Рішення

від 21.08.2023 по справі 546/145/23

РЕШЕТИЛІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД ПОЛТАВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

єдиний унікальний номер справи 546/145/23

номер провадження 2/546/117/23

РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

21 серпня 2023 року м. Решетилівка

Решетилівський районний суд Полтавської області в складі головуючого судді Зіненка Ю.В., за участі секретаря судового засідання Гудзенко С.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» до Фермерського господарства «Укр Юр Агро» та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Крамар Вікторія Вікторівна, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою,-

встановив:

У лютому 2023 року позивач звернувся до суду з зазначеним позовом, посилаючись на ті обставини, що 01 січня 2009 року між ТОВ «Бурат-Агро» та ОСОБА_2 (правонаступником якого є ОСОБА_1 ) було укладено договір оренди землі, згідно якого ОСОБА_2 передав, а позивач ТОВ «Бурат Агро» прийняв у оренду строком на 15 років земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,62 га, розташовану на території Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. Вказаний договір було зареєстровано у Решетилівському районному відділі Полтавської регіональної філії центру ДЗК 07.12.2012 за №532420004002779. Вказану земельну ділянку передано ОСОБА_2 ТОВ «Бурат Агро» за актом прийому - передачі земельної ділянки від 01.01.2009. Згідно пункту 8 договору оренди його укладено на 15 років. Зважаючи на те, що договір оренди набув чинності 15.03.2012 строк його дії - до 15.03.2027. ІНФОРМАЦІЯ_1 ОСОБА_2 помер. Спадщину після нього прийняла ОСОБА_1 та отримала свідоцтво про право на спадщину №135 на земельну ділянку площею 4,62 га з кадастровим номером 5324285400:00:007:0039, належну ОСОБА_2 на підставі Державного акту про право приватної власності на землю серії РЗ №652549, виданого Федіївською сільською радою 10.04.2002. 26 січня 2022 року ОСОБА_1 зареєструвала своє право власності на вищевказану земельну ділянку у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У 2022 році позивачу стало відомо про наявність оскаржуваного договору оренди землі від 17 березня 2021 року, який нібито укладений між ОСОБА_2 та ФГ «Укр Юр Агро» щодо земельної ділянки сільськогосподарського призначення площею 4,62 га з кадастровим номером 5324285400:00:007:0039, строком до 17 березня 2028 року. Зазначений договір зареєстрований у ДРПП реєстратором виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар В.В. 23.04.2021. Позивач зазначає, що ОСОБА_2 не міг укласти із ФГ «Укр Юр Агро» оскаржуваний договір оренди 17 березня 2021 року, оскільки помер ІНФОРМАЦІЯ_1 .

Посилаючись на вищезазначені обставини, постанову Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 у справі №145/2047/16-ц позивач просить усунути перешкоди у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 4,62 га, розташовану на території Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області з кадастровим номером 5324285400:00:007:0039, скасувати рішення державного реєстратора виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар В.В. від 23.04.2021 та припинити право оренди ФГ «Укр Юр Агро» на вказану земельну ділянку.

Ухвалою судді від 15.02.2023 у справі відкрите загальне позовне провадження та призначене підготовче засідання на 13 березня 2023 року, яке за клопотанням представника відповідача було відкладене на 06 квітня 2023 року.

20 березня 2023 року до суду від представника відповідача ФГ «Укр Юр Агро» Павлюка І.О. надійшов відзив на позовну заяву з додатками у якому він з позовними вимогами не погодився та зазначив, що 17.03.2021 між Фермерським господарством «Укр Юр Агро» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі, державна реєстрація якого була проведена 23.04.2021 державним реєстратором Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Крамар В.В. Перед укладенням спірного договору відповідач отримав інформацію з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно з якої встановлено, що будь - які обмеження чи права на земельну ділянку третіми особами не зареєстровано. Звертав увагу на висновки Великої Палати Верховного Суду зроблені у пункті 38 постанови від 23.10.2019 по справі №922/3537/17: «Отже, добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність), що містяться у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно. Тому за відсутності в цьому реєстрі відомостей про права інших осіб на нерухоме майно або їх обтяжень особа, яка добросовісно покладалася на ці відомості, тобто не знала і не мала знати про існування таких прав чи обтяжень, набуває право на таке майно вільним від незареєстрованих прав інших осіб та обтяжень». Тому вважає, що відповідач є добросовісним набувачем земельної ділянки. Також представник відповідача зазначає, що 28.03.2017 між ОСОБА_3 , який на той момент був фізичною особою - підприємцем, а на даний час керівником ФГ «Укр Юр Агро», та ОСОБА_2 укладено договір оренди спірної ділянки строком на 7 років. У подальшому вказаний договір сторонами розірваний та укладений спірний договір. Тобто спірна земельна ділянка вибула із фактичного користування позивача починаючи із 28.03.2017, і саме з цього часу позивачу повинно бути відомо, що він не є володільцем спірної земельної ділянки в розумінні ст. 397 ЦК України. За таких умов ще у 2020 році закінчився строк, протягом якого позивач міг здійснювати захист свого права орендної ділянки. Тобто позов було подано з пропуском строку позовної давності. Крім того позивач взагалі не надає доказів користування спірною земельною ділянкою, також не було подано доказів виплати орендарем орендодавцеві орендної плати (т. 1, а.с. 101 - 105, 106 - 121).

Ухвалою судді від 28 березня 2023 року було задоволено заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» про забезпечення позову.

