Постанова

від 24.08.2023 по справі 686/9451/22

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ХМЕЛЬНИЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 серпня 2023 року

м. Хмельницький

Справа № 686/9451/22

Провадження № 22-ц/4820/1369/23

Хмельницький апеляційний суд у складі колегії

суддів судової палати з розгляду цивільних справ

Ярмолюка О.І. (суддя-доповідач), Грох Л.М., Янчук Т.О.,

секретар судового засідання Чебан О.М.,

з участю представника позивачки ОСОБА_1 ,

представника відповідача Зінкевича Д.В.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_2 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу за апеляційною скаргою Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» на рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року,

встановив:

1.Описова частина

Короткий зміст позовних вимог

У травні 2022 року ОСОБА_2 звернулася до суду з позовом до Старокостянтинівської філії Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» (далі - Старокостянтинівська філія ТОВ «Блок Майстер Україна») про скасування наказу про звільнення, поновлення на роботі та стягнення середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

ОСОБА_2 зазначила, що з 10 вересня 2007 року вона працювала у Старокостянтинівській філії ТОВ «Блок Майстер Україна» та обіймала посаду контролера якості відділу технічного контролю. Наказом від 15 квітня 2022 року №73-ОС її звільнено з роботи на підставі пункту 1 частини першої статті 40 Кодексу законів про працю України (далі - КЗпП України) у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці. Це звільнення є незаконним, оскільки відповідач не попередив її про наступне вивільнення за два місяці та не запропонував їй іншу роботу на підприємстві.

За таких обставин ОСОБА_2 просила суд скасувати наказ по Старокостянтинівській філії ТОВ «Блок Майстер Україна» від 15 квітня 2022 року №73-ОС про її звільнення, поновити її на роботі та вирішити питання про виплату їй середнього заробітку за час вимушеного прогулу на час розгляду позову в суді.

Процесуальні дії суду першої інстанції

Суд ухвалою від 23 березня 2023 року в порядку заміни неналежного відповідача залучив до участі у справі Товариство з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» (далі - ТОВ «Блок Майстер Україна», товариство).

Короткий зміст рішення суду першої інстанції

Рішенням Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року позов задоволено.

Визнано незаконним та скасовано наказ тимчасово виконуючої обов`язки директора Старокостянтинівської філії ТОВ «Блок Майстер Україна» ОСОБА_3 №73-ОС від 15 квітня 2022 року про звільнення ОСОБА_2 з посади контролера якості відділу технічного контролю з 15 квітня 2022 року за пунктом 1 статті 40 КЗпП України.

Поновлено ОСОБА_2 на посаді контролера якості відділу технічного контролю Старокостянтинівської філії ТОВ «Блок Майстер Україна» з 15 квітня 2022 року.

Стягнено з ТОВ «Блок Майстер Україна» на користь ОСОБА_2 78 674 грн середнього заробітку за час вимушеного прогулу з утриманням з цих сум передбачених законом податків та обов`язкових платежів при їх виплаті.

Допущено негайне виконання рішення в частині поновлення на роботі та стягнення заробітної плати в межах одного місяця.

Стягнено з ТОВ «Блок Майстер Україна» 992 грн 40 коп. судового збору на користь держави.

Суд керувався тим, що звільнення ОСОБА_2 проведено відповідачем з порушенням установленого порядку, внаслідок чого мають місце підстави для поновлення її на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Короткий зміст і узагальнені доводи апеляційної скарги

В апеляційній скарзі ТОВ «Блок Майстер Україна» просить скасувати рішення суду першої інстанції та ухвалити нове рішення про відмову в позові посилаючись на неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи, порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права.

Апеляційна скарга мотивована тим, що ТОВ «Блок Майстер Україна» дотрималося порядку вивільнення ОСОБА_2 , зокрема про наступне звільнення позивачка була персонально попереджена як у письмовій формі, так і в телефонному режимі, внаслідок чого підстави для задоволення позову відсутні. Водночас позов ОСОБА_2 містив істотні недоліки та був заявлений до неналежного відповідача, тому суд мав залишити його без розгляду. Суд першої інстанції не врахував усі обставин справи, не застосував правильно норми чинного законодавства, не дав належної оцінки зібраним доказам і дійшов помилкового висновку про обґрунтованість позову.

