Рішення

від 31.07.2023 по справі 723/2313/21

СТОРОЖИНЕЦЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ЧЕРНІВЕЦЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 723/2313/21

Провадження № 2/723/54/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

31 липня 2023 року м.Сторожинець

Сторожинецький районний суд

Чернівецької області в складі:

головуючого судді Яківчика І.В.

при секретарі судових засідань Крупчак М.І.

за участю:

представника позивача ОСОБА_1

відповідачів ОСОБА_2

ОСОБА_3

ОСОБА_4

представника відповідачів ОСОБА_5

представника третьої особи ОСОБА_43

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Сторожинець цивільну справу за уточненим позовом ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_8 про визнання права власності на спадкове майно та за зустрічним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та Кам`янської сільської ради про визнання права власності на майно колишнього колгоспного двору, на спадкове майно за законом та встановлення юридичних фактів

встановив:

ОСОБА_6 звернувся в суд з позовом в якому зазначив, що він та його сестра ОСОБА_8 є дітьми ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Батьками їх батька були ОСОБА_11 та ОСОБА_12 у власності яких був житловий будинок з погосподарськими спорудами, що в АДРЕСА_1 .

ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_2 і спадщину після її смерті прийняв її чоловік ОСОБА_11 , оскільки проживав в житловому будинку один і фактично вступив в управління спадковим майном та помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Після його смерті відкрилась спадщина на вказаний житловий будинок та земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,35 га, яка належала йому на праві власності згідно Державного акту серії ІІ-ЧВ № 013608.

Спадщину після смерті ОСОБА_11 прийняв його син ОСОБА_10 , який проживав разом із своїм батьком без реєстрації місця проживання та на якого було оформлено заповіт від 10 травня 2001 року, посвідчений нотаріусом і зареєстрований в реєстрі за № 1196.

Двір в якому проживали всі зазначені особи відносився до категорії «колгоспних» і за станом на 15.04.1991 року в ньому були зареєстровані ОСОБА_11 - голова двору та ОСОБА_12 -дружина, ОСОБА_2 - син, ОСОБА_3 - невістка та ОСОБА_4 - внучка.

Вважає що ОСОБА_2 , його дружина ОСОБА_3 та їх дочка ОСОБА_4 не мають власності в колишньому колгоспному дворі так як ОСОБА_2 та ОСОБА_3 одружились в червні 1990 року, а 24.10.1990 року вибули з цього двору та переїхали в житловий будинок АДРЕСА_1 , де проживають і донині і де народилася ІНФОРМАЦІЯ_4 їх дочка ОСОБА_4 .

Вказаний будинок був двором колгоспним, членами якого були ОСОБА_15 та батько позивача ОСОБА_10 , які там проживали і були зареєстровані.

Батько позивача помер ІНФОРМАЦІЯ_1 і він ІНФОРМАЦІЯ_5 , його сестра ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_6 та брат померлого ОСОБА_2 10.02.2020 року подали заяви до нотаріуса про прийняття спадщини, а 11лютого 2020 року нотаріус відмовив у видачі свідоцтва про право на спадщину в зв`язку із відсутністю правовстановлюючих документів на майно померлого.

В зв`язку з цим просив визнати за ним право власності на частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,35 га., яка належала ОСОБА_11 на підставі державного акту серії ІІ-ЧВ № 013608, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 271 від 11.03.2002 року.

В подальшому позивач подав заяву про збільшення позовних вимог, посилаючись при цьому на поданий зустрічний позов та спростовуючи його. Позов доповнив вимогою щодо встановлення юридичного факту постійного проживання ОСОБА_10 разом із своїм батьком ОСОБА_11 в будинку АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, зазначивши, що у 2001 році ОСОБА_10 розлучився із ОСОБА_16 і того ж року переїхав проживати до свого батька в с. Кам`яна і проживав там до смерті батька після настання якої прийняв спадщину. В задоволенні зустрічного позову просив відмовити.

Відповідачі за первісним позовом ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , використовуючи своє процесуальне право, подали до суду зустрічний позов до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 та Кам`янської сільської ради про визнання права власності на майно колишнього колгоспного двору, на спадкове майно за законом та встановлення юридичних фактів, в якому зазначили, що ОСОБА_2 є сином ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Двір в якому проживали батьки позивача по зустрічному позові, згідно даних погосподарського обліку Кам`янської сільської ради, відносився до категорії колгоспних дворів, в якому крім них проживав також ОСОБА_2 , який 21липня 1990 року одружився з ОСОБА_3 і у них ІНФОРМАЦІЯ_4 народилася дочка ОСОБА_4 .

Таким чином всі зазначені особи станом на 15.04.1991 року були членами колгоспного двору, а відповідно мають по 1/5 частці в майні цього двору.

Після смерті матері ОСОБА_2 - ОСОБА_12 , яка мала місце ІНФОРМАЦІЯ_7 , спадщину прийняв її чоловік ОСОБА_11 та позивач ОСОБА_2 , які проживали в цьому господарстві, здійснили її поховання, доглядали земельну ділянку та підтримували майно в належному стані.

Брат ОСОБА_2 - ОСОБА_10 на час смерті матері в будинку не проживав, поховання матері не здійснював, господарством не володів і не здійснював догляд за ним.

Прийнявши спадщину після смерті ОСОБА_12 , спадкоємці, таким чином приростили вказану 1/5 частку до своїх часток і стали володіти по 1/10 частці спадкового майна кожен.

В подальшому, ІНФОРМАЦІЯ_3 помер батько позивача ОСОБА_11 і позивач також прийняв спадщину так як до дня його смерті опікувався батьком, поховав батька та сплачував комунальні платежі.

Просили визнати за ними право власності на 1/5 ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_1 , за кожним, як на частку в майні колишнього колгоспного двору, встановити юридичний факт вступу ОСОБА_2 в управління та володіння спадковим майном його матері ОСОБА_12 протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, визнати за ОСОБА_2 право власності на 1/10 частку вказаного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_12 , встановити факт постійного проживання ОСОБА_2 , разом з батьком ОСОБА_11 на час відкриття спадщини, визнати за ОСОБА_2 право власності на 3/10 частки вказаного житлового будинку та на земельну ділянку площею 1, 35 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ІІ-ЧВ № 013608, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_11 , а в задоволенні первісного позову відмовити.

Розглянувши первісні та зустрічні позовні вимоги, заслухавши сторони, їх представників, свідків та дослідивши письмові докази по справі, суд встановив фактичні обставини справи і відповідні правовідносини і приходить до таких висновків.

Згідно положень ст. 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях, а суд не може збирати докази, що стосуються предмета позову, з власної ініціативи.

В ході розгляду справи судом встановлено, що спірний житловий будинок, що розташований за адресою АДРЕСА_1 , був побудований ОСОБА_11 та ОСОБА_12 , між якими 23.10.1965 року було укладено шлюб, який зареєстровано виконавчим комітетом Кам`янської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області, актовий запис № 15, про що свідчить повний витяг з Державного реєстру актів цивільного стану громадян щодо актового запису про шлюб за № 00033290226 від 22.10.2021 року (а.с.95-96 Т.2).

У подружжя, від шлюбу народилися діти ОСОБА_2 , ОСОБА_10 та ОСОБА_22 , який помер до смерті батьків, не будучи одруженим і не маючи дітей, а тому в спірних спадкових відносинах участі не приймає.

ОСОБА_2 одружився із ОСОБА_3 і у них народилася донька - ОСОБА_4 .

ОСОБА_10 також одружувався і у нього від шлюбів, які розірвані, народилися діти - ОСОБА_6 - син та ОСОБА_8 - донька.

Всі вказані особи, в тій чи іншій мірі, були і є учасниками спірних правовідносин.

Судом також встановлено, що між сторонами цивільного позову, як первісного так і зустрічного, відсутній спір щодо суспільної групи господарства по АДРЕСА_1 , оскільки останні погодилися, що вказаний двір є «колгоспним», що підтверджено, як про це зазначено в їх позовах, книгами погосподарського обліку Кам`янської сільської ради Чернівецької області.

За правилами ч.1 ст. 82 ЦПК України, обставини, які визнаються учасниками справи, не підлягають доказуванню, якщо суд не має обґрунтованих сумнівів щодо достовірності цих обставин або добровільності їх визнання.

Разом з тим, на думку суду, вказаний двір не є «колгоспним» і суд з цього приводу має обґрунтовані сумніви, зважаючи на наступне.