29 березня 2023 року від відповідачки ОСОБА_1 до суду надійшов відзив на позовну заяву, у якому вона зазначила, що є донькою ОСОБА_2 . Батько помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , після чого вона стала його спадкоємцем. До складу спадщини увійшла також і спірна земельна ділянка з кадастровим номером 5324285400:00:007:0039. Після оформлення спадкових справ було встановлено, що дана земельна ділянка перебувала з 20147 по 2020 рік у оренді ФОП ОСОБА_3 , а із 2020 по даний час - у ФГ «Укр Юр Агро», які і здійснювали її обробіток. Починаючи із 2021 року вона отримувала орендну плату від ФГ «Укр Юр Агро». Звертала увагу, що з 2021 року жодного разу не отримувала орендну плату від ТОВ «Бурат - Агро». Поряд із спірною земельною ділянкою вона також має у власності іншу, яка перебуває в оренді позивача. Тобто позивач мав інформацію про неї, як спадкоємицю померлого ОСОБА_2 та не міг не знати про користування спірною земельною ділянкою саме ФГ «Укр Юр Агро», а до 2021 року, починаючи з 2017 року, ФОП ОСОБА_3 . Ураховуючи викладене, позовна заява подана з пропуском строків позовної давності (т.1, а.с. 136 -139).

За клопотанням представниці позивача підготовче судове засідання було відкладене на 27 квітня 2023 року.

19 квітня від представника позивача ОСОБА_4 до суду надійшла відповідь на відзив з додатками у якій він зазначив, що відповідач ФГ «Укр Юр Агро» не є добросовісним набувачем права оренди земельної ділянки, оскільки запис про право оренди ФГ «Укр Юр Агро» щодо земельної ділянки з кадастровим номером 5324285400:00:007:0039 внесено до ДРПП на підставі договору оренди, який укладено з ОСОБА_2 через два місяці після його смерті. Тобто реєстрацію вчинено на підставі неукладеного договору. Договір оренди спірної земельної ділянки з ТОВ «Бурат - Агро» укладений 01 січня 2009 року та зареєстрований у відповідності до чинного на момент його укладення законодавства - У Державному реєстрі земель. Державний реєстр речових прав на нерухоме майно створено через п`ять років після укладення договору оренди землі між ОСОБА_2 та ТОВ «Бурат - Агро». Посилання представника відповідача на постанову Великої Палати Верховного Суду від 23.10.2019 по справі №922/3537/17 є безпідставними, оскільки стосується інших правовідносин. Щодо строку позовної давності представник позивача зазначає, що ОСОБА_3 у листі зазначає, що з 28.03.2017 він як фізична - особа підприємець уклав договір оренди земельної ділянки з кадастровим номером 5324285400:00:007:0038, однак предметом розгляду даної справи є право користування земельної ділянки з кадастровим номером 5324285400:00:007:0039. ТОВ «Бурат - Агро» обробляло спірну земельну ділянку по 2021 рік включно, що підтверджується відповідною довідкою ТОВ «Бурат - Агро», шляховими листами та витягами з програми Wialon. Щодо наданого відповідачем витягу з Державного реєстру речових прав про реєстрацію договору оренди спірної земельної ділянки, укладеного між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 04.04.2017 зазначає, що позивач про укладення даного договору не був повідомлений, а спірна земельна ділянка залишалася у обробітку позивача, за яку він сплачував ОСОБА_2 орендну плату. Крім того відповідачка ОСОБА_1 в порушення вимог статті 31 Закону України «Про оренду землі» та статті 148-1 Земельного кодексу України не повідомила позивача, як орендаря земельної ділянки про те, що вона стала її новою власницею та не надала реквізитів для виплати орендної плати. З огляду на викладені обставини просила позов задовольнити у повному обсязі (т.1, а.с. 160-165, 166-220).

За клопотанням представника відповідача підготовче судове засідання було відкладене на 18 травня 2023 року.

15 травня 2023 року до суду від представника відповідача ФГ «Укр Юр Агро» Павлюка І.О. надійшли заперечення у яких він з посиланням на положення статей 638, 642, 792 ЦК України зазначив, що з огляду на вказані приписи законодавства та беручи до уваги те, що дії сторін у цій справі свідчать про їхні добровільні наміри та волевиявлення щодо передачі земельної ділянки в оренду щодо отримання орендної плати, відсутності будь - яких заперечень щодо користування успадкованою ОСОБА_1 земельною ділянкою оспорюваний договір не можна вважати неукладеним навіть у тому випадку, якщо він не був підписаний позивачем. При цьому посилався на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17. Тобто відповідач є добросовісним набувачем земельної ділянки, оскільки на момент укладення спірного договору та і на даний час згідно офіційної інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно спірна земельна ділянка не перебувала в оренді будь - яких осіб.

Також представник відповідача зазначив, що надані позивачем подорожні листи та відомості не є належними доказами по справі, оскільки не підтверджують факт обробітку спірної земельної ділянки (т.1, а.с. 245-245).

23 травня 2023 року до суду надійшли заперечення від відповідачки ОСОБА_1 у яких вона знову зазначила про пропуск позивачем строку позовної давності. Вказала, що вона була обізнана про всі договірні відносини її батька. У користуванні позивача перебувала земельна ділянка із кадастровим номером 5324285400:00:007:0040 у період часу з 2017 по 2020 роки. І саме за цю земельну ділянку її батько отримував від позивача орендну плату (т.2, а.с. 17-18).

12 червня 2023 року ухвалою суду справу призначено до судового розгляду по суті на 04 липня 2023 року, яке за клопотанням представника відповідача відкладене на 21 серпня 2023 року.

У судове засідання 21 серпня 2023 року представниця позивача не з`явилася, 21.08.2023 подала до суду клопотання про розгляд справи без участі їх представника, позовні вимоги підтримує у повному обсязі (т.2, а.с. 77).

