 травня 2014 року, орендна плата вноситься в строк до 31 грудня кожного поточного року оренди.

Отже, обов`язок сплатити орендну плату за 2016 рік у відповідача виник 31 грудня 2016 року.

Згідно з наданим відповідачем розрахунком, розмір пені за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 на підставі додаткової угоди від 26 жовтня 2010 року до договору оренди №536 від 18 березня 2008 року становить: за 2016 рік - 593 грн 84 коп.; за 2017 рік 518 грн 13 коп.; за 2018 рік 404 грн 04 коп.; за 2019 рік 291 грн 30 коп.; за 2020 рік 205 грн 75 коп.; за 2021 рік 50 грн 38 коп., а всього 2063 грн 44 коп., розмір пені за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 на підставі договору оренди земельної ділянки від 01 травня 2014 року становить: за 2016 рік 1 256 грн 20 коп.; за 2017 рік 1055 грн 45 коп.; за 2018 рік 823 грн 62 коп.; за 2019 рік 600 грн 44 коп., а всього 3735 грн 71 коп.

Оскільки через несумлінність дій відповідача відбулось порушення строків виплати орендної плати за додатковою угодою від 26 жовтня 2010 року до договору оренди №536 від 18 березня 2008 року та договором оренди земельної ділянки від 01 травня 2014 року, суд приходить до висновку про наявність підстав для стягнення з відповідача пені.

Проте, з розрахунком позивача щодо нарахування пені суд погоджується частково, оскільки в ньому допущені помилки під час підрахунку розміру заборгованості з орендної плати та кількості днів прострочення боргу.

Провівши власні розрахунки, суд вважає, що стягненню з ТОВ АФ «Вікторія» на користь ОСОБА_1 підлягає пеня в наступних розмірах:

1) за несплату орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 у загальному розмірі 2 046 грн 51 коп., обрахованих наступним чином:

- за 2016 рік 596 грн 70 коп. (1323 грн 08 коп. (орендна плата з урахуванням коефіцієнту індексації) х 0,02% (передбачений договором розмір пені) = 0,26 грн (розмір пені за день); 2295 (кількість днів прострочки) х 0,26 грн);

- за 2017 рік 501 грн 80 коп. (1338 грн 38 коп. х 0,02% = 0,26 грн; 1930 днів х 0,26);

- за 2018 рік 391 грн 25 коп. (1292 грн 48 коп. х 0,02% = 0,25 грн; 1565 днів х 0,25);

- за 2019 рік 288 грн (1225 грн 38 коп. х 0,02% = 0,24 грн; 1200 днів х 0,24);

- за 2020 рік 200 грн 16 коп. (1235 грн 98 коп. х 0,02% = 0,24 грн; 834 днів х 0,24);

- за 2021 рік 68 грн 60 коп. (523 грн 92 коп. (сума боргу за період з 01 січня по 28 травня 2021 року) х 0,02% = 0,10 грн; 686 днів х 0,10);

2) за несплату орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 у загальному розмірі 3 361 грн 29 коп., обрахованих наступним чином:

- за 2016 рік 1 239 грн 30 коп., (2 730 грн 42 коп. (орендна плата з урахуванням коефіцієнту індексації) х 0,02% (передбачений договором розмір пені) = 0,54 грн (розмір пені за день); 2295 (кількість днів прострочки) х 0,54 грн);

- за 2017 рік 1 061 грн 50 коп. (2 762 грн х 0,02% = 0,55 грн; 1930 днів х 0,55);

- за 2018 рік 829 грн 45 коп. (2 667 грн 26 коп. х 0,02% = 0,53 грн; 1565 днів х 0,53);

- за 2019 рік 231 грн 04 коп. (834 грн 90 коп. х 0,02% = 0,16 грн; 1444 днів х 0,16).

В. Щодо застосування строків позовної давності

ОСОБА_1 просить поновити строк позовної давності як такий, що був пропущений з поважних причин, зумовлених тим, що протягом 2019 - 2021 років він змушений був звертатися до відповідача та різноманітних державних органів за захистом своїх прав, проте вперше на державному рівні факт незаконного користування його земельними ділянками був підтверджений рішенням суду від 20 квітня 2021 року. До цього часу він не визнавався ані відповідачем, ані жодним державним органом.

