Постанова

від 08.08.2023 по справі 533/238/22

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОЛТАВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 533/238/22 Номер провадження 22-ц/814/3019/23Головуючий у 1-й інстанції Козир В.П. Доповідач ап. інст. Пікуль В. П.

П О С Т А Н О В А

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

08 серпня 2023 року м. Полтава

Полтавський апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Пікуля В.П.,

суддів Абрамова П.С., Панченка О.О.,

при секретарі Філоненко О.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у режимі відеоконференції цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 січня 2023 року (повний текст рішення складено 19 січня 2023 року) у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Козельщинська державна нотаріальна контора про припинення права на спадкування відповідача на 1/2 частку у спадщині на земельну ділянку (пай) з правом відновлення права позивача на спадкування 1/2 частки земельної ділянки (паю),

В С Т А Н О В И В:

ОПИСОВА ЧАСТИНА

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , третя особа: Козельщинська державна нотаріальна контора про припинення дії, яка порушує право на спадщину за законом.

В обґрунтування позову зазначено, що після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері сторін справи ОСОБА_3 спадкоємцями на підставі статті 1261 ЦК України по 1/2 частці у спадщині є позивач ОСОБА_1 та сестра позивача - відповідач ОСОБА_2 , що мешкає у м. Мегіоні російської федерації.

На підставі заяв позивача та відповідача державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. заведено спадкову справу № 03/08 (реєстровий номер 598).

На підставі статей 1296, 1297 ЦК України державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. було видано позивачу свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку всього спадкового майна.

Відповідач свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку всього спадкового майна не отримувала.

Позивач не отримав свідоцтво про право на спадщину за законом на грошові кошти, які належали ОСОБА_3 та знаходилися на рахунках ПАТ «Державного ощадного банку України», оскільки ощадні книжки було вкрадено його сестрою ОСОБА_2 , про що позивач подав відповідну заяву до правоохоронних органів.

Дотепер його сестра ОСОБА_2 - громадянка російської федерації, свідомо порушуючи статтю 1297 ЦК України, відмовляється оформляти 1/2 частку майна у нотаріуса і не з`являється з січня 2014 року, і зі слів нотаріуса, не планує оформляти свою частку майна у спадщині.

З січня 2014 року позивач не має жодного засобу зв`язку зі сестрою, ймовірно, через війну з росією. Позивач припускає, що його сестра, можливо, більше ніколи не приїде в Україну.

Внаслідок протиправних дій відповідача, позивач, після уточнення позовних вимог, прохав суд припинити право на спадкування відповідача на 1/2 частку у спадщині земельної ділянки (пай) з правом відновлення права позивача на спадкування цієї 1/2 частки земельної ділянки (паю).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 січня 2023 року у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Козельщинська державна нотаріальна контора про припинення права на спадкування відповідача на 1/2 частку у спадщині на земельну ділянку (пай) з правом відновлення права позивача на спадкування 1/2 частки земельної ділянки (паю) відмовлено.

Рішення місцевого суду мотивовано тим, що бездіяльність відповідача у частині неотримання останньою свідоцтва про право на спадщину, не порушує право позивача на отримання спадщини за законом після померлої матері.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги

З рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 січня 2023 року не погодився позивач ОСОБА_1 та оскаржив його в апеляційному порядку, подавши до суду апеляційну скаргу.

В апеляційній скарзі позивач прохав суд скасувати рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 січня 2023 року та ухвалити нове, яким позовні вимоги ОСОБА_1 задовольнити у повному обсязі.

Позиції учасників справи

Узагальнені доводи особи, яка подала апеляційну скаргу

Особа, яка подала апеляційну скаргу, вказує на порушення місцевим судом норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування оскаржуваного судового рішення, а саме розгляд справи відбувся за відсутності відповідача, яка не була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання.

Зазначено, що копію рішення місцевого суду не підписано суддею, натомість міститься підпис секретаря судового засідання, який при ухваленні оскаржуваного рішення не брав в ньому участі.

Керуючись нормами Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, на думку позивача, суд першої інстанції захистив права ворога України - відповідача, що є громадянином російської федерації, натомість права ОСОБА_1 , який бореться за справедливість, залишились без захисту.

