Постанова

від 22.08.2023 по справі 911/977/23

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПІВНІЧНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

вул. Шолуденка, буд. 1, літера А, м. Київ, 04116, (044) 230-06-58 inbox@anec.court.gov.ua

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

м. Київ

"22" серпня 2023 р. Справа№ 911/977/23

Північний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:

головуючого: Владимиренко С.В.

суддів: Ходаківської І.П.

Демидової А.М.

при секретарі судового засідання Огірко А.О.

за участю представників учасників справи:

від позивача: Бордаченко О.В.,

від відповідача: Цімерман О.І.,

від третьої особи: Пилипець А.Ю.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023

за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «АСТРА» про призначення у справі судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи

у справі №911/977/23 (суддя Ейвазова А.Р.)

за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕНКІВЕЦЬ»

до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «АСТРА»

за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА»

про стягнення 1 092 971,70 грн, зобов`язання передати товар належної якості,

ВСТАНОВИВ:

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» (далі - позивач) звернулося до Господарського суду Київської області із позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «АСТРА» (далі - відповідач) про зобов`язання відповідача замінити колісний трактор Fendt 1038 Vario в комплектації Profio Plus заводський номер НОМЕР_1 належної якості і передати позивачу у власність новий колісний трактор Fendt 1038 Vario в комплектації Profio Plus належної якості. Стягнути з відповідача на користь позивача 1 092 971,70 грн завданих збитків та судові витрати.

Позовні вимоги обґрунтовані наступним. Позивач придбав у відповідача за Договором купівлі-продажу №00237-21СТ від 18.05.2021 трактор Fendt 1038 Vario в комплектації Profio Plus заводський номер НОМЕР_1 за 8 976 685,22 грн з ПДВ. 17.09.2021 позивач поставив придбаний трактор на державний облік у ГУ Держпромспоживслужби в Черкаській області, із присвоєнням реєстраційного номера НОМЕР_2 . 22.09.2021 позивач уклав із Приватним акціонерним товариством «Страхова компанія «УНІКА» Договір добровільного страхування на транспорті «КАСКО для Спецтехніки» №011079/4110/0000058, за яким застрахував придбаний трактор Fendt 1038 Vario в комплектації Profio Plus заводський номер НОМЕР_1 від ризиків, у тому числі «пожежа».

Як зазначає позивач у позові, 01.10.2021 ним було оплачено та проведено технічний огляд трактора Fendt 1038 Vario в комплектації Profio Plus заводський номер НОМЕР_1 .

09.11.2021 під час виконання сільськогосподарських робіт сталося займання трактора Fendt 1038 Vario в комплектації Profio Plus заводський номер НОМЕР_1 , д.н.з НОМЕР_2 , внаслідок чого він повністю згорів на полі.

На звернення позивача до Страхової компанії щодо виплати страхового відшкодування, остання відмовила у його виплаті, з посиланням на два висновки судових експертів, виконаних на її замовлення, оскільки такий випадок не є страховим, так як таке пошкодження зумовлено заводським браком.

Крім того, як зазначає позивач ним були понесені збитки через знищення придбаного у відповідача трактора, які полягають в оренді подібних транспортних засобів для проведення необхідних робіт.

На звернення позивача до відповідача щодо заміни трактора на новий належної якості відповідач не відреагував, а тому позивач звернувся до суду із даним позовом.

Ухвалою Господарського суду Київської області від 10.04.2023 у справі №911/977/23 про відкриття провадження залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні позивача Приватне акціонерне товариства «Страхова компанія «УНІКА» (далі - третя особа).

Ухвалою Господарського суду Київської області від 30.06.2023 призначено у справі судову комплексну пожежно-технічну та електротехнічну експертизу.

Проведення експертизи доручено Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф.М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Винесено на вирішення судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи наступні питання:

- Де знаходився осередок пожежі (місце виникнення початкового горіння), що виникла 09.11.2021 на колісному тракторі Fendt 1038 Vario в комплектації Profi Plus заводський номер НОМЕР_1 та якими шляхами поширювався вогонь від осередку пожежі?

- Яка причина та механізм виникнення пожежі? Чи може бути причиною виникнення пожежі займання пожнивних рештків у закритих щитками порожнинах? Чи може бути причиною пожежі аварійний стан електричної мережі (коротке замикання, перевантаження тощо)? Чи є причиною пожежі порушення правил пожежної безпеки, передбачені правилами (положеннями) пожежної безпеки, що регулюють експлуатацію/використання колісного трактору Fendt 1038 Vario в комплектації Profi Plus заводський номер НОМЕР_1 , якщо так, то які саме? Чи призвели дії (бездіяльність) тракториста до настання пожежі та її розвитку?

