Ухвала

від 22.08.2023 по справі 357/11651/21

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

КИЇВСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

справа №367/9708/21 Головуючий у 1 інстанції: Линник В.Я.

провадження №22-з/824/825/2023 Головуючий суддя: Олійник В.І.

№22-з/824/844/2023

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

Іменем України

22 серпня 2023 року м. Київ

Київський апеляційний суд в складі колегії суддів:

Головуючого судді: Олійника В.І.,

суддів: Кулікової С.В., Сушко Л.П.,

розглянувши заяву Житлово-будівельного кооперативу «Рось» про ухвалення додаткового рішення у справі за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2022 року у справі за позовом Житлово-будівельного кооперативу «Рось» до ОСОБА_1 про стягнення боргу за комунальні послуги, -

в с т а н о в и в :

У жовтні 2021 року позивач ЖБК «Рось» звернувся до ОСОБА_1 із позовом про стягнення боргу за комунальні послуги.

Рішенням Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2022 року позов задоволено частково.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ЖБК «Рось» заборгованість за комунальні послуги у розмірі 1 009 гривень, 3% річних в сумі 84,17 гривень, інфляційні втрати в розмірі 190,49 гривень, витрати на правову допомогу в розмірі 4 000 гривень та судовий збір в сумі 606,54 гривень, загалом 5 890,20 гривень.

В апеляційній скарзі ОСОБА_1 з підстав порушення судом норм матеріального і процесуального права ставилося питання про скасування рішення суду першої інстанції в частині стягнення грошових коштів у розмірі 5 890 грн 20 коп та відмови у задоволенні позовних вимог в цій частині.

У відзиві на апеляційну скаргу позивач ЖБК «РОСЬ» просив залишити апеляційну скаргу без задоволення, а оскаржуване рішення без змін. Також просив стягнути з ОСОБА_1 всі судові витрати.

Постановою Київського апеляційного суду від 09 травня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 залишено без задоволення.

Рішення Білоцерківського міськрайонного суду Київської області від 09 листопада 2022 рокузалишено без змін.

13 червня 2023 року на електронну адресу Київського апеляційного суду надійшла заява ЖБК «Рось» про ухвалення додаткового рішення у справі.

Аналогічна заява надійшла до Київського апеляційного суду поштою 19 червня 2023 року.

Оскільки заяви, подані позивачем ЖБК «Рось» є ідентичними за своїм змістом, суд вважає, що вони підлягають розгляду як одна.

Заяву обґрунтовує тим, що до відзиву на апеляційну скаргу позивач ЖБК «РОСЬ», в тому числі, долучив акт виконаних робіт адвокатом з оригіналом квитанції від 17.03.2023 року та копію Додаткової угоди про пролонгацію до Договору з адвокатом.

Вказує, що під №4 Додатку до заяви було надано Акт виконаних робіт адвокатом з оригіналом квитанції від 17.03.2023 року про отримання та оплату позивачем ЖБК «РОСЬ» адвокатських послуг при супроводженні ЖБК судової справи в апеляційному провадженні.

У позовних вимогах та відзиві на апеляційну скаргу позивач ЖБК «РОСЬ» просив суд покласти всі судові витрати на відповідача, а адвокатські послуги входять в складову судових витрат.

Колегія суддів вважає, що вказана заява підлягає до задоволення, виходячи з наступного.

Відповідно до ч. 1, 2 ст. 15 ЦПК України учасники справи мають право користуватися правничою допомогою. Представництво у суді як вид правничої допомоги здійснюється виключно адвокатом (професійна правнича допомога), крім випадків, встановлених законом.

Згідно з п. 1 ч. 3 ст. 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.

Статтею 137 ЦПК України визначено, що витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

При цьому склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі. На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат (позиція Великої Палати Верховного Суду, викладена в постанові від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16).

Враховуючи ст. 28 Правил адвокатської етики необхідно дотримуватись принципу «розумного обґрунтування» розміру оплати юридичної допомоги. Цей принцип набуває конкретних рис через перелік певних факторів, що мають братись до уваги при визначенні розміру оплати: обсяг часу і роботи, що вимагається для адвоката, його кваліфікацію та адвокатський досвід, науково-теоретична підготовка.

Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата тощо), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги.

Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини. Погоджений адвокатом з клієнтом та/або особою, яка уклала договір в інтересах клієнта, розмір гонорару може бути змінений лише за взаємною домовленістю. В разі виникнення особливих по складності доручень клієнта або у випадку збільшення затрат часу і обсягу роботи адвоката на фактичне виконання доручення (підготовку до виконання) розмір гонорару може бути збільшено за взаємною домовленістю.

