Ухвала

від 24.08.2023 по справі 386/983/23

ГОЛОВАНІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КІРОВОГРАДСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Справа № 386/983/23

Провадження № 2/386/265/23

УХВАЛА

про залишення позовної заяви без руху

24 серпня 2023 року смт. Голованівськ

Суддя Голованівського районного суду Кіровоградської області

Гут Ю. О.

розглянувши позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин, усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом,-

встановив:

ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , 14.08.2023 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин, усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом, в якій просить:

встановити факт родинних відносин, а саме, що ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 є правнучатою племінницею (двоюродною правнучкою) ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

усунути ОСОБА_3 , ІНФОРМАЦІЯ_4 від права на спадкування після смерті ОСОБА_4 , який помер ІНФОРМАЦІЯ_3 ;

визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на земельну ділянку для ведення товарного сільськогосподарського виробництва площею 3,5119 га, розташовану на території Шепилівської селищної ради Голованівського району Кіровоградської області за кадастровим номером 3521488300:02:000:0334, що належала ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , на підставі державного акту на право власності на земельну ділянку серії КР №110387, виданого Голованівським відділом земельних ресурсів 24.12.2003 в порядку спадкування за законом.

визнати за ОСОБА_2 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , право власності на житловий будинок по АДРЕСА_1 , що належав ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , в порядку спадкування за законом.

В порушення п. 2 ч. 3 ст. 175 ЦПК України, в позові не зазначено відому офіційну електрону адресу позивачки, представника позивача та третьої особи, тобто сервіс Електронного кабінету ЄСІТС або адреса електронної пошти, вказана користувачем в Електронному кабінеті ЄСІТС або адреса електронної пошти, вказана в одному з державних реєстрів враховуючи, що дана норма передбачає зазначення як офіційної електронної адреси так і адреси електронної пошти.

Рішенням Вищої ради правосуддя від 17 серпня 2021 № 1845/0/15-21 затверджено Положення про порядок функціонування окремих підсистем (модулів) Єдиної судової інформаційно-телекомунікаційної системи (ЄСІТС). Відповідно до пункту 2 параграфа 2 розділу 4 Закону України "Про внесення змін до Господарського процесуального кодексу України, Цивільного процесуального кодексу України, Кодексу адміністративного судочинства України та інших законодавчих актів" підсистеми (модулі) ЄСІТС починають функціонувати через 30 днів з дня опублікування Вищою радою правосуддя відповідного оголошення. У газеті "Голос України" від 04.09.2021 № 168 (7668) Вищою радою правосуддя опубліковано оголошення про початок функціонування трьох підсистеми (модулів) ЄСІТС "Електронний кабінет", "Електронний суд", підсистеми відеоконференцзв`язку. Таким чином, зазначені в оголошенні Вищої ради правосуддя підсистеми (модулі) ЄСІТС починають офіційно функціонувати з 05 жовтня 2021 року.

З початком функціонування підсистем (модулів) ЄСІТС відповідно до вимог процесуального законодавства (пункту 6 статті 14 Цивільного процесуального кодексу України) адвокати, нотаріуси, приватні виконавці, арбітражні керуючі, судові експерти, державні органи, органи місцевого самоврядування та суб`єкти господарювання державного та комунального секторів економіки реєструють офіційні електронні адреси в ЄСІТС в обов`язковому порядку.

Тому зазначення в позовній заяві офіційної електронної адреси представника позивачки, яка є адвокатом та третьої особи- приватного нотаріуса, з 05 жовтня 2021 року є обов`язковим.

Також ,представником позивачкив позовнійзаяві вказанов якостітретьої особи-приватного нотаріусаГолованівського районного нотаріальногоокругу Кіровоградськоїобласті ВоєводуСвітлану Миколаївну,разом зтим, в порушення вимог ч. 3 ст. 177 ЦПК України, з урахуванням вимог частин 1, 3, 4 ст. 53 ЦПК України, представником позивача в позові не зазначено на яких підставах вказану третю особу належить залучити до участі у справі.

Тому, представнику позивача в позовній заяві необхідно зазначити наяких підставахтретю особу приватногонотаріуса Голованівського районногонотаріального округуКіровоградської областіВоєводу СвітлануМиколаївну належить залучити до участі у справі.

