Постанова

від 22.08.2023 по справі 678/1309/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

22 серпня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 678/1309/22

Провадження № 22-ц/4820/1266/23

Хмельницький апеляційний суд

в складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

Костенка А.М. ( суддя-доповідач), Гринчука Р.С., Спірідонової Т.В.,

секретар судового засідання Дубова М.В.

з участю представників сторін

розглянув у відкритому судовому засіданні цивільну справу № 678/1309/22 за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , поданою його представником адвокатом Нагнибідою Володимиром Івановичем, на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2023 року в складі судді Лазаренка А.В. у цивільній справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні позивача, Товариство з обмеженою відповідальністю «Летичів Агро Інвест», третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору, на стороні відповідача, приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Красовська Наталія Вікторівна, про переведення прав та обов`язків покупця за договором купівлі-продажу.

Заслухавши доповідача, пояснення представників сторін, дослідивши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, суд

в с т а н о в и в:

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом, в якому просив:

- перевести права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 від 02 грудня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області та зареєстрованим в реєстрі за № 3825 на ОСОБА_1

-перевести права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6823087000:07:006:0152 від 02 грудня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області та зареєстрованим в реєстрі за № 3823 на ОСОБА_1 .

На підтримання заявлених позовних вимог позивач посилався, що ОСОБА_3 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 6823087000:07:006:0151 та 6823087000:07:006:0152. ТзОВ «Летичів Агро Інвест», є орендарем вказаних земельних ділянок на підставі договору оренди від 15 травня 2018 року, який укладено строком на 10 років. Як стало відомо орендарю, відповідно до договорів купівлі-продажу від 02 грудня 2021 року вказані земельні ділянки з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 та 6823087000:07:006:0152 ОСОБА_3 були продані ОСОБА_2 , про факт продажу Товариство дізналось лише наприкінці грудня 2021 року з моменту отримання листа про зміну власника земельних ділянок від 23 грудня 2021 року. Однак, при купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення було порушено переважне право ТзОВ «Летичів Агро Інвест».

Разом з тим, позивач посилався, що приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Красовською Н.В. здійснювалось відправлення повідомлень на адресу ТзОВ «Летичів Агро Інвест» про намір ОСОБА_3 здійснити продаж земельних ділянок зокрема: поштовим відправленням № 2901501132904 від 28 вересня 2021 року; поштовим відправленням № 2901501131380 від 28 вересня 2021 року, проте зазначені вище поштові відправлення взагалі не надходили на адресу Товариства. У відповідь на адвокатський запит, «УКРПОШТА» ВПЗ Летичів повідомила, що поштові відправлення 2901501132904 та № 2901501131380 у ВПЗ Летичів надійшли 29 вересня 2021 року на адресу ТзОВ «Летичів Агро Інвест» і листоноша вручила вказані відправлення 29 вересня 2021 року працівнику ОСОБА_4 , однак у товаристві вказаний працівник не працює.

Таким чином, переважне право ТзОВ «Летичів Агро Інвест» є порушеним у зв`язку із порушенням процедури продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 6823087000:07:006:0151 та 6823087000:07:006:0152. Особою, якій Товариство передало своє переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 6823087000:07:006:0151 та 6823087000:07:006:0152 є фізична особа ОСОБА_1 , відповідно до укладених договорів про передання переважного права купівлі земельної ділянки від 11 серпня 2022 року, що підтверджується витягами з Державного реєстру оечових прав на нерухоме майно № 309732481 від 14 вересня 2014 року та № 309733005 від 14 вересня 2022 року.

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

ОСОБА_1 не погодився з таким рішенням суду першої інстанції подав апеляційну скаргу, посилається на неповне з`ясування судом усіх обставин справи, неправильне застосування нрм матеріального права та порушення норм процесуального права. Апелянт вказує, що суд першої інстанції дійшов висновку, що суб`єкт переважного права відмовився від свого переважного права у зв`язку із неотриманням відповіді від суб`єкта переважного права протягом місяця з дати вручення йому поштового повідомлення про реєстрацію наміру про своє бажання скористатися переважним правом, однак суд не врахував та не дослідив ту обставину, що ТзОВ «Летичів Агро Інвест» як суб`єкт перважного права не отримував поштового повідомлення про реєстрацію наміру про своє бажання скористатися переважним правом, поштові відправлення 2901501132904 та № 2901501131380 не надходили на адресу ТзОВ «Летичів Агро Інвест», тому орендар не вважається повідомленим про зазначений намір в порядку ч. 3 ст. 130-1 Земельного кодексу України. Разом з тим, суд не врахував, що пояснення листоноші про нібито вручення поштових повідомлень, працівнику ТзОВ «Летичів Агро Інвест» документально не підтверджені, а особа яка нібито отримала їх не працює в товаристві. Крім того, зазначає апелянт, що ТзОВ «Летичів Агро Інвест», як орендар спірних земельних ділянок має переважне прав набуття їх у власність, таке свої право товариство передало йому, таким чином він ОСОБА_1 може набути у власність такі земельні ділянки, відтак звернувся до суду з такими позовними вимогами про переведення на нього прав та обов`язків покупця за договорами купівлі-продажу земельних ділянок.

З огляду на доводи викладені в апеляційній скарзі, ОСОБА_1 просив скасувати рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2023 року та ухвалити нове судове рішення, яким задовольнити позовні вимоги.

Дослідивши матеріали справи та доводи апеляційної скарги колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на наступне.

Відповідно до ч. 1 ст. 375 ЦПК України суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Судом встановлено, що 15 травня 2018 року за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на дві земельні ділянки: з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га та 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населеного пункту, Летичівський район, Хмельницька область, на території Ялинівської сільської ради. вказані земельні ділянки.

В цей же день 15 травня 2018 року між ТзОВ «Летичів Агро Інвест» та ОСОБА_3 було укладено два окремих договори оренди земельних ділянок з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га та 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га строком на 10 років, починаючи з дати державної реєстрації права оренди.

Також в цей же день в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано речове право оренди ТзОВ «Летичів Агро Інвест» цих земельних ділянок.

Пунктом 8 вказаних Договорів оренди передбачено, що орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу (відчуження орендодавцем).

28 вересня 2021 року приватним нотаріусом Красовською Н.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі заяв ОСОБА_3 про намір продати земельні ділянки і проекту договорів купівлі-продажу земельних ділянок було зареєстровано обтяження на земельні ділянки з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га та 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га у вигляді наміру власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо продажу земельної ділянки.

На виконання вимог закону, приватний нотаріус Красовська Н.В. 28 вересня 2021 року направила на адресу ТзОВ «Летичів Агро Інвест» повідомлення про намір ОСОБА_3 здійснити продаж земельних ділянок з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га та 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га, які були вручені працівнику ТзОВ «Летичів Агро Інвест» 29 вересня 2021 року.

У місячний строк ТзОВ «Летичів Агро Інвест» не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом купівлі земельних ділянок ОСОБА_3 та до нотаріуса представник товариства не з`явився.

02 грудня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено два договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га та 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га.

На підставі даних договорів за ОСОБА_2 06 грудня 2021 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га та 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га.

23 грудня 2021 року від ОСОБА_2 на адресу ТзОВ «Летичів Агро Інвест», надійшов лист-повідомлення, згідно якого земельні ділянки з кадастровими номероми 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га та були передана у власність ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02 грудня 2021 року.

11 серпня 2022 року, в порядку ч. 5 ст. 130-1 Земельного кодексу України, між ТзОВ «Летичів Агро Інвест» та ОСОБА_1 було укладено два окремі договори про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, за якими Товариство передало ОСОБА_1 переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151, площею 2,9837 га та з кадастровим номером 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га, які знаходяться на території Ялинівської сільської ради, про що між сторонами укладено Договори про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Повідомленнями № 01/08-09/22 від 08 вересня 2022 року та №02/08-09/22 від 08 вересня 2022 року, ОСОБА_2 проінформовано про передачу переважного права купівлі земельних ділянок з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 та з кадастровим номером 6823087000:07:006:0152.

Згідно із статтями 15, 16 ЦК України кожна особа має право на звернення до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права у разі його порушення, невизнання або оспорювання та інтересу, який не суперечить загальним засадам цивільного законодавства. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути: визнання права, визнання правочину недійсним, припинення дії, яка порушує право, відновлення становища, яке існувало до порушення, примусове виконання обов`язку в натурі, зміна правовідношення, припинення правовідношення, відшкодування збитків та інші способи відшкодування майнової шкоди, відшкодування моральної (немайнової) шкоди, визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.

Суд може застосувати не встановлений законом спосіб захисту лише за наявності двох умов одночасно: по-перше, якщо дійде висновку, що жодний установлений законом спосіб захисту не є ефективним саме у спірних правовідносинах, а по-друге, якщо дійде висновку, що задоволення викладеної в позові вимоги позивача призведе до ефективного захисту його прав чи інтересів. Застосування конкретного способу захисту цивільного права залежить як від змісту права чи інтересу, за захистом якого звернулася особа, так і від характеру його порушення, невизнання або оспорення. Такі право чи інтерес мають бути захищені судом у спосіб, який є ефективним, тобто таким, що відповідає змісту відповідного права чи інтересу, характеру його порушення, невизнання або оспорення та спричиненим цими діяннями наслідкам (постанова Великої Палати Верховного Суду від 16 червня 2020 року в справі № 145/2047/16-ц).

Диспозитивність цивільного судочинства виявляється в тому, що суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. (стаття 13 ЦПК України).

За частинами першою-четвертою статті 12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій.

За статтею 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Докази подаються сторонами та іншими учасниками справи. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях. Суд не може збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи, крім витребування доказів судом у випадку, коли він має сумніви у добросовісному здійсненні учасниками справи їхніх процесуальних прав або виконанні обов`язків щодо доказів, а також інших випадків, передбачених цим Кодексом.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом просив перевести на нього права та обов`язки покупця за договорами купівлі-продажу спірних земельних ділянок, які укладені 02 грудня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , при цьому позивач зазначав, що укладаючи договору купівлі-продажу землі, власником було порушено переважне право орендаря на купівлю цих земельних ділянок, передбачене ст. 130-1 ЗК України.

У відповідності до статті 130-1 ЗК України переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб`єкти:

а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у другу чергу - орендар земельної ділянки.

Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги може реалізувати таке право у разі відсутності суб`єкта переважного права першої черги або відмови суб`єкта першої черги від реалізації такого права. Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відмовитися від реалізації такого права шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Відмова суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від реалізації такого права на земельних торгах здійснюється в порядку, визначеному статтями 135-139 цього Кодексу.

За наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов`язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу в межах його нотаріального округу за місцезнаходженням земельної ділянки або за зареєстрованим місцем проживання (місцезнаходженням) власника земельної ділянки, або нотаріусу, який його заміщує, разом з проектом такого договору. Нотаріус зобов`язаний протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб`єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб`єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов`язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення. Повідомлення про бажання скористатися переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути надано лише суб`єктом такого права, який на момент надання згоди відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб`єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, суб`єкт переважного права, який відповідно до цього Кодексу має право набувати у власність земельну ділянку, не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з`явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб`єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб`єкт переважного права відмовився від свого переважного права.

У разі якщо суб`єкти переважного права першої та другої черги, належним чином повідомлені про намір щодо продажу земельної ділянки, не скористалися своїм переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у порядку та спосіб, встановлені цією статтею, або надали відмову від реалізації свого переважного права шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення на умовах, визначених проектом такого договору, може бути укладений з третьою особою у будь-який час після державної реєстрації наміру щодо продажу такої земельної ділянки, незалежно від строку, передбаченого абзацом першим цієї частини.

У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб`єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб`єктом якого є особа, яка не може набувати право власності на земельну ділянку, і якщо така особа передала переважне право особі, яка може набувати зазначене право (у тому числі після продажу такої земельної ділянки), особа, якій передано переважне право, має право пред`явити до суду позов про переведення на неї прав та обов`язків покупця у порядку, визначеному цією частиною.

Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути передано його суб`єктом іншій особі, яка відповідно до закону може набути у власність таку земельну ділянку.

Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється за письмовим договором між суб`єктом переважного права та особою, якій передається таке право. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі, підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки.

Про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення особа, яка передає переважне право, зобов`язана письмово повідомити власника земельної ділянки протягом трьох робочих днів з дня державної реєстрації переходу такого права. Повідомлення здійснюється цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.

Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути здійснена до або після державної реєстрації наміру власника земельної ділянки щодо її продажу.

До особи, якій передано переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, переходять усі права та обов`язки попереднього суб`єкта такого права за правовідносинами, пов`язаними з реалізацією такого права.

Як було встановлено судом, перед укладенням договорів купівлі-продажу обох земельних ділянок - з кадастровими номерами 6823087000:07:006:0151 та 6823087000:07:006:0152, нотаріусом, відповідно до ст. 130-1 Земельного кодексу України, було проведено всі встановлені даною нормою правові процедури щодо дотримання переважного права другої черги на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що належить орендарю цієї земельної ділянки.

Нотаріус Красовська Н.В. зареєструвала намір власника ОСОБА_3 на підставі його заяви щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, протягом трьох робочих днів 28 вересня 2021 року (поштові відправлення № 2901501132904 та № 2901501131380). повідомила про такий намір суб`єкта переважного права - орендаря ТОВ «Летичів Агро Інвест» цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення під розписку.

Після цього, нотаріус Красовська Н.В. отримала рекомендовані поштові повідомлення з відмітками про вручення поштових відправлень адресату ТзОВ «Летичів Агро Інвест» 29 вересня 2021 року.