За висновком, викладеним у пункті 21 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц, при визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін.

Аналіз зазначеної постанови свідчить про те, що вирішуючи питання про відшкодування витрат на професійну правничу допомогу, суд має пересвідчитись що заявлені витрати є співмірними зі складністю справи, а наданий адвокатом обсяг послуг і витрачений час на надання таких послуг відповідають критерію реальності таких витрат. Також суд має врахувати розумність розміру витрат на професійну правничу допомогу та чи не буде їх стягнення становити надмірний тягар для іншої сторони.

Визначаючи розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації гонорару адвоката іншою стороною, суди мають виходити зі встановленого у самому договорі розміру та/або порядку обчислення таких витрат, що узгоджується з приписами статті 30 Закону України «Про адвокатуру і адвокатську діяльність». У разі відсутності у тексті договору таких умов (пунктів) щодо порядку обчислення, форми та ціни послуг, що надаються адвокатом, суди, в залежності від конкретних обставин справи, інших доказів, наданих адвокатом, використовуючи свої дискреційні повноваження, мають право відмовити у задоволенні заяви про компенсацію судових витрат, задовольнити її повністю або частково.

У постанові від 08 квітня 2020 року у справі №306/1198/17 Верховний Суд зазначив, що гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення захисту, представництва та надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок обчислення гонорару (фіксований розмір, погодинна оплата), підстави для зміни розміру гонорару, порядок його сплати, умови повернення тощо визначаються в договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час (стаття 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність»). Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

Процесуальними нормами встановлено, що розмір судових витрат, які сторона сплатила або має сплатити у зв`язку з розглядом справи, встановлюється судом на підставі поданих сторонами доказів.

Обов`язковим переліком документів на підтвердження відповідних витрат, незалежно від юрисдикції спору, є: договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.); розрахунок наданих послуг з їх детальним описом; документи, що свідчать про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, тощо) (висновки, викладені Верховним Судом у постановах у справах № 821/227/17,

№ 726/549/19, № 810/3806/18).

Згідно ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: 1) стосовно певної позовної вимоги, з приводу якої сторони подавали докази і давали пояснення, не ухвалено рішення; 2) суд, вирішивши питання про право, не зазначив точної грошової суми, присудженої до стягнення, або майно, яке підлягає передачі, або дії, що треба виконати; 3) судом не вирішено питання про судові витрати; 4) суд не допустив негайного виконання рішення у випадках, встановлених статтею 430 цього Кодексу.

Заяву про ухвалення додаткового рішення може бути подано до закінчення строку на виконання рішення.

Суд, що ухвалив рішення, ухвалює додаткове судове рішення в тому самому складі протягом десяти днів із дня надходження відповідної заяви. Додаткове судове рішення ухвалюється в тому самому порядку, що й судове рішення.

У разі необхідності суд може викликати сторони або інших учасників справи в судове засідання. Неприбуття у судове засідання осіб, які були належним чином повідомлені про дату, час та місце судового засідання, не перешкоджає розгляду заяви.

Додаткове рішення або ухвалу про відмову в прийнятті додаткового рішення може бути оскаржено.

Так, в матеріалах справи міститься Договір про надання правової допомоги №2-370-юо/ц-заг/21 від 23 липня 2021 року, згідно якого адвокат Козак П.В. (Адвокат) з однієї сторони та ЖБК «Рось» (Клієнт) в особі його керівника Портяника С.І. уклали цей договір про те, що Клієнт доручає Адвокату ведення справ та дій на його користь, що потребують правової допомоги в рамках законодавства України та сплачує гонорар за це, також гарантує дотримання умов цього договору, а Адвокат отримує доручення та надає правову допомогу Клієнту, в тому числі, за окремими дорученнями Клієнта згідно відповідних узгоджених сторонами гонорарів адвокату.

Також, до матеріалів справи представник позивача долучив Акт №2 виконаних робіт відповідно до Договору про надання правової допомоги №2-370-юо/ц-заг/21 від 23 липня 2021 року, згідно якого Виконавець надав, а Клієнт прийняв почасову (рівень мінімальної заробітної плати в зазначений період становить: на 2023 рік - 6 700 грн) правову допомогу при супроводженні цивільного позову до ОСОБА_1 та судового розгляду в апеляційному проваджені, при підготовленні документів тощо, у формі:

- Консультативні послуги та узгодження матеріалів для відзиву, заперечень, клопотань: з 13.03.2023 року по 15.03.2023 року - 1 год., тобто граничний розмір за один час роботи складає 40 %, що = (6700грн. х 40%) х 1 год = 2680/год.

