Постанова

від 11.07.2023 по справі 910/7835/22

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"11" липня 2023 р. Справа№ 910/7835/22

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Тищенко А.І.

суддів: Михальської Ю.Б.

Скрипки І.М.

секретар судового засідання: Бендюг І.В.

за участю представників сторін: згідно протоколу судового засідання від 11.07.2023,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в м. Києві в режимі відеоконференції апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ТРЕЙЛЕР"

на рішення

Господарського суду міста Києва

від 27.02.2023 (повний текст складено 13.03.2023)

у справі № 910/7835/22 (суддя Удалова О.Г.)

за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "СКОНТО"

до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ТРЕЙЛЕР"

про стягнення 1 146 626, 15 грн,

ВСТАНОВИВ:

Короткий зміст позовних вимог

Товариство з обмеженою відповідальністю "СКОНТО" звернулось до Господарського суду міста Києва з позовними вимогами до Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ТРЕЙЛЕР" про стягнення 1 146 626,15 грн. попередньої оплати за договором купівлі - продажу № 2022/003/01/21 від 21.01.2021.

В обґрунтування позовних вимог позивач посилається на те, що відповідачем в порушення умов укладеного між сторонами договору купівлі - продажу № 2022/003/01/21 від 21.01.2021 допущено прострочення поставки товару, передбаченого умовами договору, за який позивачем здійснено попередню оплату.

Короткий зміст рішення місцевого господарського суду та його мотиви

Рішенням Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/7835/22 позов задоволено повністю. На підставі рішення суду з Товариства з обмеженою відповідальністю «Т-ТРЕЙЛЕР» підлягає стягненню на користь Товариства з обмеженою відповідальністю «СКОНТО» попередню оплату в сумі 30 500 Євро за офіційним курсом НБУ на день оплати, що станом на 15.08.2022 становить 1 146 626,15 грн., а також судовий збір в розмірі 17 199,39 грн.

Рішення суду першої інстанції мотивовано обґрунтованістю позовних вимог та доведеністю матеріалами справи невиконання відповідачем своїх зобов`язань з передачі або готовності до передачі станом на 21.02.2022 товару, погодженого сторонами в договорі, а саме напівпричепу № НОМЕР_1, як не доведено зазначеного факту на момент звернення позивача до суду з даним позовом та ухвалення рішення у справі.

Короткий зміст вимог апеляційної скарги, письмових пояснень та узагальнення їх доводів

Не погодившись з рішенням суду першої інстанції, відповідач звернувся до апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій скаржник просить скасувати рішення суду першої інстанції та відмовити у задоволенні позову, посилаючись на неповне з`ясування судом обставин здійснення оспорюваної позивачем господарської операції щодо поставки відповідачем напівпричепу № НОМЕР_1, порушенням норм матеріального права, а саме ч.2 ст. 664 ЦК України щодо обізнаності позивача про дату поставки.

Апелянт зазначає, що судом взято до уваги що ТОВ «Т-ТРЕЙЛЕР» круючись положеннями пунктів 3.3 та 11.5 договору, а також тим фактом, що ТОВ «СКОНТО» 21.02.2022 здійснило повну оплату товару, 23.02.2022 ТОВ «Т-ТРЕЙЛЕР» відправило у спосіб, який обрав представник ТОВ «СКОНТО» Замогильний Олег Юрійович (який є сином директора ТОВ «СКОНТО» Замогильного Ю.І.), а саме: "Новою Поштою" на адресу відділення № 1 у с. Лисиничі, Львівської області документи, які необхідні для передачі-прийняття напівпричепів та їх реєстрації в органах поліції, зокрема видаткову накладу № 12 від 23.02.2022, акти приймання-передачі, транзитні номери, акти огляду напівпричепів та інші документи визначені п. 3.4. договору. Підтвердженням факту направлення Новою поштою є експрес накладна № 20450522376879 від 23.02.2022.

