Рішення

від 22.08.2023 по справі 378/631/22

СТАВИЩЕНСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер: 378/631/22

Провадження № 2-др/378/3/23

ДОДАТКОВЕ РІШЕННЯ

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"22" серпня 2023 р. Ставищенський районний суд Київської області в складі:

головуючого - судді: Скороход Т. Н.

за участю секретаря: Соколової О.А.,

представник відповідачів: ОСОБА_1 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду смт. Ставище Київської області заяву представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвоката Кочина Сергія Сергійовича про стягнення судових витрат у цивільній справі за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 про стягнення збитків та упущеної вигоди,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням Ставищенського районного суду Київської області від 17 липня 2023 року позов ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» задоволено частково; стягнуто солідарно із ОСОБА_4 та ОСОБА_6 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» упущену вигоду в розмірі 121010 гривень 90 копійок; в задоволенні решти позовних вимог відмовлено. Стягнуто із ОСОБА_4 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» судовий збір в розмірі 907 гривень 34 копійки. Стягнуто із ОСОБА_6 на користь ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» судовий збір в розмірі 907 гривень 34 копійки (т. 3 а. с. 80-89).

До Ставищенського районного суду представник відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвокат Кочина С.С. подав заяву про відшкодування судових витрат, в якій він просить суд стягнути з позивача ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» на користь відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , та ОСОБА_5 по 18000 грн., на кожного, витрат на професійну правничу допомогу пропорційно до розміру задоволених позовних вимог.

До суду від представника позивача ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» адвоката Невідомського О.Ю. надійшло заперечення (т. 3 а. с. 131-132), в якому просить суд відмовити в задоволені вимог щодо стягнення витрат на професійну правничу допомогу в повному обсязі, посилаючись на те, що матеріали справи не містять доказів надсилання або надання доказів відповідачами на підтвердження судових витрат будь-яким учасникам справи. Представник відповідачів та відповідачі не надали договори про надання правничої допомоги та будь-які додатки до них разом із першою заявою по суті, та не навели причини такої неможливості, а також не навели доказів неможливості встановлення тарифів на правничі послуги до звернення до суду з першою заявою по суті. Сторона відповідачів не надала попереднього розрахунку суми судових витрат, які вони понесли або очікують понести у зв`язку із розглядом справи, разом із першою заявою по суті спору або ж до судових дебатів, що є підставою для відмови у стягненні правничої допомоги. Також представник позивача не погодився із вартістю послуг, які вказують відповідачі, оскільки не вказано скільки адвокат витратив часу на юридичний аналіз наданих документів, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні правовідносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів (які додаткові матеріали отримані не наведено) та аналіз судової практики (яка судова практика використовувалася при формуванні правової позиції не наведено в жодному документі, приєднаному до матеріалів справи). Вартість, встановлена за одне судове засідання вказана в розмірі 1000 грн. з кожного відповідача, а всього 3000 грн. за одне засідання (без урахування послуг, наданих ОСОБА_6 та ОСОБА_4 ) є надмірною. Адвокат, представляючи інтереси пов`язаних осіб встановлює звичайну вартість послуг для кожної особи окремо, хоча предмет послуг майже повністю ідентичний. Просить справу розглядати без його участі.

Суд, розглянувши заяву про ухвалення додаткового рішення, дослідивши матеріали справи, вважає, що заяву слід задовольнити, виходячи з наступного.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Відповідно до ч. ч. 2. 3 ст. 270 ЦПК України заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення. Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення увалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

Згідно з ч. 1, п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Положеннями ст. 59 Конституції України закріплено, що кожен має право на професійну правничу допомогу. Кожен є вільним у виборі захисника своїх прав.

Згідно зі ч.ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Відповідно до ст. 26 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" адвокатська діяльність здійснюється на підставі договору про надання правової допомоги.

Визначення договору про надання правової допомоги міститься у ст. 1 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність", згідно з якою договір про надання правової допомоги - це домовленість, за якою одна сторона (адвокат, адвокатське бюро, адвокатське об`єднання) зобов`язується здійснити захист, представництво або надати інші види правової допомоги другій стороні (клієнту) на умовах і в порядку, що визначені договором, а клієнт зобов`язується оплатити надання правової допомоги та фактичні витрати, необхідні для виконання договору.