Наголошено, що відповідний державний орган не звертався до органів правосуддя з метою відновлення становища та захисту земель сільськогосподарського призначення.

Також вказано, що місцевим судом не було взято до уваги відкриті кримінальні провадження щодо державного нотаріуса Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіна О.О., що пов`язані із незаконним діями останнього.

На думку позивача, суд першої інстанції не дослідив належним чином копію матеріалів спадкової справи, оскільки в ній міститься лише один документ за підробленим підписом відповідача.

Щодо відзиву на апеляційну скаргу

Відзив на апеляційну скаргу до суду не надходив.

Відповідно до частини третьої статті 360 ЦПК України відсутність відзиву на апеляційну скаргу не перешкоджає перегляду рішення суду першої інстанції.

Щодо явки та позиції учасників справи в суді апеляційної інстанції

Представник ОСОБА_1 - адвокат Чупілко М.В., взявши участь у судовому засіданні у режимі відеоконференції, вимоги апеляційної скарги підтримала та прохала їх задовольнити.

Інші учасники справи, будучи повідомлені про час, дату та місце судового засідання, на розгляд справи до суду апеляційної інстанції не з`явилися.

МОТИВУВАЛЬНА ЧАСТИНА

Колегія суддів, заслухавши доповідь судді-доповідача, вислухавши пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та доводи апеляційної скарги, приходить до наступного висновку.

Встановлені обставини справи

Судом першої інстанції встановлено та підтверджується матеріалами справи, що ІНФОРМАЦІЯ_1 померла ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 , виданим 21 грудня 2007 року виконавчим комітетом Чапаєвської сільської ради Козельщинського району Полтавської області (т. 2, а.с. 35, 58).

За життя ОСОБА_3 склала заповіт (т. 2, а.с. 49), яким заповіла усі свої права та обов`язки, які їй належали на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

Після померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 відкрилася спадщина на спадкове майно, у тому числі на земельну частку (пай) (т. 2, а.с. 60-62).

Позивач ОСОБА_1 є сином померлої ОСОБА_3 , що встановлено на підставі копії свідоцтва про народження (т. 2, а.с. 59).

Відповідач ОСОБА_2 є донькою померлої ОСОБА_3 , що вбачається зі запису акту про народження (т. 2, а.с. 45).

Позивач ОСОБА_1 та відповідач ОСОБА_2 є спадкоємцями після померлої ОСОБА_3 за заповітом та за законом (перша черга спадкування).

Позивач ОСОБА_1 та громадянка російської федерації ОСОБА_2 , як діти померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , прийняли спадщину за законом як спадкоємці першої черги, про що ними у межах шестимісячного строку, встановленого законом, було подано до Козельщинської державної нотаріальної контори відповідні заяви про прийняття спадщини (т. 2, а.с. 33-34).

На підставі заяв спадкоємців (позивача та відповідачки) 15 січня 2008 року Козельщинською державною нотаріальною конторою була заведена спадкова справа після смерті ОСОБА_3 (т. 2, а.с. 27-42).

31 жовтня 2009 року позивач звернувся до нотаріуса зі заявою про видачу свідоцтва про право на спадщину за законом (т. 2, а.с. 55).

31 жовтня 2009 року державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. було видано позивачеві ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна, яке складається зі земельної частки (паю) розміром 3,58 умовних кадастрових гектари, що знаходиться на території Чапаєвської сільської ради Козельщинського району Полтавської області (т. 2, а.с. 65).

Свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку всього спадкового майна відповідачу ОСОБА_2 не видавалось.

Також 31 жовтня 2009 року державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. було видано позивачеві ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна, яке складається з права власності на майновий пай члена КСП «ім. Ватутіна» (т. 3, а.с. 77).

10 березня 2010 року позивач ОСОБА_1 подав до Козельщинської державної нотаріальної контори заяву про видачу додаткового свідоцтва про право на спадщину за законом до основного від 31 жовтня 2009 року (т. 2, а.с. 71).