Відповідачі у судове засідання 21.08.2022 не з`явилися, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином (т.2, а.с. 65, 68).

Представник відповідача ФГ «Укр Юр Агро» Павлюк І.О. у судове засідання не з`явився, на електронну пошту суду 21 серпня 2023 року надіслав клопотання про відкладення розгляду справи, у зв`язку з його перебуванням за межами Полтавської області та знаходженням у відпустці (т.2, а.с. 74).

У судове засідання не з`явилася третя особа, про дату, час та місце судового засідання повідомлялися належним чином, про причини неявки не повідомила (т.2, а.с. 67).

Щодо клопотання представника відповідача ФГ «Укр Юр Агро»Павлюка І.О. про відкладення судового засідання суд зазначає наступне.

Судом встановлено, що у судове засідання, призначене на 04.07.2022, представник відповідача Павлюк І.О. не з`явився, до суду надіслав клопотання про відкладення судового розгляду у зв`язку з зайнятістю в іншій справі (т.2, а.с. 56). У зв`язку з цим судове засідання було відкладене на 21 серпня 2023 року.

Як було зазначено, 21 серпня 2023 року до суду надійшло клопотання представника відповідача ФГ «Укр Юр Агро»Павлюка І.О. про відкладення судового засідання.

Згідно положень ч. 2 ст. 223 ЦПК України, суд відкладає розгляд справи в судовому засіданні в межах встановленого цим Кодексом строку, зокрема, у випадку першої неявки в судове засідання учасника справи, якого повідомлено про дату, час і місце судового засідання, якщо він повідомив про причини неявки, які судом визнано поважними.

У постанові від 01 жовтня 2020 року у справі № 361/8331/18 Верховний Суд зробив висновок, згідно якого, якщо представники сторін чи інших учасників судового процесу не з`явилися в судове засідання, а суд вважає, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду справи та ухвалення законного і обґрунтованого рішення, не відкладаючи розгляду справи, він може вирішити спір по суті. Основною умовою відкладення розгляду справи є не відсутність у судовому засіданні представників сторін, а неможливість вирішення спору у відповідному судовому засіданні. Отже, неявка учасника судового процесу у судове засідання, за умови належного повідомлення сторони про час і місце розгляду справи, не є підставою для скасування судового рішення, ухваленого за відсутності представника сторони спору.

Так, представник ФГ «Укр Юр Агро» Павлюк І.О.повторно не з`явився у судове засідання, клопотання про надання додаткових доказів, які не було подано раніше, до суду не надходило, тому з урахуванням вищевикладеного, з метою недопущення затягування судового процесу та дотримання розумності строків розгляду справи (позов надійшов до суду 01.02.2023), враховуючи, що учасники судового процесу, які не з`явилися у судове засідання повідомлені належним чином, суд не вбачає підстав, передбачених ст. 223 ЦПК України, для відкладення розгляду справи, у зв`язку з чим клопотання представника відповідача ФГ «Укр Юр Агро»Павлюка І.О. про відкладення судового засідання задоволенню не підлягає.

З огляду на вищезазначені положення закону суд вважає за можливе проводити розгляд справи за відсутності відповідачів, представника відповідача та третьої особи, які належним чином повідомлені та про причини своєї неявки суд не повідомляли.

У зв`язку з вищевикладеним, суд вирішив проводити судове засідання, враховуючи положення ч. 2 ст. 247 ЦПК України.

Суд, дослідивши матеріали справи та давши їм належну оцінку, доходить наступних висновків.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Судом встановлено, що відповідно до Державного акту на право приватної власності на землю серії РЗ №652549 ОСОБА_2 належала земельна ділянка площею 4,62 га, яка розташована на території Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (т.1, а.с.14).

01 січня 2009 року між ОСОБА_2 та ТОВ «Бурат-Агро», в особі директора Дяченка Г.М., було укладено договір оренди земельної ділянки сільськогосподарського призначення загальною площею 4,62 га, яка розташована на території Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (т.1, а.с. 15-16). Відповідно до пункту 8 даного договору, договір укладено на 15 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. Вказаний договір зареєстрований у відділі Держкомзему у Решетилівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.03.2012 за №532420004002779 (звор а.с. 16).

При укладенні цього договору сторони погодили його умови, у тому числі щодо зміни умов договору і припинення його дії. Так, згідно із пунктом 37 дія договору припиняється: у разі закінчення строку, на який його було укладено; придбання орендарем земельної ділянки у власність тощо. Відповідно до пункту 38 дія договору припиняється шляхом його розірвання за взаємною згодою сторін, рішенням суду на вимогу однієї із сторін унаслідок невиконання другою стороною обов`язків, передбачених договором, та внаслідок випадкового знищення, пошкодження орендованої земельної ділянки, яке істотно перешкоджає її використанню, а також з інших підстав, визначених законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається (п. 39 договору). Згідно пункту 40 цього договору перехід права власності на орендовану земельну ділянку до другої особи не є підставою для зміни умов або розірвання договору.

Згідно Акту прийому - передачі земельної ділянки до договору оренди земельної ділянки від 01 січня 2009 року, який підписаний сторонами договору, орендодавець в особі ОСОБА_2 передає, а орендар ТОВ «Бурат -Агро» в особі директора Дяченко Г.М. приймає земельну ділянку загальною площею 4,62 га, що розташована на території Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області (т. 1, а.с. 17).

З витягу з Державного земельного кадастру про земельну ділянку вбачається, що земельна ділянка загальною площею 4,62 га, що розташована на території Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області має кадастровий номер 5324285400:00:007:0039 (т.1, а.с.21).