Узагальнені доводи та заперечення інших учасників справи

ОСОБА_2 не подала відзив на апеляційну скаргу.

2.Мотивувальна частина

Позиція суду апеляційної інстанції

Частиною першою статті 375 Цивільного процесуального кодексу України (далі - ЦПК України) встановлено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Заслухавши учасників судового процесу та дослідивши матеріали справи, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню.

Встановлені судами першої та апеляційної інстанції обставини

ТОВ «Блок Майстер Україна» є юридичною особою приватного права з моменту його державної реєстрації.

Пунктом 3.1 Статуту ТОВ «Блок Майстер Україна» визначено, що метою діяльності товариства є здійснення господарської діяльності, одержання прибутку та використання його в інтересах учасників товариства, трудового колективу товариства, розвитку виробництва і вирішення соціальних задач суспільства в цілому та окремих його верств і громадян.

Згідно пункту 2.6.1 Статуту ТОВ «Блок Майстер Україна» для досягнення цілей, передбачених цим статутом, товариство має право у порядку, визначеному чинним законодавством, створювати як на території України, так і за її межами господарські товариства, спільні, дочірні та інші підприємства (в тому числі за участю іноземного капіталу), філії, представництва в порядку, що не суперечить чинному законодавству держави, на території якої воно створено, які здійснюють діяльність на основі затверджених в установленому порядку Статутів та Положень.

Із витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб - підприємців та громадських формувань (а.с. 66-72) слідує, що ТОВ «Блок Майстер Україна» здійснює свою господарську діяльність через Старокостянтинівську філію (м. Старокостянтинів, Хмельницького району, Хмельницької області), Філію «Енерджі Солюшнс» (м. Одеса) та філію «БМУ Констракшн» (м. Київ).

Порядок створення, діяльності, реорганізації та ліквідації Старокостянтинівської філії ТОВ «Блок Майстер Україна» визначено Положенням про Старокостянтинівську філію Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна», затвердженим рішенням загальних зборів товариства від 26 лютого 2018 року №26/02-2018 (далі - Положення).

Відповідно до пункту 3.1 Положення філія є відокремленим підрозділом ТОВ «Блок Майстер Україна» та не має статусу юридичної особи.

Керівництво філією здійснюється директором, який призначається та звільняється наказом по товариству. Директор здійснює поточне керівництво діяльності філії і є підзвітним керівнику товариства (пункт 5.1 Положення).

В силу пункту 5.3 Положення директор філії, серед іншого: видає накази, розпорядження і дає вказівки з усіх питань, які відносяться до діяльності філії; формує і затверджує штатний розклад виключно щодо працівників філії, систему оплати праці виключно працівників філії; приймає на роботу, переводить та звільнює виключно працівників, які забезпечують діяльність філії.

З 3 квітня 2009 року ОСОБА_2 працювала у Старокостянтинівській філії ТОВ «Блок Майстер Україна» старшим майстром бюро технічного контролю №2. Наказом від 29 березня 2018 року №45-к ОСОБА_2 переміщено на посаду контролера якості відділу технічного контролю філії з 1 квітня 2018 року.

Згідно наказу від 1 лютого 2022 року №19/1 виключено з 16 квітня 2022 року посаду контролера якості відділу технічного контролю Старокостянтинівської філії ТОВ «Блок Майстер Україна» зі штатного розкладу.

З 1 лютого до 14 квітня 2022 року ОСОБА_2 перебувала у відпустці без збереження заробітної плати.

15 квітня 2022 року затверджено новий штатний розпис Старокостянтинівської філії ТОВ «Блок Майстер Україна» (введений в дію з 16 квітня 2022 року), до якого не внесено посаду контролера якості відділу технічного контролю.

Наказом від 15 квітня 2022 року ОСОБА_2 звільнено з роботи з того ж дня на підставі пункту 1 частини першої статті 40 КЗпП України у зв`язку з реорганізацією установи.

Мотиви, з яких виходить суд апеляційної інстанції

Статтею 43 Конституції України встановлено, що кожен має право на працю, що включає можливість заробляти собі на життя працею, яку він вільно обирає або на яку вільно погоджується. Громадянам гарантується захист від незаконного звільнення.

