Постанова

від 23.01.2024 по справі 678/1309/22

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

23 січня 2024 року

м. Київ

справа № 678/1309/22

провадження № 61-13331св23

Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду: Червинської М. Є. (суддя-доповідач), Коротенка Є. В., Коротуна В. М.,

учасники справи:

позивач - ОСОБА_1 ,

відповідачі: ОСОБА_2 , ОСОБА_3 ,

треті особи: Товариство з обмеженою відповідальністю «Летичів Агро Інвест», приватний нотаріус Хмельницького районного нотаріального округу Красовська Наталія Вікторівна,

розглянув у попередньому судовому засіданні у порядку письмового провадження касаційну скаргу ОСОБА_1 на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області в складі судді Лазаренка А. В. від 10 квітня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду в складі колегії суддів: Костенка А. М., Гринчука Р. С., Спірідонової Т. В. від 22 серпня 2023 року,

ВСТАНОВИВ:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У листопаді 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовом до ОСОБА_2 , ОСОБА_3 , у якому просив суд: перевести права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 від 02 грудня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області та зареєстрованим в реєстрі за № 3825 на ОСОБА_1 ; перевести права і обов`язки покупця за договором купівлі-продажу земельної ділянки з кадастровим номером 6823087000:07:006:0152 від 02 грудня 2021 року, посвідченого приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області та зареєстрованим в реєстрі за № 3823 на ОСОБА_1 .

Позовні вимоги мотивовані тим, що ОСОБА_3 є власником земельних ділянок з кадастровими номерами 6823087000:07:006:0151 та 6823087000:07:006:0152. ТОВ «Летичів Агро Інвест», є орендарем вказаних земельних ділянок на підставі договору оренди від 15 травня 2018 року, який укладено строком на 10 років. Як стало відомо орендарю, відповідно до договорів купівлі-продажу від 02 грудня 2021 року вказані земельні ділянки з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 та 6823087000:07:006:0152 ОСОБА_3 були продані ОСОБА_2 , про факт продажу Товариство дізналось лише наприкінці грудня 2021 року з моменту отримання листа про зміну власника земельних ділянок від 23 грудня 2021 року. Однак, при купівлі-продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення було порушено переважне право ТОВ «Летичів Агро Інвест».

Разом з тим, позивач посилався, що приватним нотаріусом Хмельницького районного нотаріального округу Хмельницької області Красовською Н.В. здійснювалось відправлення повідомлень на адресу ТОВ «Летичів Агро Інвест» про намір ОСОБА_3 здійснити продаж земельних ділянок зокрема: поштовим відправленням № 2901501132904 від 28 вересня 2021 року; поштовим відправленням № 2901501131380 від 28 вересня 2021 року, проте зазначені вище поштові відправлення взагалі не надходили на адресу Товариства. У відповідь на адвокатський запит, «УКРПОШТА» ВПЗ Летичів повідомила, що поштові відправлення 2901501132904 та № 2901501131380 у ВПЗ Летичів надійшли 29 вересня 2021 року на адресу ТОВ «Летичів Агро Інвест» і листоноша вручила вказані відправлення 29 вересня 2021 року працівнику ОСОБА_4 , однак у товаристві вказаний працівник не працює.

Таким чином, переважне право ТОВ «Летичів Агро Інвест» є порушеним у зв`язку із порушенням процедури продажу земельних ділянок з кадастровими номерами 6823087000:07:006:0151 та 6823087000:07:006:0152. Особою, якій Товариство передало своє переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення з кадастровими номерами 6823087000:07:006:0151 та 6823087000:07:006:0152 є фізична особа ОСОБА_1 , відповідно до укладених договорів про передання переважного права купівлі земельної ділянки від 11 серпня 2022 року, що підтверджується витягами з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно № 309732481 від 14 вересня 2014 року та № 309733005 від 14 вересня 2022 року.

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2023 року у задоволенні позову відмовлено.

Рішення суду першої інстанції мотивовано тим, що перед укладенням договорів купівлі-продажу обох земельних ділянок - з кадастровими номерами 6823087000:07:006:0151 та 6823087000:07:006:0152, нотаріусом, відповідно до статті 130-1 Земельного кодексу України, було проведено всі встановлені даною нормою правові процедури щодо дотримання переважного права другої черги на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що належить орендарю цієї земельної ділянки.