Як установлено з витребуваної судом спадкової справи №185/2021 ОСОБА_2 помер ІНФОРМАЦІЯ_1 (т.1, звор. а.с. 44).

Спадкоємцем належної померлому ОСОБА_2 земельної ділянки загальною площею 4,62 га, кадастровий номер 5324285400:00:007:0039, що розташована на території Решетилівської ОТГ (раніше - територія Федіївської сільської ради) Полтавського (раніше - Решетилівського) району Полтавської області є його дочка ОСОБА_1 , що підтверджується копією свідоцтва про право на спадщину за законом та Витягом про реєстрацію в Спадковому реєстрі (т.1, звор. а.с. 73, а.с.73).

17 березня 2021 року між орендодавцем ОСОБА_2 та орендарем Фермерським господарством «Укр Юр Агро» в особі голови П`явки Ю.О. було укладено договір оренди землі, відповідно до пунктів 1, 2 якого орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку загальною площею 4,62 га, кадастровий номер 5324285400:00:007:0039, для ведення фермерського господарства, яка знаходиться за межами населених пунктів на території Федіївської сільської ради Решетилівського району Полтавської області. Договір укладено на сім років (пункт 8 договору) (т.1, а.с. 106- 111).

Також Відповідно до Інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, Державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, сформованої 17.06.2022 вбачається, що 17.03.2021 між відповідачем ФГ «Укр Юр Агро» та ОСОБА_2 було укладено договір оренди землі № 123 терміном на 7 років щодо земельної ділянки кадастровий номер 5324285400:00:007:0039, номер запису про інше речове право - 41666990. Даний запис було здійснено на підставі рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар В.В. про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, індексний номер 57829846 від 23.04.2021 (т.1, а.с. 23).

Відповідно до наданої відповідачем Фермерським господарством «Укр Юр Агро» відповіді на адвокатський запит П`явка Ю.О. є засновником та головою ФГ «Укр Юр Агро», державна реєстрація якого здійснена 03.09.2020. До цього моменту він здійснював господарську діяльність у формі фізичної особи - підприємця. 28.03.2017 між ним та ОСОБА_2 було укладено договір оренди земельної ділянки під кадастровим номером 5324285400:00:007:0038 строком на 7 років. У подальшому вказаний договір було розірвано та укладений договір оренди землі з Фермерським господарством «Укр Юр Агро». Тобто, починаючи з 2017 року до розірвання договору оренди землі у 2021 році фактичне користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5324285400:00:007:0038 здійснювалося ОСОБА_3 (т.1, а.с. 114).

Відповідно до витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію іншого речового права 28.03.2017 між ОСОБА_2 та фізичною особою - підприємцем ОСОБА_3 було укладено договір оренди земельної ділянки кадастровий номер 5324285400:00:007:0039, площею 4,62 га; 01.03.2021 між сторонами було укладено угоду про дострокове розірвання договору оренди (т.1, а.с. 116-117).

На підтвердження вказаної обставини стороною відповідача Фермерського господарства «Укр Юр Агро» було надано копію видаткових касових ордерів від 22.01.2018, від 17.01.2019, від 02.02.2020, копії податкового розрахунку сум доходу, нарахованого (сплаченого) на користь фізичних осіб і сум утриманого з нього податку форми 1 ДФ ха 4 квартал 2018, 2019 та 2020 років (т. 2, а.с. 31-36).

У свою чергу позивачем на підтвердження користування земельною ділянкою, кадастровий номер 5324285400:00:007:0039, копії подорожніх листів за 2016 - 2021 роки та інших документів на підтвердження виплати позивачем орендної плати ОСОБА_2 за період з 2017 по 2020 рік (т.1. а.с. 167- 220)

Також відповідно до поданої позивачем довідки ТОВ «Бурат-Агро» від 25.07.2023 ОСОБА_2 в 2017 - 2021 роках було нараховано та виплачено орендну плату за договором оренди землі від 01.01.2009 на земельну ділянку площею 4,62 га, кадастровий номер 5324285400:00:007:0039. Так в 2017 році було виплачено 13048,87 грн; в 2018 році - 9819,00 грн; в 2019 році - 16963,50 грн; в 2021 - 17615,94 грн (т.2, а.с. 69).

Застосовані норми права та мотиви, з яких виходить суд

Приписами статей 626, 629, 638 Цивільного кодексу України передбачено, що договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків. Договір є обов`язковим для виконання сторонами. Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про оренду землі», оренда землі - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Об`єктами оренди є земельні ділянки, що перебувають у власності громадян, юридичних осіб, комунальній або державній власності. Орендодавцями земельних ділянок є громадяни та юридичні особи, у власності яких перебувають земельні ділянки, або уповноважені ними особи (статті 3, 4 ЗУ «Про оренду землі»).

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

За змістом частини першої статті 14 Закону України «Про оренду землі» договір оренди землі укладається в письмовій формі, а статтею 18 цього Закону передбачено, що договір оренди набирає чинності після його державної реєстрації.

Згідно із частинами 2, 3 статті 3 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що підлягають державній реєстрації відповідно до цього Закону, виникають з моменту такої реєстрації. Речові права на нерухоме майно та їх обтяження, що виникли до 1 січня 2013 року, визнаються дійсними за наявності однієї з таких умов: 1) реєстрація таких прав була проведена відповідно до законодавства, що діяло на момент їх виникнення; 2) на момент виникнення таких прав діяло законодавство, що не передбачало їх обов`язкової реєстрації.