- Чи був обладнаний колісний трактор Fendt 1038 Vario в комплектації Profi Plus заводський номер НОМЕР_1 автоматичною системою сповіщення про несправності електрообладнання або інші аварійні явища та чи є правильним алгоритм дій при отриманні сигналів автоматичного сповіщення про несправності електрообладнання або інші аварійній явища?

- Яка температура горіння матеріалів усіх ушкоджених елементів трактора?

- Чи належним чином використовувалась протипожежна техніка (засоби) під час гасіння даної пожежі?

- Чи є заводський брак деталей, вузлів та агрегатів, який є наслідком пожежі та руйнації трактору, якщо - так, то який? Чи можна однозначно стверджувати, що несправності виникли внаслідок заводського браку, дефекту заводу-виробника чи несправності спричинені експлуатацією техніки з порушенням вимог заводу-виробника?

Попереджено експертів про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок та за відмову без поважних причин від виконання покладених на них обов`язків.

Зобов`язано Товариство з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «АСТРА» протягом 3 днів з дня отримання рахунку експертної установи забезпечити оплату у повному обсязі вартості експертизи, про що надати суду докази протягом 2 днів з дня оплати.

Зобов`язано Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» надати експерту доступ до об`єкту дослідження - колісного трактору Fendt 1038 Vario в комплектації Profi Plus заводський номер НОМЕР_1 .

Роз`яснено відповідачу, що, у разі відмови чи ухилення від оплати витрат, пов`язаних з проведенням судової експертизи у визначені експертною установою строки та поверненням у зв`язку з цим справи експертною установою без надання висновку експерта, господарський суд буде розглядати справу на підставі наявних доказів.

Матеріали справи надіслано Національному науковому центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф.М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України.

Провадження у справі зупинено.

Приймаючи вказану ухвалу суд першої інстанції виходив з того, що для з`ясування обставин, що мають значення для даної справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо, а сторонами надані в якості висновків судової експертизи висновки експертів, які не відповідають встановленим вимогам і не можуть бути прийняті судом як висновки судових експертиз.

Не погоджуючись із прийнятою ухвалою суду першої інстанції, Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА» звернулося до Північного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 у справі №911/977/23 у задоволенні клопотання ТОВ «Агробудівельний альянс «Астра» про призначення додаткової комплексної експертизи відмовити. Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області для продовження розгляду справи.

Відповідно до витягу з протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 20.07.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 у справі №911/977/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Шапран В.В., Євсіков О.О.

20.07.2023 на адресу Північного апеляційного господарського суду надійшли матеріали справи №911/977/23.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 24.07.2023 відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 у справі №911/977/23. Учасникам справи надано право подати відзив на апеляційну скаргу, заяви, клопотання, пояснення до 14.08.2023. Розгляд апеляційної скарги призначено на 22.08.2023 о 13 год. 45 хв.

27.07.2023 за супровідним листом Господарського суду Київської області від 26.07.2023 надійшла змінена апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 у справі №911/977/23, за якою третя особа просить суд апеляційної інстанції скасувати ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 у справі №911/977/23 у задоволенні клопотання ТОВ «Агробудівельний альянс «Астра» про призначення додаткової комплексної експертизи відмовити. Матеріали справи повернути до Господарського суду Київської області для продовження розгляду справи.

За приписами ст. 266 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) особа, яка подала апеляційну скаргу, має право доповнити чи змінити її протягом строку на апеляційне оскарження. У разі доповнення чи зміни апеляційної скарги особа, яка подала апеляційну скаргу, повинна подати докази надіслання копій відповідних доповнень чи змін до апеляційної скарги іншим учасникам справи; в іншому випадку суд не враховує такі доповнення чи зміни.

Судом апеляційної інстанції встановлено, що змінена апеляційна скарга подана у встановлений процесуальним Законом строк із дотриманням порядку її подання.

В обґрунтування вимог та доводів зміненої апеляційної скарги третя особа посилається на наявність двох висновків судових експертів з пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, виконаних на її замовлення, які відповідають вимогам ГПК України та якими встановлено фактичні дані, що входять до предмету доказування, з питань, визначених судом першої інстанції у оспорюваній ухвалі.

Апелянт вважає, що суд першої інстанції вийшов за межі вимог заявлених відповідачем у клопотанні, оскільки останній просив суд першої інстанції призначити повторну експертизу, тоді як суд першої інстанції призначив судову комплексну експертизу.

