Постанова

від 09.08.2023 по справі 712/9928/20

КАСАЦІЙНИЙ ЦИВІЛЬНИЙ СУД ВЕРХОВНОГО СУДУ

Постанова

Іменем України

09 серпня 2023 року

м. Київ

справа № 712/9928/20

провадження № 61-7066 св 22

Верховний Суд у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду:

судді-доповідача - Пророка В. В.,

суддів: Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Стрільчука В. А.,

учасники справи:

позивач-ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 ,відповідач-Комунальне підприємство «Муніципальний спортивний клуб «Дніпро» Черкаської міської ради»,представник відповідача -адвокат Демчик Василь Іванович,третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, -Орган опіки та піклування Черкаської міської ради,

розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом ОСОБА_1 , який діє в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 , до Комунального підприємства «Муніципальний спортивний клуб «Дніпро» Черкаської міської ради», третя особа - Орган опіки та піклування Черкаської міської ради, про стягнення моральної шкоди,

за касаційною скаргоюКомунального підприємства «Муніципальний спортивний клуб «Дніпро» Черкаської міської ради» на рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 28 квітня 2022 року, ухвалене суддею Марцішевською О. М., та постанову Черкаського апеляційного суду від 21 червня 2022 року, прийняту колегією суддів у складі Гончар Н. І., Сіренка Ю. В., Фетісової Т. Л.,

ІСТОРІЯ СПРАВИ

Короткий зміст позовних вимог

1. У жовтні 2020 року ОСОБА_1 в інтересах неповнолітнього ОСОБА_2 звернувся до суду із зазначеним позовом до Комунального підприємства «Муніципальний спортивний клуб «Дніпро» Черкаської міської ради» (далі - КП «МСК «Дніпро» Черкаської міськради»), у якому просив стягнути з відповідача моральну шкоду, заподіяну неповнолітньому ОСОБА_2 , у сумі 4 320 000,00 грн та судові витрати на суму 5 000,00 грн.

2. Позовна заява мотивована тим, що 24 червня 2018 року неповнолітній ОСОБА_2 (2006 року народження) внаслідок падіння на нього конструкції баскетбольного щита на території КП «МСК «Дніпро» Черкаської міськради» отримав тілесні ушкодження у вигляді травми грудного відділу хребта з переломом одинадцятого та дванадцятого грудних хребців, забій-розтрощення спинного мозку. Згідно висновку експерта від 22 січня 2019 року вказані ушкодження відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя та могли виникнути від падіння на нього металевої конструкції баскетбольного щита.

3. Відповідно до висновку експертного дослідження від 22 травня 2020 року № 11/3 відповідна подія, яка мала місце 24 червня 2018 року є психотравмуючою для ОСОБА_2 та завдала останньому страждань (моральної шкоди). Можливий розмір грошової компенсації, визначений експертом становить від 216 до 864 розмірів мінімальної заробітної плати на момент ухвалення рішення суду. Із урахуванням моральних страждань, переживань, що виникли у житті неповнолітнього сина позивача, достатнім для відшкодування та покриття моральної шкоди позивач вважає суму у розмірі 864 мінімальних заробітних плат, що на момент подання позовної заяви становить 4 320 000,00 грн.

4. Спричинення моральних страждань ОСОБА_2 через зазначену подію перебуває у причинному зв`язку із неналежним виконанням своїх обов`язків відповідальними особами КП «МСК «Дніпро» Черкаської міськради». Згідно із довідкою про проведення службової перевірки щодо факту травмування дитини 24 червня 2018 року на території центрального стадіону міста Черкаси, що виконана відповідно до розпорядження міського голови від 26 червня 2018 року № 372-р до складу спортивного майданчика, на якому сталось травмування ОСОБА_2 , входили стенд баскетбольний та стійки баскетбольні. Відповідач не здійснював належне технічне обслуговування відповідного обладнання та не контролював належним чином доступ до нього, оскільки спортивні майданчики були відкриті і доступні для самостійного проникнення до них.

Короткий зміст судового рішення суду першої інстанції

5. Рішенням Соснівського районного суду міста Черкаси від 28 квітня 2022 року позов задоволений частково. Суд вирішив стягнути з КП «МСК «Дніпро» Черкаської міськради» на користь ОСОБА_1 моральну шкоду, завдану неповнолітньому ОСОБА_2 , у сумі 100 000,00 грн.

6. Ухвалою від 13 жовтня 2020 року суд першої інстанції залучив до участі у справі у якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, Орган опіки та піклування Черкаської міської ради.

7. Суд першої інстанції мотивував своє судове рішення тим, що саме на відповідача покладений обов'язок доведення відсутності вини у завданні шкоди, а позивач доводить наявність шкоди та її розмір.

8. Належних і допустимих доказів на спростування своєї вини у завданні зазначеної шкоди відповідач суду не надав, отже є відповідальним за спричинення цієї моральної шкоди, оскільки цивільне законодавство в деліктних зобов`язаннях передбачає презумпцію вини. Якщо у процесі розгляду справи зазначена презумпція не спростована, то вона є юридичною підставою для висновку про наявність вини заподіювача шкоди. Це відповідає правовому висновку Верховного Суду, викладеному у постанові від 13 червня 2019 року у справі № 206/5784/16-ц.

9. Відповідач як власник (балансоутримувач) відповідного спортивного обладнання був зобов`язаний забезпечувати проведення уповноваженими особами його щорічне технічне обстеження з метою встановлення його експлуатаційної надійності та стійкості будівельних конструкцій та за результатами обстеження керуватись актами з висновком про його відповідність або невідповідність технічним нормам. Наданий відповідачем журнал візуального огляду спортивних споруд не містить повної інформації про технічний стан спортивного обладнання «Стійка для стрітболу УТ416/УТ416.1» (мобільний баскетбольний щит) (далі - Стійка для стрітболу) та не є актом технічного обстеження у порядку, встановленому законодавством.