За приписами ч. 3 ст. 27 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Відповідно до ст. 30 Закону України "Про адвокатуру і адвокатську діяльність" гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Отже, розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань, з урахуванням складності справи, кваліфікації, досвіду і завантаженості адвоката та інших обставин. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. У разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу й обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

Тобто діяльність адвоката є оплачуваною працею і така оплата у вигляді гонорару здійснюється на підставі укладеного між адвокатом та його клієнтом договору про надання правової допомоги. Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини (позиція, викладена у постановах Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі №755/92/15/15-ц, об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі №925/1137/19).

У відповідності до частин першої - шостої статті 137 ЦК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (ч. 3 ст. 137).

Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрати на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України», від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95) зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

У рішенні ЄСПЛ від 28 листопада 2002 року у справі «Лавентс проти Латвії» зазначено, що відшкодовуються лише витрати, які мають розумний розмір. Згідно з пунктом 2 частини другої статті 141 ЦПК України інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються у разі відмови в позові - на позивача.

Відповідно до пунктів 1, 2 частини третьої статті 141 ЦПК України при вирішенні питання про розподіл судових витрат суд враховує: чи пов`язані ці витрати з розглядом справи; чи є розмір таких витрат обґрунтованим та пропорційним до предмета спору з урахуванням ціни позову, значення справи для сторін, в тому числі чи міг результат її вирішення вплинути на репутацію сторони або чи викликала справа публічний інтерес;

Частиною восьмою статті 141 ЦПК України визначено, що розмір витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів (договорів, рахунків тощо).

Згідно з частинами першою - третьою статті 134 ЦПК України разом з першою заявою по суті спору кожна сторона подає до суду попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат, які вона понесла і які очікує понести у зв`язку із розглядом справи. У разі неподання стороною попереднього розрахунку суми судових витрат, суд може відмовити їй у відшкодуванні відповідних судових витрат, за винятком суми сплаченого нею судового збору. Попередній розрахунок розміру судових витрат не обмежує сторону у доведенні іншої фактичної суми судових витрат, які підлягають розподілу між сторонами за результатами розгляду справи.

Застосування відповідних положень статті 134 ЦПК України належить до дискреційних повноважень суду та вирішується ним у кожному конкретному випадку з урахуванням встановлених обставин даної справи, а також інших чинників. Зі змісту частини другої статті 134 ЦПК України очевидно вбачається те, що у разі неподання учасником справи попереднього розрахунку у суду є право, а не обов`язок відмовити у відшкодуванні відповідних судових витрат. Тобто сам по собі факт неподання стороною попереднього розрахунку судових витрат разом з першою заявою по суті спору не є безумовною та абсолютною підставою для відмови у відшкодуванні відповідних судових витрат (позиція викладена у постанові Верховного Суду від 14.12.2021 у справі № 922/676/21).

Адвокат Кочин С.С. представляє інтереси відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 та ОСОБА_5 на підставі ордерів, що спростовує заперечення представника позивача щодо неможливості перевірити повноваження представника відповідачів - ОСОБА_1 (т. 2 а.с. 181, 182, 184).

Як убачається з матеріалів справи, представником відповідачів - адвокатом Кочином С.С. на підтвердження витрат ОСОБА_5 на правничу допомогу надано копії додатку № 01 до договору про надання правової допомоги № 05/02/2019/3 від 5 лютого 2019 року, розрахунок гонорару № 1 до договору про надання правової допомоги № 05/02/2019/3 від 5 лютого 2019 року та Акт № 2 приймання-передачі гонорару (т. 3 а.с. 104-105); на підтвердження витрат Бородюк В.М. на правничу допомогу надано копії додатку № 01 до договору про надання правової допомоги № 05/02/2019/2 від 5 лютого 2019 року, розрахунок гонорару № 1 до договору про надання правової допомоги № 05/02/2019/2 від 5 лютого 2019 року та Акт № 2 приймання-передачі гонорару (т. 3 а.с. 106-107); на підтвердження витрат Бородюка О.М. на правничу допомогу надано копії додатку № 01 до договору про надання правової допомоги № 05/02/2019/1 від 5 лютого 2019 року, розрахунок гонорару № 1 до договору про надання правової допомоги № 05/02/2019/1 від 5 лютого 2019 року та Акт № 2 приймання-передачі гонорару (т. 3 а.с. 108-109). Вказані копії додатків, розрахунків та актів до договорів про надання правової допомоги від 5 лютого 2019 року визначають зміст та обсяг надання правової (правничої) допомоги клієнтові адвокатом, а також порядок оплати гонорару за надання правової (правничої) допомоги.