Відповідно до положень статей 125, 126 Земельного кодексу України, право власності на земельну ділянку, а також право постійного користування та право оренди земельної ділянки виникають з моменту державної реєстрації цих прав. Право власності, користування земельною ділянкою оформлюється відповідно до Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень».

На час державної реєстрації договору оренди землі від 01 січня 2009 року діяв Тимчасовий порядок ведення державного реєстру земель, затверджений наказом Державного комітету України по земельних ресурсах від 02 липня 2003 року № 174, відповідно до якого така реєстрація здійснювалася структурними підрозділами центру державного земельного кадастру при Держкомземі України

Як було зазначено вище, вказаний договір оренди землі зареєстрований у відділі Держкомзему у Решетилівському районі, про що у Державному реєстрі земель вчинено запис від 15.03.2012 за №532420004002779, тобто згідно чинного на той час законодавства.

А тому суд не приймає посилання представника відповідача ОСОБА_5 у запереченнях про те, що на момент укладення спірного договору та і на даний час згідно офіційної інформації в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно спірна земельна ділянка не перебувала в оренді будь - яких осіб.

Частиною четвертою статті 124 Земельного кодексу України передбачено, що передача в оренду земельних ділянок, які перебувають у власності громадян і юридичних осіб, здійснюється за договором оренди між власником земельної ділянки і орендарем.

Статтею 31 ЗК України визначено, що договір оренди землі припиняється в разі: закінчення строку, на який його було укладено; викупу земельної ділянки для суспільних потреб та примусового відчуження земельної ділянки з мотивів суспільної необхідності в порядку, встановленому законом; поєднання в одній особі власника земельної ділянки та орендаря; смерті фізичної особи-орендаря, засудження його до позбавлення волі та відмови осіб, зазначених у статті 7 цього Закону, від виконання укладеного договору оренди земельної ділянки; ліквідації юридичної особи-орендаря; відчуження права оренди земельної ділянки заставодержателем; набуття права власності на житловий будинок, будівлю або споруду, що розташовані на орендованій іншою особою земельній ділянці; припинення дії договору, укладеного в рамках державно-приватного партнерства (щодо договорів оренди землі, укладених у рамках такого партнерства).

Згідно із частиною першою статті 19 Закону України «Про оренду землі», строк дії договору оренди землі визначається за згодою сторін.

Встановлені у ході розгляду даної справи обставини доводять той факт, що за час дії договору оренди від 01 січня 2009 року спору між сторонами щодо виконання умов договору, питань про припинення дії вказаного договору оренди чи його розірвання у встановленому законодавством порядку не виникало.

А тому укладений 01 квітня 2009 року договір оренди земельної ділянки між ТОВ «Бурат-Агро» та ОСОБА_2 , який був зареєстрований належним чином, на час розгляду справи є діючим, не розірваним та не скасованим.

Щодо договору оренди землі від 17 березня 2021 року між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Укр Юр Агро»

За частиною першою статті 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є: об`єкт оренди (місце розташування та розмір земельної ділянки); строк дії договору оренди; орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату; умови використання та цільове призначення земельної ділянки, яка передається в оренду; умови збереження стану об`єкта оренди; умови і строки передачі земельної ділянки орендарю; умови повернення земельної ділянки орендодавцеві; існуючі обмеження (обтяження) щодо використання земельної ділянки; визначення сторони, яка несе ризик випадкового пошкодження або знищення об`єкта оренди чи його частини; відповідальність сторін; умови

Договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору (ч. 1 ст. 638 ЦК України). Положення абзацу другого частини першої цієї статті визначають істотні умови договору.

За змістом частини другої статті 792 ЦК України, майнові відносини, що виникають з договору найму (оренди) земельної ділянки, є цивільно-правовими, ґрунтуються на засадах рівності, вільного волевиявлення та майнової самостійності сторін договору та, крім загальних норм цивільного законодавства, щодо договору, договору найму регулюються актами земельного законодавства - ЗК України, Законом України «Про оренду землі». При цьому, саме Законом України «Про оренду землі» визначаються умови укладення, зміни, припинення і поновлення договору оренди землі.

Відповідно до ст. 11 ЦК України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов`язків є, зокрема, договори та інші правочини. Правочин - це юридичний факт, який слугує належною правовою підставою виникнення, зміни або припинення цивільних прав та обов`язків.

Правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов`язків (ч. 1 ст. 202 ЦК України). Договір оренди землі як вид правочину відновиться до двосторонніх правочинів.

Частиною 3 статті 203 ЦК України передбачено, що волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі.

Порушення вимог законодавства щодо волевиявлення учасника правочину є підставою для визнання його недійсним у силу припису частини першої статті 215 ЦК України, а також із застосуванням спеціальних правил про правочини, вчинені з дефектом волевиявлення - під впливом помилки, обману, насильства, зловмисної домовленості, тяжкої обставини.

Як у частині першій статті 215 ЦК України, так і у статтях 229-233 ЦК України, йдеться про недійсність вчинених правочинів, тобто у випадках, коли існує зовнішній прояв волевиявлення учасника правочину, вчинений ним у належній формі (зокрема, шляхом вчинення підпису на паперовому носії), що, однак, не відповідає фактичній внутрішній волі цього учасника правочину.

У тому ж випадку, коли сторона не виявляла свою волю до вчинення правочину, до набуття обумовлених ним цивільних прав та обов`язків правочин є таким, що не вчинений, права та обов`язки за таким правочином особою не набуті, а правовідносини за ним - не виникли.

За частиною першою статті 205 ЦК України правочин може вчинятися усно або в письмовій (електронній) формі. Сторони мають право обирати форму правочину, якщо інше не встановлено законом.