10. Також не була підтверджена належними і допустимими доказами справність технічного стану Стійки для стрітболу на спортивному майданчику Комунального підприємства «Центральний стадіон» (далі - КП «Центральний стадіон») на момент доступу до неї ОСОБА_2 24 червня 2018 року. Тому суд дійшов висновку про порушення відповідачем статті 48 Закону України від 24 грудня 1993 року № 3808-XII «Про фізичну культуру і спорт» (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - Закон про фізкультуру і спорт).

11. Батьки дитини, а також посадові особи Комунального закладу «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» Черкаської обласної ради (далі - КЗ «ОСДЮСШОР») мали законні сподівання на те, що спортивне обладнання на території КП «Центральний стадіон», доступ до якого не обмежувався та був вільним, було техічно обстеженим та безпечним. А відповідач не довів, що його представники попереджали, зокрема учнів КЗ «ОСДЮСШОР», про заборону відвідувати без супроводу спортивні майданчики КП «Центральний стадіон» за межами футбольної арени, орендованої для проведення V Всеукраїнського турніру з футболу серед дитячих та юнацьких команд «Дніпровська хвиля 2018».

12. Доводи відповідача про те, що вина жодної його посадової особи у вчиненні кримінального правопорушення у кримінальному провадженні № 12018251010004618 не встановлена, суд не приймає до уваги, оскільки на момент розгляду справи слідство не завершене, процесуальний документ про закриття кримінального провадження за відсутністю складу або події злочину не приймався. А здійснення досудового розслідування з приводу наявності у діях посадових осіб підприємства складу кримінального правопорушення не перешкоджає вирішенню даного цивільного спору.

13. Суд не прийняв до уваги висновок експертного дослідження Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України від 22 травня 2020 року № 11/3, оскільки він ґрунтується на дослідженні обмеженого кола документів та не враховує усі докази, які містяться у матеріалах справи. У ході розгляду справи позивач не заявляв клопотань про призначення відповідної судової психологічної експертизи.

14. Разом з тим суд дійшов висновку, що заявлений позивачем розмір відшкодування моральної шкоди у сумі 4 320 000,00 грн є завищеним та не в повній мірі відповідає характеру та обсягу моральних страждань, суті спірних правовідносин та засадам розумності, виваженості та справедливості.

15. Судові витрати позивача на оплату експертного психологічного дослідження не були підтверджені суду відповідною квитанцією про сплату, тому не доведені належним чином.

Короткий зміст судового рішення апеляційного суду

16. Постановою Черкаського апеляційного суду від 21 червня 2022 року апеляційна скарга КП «МСК «Дніпро» Черкаської міськради» залишена без задоволення, а апеляційна скарга ОСОБА_1 задоволена частково. Апеляційний суд змінив рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 28 квітня 2022 року у частині визначення розміру моральної шкоди, що підлягає стягненню з КП «МСК «Дніпро» Черкаської міськради» на користь ОСОБА_1 , збільшивши його зі 100 000,00 грн до 1 500 000,00 грн. В іншому оскаржуване рішення суду першої інстанції залишене без змін.

17. Апеляційний суд мотивував свою постанову тим, що, погоджуючись з висновками суду першої інстанції щодо наявності підстав для стягнення відшкодування заявленої моральної шкоди, він не погоджується із сумою такого відшкодування, враховуючи, що вона суттєво менша заявленої позивачем до відшкодування суми. Виходячи із принципів розумності та справедливості, апеляційний суд дійшов висновку, що з відповідача слід стягнути на користь позивача моральну шкоду у сумі 1 500 000,00 грн.

18. Здійснений розподіл судових витрат відповідно до результатів розгляду справи та умов сплати судового збору сторонами спору. Апеляційний суд дійшов висновку, що оскільки апеляційні вимоги позивача задоволені на 35 %, тому судовий збір за подачу апеляційної скарги підлягає стягненню з відповідача на користь держави у сумі 7 875,00 грн (1 500 000,00 грн * 1 % * 150 % *35 %).

Встановлені судами попередніх інстанцій обставини справи

19. ОСОБА_2 народився ІНФОРМАЦІЯ_1 . Його батьками є ОСОБА_1 та ОСОБА_3 , що підтверджується свідоцтвом про народження, виданим відділом реєстрації актів цивільного стану по Соснівському району міста Черкаси Черкаського міського управління юстиції (актовий запис № 1107) 08 липня 2010 року.

20. Відповідно до Державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань видами діяльності КП «МСК «Дніпро» Черкаської міськради» (код у Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України: 22805342) є функціонування спортивних споруд (основний), діяльність спортивних клубів, інша діяльність у сфері спорту.

21. У квітні 2013 року КП «Центральний стадіон» (з 03 лютого 2020 року найменування змінене на КП «МСК «Дніпро» Черкаської міськради») затверджена Посадова інструкція адміністратора чергового. Відповідно до пункту 2.2 цієї інструкції черговий зобов`язаний здійснювати візуальний контроль за об`єктом, що охороняється, або контроль за використанням спеціального обладнання.

22. 14 грудня 2014 року директором КП «Центральний стадіон» підписаний Акт приймання-передачі робіт за грудень 2014 року за договором з Товариством з обмеженою відповідальністю «Дитячі та спортивні майданчики» від 10 червня 2014 року № 7184 з реконструкції спортивного майданчика № ІІ КП «Центральний стадіон» (місто Черкаси) у багатофункціональний ігровий майданчик з поліуретановим покриттям.

23. 13 серпня 2015 року Управлінням державної архітектурно-будівельної інспекції у Черкаській області затверджено декларацію про готовність до експлуатації об`єкта «Реконструкція спортивного майданчика № ІІ у багатофункціональний ігровий майданчик з поліуретановим покриттям КП «Центральний стадіон» м. Черкаси».

24. У журналі візуального огляду спортивних споруд КП «Центральний стадіон» (місто Черкаси) вчинений запис відповідальної особи за 18 червня 2018 року про те, що спортивні споруди у наявності.