Крім того, за твердженням третьої особи призначення судової комплексної експертизи призводить до невиправданого затягування справи та порушення прав позивача на судовий захист.

Згідно письмового відзиву на апеляційну скаргу третьої особи, який подано відповідачем у встановлений судом апеляційної інстанції строк, останній просить суд апеляційної інстанції відмовити у задоволенні апеляційної скарги, посилаючись на те, що призначення судової комплексної експертизи є необхідним для повного та всебічного з`ясування всіх обставин справи, які неможливо визначити без спеціальних знань, якими наділені судові експерти, для визначення відповідальності українського дистриб`ютора сільськогосподарської техніки та виключення відповідальності страховика. Призначаючи судову комплексу експертизу суд першої інстанції повноцінно та істотно дослідив необхідність призначення експертизи, без порушення норм процесуального Закону.

Разом з цим, у відзиві на апеляційну скаргу відповідач повідомив суд апеляційної інстанції про попередній (орієнтований) розрахунок суми витрат на професійну правничу допомогу, який складає 100 000,00 грн.

Також від позивача на адресу суду апеляційної інстанції надійшов письмовий відзив на апеляційну скаргу третьої особи, за яким позивач просить суд апеляційної інстанції апеляційну скаргу третьої особи задовольнити, ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 у справі №911/977/23 скасувати та направити справу для продовження розгляду до суду першої інстанції, посилаючись на те, що суд першої інстанції в порушення положень ГПК України призначив судову експертизу з власної ініціативи, оскільки відзив з боку відповідача подано та підписано неуповноваженою на це особою. Як вказує позивач матеріали даної справи містять два висновки судових експертів, які, на його думку, є належними та допустимими доказами в силу ГПК України.

Позивач, крім іншого, вказує на те, що поставлені судом першої інстанції на вирішення експерта питання не є новими і на них вже відповіли судові експерти у висновках, які були надані до позову, а деякі з них не пов`язані із предметом позову та призведуть до затягування розгляду справи судом першої інстанції.

Розпорядженням Північного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 у зв`язку із перебуванням судді Євсікова О.О. з 14.08.2023 по 27.08.2023 та судді Шапрана В.В. з 07.08.2023 по 08.09.2023, які не є головуючим суддею (суддею-доповідачем), у відпустках, призначено повторний автоматизований розподіл судової справи між суддями.

Протоколом повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 справу №911/977/23 передано на розгляд колегії суддів у складі: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Ухвалою Північного апеляційного господарського суду від 15.08.2023 апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 за заявою Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «АСТРА» про призначення у справі судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи у справі №911/977/23 у складі колегії суддів: головуючий суддя - Владимиренко С.В., судді: Демидова А.М., Ходаківська І.П.

Відповідно до ст. 269 Господарського процесуального кодексу України (далі по тексту - ГПК України) суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Суд апеляційної інстанції досліджує докази, що стосуються фактів, на які учасники справи посилаються в апеляційній скарзі та (або) відзиві на неї.

Докази, які не були подані до суду першої інстанції, приймаються судом лише у виняткових випадках, якщо учасник справи надав докази неможливості їх подання до суду першої інстанції з причин, що об`єктивно не залежали від нього.

Суд апеляційної інстанції не обмежений доводами та вимогами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов`язковою підставою для скасування рішення, або неправильне застосування норм матеріального права.

У суді апеляційної інстанції не приймаються і не розглядаються позовні вимоги та підстави позову, що не були предметом розгляду в суді першої інстанції.

Згідно із ч.ч. 1, 2 ст. 271 ГПК України апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції розглядаються в порядку, передбаченому для розгляду апеляційних скарг на рішення суду першої інстанції з урахуванням особливостей, визначених цією статтею.

Апеляційні скарги на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 1, 5, 6, 8, 9, 12, 18, 31, 32, 33, 34 частини першої статті 255 цього Кодексу, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.

Статтею 255 ГПК України визначено, що окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції, зокрема про призначення експертизи (п. 11 ч. 1 вказаної норми).

За таких обставин, розгляд апеляційної скарги Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 про призначення у справі судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи здійснюється у судовому засіданні з повідомленням учасників справи.

У судовому засіданні 21.08.2023 представник третьої особи підтримав вимоги та доводи своєї апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 у справі №911/277/23 скасувати, у задоволенні клопотання ТОВ «Агробудівельний альянс «Астра» про призначення додаткової комплексної експертизи відмовити.