У цей же день, 10 березня 2010 року, державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. було видано позивачеві ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом (додаткове до свідоцтва про право на спадщину, виданого Козельщинською державною нотаріальною конторою 31 жовтня 2009 року), згідно якого спадкоємцями зазначеного у цьому свідоцтві майна ОСОБА_3 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_1 , є її син - ОСОБА_1 на 1/2 ідеальну частку у спадщині та дочка - ОСОБА_2 , що мешкає у м. Мегіоні російської федерації, на 1/2 ідеальну частку у спадщині (т. 2, а.с. 77).

Спадщина, на яку у вказаній частці видано свідоцтво про право на спадщину, складається з приватизованої земельної ділянки площею 0,5096 гектари, наданої для обслуговування та будівництва житлового будинку і господарських будівель - 0,2500 гектари, та ведення особистого підсобного господарства - 0,2596 гектари, що знаходиться у селі Чапаєвці на території Чапаєвської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, що належало померлій на підставі державного акту на право приватної власності на землю серії ІІ-ПЛ №055513, виданого на її ім`я Чапаєвською сільською радою 08 серпня 2000 року, зареєстрованого в Книзі записів державних актів на право приватної власності на землю №247, кадастровий номер: 5322085501:01:001:0030.

Свідоцтво про право на спадщину було видано позивачеві на 1/2 ідеальну частку вказаної земельної ділянки. Свідоцтво про право на спадщину на іншу 1/2 ідеальну частку - не видавалося.

31 травня 2013 року державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. було видано позивачеві ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом (додаткове до свідоцтва про право на спадщину, виданого Козельщинською держнотконторою 31 жовтня 2009 року), згідно якого спадкоємцями належних ОСОБА_3 вкладів з відповідними відсотками та нарахованою компенсацією, що знаходяться на рахунках Державного Ощадного Банку України, є її син - ОСОБА_1 на 1/2 ідеальну частку у спадщині та дочка - ОСОБА_2 , що мешкає у м. Мегіоні російської федерації, на 1/2 ідеальну частку у спадщині (т. 3, а.с. 79).

Свідоцтво про право на спадщину було видано позивачеві на 1/2 ідеальну частку вказаних грошових вкладів. Свідоцтво про право на спадщину на іншу 1/2 ідеальну частку - не видавалося.

Позивач має бажання оформити право на спадщину на 1/2 ідеальну частку у спадковому майні, яке успадкувала його сестра - відповідач по справі, що складається зі земельної частки (паю) розміром 3,58 умовних кадастрових гектари, що знаходиться на території Чапаєвської сільської ради Козельщинського району Полтавської області, у зв`язку з чим неодноразово скаржився на дії та бездіяльність державного нотаріуса до Міністерства юстиції України, Президента України та правоохоронних органів.

Також у 2016 році позивач звертався до суду зі позовною заявою до відповідача ОСОБА_2 про усунення її як спадкоємця від права спадкування за законом на 1/2 частину спадкового майна після смерті їх матері ОСОБА_3 .

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 08 червня 2017 року (справа № 533/594/16-ц), яке набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , третя особа: Козельщинська державна нотаріальна контора про усунення спадкоємця від права спадкування за законом відмовлено.

10 січня 2019 року Козельщинська державна нотаріальна контора повідомила позивача, що у листопаді місяці 2018 року до держнотконтори зверталася відповідач - сестра позивача з приводу оформлення спадщини на майно померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 матері - ОСОБА_3 . При цьому ніяких додаткових документів для отримання нею свідоцтва про право на спадщину на її частку спадкового майна вона не надавала. Пояснила, що вона не має наміру оформляти свою частку у спадщині, оскільки вона є нерезидентом, у зв`язку з чим повинна сплачувати податок на доходи з фізичних осіб та військовий збір, але в неї бракує коштів, і вона не може сплати за оформлення документів (т. 2, а.с. 147).

У березні 2020 року позивач звертався до суду з позовною заявою до Козельщинської державної нотаріальної контори з вимогою внести зміни до свідоцтва про право на спадщину.

Рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 15 травня 2020 року у справі № 533/309/20 (т. 2, а.с. 177-180), яке залишено без змін судом апеляційної інстанції та набрало законної сили, у задоволенні позову ОСОБА_1 було відмовлено.

Також постановою державного нотаріуса Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіна О.О. від 16 серпня 2022 року відмовлено ОСОБА_1 у видачі свідоцтва про право на спадщину на 1/2 частку спадкового майна (у тому числі на земельну ділянку площею 3,47 га, яка розташована на території Мальцівської (Чапаєвської) сільської ради Кременчуцького (Козельщинського) району Полтавської області), належного померлій ІНФОРМАЦІЯ_1 його матері - ОСОБА_3 , яку прийняла його сестра - ОСОБА_2 , жителька м. Мегіон російської федерації, громадянка росії, у зв`язку з тим, що остання згідно діючого на сьогоднішній день законодавства автоматично не втратила з будь-яких підстав свого права на спадкування належної їй частки у спадщині померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 її матері - ОСОБА_3 , навіть зважаючи на те, що позбавлена законодавцем права на оформлення своїх спадкових прав шляхом отримання відповідного свідоцтва про право на спадщину (т. 2, а.с. 247-250).

Позиція апеляційного суду

Відповідно до статті 3 ЗК України суспільні відносини щодо володіння, користування і розпорядження землею - земельні відносини регулюються Конституцією України, Земельним кодексом України, а також прийнятими відповідно до них нормативно-правовими актами.

Земля є основним національним багатством, що перебуває під особливою охороною держави. Право власності на землю гарантується. Це право набувається і реалізується громадянами, юридичними особами та державою виключно відповідно до закону (стаття 14 Конституції України).

Відповідно до статті 41 Конституції України право приватної власності набувається в порядку, визначеному законом.

Права іноземців гарантовані статтею 26 Конституції України, в якій зазначено, що іноземці та особи без громадянства, що перебувають в Україні на законних підставах, користуються тими самими правами і свободами, а також несуть такі самі обов`язки, як і громадяни України, - за винятками, встановленими Конституцією, законами чи міжнародними договорами України.

Відповідно до частини п`ятої стаття 22 ЗК України набуття у власність земельних ділянок сільськогосподарського призначення здійснюється з урахуванням вимог статті 130 цього Кодексу.

Набувати право власності на земельні ділянки сільськогосподарського призначення можуть: а) громадяни України; б) юридичні особи України, створені і зареєстровані за законодавством України, учасниками (акціонерами, членами) яких є лише громадяни України та/або держава, та/або територіальні громади; в) територіальні громади; г) держава (частина перша статті 130 ЗК України).

Відповідно до частин другої статті 81 ЗК України іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки несільськогосподарського призначення в межах населених пунктів, а також на земельні ділянки несільськогосподарського призначення за межами населених пунктів, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна, що належать їм на праві приватної власності.

Іноземці та особи без громадянства можуть набувати права власності на земельні ділянки відповідно до частини другої цієї статті у разі, зокрема прийняття спадщини (пункт «в» частини третьої статті 81 ЗК України).

За нормою частини четвертої статті 81 ЗК України землі сільськогосподарського призначення, прийняті у спадщину іноземцями, а також особами без громадянства, протягом року підлягають відчуженню.

Якщо до особи переходить право власності на земельну ділянку, яка за цим Кодексом не може набуватися нею у власність, ця ділянка підлягає відчуженню її власником протягом року з моменту переходу такого права (частина перша статті 145 ЗК України).

Водночас нормами частини другої статті 145 ЗК України передбачено, що у разі якщо відповідно до закону власник земельної ділянки зобов`язаний відчужити її протягом певного строку і земельна ділянка не була відчужена ним протягом такого строку, така ділянка підлягає конфіскації за рішенням суду.

Позов про конфіскацію земельної ділянки подається до суду органом, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель. Конфіскована земельна ділянка за рішенням суду підлягає продажу на земельних торгах. Ціна проданої на земельних торгах земельної ділянки, за вирахуванням витрат, пов`язаних з її продажем, виплачується її колишньому власнику (частина четверта статті 145 ЗК України).

Згідно з частиною першою статті 16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу.

Відповідно до статті 1216 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців).

До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті (стаття 1218 ЦК України).

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті (частина перша статті 1223 ЦК України).

Відповідно до частини першої статті 1225 ЦК України право власності на земельну ділянку переходить до спадкоємців на загальних підставах, із збереженням її цільового призначення.

Відповідно до статті 1278 ЦК України частки кожного спадкоємця у спадщині є рівними, якщо спадкодавець у заповіті сам не розподілив спадщину між ними. Кожен із спадкоємців має право на виділ його частки в натурі.

Статтею 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Якщо спадщину прийняло кілька спадкоємців, свідоцтво про право на спадщину видається на ім`я кожного з них, із зазначенням імені та частки у спадщині інших спадкоємців.

Так, з матеріалів прави вбачається, що ОСОБА_3 склала заповіт, яким заповіла усі свої права та обов`язки, які їй належали на момент складення заповіту, а також ті права та обов`язки, які можуть належати їй у майбутньому, та все майно, де б воно не було і з чого б воно не складалося, і все те, що буде належати їй на день смерті і на що вона за законом матиме право, - ОСОБА_2 та ОСОБА_1 .

До складу спадкового майно, зокрема, належить земельна частка (пай) з цільовим призначенням - для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

З матеріалів спадкової справи №3/08 вбачається, що позивач ОСОБА_1 та відповідач громадянка російської федерації ОСОБА_2 , як діти померлої ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_3 , прийняли спадщину, оскільки ними у межах шестимісячного строку, встановленого законом, було подано до Козельщинської державної нотаріальної контори відповідні заяви про прийняття спадщини (т.2, а.с. 33-34).

31 жовтня 2009 року державним нотаріусом Козельщинської державної нотаріальної контори Курочкіним О.О. було видано позивачеві ОСОБА_1 свідоцтво про право на спадщину за законом на 1/2 частку спадкового майна, яке складається зі земельної частки (паю) розміром 3,58 умовних кадастрових гектари, що знаходиться на території Чапаєвської сільської ради Козельщинського району Полтавської області. Відомості щодо видання свідоцтва про право на спадщину відповідачу матеріали справи не містять.

Статтею 1296 ЦК України передбачено право спадкоємця на одержання свідоцтва про право на спадщину, а саме: спадкоємець, який прийняв спадщину, може одержати свідоцтво про право на спадщину (частина перша); водночас відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя).

Частиною першою статті 1297 ЦК України передбачено, що спадкоємець, який прийняв спадщину, у складі якої є нерухоме майно, зобов`язаний звернутися до нотаріуса за видачею йому свідоцтва про право на спадщину на нерухоме майно. Проте відсутність свідоцтва про право на спадщину не позбавляє спадкоємця права на спадщину (частина третя статті 1296 ЦК України).

Системний аналіз зазначених норм права свідчить про те, що спадкоємець, який у встановленому законом порядку прийняв спадщину, є її власником з часу її відкриття, а документом для підтвердження права власності на спадкове майно є свідоцтво на спадщину, отримане в установленому законодавством порядку.

Відсутність реєстрації права власності відповідно до Закону України «Про реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» не зумовлює позбавлення особи прав користування та володіння належним їй на праві власності майном.

У спадкоємця, який в установленому законом порядку прийняв спадщину, права володіння та користування спадковим майном виникають з часу відкриття спадщини.

З урахуванням вищевказаного, суд апеляційної інстанції погоджується із висновком місцевого суду, що хоча відповідач і отримала у спадок земельну ділянку сільськогосподарського призначення, однак, з урахуванням свого громадянства та положень земельного законодавства України, має її відчужити у встановлені законодавством строки. Водночас, у випадку не вчинення відповідачем вказаних дій, ЗК України передбачено спеціальний порядок конфіскації земельної ділянки, що в свою чергу має ініціювати спеціально встановлений суб`єкт - орган, що здійснює державний контроль за використанням та охороною земель.

Відтак, правильним є висновок місцевого суду, що позивач не може бути ініціатором конфіскації спірної земельної ділянки у відповідача, а також у разі вчинення таких дій встановленим органом - ОСОБА_1 не отримає права на спадкування частки спірної земельної ділянки, яку успадкувала його сестра.