25. 14 червня 2018 року тренер Комунального закладу «Обласна спеціалізована дитячо-юнацька спортивна школа олімпійського резерву» Черкаської обласної ради ОСОБА_4 звернувся до адміністрації КП «Центральний стадіон» з заявою про надання основного футбольного поля для проведення V Всеукраїнського турніру з футболу серед дитячих та юнацьких команд «Дніпровська хвиля 2018» з 20 по 24 червня 2018 року.

26. Відповідно до Договору про надання послуг від 18 червня 2018 року № 18/06/18, укладеного між КП «Центральний стадіон» (виконавець) та тренером ОСОБА_4 (замовник) виконавець зобов`язався надати послуги, пов`язані з використанням спортивних споруд (використання основного футбольного поля) для проведення V Всеукраїнського турніру з футболу серед дитячих та юнацьких команд «Дніпровська хвиля 2018» з 20 по 24 червня 2018 року.

27. Згідно з Календарем V Всеукраїнського турніру з футболу серед дитячих та юнацьких команд «Дніпровська хвиля 2018», який відбувався з 20 по 24 червня 2018 року, на 24 червня 2018року були заплановані наступні заходи:

- о 08:30 гра між командами «СДЮСШОР-Чайка» (місто Черкаси) та «Зірка» (місто Кропивницький);

- о 09:45 гра між командами «Буковина» (місто Чернівці) та «Блохіна-Бєланова» (місто Вінниця);

- о 11:00 гра між командами «Юність» (місто Чернігів) та «Кремінь» (місто Кременчук);

- о 12:00 нагородження переможців та закриття змагань.

28. В журналі з техніки безпеки тренером ОСОБА_4 вчинений запис від 24 червня 2018 року № 494 про відповідальність за техніку безпеки під час змагань.

29. 24 червня 2018 року неповнолітній ОСОБА_2 , який є учнем КЗ «ОСДЮСШОР», перебуваючи на території КП «Центральний стадіон (нині КП «МСК «Дніпро» Черкаської міськради») внаслідок падіння на нього конструкції баскетбольного щита отримав травматичні ураження хребта та спинного мозку.

30. Відповідно до виписки з історії хвороби від 02 жовтня 2018 року № 5420 ОСОБА_2 встановлений діагноз важка закрита хребетно-спинномозкова травма. Аентелістез Th12 ІІІ ст. з переломо-вивихом фасеток Th12-L. Антелістез Th120 І ст. Забій-розтрощення спинного мозку на рівні Th12-L1. Нижня параплегія. Гіпестезія з рівня Th12. Порушення функції тазових органів за центральним типом у вигляді нетримання. У ході лікування виконане оперативне втручання № 191 - здійснені декомпресивна лямінектомія Тh12, транспедикулярна фіксація Тh10, Тh12, L1, L2.

31. Згідно з характеристикою ОСОБА_2 , наданою директором КЗ «ОСДЮСШОР» ОСОБА_5 та тренером-викладачем ОСОБА_4 , він займався футболом в обласній спортивній дитячо-юнацькій спортивній школі олімпійського резерву з 2013 року. За час навчання ОСОБА_2 зарекомендував себе як здібний, активний, комунікабельний, веселий учень. Мав дуже гарні задатки та можливість стати професійним футболістом. Після отриманих травм припинив займатись футболом. Провідуючи його після операції та під час реабілітації помічено зміни його психологічного стану - сум та прояви депресивного характеру. Відчувається нестача футбольного колективу для повноцінного розвитку особистості людини і спортсмена.

32. Відповідно до характеристики ОСОБА_2 , який є учнем 8-го класу гімназії № 31 у місті Черкаси, наданої 25 лютого 2020 року його класним керівником ОСОБА_6 , психологом цієї гімназії ОСОБА_7 , директором цієї гімназії ОСОБА_8 , він у класі має багато друзів, до отримання травми був активним, дружелюбним, життєрадісним хлопчиком з улюбленим заняттям - професійно займався футболом. На даний час уже протягом двох років знаходиться на індивідуальному навчанні. Всі вчителі, які проводять уроки у ОСОБА_9 , відмічають напружений емоційний стан, те, як йому важко змиритись з реальним станом речей та прийняти той факт, що для нього є недосяжним те повноцінне та насичене життя, яким живуть його друзі. Очевидно, що він сумує за однокласниками, друзями в команді та грою в футбол. Його теперішній стан обмежує його дитячі мрії та знижує мотивацію для їх досягнення.

33. Допитаний в судовому засідання свідок ОСОБА_4 дав покази про те, що він є тренером-викладачем відділення футболу КЗ «ОСДЮСШОР». 24 червня 2018 року близько 09:20 закінчилась гра між командами «ОСДЮСШОР-Чайка» (місто Черкаси), до складу якої входив ОСОБА_2 , та командою «Зірка» (місто Кропивницький). По закінченню матчу ОСОБА_4 близько 09:40 передав дітей під нагляд батьків для очікування церемонії нагородження переможців турніру, а сам продовжив займатись організацією турніру. Близько 10:45 йому повідомили про травмування ОСОБА_2 внаслідок падіння баскетбольного щита на спортивному майданчику. Коли він дістався дитини, то зрозумів, що її хребет зламаний. В подальшому були викликані швидка та правоохоронні органи.

34. Допитана в якості свідка ОСОБА_3 дала покази про те, що є матір`ю неповнолітнього ОСОБА_2 24 червня 2018 року близько 09:20 закінчилась гра за участю команди «ОСДЮСШОР-Чайка» (місто Черкаси), до складу якої входив її син, після чого вона з чоловіком та сином перебували на території КП «Центральний стадіон», очікуючи церемонію нагородження переможців турніру. Син з друзями пішов на спортивний майданчик грати у футбол, доступ до майданчика був відкритий. Під час травмування сина вона з чоловіком на майданчику не перебували, їм повідомили про нещасний випадок внаслідок падіння баскетбольного щита на дитину, після чого вони до нього побігли для виклику швидкої медичної допомоги.