1. збір документів, підготовка і оформлення, подання відзиву на апеляційну скаргу: за період з 16.03.2023 року по 17.03.2023 року - 3 год., тобто граничний розмір за один час роботи складає 40 %, що становить = (6700грн. х 40%) = 2680/год. х 3 год. = 8040 грн., з урахуванням складності = 8 040грн. - 70% = 2 412 грн.

2. участь судовому розгляді (орієнтировко - без участі).

Всього визначена сума гонорару склала близько 5 092 грн.

Вартість послуг не може перевищувати 5 092 грн.

Застосовано пільги тощо, на загальну суму = 2 000грн.

Домовлена вартість послуг згідно п. 2.3. Договору складає 2 000 грн.

В Акті зазначено, що оплата послуг сплачена: 100% передоплатою домовленої вартості послуг згідно касових ордерів до квитанції в сумі = 2 000 грн, інша сума за необхідності - сплачується по закінченню судового розгляду, з урахуванням додаткових фактичних витрат на переїзд та участь у додаткових засіданнях суду тощо.

Списана сума гонорару - 2 000 грн.

Також, даним Актом сторони засвідчили, що роботу на час підписання Акту: виконано повністю, претензій та зауважень щодо надання правової допомоги не має.

В матеріалах справи міститься квитанція 2д до прибуткового касового ордера №2-230/21-2д від 17.03.2023 року, відповідно до якої ОСОБА_2 сплатив Адвокату Козаку П.В. 2 000 грн за договором про надання правової допомоги (т. 1 а.ч. 222).

Вказані докази містяться в матеріалах справи та були долучені до відзиву на апеляційну скаргу, який направлявся на поштову адресу ОСОБА_1 .

Відповідачкоюне подано будь-яких заперечень щодо заявленого розміру витрат на правову допомогу, які підлягають стягненню.

Вирішуючи питання про наявність підстав для стягнення витрат на правову допомогу та обґрунтованості таких витрат, колегія суддів враховує наступне.

При визначенні суми відшкодування суд має виходити з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи та фінансового стану обох сторін. Ті самі критерії застосовує ЄСПЛ, присуджуючи судові витрат на підставі статті 41 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Зокрема, у рішеннях від 12 жовтня 2006 року у справі «Двойних проти України» (пункт 80), від 10 грудня 2009 року у справі «Гімайдуліна і інших проти України» (пункти 34-36), від 23 січня 2014 року у справі «East/West Alliance Limited» проти України» заява №19336/04, від 26 лютого 2015 року у справі «Баришевський проти України» (пункт 95), від 06 липня 2015 року у справі «Заїченко проти України» (п.131), зазначено, що заявник має право на компенсацію судових та інших витрат, лише якщо буде доведено, що такі витрати були фактичними і неминучими, а їхній розмір - обґрунтованим.

Аналогічний правовий висновок викладено в постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі №755/9215/15-ц, постановах Верховного Суду від 02 грудня 2020 року у справі №742/2585/19, від 03 лютого 2021 року у справі №522/24585/17.

Так, відповідно до статті 11 ЦПК України суд визначає в межах, встановлених цим Кодексом, порядок здійснення провадження у справі відповідно до принципу пропорційності, враховуючи: завдання цивільного судочинства; забезпечення розумного балансу між приватними й публічними інтересами; особливості предмета спору; ціну позову; складність справи; значення розгляду справи для сторін, час, необхідний для вчинення тих чи інших дій, розмір судових витрат, пов`язаних із відповідними процесуальними діями, тощо.

За вказаних вище обставин, з ОСОБА_1 на користь ЖБК «РОСЬ» підлягає стягненню витрати на правову допомогу у розмірі 2 000 грн, що на думку колегії суддів є обґрунтованим та відповідає принципу розумності, оскільки саме ця сума фактично сплачена на підставі Договору про надання правової допомоги №2-370-юо/ц-заг/21 від 23 липня 2021 року.

Керуючись ст.ст. 270, 367, 368, 374, 381-384 ЦПК України, суд, -

п о с т а н о в и в :

Заяву Житлово-будівельного кооперативу «Рось» задовольнити.

Прийняти додаткову постанову, якою стягнути з ОСОБА_1 (реєстраційний номер облікової картки платника податків НОМЕР_1 ) на користь Житлово-будівельного кооперативу «Рось» (Код ЄДРПОУ 23570562) витрати на професійну правничу допомогу у розмірі 2 000 (дві тисячі) грн.

Додаткова постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів.

Головуючий:

Судді: