Ухвала

від 23.08.2023 по справі 285/1300/23

НОВОГРАД-ВОЛИНСЬКИЙ МІСЬКРАЙОННИЙ СУД ЖИТОМИРСЬКОЇ ОБЛАСТІ

Єдиний унікальний номер № 285/1300/23

Провадження № 1-кп/0285/372/23

У Х В А Л А

23 серпня 2023 року м. Звягель

Новоград-Волинський міськрайонний суд Житомирської області

в складі: головуючого судді ОСОБА_1 ,

при секретарі ОСОБА_2 ,

за участю прокурора ОСОБА_3 ,

обвинуваченої ОСОБА_4 ,

захисника обвинуваченої ОСОБА_5

розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Звягелі кримінальне провадження по обвинуваченню:

ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , АДРЕСА_1 , -

у вчиненні кримінальних правопорушень, передбачених ч. 1 ст. 358, ч. 3 ст.358, ч. 1 ст.361, ч. 2 ст.361 КК України,-

встановив:

23.02.2023 року надійшло кримінальне провадження №285/1300/23 за обвинуваченням ОСОБА_4 у вчиненні вищезазначених кримінальних правопорушеннях.

В судовому засіданні обвинувачена ОСОБА_4 повторно заявила відвід судді ОСОБА_1 .

Як на підстави для відводу посилається на те, що під час підготовчого судового засіданні суддя не задовольнив її клопотання про відкладення в зв`язку з відсутністю в судовому засіданні другого її захисника, а також допустив описку в ухвалі про призначення кримінального провадження до судового розгляду, а саме в дні її народження, яку в подальшому виправив, чим фактично сприяв стороні обвинувачення. Вважає, що зазначені обставини свідчать про упередженість судді.

Її захисник в судовому засіданні підтримав заяву про відвід.

Прокурор заперечував щодо відводу судді.

Вислухавши обвинувачену, її захисника, прокурора, вивчивши зміст заяви та давши оцінку підставам для відводу, які в ній зазначено, суд приходить до наступного.

Перелік обставин, які виключають участь судді у кримінальному провадженні, наводиться у ч. 1 ст. 75 КПК. Зокрема, суддя не може брати участь у кримінальному провадженні, якщо він особисто, його близькі родичі чи члени його сім`ї заінтересовані в результатах провадження або наявні інші обставини, які викликають сумнів у його неупередженості (п. п. 3, 4 ч. 1 ст. 75 КПК).

Разом з цим, якщо повторно заявлений відвід має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування кримінального провадження, суд, який здійснює провадження, має право залишити таку заяву без розгляду (ч. 4 ст. 81 КПК).

Дане кримінальне провадження надійшло до суду у лютому 2023 року та за весь період по справі було призначено 10 судових засідань. Основними причинами відкладення розгляду справи було: хвороба адвоката ОСОБА_5 ; підготовка письмового клопотання про повернення обвинувального акту прокурору (яке так і не було подано в письмовому вигляді); зайнятістю захисника ОСОБА_5 в інших процесах; у зв`язку із заявленням відводу.

12 травня 2023 року обвинуваченою було подано заяву про відвід судді ОСОБА_1 , яку було розглянуто і в задоволенні відмовлено.

Розв`язуючи питання, чи має зазначений відвід ознаки зловживання правом, суддя зазначає про таке.

КПК не передбачено окремого положення, яке б містило визначення зловживання процесуальними правами. Водночас, як неодноразово наголошував у своїх рішеннях Верховний Суд, заборона зловживання процесуальними правами є загальноправовим принципом і поширюється на всі види судочинства (ухвала від 07.02.2022 у справі № 266/108/22, від 07.11.2022 у справі № 757/9655/22-к, та ін.).

Оцінюючи поведінку учасників кримінального провадження, слід враховувати існування випадків зловживання процесуальними правами. Водночас слід враховувати, що використання процесуальних прав, зокрема, заявлення клопотань, скарг, не може розцінюватися як перешкоджання здійсненню провадження, за винятком випадків, коли йдеться про зловживання правом.

Заборона зловживання правами закріплена у ст. 17 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод. У розвиток цієї загальної заборони у ст. 35 Конвенції наводяться критерії прийнятності, серед яких зловживання правом на подання заяви до ЄСПЛ є самостійною підставою для визнання неприйнятною індивідуальної заяви. Як наслідок позбавлення суб`єктивного права на звернення до ЄСПЛ, що певним чином є заходом відповідальності заявника. У свою чергу, критерії зловживання правом визначаються не в Конвенції, а в рішеннях ЄСПЛ. Встановлення наявності зловживання правом ЄСПЛ в кожному конкретному випадку вирішує виходячи із прецедентів, які загалом сформували систему випадків зловживання правом.

Як свідчить відповідна судова практика, серед найпоширеніших видів зловживань учасниками кримінального провадження своїми процесуальними правами є дії, що полягають у повторному поданні заяви про відвід (рішення Верховного Суду: від 06.12.2021 у справі № 756/4855/17; від 14.12.2022 у справі № 127/9564/17; від 24.11.2020 у справі № 127/2318/18; від 06.11.2019 у справі № 300/474/17).

Послідовність дій обвинуваченої та її захисника, що наведено вище, зокрема і заявлянням безпідставного відводу, а також підстави для відводу у даній заяві, дають підстави вважати, що вони спрямовані на штучне створення перешкод у розгляді кримінального провадження у розумні строки.

За таких обставин, повторно заявлений обвинуваченою ОСОБА_4 відвід судді має ознаки зловживання правом на відвід з метою затягування розгляду кримінального провадження.

З огляду на те, що положення ч. 4 ст. 81 КПК України мають на меті унеможливлення затягування кримінального провадження, законодавець передбачив право саме судді який здійснює провадження, залишати таку заяву про відвід без розгляду.

Керуючись ст.ст. 27, 75, 81 КПК України, суд -

ухвалив:

Заяву обвинуваченої ОСОБА_4 про відвід судді Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області ОСОБА_1 - залишити без розгляду.

Ухвала оскарженню не підлягає.

Головуючий