Ухвала

від 16.08.2023 по справі 502/1203/23

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Номер провадження: 11-сс/813/1188/23

Справа № 502/1203/23 1-кс/502/53/23

Головуючий у першій інстанції ОСОБА_1

Доповідач ОСОБА_2

ОДЕСЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.08.2023 року м. Одеса

Одеський апеляційний суд у складі:

головуючого - судді ОСОБА_2 ,

суддів: ОСОБА_3 , ОСОБА_4 ,

за участю: секретаря судового засідання ОСОБА_5 ,

прокурора ОСОБА_6 ,

розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_6 на ухвалу слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області від 23.06.2023 про відмову у накладені арешту на майно у кримінальному провадженні №12023167150000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України,

встановив:

Зміст оскаржуваного судового рішення і встановлених обставин судом першої інстанції.

Ухвалою слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області від 23.06.2023 у кримінальному провадженні №12023167150000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України відмовлено у задоволені клопотання про арешт майна.

Рішення слідчого судді мотивоване тим, що в ході розгляду клопотання слідчому судді не надано доказів, що вилучені предмети відносяться до тих, які вилучені законом з обігу, виконуючи повноваження слідчого судді зі здійснення у порядку, передбаченому КПК України.

Вимоги апеляційної скарги та узагальнені доводи особи, яка її подала.

Не погоджуючисьз рішеннямслідчого суддіпрокурор ОСОБА_6 подав апеляційну скаргу, оскільки вважає постановлену ухвалу незаконною, необґрунтованою, невмотивованою та такою, що підлягає скасуванню на підставі ст. 409 КПК України у зв`язку з істотним порушенням вимог кримінального процесуального закону та невідповідністю висновків суду, викладених у судовому рішенні, фактичним обставинам кримінального провадження.

Доводи обґрунтовує тим, що поза увагою слідчого судді залишений той факт, що частина вилученого майна, на яку прокурором погоджено клопотання про арешт, відповідно до протоколу огляду місця події, показань допитаних понятих, перебувала на відкритій ділянці місцевості та його вилучення не пов`язане з проникненням в житло чи інше володіння особи.

Просить ухвалу суду слідчого судді скасувати та постановити нову ухвалу, якою накласти арешт на дерев`яний човен з бортовим реєстраційним номером НОМЕР_1 з навісним двигуном марки «Ямаха» F20 SMN S 1023880, в якому знаходились мокрі та вологі сітки - мішок №101 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 16,5 кг; мішок №102 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 17 кг; мішок №103 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 17 кг; мішок №104 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 17 кг; мішок №105 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 16,5 кг; мішок №106 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 65,5 кг; мішок №107 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 141 кг; 2 рибини довжиною 35 та 65 см; рибацький садок, в якому перебувала 2 рибини.

Передати на зберігання до ППІ «Клест ЛТД» за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 56 вилучений дерев`яний човен з бортовим реєстраційним номером НОМЕР_1 , мішок № НОМЕР_2 в якому знаходиться 2 рибини довжиною 35, 65 см відповідно та 2 рибини, які перебували у рибацькому садку.

Власник майна та його представник, будучи належним чином повідомленими про дату та час розгляду справи, в судове засідання не з`явилися, про причини неявки апеляційний суд не повідомили, а тому у відповідності до положень ч. 3 ст. 306 та ч. 4 ст. 405 КПК України, апеляційний розгляд проведено за відсутності власника майна та його представника.

Позиції учасників апеляційного розгляду.

Заслухавши: суддю-доповідача, прокурора, який підтримав доводи апеляційної скарги та просив її задовольнити, перевіривши матеріали судового провадження та доводи апеляційної скарги, апеляційний суд приходить висновку про таке.

Мотиви суду апеляційної інстанції.

Відповідно до вимог ч. 1 ст. 404 КПК України, суд апеляційної інстанції переглядає судові рішення суду першої інстанції в межах апеляційної скарги.

Положеннями статей 2, 7 КПК України визначені завдання кримінального судочинства, відповідно до яких, зміст і форма кримінального провадження повинні відповідати загальним засадам кримінального провадження, до яких зокрема відносяться: верховенство права, недоторканність права власності, забезпечення права на захист, доступ до правосуддя, забезпечення права на оскарження процесуальних рішень, дій чи бездіяльності.

Відповідно до ст. 131-132 КПК України, арешт майна є заходом забезпечення кримінального провадження та застосовується на підставі ухвали слідчого судді.

Згідно ч. 1 ст. 170 КПК України арештом майна є тимчасове, до скасування у встановленому цим Кодексом порядку, позбавлення за ухвалою слідчого судді або суду права на відчуження, розпорядження та/або користування майном, щодо якого існує сукупність підстав чи розумних підозр вважати, що воно є доказом кримінального правопорушення, підлягає спеціальній конфіскації у підозрюваного, обвинуваченого, засудженого, третіх осіб, конфіскації у юридичної особи, для забезпечення цивільного позову, стягнення з юридичної особи отриманої неправомірної вигоди, можливої конфіскації майна. Арешт майна скасовується у встановленому цим Кодексом порядку.

Завданням арешту майна є запобігання можливості його приховування, пошкодження, псування, знищення, перетворення, відчуження. Слідчий, прокурор повинні вжити необхідних заходів з метою виявлення та розшуку майна, на яке може бути накладено арешт у кримінальному провадженні, зокрема шляхом витребування необхідної інформації у Національного агентства України з питань виявлення, розшуку та управління активами, одержаними від корупційних та інших злочинів, інших державних органів та органів місцевого самоврядування, фізичних і юридичних осіб.

Відповідно до ч. 1 ст. 173 КПК України слідчий суддя, суд відмовляють у задоволенні клопотання про арешт майна, якщо особа, що його подала, не доведе необхідність такого арешту, а також наявність ризиків, передбачених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Розглядаючи клопотання про накладення арешту на майно, в порядку ст. 170-173 КПК України, слідчий суддя зазначених вимог не дотримався та не з`ясував належним чином всіх обставин, які передбачають підстави для накладення арешту на майно.

На думку апеляційного суду, зміст клопотання про накладення арешту на майно свідчить про наявність достатніх підстав для висновку, що вказане майно відповідає критеріям, визначеним у ст. 170 КПК України та стороною обвинувачення дано належне обґрунтування необхідності такого арешту, наявності ризиків, встановлених абзацом другим частини першої статті 170 цього Кодексу.

Відповідно до п. 1 ч. 2 ст. 170 КПК України арешт майна допускається з метою збереження речових доказів.

Арешт майна з підстав передбачених ч. 2, 3 ст. 170 КПК України по суті являє собою форму забезпечення доказів і є самостійною правовою підставою для арешту майна.

Згідно ч. 3 ст. 170 КПК України у випадку, передбаченому пунктом 1 частини другої цієї статті, арешт накладається на майно будь-якої фізичної або юридичної особи за наявності достатніх підстав вважати, що воно відповідає критеріям, зазначеним у статті 98 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 98 КПК України, речовими доказами є матеріальні об`єкти, які були знаряддям вчинення кримінального правопорушення, зберегли на собі його сліди або містять інші відомості, які можуть бути використані як доказ факту чи обставин, що встановлюються під час кримінального провадження, в тому числі предмети, що були об`єктом кримінально протиправних дій, гроші, цінності та інші речі, набуті кримінально протиправним шляхом.

Як зазначено у ч. 10 ст. 170 КПК України, арешт може бути накладений у встановленому цим Кодексом порядку на рухоме чи нерухоме майно, гроші у будь-якій валюті готівкою або у безготівковій формі, в тому числі кошти та цінності, що знаходяться на банківських рахунках чи на зберіганні у банках або інших фінансових установах, видаткові операції, цінні папери, майнові, корпоративні права, щодо яких ухвалою чи рішенням слідчого судді, суду визначено необхідність арешту майна. Не може бути арештовано майно, якщо воно перебуває у власності добросовісного набувача, крім арешту майна з метою забезпечення збереження речових доказів.

З клопотання прокурора вбачається, що СД ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області 23.06.2023, здійснюється досудове розслідування кримінального провадження №12023167150000053, внесене до ЄРДР 23.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України.

Так досудовим розслідуванням встановлено, що 23.06.2023 о 14:40 до відділення поліції №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області надійшло повідомлення від інспектора Управління авіації та поліції на воді ОСОБА_7 про те, що 23.06.2023 під час проведення профілактичного рейду поблизу затоки Заводнінське, Ізмаїльського району Одеської області на р. Дунай на території Дунайського біосферного заповідника виявлено ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_9 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , які перебували біля дерев`яного риболовного човна ЯОД 0807, в якому знаходились мокрі заборонені знаряддя лову риби та поряд також знаходились безліч розкиданих заборонених риболовних сіток. Неподалік від риболовного судна у садку, при його піднятті виявлено рибу в кількості 2 одиниць.

Під час проведення огляду місця події, який проводився з призупиненням у період часу з 21:10 до 22:00 23.06.2023 р. та з 06:00 по 16:20 24.06.2023 р. на відкритій території земельної ділянки, що розташована за координатами 4514 36.4 №29 42 3 Е та з 15:45 по 20:51 25.06.2023 р. на пірсі за адресою: АДРЕСА_1 було виявлено та вилучено: дерев`яний човен з бортовим реєстраційним номером НОМЕР_1 з навісим двигуном «Ямаха» F20 SMN S 1023880, в якому знаходились мокрі та вологі сітки, а саме: - мішок №101 в якому знаходились рибацькі сітки вагою 16,5 кг; - мішок №102 в якому знаходились рибацькі сітки вагою 17 кг; - мішок №103 в якому знаходились рибацькі сітки вагою 17 кг; - мішок №104 в якому знаходились рибацькі сітки вагою 17 кг; мішок №105 в якому знаходились рибацькі сітки вагою 16,5 кг; - мішок №106 в якому знаходились рибацькі сітки вагою 65,5 кг; - мішок №107 в якому знаходились рибацькі сітки вагою 141 кг; мішок №6 в якому знаходилось 2 рибини довжиною 35 та 65 см; - мішок №7 в якому знаходились рибацький садок, в якому перебували 2 рибини.

За результатами проведення зважування встановлено, що загальна вага мокрих сіток складає 290,5 кг.

26.06.2023 вилучене майно визнано речовим доказом та з метою забезпечення речового доказу, стороною обвинувачення подано до слідчого судді клопотанням про арешт майна.

Таким чином, суд апеляційної інстанції вважає, що з огляду на наведені прокурором та встановлені досудовим розслідуванням обставини, враховуючи положення ч. 1 ст. 98 КПК України, вищевказане вилучене майно є речовим доказом у даному кримінальному провадженні, оскільки є предметом, знаряддям вчинення злочину та має суттєве значення для встановлення важливих обставин під час досудового розслідування.

На думку апеляційного суду, вказане вилучене майно має істотне значення для проведення досудового розслідування у кримінальному провадженні за ч. 1 ст. 249 КК України, оскільки є предметом та знаряддям вчинення злочину, а тому з метою збереження речового доказу клопотання прокурора підлягає задоволенню.

Також, матеріалами клопотання підтверджено, що в даному випадку мають місце відповідні ризики щодо майна, а саме можливості його приховування, пошкодження, знищення, відчуження, доведено необхідність виконання завдання арешту майна, а саме запобігання можливості таких ризиків.

Крім того, арешт майна у даному кримінальному провадженню є необхідним для забезпечення всебічності, повноти та об`єктивності дослідження усіх обставин кримінального провадження, тобто для забезпечення виконання завдань кримінального провадження, в тому числі проведення судових експертиз.

Апеляційний суд вважає, що при вирішенні питання про накладення арешту на вилучене майно, слідчий суддя не дотримався вимог, передбачених ст. 172, 173 КПК України, належним чином не дослідив додані до клопотання матеріали кримінального провадження, не врахував правову підставу для їх арешту та інші обставини провадження, а тому посилання прокурора в апеляційній скарзі з цього приводу є обґрунтованими.

Підстав сумніватися в співрозмірності обмеження прав завданням кримінального провадження апеляційний суд не вбачає, оскільки обставини в кримінальному провадженні вимагають вжиття саме такого заходу забезпечення кримінального провадження як арешт майна.