Документи представником ТОВ «СКОНТО» Замогильним О.Ю. були отримані 26.02.2022 року, що підтверджується актом здачі-прийняття робіт ТОВ "Нова Пошта" № НП- 007276842 від 28.02.2022 по договору з ТОВ «Т-ТРЕЙЛЕР» та копію специфікації до акту наданих послуг № НП-007276842 від 28.02.2022.

Апелянт зазначає, що факт отримання ТОВ "СКОНТО" документів на 2 (два) напівпричепи, підтверджується, зокрема тим, що один із напівпричепів з номером шасі НОМЕР_2 був успішно зареєстрований (здійснена державна реєстрація)ТОВ «СКОНТО» 20.04.2022 року, що очевидно неможливо зробити без відповідних документів. Натомість напівпричіп з номером шасі НОМЕР_1 позивач у місці поставки не забрав, про причини не повідомив.

Апелянт вважає, що у даному випадку, не має місця і порушення прав позивача як покупця товару, оскільки останній не реалізував свої повноваження та обов`язки як покупця попередньо оплаченого товару (напівпричепу з номером шасі НОМЕР_1) на його прийняття від ТОВ "Т-ТРЕЙЛЕР".

Суд першої інстанції не звернув увагу, на те, що позивач діяв недобросовісно, оскільки не вживав жодних дій щодо отримання від відповідача напівпричепу з номером НОМЕР_1, а лише чекав коли закінчаться строки 30 днів від дати поставки для того, щоб звернутися з позовом до відповідача і вимогами повернення коштів. На переконання апелянта, єдиною причиною чому позивач не забрав прийняті напівпричепи у відповідний строк, визначений договором, були бойові дії які велись на території Київської області у кінці лютого та березні 2022 року, що є важливою обставиною, і в черговий раз свідчить про недобросовісність і непорядність позивача як суб`єкта господарських правовідносин.

Узагальнені доводи відзиву на апеляційну скаргу та заперечень проти пояснень відповідача

У відзиві на апеляційну скаргу позивач заперечує проти вимог апеляційної скарги, повністю підтримує рішення суду першої інстанції та зазначає, що оскаржуване рішення є законним та обґрунтованим, яке ухвалено на підставі повно і всебічно з`ясованих обставинах та відповідає вимогам чинного законодавства України та засадам господарського судочинства, у зв`язку з чим просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги у повному обсязі, а рішення суду першої інстанції залишити без змін.

Заперечуючи проти апеляційної скарги, позивач зазначає, що відповідач визнає факт неповідомлення позивача про готовність передати напівпричіп-2 у строк та спосіб, які передбачені п. 3.3. договору (факсом або електронною поштою не пізніше ніж за 3 робочих дні до дати фактичної поставки). Тобто сторони передбачили чіткий і однозначний порядок передачі товару, якому мало передувати письмове повідомлення відповідача про готовність передати товар позивачу. Таким чином, твердження відповідача про те, що позивач мав знати, здогадатися, чи зробити якісь свої висновки про дату фактичної поставки з якихось ймовірно надісланих неідентифікованих документів комусь у м. Львів, ніяк не підтверджують виконання відповідачем вимоги, передбаченої п.3.3. Договору. Позивач зазначає, що всі доводи представника відповідача в частині нібито обізнаності позивача про готовність передати напівпричіп-2, є виключно його припущеннями, не підтвердженими жодними належними, допустимими та достатніми доказами.

Позивач зазначає, що відповідач протягом розгляду справи в суді першої інстанції, неодноразово змінював свою позицію з приводу окремих фактів. Спочатку (у відзиві) відповідач стверджував, що єдині документи відповідач позивачу надіслав 23.02.2022 року, а тому, за його твердженням, це були документи на два напівпричепи, які він і вважав повідомленням про готовність передати товар позивачу. У запереченні представник відповідача написав вже іншу інформацію - що документи на напівпричепи надіслані відповідачу 23 квітня 2022 року (а не 23 лютого 2022 р.) і на підтвердження надав відповідний реєстр відправлень «Нової пошти».