У судовому засіданні 21.08.2023 представник позивача підтримав вимоги та доводи апеляційної скарги третьої особи, просив суд апеляційної інстанції її задовольнити, ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 у справі №911/277/23 скасувати, у задоволенні клопотання ТОВ «Агробудівельний альянс «Астра» про призначення додаткової комплексної експертизи відмовити.

У судовому засіданні 21.08.2023 представник відповідача заперечив проти задоволення апеляційної скарги, просив суд апеляційної інстанції відмовити у її задоволенні, ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 у справі №911/977/23 залишити без змін.

Розглянувши доводи та вимоги зміненої апеляційної скарги, відзивів на неї, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників третьої особи, позивача та відповідача, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, колегія суддів встановила наступне.

В провадженні Господарського суду Київської області знаходиться справа №911/977/23 за позовом Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «ДЕРЕНКІВЕЦЬ» до Товариства з обмеженою відповідальністю «Агробудівельний альянс «АСТРА», за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача - Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» про стягнення 1 092 971,70 грн, зобов`язання передати товар належної якості.

Підставою для звернення до суду із даним позовом стало те, що придбаний позивачем у відповідача за Договором купівлі-продажу №00237-21СТ від 18.05.2021 трактор Fendt 1038 Vario в комплектації Profio Plus заводський номер НОМЕР_1 , який застрахований третьою особою за Договором добровільного страхування на транспорті «КАСКО для Спецтехніки» №011079/4110/0000058 від 22.09.2021, 09.11.2011 під час виконання сільськогосподарських робіт був повністю знищено внаслідок займання.

Позивач наполягає на тому, що займання сталося через заводський брак, на підтвердження чого надав суду два висновки судових експертів (висновок судового експерта Круліковського Костянтина Ярославовича за результатами проведення пожежно-технічного дослідження від 01.07.2022 №52/22, виконаний за заявою керівника з напрямку страхових розслідувань дирекції безпеки ПрАТ «СК «УНІКА» та висновок експерта Київського науково-дослідного інститут судових експертиз Полєшкова Леоніда Ілліча за результатами проведення електротехнічного дослідження від 06.09.2022 №21617/22-46, виконаний на лист Керівника напрямку страхових розслідувань Дирекції безпеки ПрАТ «УНІКА»).

Як встановлено судом першої інстанції, з висновку експерта від 06.09.2022 №21617/22-46 вбачається, що під час проведення експертизи експерту надано лише частину трактору, який є об`єктом купівлі-продажу за договором №00237-21СТ від 18.05.2021, порушення зобов`язань за яким в частині передачі товару належної якості є підставою для подання відповідного позову, - його складову генераторну установку електричної енергії та поставлено єдине питання, яке стосується відповідної складової. При цьому, сам трактор (його залишки після пожежі) експертом не оглядались та не досліджувались, експерту не ставились запитання щодо відповідного обладнання як складової трактору з метою виявлення причин несправностей. З висновку вбачається, що при його наданні експертом використаний висновок іншого дослідження пожежно-технічного від 01.07.2022 №52/22 в частині встановлення пошкоджень, які виникли внаслідок пожежі трактора, осередку пожежі тощо.

Висновок судового експерта від 01.07.2022 №52/22, за висновком суду першої інстанції, не є повним для з`ясування всіх обставин справи, які є необхідними для вирішення спору у даній справі.

В свою чергу, відповідач надав суду першої інстанції висновок Київської незалежної судово-експертної установи експертного пожежно-технічного та автотехнічного дослідження за заявою директора ТОВ «Агробудівельний альянс «Астра» від 01.02.2022 №3194 на спростування доводів позивача про те, що пожежа виникла внаслідок заводського браку, який також не містить інформації про те, що він підготовлений для подання до суду та про обізнаність відповідних експертів про кримінальну відповідальність.

22.06.2023 відповідачем було заявлено клопотання про призначення повторної комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи.

За приписами ст. 73 ГПК України доказами є будь-які дані, на підставі яких суд встановлює наявність або відсутність обставин (фактів), що обґрунтовують вимоги і заперечення учасників справи, та інших обставин, які мають значення для вирішення справи. Ці дані встановлюються, зокрема, висновками експертів.

Статтею 99 ГПК України встановлено, що суд за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи призначає експертизу у справі за сукупності таких умов:

1) для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо;

2) жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

У разі необхідності суд може призначити декілька експертиз, додаткову чи повторну експертизу.

При призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

Питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Призначений судом експерт невідкладно повинен повідомити суд про неможливість проведення ним експертизи через відсутність у нього необхідних знань або без залучення інших експертів.