У свою чергу, ТОВ «Летичів Агро Інвест» в порядку статті 130-1 ЗК України після отримання вказаних повідомлень протягом місяця не скористалось своїм переважним правом на купівлю земельних ділянок ОСОБА_3 , не повідомило належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом, а тому слід вважати, що ТОВ «Летичів Агро Інвест» відмовився від свого переважного права купівлі земельних ділянок ОСОБА_3 і в силу цих обставин останній мав право укладати договора купівлі-продажу земельних ділянок з третьою особою - ОСОБА_2 .

Короткий зміст постанови апеляційного суду

Постановою Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 , подану його представником адвокатом Нагнибідою В. І., залишено без задоволення. Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2023 року залишено без змін. Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 судові витрати у вигляді витрат на професійну правничу допомогу в сумі 10 000 грн.

Апеляційний суд, погоджуючись з висновками суду першої інстанції про відмову в позові, зазначив про те, що рішення місцевого суду ухвалене з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Також апеляційний суд, виходячи з критерію реальності адвокатських послуг, а також критерію розумності їхнього розміру, виходячи з конкретних обставин справи, дійшов висновку про наявність підстав для стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрат на професійну допомогу в розмірі 10 000 грн.

Аргументи учасників справи

Узагальнені доводи вимог касаційної скарги

Представник ОСОБА_1 - адвокат Нагнибіда В. І. 07 вересня 2023 року звернувся до Верховного Суду із касаційною скаргою на рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року, у якій просить скасувати зазначені судові рішення та направити справу на новий судовий розгляд до суду першої інстанції.

Підставою касаційного оскарження судових рішень заявник зазначає неправильне застосування судами норм матеріального права, а саме відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норм права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

Узагальнені доводи відзиву на касаційну скаргу

У жовтні 2023 року представник ОСОБА_2 - адвокат Єкимов І. С. подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу ОСОБА_1 , у якій просить зазначену касаційну скаргу залишити без задоволення, а оскаржувані судові рішення без змін. Зазначає, що у касаційній скарзі відсутні будь-які доводи та обгрунтування щодо відсутності Висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах.

Також у відзиві на касаційну скаргу представник ОСОБА_2 - адвокат Єкимов І. С. навів попередній (орієнтовний) розрахунок суми судових витрат.

Надходження касаційної скарги до суду касаційної інстанції

Згідно зі статтею 388 ЦПК України судом касаційної інстанції у цивільних справах є Верховний Суд.

Ухвалою Верховного Суду від 28 вересня 2023 року відкрито касаційне провадження в указаній справі та витребувано цивільну справу № 678/1309/22 з Летичівського районного суду Хмельницької області.

Зазначена справа надійшла до Верховного Суду.

Фактичні обставини справи, встановлені судом

Суд установив, що 5 травня 2018 року за ОСОБА_3 в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано право власності на дві земельні ділянки: з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га та 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га, для ведення товарного сільськогосподарського виробництва, за межами населеного пункту, Летичівський район, Хмельницька область, на території Ялинівської сільської ради. вказані земельні ділянки.

У цей же день 15 травня 2018 року між ТОВ «Летичів Агро Інвест» та ОСОБА_3 було укладено два окремих договори оренди земельних ділянок з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га та 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га строком на 10 років, починаючи з дати державної реєстрації права оренди.

Також в цей же день в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно було зареєстровано речове право оренди ТзОВ «Летичів Агро Інвест» цих земельних ділянок.

Пунктом 8 вказаних Договорів оренди передбачено, що орендар має переважне право на придбання у власність земельної ділянки у разі її продажу (відчуження орендодавцем).

28 вересня 2021 року приватним нотаріусом Красовською Н.В. в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно на підставі заяв ОСОБА_3 про намір продати земельні ділянки і проекту договорів купівлі-продажу земельних ділянок було зареєстровано обтяження на земельні ділянки з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га та 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га у вигляді наміру власника земельної ділянки сільськогосподарського призначення щодо продажу земельної ділянки.

На виконання вимог закону, приватний нотаріус Красовська Н.В. 28 вересня 2021 року направила на адресу ТзОВ «Летичів Агро Інвест» повідомлення про намір ОСОБА_3 здійснити продаж земельних ділянок з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га та 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га, які були вручені працівнику ТОВ «Летичів Агро Інвест» 29 вересня 2021 року.

У місячний строк ТОВ «Летичів Агро Інвест» не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом купівлі земельних ділянок ОСОБА_3 та до нотаріуса представник товариства не з`явився.

02 грудня 2023 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 було укладено два договори купівлі-продажу земельних ділянок з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га та 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га.

На підставі даних договорів за ОСОБА_2 06 грудня 2021 року було зареєстровано в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно право власності на земельні ділянки з кадастровими номерами 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га та 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га.

23 грудня 2021 року від ОСОБА_2 на адресу ТОВ «Летичів Агро Інвест», надійшов лист-повідомлення, згідно якого земельні ділянки з кадастровими номероми 6823087000:07:006:0151 площею 2,9837 га 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га та були передана у власність ОСОБА_2 на підставі договору купівлі-продажу від 02 грудня 2021 року.

11 серпня 2022 року, в порядку ч. 5 ст. 130-1 Земельного кодексу України, між ТзОВ «Летичів Агро Інвест» та ОСОБА_1 було укладено два окремі договори про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, за якими Товариство передало ОСОБА_1 переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення для ведення товарного сільськогосподарського виробництва з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151, площею 2,9837 га та з кадастровим номером 6823087000:07:006:0152 площею 2,9689 га, які знаходяться на території Ялинівської сільської ради, про що між сторонами укладено Договори про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення.

Повідомленнями № 01/08-09/22 від 08 вересня 2022 року та №02/08-09/22 від 08 вересня 2022 року, ОСОБА_2 проінформовано про передачу переважного права купівлі земельних ділянок з кадастровим номером 6823087000:07:006:0151 та з кадастровим номером 6823087000:07:006:0152.

2.Мотивувальна частина

Мотиви, з яких виходить Верховний Суд, та застосовані норми права

Частиною третьою статті 3 ЦПК України передбачено, що провадження в цивільних справах здійснюється відповідно до законів, чинних на час вчинення окремих процесуальних дій, розгляду і вирішення справи.

Згідно з положеннями частини другої статті 389 ЦПК України підставами касаційного оскарження судових рішень, зазначених у пункті 1 частини першої цієї статті, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у таких випадках: якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку; якщо скаржник вмотивовано обґрунтував необхідність відступлення від висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду та застосованого судом апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні; якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах; якщо судове рішення оскаржується з підстав, передбачених частинами першою, третьою статті 411 цього Кодексу.

Касаційна скарга не підлягає задоволенню з огляду на таке.

Відповідно до частин першої і другої статті 400 ЦПК України переглядаючи у касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.

Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції.

Як вбачається з матеріалів справи, ОСОБА_1 звертаючись до суду з позовом просив перевести на нього права та обов`язки покупця за договорами купівлі-продажу земельних ділянок, які укладені 02 грудня 2021 року між ОСОБА_3 та ОСОБА_2 , при цьому позивач зазначав, що укладаючи договору купівлі-продажу землі, власником було порушено переважне право орендаря на купівлю цих земельних ділянок, передбачене статтею 130-1 ЗК України.

У відповідності до статті 130-1 ЗК України переважне право купівлі земельних ділянок сільськогосподарського призначення мають такі суб`єкти:

а) у першу чергу - особа, яка має спеціальний дозвіл на видобування корисних копалин загальнодержавного значення (металічні руди кольорових металів, металічні руди благородних металів, металічні руди рідкіснометалевих та рідкісноземельних металів, радіоактивних металів, електро- та радіотехнічна сировина), якщо відповідно до інформації, отриманої з Державного земельного кадастру, така земельна ділянка знаходиться в межах ділянки надр, наданої такій особі у користування, крім земельних ділянок, на яких розташовані об`єкти нерухомого майна (будівлі, споруди), що перебувають у власності особи, яка використовує земельну ділянку на праві власності, оренди, емфітевзису, суперфіцію, а також крім земельних ділянок для садівництва;

б) у другу чергу - орендар земельної ділянки.

Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення другої черги може реалізувати таке право у разі відсутності суб`єкта переважного права першої черги або відмови суб`єкта першої черги від реалізації такого права. Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може відмовитися від реалізації такого права шляхом подання нотаріусу відповідної заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально. Відмова суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення від реалізації такого права на земельних торгах здійснюється в порядку, визначеному статтями 135-139 цього Кодексу.

За наявності переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення її власник зобов`язаний не пізніш як за два місяці до дня укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки зареєструвати намір щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно.

У разі якщо продаж земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється не на земельних торгах, заява про державну реєстрацію такого наміру подається у визначений цією частиною строк нотаріусу, який здійснюватиме нотаріальне посвідчення договору купівлі-продажу в межах його нотаріального округу за місцезнаходженням земельної ділянки або за зареєстрованим місцем проживання (місцезнаходженням) власника земельної ділянки, або нотаріусу, який його заміщує, разом з проектом такого договору. Нотаріус зобов`язаний протягом трьох робочих днів повідомити про такий намір суб`єктів переважного права цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Суб`єкт переважного права вважається повідомленим про зазначений намір також у разі його відмови отримати повідомлення, про що є відповідна позначка, або якщо повідомлення повернулося до нотаріуса у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання.

Суб`єкт переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, який бажає скористатися таким переважним правом, зобов`язаний повідомити про це нотаріуса цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку. Протягом місяця з дня отримання такого повідомлення нотаріус за погодженням із продавцем земельної ділянки повинен призначити день і час укладення договору купівлі-продажу та повідомити про це суб`єкта переважного права купівлі земельної ділянки, який виявив бажання скористатися таким правом, цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення. Повідомлення про бажання скористатися переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути надано лише суб`єктом такого права, який на момент надання згоди відповідно до закону може набувати у власність таку земельну ділянку.

У разі якщо протягом місяця з дня, коли суб`єкт переважного права був належним чином повідомлений нотаріусом про намір щодо продажу земельної ділянки, суб`єкт переважного права, який відповідно до цього Кодексу має право набувати у власність земельну ділянку, не повідомив належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, або відмовився від укладення договору купівлі-продажу земельної ділянки, або не з`явився для укладення такого договору у день і час, призначені нотаріусом (за умови отримання повідомлення про вручення суб`єкту переважного права повідомлення про призначення дати та часу укладення договору купівлі-продажу або повідомлення про відмову від отримання такого повідомлення або якщо повідомлення повернуто нотаріусу у зв`язку із закінченням встановленого строку зберігання), вважається, що такий суб`єкт переважного права відмовився від свого переважного права.

У разі якщо суб`єкти переважного права першої та другої черги, належним чином повідомлені про намір щодо продажу земельної ділянки, не скористалися своїм переважним правом купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення у порядку та спосіб, встановлені цією статтею, або надали відмову від реалізації свого переважного права шляхом подання нотаріусу заяви, справжність підпису на якій засвідчується нотаріально, договір купівлі-продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення на умовах, визначених проектом такого договору, може бути укладений з третьою особою у будь-який час після державної реєстрації наміру щодо продажу такої земельної ділянки, незалежно від строку, передбаченого абзацом першим цієї частини.

У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі суб`єкт переважного права, який відповідно до цієї статті може реалізувати таке право, має право пред`явити до суду позов про переведення на нього прав та обов`язків покупця. Одночасно позивач зобов`язаний внести на депозитний рахунок суду грошову суму, яку за договором купівлі-продажу повинен сплатити покупець.

У разі продажу земельної ділянки сільськогосподарського призначення з порушенням переважного права її купівлі, суб`єктом якого є особа, яка не може набувати право власності на земельну ділянку, і якщо така особа передала переважне право особі, яка може набувати зазначене право (у тому числі після продажу такої земельної ділянки), особа, якій передано переважне право, має право пред`явити до суду позов про переведення на неї прав та обов`язків покупця у порядку, визначеному цією частиною.

Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути передано його суб`єктом іншій особі, яка відповідно до закону може набути у власність таку земельну ділянку.

Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення здійснюється за письмовим договором між суб`єктом переважного права та особою, якій передається таке право. Переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, передане іншій особі, підлягає державній реєстрації в порядку, передбаченому для державної реєстрації обтяжень речових прав на земельні ділянки.

Про передачу переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення особа, яка передає переважне право, зобов`язана письмово повідомити власника земельної ділянки протягом трьох робочих днів з дня державної реєстрації переходу такого права. Повідомлення здійснюється цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення або особисто під розписку.

Передача переважного права купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення може бути здійснена до або після державної реєстрації наміру власника земельної ділянки щодо її продажу.

До особи, якій передано переважне право купівлі земельної ділянки сільськогосподарського призначення, переходять усі права та обов`язки попереднього суб`єкта такого права за правовідносинами, пов`язаними з реалізацією такого права.

Як було встановлено судами попередніх інстанцій, перед укладенням договорів купівлі-продажу обох земельних ділянок - з кадастровими номерами 6823087000:07:006:0151 та 6823087000:07:006:0152, нотаріусом, відповідно до статті 130-1 Земельного кодексу України, було проведено всі встановлені даною нормою правові процедури щодо дотримання переважного права другої черги на придбання земельної ділянки сільськогосподарського призначення, що належить орендарю цієї земельної ділянки.

Нотаріус ОСОБА_5 зареєструвала намір власника ОСОБА_3 на підставі його заяви щодо продажу земельної ділянки у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно, протягом трьох робочих днів 28 вересня 2021 року (поштові відправлення № 2901501132904 та № 2901501131380). повідомила про такий намір суб`єкта переважного права - орендаря ТОВ «Летичів Агро Інвест» цінним листом з описом вкладень та повідомленням про вручення під розписку.

Після цього нотаріус ОСОБА_5 отримала рекомендовані поштові повідомлення з відмітками про вручення поштових відправлень адресату ТзОВ «Летичів Агро Інвест» 29 вересня 2021 року.

Крім того, відповідно до листа начальника ВПЗ Летичів Харкової В. С. № 3 від 08 червня 2022 року, поштові відправлення № 2901501131380 від 23 вересня 2021 року та № 2901501132904 від 28 вересня 2021 року надійшли у ВПЗ Летичів 29 вересня 2021 року на адресу ТОВ «Летичів Агро Інвест». Листоноша ОСОБА_6 , яка обслуговує АДРЕСА_1 вручила дані відправлення 29 вересня 2021 року працівнику ТОВ «Летичів Агро Інвест».

У свою чергу, ТОВ «Летичів Агро Інвест» в порядку статті 130-1 ЗК України після отримання вказаних повідомлень протягом місяця не скористалось своїм переважним правом на купівлю земельних ділянок ОСОБА_3 , не повідомило належним чином нотаріуса про своє бажання скористатися переважним правом, а тому правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що слід вважати, що ТОВ «Летичів Агро Інвест» відмовився від свого переважного права купівлі земельних ділянок ОСОБА_3 і в силу цих обставин останній мав право укладати договора купівлі-продажу земельних ділянок з третьою особою - ОСОБА_2 .

Доводи касаційної скарги, що ТОВ «Летичів Агро Інвест» як суб`єкт переважного права не отримував поштового повідомлення про реєстрацію наміру про своє бажання скористатися переважним правом, поштові відправлення 2901501132904 та № 2901501131380 не надходили на адресу ТзОВ «Летичів Агро Інвест», вручення поштових повідомлень працівнику ТзОВ «Летичів Агро Інвест» документально не підтверджені, а особа яка нібито отримала їх не працює в товаристві не заслуговують на увагу, оскільки вказані твердження спростовуються повідомленням «Укрпошти», а тому правильними є висновки судів попередніх інстанцій про те, що нотаріусом було дотримано порядок укладення договорів купівлі-продажу земельних ділянок, передбачений статтею 130-1 ЗК України.

Оскільки не було встановлено порушення порядку продажу земельних ділянок сільськогосподарського призначення, суди попередніх інстанцій дійшли правильного висновку про відсутність підстав для переведення прав та обов`язків покупця на позивача, якому орендар передав переважне право купівлі цих земельних ділянок.

Щодо витрат на правову допомогу в суді апеляційної інстанції

Представник відповідача ОСОБА_2 подав до суду апеляційної інстанції заяву, в якій просив суд стягнути з позивача на користь ОСОБА_2 витрати на правову допомогу в суді апеляційної інстанції в розмірі 15 000 грн.

Пунктом 1 частини третьої статті 133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, віднесено витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до частини першої та другої статті 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги (частина третя статті 137 ЦПК України).

Водночас, згідно із частиною четвертою статті 137 ЦПК України, розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.

У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами (частина п`ята статті 137 ЦПК України).

Обов`язок доведення неспівмірності витрат покладається на сторону, яка заявляє клопотання про зменшення витрат на оплату правничої допомоги адвоката, які підлягають розподілу між сторонами (частина шоста статті 137 ЦПК України).

У розумінні положень частини п`ятої статті 137 ЦПК України зменшення суми судових витрат на професійну правничу допомогу, що підлягають розподілу, можливе виключно на підставі клопотання іншої сторони у разі недотримання, на її думку, вимог стосовно співмірності витрат зі складністю відповідної роботи, її обсягом та часом, витраченим ним на виконання робіт.

Установлено, що представник ОСОБА_1 в суді апеляційної інстанції вказував, що розмір витрат є завищеним та відповідно неспівмірним з наданими послугами.