Крім того, відповідно до листа начальника ВПЗ Летичів Харкової В. С. № 3 від 08 червня 2022 року, поштові відправлення № 2901501131380 від 23 вересня 2021 року та № 2901501132904 від 28 вересня 2021 року надійшли у ВПЗ Летичів 29 вересня 2021 року на адресу «Летичів Агро Інвест». Листоноша ОСОБА_6 , яка обслуговує АДРЕСА_1 вручила дані відправлення 29 вересня 2021 року працівнику ТзОВ «Летичів Агро Інвест».

В свою чергу, ТзОВ «Летичів Агро Інвест» в порядку ст. 130-1 ЗК України після отримання вказаних повідомлень протягом місяця не скористалось своїм переважним правом на купівлю земельних ділянок ОСОБА_3 , не повідомило належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом, а тому слід вважати, що ТОВ «Летичів Агро Інвест» відмовився від свого переважного права купівлі земельних ділянок ОСОБА_3 і в силу цих обставин останній мав право укладати договора купівлі-продажу земельних ділянок з третьою особою - ОСОБА_2 .

Доводи апеляційної скарги, що ТзОВ «Летичів Агро Інвест» як суб`єкт перважного права не отримував поштового повідомлення про реєстрацію наміру про своє бажання скористатися переважним правом, поштові відправлення 2901501132904 та № 2901501131380 не надходили на адресу ТзОВ «Летичів Агро Інвест», вручення поштових повідомлень працівнику ТзОВ «Летичів Агро Інвест» документально не підтверджені, а особа яка нібито отримала їх не працює в товаристві слід відхилити.

Вказані твердження апелянта спростовуються повідомленням «Укрпошти», зворотнім поштовим повідомленням про вручення, отримані нотаріусом, показами свідка листоноші, що вручала повідомлення, показами свідка начальника відділення пошти, а за таких обставин нотаріусом було дотримано порядок укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, передбачений ст. 130-1 ЗК України.

Рішення суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги на вбачається.

В судовому засіданні представника відповідача ОСОБА_2 подав суду заяву, в якій просив стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції в сумі 15 000 грн.

Згідно зі статтею 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати: 1) на професійну правничу допомогу; 2) пов`язані із залученням свідків, спеціалістів, перекладачів, експертів та проведенням експертизи; 3) пов`язані з витребуванням доказів, проведенням огляду доказів за їх місцезнаходженням, забезпеченням доказів; 4) пов`язані з вчиненням інших процесуальних дій, необхідних для розгляду справи або підготовки до її розгляду.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Аналізуючи вказані норми ЦПК України про відшкодування витрат на професійну правову допомогу, Верховний Суд дійшов висновку, що до понесених стороною витрат на професійну правову допомогу відносяться як витрати, які оплачені стороною/третьою особою до моменту заявлення вимоги про їх відшкодування так і ті, які будуть оплачені нею в майбутньому, якщо це відповідає умовам договору.

До відзиву на апеляційну скаргу представник відповідача, долучив Свідоцтва про право на зайняття адвокатською діяльністю та ордер на представництво інтересів відповідача в суді апеляційної інстанції. До заяви про відшкодуваня витрат представник відповідача долучив Договір з клієнтом про надання правової допомоги, акт надання послуг згідно договору, звіт про надання правової допомоги в суді апеляційної інстанції, що складає участь в судовому засіданні апеляційної інстанції, складання відзиву на апеляційну скаргу, складання заяви про розподіл судових витрат, ознайомлення з судовою практикою по даній категорії справ, а також надано квитанцію про плату відповідачем послуг адвоката в сумі 15 000 грн.

В судовому засіданні апеляційного суду представник апелянта вказав, що розмір витрат є завищеним та відповідно неспівмірним з наданими послугами.

Як вбачається з матеріалів справи відзив на апеляційну скаргу фактично близький за змістом до відзиву на позовну заяву, а з правовими позиціями Верховного Суду представник мав ознайомитись ще при розгляді справи в суді першої інстанції при підготовці до розгляду справи по суті.

Враховуючи наведене, колегія суддів вважає, що розмір витрат на професійну правничу допомогу в даній справі не є співмірним з складністю справи та виконаних адвокатом робіт, обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а тому, виходячи з критерію реальності адвокатських витрат (встановлення їхньої дійсності та необхідності), а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, вважає, що витрати на правничу допомогу в суді апеляційної інстанції мають складати 10000 грн., які підлягають стягненню з позивача на користь відповідача ОСОБА_2 .

Керуючись ст.ст. 374, 375, 382, 384, 389, 390 ЦПК України, суд

п о с т а н о в и в:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Нагнибідою Володимиром Івановичем, залишити без задоволення.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10000 грн.

Постанова набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 25 серпня 2023 року.

Судді А.М. Костенко

Р.С. Гринчук

Т.В. Спірідонова