Однак, доказами, наданими відповідачем (копією звіту із системи моніторингу відправлень ТОВ «Нова Пошта», яка є додатком №3 до заперечення, а також копією експрес-накладної №20450522376879 від 23.02.2022р., доданою додатком №5 до клопотання від 01.11.2022 р. про надання додаткових письмових доказів відповідача) підтверджується, що 24.02.2022 року відповідач надіслав ОСОБА_1 номерний знак, а не документи (про що вказано в рядку 4 звіту із системи моніторингу відправлень ТОВ «Нова Пошта»).

Позивач зазначає, що наданим відповідачем до заперечення додатком під №3 копією звіту із системи моніторингу відправлень ТОВ «Нова Пошта» та копією експрес-накладної №59000812862870 від 23.04.2022 р., доданою додатком № 6 до клопотання від 01.11.2022 р. про надання додаткових письмових доказів відповідача, підтверджується, що певні (не встановлено які саме) документи відповідач надсилав 23 квітня 2022 року (про це вказано в рядку 7 звіту із системи моніторингу відправлень ТОВ «Нова Пошта»). Зазначений факт відповідач замовчує і оминає в своїх поясненнях, натомість багаторазово пише неправдиву інформацію про нібито отримання позивачем документів 26.02.2022 року.

Щодо надсилання документів 23.04.2022 р., директор ТОВ «СКОНТО» засвідчив, що після передачі напівпричепа з номером шасі НОМЕР_2 (напівпричеп-1) в квітні 2022 року, ТОВ «Т-Трейлер» надсилало ще сертифікат походження напівпричепа-1, якого у продавця не було на момент передачі напівпричепа-1 та документів на нього. Інші документи на напівпричіп-1 були передані разом із цим напівпричепом в квітні 2022 року, як і передбачає пункт 3.4 договору. Факт передачі відповідачем напівпричепа-1 позивачу у квітні 2022 року визнається обома сторонами.

Окремо позивач звертає увагу суду на пункт 3.4 договору, яким передбачено, що в момент передачі товару продавець надає покупцю наступні документи: копія ВМД, рахунок-фактура, транзитний номер, акт приймання-передачі, акт огляду, СЕМТ сертифікат та сертифікат відповідності. Тобто, вищенаведена норма договору передбачає передання документів в момент передачі товару, а не «Новою поштою», що і мало місце під час приймання - передачі напівпричепа-1, оскільки напівпричіп «Новою поштою» передати неможливо.

Крім того, єдиною особою, яка діє без довіреності в інтересах ТОВ «СКОНТО», є її директор, що підтверджується відомостями Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань. Відповідач не довів, що Замогильний Олег був уповноваженою особою на вчинення юридично значимих дій від імені позивача. Однакове з директором ТОВ «СКОНТО» прізвище не надає особі повноважень на вчинення дій від імені юридичної особи. Матеріали справи не містять жодного документу (договору доручення, довіреності тощо), який би підтверджував, що вказана особа має повноваження вчиняти дії від імені позивача, а в заяві свідка від 08.11.2022 р. директор ТОВ «СКОНТО» підтвердив, що не видавав Замогильному Олегу жодної довіреності на представництво інтересів позивача перед відповідачем. У випадку, коли довіреність від юридичної особи підписана особою, яка не обіймає посаду керівника підприємства, контрагент має затребувати документи, які підтверджують повноваження особи на вчинення таких дій від імені юридичної особи.

Позивач також зазначає, що твердження відповідача про те, що факт отримання ТОВ «Сконто» документів на два напівпричепи підтверджується зокрема, тим, що один з напівпричепів з номером шасі НОМЕР_2 був зареєстрований ТОВ «СКОНТО» 20.04.2022 не є логічним, оскільки отримання проектів документів і самого товару (напівпричепу) не є тотожними діями, а для реєстрації напівпричепу-1 не потрібні документи на навпіпричеп-2.

Позивач звертає також увагу апеляційного суду на те, що відповідач не повідомляв взагалі позивача про те, що товар готовий до передачі, а отже у позивача відповідно до п.5.1 договору не виникло обов`язку та підстав для прибуття до місця поставки для отримання товару.