Відповідно до п. 3 ч. 3ст. 175 ЦПК України позовна заява повинна містити зазначення ціни позову, якщо позов підлягає грошовій оцінці, обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються.

Згідно п. 2 та п. 9 ч. 1ст. 176 ЦПК України ціна позову визначається: у позовах про визнання права власності на майно або його витребування - вартістю майна; у позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності ціна позову визначається - дійсною вартістю нерухомого майна, а на нерухоме майно, що належить юридичним особам, - не нижче його балансової вартості.

Ціна позову - це грошовий вираз майнових вимог позивача.

У позовах про визнання права власності на майно або його витребування ціна позову визначається вартістю цього майна. При цьому вартість майна - це грошова сума, за яку це майно може бути придбане у даній місцевості. Тягар доказування вартості майна несе позивач. В якості доказу вартості майна суду можуть бути подані договори купівлі-продажу цього майна, відомості про його залишкову балансову вартість, звіт про оцінку майна, витяг з реєстру прав власності на нерухоме майно. У позовах про право власності на нерухоме майно, що належить фізичним особам на праві приватної власності, ціна позову визначається дійсною вартістю нерухомого майна. Дійсна вартість майна підтверджується висновком суб`єкта оціночної діяльності. Зазначення ціни позову щодо вимог майнового характеру є обов`язковою вимогою до змісту позовної заяви. Зазначаючи ціну позову, позивач повинен обґрунтувати у позовній заяві наведену ним оцінку, оскільки щодо цієї обставини застосовується загальне правило про те, що кожна особа повинна довести обставини, на які вона посилається.

Представник позивача ціну позову в позовній заяві зазначено 211988 грн., в тексті позовної заяви вказано, що в зв`язку із відсутністю документів на право власності та технічного паспорта на житловий будинок провести оцінку майна ОСОБА_2 не має можливості, тому судовий збір в цій частині сплачений із мінімального розміру, передбчений законодавством із розрахунку вартості житлового будинку 100000 грн., в подальшому після отримання архівної довідки та проведення оцінки , судовий збір буде доплачено.

Відповідно до п. 16 Постанови Пленуму ВССУ №10 від 17 жовтня 2014 року "Про застосування судами законодавства про судові витрати у цивільних справах", розмір судового збору за подання позовної заяви про визнання права власності на майно або його витребування визначається з урахуванням вартості спірного майна, тобто як зі спору майнового характеру.

Відповідно до ст. 12 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 20 від 22 грудня 1995 року «Про судову практику у справах за позовами про захист права приватної власності», вартість спірного майна визначається за погодженням сторін, а за його відсутності за дійсною вартістю майна на час розгляду спору. Під дійсною вартістю розуміється грошова сума, за яку майно може бути продано в даному населеному пункті чи місцевості.

Механізм проведення оцінки нерухомого та рухомого майна для цілей обчислення державного мита та інших обов`язкових платежів, визначений постановою Кабінету Міністрів України "Про проведення оцінки для цілей оподаткування та нарахування і сплати інших обов`язкових платежів, які справляються відповідно до законодавства" від 21 серпня 2014 року N 358.

Ціна позову повинна бути визначена на момент пред`явлення позову з урахування грошової оцінки - об`єктивної ринкової вартості об`єкта.

Документ, який підтверджує вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору - це звіт про оцінку майна (стаття 12 Закону України «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні»).

За змістом Закону України «Про оцінку земель» нормативна грошова оцінка земельних ділянок - капіталізований рентний дохід із земельної ділянки, визначений за встановленими і затвердженими нормативами.

Отже, нормативна грошова оцінка землі не відображає її вартість станом на дату подання позову до суду та не може бути прийнята судом до уваги у якості підтвердження ціни позову.

Вартість нерухомого майна в судовому порядку визначається суб`єктами оціночної діяльності, які отримали дозвіл на її здійснення в установленому законом порядку.

Відповідно до ст. 6 Закону України «Про оцінку землі» суб`єктами оціночної діяльності у сфері оцінки земель є: органи виконавчої влади та органи місцевого самоврядування, які здійснюють управління у сфері оцінки земель, а також юридичні та фізичні особи, заінтересовані у проведенні оцінки земельних ділянок; юридичні особи - суб`єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі оцінювачів з експертної грошової оцінки земельних ділянок та які зареєстровані у Державному реєстрі сертифікованих інженерів-землевпорядників; фізичні особи - суб`єкти підприємницької діяльності, які отримали кваліфікаційне свідоцтво оцінювача з експертної грошової оцінки земельних ділянок та ліцензію на виконання землеоціночних робіт у встановленому законом порядку; юридичні особи - суб`єкти господарювання незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, що мають у своєму складі сертифікованих інженерів-землевпорядників.