Стаття 207 ЦК України встановлює загальні вимоги до письмової форми правочину. Так, на підставі частини першої цієї статті правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо його зміст зафіксований в одному або кількох документах (у тому числі електронних), у листах, телеграмах, якими обмінялися сторони.

Частиною ж другою цієї статті визначено, що правочин вважається таким, що вчинений у письмовій формі, якщо він підписаний його стороною (сторонами).

Отже, підпис є невід`ємним елементом, реквізитом письмової форми договору, а наявність підписів має підтверджувати наміри та волевиявлення учасників правочину, а також забезпечувати їх ідентифікацію.

У той же час судом було встановлено, що ОСОБА_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_2 , договір оренди землі від 17.03.2021 фізично підписати не міг. Отже цей договір не може вважатися укладеним.

Відповідно до статті 204 ЦК України, правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним. Зазначена норма кореспондує частинам другій, третій статті 215 ЦК України, висвітлює різницю між нікчемним і оспорюваним правочином і не застосовується до правочинів, які не відбулися, бо є невчиненими.

У цьому випадку ефективним способом захисту права, яке позивач як власник земельної ділянки, вважає порушеним, є усунення перешкод у користуванні належним йому майном, зокрема шляхом заявлення вимог про повернення такої ділянки.

Аналогічний висновок міститься в постанові Великої Палати Верховного Суду від 16.06.2020 року у справі № 145/2047/16-ц.

Відповідно до частини 4 статті 263 ЦПК України, при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Щодо обраного позивачем способу захисту суд зазначає таке.

Відповідно до статті 15 Цивільного кодексу України кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання. Кожна особа має право на захист свого інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства.

Частиною першою статті 317 Цивільного кодексу України передбачено, що власникові належать права володіння, користування та розпоряджання своїм майном. Відповідно до частини першої статті 386 Цивільного кодексу України держава забезпечує рівний захист прав усіх суб`єктів права власності.

Захист права власності - це сукупність передбачених законом цивільно-правових засобів, які, по-перше, гарантують нормальне господарське використання майна (тобто вони забезпечують захист відносин власності в їх непорушеному стані), по-друге - застосовуються для поновлення порушених правовідносин власності, для усунення перешкод, що заважають їх нормальному функціонуванню, для відшкодування збитків, які заподіяні власнику.

Положеннями статті 391 Цивільного кодексу України встановлено, що власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 03.04.2019 у справі № 924/1220/17 викладено правовий висновок про те, що звернутися з негаторним позовом може власник або титульний володілець, у якого знаходиться річ, щодо якої відповідач ускладнює здійснення повноважень користування або розпорядження.

Зважаючи на викладене позивачем, який є титульним володільцем земельної ділянки з кадастровим номером 5324285400:00:007:0039 на підставі договору оренди землі від 01 січня 2009 року, було обрано належний спосіб захисту.

Щодо позовної давності

Суд не приймає посилання представника відповідача на те, що спірна земельна ділянка вибула із фактичного користування позивача починаючи із 28.03.2017, і саме з цього часу позивачу повинно бути відомо, що він не є володільцем спірної земельної ділянки в розумінні ст. 397 ЦК України, а отже позивачем було пропущено строк позовної давності з таких підстав.

Враховуючи зміст позовних вимог та характер спірних правовідносин позов ТОВ «Бурат - Агро» є негаторним.

Велика Палата Верховного Суду у постанові від 4 липня 2018 року у справі №653/1096/16-ц зробила висновок про те, що особа яка є власником нерухомого майна, не може бути обмежена у праві звернутися до суду з позовом про усунення перешкод у здійсненні права користування та розпорядження цим майном. А тому негаторний позов може бути пред`явлений упродовж всього часу тривання відповідного правопорушення. Такий же висновок суду міститься у постанові Верховного Суду від 19.08.2020 року у справі № 358/815/17.

З огляду на це, в даній категорії справ наслідки спливу позовної даності не застосовуються.

Суд зазначає, що посилання представника відповідача на відсутність доказів користування спірною земельною ділянкою та доказів виплати орендарем орендодавцеві орендної плати є безпідставними та такими, що суперечать наявним у матеріалах справи доказам, зокрема копіями платіжних відомостей №БАБА0002222 за 22 грудня 2017 року № 13, №БАБА0000487 за 29 квітня 2017 року, №БАБА00011066 за 29 серпня 2017 року, №БАБА0001380 за 29 вересня 2017 року, №БАБА0002063 за 29 грудня 2017 року, №БАБА0001102 за 30 серпня 2018 року, №БАБА0001513 за 29 жовтня 2018 року, №БАБА0000074 за 31 січня 2019 року, №БАБА0000962 за 10 жовтня 2019 року, №БАБА0000344 за 02 квітня 2020 року, у яких зазначено номер запису у Державному реєстрі земель - №532420004002779 щодо реєстрації договору оренди землі від 01.01.2009 у відділі Держкомзему у Решетилівському районі (т.1, звор. а.с.192, а.с. 193, звор. а.с.194, а.с. 196, а.с. 197, а.с. 202, звор. а.с. 203, а.с. 208, а.с. 211, а.с. 220) .

Щодо поданих стороною відповідача видаткових касових ордерів від 22 січня 2018 року, від 17 січня 2019 року та від 02 лютого 2020 року про виплату ОСОБА_2 орендної плати за користування земельною ділянкою з кадастровим номером 5324285400:00:007:0039 (т.2, а.с. звор. а.с.35, а.с.36, звор. а.с.36) суд зазначає, що за встановлених обставин справи, коли наслідки спливу позовної даності не застосовуються, для правильного вирішення спору вирішальне значення має не те, хто користувався вказаною земельною ділянкою протягом 2017 - 2020 років, а те, чи відповідають вимогам закону на час їх укладення договори оренди землі від 01 січня 2009 року та від 17 березня 2021 року.

Встановивши, що договір оренди землі від 01 квітня 2009 року, укладений між ТОВ «Бурат-Агро» та ОСОБА_2 , є діючим, не розірваним та не скасованим, а договір оренди землі від 17 березня 2021 року є неукладеним, суд доходить висновку, що позовні вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» в частині усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою з кадастровим номером 5324285400:00:007:0039 шляхом витребування її з незаконного володіння відповідача Фермерського господарства «Укр Юр Агро» є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню.

Щодо позовних вимог про скасування рішення про державну реєстрацію та припинення (визнання відсутнім) Фермерського господарства «Укр Юр Агро» права оренди земельної ділянки

Статтею 2 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» визначено, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень це офіційне визнання і підтвердження державою фактів набуття, зміни або припинення речових прав на нерухоме майно, обтяжень таких прав шляхом внесення відповідних відомостей до Державного реєстру речових прав на нерухоме майно.

Згідно з частиною 1 статті 37 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» рішення, дії або бездіяльність державного реєстратора, суб`єкта державної реєстрації прав можуть бути оскаржені, зокрема до суду.

Відповідно до абзацу 2 частини 3 статті 26 Закону України «Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень» у разі скасування рішення державного реєстратора про державну реєстрацію прав на підставі судового рішення чи визнання його прийнятим з порушенням цього Закону та анулювання у випадку, передбаченому пунктом 1 частини сьомої статті 37 цього Закону, на підставі рішення Міністерства юстиції України, а також у разі визнання на підставі судового рішення недійсними чи скасування на підставі судового рішення документів, на підставі яких проведено державну реєстрацію прав, скасування на підставі судового рішення державної реєстрації прав, що мало наслідком державну реєстрацію набуття речових прав, обтяжень речових прав, відповідні права чи обтяження припиняються. У разі якщо в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, наявні відомості про речові права, обтяження речових прав, припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації, або якщо відповідним судовим рішенням також визнаються речові права, обтяження речових прав, одночасно з державною реєстрацією припинення речових прав чи обтяжень речових прав проводиться державна реєстрація набуття відповідних прав чи обтяжень. При цьому дата і час державної реєстрації набуття речових прав, обтяжень речових прав, що були припинені у зв`язку з проведенням відповідної державної реєстрації та наявні в Державному реєстрі прав, у тому числі в його невід`ємній архівній складовій частині, залишаються незмінними.

Реєстрація неукладеного договору оренди порушує права та законні інтереси позивача на розпорядження земельною ділянкою з кадастровим номером 5324285400:00:007:0039.

Отже, реєстрація права оренди за Фермерським господарством «Укр Юр Агро» на вищевказану земельну ділянку, коли договір оренди ОСОБА_2 фактично не підписував, не відповідає вимогам закону та порушує права первинного орендаря ТОВ «Бурат - Агро».

За змістом статті 391 ЦК України власник майна має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпоряджання своїм майном.

Загальними засадами державної реєстрації прав є, зокрема гарантування державою об`єктивності, достовірності та повноти відомостей про зареєстровані права на нерухоме майно та їх обтяження.

Обраний позивачем спосіб захисту шляхом скасування рішення державного реєстратора та припинення права оренди відповідача є ефективним, тому задоволення позову в цій частині забезпечить реальне відновлення порушеного права позивача.

Суд відхиляє посилання представника відповідачів ОСОБА_5 на п. 38 постанови Великої Палати Верховного Суду 23 жовтня 2019 року у справі №922/3537/17 про те, що добросовісна особа, яка придбаває нерухоме майно у власність або набуває інше речове право на нього, вправі покладатися на відомості про речові права інших осіб на нерухоме майно та їх обтяження (їх наявність або відсутність) з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно, оскільки даний висновок стосується іншого нормативно-правого регулювання правовідносин, ніж у даній справі. Так, постанова Великої Палати Верховного Суду від 23 жовтня 2019 року у справі № 922/3537/17 стосується вирішення спору щодо визнання електронних торгів недійсними, скасування рішення про державну реєстрацію прав та їх обтяжень, а пункт 38 цієї постанови стосується відчуження майна в період дії заборони.

Також суд не приймає посилання представника відповідача на те, що дії сторін у цій справі свідчать про їхні добровільні наміри та волевиявлення щодо передачі земельної ділянки в оренду щодо отримання орендної плати, відсутності будь - яких заперечень щодо користування успадкованою ОСОБА_1 земельною ділянкою, а отже оспорюваний договір не можна вважати неукладеним навіть у тому випадку, якщо він не був підписаний позивачем та на висновки Великої Палати Верховного Суду, викладені у постанові від 05.06.2018 у справі №338/180/17, оскільки спірні відносини у зазначеній справі та в даній справі не є релевантними.

Так у справі №338/180/17 суд зазначив, «зважаючи на встановлені обставини, а саме: погодження сторонами переліку та вартості робіт, часткове виконання узгоджених умов як з боку позивача (перерахування частини авансу), так і з боку відповідача (виготовлення та доставка частини брусів), Велика Палата Верховного Суду погоджується з висновками судів попередніх інстанцій про те, що договір підряду сторони уклали». Також у даній постанові Велика Палата Верховного Суду з посиланням на положення статей 638, 640, 642 ЦК України зазначила: «з огляду на вказані приписи не можна вважати неукладеним договір після його повного чи часткового виконання сторонами. Якщо дії сторін свідчать про те, що договір фактично був укладений, суд має розглянути по суті питання щодо відповідності цього договору вимогам закону».