Також позивач не погоджується з твердженням відповідача, що позов є передчасним. Доказами підтверджено та визнано директором ТОВ «Т-Трейлер», що спірний напівпричіп-2 не знаходиться у місці поставки, що він є пошкодженим, а відтак не відповідає новому стану, передбаченому умовами Договору. Позивач реалізував своє право і обов`язок по прийняттю товару, прибувши в місце поставки, однак відповідач передав йому тільки один напівпричіп-1, що не заперечується сторонами та підтверджено доказами. 17 жовтня 2022 року позивач повторно направив свого представника до місця поставки, навіть з тягачем, який міг би транспортувати напівпричіп-2, якби відповідач його передав, однак відповідач знову не передав напівпричеп-2. Термін поставки минув ще в лютому 2022 року. Протягом майже 6 місяців (перед зверненням до суду ) відповідач користувався коштами позивача, не повертаючи їх та не передаючи Напівпричіп-2. У зв`язку з цим позивач несе збитки у своїй господарській діяльності і досі, не отримавши того, на що він розраховував. Все вище написане свідчить про грубе порушення прав позивача, а відтак позов не є передчасним.

Обставини справи встановлені судом першої інстанції та перевірені судом апеляційної інстанції

Як підтверджується матеріалами справи та не заперечується сторонами, 21.01.2022 між Товариства з обмеженою відповідальністю "СКОНТО" (покупець) та Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ТРЕЙЛЕР" (продавець) укладено договір купівлі-продажу № 2022/003/01/21, за умовами якого продавець продає, а покупець купує 2 нові, 2021 року випуску, 3-хвісних тентованих напівпричепів-штора, призначений для перевезення вантажів на дорогах загального користування марка - KAESSBCHRER (далі - товар), відповідно до технічної специфікації № 2, яка є невід`ємною частиною договору, та зобов`язується прийняти товар, сплатити за товар в повному обсязі в строки, порядку та на умовах, передбачених договором (п. 1.1 договору).

Відповідно до п. 2.1 договору ціна однієї одиниці товару, який підлягає поставці за цим договором, становить 979 498,35 грн., що становить еквівалент 30 500 Євро згідно з офіційним курсом НБУ на день укладення договору (32,1147 грн. за Євро).

Згідно з п. 2.3 договору загальна вартість товару, що підлягає поставці за цим договором, становить 1 958 996,70 грн., що становить еквівалент 61 000,00 Євро згідно з офіційним курсом НБУ на день укладення договору.

Покупець сплачує продавцю за товар згідно з виставленими рахунками від продавця, рахунки надаються в гривні на дату виставлення рахунку, якщо інше не встановлено іншими положеннями даного договору.

Поставка здійснюється продавцем на умовах DDP Київська обл., INCOTERMS-2020, за адресою: 08120, Київська обл., Києво - Святошинський р-н, с. Бузова, вул. Садовського, 1-Б, (місце поставки) (п. 3.1 договору).

Згідно з п. 3.2 договору строк поставки товару у випадку виконання покупцем оплати згідно зі ст. 4 цього договору у повному обсязі 2 (двох) тентованих напівпричепів-штора - на 06-07 календарному тижні 2022 року.

Відповідно до п. 3.3 договору продавець зобов`язаний повідомити покупцю не пізніше, ніж за 3 робочі дні до дати фактичної поставки товару про дату його поставки факсом або електронною поштою.

Пунктом 3.4. договору сторони погодили, що у момент передачі товару продавець надає покупцю наступні документи: копія ВДМ, рахунок-фактуру, транзитний номер, акт приймання-передачі, СЕМТ сертифікат та сертифікат відповідності.

Розділом 4 договору сторонами погоджено умови оплати, за якими покупець сплачує за товар у наступному порядку та на наступних умовах.

Перший авансовий платіж у розмірі 10%, що становить еквівалент 6 100 Євро, покупцем оплачується 28.01.2022. Вартість товару змінюється на день оплати прямопропорційно зміні курсу гривні до Євро, визначеного НБУ на день оплати.

Залишок суми у розмірі 90%, зазначеної в п. 2.3 договору, що становить еквівалент 54 900 Євро, покупець сплачує до 25.02.2022. Вартість товару змінюється на день оплати прямопропорційно зміні курсу гривні до Євро, визначеного НБУ на день оплати.