Пунктами 3, 6 постанови Кабінету Міністрів України від 10 вересня 2003 р. № 1440 «Про затвердження Національного стандарту N 1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав» визначенні поняття дійсної та ринкової вартості, принципу попиту та пропонування при оцінці майна. Так, дійсна вартість майна визначена лише для цілей страхування та характеризується, як вартість відтворення (вартість заміщення) або ринкова вартість майна, визначені відповідно до умов договору страхування; ринкова вартість - вартість, за яку можливе відчуження об`єкта оцінки на ринку подібного майна на дату оцінки за угодою, укладеною між покупцем та продавцем, після проведення відповідного маркетингу за умови, що кожна із сторін діяла із знанням справи, розсудливо і без примусу. Принцип попиту та пропонування відображає співвідношення пропонування та попиту на подібне майно. Відповідно до цього принципу під час проведення оцінки враховуються ринкові коливання цін на подібне майно та інші фактори, що можуть призвести до змін у співвідношенні пропонування та попиту на подібне майно.

За приписами п. 16 Постанови КМУ № 1440 визначення ринкової вартості об`єкта оцінки за допомогою порівняльного підходу ґрунтується на інформації про ціни продажу (пропонування) подібного майна, достовірність якої не викликає сумнівів у оцінювача. У разі відсутності або недостатності зазначеної інформації у звіті про оцінку майна зазначається, якою мірою це вплинуло на достовірність висновку про ринкову вартість об`єкта оцінки. За відсутності достовірної інформації про ціни продажу подібного майна ринкова вартість об`єкта оцінки може визначатися на основі інформації про ціни пропонування подібного майна з урахуванням відповідних поправок, які враховують тенденції зміни ціни продажу подібного майна порівняно з ціною їх пропонування.

Таким чином, позовна заява хоча і містить зазначення ціни позову, однак в позовній заяві та доданих до неї документах відсутні належні докази на підтвердження дійсної вартості спірного майна (документ про грошову оцінку або вартість нерухомого майна (земельної ділянки) на момент звернення до суду та відповідно і ціну позову станом на момент подання позовної заяви, тобто на 14.08.2023.

У зв`язку з чим представнику позивача необхідно надати до суду грошову оцінку або вартість нерухомого майна (земельної ділянки) на момент звернення до суду та надати висновок про ринкову вартість житлового будинку на день звернення до суду, та доплатити судовий збір у відповідності до ціни позову та надати суду оригінал квитанції.

(у разі недоплати судового збору провести його доплату чи подати клопотання про повернення переплаченого судового збору).

Платiжнi реквiзити для перерахування судового збору: рахунок UA028999980313121206000011519, отримувач коштів ГУК у Кіров.обл./тг с-щеГолов/22030101, банк отримувача Казначейство України (ЕАП), МФО 899998, код за ЄДРПОУ 37918230, код класифікації доходів 22030101, призначення платежу: за позовом ОСОБА_2 .

Відповідно до п. 3.3 Листа ВССУ «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» №24-753/0/4-13 від 16.05.2013, відповідачами у справах про визнання права власності в порядку спадкування на будинки та садиби, щодо яких відсутні правовстановлюючі документи у зв`язку з їх втратою, є спадкоємці, які прийняли спадщину, а також органи, які уповноважені видавати правовстановлюючі документи на нерухоме майно, або ж органи, до яких перейшли такі повноваження, та органи, що здійснюють державну реєстрацію прав на нерухоме майно. За відсутності інших спадкоємців за заповітом і за законом, усунення їх від права на спадкування, неприйняття ними спадщини, а також відмови від її прийняття відповідачами є територіальні громади в особі відповідних органів місцевого самоврядування за місцем відкриття спадщини.

Відповідно до статті 1222 ЦК України спадкоємцями за заповітом і за законом можуть бути фізичні особи, які є живими на час відкриття спадщини, а також особи, які були зачаті за життя спадкодавця і народжені живими після відкриття спадщини.