З копій додатків № 01 до відповідних договорів про надання правової допомоги встановлено, що пунктами 3.1-3.6 Договорів про надання правничої допомоги від 5 лютого 2019 року передбачено, що сторони домовилися, що розмір гонорару за надання правової допомоги у справі №378/631/22 становить: за юридичний аналіз наданих документів, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів та аналіз судової практики - 5000 грн.; за підготовку та подання процесуальних документів, зокрема заяви свідка - 1000 грн.; за участь адвоката в судових засіданнях 1000 грн. за кожне засідання незалежно від часу його тривалості та включає оплату робочого часу витраченого на проїзд до місця надання правової допомоги та повернення на робоче місце, вразі надання правової допомоги поза межами робочого місця адвоката, що спростовує заперечення представника позивача щодо неможливості встановлення розміру гонорару.

Договори про надання правничої допомоги від 5 лютого 2019 року у матеріалах справи відсутні.

Відповідно до копії акту № 2 приймання-передачі гонорару від 21 липня 2023 року до договору № 05/02/2019/3 від 5 лютого 2019 року(т. 3 а.с. 105) ОСОБА_5 сплатив адвокату Кочину С.С. за послуги по правничій допомозі, а саме: за юридичний аналіз наданих документів, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів та аналіз судової практики - 5000 грн.; за підготовку та подання процесуальних документів, зокрема заяви свідка - 1000 грн.; за участь адвоката в дванадцяти судових засіданнях 12000 грн., а всього 18000 грн..

Відповідно до копії акту № 2 приймання-передачі гонорару від 21 липня 2023 року до договору № 05/02/2019/2 від 5 лютого 2019 року(т. 3 а.с. 107) ОСОБА_2 сплатила адвокату Кочину С.С. за послуги по правничій допомозі, а саме: за юридичний аналіз наданих документів, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів та аналіз судової практики - 5000 грн.; за підготовку та подання процесуальних документів, зокрема заяви свідка - 1000 грн.; за участь адвоката в дванадцяти судових засіданнях 12000 грн., а всього 18000 грн..

Відповідно до копії акту № 2 приймання-передачі гонорару від 21 липня 2023 року до договору № 05/02/2019/1 від 5 лютого 2019 року (т. 3 а.с. 109) ОСОБА_3 сплатив адвокату Кочину С.С. за послуги по правничій допомозі, а саме: за юридичний аналіз наданих документів, опрацювання законодавчої бази, що регулює спірні відносини, формування правової позиції, консультування щодо необхідності отримання додаткових матеріалів та аналіз судової практики - 5000 грн.; за підготовку та подання процесуальних документів, зокрема заяви свідка - 1000 грн.; за участь адвоката в дванадцяти судових засіданнях 12000 грн., а всього 18000 грн..

Відповідно до вимог ст. 20 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» під час здійснення адвокатської діяльності адвокат має право вчиняти будь-які дії, не заборонені законом, правилами адвокатської етики та договором про надання правової допомоги, необхідні для належного виконання договору про надання правової допомоги, зокрема, посвідчувати копії документів у справах, які він веде, крім випадків, якщо законом установлено інший обов`язковий спосіб посвідчення копій документів.

Судом враховується, що втручання суду у договірні відносини між адвокатом та його клієнтом у частині визначення розміру гонорару або зменшення розміру стягнення такого гонорару з відповідної сторони на підставі положень ч. 4 ст. 137 ЦПК України можливе лише за умови обґрунтованості та наявності доказів на підтвердження невідповідності таких витрат фактично наданим послугам. В іншому випадку таке втручання суперечитиме принципу свободи договору визначеному нормами ст. 627 ЦК України, принципу pacta sunt servanda та принципу захисту права працівника або іншої особи на оплату та своєчасність оплати за виконану працю, закріпленому у статті 43 Конституції України (постанова об`єднаної палати КГС ВС від 20.11.2020 у справі №910/13071/19, додаткова постанова Верховного Суду у складі суддів палати для розгляду справ щодо захисту прав інтелектуальної власності, а також пов`язаних з антимонопольним та конкурентним законодавством Касаційного господарського суду від 19.07.2021 у справі № 910/16803/19).

Відповідно до позиції, викладеної у постанові об`єднаної палати КГС ВС від 22.01.2021 у справі № 925/1137/19, за умови підтвердження обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, не надання іншою стороною доказів невідповідності заявлених до відшкодування витрат критеріям співмірності, у тому числі спростування правильності відповідних розрахунків, витрати на надану професійну правничу допомогу підлягають розподілу за результатами розгляду справи.