Отже, за приписами вказаної норми суд має право призначити судову експертизу або за клопотанням учасника справи, або за власної ініціативи за наявності у сукупності таких умов: для з`ясування обставин, що мають значення для справи, необхідні спеціальні знання у сфері іншій, ніж право, без яких встановити відповідні обставини неможливо та жодною стороною не наданий висновок експерта з цих самих питань або висновки експертів, надані сторонами, викликають обґрунтовані сумніви щодо їх правильності, або за клопотанням учасника справи, мотивованим неможливістю надати експертний висновок у строки, встановлені для подання доказів, з причин, визнаних судом поважними, зокрема через неможливість отримання необхідних для проведення експертизи матеріалів.

Відповідно до ст. 1 Закону України «Про судову експертизу» судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду.

Порядок призначення судової експертизи у науково-дослідних судово-експертних установах Міністерства юстиції України, обов`язки, права та відповідальність судового експерта, організація проведення експертиз та оформлення їх результатів визначається Законом України «Про судову експертизу», Цивільним процесуальним кодексом, Інструкцією про призначення та проведення судових експертиз та експертних досліджень, Науково-методичними рекомендаціями з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, іншими нормативно-правовими актами з питань судової експертизи.

Судова експертиза - це дослідження на основі спеціальних знань у галузі науки, техніки, мистецтва, ремесла тощо об`єктів, явищ і процесів, які містять інформацію про обставини справи, з метою надання висновку з питань, що є або будуть предметом судового розгляду. Таким чином судова експертиза призначається лише у разі дійсної потреби у спеціальних знаннях для встановлення фактичних даних, що входять до предмета доказування, тобто у разі, коли висновок експерта не можуть замінити інші засоби доказування. Питання про призначення судової експертизи повинно вирішуватися лише після ґрунтовного вивчення обставин справи і доводів сторін щодо необхідності такого призначення.

При цьому важливим моментом також є те, що судова експертиза призначається виключно для встановлення обставин справи, які стосуються предмету доказування у справі.

Отже, питання, які ставляться перед експертом, мають бути сформульовані чітко, ясно і таким чином, щоб вони виключали неоднозначне їх розуміння й тлумачення та відповідали тим об`єктам і матеріалам, які направляються на експертизу. Недопустимим є порушення перед експертом питань, вирішення яких не спрямовано на встановлення даних, що входять до предмета доказування у справі.

Згідно із п.п. 8.1 п. 8 розділу ІІ Науково-методичних рекомендацій з питань підготовки та призначення судових експертиз та експертних досліджень, затверджених Наказом Міністерства юстиції України 08.10.1998 № 53/5 (зі змінами та доповненнями) (далі по тексту - Науково-методологічні рекомендації) основними завданнями пожежно-технічної експертизи є: визначення причин, умов та процесів виникнення пожежі; визначення часу та шляхів розповсюдження пожежі; визначення обставин, які сприяли виникненню та розповсюдженню пожежі; оцінка умов, засобів і способів гасіння пожежі; відповідність технічного стану об`єкта протипожежним нормам.

Перед пожежно-технічною експертизою можуть ставитись і інші завдання, пов`язані з провадженням у справі про пожежі, якщо для розв`язання цих завдань необхідні спеціальні знання в галузі пожежної справи.

Об`єктами електротехнічної експертизи є електрообладнання, електроприлади, їх частини, фрагменти електропроводів і кабелів, улаштування електрозахисту, електрокомутаційне влаштування, електричні схеми тощо.

До основних завдань електротехнічної експертизи належать: встановлення причин виникнення аварійних режимів в електричних мережах та електрообладнанні, вплив цих режимів на роботу електроприладів та електробезпеку людини, аналіз роботи електроустановок та їх відповідність нормативним вимогам (п.п. 12.1, 12.2 розділу ІІ Науково-методологічних рекомендацій).

Отже, для з`ясування питань, які входять до предмета дослідження, необхідні спеціальні знання, якими суд не наділений, необхідно призначити судову експертизу у даному випадку пожежно-технічну та електротехнічну.

При цьому за статтею 101 ГПК України визначено, що учасник справи має право подати до суду висновок експерта, складений на його замовлення.

Отже, саме позивач мав подати до позову висновок експерта, складений на його замовлення, тоді як надані до позову висновки судових експертів, складені на замовлення третьої особи щодо наявності/відсутності підстав для виплати страхового відшкодування.

Згідно із п. 5 ст. 101 ГПК України у висновку експерта зазначається, що висновок підготовлено для подання до суду та що експерт обізнаний про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок.