Відповідно до частини першої статті 9 Конституції України чинні міжнародні договори, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, є частиною національного законодавства України.

Таким актом національного законодавства України є, зокрема, Конвенція Міжнародної Організації Праці №158 про припинення трудових відносин з ініціативи роботодавця 1982 року, яку ратифіковано Постановою Верховної Ради України від 4 лютого 1994 року №3933-ХІІ (далі - Конвенція).

За змістом статті 4 Конвенції трудові відносини з працівниками не припиняються, якщо тільки немає законних підстав для такого припинення, пов`язаного із здібностями чи поведінкою працівника або викликаного виробничою потребою підприємства, установи чи служби.

В силу статей 8 і 9 Конвенції працівник, який вважає, що його звільнили необґрунтовано, має право оскаржити це рішення, звернувшись до такого безстороннього органу, як суд, трибунал у трудових питаннях, арбітражний комітет чи до арбітра.

Щоб тягар доведення необґрунтованого звільнення не лягав лише на працівника, методами, зазначеними в статті 1 цієї Конвенції, передбачено першу або другу чи обидві такі можливості: а) тягар доведення наявності законної підстави для звільнення, як це визначено в статті 4 цієї Конвенції, лежить на роботодавцеві; b) згадані в статті 8 цієї Конвенції органи наділяються повноваженнями виносити рішення про причину звільнення з урахуванням поданих сторонами доказів та відповідно до процедур, передбачених національними законодавством і практикою.

Підстави розірвання трудового договору з ініціативи власника передбачені у статтях 40, 41 КЗпП України.

Згідно з пунктом 1 частини першої статті 40 КЗпП України трудовий договір, укладений на невизначений строк, а також строковий трудовий договір до закінчення строку його чинності можуть бути розірвані власником або уповноваженим ним органом лише у випадках змін в організації виробництва і праці, в тому числі ліквідації, реорганізації, банкрутства або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників.

Із положень частини другої статті 40 КЗпП України слідує, що звільнення з підстав, зазначених у пунктах 1, 2 і 6 цієї статті, допускається, якщо неможливо перевести працівника, за його згодою, на іншу роботу.

В силу статті 49-2 КЗпП України про наступне вивільнення працівників персонально попереджають не пізніше ніж за два місяці. При вивільненні працівників у випадках змін в організації виробництва і праці враховується переважне право на залишення на роботі, передбачене законодавством. Одночасно з попередженням про звільнення у зв`язку із змінами в організації виробництва і праці власник або уповноважений ним орган пропонує працівникові іншу роботу на тому самому підприємстві, в установі, організації, крім випадків, передбачених цим Кодексом.

Відповідно до частини першої статті 81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Зміст конституційного права на працю включає відповідні гарантії захисту працівника від незаконного звільнення.

Як роз`яснив Пленум Верховного Суду України у абзаці 1 пункту 19 постанови від 6 листопада 1992 року №9 «Про практику розгляду судами трудових спорів», розглядаючи трудові спори, пов`язані зі звільненням за п. 1 ст. 40 КЗпП, суди зобов`язані з`ясувати, чи дійсно у відповідача мали місце зміни в організації виробництва і праці, зокрема, ліквідація, реорганізація або перепрофілювання підприємства, установи, організації, скорочення чисельності або штату працівників, чи додержано власником або уповноваженим ним органом норм законодавства, що регулюють вивільнення працівника, які є докази щодо змін в організації виробництва і праці, про те, що працівник відмовився від переведення на іншу роботу або що власник або уповноважений ним орган не мав можливості перевести працівника з його згоди на іншу роботу на тому ж підприємстві, в установі, організації, чи не користувався вивільнюваний працівник переважним правом на залишення на роботі та чи попереджувався він за 2 місяці про наступне вивільнення.

Таким чином, одними з основних гарантій забезпечення прав працівника у випадку зміни в організації виробництва і праці, в тому числі при скороченні чисельності або штату, є обов`язок роботодавця завчасно, не менше ніж за два місяці, повідомити працівника про наступне вивільнення, а також вжити належних заходів щодо працевлаштування працівника на тому ж підприємстві, в установі, організації.