Як убачається з наданих представником відповідачів документів, сторони погодили умови договорів про надання правової (правничої) допомоги від 05.02.2019 за № 05/02/2019/1, № 05/02/2019/2, № 05/02/2019/3 шляхом укладення додатку № 01 до договору та розрахунку гонорару № 1, в яких визначили зміст та обсяг надання правової (правничої) допомоги клієнтові відповідачам, а також порядок оплати гонорару за надання правової (правничої) допомоги щодо заперечень проти позову, зокрема, погодили розмір гонорару, підлягає сплаті в 5-ти денний строк після постановлення рішення суду першої інстанції та до початку розгляду справи в суді апеляційної та касаційної інстанції, на підставі розрахунку наданої правової допомоги.

Представник позивача ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» не ставив питання про зменшення витрат на правову допомогу, а просив відмовити у її стягненні через не надання попереднього розрахунку суми судових витрат, які вони понесли або очікують понести у зв`язку із розглядом справи, разом із першою заявою по суті спору або ж до судових дебатів, а також через не зазначення часу, витраченого адвокатом на надання послуг. Зазначив, що вартість участі адвоката в судовому засіданні (3000 грн. за одне засідання) є надмірною. Звернув увагу суду на те, що матеріали справи не містять доказів надсилання або надання доказів відповідачами на підтвердження судових витрат будь-яким учасникам справи. Проте, зазначене спростовується доданим до заяви фіскальним чеком про направлення позивачу рекомендованого листа (т. 3 а. с. 110).

Правові висновки щодо можливості зменшення витрат на правову допомогу лише у разі наявності клопотання сторони про їх зменшення внаслідок не співмірності містяться у постанові Верховного Суду від 18 грудня 2018 року (справа № 910/4881/18).

Відповідно до ч. 4 ст. 263 ЦПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

З урахуванням критеріїв співмірності складності справи та обсягу і складності виконаної адвокатом роботи, критерію необхідності подання відповіді на відзив, додаткових письмових пояснень, клопотань, заяв та значимості таких дій у справі, виходячи з її конкретних обставин, суд вважає, що вищевказані витрати на професійну правничу допомогу підлягають стягненню кожному відповідачу в сумі по 18000 грн.

Разом з тим, згідно з п. 2 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи.

Відповідно до платіжного доручення № 1949 від 11 липня 2022 року (т. 2 а.с. 142) позивачем ТОВ з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» було сплачено ТОВ «Центр судових експертиз «Альтернатива» 67000 грн. за проведення судово-економічної експертизи, які слід стягнути із відповідачів ОСОБА_4 та ОСОБА_6 пропорційно до розміру задоволених позовних вимог (16,31%), оскільки під час ухвалення рішення судом не вирішено питання про розподіл вказаних судових витрат.

Керуючись ст. 133, 137, 141, 270 ЦПК України, суд,

УХВАЛИВ:

Заяву представника відповідачів ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , ОСОБА_4 , ОСОБА_5 та ОСОБА_6 - адвоката Кочина Сергія Сергійовича задовольнити.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в розмірі 18000 (вісім тисяч) гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» на користь ОСОБА_3 витрати на правничу допомогу в розмірі 18000 (вісім тисяч) гривень.

Стягнути із Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» на користь ОСОБА_5 витрати на правничу допомогу в розмірі 18000 (вісім тисяч) гривень.

Стягнути із ОСОБА_4 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» витрати, пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 5463 (п`ять тисяч чотириста шістдесят три) гривні 85 копійок.

Стягнути із ОСОБА_6 на користь Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» витрати, пов`язані із проведенням експертизи в розмірі 5463 (п`ять тисяч чотириста шістдесят три) гривні 85 копійок.

Додаткове рішення суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови суду апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.

Додаткове рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду шляхом подачі апеляційної скарги через Ставищенський районний суд Київської області протягом тридцяти днів з дня його ухвалення.

Учасник справи, якому додаткове рішення суду не було вручене у день його проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження додаткового рішення суду, якщо апеляційна скарга подана протягом тридцяти днів з дня вручення йому відповідного додаткового рішення суду.

Повне найменування учасників справи:

Позивач: Товариства з обмеженою відповідальністю з іноземними інвестиціями «Полковничий хутір» (місцезнаходження: 03170 м. Київ вул. Янтарна, 5, код ЄДРПОУ 03359090);

Відповідач: ОСОБА_2 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 );

Відповідач: ОСОБА_3 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_2 );

Відповідач: ОСОБА_6 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_3 );

Відповідач: ОСОБА_5 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_4 );

Відповідач: ОСОБА_4 (зареєстроване місце проживання АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_5 ).

Суддя Т. Н. Скороход