Відповідач стверджує, що про наявність додаткової угоди від 26 жовтня 2010 року до договору оренди №536 від 18 березня 2008 року щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 та договору оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 від 01 травня 2014 року позивач дізнався 05 грудня 2017 року, отримавши в нотаріуса свідоцтва про право на спадщину та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, в яких містяться відомості про розмір орендної плати, а тому діє недобросовісно, стверджуючи, що ці відомості стали йому відомі в 2021 році. Крім того, у 2019 році товариство надсилало ОСОБА_1 лист, в якому повідомляло про розмір заборгованості з орендної плати.

Проте, суд відхиляє ці твердження сторони відповідача з наступних підстав.

Згідно з ст. 257 ЦК України загальна позовна давність встановлюється тривалістю у три роки.

Відповідно до п. 1 ч. 1 ст. 258 ЦК України до позовних вимог про стягнення пені застосовується позовна давність в один рік.

Згідно з ст. 260 ЦК України позовна давність обчислюється за загальними правилами визначення строків, встановленими статтями 253-255 цього Кодексу. Порядок обчислення позовної давності не може бути змінений за домовленістю сторін.

Частиною першою статті 261 ЦК України передбачено, що перебіг позовної давності починається від дня, коли особа довідалася або могла довідатися про порушення свого права або про особу, яка його порушила.

За змістом цієї норми початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення у зацікавленої сторони права на позов, тобто можливості захистити своє право в примусовому порядку через суд.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 листопада 2018 року у справі №907/50/16 (провадження №12-122гс18) зазначено, що можливість знати про порушення своїх прав випливає із загальних засад захисту цивільних прав та інтересів (статті 15, 16, 20 ЦК України), за якими особа, маючи право на захист, здійснює його на власний розсуд у передбачений законом спосіб, що створює в неї цю можливість знати про посягання на права. Аналіз статті 261 ЦК України дає підстави для висновку, що початок перебігу позовної давності збігається з моментом виникнення в зацікавленої сторони права на позов. Велика Палата Верховного Суду зазначає, що позивач повинен також довести той факт, що він не міг дізнатися про порушення свого цивільного права. Відповідач, навпаки, мусить довести, що інформацію про порушення відповідного права можна було отримати раніше.

З матеріалів справи убачається та не заперечується сторонами, що про укладення договорів оренди стосовно земельних ділянок з кадастровими номерами 5920655300:01:006:0188 та 5920655700:01:005:1042, розмір та строк виплати орендної плати ОСОБА_1 дізнався 05 грудня 2017 року, отримавши у нотаріуса свідоцтва про право на спадщину на 2/3 частки цих земельних ділянок та витяги з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно. Саме з цього часу у нього виникло право на звернення до суду з позовом до ТОВ АФ «Вікторія» про стягнення частини орендної плати, обрахованої пропорційно до розміру належної йому частки в нерухомому майні. Повноправним власником спірних земельних ділянок позивач став з 11 лютого 2020 року, тобто з дня набрання законної сили рішенням Білопільського районного суду від 09 січня 2020 року, яким за ОСОБА_1 визнано право власності на 1/3 частину вказаних земельних ділянок.

Таким чином, строк позовної давності за позовними вимогами про стягнення орендної плати та пені у позивача розпочався з 05 грудня 2017 року та 09 січня 2020 року.

11 березня 2020 року у зв`язку з розповсюдженням на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову №211 «Про запобігання поширенню на території України гострої респіраторної хвороби COVID-19, спричиненої коронавірусом SARS-CoV-2». Вказаною постановою на всій території України запроваджено карантин. В подальшому постановами Кабінету Міністрів України карантин неодноразово продовжувався, востаннє постановою №383 від 25 квітня 2023 строк дії карантину продовжено до 30 червня 2023 року.

Законом України від 30 березня 2020 року №540-IX «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України, спрямованих на забезпечення додаткових соціальних та економічних гарантій у зв`язку з поширенням коронавірусної хвороби (COVID-19)» розділ «Прикінцеві та перехідні положення» Цивільного кодексу України доповнено, зокрема, пунктом 12 такого змісту: «Під час дії карантину, встановленого Кабінетом Міністрів України з метою запобігання поширенню коронавірусної хвороби (COVID-19), строки, визначені статтями 257, 258, 362, 559, 681, 728, 786, 1293 цього Кодексу, продовжуються на строк дії такого карантину». Вказаний закон набрав чинності 02 квітня 2020 року.

Отже, вищевказаним законом строк позовної давності продовжено на строк дії карантину.

Враховуючи, що про порушення свого права позивач дізнався 05 грудня 2017 року, закінчення строку позовної давності за вимогами про стягнення заборгованості з орендної плати та пені за 2016-2019роки припало на період дії карантину та після набрання чинності положенням ЦК України, яким строк позовної давності на цей період продовжено, суд вважає що строк позовної давності щодо вищевказаних вимог не сплив.

Стосовно строку позовної давності про стягнення пені за 2016-2017 роки суд вважає, що він пропущений з поважних причин, оскільки повноправним власником спірних земельних ділянок позивач став 09 січня 2020 року. Крім того, відповідачем чинилися перешкоди ОСОБА_1 в наданні інформації щодо умов договорів оренди, укладених з його матір`ю.

Г. Щодо відшкодування доходів, одержаних з безпідставно набутої земельної ділянки

Згідно з ст. 386 ЦК України власник, права якого порушені, має право на відшкодування завданої йому майнової та моральної шкоди, яка відбувається на підставах та у порядку, передбачених статтею 22 Цивільного кодексу України.

Відповідно до ч. ч. 1, 2 ст. 390 ЦК України, власник майна має право вимагати від особи, яка знала або могла знати, що вона володіє майном незаконно (недобросовісного набувача), передання усіх доходів від майна, які вона одержала або могла одержати за весь час володіння ним. При цьому власник майна має право вимагати від добросовісного набувача передання усіх доходів від майна, які він одержав або міг одержати з моменту, коли дізнався чи міг дізнатися про незаконність володіння ним, або з моменту, коли йому було вручено повістку до суду у справі за позовом власника про витребування майна.

За правилами встановленими ч. ч. 1, 2 ст. 1212 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов`язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов`язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події.

Згідно з ч. 1 ст. 1214 ЦК України особа, яка набула майно або зберегла його у себе без достатньої правової підстави, зобов`язана відшкодувати всі доходи, які вона одержала або могла одержати від цього майна з часу, коли ця особа дізналася або могла дізнатися про володіння цим майном без достатньої правової підстави. З цього часу вона відповідає також за допущене нею погіршення майна.

Згідно з нормами права, якими унормовані деліктні правовідносини, не вимагається доведення факту використання недобросовісним набувачем чужого майна, а достатньо лише доведення факту незаконного володіння таким майном.

Разом з тим для кондикційних зобов`язань доведення вини особи не має значення, а важливим є факт неправомірного набуття (збереження) майна однією особою за рахунок іншої (статті 1212-1214 ЦК України).

Таким чином, норми Цивільного кодексу України виходять не лише з неправомірності підстав заволодіння недобросовісним набувачем річчю, що саме по собі має призводити до негативних наслідків для нього, а й з такої важливої засади цивільно-правового регулювання, як компенсаційність.

При цьому, вираз про доходи, які особа мала одержати, слід розуміти аналогічним чином, як і визначення розміру упущеної вигоди (складової збитків, яка не є абстрактною). Розмір доходів, які підлягають стягненню вираховується виходячи з доведеності розміру звичайних доходів, які особа здобула за весь час володіння, як недобросовісний набувач, а від добросовісного набувача з того часу, коли він дізнався або повинен був дізнатися про неправомірність свого володіння.