Крім того, в одному із наданих позивачем висновку судового експерта (від 06.09.2022 №21617/22-46) та наданому відповідачем висновку (від 01.02.2022 №3194) відсутня інформація про обізнаність експерта про кримінальну відповідальність.

Посилання позивача на отримання з досьє експерта інформації про попередження про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок не заслуговує на увагу, оскільки така інформація повинна міститись у висновку експерта.

Посилання третьої особи на те, що надані ним висновки судових експертів були виконані в межах розслідування страхового випадку, а тому, як вказує третя особа, судові експерти були обізнані про кримінальну відповідальність за завідомо неправдивий висновок судом апеляційної інстанції оцінюється критично, оскільки зазначене не знайшло свого підтвердження у матеріалах даної справи і не відповідає приписам ГПК України.

Таким чином, надані учасниками справи висновки судових експертів не відповідають приписам ст. 101 ГПК України, а тому суд першої інстанції дійшов підставного висновку про наявність підстав для призначення судової експертизи.

Принцип рівності сторін у процесі є лише одним з елементів більш широкого поняття справедливого судового розгляду, яке також включає фундаментальний принцип змагальності процесу. Принцип рівності сторін у процесі - у розумінні «справедливого балансу» між сторонами - вимагає, щоб кожній стороні надавалася розумна можливість представити справу в таких умовах, які не ставлять цю сторону у суттєво невигідне становище відносно другої сторони.

Одним із складників справедливого судового розгляду в розумінні пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод є право на змагальне провадження; кожна сторона, в принципі, має отримати нагоду не лише бути поінформованою про будь-які докази, які потрібні для того, щоб виграти справу, але також має знати про всі докази чи подання, які представлені або зроблені в цілях впливу на думку суду, і коментувати їх та вимагати рівності щодо подання своїх доказів.

Суд має пересвідчитися, чи провадження в цілому, включаючи спосіб збирання доказів, було справедливим, як того вимагає пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

Обов`язок суду мотивувати судове рішення також спрямований на втілення принципу верховенства права, а саме підтримання довіри громадян до суду. Вмотивованість судового рішення демонструє сторонам те, що вони були почуті, забезпечує публічний контроль за здійсненням правосуддя (рішення ЄСПЛ «Серявін та інші проти України»). Крім того, вмотивоване рішення дає стороні можливість оскаржити його та отримати його перегляд вищою інстанцією. Зрештою, вимога щодо вмотивованості судового рішення є важливим елементом «належної» (справедливої) судової процедури, як вона трактується ЄСПЛ.

ЄСПЛ неодноразово зазначав, що навіть якщо національний суд володіє певною межею розсуду, віддаючи перевагу тим чи іншим доводам у конкретній справі та приймаючи докази на підтримку позицій сторін, суд зобов`язаний мотивувати свої дії та рішення (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ «Олюджіч проти Хорватії»). Принцип справедливості, закріплений у статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод порушується, якщо національні суди ігнорують конкретний, доречний та важливий довід, наведений заявником (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справах «Мала проти України», «Богатова проти України»).

Завданням національних судів є забезпечення належного вивчення документів, аргументів і доказів, представлених сторонами (див. mutatis mutandis рішення ЄСПЛ у справі «Ван де Гурк проти Нідерландів»).

ЄСПЛ у справі «Ноймайстер проти Австрії» (1968 рік) вказав, що кожна сторона під час розгляду справи повинна мати рівні можливості та жодна із сторін не повинна мати якихось вагомих переваг над опонентом.

ЄСПЛ визнав порушенням ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод у випадках, коли національні суди ухвалювали рішення, коли було відмовлено у можливості представити певні докази (справа «Мантованеллі проти Франції» 1997 рік), зокрема, висновки експертів (справа «Бьоніш проти Австрії» (п. 32 рішення від 6 травня 1985 року).

Отже, ключовим у принципі рівних можливостей є те, що суди мають довести готовність забезпечувати ефективне здійснення прав, гарантованих у ст. 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод.

У рішенні ЄСПЛ у справі «Дульський проти України» зазначено, що експертиза, призначена судом, є одним із засобів встановлення або оцінки фактичних обставин справи і тому складає невід`ємну частину судової процедури.

Згідно ст.ст. 76, 77 ГПК України належними є докази, на підставі яких можна встановити обставини, які входять в предмет доказування. Предметом доказування є обставини, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення. Обставини, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.

Відповідно до ч. 1 ст. 86 ГПК України суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтуються на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.