Натомість у даній справі спірний договір оренди від 17.03.2021 оспорюється позивачем, який не є стороною даного договору та чиї права були порушені внаслідок його укладення. Крім судом встановлено, що сторона договору ОСОБА_2 помер до моменту його укладення.

Зважаючи на викладене, позовні вимоги ТОВ «Бурат - Агро» підлягають до задоволення у повному обсязі.

Щодо судових витрат

Відповідно до ч. 1 ст. 133 ЦПК України, судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Згідно з ч. 1 ст. 141 ЦПК України, судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.

З платіжного доручення про сплату судового збору № 20533 від 26.01.2023 встановлено, що позивачем при зверненні до суду з даним позовом сплачено судовий збір в розмірі 2684,00 грн (т.1, а.с. 1).

У зв`язку із задоволенням позову ТОВ «Бурат-Агро» у повному обсязі, судові витрати по сплаті судового збору в розмірі 2684,00 грн підлягають стягненню із відповідачів ОСОБА_1 та Фермерським господарством «Укр Юр Агро» на користь позивача в рівних частках: по 1342,00 грн з кожного.

Також, позивачем при зверненні до суду із заявою про забезпечення позову сплачений судовий збір у розмірі 1342,00 грн, що підтверджується платіжним дорученням № 19978 від 24.03.2023 (т.1, а.с. 123).

Ухвалою суду від 28.03.2023 заява про забезпечення позову задоволена у повному обсязі, тому понесені судові витрати у виді судового збору підлягають стягненню з відповідачів в рівних частках по 671,00 грн з кожного.

Всього позивачем було сплачено судовий збір на суму 4026,00 грн (2684,00 грн + 1342,00 грн).

Отже з відповідачів Фермерського господарства «Укр Юр Агро» та ОСОБА_1 слід стягнути на користь позивача по 2013,00 грн з кожного.

На підставі викладеного, та керуючись ст. 4, 12, 13, 76-80, 81, 83, 247, 259, 263-265, 268, 273, 354 ЦПК України, суд,-

ухвалив:

Позов Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» до Фермерського господарства «Укр Юр Агро» та ОСОБА_1 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору: державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради - Крамар Вікторія Вікторівна, про усунення перешкод у користуванні земельною ділянкою задовольнити.

Усунути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» перешкоди у користуванні земельною ділянкою сільськогосподарського призначення площею 4,62 га, кадастровий номер 5324285400:00:007:0039, яка розташована на території Федіївської сільської ради Полтавського району Полтавської області шляхом витребування її з незаконного володіння Фермерського господарства «Укр Юр Агро».

Зобов`язати Фермерське господарство «Укр Юр Агро» повернути Товариству з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,62 га, кадастровий номер 5324285400:00:007:0039, яка розташована на території Федіївської сільської ради Полтавського району Полтавської області.

Скасувати рішення державного реєстратора Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Полтавської області Крамар Вікторії Вікторівни про державну реєстрацію іншого речового права - права оренди земельної ділянки, індексний номер: 57829846 від 23 квітня 2021 року, номер запису про інше речове право: 41666990, та припинити право оренди Фермерського господарства «Укр Юр Агро» на земельну ділянку сільськогосподарського призначення площею 4,62 га, кадастровий номер 5324285400:00:007:0039, яка розташована на території Федіївської сільської ради Полтавського району Полтавської області, що виникло на підставі договору оренди землі № б/н від 17 березня 2021 року, укладеного між ОСОБА_2 та Фермерським господарством «Укр Юр Агро».

Стягнути з Фермерського господарства «Укр Юр Агро» та ОСОБА_1 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро» судові витрати, які складаються із судового збору у розмірі 4026 (чотири тисячі двадцять шість) гривень 00 копійок по 2013 (дві тисячі тринадцять) гривень 00 копійок з кожного відповідача.

Роз`яснити сторонам положення частини 7 статті 158 ЦПК України, відповідно до якої вжиті по даній справі заходи забезпечення позову продовжують діяти протягом дев`яноста днів з дня набрання вказаним рішенням законної сили або можуть бути скасовані за вмотивованим клопотанням учасника справи.

Рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо воно не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Апеляційна скарга на рішення суду подається до Полтавського апеляційного суду протягом 30 днів з дня його проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини судового рішення або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення суду не було вручено у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому повного рішення суду.

Позивач - Товариство з обмеженою відповідальністю «Бурат-Агро», місцезнаходження: с. Піщане Полтавського району Полтавської області, 38410, код ЄДРПОУ 30152327.

Представниця позивача - Дробот Інна Вікторівна, адреса: вул. Бестужева, б. 11, м. Полтава, 36000.

Відповідач - Фермерське господарство «Укр Юр Агро», юридична адреса: вул. Новосанжарська, буд. 55, м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, 38400 код ЄДРПОУ 43794016.

Представник відповідача - Павлюк Ігор Олександрович, адреса: АДРЕСА_1 .

Відповідач - ОСОБА_1 , місце проживання зареєстроване за адресою: АДРЕСА_2 , РНОКПП НОМЕР_1 .

Третя особа - державний реєстратор Виконавчого комітету Решетилівської міської ради Крамар Вікторія Вікторівна, місцезнаходження: вул. Покровська, 14, м. Решетилівка Полтавського району Полтавської області, 38400.

Повний текст рішення складений 22 серпня 2023 року.

Суддя Ю.В. Зіненко