За змістом положень ст. ст. 12, 13, 81 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності і диспозитивності. Кожна із сторін зобов`язана довести належними і допустимими доказами ті, обставини, на які вона посилається в обґрунтування своїх вимог та заперечень. Суд розглядає цивільні справи у межах заявлених вимог і на підставі доказів, наданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Суд не може збирати докази, що стосуються спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійснені учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів.

Відповідно до ст. 89 ЦПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Як установлено з матеріалів справи, договір оренди земельної ділянки від 01 травня 2014 року, об`єктом оренди за яким є земельна ділянками з кадастровими номерами 5920655700:01:005:1042, припинив свою дію 01 травня 2019 року.

Після цього, незважаючи на неодноразові вимоги ОСОБА_1 передати йому вказану земельну ділянку, ТОВ АФ «Вікторія» продовжувало її використовувати протягом 2020-2021 років.

За даними Головного управління статистики у Сумській області, середня урожайність зерна кукурудзи по Білопільському району Сумської області у 2020-2021 роках склала 82,3 ц з 1 га та 59,1 ц з 1 га відповідно. Ціна зерна кукурудзи, реалізованої підприємствами Білопільського району Сумської області протягом вказаного періоду становила 5 354 грн 90 коп. та 5735 грн 50 коп. за тону без урахування податку на додану вартість, транспортних, експедиційних та накладних витрат (а. с. 61-62).

Згідно з наведеним у позовній заяві розрахунком, відповідно до вказаних статистичних даних про врожайність та ринкову ціну, пропорційно до площі земельної ділянки позивача з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042, площею 2,0 га, відповідач отримав або міг отримати у 2020-2021 роках дохід від продажу зібраного зерна кукурудзи у таких розмірах:

- у 2020 році 88141 грн 65 коп., виходячи з наступного розрахунку: (82,3 ц (середня урожайність зерна кукурудзи з 1 га) х 2,0 (площа незаконно використаної земельної ділянки) = 16,46 т по ціні 5354 грн 90 коп. за 1 т зерна кукурудзи (16,46 х 5354,90);

- у 2021 році 67817 грн 25 коп., виходячи з наступного розрахунку: (59,1 ц (середня урожайність зерна кукурудзи з 1 га) х 2,0 (площа незаконно використаної земельної ділянки) = 11,82 т по ціні 5735 грн 50 коп. за 1 т зерна кукурудзи (11,82 х 5 735,50).

Загальна сума доходу, яку міг отримати відповідач від безпідставного використання земельної ділянки позивача протягом 2020-2021 років становить 155958 грн 90 коп.

Всупереч вимогам ч. 1 ст. 81 ЦПК України відповідач не надав суду належних і допустимих доказів, які мають бути у нього в розпорядженні щодо розміру доходів, отриманих від безпідставного користування земельною ділянкою, що належить позивачу та не спростував тверджень позивача про те, що на його земельній ділянці упродовж двох сільськогосподарських років вирощувалася кукурудза, не надав доказів про розмір врожаю, тощо.

Оцінюючи наведені докази відповідно до правил ст. 89 ЦПК України, суд визнає, що позивач підтвердив належними і допустимими доказами розмір доходів, які міг би отримати відповідач за час безпідставного користування земельною ділянкою, що належить позивачу.

V. Висновки суду

Враховуючи вищенаведене, суд вважає обґрунтованими та такими, що підлягають частковому задоволенню позовні вимоги ОСОБА_1 про стягнення заборгованості з орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655300:01:006:0188 у сумі 6 939 грн 22 коп. та пені у сумі 2 046 грн 51 коп., а також орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5920655700:01:005:1042 у сумі 8 994 грн 58 коп. та пені у сумі 3 361 грн 29 коп.

В іншій частині позовні вимоги про стягнення заборгованості з орендної плати за користування вказаними земельними ділянками та пені не підлягають задоволенню.

З огляду на встановлені обставини суд приходить до висновку, що вимога про стягнення з відповідача доходів, які він отримав без достатньої правової підстави у сумі 155 958 грн 90 коп. підлягає задоволенню в повному обсязі.

Таким чином, стягненню з ТОВ АФ «Вікторія» на користь ОСОБА_1 підлягають грошові кошти в загальному розмірі 177300 грн 50 коп.

Водночас, позивач просить стягнути заборгованість з орендної плати, пеню та доходи, отримані без достатньої правової підстави за вирахуванням 6346 грн, які визнаються сторонами як такі, що були помилково сплачені 19 листопада 2021 року в рахунок відшкодування шкоди, заподіяної внаслідок самовільного зайняття земельної ділянки згідно повідомлення №551-ДК/217ШК/11/01/-21 від 25 жовтня 2021 року.

Виходячи з закріпленого в ст. 13 ЦПК України принципу диспозитивності, суд приходить до висновку, що стягненню з відповідача на користь позивача підлягають грошові кошти у сумі 170954 грн 50 коп.

VІ. Розподіл судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних із розглядом справи.

На підставіст.141ЦПК України,стягненню зТОВ АФ«Вікторія» накористь ОСОБА_1 підлягають понесеніним тадокументально підтвердженісудові витрати,які складаютьсяз судовогозбору всумі 1367грн 80коп. пропорційно до розміру задоволених позовних вимог, що становить 98,8%.

На підставі викладеного, керуючись ст. ст. 4, 11, 15, 16, 22, 253-255, 257, 258, 260, 261, 386, 390, 526, 527, 610, 612, 613, 626, 627, 629, 792, 1212, 1214 ЦК України, ст. ст. 1, 2, 13, 15, 21,-24, 37 Закону України «Про оренду землі», ст. 96 Земельного кодексу України, ст. ст. 287-289 Податкового кодексу України, ст. ст. 5, 12, 13, 15, 44, 76 81, 82, 89, 133, 141, 257, 259, 263-265, 280-282 ЦПК України, суд

У Х В А Л И В:

Позов ОСОБА_1 ,РНОКПП НОМЕР_1 ,зареєстрованого заадресою: АДРЕСА_1 до Товаристваз обмеженоювідповідальністю Агрофірми«Вікторія»,ЄДРПОУ 14015985,юридична адреса:Сумська область,Сумський район,смт.Миколаївка,вул.Братів Рябоконь,буд.1про стягненнязаборгованості зорендної платиза користуванняземельною ділянкою,пені тавідшкодування доходів,одержаних збезпідставно набутоїземельної ділянки задовольнити частково.

Стягнути з Товариства з обмеженою відповідальністю Агрофірми «Вікторія» на користь ОСОБА_1 170 954 (сто сімдесят тисяч дев`ятсот п`ятдесят чотири) гривні 50 копійок заборгованості по орендній платі, пені та доходів, одержаних без достатньої правової підстави, а також 1 367 (одну тисячу триста шістдесят сім) гривень 80 копійок судового збору.

У задоволенні решти позовних вимог ОСОБА_1 відмовити.

Рішення може бути оскаржене протягом тридцяти днів з дня його проголошення шляхом подачі апеляційної скарги безпосередньо до Сумського апеляційного суду.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано.

У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Суддя


Суд	Білопільський районний суд Сумської області
Дата ухвалення рішення	17.08.2023
Оприлюднено	21.08.2023
Номер документу	112913765
Судочинство	Цивільне
Категорія	Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із правочинів, зокрема договорів (крім категорій 301000000-303000000), з них оренди

Свиргуненко Ю. М.

🇺🇦 Опендатабот

Опендатабот — сервіс моніторингу реєстраційних даних українських компаній та судового реєстру для захисту від рейдерських захоплень і контролю контрагентів.

Додайте Опендатабот до улюбленого месенджеру

Телеграм Вайбер

Опендатабот для телефону

Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці

🇺🇦 Зроблено в Україні

Рішеннявід 17.08.2023 по справі 573/631/23БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Судовий реєстр по справі —573/631/23

Рішення від 17.08.2023

Рішення
від 17.08.2023 по справі 573/631/23
БІЛОПІЛЬСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД СУМСЬКОЇ ОБЛАСТІ