Чинне законодавство не встановлює форму персонального попередження працівника про наступне вивільнення. Водночас зміст такого попередження має бути достатньо зрозумілим для працівника в частині підстав і строків припинення трудового договору, а роботодавець (керівник підприємства) вправі визначити порядок попередження працівника про звільнення.

За змістом указаних норм права у разі вивільнення працівника роботодавець зобов`язаний запропонувати йому наявну на підприємстві, в установі, організації роботу, тобто вакантну посаду чи роботу за відповідною професією чи спеціальністю, чи іншу вакантну роботу, яку працівник може виконувати з урахуванням його освіти, кваліфікації, досвіду тощо.

При цьому роботодавець зобов`язаний запропонувати всі вакансії, що відповідають зазначеним вимогам, які існують на цьому підприємстві, незалежно від того, в якому структурному підрозділі працював вивільнюваний працівник.

Оскільки обов`язок по працевлаштуванню працівника покладається на роботодавця з дня попередження про вивільнення до дня розірвання трудового договору, то роботодавець є таким, що виконав цей обов`язок, якщо працівникові були запропоновані всі інші вакантні посади (інша робота), які з`явилися на підприємстві протягом цього періоду і які існували на день звільнення, в тому числі вакантні посади в інших структурних підрозділах (філіях) підприємства.

Звільнення працівника з підстав, не передбачених законом, або з порушенням установленого законом порядку свідчить про незаконність такого звільнення та тягне за собою поновлення порушених прав працівника.

Цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, у зв`язку з чим учасники справи мають довести належними та допустимими доказами обставини, на які вони посилаються, а суд зобов`язаний надати належну оцінку поданим доказам.

Водночас правило статті 81 ЦПК України, за яким кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень, діє, якщо матеріальним законом не передбачено перерозподіл обов`язків доказування.

До фактів, які підлягають доказуванню у справах про поновлення на роботі слід віднести правомірність (законність) припинення трудових відносин між роботодавцем і працівником. При цьому саме роботодавець повинен довести наявність указаних обставин, які дають підстави для звільнення працівника.

Зібрані докази вказують на те, що на початку 2022 року мали місце зміни в організації виробництва та праці Старокостянтинівської філії ТОВ «Блок Майстер Україна», зокрема, скорочення чисельності та штату працівників.

У зв`язку з цим, наказом від 1 лютого 2022 року №19/1 (а.с. 92 /на звороті/) виключено з 16 квітня 2022 року із штатного розкладу займану ОСОБА_2 посаду контролера якості відділу технічного контролю. Цим же наказом виконуючий обов`язки директора філії зобов`язав інспектора з кадрів запропонувати ОСОБА_2 переведення за її згодою на вакантні посади, а у разі відмови від переведення або відсутності роботи в філії повідомити ОСОБА_2 під розпис про звільнення за скороченням чисельності з 15 квітня 2022 року.

В суді позивачка ОСОБА_2 заперечила дії роботодавця щодо пропонування їй вакантних посад і попередження її про наступне вивільнення.

1 лютого 2022 року працівники філії: начальник відділу технічного контролю Малихін О.С., головний бухгалтер ОСОБА_3 , інспектор з кадрів ОСОБА_4 , - склали акт фіксації повідомлення про скорочення (а.с. 93), за змістом якого комісія повідомила ОСОБА_2 про намір її скорочення з 15 квітня 2022 року, а ОСОБА_2 відмовилася від підпису вказаного акта. Одночасно інспектор з кадрів ОСОБА_4 зробила відмітку в наказі від 1 лютого 2022 року №19/1 (а.с. 92 /на звороті/) про відмову ОСОБА_2 від підписання цього наказу.

Водночас ТОВ «Блок Майстер Україна» не надало суду письмове повідомлення про наступне вивільнення від 1 лютого 2022 року, яке мало бути вручене ОСОБА_2 під розписку.

За змістом наказу про припинення трудового договору (контракту) від 15 квітня 2022 року №73-ОС (а.с. 5, 95 /на звороті/) ОСОБА_2 повідомлена про скорочення посади 14 лютого 2022 року, а не 1 лютого 2022 року.