Згідно Цивільного кодексу Української РСР 1963 року, колгоспний двір являв собою сімейно-трудове об`єднання, яке існувало тільки тоді, коли його члени своєю працею та коштами приймали участь в накопиченні і підтриманні майна двору.

Згідно ст.126 цього Кодексу працездатний член колгоспного двору втрачає право на частку в майні двору, якщо він не менше трьох років підряд не приймав участь своєю працею чи коштами у веденні спільного господарства двору.

Правовий режим власності колгоспного двору, виділ частки з колгоспного двору, його поділ, а також підстави втрати права на частку в майні колгоспного двору визначено статтями 120-126 ЦК УРСР 1963 року.

Так, згідно зі статтями 120, 123 ЦК УРСР 1963 року майно колгоспного двору належить його членам на праві спільної сумісної власності і розмір частки члена двору встановлюється виходячи з рівності часток усіх членів двору, включаючи неповнолітніх і непрацездатних.Згідно правового висновку викладеного у постанові Верховного суду України від 18 листопада 2015 року у справі № 6-350цс15, правильне застосування судами норм статей 120, 123 ЦК УРСР 1963 року передбачає з`ясування питання про віднесення будинку до відповідної суспільної групи господарств.

Без з`ясування питання щодо правильності віднесення будинку до суспільної групи господарств - колгоспний двір є помилковим (постанова ВСУ від 24.12.2014 року у справі № 6-192цс14).

Суд намагався це з`ясувати, однак учасники справи посилалися на визнання ними цих обставин, а відповідно вони доказуванню не підлягають, що на думку суду є неправильним.

Спеціальним нормативним актом, який визначає порядок ведення погосподарського обліку в сільських радах, є Вказівки по веденню книг погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені наказом Центрального статистичного управління СРСР від 13 квітня 1979 року № 112/5 (далі - Вказівки № 112/5), а згодом Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені Центральним статистичним управлінням СРСР 12 травня 1985 року № 5-24/26 (далі - Вказівки № 5-24/26), та Вказівки по веденню погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджені постановою Державного комітету статистики СРСР від 25 травня 1990 року № 69 (далі - Вказівки № 69), які були замінені Інструкцією ведення погосподарського обліку в сільських Радах народних депутатів, затверджених наказом Міністерства статистики України від 22 лютого 1995 року № 48.

Згідно зі змістом Вказівок № 112/5 і 69 суспільна група господарства визначалась залежно від роду занять голови господарства (сім`ї). Особи, які працювали в колгоспі, але не були членами колгоспу, належали до суспільної групи робітників або службовців залежно від займаної посади.

Судом встановлено, що суспільна група господарств сторонами визначалась виходячи із записів в погосподарській книзі Кам`янської сільської за 1991-1995 роки в якій зазначено, що вказане господарство відносилось до суспільної групи колгоспного господарства, а особа яка записана першою - ОСОБА_11 працював в колгоспі ім. Леніна трактористом.

Разом з тим, жодних доказів того, що голова господарства чи будь-хто інший із членів цього господарства були членами колгоспу, суду не надано, а відповідно факт прийому голови господарства в члени колгоспу в суді не доказано, що свідчить про неможливість застосування до спірного господарства положень статей 120, 123 ЦК УРСР 1963 року.

Виходячи з того, що спірне господарство не є колгоспним двором суд знаходить, що позовні вимоги слід вирішувати виходячи із встановлених обставин і знаходить, що вимоги зустрічного позову про визнання права власності на 1/5 частку житлового будинку за ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_4 , а також додатково за ОСОБА_2 на 1/10 та 3/10 частки цього житлового будинку з погосподарськими спорудами задоволенню не підлягає.

Вирішуючи питання про встановлення фактів про які просять позивачі за первісним та за зустрічним позовом суд встановив, що ОСОБА_12 померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

ОСОБА_2 вважаючи себе спадкоємцем майна яке залишилось після смерті ОСОБА_12 просить встановити факт його вступу в управління та володіння спадковим майном матері, протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Згідно ст. 549 ЦК України в редакції 1963 року який діяв в період виникнення розглядуваних правовідносин, визнається, що спадкоємець прийняв спадщину, якщо він фактично вступив в управління або володіння спадковим майном а також якщо він подав державній нотаріальній конторі за місцем відкриття спадщини заяву про прийняття спадщини і зазначені дії повинні бути вчинені протягом шести місяців з дня відкриття спадщини.

Під фактичним вступом у володіння або управління спадковим майном, що підтверджує факт прийняття спадщини, маються на увазі різні дії спадкоємця по управлінню, розпорядженню і користуванню цим майном, підтриманню його в належному стані або сплату податків та інших платежів тощо.

До смерті та на час смерті ОСОБА_12 , ( ІНФОРМАЦІЯ_7 ) разом з нею в будинку по АДРЕСА_1 проживали і були зареєстровані, з числа спадкоємців, її чоловік ОСОБА_11 та син ОСОБА_2 , що підтверджено в суді довідкою Кам`янської сільської ради № 1288 від 17.09.2021 року, актами комісій від 11.10.2021 року, записами в по господарських книгах Кам`янської сільської ради, зокрема за 1998-2000 роки.

Спорів щодо того, що ОСОБА_11 прийняв спадщину після смерті своєї дружини, тобто вступив в управління та володіння спадковим майном, у сторін не виникало і суд також не має сумнівів у цьому, що свідчить про прийняття ним спадщини після смерті своєї дружини.

ОСОБА_2 був зареєстрованим за вказаною адресою та проживав у вказаному будинку не сам, а разом із своєю сім`єю - дружиною ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 .

Таким чином очевидним є те, що ОСОБА_2 , проживаючи із мамою, батьком та своєю сім`єю, а саме дружиною ОСОБА_3 та донькою ОСОБА_4 , в житловому будинку до смерті та після смерті своєї мами, вчинив дії по управлінню розпорядженню і користуванню майном цього двору по АДРЕСА_1 , в т.ч. спадковим майном своєї матері. підтриманню його в належному стані, що до того ж не заперечувалося іншими учасниками по справі. Тобто прийняв спадщину матері, яка складається із житлового будинку, що по АДРЕСА_1 , в частині, яка належала їй в спільному сумісному майні із своїм чоловіком, з урахуванням частки у спільному сумісному майні її чоловіка ОСОБА_11 та його частки у спадщині.

Частка ОСОБА_2 в спадковому майні, після смерті матері становила частку вказаного майна.

На час смерті ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) в житловому будинку, що по АДРЕСА_1 ніхто не був зареєстрований, крім самого спадкодавця, що виключає визначення спадкоємця який прийняв спадщину за такою ознакою.

Разом з тим позовні вимоги стосуються встановлення факту проживання і одного із спадкоємців - ОСОБА_10 і іншого - ОСОБА_2 разом із спадкодавцем Дуганом Георгієм

Відповідно до положень ст.ст. 1216-1218 ЦК України спадкуванням є перехід прав та обов`язків (спадщини) від фізичної особи, яка померла (спадкодавця), до інших осіб (спадкоємців). Спадкування здійснюється за заповітом або за законом. До складу спадщини входять усі права та обов`язки, що належали спадкодавцеві на момент відкриття спадщини і не припинилися внаслідок його смерті.

За змістом ст. 1223 ЦК України у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у ст.ст. 1261-1265 цього Кодексу. Право на спадкування виникає у день відкриття спадщини. Здійснення права на спадкування визначено Главою 87 ЦК України.

Згідно зі ст. 1268 ЦК України спадкоємець за заповітом чи за законом має право прийняти спадщину або не прийняти її. Спадкоємець, який постійно проживав разом із спадкодавцем на час відкриття спадщини, вважається таким, що прийняв спадщину, якщо протягом строку, встановленого статтею 1270 цього Кодексу, він не заявив про відмову від неї. Незалежно від часу прийняття спадщини вона належить спадкоємцеві з часу відкриття спадщини.

Відповідно до ст. 1269 ЦК України спадкоємець, який бажає прийняти спадщину, але на час відкриття спадщини не проживав постійно із спадкодавцем, має подати нотаріусу заяву про прийняття спадщини. Заява про прийняття спадщини подається спадкоємцем особисто.

Згідно із ч.1ст.1270 ЦК України для прийняття спадщини встановлюється строк у шість місяців, який починається з часу відкриття спадщини.

Встановлено, що на час смерті ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) реєстрація місця постійного проживання його сина ОСОБА_2 , проведена в АДРЕСА_2 , де він постійно проживав разом із своєю сім`єю, що підтверджується відміткою в його паспорті на аркуші 12, зробленою 30.01.2002 року та довідкою про реєстрацію місця проживання з 30.01.2002 року його дружини ОСОБА_3 , яка видана ЦНАП Великокучурівської сільської ради 20.05.2021 року № 957, погосподарськими книгами по с. Снячів Сторожинецького району Чернівецької області за 2001-2005 роки (а.с.38 Т.1).

Вказане не заперечується всіма учасниками справи, в т.ч. ОСОБА_2 , його дружиною ОСОБА_3 , донькою ОСОБА_4 .

Із показань свідків ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 також підтверджується, що ОСОБА_2 із своєю сім`єю ще до смерті свого батька перейшов проживати в старий маєток тобто в інший будинок, що в с. Снячів, але постійно відвідував свого батька та допомагав йому на відміну від ОСОБА_10 , який рідко був дома.

Таким чином судом достовірно встановлено, що ОСОБА_2 не проживав постійно із своїм батьком після 2001 року тобто ні до його смерті ні на час його смерті. Після смерті батька заяву до нотаріуса про прийняття спадщини не подавав, а відповідно спадщину яка залишилась після ОСОБА_11 не прийняв.

При цьому суд констатує, що поховання спадкодавця не свідчить про прийняття спадщини особою яка здійснила таке поховання, і не може бути доказом цього.

Натомість ОСОБА_10 на час відкриття спадщини проживав без реєстрації постійного місця пролживання на АДРЕСА_1 але як встановлено із показань свідків ОСОБА_31 , ОСОБА_32 , ОСОБА_26 , ОСОБА_27 , ОСОБА_28 , ОСОБА_29 , ОСОБА_30 , не був постійно дома, оскільки проживав періодично також і по АДРЕСА_3 та був на роботі, яка передбачала роз`їзди в тому числі за межі України.

Згідно листа старости сіл Глибочок та Снячів Великокучурівської сільської ради № 45 від 29 липня 2020 року, який даний на підставі даних з по господарських книг Снячівської сільської ради Сторожинецького району Чернівецької області ОСОБА_10 в період з 1990 по 2019 роки був зареєстрований в АДРЕСА_2

Довідками Кам`янської сільської ради № 1742 від 16.10.2019 року та № 1445 від 19.09.2019 року, які видавались одразу ж після смерті ОСОБА_10 підтверджено те, що ОСОБА_10 на час смерті свого батька ОСОБА_11 ( ІНФОРМАЦІЯ_3 ) і до дня своєї смерті ( ІНФОРМАЦІЯ_1 ), проживав в АДРЕСА_1 .

В подальшому 18.10.2021 року Кам`янський сільський голова, вже під час розв`язання спору між спадкоємцями ОСОБА_10 та його братом ОСОБА_2 листом за № 787 намагався спростувати інформацію зазначену у вказаних довідках та зазначив, що було проведено комісійне обстеження і встановлено, що ОСОБА_10 в будинку АДРЕСА_1 , разом із своїм батьком не проживав, як на час смерті батька так і після її настання не проживав, поховання батька не здійснював та не володів цим господарством до червня 2005 року, а з цієї дати в господарстві проживав періодично без реєстрації і аж до часу своєї смерті.

Інформація викладена в листі сільського голови, зазначена також в акті від 11.10.2021 року складеному за участю сусідів ОСОБА_35 , ОСОБА_36 та ОСОБА_37 , які були допитані в суді в якості свідків.

При цьому свідок ОСОБА_32 в суді показав, що після весілля ОСОБА_10 вони з братом помінялися житлом. При цьому ОСОБА_10 , який мав будинок в с. Снячеві пішов жити з батьками у АДРЕСА_1 , а ОСОБА_2 із своєю сім`єю пішов жити в АДРЕСА_2 .

Свідок ОСОБА_37 в суді показала, що ОСОБА_10 проживав в АДРЕСА_1 по сусідству з нею і коли приїжджав з рейсу та влаштовував там гучні вечірки (дискотеки) а Степан жив у Снячеві і часто відвідував свого батька.

Свідок ОСОБА_36 також показала, що ОСОБА_2 перейшов проживати і проживав та тепер проживає в с. Снячів, а ОСОБА_10 проживав з батьком і мамою у будинку по АДРЕСА_1 .

Таким чином приймаючи показання вказаних свідків, які дані ними в суді та зважаючи на інформацію отриману із листа сільського голови та довідок за підписом цього ж голови, суд вважає, що довідки є доказами постійного проживання ОСОБА_10 в житловому будинку АДРЕСА_1 на час настання смерті його батька ОСОБА_11 та після його смерті.

Початок проживання ОСОБА_10 через шість місяців після смерті свого батька, в житловому будинку батька, взагалі не заперечується учасниками справи. Запереченню піддається його проживання як на час смерті батька так і протягом шести місяців після смерті батька.

На думку суду таке заперечення зі сторони зустрічних позивачів є безпідставним і ґрунтується виключно на бажанні отримати спадщину не на підставі волі спадкодавця.

При цьому вказана воля ОСОБА_11 , за життя була викладена в заповіті від 10.05.2001 року, посвідченому приватним нотаріусом Коржан В.Д., цього ж числа та зареєстрованому в реєстрі за № 1196, де спадкодавець на випадок своєї смерті заповів все своє майно своєму сину ОСОБА_10 .

Вказане очевидно підтверджує, що заповіт зроблено на того сина який проживав із спадкодавцем так як перед цим, а саме 30.01.2001 року ОСОБА_2 вже перейшов із сім`єю проживати в АДРЕСА_1 , що було вже встановлено судом.

Таким чином, аналізуючи вказане, суд прийшов до висновку, що ОСОБА_10 маючи місце постійного проживання в с. Снячів, в житловому будинку де проживав також і його брат ОСОБА_2 фактично там не проживав так як не міг проживати в сім`ї свого брата. Він фактично проживав в АДРЕСА_1 , із своїм батьком, до його смерті, а в подальшому і без батька, до своєї смерті, прийнявши, таким чином заповідану йому батьком спадщину, не відмовляючись від її прийняття.

Вказане не заперечувалося і його братом ОСОБА_2 , який даючи в суді показання зазначив, що не раз просив брата навести порядок в документах, виписавшись із будинку в с. Снячів на що брат повідомляв про готовність здійснити вказані дії але нічого так і не робив.

Прийнявши таким чином спадщину за заповітом ОСОБА_10 і надалі залишився проживати в спадковому домоволодінні та ІНФОРМАЦІЯ_1 помер, що підтверджено свідоцтвом про смерть серії НОМЕР_1 .

Після смерті ОСОБА_10 його син ОСОБА_6 , його донька ОСОБА_8 , як спадкоємці першої черги та його брат ОСОБА_2 , як спадкоємець другої черги подали, в установлений строк, до приватного нотаріуса Сторожинецького районного нотаріального округу Коржан В.Д. заяви про прийняття спадщини за законом. Однак у видачі свідоцтва про право на спадщину всім спадкоємцям було відмовлено пол. Причині не подання правовстановлюючих документів про належність майна тобто спадкодавець за життя не оформив своє право на майно.

Родинні відносини між спадкодавцем ОСОБА_10 та спадкоємцем ОСОБА_6 підтверджені в суді належними документами в т.ч. свідоцтвом про народження ОСОБА_6 серії НОМЕР_2 згідно якого його батьком записаний ОСОБА_10 .

Спадковим майном після смерті ОСОБА_10 є житловий будинок літ А, прибудови літ. «а», підвалу літ. «Пд», ганку літ. «а-1», літньої кухні літ. «Б», сараїв літ. «В»,»Г»,»Д», гаражу літ. «Д», воріт з хвірткою №1, огорожі № 1 криниці № 3, які знаходяться по АДРЕСА_1 в розмірі 3/8 часток, а також частина земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,35 га, місце розташування якої на території Кам`янської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, яка належала, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧВ № 013608, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів за № 271 від 11.03.2002 року, ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 та успадкована його сином ОСОБА_10 на підставі заповіту.

Визначення вказаних часток в житловому будинку з погосподарськими спорудами та земельної ділянки здійснено з урахуванням частки ОСОБА_2 в будинковолодінні та часток іншого спадкоємця ОСОБА_10 його доньки ОСОБА_8 , яка є учасником цієї справи і яка спадщину після смерті свого батька прийняла але позовних вимог не заявляла.

На підставі ст.ст. 1216-1218, 1223, 1268-1270 Цивільного Кодексу України, ст.ст. 120, 123 ЦК УРСР 1963 року та керуючись ст.ст. 4, 13, 16, 23, 76, 83, 209, 264, 265, 352, 354 ЦПК України суд,-

ухвалив:

Позовні вимоги ОСОБА_6 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , третя особа ОСОБА_8 про визнання права власності на частину житлового будинку по АДРЕСА_1 та на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,35 га., яка належала ОСОБА_11 на підставі державного акту серії ІІ-ЧВ № 013608, який зареєстрований в Книзі записів реєстрації державних актів за № 271 від 11.03.2002 року та про встановлення юридичного факту постійного проживання ОСОБА_10 разом із своїм батьком ОСОБА_11 в будинку АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини, задовольнити частково.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_10 постійно проживав із своїм батьком ОСОБА_11 , в будинку АДРЕСА_1 на час його смерті, яка настала ІНФОРМАЦІЯ_3 .

Визнати за ОСОБА_6 право власності на спадкове майно, після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається із 3/8 часток житлового будинку літ А, прибудови літ. «а», підвалу літ. «Пд», ганку літ. «а-1», літньої кухні літ. «Б», сараїв літ. «В»,»Г»,»Д», гаражу літ. «Д», воріт з хвірткою №1, огорожі № 1 криниці № 3, які значаться по АДРЕСА_1 .

Визнати за ОСОБА_6 право власності на спадкове майно, після смерті ОСОБА_10 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_1 , яке складається з частини земельної ділянки для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 1,35 га, місце розташування якої на території Кам`янської сільської ради Чернівецького району Чернівецької області, яка належала, відповідно до Державного акту на право власності на земельну ділянку серії ІІ-ЧВ № 013608, зареєстрований в Книзі реєстрації державних актів за № 271 від 11.03.2002 року, ОСОБА_11 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 .

В іншій частині позову ОСОБА_6 відмовити.

В задоволенні зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до Кам`янської сільської ради про визнання права власності на майно колишнього колгоспного двору, на спадкове майно за законом та встановлення юридичних фактів, відмовити за безпідставністю позовних вимог.

Позовні вимоги зустрічного позову ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 до ОСОБА_6 , ОСОБА_8 про визнання за позивачами право власності на 1/5 ідеальну частку житлового будинку АДРЕСА_1 , за кожним, як на частку в майні колишнього колгоспного двору, встановлення юридичного факту вступу ОСОБА_2 в управління та володіння спадковим майном його матері ОСОБА_12 протягом шести місяців з дня відкриття спадщини, визнання за ОСОБА_2 права власності на 1/10 частку вказаного житлового будинку в порядку спадкування за законом після смерті його матері ОСОБА_12 , встановлення факту постійного проживання ОСОБА_2 , разом з батьком ОСОБА_11 на час відкриття спадщини, визнання за ОСОБА_2 права власності на 3/10 частки вказаного житлового будинку та на земельну ділянку площею 1,35 га для ведення товарного сільськогосподарського виробництва згідно державного акту серії ІІ-ЧВ № 013608, в порядку спадкування за законом після смерті батька ОСОБА_11 , задовольнити частково.

Встановити юридичний факт, що ОСОБА_2 вступив в управління та володіння спадковим майном протягом шести місяців після смерті його матері ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 .

Визнати за ОСОБА_2 право власності на спадкове майно, після смерті ОСОБА_12 , яка померла ІНФОРМАЦІЯ_7 , яке складається із 2/8 часток житлового будинку літ. «А», прибудови літ. «а», підвалу літ. «Пд», ганку літ. «а-1», літньої кухні літ. «Б», сараїв літ. «В», «Г», «Д», гаражу літ. «Д», воріт з хвірткою №1, огорожі № 1, криниці № 3, які значаться по АДРЕСА_1 .

В іншій частині позову відмовити.

Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційна скарга не була подана. Апеляційна скарга на рішення суду може бути подана безпосередньо до Чернівецького апеляційного суду, протягом тридцяти днів з дня його проголошення.

Повне судове рішення складено 09 серпня 2023 року. Строк подачі апеляційної скарги обчислюється з дня складення повного судового рішення.

СУДДЯ : Іван ЯКІВЧИК