35. Відповідно до висновку експертного дослідження Черкаського науково-дослідного експертно-криміналістичного центру Міністерства внутрішніх справ України № 11/3 від 22 травня 2020 року встановлено, що подія, яка мала місце 24 червня 2018 року, є психотравмуючою для ОСОБА_2 , йому заподіяні страждання (нанесена моральна шкода). За умови визнання шкоди, орієнтовний розмір грошової компенсації, в залежності від правової кваліфікації дій заподіювача шкоди, може становити один із запропонованих варіантів: або 216 мінімальних заробітних плат; або 432 мінімальні заробітні плати; або 648 мінімальних заробітних плат; або 864 мінімальних заробітних плати.

36. Відповідно до акта № 1 (форма Н-Н) про нещасний випадок, що стався з ОСОБА_2 на території КП «Центральний стадіон», затвердженого 26 червня 2018 року директором КЗ «ОСДЮСШОР» ОСОБА_5 , подією, що призвела до зазначеного нещасного випадку визначено незадовільний технічний стан спортивного обладнання (конструкції баскетбольних щитів), а причиною, що призвела до нещасного випадку - неконтрольований доступ на відповідний майданчик усіх бажаючих грати у футбол.

37. 26 червня 2018 року міським головою міста Черкаси прийняте розпорядження № 372-р «Про проведення службової перевірки», на підставі якого утворена комісія з проведення службової перевірки щодо факту травмування 24 червня 2018 року ОСОБА_2 на території відповідного стадіону міста Черкаси.

38. Відповідно до протоколу засідання цієї комісії від 02 липня 2018 року директор КП «Центральний стадіон» Гончаров Ю. А. повідомив, що відповідно до Декларації про готовність об`єкта до експлуатації, зареєстрованої 13 серпня 2015 року в Управлінні державної архітектурної інспекції у Черкаській області, на території КП «Центральний стадіон» введено у експлуатацію Багатофункціональний ігровий майданчик з поліуретановим покриттям. Згідно проектно-кошторисної документації «Реконструкція спортивного майданчика № ІІ у багатофункціональний ігровий майданчик з поліуретановим покриттям КП «Центральний стадіон» м. Черкаси» до складу облаштування майданчика входять: ворота для гандболу, стенд баскетбольний, стійки волейбольні, сітки волейбольні, баскетбольні, гандбольна та тенісна. Зазначений майданчик з належними до нього конструкціями використовується виключно за розкладом для зайнять з футболу та баскетболу.

39. Відповідно до висновків комісії КЗ «ОСДЮСШОР» по розслідуванню факту травмування учня відділення футболу ОСОБА_2 , встановлено, що 24 червня 2018 року на території КП «Центральний стадіон» о 09:20 після закінчення гри за участю команди «ОСДЮСШОР-Чайка», у якій приймав участь вихованець школи ОСОБА_2 , тренер ОСОБА_4 о 09:45 передав дітей батькам, а сам пішов в якості арбітра судити змагання. Діти з батьками залишились на території відповідного стадіону чекати церемонію нагородження переможців зазначеного турніру. Через деякий час до них підійшов черговий стадіону і направив їх на іншу спортивну площадку, де і знаходяться відповідні конструкції баскетбольних щитів. Діти продовжили грати на дозволеному цим черговим спортивному майданчику, а ОСОБА_2 розташувався на конструкції баскетбольного щита, з якої спостерігав за грою друзів. Після необережних рухів ОСОБА_2 на каркасі цієї конструкції вийшов з ладу фіксуючий механізм її утримання у вертикальному положенні. Складання конструкції відбулось настільки швидко, що дитина не встигла зреагувати та залишити її, що призвело до травматичного ушкодження важкого ступеню. Комісія КЗ «ОСДЮСШОР» за результатами розслідування цього травматичного випадку вважає, що школою було орендоване футбольне поле стадіону, на якому безпосередньо проводився зазначений турнір з футболу, а нещасний випадок стався за межами цієї футбольної арени, вірогідніше через те, що спортивні майданчики були відкриті і доступні для самостійного проникнення на них. Комісія працювала згідно із наказом Міністерства освіти та науки України від 31 серпня 2001 року № 616 «Про затвердження «Положення про порядок розслідування нещасних випадків, що стались під час навчально-виховного процесу в навчальних закладах». За результатами розслідування складений акт № 1 за формою Н-Н про нещасний випадок, що стався з учнем школи відділення футболу.

40. Згідно з довідкою про проведення службової перевірки від 04 липня 2018 року комісією, утвореною вищезазначеним розпорядженням міського голови, КЗ «ОСДЮСШОР» в період з 20 по 24 червня 2018 року КП «Центральний стадіон» надавались послуги з проведення на центральній арені (ігровому футбольному полі) V Всеукраїнського турніру з футболу серед дитячих та юнацьких команд «Дніпровська хвиля 2018». Згідно із календарем вказаних змагань 24 червня 2018 року о 8:30 відбувся матч між командами «СДЮСШОР-Чайка» (місто Черкаси) та «Зірка» (місто Кропивницький). Наступні ігри проводились: о 9:30, 11:00 та 12:00. Передбачалось нагородження переможців турніру. Після завершення матчу між командами «СДЮСШОР-Чайка» (місто Черкаси) та «Зірка» (місто Кропивницький) гравці команди з міста Черкаси з батьками перебували на території КП «Центральний стадіон» в очікуванні нагородження переможців. 24 червня 2018 року о 10:31 гравці команди «СДЮСШОР-Чайка» (місто Черкаси) без догляду тренера пішли на спортивний майданчик № 3 та почали грати у футбол. Один з гравців заліз на конструкцію баскетбольного стенду, другий гравець о 10:43 теж заліз на другу конструкцію баскетбольного стенду, слідуючи прикладу товариша. В результаті здійсненої ним певної механічної дії на елементи конструкції баскетбольного стенду, останній склався та завдав йому травму. Досудове розслідування по даному факту триває у кримінальному провадженні, відомості про яке внесені до реєстру 24 червня 2018 року за № 12018251010004618, за ознаками кримінального правопорушення, передбаченого статтею 367 Кримінального кодексу України.