Крім того, суд першої інстанції також влучно зауважив, що позивачем не було наведено доводів, а відповідно й не надано доказів, порушення, невизнання або оспорювання прав, свобод чи законних інтересів ОСОБА_1 відповідачем, оскільки підставою для звернення з даною позовною заявою є успадкування ОСОБА_2 (не є громадянином України) земельної ділянки сільськогосподарського призначення та бажання позивача набути частину спірної земельної ділянки в особисту власність.

Щодо інших доводів апеляційної скарги

Твердження позивача щодо отримання ним копії оскаржуваного судового рішення, яке не містить підпису судді, а засвідчено секретарем судового засідання, який не брав участі у розгляді справи місцевим судом, не береться судом до уваги, оскільки не впливає на законність та обґрунтованість рішення Козельщинського районного суду Полтавської області. Крім того, з аналізу матеріалів справи вбачається, що оригінал оскаржуваного рішення підписаний суддею, що здійснював розгляд даної справи у суді першої інстанції, та текст такого рішення є ідентичним копії судового рішення, що було отримано позивачем.

Що ж стосується відкритих кримінальних проваджень щодо державного нотаріуса, то при розгляді даної цивільної справи вони не беруться судом до уваги, оскільки ОСОБА_1 не оскаржує дії останнього, а предметом поданої ним позовної заяви є припинення права на спадкування відповідача на 1/2 частку у спадщині земельної ділянки (пай) з правом відновлення права позивача на спадкування цієї 1/2 частки земельної ділянки (паю).

Вказуючи на підроблення підпису відповідача у заяві про прийняття спадщини, ОСОБА_1 не надав до суду належних та достатніх доказів за для підтвердження такого припущення, натомість частиною шостою статті 81 ЦПК України закріплено, що доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Що ж стосується доводів скаржника щодо розгляду справи за відсутності відповідача, яка не була належним чином повідомлена про час, дату та місце судового засідання, то колегія суддів зазначає, що у разі незгоди останньої із рішенням Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 січня 2023 року вона не позбавлена можливості скористатися своїми процесуальними правами, у тому числі й на апеляційне оскарження судового рішення. У той же час, кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій (частина четверта статті 12 ЦПК України).

Також слід наголосити, що згідно пункту 3 частини третьої статті 376 ЦПК України порушення норм процесуального права є обов`язковою підставою для скасування судового рішення суду першої інстанції та ухвалення нового судового рішення, якщо справу (питання) розглянуто судом за відсутності будь-якого учасника справи, не повідомленого належним чином про дату, час і місце засідання суду (у разі якщо таке повідомлення є обов`язковим), якщо такий учасник справи обґрунтовує свою апеляційну скаргу такою підставою.

Висновки за результатами розгляду апеляційної скарги

Відповідно до частини першої статті 367 ЦПК України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Як передбачено пунктом 1 частини першої статті 374 ЦПК України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно із статтею 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що доводи апеляційної скарги не спростовують висновки суду першої інстанції, який всебічно, повно, об`єктивно та безпосередньо дослідив надані сторонами докази, із дотриманням норм процесуального права, правильно застосував норми матеріального права і ухвалив законне та обґрунтоване рішення.

Отже, апеляційну скаргу слід залишити без задоволення, а рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 січня 2023 року -без змін.

Щодо судових витрат

За правилами частини першої статті 141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

Відповідно до частини тринадцятої статті 141 ЦПК України, якщо суд апеляційної чи касаційної інстанції, не передаючи справи на новий розгляд, змінює рішення або ухвалює нове, цей суд відповідно змінює розподіл судових витрат.

Зважаючи на те, що апеляційна скарга підлягає залишенню без задоволення, відсутні підстави для нового розподілу судових витрат та відсутні підстави для розподілу судових витрати за розгляд справи у суді апеляційної інстанції.

Керуючись статтями 367, 374, 375, 382 ЦПК України, суд

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - залишити без задоволення.

Рішення Козельщинського районного суду Полтавської області від 17 січня 2023 року - залишити без змін.

Постанова набирає законної сили з дня прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду шляхом подачі касаційної скарги протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 14 серпня 2023 року.

Головуючий В.П. Пікуль

Судді П.С. Абрамов

О.О. Панченко