В постановах Верховного Суду від 02 жовтня 2019 року у справі № 211/3113/16-ц (провадження № 61-299св17) та від 06 листопада 2020 року у справі № 760/11145/18 (провадження № 61-6486св19) зазначено, що суд не зобов`язаний присуджувати стороні, на користь якої відбулося рішення, всі його витрати на адвоката, якщо, керуючись принципами справедливості та верховенством права, встановить, що розмір гонорару, визначений стороною та його адвокатом, є завищеним щодо іншої сторони спору, зважаючи на складність справи, витрачений адвокатом час, та є неспіврозмірним у порівнянні з ринковими цінами адвокатських послуг.

Таким чином з огляду на вищенаведене колегія суддів вважає обґрунтованим висновок суду апеляційної інстанції, який, надавши оцінку доказам щодо фактично понесених витрат позивача на професійну правничу допомогу, врахувавши співмірність розміру витрат на оплату послуг адвоката зі складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, а також з урахуванням клопотання представника позивача про зменшення витрат на правничу допомогу, зменшив розміру витрат на професійну правничу допомогу, яка підлягає стягненню на користь ОСОБА_2 з ОСОБА_1 , з 15 000 грн до 10 000 грн.

Судові рішення судів попередніх інстанцій ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права, підстав для їх скасування в межах доводів касаційної скарги немає.

Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

Наведені у касаційній скарзі доводи були предметом дослідження судів попередніх інстанцій із наданням відповідної правової оцінки всім фактичним обставинам справи, які ґрунтуються на вимогах чинного законодавства, і з якими погоджується суд касаційної інстанції.

Доводи касаційної скарги не дають підстав для скасування оскаржуваних судових рішень, оскільки зводяться до незгоди заявника з висновками судів попередніх інстанцій та стосуються переоцінки доказів, що в силу вимог статті 400 ЦПК України знаходяться поза межами повноважень суду касаційної інстанції.

Відповідно до частини третьої статті 401 ЦПК України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а рішення без змін, якщо відсутні підстави для скасування судового рішення.

Ураховуючи наведене, встановивши відсутність підстав для скасування оскаржуваного судового рішення, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення, а оскаржуване судове рішення - без змін.

Щодо клопотання про відшкодування витрат на правничу допомогу, які пов`язані із оплатою послуг адвоката під час розгляду касаційної скарги

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 червня 2018 року у справі № 826/1216/16 зроблено висновок, що склад та розмір витрат, пов`язаних з оплатою правової допомоги, входить до предмета доказування у справі.

На підтвердження цих обставин суду повинні бути надані договір про надання правової допомоги (договір доручення, договір про надання юридичних послуг та ін.), документи, що свідчить про оплату гонорару та інших витрат, пов`язаних із наданням правової допомоги, оформлені у встановленому законом порядку (квитанція до прибуткового касового ордера, платіжне доручення з відміткою банку або інший банківський документ, касові чеки, посвідчення про відрядження). Зазначені витрати мають бути документально підтверджені та доведені. Відсутність документального підтвердження витрат на правову допомогу, а також розрахунку таких витрат є підставою для відмови у задоволенні вимог про відшкодування таких витрат.

На підтвердження понесених витрат на отримання професійної правничої допомоги до суду касаційної інстанції надано договір № 1 про надання правової допомоги від 03 січня 2022 року та договір про внесення змін у договір № 1 про надання правової допомоги від 03 січня 2023 року, ордер від 03 січня 2023 року № 1067444 на представлення інтересів ОСОБА_2 в суді касаційної інстанції адвокатом Єкимовим І. С., акт про надані послуги від 23 жовтня 2023 року, рахунок-фактуру № 114 від 23 жовтня 2023 року на суму 10 000 грн.

З огляду на зазначене Верховний Суд дійшов висновку про доведеність позивачем понесених витрат на професійну правничу допомогу під час розгляду справи в суді касаційної інстанції у розмірі 10 000,00 грн та їх співмірність зі складністю справи та виконаним адвокатом обсягом робіт, витраченим часом. Заяви про зменшення розміру витрат на професійну правничу допомогу до суду касаційної інстанції не надходило.

Керуючись статтями 400, 401, 416 ЦПК України, Верховний Суд у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду,

ПОСТАНОВИВ:

Касаційну скаргу ОСОБА_1 залишити без задоволення.

Рішення Летичівського районного суду Хмельницької області від 10 квітня 2023 року та постанову Хмельницького апеляційного суду від 22 серпня 2023 року залишити без змін.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 витрати, пов`язані з оплатою правничої допомоги, у розмірі 10 000,00 грн.

Постанова суду касаційної інстанції є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: М. Є. Червинська

Є. В. Коротенко

В. М. Коротун