41. 26 липня 2018 року КЗ «ОСДЮСШОР» Директору департаменту освіти та гуманітарної політики виконкому Черкаської міської ради за № 225 направлені висновки вищезазначеної комісії, відповідно до яких комісія дійшла висновку, що школою було орендоване футбольне поле стадіону, безпосередньо проводився турнір з футболу, а нещасний випадок трапився за межами футбольної арени, вірогідніше через те, що спортивні майданчики були відкриті і доступні для самостійного проникнення на них.

42. Відповідно до висновку експерта Комунальної установи «Черкаське обласне бюро судово-медичної експертизи» від 22 січня 2019 року № 02-01/101 встановлено, що у ОСОБА_2 згідно даних медичних документів, наданих експерту, мали місце ушкодження: травма грудного відділу хребта з перелом одинадцятого та дванадцятого грудних хребців, забоєм-розтрощенням спинного мозку. Вказані ушкодження виникли від дії тупих предметів (предмету), по давності виникнення можуть відповідати часу вказаному в ухвалі слідчого судді, на підставі якої проводиться експертиза, та відносяться до категорії тяжких тілесних ушкоджень, які є небезпечними для життя. Виявлені у ОСОБА_2 тілесні ушкодження могли виникнути від падіння на нього металевої конструкції баскетбольного щита, як це зображено на наданому відео зі стадіону від 24 червня 2018 року.

43. У рамках кримінального провадження № 12018251010004618 органами слідства була призначена судова інженерно-технічна експертиза з безпеки життєдіяльності, на вирішення якої поставлені питання: 1) яка причина нещасного випадку та які обставини його обумовили?; 2) невиконання яких вимог нормативних актів з питань безпеки життєдіяльності перебуває у причинному зв`язку з настанням події?; 3) які заходи безпеки повинні були бути вжиті в даній конкретній ситуації?

44. У експертному висновку судової інженерно-технічно експертизи з безпеки життєдіяльності від 29 липня 2020 року № 421/20-23 судовим експертом Черкаського відділення Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Фонрабе В. В. по першому питанню зроблено висновок про те, що причиною настання нещасного випадку стало отримання ОСОБА_2 тяжких тілесних ушкоджень, що є небезпечними для життя, на футбольному полі № 3 КП «Центральний стадіон» (місто Черкаси, вулиця Смілянська, 78). Обставинами, які це обумовили є те, що ОСОБА_2 виліз на конструкцію «Стійка для стрітболу УТ416/УТ416.1» (мобільний баскетбольний щит), розвернувшись взявся обома руками за опори щита, внаслідок чого під дією зусилля ОСОБА_2 конструкція щита за відсутності з`єднання між лівою та правою тягами за допомогою стяжки, яка повинна утримувати конструкції «Стійка для стрітболу УТ416/УТ416.1» в робочому (зібраному) стані, склалась у його сторону та нанесла ОСОБА_2 травми конструктивними елементами цього щита.

45. По другому питанню експерт зазначив, що пунктом 7 паспорту конструкції «Стійка для стрітболу УТ416/УТ416.1» технічне обслуговування виробу передбачає його щоденний огляд, поточний огляд, плановий огляд - кожні три місяці, головний річний огляд уповноваженими спеціалістами фірми-виробника. За результатами огляду проводиться процедура технічного обслуговування. Дана процедура включає в себе оцінку вузлів і агрегатів та призначена усунути виявлені невідповідності у роботі виробу. Результати проведення цих оглядів та процедури, проведені за результатами оглядів, технічне обслуговування конструкції повинні бути належним чином задокументовані в Реєстраційному журналі, що є складовою частиною зазначеного паспорту. Власник виробу повинен зберігати Акти виконання робіт з технічного обслуговування виробу. Встановити недотримання яких вимог нормативних актів з питань безпеки життєдіяльності перебуває у причинному зв`язку з настанням події нещасного випадку з ОСОБА_2 не вбачається можливим через відсутність у матеріалах кримінального провадження нормативно-правових актів з охорони праці, які регламентують порядок експлуатації конструкції «Стійка для стрітболу УТ416/УТ416.1» (мобільного баскетбольного щита), а саме: наказів (розпоряджень) про введення в експлуатацію, призначення відповідальної особи за технічний справний стан та експлуатацію конструкції «Стійка для стрітболу УТ416/УТ416.1» (мобільного баскетбольного щита), інструкцій з безпечної експлуатації, графіків проведення обслуговувань у відповідності до вимог і рекомендацій, викладених у технічному паспорті виробу. Заходами безпеки в даній ситуації є: виконання вимог з технічного обслуговування зазначеного виробу, викладених у паспорті до нього; обмеження доступу сторонніх осіб до цього виробу (конструкція «Стійка для стрітболу УТ416/УТ416.1») та використання цього виробу за призначенням. Встановити дії чи бездіяльність яких осіб з технічної точки зору перебувають у причинному зв`язку з настанням події нещасного випадку з ОСОБА_2 у даній ситуації не вбачається можливим, оскільки неможливо встановити недотримання яких вимог нормативних актів з питань охорони праці та безпеки життєдіяльності перебуває у причинному зв`язку з настанням події нещасного випадку та хто саме і коли роз`єднав з`єднання між опорами конструкції «Стійка для стрітболу УТ416/УТ416.1».

46. Відповідно до листа слідчого Черкаського відділу поліції Головного управління Національної поліції в Черкаській області Гончар І. адвокату Буджераку М. Р., який представляє ОСОБА_1 , наданий дозвіл на використання матеріалів кримінального провадження № 12018251010004618 під час підготовки позовної заяви та розгляду цивільної справи у суді.