Згідно ч. 4 ст. 236 ГПК України при виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування норм права, викладені в постановах Верховного Суду.

Відповідно до ч. 5 ст. 236 ГПК України обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Згідно із ч.ч. 4-6 ст. 99 ГПК України питання, з яких має бути проведена експертиза, що призначається судом, визначаються судом.

Учасники справи мають право запропонувати суду питання, роз`яснення яких, на їхню думку, потребує висновку експерта. У разі відхилення або зміни питань, запропонованих учасниками справи, суд зобов`язаний мотивувати таке відхилення або зміну.

Питання, які ставляться експерту, і його висновок з них не можуть виходити за межі спеціальних знань експерта.

Суд першої інстанції врахував пропозиції відповідача щодо питань, відсутність пропозицій щодо питань у позивача та третьої особи, та визначив перелік питань для вирішення експертом, які необхідні для з`ясування обставин справи.

Відповідно до ч. 3 ст. 99 ГПК України при призначенні експертизи судом експерт або експертна установа обирається сторонами за взаємною згодою, а якщо такої згоди не досягнуто у встановлений судом строк, експерта чи експертну установу визначає суд. З урахуванням обставин справи суд має право визначити експерта чи експертну установу самостійно. У разі необхідності може бути призначено декілька експертів для підготовки одного висновку (комісійна або комплексна експертиза).

У відповідності до ст. 7 Закону України «Про судову експертизу» судово-експертну діяльність здійснюють державні спеціалізовані установи. До державних спеціалізованих установ належать, зокрема, науково-дослідні установи судових експертиз Міністерства юстиції України.

Суд першої інстанції, врахувавши інформацію, оприлюднену на сайті Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф.М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України, дійшов висновку про те, що така установа здійснює проведення відповідного виду експертиз, експерти такої установи мають значний досвід у проведенні відповідних видів експертиз, завантаженість інших експертних установ. Також суд першої інстанції взяв до уваги заперечення відповідача щодо проведення відповідної експертизи експертною установою, яка надавала висновок на замовлення третьої особи, відсутність пропозицій інших учасників щодо конкретних експертних установ, які можуть здійснити проведення такої експертизи, окрім експертної установи, що проводила експертизу на замовлення третьої особи та згоду відповідача, у разі необхідності попередньо нести додаткові витрати, пов`язані з передачею проведення такої експертизи експертній установі, яка не перебуває територіально в області, у якій перебуває об`єкт дослідження.

Згідно із ст. 106 ГПК України комплексна експертиза проводиться не менш як двома експертами з різних галузей знань або з різних напрямів у межах однієї галузі знань.

У висновку експертів зазначається, які дослідження і в якому обсязі провів кожний експерт, які факти він встановив і яких висновків дійшов. Кожний експерт підписує ту частину висновку, яка містить опис здійснених ним досліджень, і несе за неї відповідальність.

За результатами проведених досліджень, узагальнення та оцінки отриманих результатів експертами складається та підписується єдиний висновок, в якому формулюється загальний висновок щодо поставленого на вирішення експертизи питання (питань). У разі виникнення розбіжностей між експертами висновки оформлюються відповідно до частини другої статті 105 цього Кодексу.

Статтею 107 ГПК України визначено, що якщо висновок експерта є неповним або неясним, за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити додаткову експертизу, яка доручається тому самому або іншому експерту (експертам).

За наявності сумнівів у правильності висновку експерта (необґрунтованість, суперечність з іншими матеріалами справи тощо) за клопотанням учасника справи або з власної ініціативи суд може призначити повторну експертизу, доручивши її проведення іншим експертам.

Суд першої інстанції дійшов вірного висновку про відсутність підстави для призначення повторної комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертиз, оскільки суд першої інстанції не прийняв, надані учасниками справи висновки судових експертів, та, враховуючи наявність підстав, визначених ст. 99 ГПК України призначив комплексну пожежно-технічну та електротехнічну експертизу.

Відповідно до ч. 1 ст. 100 ГПК України про призначення експертизи суд постановляє ухвалу, в якій зазначає підстави проведення експертизи, питання, з яких експерт має надати суду висновок, особу (осіб), якій доручено проведення експертизи, перелік матеріалів, що надаються для дослідження, та інші дані, які мають значення для проведення експертизи.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 228 ГПК України суд може за заявою учасника справи, а також з власної ініціативи зупинити провадження у справі у випадку призначення судом експертизи.

Пунктом 6 частини 1 статті 229 вказаного Кодексу передбачено, що у випадку призначення судом експертизи провадження у справі зупиняється на час проведення експертизи.