Право на спадкування мають особи, визначені у заповіті, а у разі відсутності заповіту, визнання його недійсним, неприйняття спадщини або відмови від її прийняття спадкоємцями за заповітом, а також у разі неохоплення заповітом усієї спадщини право на спадкування за законом одержують особи, визначені у законі.

Статтями 1261-1265 ЦК передбачено п`ять черг спадкування за законом, які у визначеному законодавством порядку закликаються до спадкування почергово.

З огляду на зазначено позивачу необхідно надати суду відомості, щодо кола осіб, які проживають/проживали та є або були зареєстровані за адресою: АДРЕСА_1 на час відкриття спадщини після спадкодавців, а також відомості про наявність інших спадкоємців, які повинні бути закликані до спадкування в порядку черговості за законом.

Крім того, як роз`яснено у п. 23 постанови Пленуму Верховного Суду України «Про судову практику у справах про спадкування» від 30.05.2008 року №7, свідоцтво про право на спадщину видається за письмовою заявою спадкоємців, які прийняли спадщину в порядку, установленому цивільним законодавством. За наявності умов для одержання в нотаріальній конторі свідоцтва про право на спадщину вимоги про визнання права на спадщину судовому розглядові не підлягають.

У разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину особа може звернутися до суду за правилами позовного провадження.

Враховуючи викладене, вважаю, що відсутність письмового звернення позивача до нотаріуса про прийняття спадщини (заяви про видачу свідоцтва про право на спадщину), а також відсутність постанови нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії, позбавляє дійти висновку суд про наявність достатньо обґрунтованого припущення про порушення або невизнання спадкових прав позивача.

У позовній заяві зазначено, що позивач маєть право на спадкове майно, та просить суд визнати за нею право власності в порядку спадкування за законом, однак діючим законодавством передбачений порядок отримання спадкового майна у власність, відповідно до якого спадкоємці повинні для оформлення спадкових прав звернутись до нотаріуса.

Позивач не зазначає у позові докази звернення до нотаріуса із заявою про прийняття спадщини або докази спільного проживання із спадкодавцем, відповідно до ст. 1268 ЦК України.

Доказами зазначеного звернення є: письмова заява позивача до нотаріальної контори про прийняття спадщини (видачу свідоцтва про право на спадщину), Витяг про реєстрацію в Спадковому реєстрі спадкової справи, постанова нотаріуса про відмову у вчиненні нотаріальної дії.

Оскільки, законодавством України передбачений порядок отримання нерухомого майна у власність в порядку спадкування за законом, а у позивача існують усі умови для реалізації цього права, а тому вважаю, що позивач повинна (зобов`язана відповідно до ст. 1297 ЦК України) письмово звернутися до нотаріальної контори з заявою про прийняття спадщини (про отримання свідоцтва про право на спадщину на нерухомість).

Звернення до нотаріуса також необхідне для з`ясування факту відкриття спадщини після смерті спадкодавця і визначення кола спадкоємців.

Згідно з листом Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 16.05.2013 № 24-753/0/4-13 «Про судову практику розгляду цивільних справ про спадкування» у справах про спадкування права власності на нерухоме майно суди не повинні задовольняти позовні вимоги про визнання права власності в порядку спадкування за законом чи за заповітом за відсутності спору між спадкоємцями стосовно спадщини, оскільки реалізація прав позивачів має інші механізми: звернення до нотаріальної контори із заявою про прийняття спадщини, встановлення факту прийняття спадщини, продовження строку прийняття спадщини (у разі відкриття спадщини до 1 січня 2004 року), про визначення додаткового строку для прийняття спадщини, про встановлення факту постійного проживання спадкоємця разом із спадкодавцем щодо правовідносин, які виникли після набрання чинності ЦК. При цьому судам слід враховувати, що свідоцтво про право на спадщину видається нотаріусом на підставі письмової заяви спадкоємців після закінчення шести місяців з дня відкриття спадщини, а у випадках, передбачених ч. 2 ст. 1270, ст. 1276 ЦК, - не раніше зазначених у цих статтях строків. Свідоцтво про право на спадщину видається спадкоємцям, що прийняли спадщину, тобто тим, які постійно проживали разом зі спадкодавцем чи подали заяву нотаріусу про прийняття спадщини.

Враховуючи зазначене, право звернення до суду за правилами позовного провадження з метою захисту порушеного права на спадщину настає в спадкоємця тільки у разі відмови нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Проте всупереч ст. 175 ЦПК України зазначені відомості (відмова нотаріуса в оформленні права на спадщину за позивачкою) в матеріалах пред`явленого позову відсутні.

Разом з тим, вважаю за необхідне роз`яснити позивачці, що враховуючи характер відмови нотаріуса (у зв`язку з пропуском законодавчо встановленого строку; відсутністю правовстановлюючих документів), характер захисту порушеного права також може відрізнятися (звернення до суду з метою визначення додаткового строку для прийняття спадщини, визнання права власності на спадкове майно, встановлення факту спільного проживання зі спадкодавцем на час відкриття спадщини).

До позову долучено лист-відповідь приватного нотаріуса на запит адвоката, в якому зазначено, що затребувану інформацію неможливо надати. Доказів представником позивача не надано суду, щодо звернення позивача із заявою про прийняття спадщини до нотаріуса.

Крім того, в матеріалах справи відсутні докази відмови нотаріуса у видачі свідоцтва про право на спадщину у формі, яку вимагає Закон України «Про нотаріат» та Порядок вчинення нотаріальних дій нотаріусами України.

Таким чином, позивачам необхідно, на підтвердження позовних вимог і наявності правового характеру спору (наявності спору про право), надати письмову відмову нотаріуса в оформленні права на спадщину.

Також, в порушення наведених положень ст. 175 ЦПК України, представник позивача в позовній заяві не вказав щодо наявності у позивача або іншої особи оригіналів письмових доказів копії яких додано до заяви.

Слід зазначити, що зазначені в ухвалі суду недоліки поданої заяви не є надмірним формалізмом чи обмеженням доступу до правосуддя, оскільки являє собою прояв забезпечення реалізації балансу принципу верховенства права та принципів цивільного судочинства щодо рівності усіх учасників судового процесу перед законом і судом, юридичної визначеності та диспозитивності.

Стаття 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод, ратифікована Україною Законом № 475/97-ВР від 17.07.1997 року, гарантує право на справедливий і публічний розгляд справи упродовж розумного строку незалежним і безстороннім судом.

Суд при цьому враховує, що Європейський суд у своїй практиці широко тлумачить дане питання, основним у якому є доступ до суду в тому розумінні, що особі має бути забезпечена можливість звернутись до суду для вирішення певного питання, і що з боку держави не повинні чинитись правові чи практичні перешкоди для здійснення цього права.

У той же час, Європейський суд у своїх рішеннях неодноразово наголошував, що право на доступ до суду, закріплене у ст. 6 Конвенції, не є абсолютним: воно може бути піддане допустимим обмеженням, оскільки вимагає за своєю природою державного регулювання.

Отже, позовна заява підлягає залишенню без руху з наданням позивачу строку на усунення викладених в ухвалі недоліків.

Враховуючи викладене, залишення даної позовної заяви без руху з підстав, передбачених законом, не є порушенням права на справедливий судовий захист, оскільки після усунення недоліків позовна заява буде вважатися поданою в день первісного її подання до суду.

Згідно приписів ч. 1 ст. 185 ЦПК України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 175 і 177 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 185, 258-261, 353 ЦПК України, суддя

постановив:

Позовну заяву ОСОБА_1 , яка діє в інтересах ОСОБА_2 , до ОСОБА_3 , про встановлення факту родинних відносин, усунення від права на спадкування та визнання права власності в порядку спадкування за законом- залишити без руху.

Надати представнику позивача строк для усунення недоліків, який не може перевищувати десяти днів з дня отримання останнім копії ухвали суду.

Роз`яснити представнику позивачу, що в разі якщо у вказаний строк недоліки заяви не будуть усунуті, заява буде вважатись неподаною та буде повернута останньому, що не перешкоджає повторному зверненню із аналогічною позовною заявою до суду.

Копію ухвали суду надіслати представнику позивача .

Ухвала оскарженню не підлягає та набирає законної сили з моменту її підписання суддею. Відповідно до ч. 2 ст. 353 ЦПК України заперечення на ухвали, що не підлягають оскарженню окремо від рішення суду, включаються до апеляційної скарги на рішення суду.

Суддя: Гут Ю. О.