Апеляційний суд визнає такими, що не ґрунтується на вимогах закону посилання слідчого судді, про не доведення стороною обвинувачення потреби досудового розслідування в конкретному кримінальному провадженні які виправдовують такий ступінь втручання у права і свободи осіб, про який йдеться в клопотанні.

Наведене твердження слідчого судді є помилковим, оскільки таке не ґрунтується на матеріалах, доданих до клопотання та відомостях, викладених у ньому.

На переконання апеляційного суду, як клопотання прокурора, так і додані до нього матеріали сформовані відповідно до вимог КПК України та є достатніми для прийняття рішення.

Таким чином,слідчий суддяпри розглядіклопотання нез`ясував всіобставини,з якимизакон пов`язуєможливість накладенняарешту намайно,у зв`язкуз чимапеляційна скаргапідлягає задоволенню,а ухваласлідчого суддіскасуванню зпостановленням новоїухвали,якою слідзадовольнити клопотанняпрокурора танакласти арештна вилученемайно підчас оглядумісця події23.06.2023,шляхом заборони відчуження, користування та розпорядження.

На думку колегії суддів, такі види обтяження будуть достатніми для сприяння завданням арешту майна у кримінальному провадженні та відповідатимуть вимогам охорони фундаментальних прав інших осіб. Доказів негативних наслідків від застосування такого заходу забезпечення кримінального провадження, стороною захисту не надано та колегією суддів не встановлено.

Згідно ч. 3 ст. 407 КПК України за наслідками апеляційного розгляду за скаргою на ухвали слідчого судді суд апеляційної інстанції має право: залишити ухвалу без змін; скасувати ухвалу і постановити нову ухвалу.

З урахуванням указаних обставин та з метою уникнення негативних наслідків, які можуть перешкодити проведенню всебічного та повного досудового розслідування, з метою запобігання можливості приховування, знищення, втрати, пошкодження майна в даному кримінальному провадженні, колегія суддів вважає, що відповідно до вимог ст. 132, 170-173 КПК України, клопотання прокурора про накладення арешту на майно підлягає задоволенню.

Керуючись статтями 170-173, 309, 376, 404, 405, 407, 419, 422, 532 КПК України, апеляційний суд,

постановив:

Апеляційну скаргу прокурора Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_6 задовольнити.

Ухвалу слідчого судді Кілійського районного суду Одеської області від 23.06.2023 про відмову у накладені арешту на майно у кримінальному провадженні №12023167150000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України скасувати.

Постановити нову ухвалу, якою клопотання дізнавача СД ВП №1 Ізмаїльського РВП ГУНП в Одеській області ОСОБА_10 , погоджене прокурором Ізмаїльської окружної прокуратури ОСОБА_6 про арешт майна у кримінальному провадженні №12023167150000053, внесеному до Єдиного реєстру досудових розслідувань 23.06.2023 за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого ч. 1 ст. 249 КК України задовольнити.

Накласти арешт на дерев`яний човен з бортовим реєстраційним номером НОМЕР_1 з навісним двигуном марки «Ямаха» F20 SMN S 1023880, в якому знаходились мокрі та вологі сітки - мішок №101 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 16,5 кг; мішок №102 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 17 кг; мішок №103 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 17 кг; мішок №104 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 17 кг; мішок №105 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 16,5 кг; мішок №106 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 65,5 кг; мішок №107 в якому знаходиться рибацькі сітки, вагою 141 кг; мішок №6 в якому перебувало 2 рибини довжиною 35 та 65 см; мішок №7 в якому знаходились рибацький садок, в якому перебувало 2 рибини із забороною відчуження, користування та розпорядження.

Передати на зберігання до ППІ «Клест ЛТД» за адресою: Одеська область, Ізмаїльський район, смт. Суворове, вул. Пушкіна, 56 вилучений дерев`яний човен з бортовим реєстраційним номером НОМЕР_1 , мішок № НОМЕР_2 в якому знаходиться 2 рибини довжиною 35, 65 см відповідно та 2 рибини, які перебували у рибацькому садку.

Ухвала апеляційного суду набирає законної сили з моменту її проголошення та оскарженню в касаційному порядку не підлягає.

Судді Одеського апеляційного суду:

ОСОБА_2 ОСОБА_3 ОСОБА_4