Короткий зміст вимог касаційної скарги

47. У липні 2022 року адвокатом Демчиком В. І., який представляє відповідача, подана до Верховного Суду касаційна скарга КП «МСК «Дніпро» Черкаської міськради». Після усунення недоліків у новій редакції касаційної скарги КП «МСК «Дніпро» Черкаської міськради», посилаючись на неправильне застосування судами попередніх інстанцій норм матеріального права та порушення норм процесуального права, просить скасувати рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 28 квітня 2022 року та постанову Черкаського апеляційного суду від 21 червня 2022 року, ухвалити нове рішення, яким відмовити у задоволенні позову.

Рух справи в суді касаційної інстанції

48. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду 03 жовтня 2022 року, після усунення недоліків касаційної скарги, відкрите касаційне провадження у справі.

49. Ухвалою Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 07 серпня 2023 рокусправа призначена до судового розгляду в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи у складі колегії із п'яти суддів.

50. 08 серпня 2023 року справа розподілена колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду в складі: Пророка В. В. (суддя-доповідач), Грушицького А. І., Литвиненко І. В., Петрова Є. В., Стрільчука В. А.

АРГУМЕНТИ УЧАСНИКІВ СПРАВИ

(1) Доводи особи, яка подала касаційну скаргу

51. З урахуванням змісту касаційної скарги КП «МСК «Дніпро» Черкаської міськради» оскаржує зазначені судові рішення на підставі пунктів 1 та 3 частини другої статті 389 Цивільного процесуального кодексу України від 18 березня 2004 року № 1618-IV (в редакції, чинній на момент вчинення відповідних процесуальних дій, далі - ЦПК України).

52. Представник відповідача вважає, що відсутні правові висновки Верховного Суду щодо: 1) питання, чи є джерелом підвищеної небезпеки об'єкт, який розташований на земній поверхні статично і сам по собі не несе жодної загрози; 2) необхідності зменшення розміру відшкодування на користь потерпілого з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, якщо груба необережність цього потерпілого сприяла виникненню або збільшенню отриманої ним шкоди; 3) необхідності встановлення судами під час розгляду відповідних справ чи є об'єкт, який завдав шкоди, джерелом підвищеної небезпеки, та наявності грубої необережності потерпілого, її впливу на виникнення або збільшення завданої шкоди, можливого зменшення суми відшкодування в залежності від цього.

53. Через те, що представник відповідача не вважає Стійку для стрітболу джерелом підвищеної небезпеки, на його переконання суди попередніх інстанцій неправильно застосували правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 червня 2019 року у справі № 206/5784/16-ц, на який послався суд першої інстанції щодо особливостей доказування у деліктних зобов`язаннях.

54. Верховний Суд не бере до уваги ті доводи, які не стосуються аргументів прийняття оскаржуваних судових рішень та були належним чином оцінені судами попередніх інстанцій, а також ті, які не стосуються касаційного перегляду оскаржуваних судових рішень у межах вимог, встановлених статтею 400 ЦПК України.

(2) Позиція ОСОБА_1 .

55. У листопаді 2022 року ОСОБА_1 подав до Верховного Суду відзив на касаційну скаргу КП «МСК «Дніпро» Черкаської міськради», у якому просив суд залишити касаційну скаргу без задоволення через її необґрунтованість, а оскаржувані судові рішення - без змін.

56. Зокрема, ОСОБА_1 вказує на те, що попри аргументи касаційної скарги, суди попередніх інстанцій не надавали Стійці для стрітболу статусу об'єкта, який є джерелом підвищеної небезпеки, а встановили вину відповідача у порушенні вимог статті 48 Закону про фізкультуру і спорт.

57. Позивач вважає, що недбальство батьків не доведене відповідачем у справі.

(3) Позиція інших учасників справи

58. Інші учасники справи правом на подання заперечення (відзиву; пояснень) на касаційну скаргу не скористалися.

ПОЗИЦІЯ ВЕРХОВНОГО СУДУ

(1) Оцінка аргументів учасників справи і висновків судів першої та апеляційної інстанцій

59. Однією з основних засад (принципів) цивільного судочинства, зокрема є: рівність усіх учасників судового процесу перед законом та судом (згідно із пунктом 2 частини третьої статті 2 ЦПК України). Це відповідає вимогам статті 24 Конституції України.

60. Стаття 10 ЦПК України, зокрема, врегульовує питання законодавства, відповідно до якого суд вирішує справи.

61. Суть доказів, їх належність, допустимість, достовірність та достатність, оцінка їх судом та умови їх розгляду судом визначені статтями 76-80 ЦПК України. Оцінку доказів суд здійснює відповідно до статті 89 ЦПК України. Глава 5 ЦПК України присвячена врегулюванню питання доказів та доказування.

62. При виборі і застосуванні норми права до спірних правовідносин суд враховує висновки щодо застосування відповідних норм права, викладені в постановах Верховного Суду (частина четверта статті 263 ЦПК України).

63. Підставами касаційного оскарження рішення суду першої інстанції після апеляційного перегляду справи та постанови суду апеляційної інстанції, крім судових рішень, визначених у частині третій статті 389 ЦПК України, є неправильне застосування судом норм матеріального права чи порушення норм процесуального права виключно у певних випадках, зокрема, якщо суд апеляційної інстанції в оскаржуваному судовому рішенні застосував норму права без урахування висновку щодо застосування норми права у подібних правовідносинах, викладеного у постанові Верховного Суду, крім випадку наявності постанови Верховного Суду про відступлення від такого висновку (згідно із пунктом 1 частини другої статті 389 ЦПК України). Також у тих випадках, якщо відсутній висновок Верховного Суду щодо питання застосування норми права у подібних правовідносинах (пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України).