При передачі товару продавець зобов`язується передати покупцю належним чином оформлену видаткову накладну. При оформленні видаткової накладної вартість товару визначається з суми сплачених покупцем авансових платежів згідно з курсом НБУ на день такої сплати та суми відстроченого платежу згідно з курсом НБУ на день оформлення видаткової накладної.

Пунктом 5.1. договору сторонами погоджено, що покупець зобов`язаний оглянути товар в місці поставки у строк, не пізніше ніж протягом 3 робочих днів з дати отримання письмового повідомлення від продавця, що товар в Україні та готовий до передачі. За результатами огляду та прийняття товару продавець та покупець підписують акт приймання-передачі, складений за формою та змістом, які надасть продавець. Товар вважається прийнятим покупцем повністю в належному стані після підписання такого акту приймання-передачі.

Згідно з п. 5.3 договору підписання акту приймання-передачі є доказом приймання товару покупцем та відсутності будь-яких скарг або претензій покупця стосовно товару, якщо інше не зазначено в акті.

Пунктом 6.1. договору сторонами погоджено, що ризик випадкового знищення та/або пошкодження, а також право власності на товар переходить від продавця до покупця з моменту повного та належного виконання покупцем п. 4 «умови оплати» цього договору та підписання акту приймання-передачі.

Відповідно до п. 11.1 договору останній набуває чинності з дати його належного підписання сторонами та скріплення печатками сторін і діє до повного виконання сторонами всіх взятих на себе зобов`язань, якщо інше не встановлено цим договором.

Також сторонами погоджено додатки № 1 (гарантійні терміни на товар) та № 2 (специфікація) до вказаного договору.

Так, специфікацією сторонами погоджено поставку відповідачем позивачу двох напівпричепів VIN-номери НОМЕР_2 та НОМЕР_1, а також узгоджено їх характеристики.

Судом під час розгляду даної справи встановлено, що відповідачем виставлено позивачу рахунок № 10 від 25.01.2022 на суму 195 562,34 грн., а також № 19 від 21.02.2022 на суму 1 767 560,40 грн.

Позивачем вищезазначені рахунки оплачені відповідно до платіжних доручень № 1015 від 25.01.2022 на суму 195 562,34 грн., а також № 1151 від 21.02.2022 на суму 1 767 560,40 грн., загалом позивачем сплачено 1 963 122,74 грн. у зв`язку зі зміною курсу Євро до гривні станом на момент виставлення відповідачем рахунків.

Тобто виставлені відповідачем позивачу рахунки були оплачені позивачем в день їх виставлення останньому, з прив`язкою до офіційного курсу Євро до гривні на день виставлення рахунків та їх оплати, позивачем сплачено еквівалент суми товару в розмірі 61 000,00 Євро за обумовлений договором товар.

Відповідно до видаткової накладної № 12 від 23.02.2022, яка долучена до заперечень позивача, поданих до суду 12.12.2022, відповідачем внесено до накладної два напівпричепи, які обумовлювались сторонами у додатку № 2 до договору, водночас, позивачем така накладна підписана 20.04.2022 на поставку лише одного напівпричепа НОМЕР_2, а також вказано, що напівпричіп НОМЕР_1 відповідачем позивачу не передано, про що зазначено позивачем у вищезазначеній накладній.

20.05.2022 позивач звернувся до відповідача з вимогою (повідомленням) № 1905-22-1 від 19.05.2022, що підтверджується описами вкладення в цінний лист, в якій вимагав протягом семи днів з моменту пред`явлення вимоги повернути позивачу сплачену вартість непоставленого товару (одного напівпричепу) в розмірі 981 561,35 грн., а також зазначив про односторонню відмову від договору у зв`язку з невиконанням відповідачем своїх обов`язків по поставці обумовленого договором товару.

Вказана вимога (повідомлення) направлена позивачем як за юридичною адресою відповідача, так і за місцем поставки, узгодженим сторонами в договорі як місце поставки, такі відправлення не були отримані відповідачем та повернулись на адресу позивача з позначкою «за закінченням терміну зберігання».

Поряд із цим, відповідачем до відзиву на позов долучено лист-відповідь на вказану вимогу (повідомлення), в якій відповідачем вказано, що ним надіслано позивачу пакет документів на поставку двох напівпричепів, обумовлених специфікацією до договору для здійснення їх реєстрації за позивачем. У вказаному листі зазначено, що один з напівпричепів був зареєстрований за позивачем, що неможливо було б зробити без надісланих документів; позивачу було відомо, що обидва напівпричепи знаходяться за обумовленим сторонами в договорі місцем поставки; у зв`язку з тим, що 24.02.2022 почалась збройна агресія проти України, позивач не забирає з визначеного місця другий напівпричіп.

Відповідач 23.05.2022 рекомендованим направленням № 0411107857044 направив позивачу листа № 008, датованого 16.05.2022, в якому відповідач повідомив позивача про те, що обидва напівпричепи документально відвантажені позивачу, оскільки відповідачем через «Нову пошту» направлені позивачу всі бухгалтерські документи та транзитні номери, у зв`язку з чим просить позивача підписати всі документи, а також просить направити уповноваженого представника за адресою місця поставки для огляду напівпричепа № НОМЕР_1, оскільки останній має пошкодження у зв`язку з вторгненням російських військ на територію відповідача з 26.02.2022.

Заперечуючи проти задоволення позовних вимог у даній справі, відповідач посилається на те, що ним здійснено всі дії щодо передачі напівпричепу № НОМЕР_1, такий товар був готовий до передання в обумовленому сторонами місці поставки у встановлений договором строк, а відтак ним повністю виконані умови договору.

Позивач надав до матеріалів справи акт огляду транспортного засобу від 17.10.2022 - напівпричепу № НОМЕР_1, складений за участі представників позивача та відповідача, в якому зафіксовано стан напівпричепу, а також висновок експерта за № 50 від 24.10.2022, що складений за результатами огляду напівпричепу № НОМЕР_1. Згідно з вказаним висновком на момент дослідження гальмівна система знаходиться у технічно непрацездатному стані, ходова частина знаходиться у технічно непрацездатному стані. Напівпричіп № НОМЕР_1 має технічні несправності, які унеможливлюють його експлуатацію до їх усунення відповідно до Правил дорожнього руху України. Візуальні ознаки ремонту відсутні.

Оскільки сторонам договору не вдалося досягти згоди з приводу поставки нового напівпричіпа-2 чи повернення позивачу передоплати за нього, позивач звернувся до суду за захистом своїх прав.

Мотиви та джерела права, з яких виходить суд апеляційної інстанції при прийнятті постанови

Відповідно до частин 1, 2 статті 193 Господарського кодексу України суб`єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов`язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов`язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Частиною 1 ст. 173 Господарського кодексу України встановлено, що господарським визнається зобов`язання, що виникає між суб`єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб`єкт (зобов`язана сторона, у тому числі боржник) зобов`язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб`єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб`єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов`язаної сторони виконання її обов`язку.

Господарські зобов`язання можуть виникати, зокрема, з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать (ч. 1 ст. 174 Господарського кодексу України).

Укладений між сторонами Договір за своєю правовою природою є договором поставки.

Відповідно до ст. 712 Цивільного кодексу України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов`язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов`язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов`язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму.

До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до ч. 1 ст. 662 Цивільного кодексу України продавець зобов`язаний передати покупцеві товар, визначений договором купівлі-продажу.

Продавець зобов`язаний передати товар покупцеві у строк, встановлений договором купівлі-продажу, а якщо зміст договору не дає змоги визначити цей строк, - відповідно до положень статті 530 цього Кодексу (ст. 663 Цивільного кодексу України).

Як визначено ч. 4 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк, що визначений тижнями, спливає у відповідний день останнього тижня строку.

Згідно з ч. 5 вказаної норми, якщо останній день строку припадає на вихідний, святковий або інший неробочий день, що визначений відповідно до закону у місці вчинення певної дії, днем закінчення строку є перший за ним робочий день

Відповідно до ст. 524 Цивільного кодексу України, зобов`язання має бути виражене у грошовій одиниці України - гривні. Сторони можуть визначити грошовий еквівалент зобов`язання в іноземній валюті.

Статтею 533 Цивільного кодексу України визначено, що якщо у зобов`язанні визначено грошовий еквівалент в іноземній валюті, сума, що підлягає сплаті у гривнях, визначається за офіційним курсом відповідної валюти на день платежу, якщо інший порядок її визначення не встановлений договором або законом чи іншим нормативно-правовим актом.

Використання іноземної валюти, а також платіжних документів в іноземній валюті при здійсненні розрахунків на території України за зобов`язаннями допускається у випадках, порядку та на умовах, встановлених законом.

Згідно з ч. 2 ст. 693 Цивільного кодексу України, якщо продавець, який одержав суму попередньої оплати товару, не передав товар у встановлений строк, покупець має право вимагати передання оплаченого товару або повернення суми попередньої оплати.

Відповідно до умов укладеного між сторонами договору (п. 3.2 договору) строк поставки товару на 06-07 календарному тижні 2022 року.

Враховуючи норми ч. ч. 4, 5 ст. 254 Цивільного кодексу України, строк постави товару мав бути 21.02.2022 (сьомий тиждень 2022 року, оскільки 19 та 20 лютого були вихідними днями). Саме на 21.02.2022 відповідачем виставлено, а позивачем сплачено рахунок № 19 від 21.02.2022 про оплату решти суми товару (90%), при цьому така сума згідно з умовами договору була еквівалентна сумі товару за один напівпричіп (31 500 Євро) станом на 21.02.2022.

Позивачем було сплачено відповідачу грошові кошти в еквіваленті 30 500 Євро за одну одиницю товару, погодженого сторонами в договорі, а саме 30 500 Євро, в еквіваленті національної валюти України, проте такі кошти сплачувались позивачем саме з прив`язкою до офіційного курсу НБУ на момент оплати виставлених відповідачем рахунків та в еквіваленті до курсу Євро на момент виставлення рахунків.

Відповідачем під час розгляду даної справи не доведено факту передачі або готовності до передачі станом на 21.02.2022 (строк поставки, обумовлений в договорі) товару, погодженого сторонами в договорі, а саме напівпричепу № НОМЕР_1, як не доведено такого факту і станом на момент звернення позивача до суду з даним позовом та ухвалення оскаржуваного рішення у справі.

Крім того, відповідачем не доведено під час розгляду даної справи повідомлення відповідно до п. 5.1 договору покупця (позивача) про те, що товар знаходиться в Україні та готовий до передачі.

Статтею 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов`язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов`язання (неналежне виконання).

Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов`язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ч. 1 ст. 612 Цивільного кодексу України).

Сторонами договору погоджено, що у випадку невідповідності поставленого товару технічній специфікації до договору покупець має право відмовитись від прийняття товару. Продавець зобов`язаний протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмової вимоги покупця повернути на користь останнього усі здійснені ним платежі в рамках виконання умов цього договору (п.5.5 договору).

При цьому судом не беруться до уваги заперечення відповідача стосовно того, що такий товар був готовий до передачі в обумовленому сторонами в договорі місці поставки з огляду на те, що сторонами не надано суду доказів підписання акту приймання-передачі, який би, в свою чергу, підтверджував передачу вказаного товару відповідачем позивачу.

Щодо посилань відповідача на те, що ним було надіслано позивачу пакет документів для реєстрації в т.ч. напівпричепу № НОМЕР_1, колегія зазначає, що передача документів на товар та безпосередньо передача товару, до того ж індивідуально визначного, не є тотожними поняттями.

Як вбачається з матеріалів справи, напівпричіп № НОМЕР_1 не відповідає вимогам договору та специфікації, погодженій сторонами в додатку № 2, оскільки останній має пошкодження (лист відповідача, а також акт огляду та висновок експерта) та не може вважатись новим.