За таких обставин, у зв`язку з призначенням судом першої інстанції комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизи, останній зупинив провадження у справі №911/977/23 на час проведення судових експертиз.

Твердження позивача про те, що відзив на позов подано та підписано не уповноваженою на це особою, судом апеляційної інстанції до уваги не приймаються, оскільки відзив на позовну заяву подано та підписано адвокатом Цімерман Орестом, який діє на підставі Ордера на надання правової (правничої) допомоги від 02.05.2023, в якому зазначено, що адвокат здійснює свою діяльність на підставі Свідоцтва про право на заняття адвокатською діяльністю №000248 від 13.12.2018, виданого Радою адвокатів Кіровоградської області на підставі рішення №22/4 від 13.12.2018.

Статтею 17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини» суди застосовують при розгляді справ Конвенцію та практику Суду як джерело права.

Відповідно до ч. 4 ст. 11 ГПК України суд застосовує при розгляді справ Конвенцію про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року і протоколи до неї, згоду на обов`язковість яких надано Верховною Радою України, та практику Європейського суду з прав людини як джерело права.

ЄСПЛ у рішенні від 10.02.2010 у справі «Серявін та інші проти України» зауважив, що згідно з його усталеною практикою, яка відображає принцип, пов`язаний з належним здійсненням правосуддя, у рішеннях, зокрема, судів мають бути належним чином зазначені підстави, на яких вони ґрунтуються. Хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, його не можна тлумачити як такий, що вимагає детальної відповіді на кожний аргумент. Міра, до якої суд має виконати обов`язок щодо обґрунтування рішення, може бути різною, залежно від характеру рішення.

У справі «Трофимчук проти України» ЄСПЛ також зазначив, хоча пункт 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод зобов`язує суди обґрунтовувати свої рішення, це не може розумітись як вимога детально відповідати на кожен довод.

У пункті 53 рішення ЄСПЛ у справі «Федорченко та Лозенко проти України» від 20.09.2012 зазначено, що при оцінці доказів суд керується критерієм доведення "поза розумним сумнівом". Тобто, аргументи сторони мають бути достатньо вагомими, чіткими та узгодженими.

При ухвалені даної постанови судом апеляційної інстанції були надані вичерпні відповіді на доводи апелянта, із посиланням на норми процесуального права, які підлягають застосуванню при розгляді питання про призначення судової експертизи.

Відповідно до статті 276 ГПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Зважаючи на вищенаведене, колегія суддів Північного апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 у справі №911/977/23 прийнято з дотриманням норм матеріального та процесуального права, у зв`язку з чим апеляційна скарга Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» задоволенню не підлягає.

Згідно зі ст. 129 ГПК України судові витрати за розгляд апеляційної скарги покладаються на апелянта (третю особу).

Відповідно до п.п. 11, 12 ч. 1 ст. 255 ГПК України окремо від рішення суду першої інстанції можуть бути оскаржені в апеляційному порядку ухвали суду першої інстанції про призначення експертизи, про зупинення провадження у справі.

За приписами п. 2 ч. 1 ст. 287 ГПК України учасники справи, а також особи, які не брали участі у справі, якщо суд вирішив питання про їхні права, інтереси та (або) обов`язки, мають право подати касаційну скаргу на ухвали суду першої інстанції, зазначені в пунктах 3, 6, 7, 13, 14, 21, 25, 26, 28, 30 частини першої статті 255 цього Кодексу, після їх перегляду в апеляційному порядку.

Таким чином, дана постанова не підлягає касаційному оскарженню.

Керуючись статтями 129, 269, 270, 271, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Північний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

1. Апеляційну скаргу Приватного акціонерного товариства «Страхова компанія «УНІКА» на ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 у справі №911/977/23 залишити без задоволення.

2. Ухвалу Господарського суду Київської області від 30.06.2023 у справі №911/977/23 залишити без змін.

3. Судові витрати за розгляд апеляційної скарги покласти на Приватне акціонерне товариство «Страхова компанія «УНІКА»

4. Матеріали справи №911/977/23 повернути до Господарського суду Київської області для скерування до Національного наукового центру «Інститут судових експертиз ім. засл. проф.М.С. Бокаріуса» Міністерства юстиції України для проведення судової комплексної пожежно-технічної та електротехнічної експертизу.

5. Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та не підлягає касаційному оскарженню.

Повний текст постанови складено та підписано 23.08.2023.

Головуючий суддя С.В. Владимиренко

Судді І.П. Ходаківська

А.М. Демидова