Акт фіксації повідомлення про скорочення та звільнення від 14 лютого 2022 року (а.с. 94 /на звороті/) та довідкова інформація про надані послуги телекомунікаційного зв`язку (а.с. 100) достовірно не вказують на те, що 14 лютого 2022 року ОСОБА_2 була попереджена про наступне звільнення. До того ж, такий спосіб повідомлення не відповідає визначеному керівником філії порядку попередження ОСОБА_2 про вивільнення.

Указані письмові докази, як і показання в суді свідків ОСОБА_4 та ОСОБА_3 , є суперечливими та сумнівними, внаслідок чого суд першої інстанції правомірно визнав їх неналежними доказами та не взяв їх до уваги.

Отже, суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що ні 1 ні 14 лютого 2022 року ОСОБА_2 не була попереджена роботодавцем про наступне вивільнення в установленому порядку.

Із рекомендованого повідомлення про вручення поштового відправлення (а.с. 10, 94) слідує, що таке попередження від 14 лютого 2022 року було вручено ОСОБА_2 лише 30 березня 2022 року, тобто менше ніж за два місяці до звільнення.

В суді сторони визнали ту обставину, що ТОВ «Блок Майстер Україна» не пропонувало ОСОБА_2 іншу роботу на підприємстві, яку та могла виконувати за професією чи навичками.

Суд апеляційної інстанції ухвалою від 28 червня 2023 року роз`яснив право відповідача на подання доказів щодо вакантних посад у Старокостянтинівській та інших філіях товариства у період з 1 лютого до 30 травня 2022 року, тобто на час умовного строку попередження ОСОБА_2 про наступне вивільнення. Однак, відповідач не надав суду таких доказів, а лише обмежився узагальненою довідкою від 10 липня 2023 року №05/23 (а.с. 233) про відсутність вакантних посад у Старокостянтинівській філії ТОВ «Блок Майстер Україна». Ця довідка достовірно не свідчить про виконання товариством обов`язку щодо працевлаштування ОСОБА_2 .

За таких обставин суд першої інстанції дійшов обґрунтованого висновку про те, що звільнення ОСОБА_2 проведено відповідачем з порушенням установленого порядку, внаслідок чого мають місце підстави для поновлення її на роботі та стягнення на її користь середнього заробітку за час вимушеного прогулу.

Посилання ТОВ «Блок Майстер Україна» на дотримання ним порядку вивільнення ОСОБА_2 не відповідають фактичним обставинам справи та чинним нормам закону.

Позовна заява ОСОБА_2 за своїми формою та змістом відповідає вимогам статей 175, 177 ЦПК України, а тому підстави для залишення її без розгляду відповідно до пункту 1 частини першої статті 257 ЦПК України відсутні.

Суд першої інстанції правильно встановив обставини справи та визначився з правовими нормами, які регулюють спірні правовідносини. Доводи апеляційної скарги про порушення норм процесуального права та неправильне застосування норм матеріального права є безпідставними. Процесуальні дії суду не вплинули на правильність вирішення спору.

3. Висновки суду апеляційної інстанції та межі розгляду справи

Рішення суду ґрунтується на повно і всебічно досліджених обставинах справи та ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а тому підстав для його скасування в межах доводів апеляційної скарги не вбачається.

Апеляційна скарга не містить доводів щодо неправильності рішення суду першої інстанції в частині стягнення з ТОВ «Блок Майстер Україна» на користь ОСОБА_2 середнього заробітку за час вимушеного прогулу, а тому згідно з частиною першою статті 367 ЦПК України в апеляційному порядку в цій частині рішення суду не переглядається.

Керуючись ст.ст. 374, 375, 381, 382, 384, 389, 390 ЦПК України,

постановив:

Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю «Блок Майстер Україна» залишити без задоволення, а рішення Старокостянтинівського районного суду Хмельницької області від 16 травня 2023 року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом тридцяти днів з дня складення повного судового рішення.

Повне судове рішення складено 25 серпня 2023 року.

Судді: О.І. Ярмолюк

Л.М. Грох

Т.О. Янчук

Головуючий у першій інстанції - Андрощук Є.М.

Доповідач - Ярмолюк О.І. Категорія 53