Відповідно до умов пункту 5.5 договору, у випадку невідповідності поставленого товару технічній специфікації до договору покупець має право відмовитись від прийняття товару. Продавець зобов`язаний протягом трьох банківських днів з моменту отримання письмової вимоги покупця повернути на користь останнього усі здійснені ним платежі в рамках виконання умов цього договору.

Оскільки грошове зобов`язання виконано позивачем у сумі, еквівалентній Євро, повернення попередньої оплати, відповідно, також має бути в сумі, еквівалентній Євро за офіційним курсом НБУ станом на дату повернення коштів. Аналогічний висновок міститься у постанові Великої Палати Верховного Суду України у справі № 296/10217/15-ц від 07.07.2020 щодо необхідності повернення коштів, сплачених як аванс, в еквіваленті іноземної валюти, якщо сторонами в договорі ціну також визначено в еквіваленті іноземної валюти.

Враховуючи вищевикладене, колегія приходить до висновку, що позовні вимоги про стягнення попередньої оплати у розмірі 30 500 Євро за офіційним курсом НБУ на день оплати, що станом на 15.08.2022 становить 1 146 626,15 грн. є обґрунтованими та такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.

Колегія не приймає до уваги заперечення відповідача стосовно того, що напівпричіп № НОМЕР_1 був готовий до передачі в обумовленому сторонами в договорі місці поставки з огляду на те, що сторонами не надано суду доказів підписання акту приймання-передачі, який би підтверджував передачу вказаного товару відповідачем позивачу.

Щодо посилань відповідача на те, що ним було надіслано позивачу пакет документів для реєстрації в т.ч. напівпричепу № НОМЕР_1, колегія не приймає їх до уваги, оскільки передача документів на товар та безпосередньо передача товару, до того ж індивідуально визначного, не є тотожними поняттями.

З матеріалів справи вбачається, що напівпричіп № НОМЕР_1 не відповідає вимогам договору та специфікації, погодженій сторонами в додатку № 2, оскільки останній має пошкодження (лист відповідача, а також акт огляду та висновок експерта) та не може вважатись новим.

Висновки суду апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги.

Згідно частини 1 статті 77 Господарського процесуального кодексу України обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до статті 86 Господарського процесуального кодексу України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів. Жодні докази не мають для суду заздалегідь встановленої сили. Суд оцінює належність, допустимість, достовірність кожного доказу окремо, а також вірогідність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги. Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

Доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, колегія вважає необґрунтованими, такими, що зводяться до намагань апелянта здійснити переоцінку обставин справи, правильно встановлених судом першої інстанції та не заслуговують на увагу, оскільки не спростовують правильність викладених в судовому рішенні висновків.

Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 275 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції за результатами розгляду апеляційної скарги має право залишити судове рішення без змін, а скаргу без задоволення.

Згідно статті 276 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Враховуючи вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду колегія приходить до висновку про те, що суд першої інстанції повно та всебічно дослідив обставини справи, дав їм належну правову оцінку, дійшов правильних висновків щодо прав та обов`язків сторін, які ґрунтуються на належних та допустимих доказах, отже рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2022 у справі № 910/7835/22 обґрунтованим, таким, що відповідає чинному законодавству, фактичним обставинам та матеріалам справи і підстав для його скасування не вбачається

Судові витрати.

Відповідно до ст. 129 Господарського процесуального кодексу України витрати зі сплати судового збору за подання апеляційної скарги покладається на апелянта.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 273, пунктом 1 частини 1 статті 275, статтями 276, 282, 284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "Т-ТРЕЙЛЕР" на рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/7835/22 залишити без задоволення.

Рішення Господарського суду міста Києва від 27.02.2023 у справі № 910/7835/22 залишити без змін.

Матеріали справи № 910/7835/22 повернути до Господарського суду міста Києва.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена відповідно до ст.ст. 287, 288 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст підписано 22.08.2023 після виходу судової колегії з відпустки.

Головуючий суддя А.І. Тищенко

Судді Ю.Б. Михальська

І.М. Скрипка