64. Переглядаючи в касаційному порядку судові рішення, суд касаційної інстанції в межах доводів та вимог касаційної скарги, які стали підставою для відкриття касаційного провадження, перевіряє правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або (та) вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими. Суд касаційної інстанції перевіряє законність судових рішень лише в межах позовних вимог, заявлених у суді першої інстанції (частини перша та друга статті 400 ЦПК України).

65. Відповідно до пункту 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України від 16 січня 2003 року № 435-IV (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - ЦК України) однією із загальних засад цивільного законодавства є розумність.

66. Згідно із статтею 23 ЦК України особа має право на відшкодування моральної шкоди, завданої внаслідок порушення її прав. Розмір грошового відшкодування моральної шкоди визначається судом залежно від характеру правопорушення, глибини фізичних та душевних страждань, погіршення здібностей потерпілого або позбавлення його можливості їх реалізації, ступеня вини особи, яка завдала моральної шкоди, якщо вина є підставою для відшкодування, а також з урахуванням інших обставин, які мають істотне значення. При визначенні розміру відшкодування враховуються вимоги розумності і справедливості. Моральна шкода відшкодовується незалежно від майнової шкоди, яка підлягає відшкодуванню, та не пов`язана з розміром цього відшкодування.

67. Моральна шкода, завдана фізичній або юридичній особі неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю, відшкодовується особою, яка її завдала, за наявності її вини, крім випадків, встановлених частиною другою статті 1167 ЦК України (згідно із частиною першою статті 1167 ЦК України).

68. Джерелом підвищеної небезпеки є діяльність, пов`язана з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Шкода, завдана джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, яка на відповідній правовій підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди тощо) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об`єктом, використання, зберігання або утримання якого створює підвищену небезпеку (частини перша та друга статті 1187 ЦК України).

69. Особа, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, відповідає за завдану шкоду, якщо вона не доведе, що шкоди було завдано внаслідок непереборної сили або умислу потерпілого (частина п`ята статті 1187 ЦК України).

70. Частина друга статті 1193 ЦК України передбачає, що якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то, залежно від ступеня вини потерпілого (а в разі вини особи, яка завдала шкоди, - також залежно від ступеня її вини), розмір відшкодування зменшується.

71. Батьки зобов`язані піклуватися про здоров`я дитини, її фізичний, духовний та моральний розвиток (частина друга статті 150 Сімейного кодексу України від 10 січня 2002 року № 2947-III (в редакції, чинній на момент виникнення відповідних правовідносин, далі - СК України)).

72. Заклад фізичної культури і спорту - юридична особа, що забезпечує розвиток фізичної культури і спорту шляхом, зокрема, надання фізкультурно-спортивних послуг. Закладами фізичної культури і спорту, зокрема, є: спортивні клуби, дитячо-юнацькі спортивні школи, спеціалізовані навчальні заклади спортивного профілю, школи вищої спортивної майстерності, центри олімпійської підготовки, центри студентського спорту вищих навчальних закладів, фізкультурно-оздоровчі заклади, центри фізичного здоров`я населення, центри фізичної культури і спорту інвалідів (абзац п`ятий частини першої статті 1 Закону про фізкультуру і спорт).

73. Спортивна споруда - нерухоме майно, призначене для занять фізичною культурою і спортом (абзац вісімнадцятий частини першої статті 1 Закону про фізкультуру і спорт).

74. Відповідно до абзацу сьомого частини першої статті 4 Закону про фізкультуру і спорт однією із засад, на якій ґрунтується державна політика у сфері фізичної культури і спорту, є забезпечення безпеки життя та здоров`я осіб, які займаються фізичною культурою і спортом.

75. Вимоги до спортивних споруд щодо будівельних норм і правил, санітарних норм, інших норм у сфері охорони здоров`я та дотримання безпеки їх відвідувачів встановлюються відповідно до закону (частина друга статті 48 Закону про фізкультуру і спорт).

76. Організатори фізкультурно-оздоровчих або спортивних заходів, власники спортивних споруд, фізкультурно-спортивного спорядження та обладнання зобов`язані забезпечувати безпечні умови життя і здоров`я відвідувачів та користувачів спортивних споруд, користувачів фізкультурно-спортивного спорядження та обладнання, а також не завдавати шкоди довкіллю та здійснювати відповідні заходи з охорони та безпеки згідно з правилами, встановленими Кабінетом Міністрів України відповідно до закону (частина сімнадцята статті 48 Закону про фізкультуру і спорт).

77. Особи, винні у порушенні законодавства у сфері фізичної культури і спорту, несуть, зокрема, цивільно-правову відповідальність відповідно до закону (згідно із частиною першою статті 54 Закону про фізкультуру і спорт).

78. Обстеження спортивних споруд на відповідність або невідповідність їх технічним нормам відбуваються, зокрема, відповідно до умов Положення про порядок підготовки спортивних споруд та інших спеціально відведених місць для проведення масових спортивних та культурно-видовищних заходів, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 18 грудня 1998 року № 2025.

79. Відповідно до частини першої статті 1187 ЦК України джерелом підвищеної небезпеки належить визнавати будь-яку діяльність, здійснення якої створює підвищену небезпеку завдання шкоди через неможливість контролю за нею людини, а також діяльність, пов`язану з використанням, зберіганням або утриманням транспортних засобів, механізмів та обладнання, використанням, зберіганням хімічних, радіоактивних, вибухо- і вогненебезпечних та інших речовин, утриманням диких звірів, службових собак та собак бійцівських порід тощо, що створює підвищену небезпеку для особи, яка цю діяльність здійснює, та інших осіб. Оскільки зазначена норма не містить вичерпного переліку видів джерел підвищеної небезпеки (видів підвищеної небезпечної діяльності), суд, беручи до уваги особливі властивості предметів, речовин або інших об`єктів, що використовуються в процесі діяльності, має право визнати джерелом підвищеної небезпеки також й іншу діяльність. До цих особливих властивостей слід відносити створення підвищеної ймовірності завдання шкоди через неможливість повного контролю за ними з боку людей (абзаци перший та другий пункту 5 постанови Пленуму Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ від 01 березня 2013 року № 4 «Про деякі питання застосування судами законодавства при вирішенні спорів про відшкодування шкоди, завданої джерелом підвищеної небезпеки» (далі - постанова Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року№ 4).

80. Якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди) (абзац другий пункту 7 постанови Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року№ 4).

81. Згідно зі абзацом четвертим пункту 10 постанови Пленуму Верховного Суду України від 31 березня 1995 року № 4 (далі - постанова Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року), який посилається ще на норму попередньої редакції Цивільного кодексу України, розмір відшкодування моральної шкоди може бути зменшений судом з урахуванням ступеня вини заподіювача і потерпілого та майнового стану відповідача (громадянина).

82. Деліктні зобов'язання не обмежуються статтею 1187 ЦК України та встановлення судом підстав для реалізації деліктних зобов'язань у конкретній справі не означає визнання судом об'єкту, яким завдано шкоди та який фігурує у цій справі, таким, використання якого є джерелом підвищеної небезпеки. Суд першої інстанції чітко сформулював на який саме правовий висновок Верховного Суду, викладений у постанові від 13 червня 2019 року у справі № 206/5784/16-ц, він посилається. Цей висновок жодним чином не визначається об`єктами, використання яких є джерелом підвищеної небезпеки. Тому аргументи представника відповідача щодо помилкового застосування цього правового висновку є необґрунтованими.

83. Питання щодо кваліфікації джерела підвищеної небезпеки, яке, на думку відповідача, вимагає висновку Верховного Суду, сформульоване представником відповідача некоректно, оскільки, по-перше, стаття 1187 ЦК України таким джерелом передбачає діяльність, а не об'єкт, а по-друге, у відповідному формулюванні цей представник нав'язує характеристику, яка сама по собі логічно вказує на бажану для відповідача відповідь. Оцінка абстрактного об'єкта, який розташований на земній поверхні статично і «сам по собі не несе жодної загрози», використання якого є джерелом підвищеної небезпеки, залежить від встановлення конкретних обставин конкретної справи та суті такого об'єкта, його використання. Транспортний засіб, який не рухається (тим більше, якщо його бак не містить палива), також можна охарактеризувати, у залежності від контексту, як об'єкт, який розташований на земній поверхні статично і сам по собі не несе жодної загрози. Але представник відповідача визнає, що існує сформована правова практика Верховного Суду з приводу того, що використання транспортних засобів визначається джерелом підвищеної небезпеки у розумінні статті 1187 ЦК України, та погоджується з цим.

84. Разом з тим представник відповідача фактично формулює вищезазначене питання у касаційній скарзі двічі. Повторюване формулювання питання, яке на думку представника відповідача вимагає висновку Верховного Суду, зводиться до прохання, спрямованого Верховному Суду, встановити, що при застосуванні статті 1187 ЦК України суди мають дослідити питання того, чи є об'єкт, який завдав шкоди, джерелом підвищеної небезпеки.

85. По-перше, пункт 3 частини другої статті 389 ЦПК України не передбачає звернення осіб до Верховного Суду із запитами на надання правових висновків, бажаних для осіб, які звертаються. Це правове положення передбачає, що у разі дійсної відсутності правового висновку Верховного Суду з питання, яке не має однозначного розв'язання у змісті тієї чи іншої норми права (у очевидному логічному взаємозв'язку змістів декількох норм права), але яке особа, яка подає касаційну скаргу, аргументовано визначає як таке, що впливає на правильне вирішення спору по суті, це може бути підставою касаційного оскарження судового рішення. При цьому особа, яка здійснює касаційне оскарження, викладає у касаційній скарзі свою аргументовану точку зору на вирішення відповідного питання, а не вимагає від (просить у) Верховного Суду сформулювати відповідний правовий висновок, оскільки це відповідно до статті 409 ЦПК України не передбачено як повноваження Верховного Суду, яке здійснюється у відповідь на звернення учасників справи та реалізується у резолютивній частині судового рішення касаційного суду. Це також стосується й інших двох правових висновків, щодо яких звертається представник відповідача.

86. По-друге, в силу змісту, зокрема, статті 10, глави 5 (докази та доказування) ЦПК України та змісту статті 1187 ЦК України суди досліджують питання того чи є використання об'єкта, який завдав шкоди, джерелом підвищеної небезпеки, якщо це прямо не визначено законом, без будь-яких правових висновків Верховного Суду щодо необхідності такого дослідження, оскільки це безпосередньо випливає із змісту зазначених норм.

87. Водночас Верховний Суд, виходячи із суті спору, встановлених судами попередніх інстанцій обставин справи, та керуючись принципом розумності, передбаченим пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, усвідомлює, що відповідач фактично ставить питання про правовий висновок щодо того, чи є використання саме Стійки для стрітболу з відповідними технічними характеристиками та особливостями функціонування, встановленими судами попередніх інстанцій, джерелом підвищеної небезпеки.

88. Згідно практики Європейського суду з прав людини (далі - ЄСПД) існує різниця між формалізмом та надмірним формалізмом. Так, формалізм є явищем позитивним та необхідним, оскільки забезпечує чітке дотримання судами процесу. Натомість надмірний формалізм заважає практичному та ефективному доступу до суду. Зокрема, правила, які без сумніву спрямовані на належну організацію здійснення правосуддя та забезпечення реалізації принципу правової визначеності, мають застосовуватись. Але ці правила чи їх застосування не мають призводити до позбавлення учасника судового процесу можливості застосувати надані йому судові заходи захисту своїх прав (дивитись, наприклад, рішення ЄСПЛ від 28 жовтня 1998 року у справі «Перес де Рада Каванил`єс проти Іспанії» («Perez de Rada Cavanilles v. Spain», заява № 28090/95, п. 45).

89. Керуючись сталою практикою ЄСПЛ з приводу надмірного формалізму та виходячи із зазначеного вище розуміння питання, Верховний Суд у цьому конкретному випадку не став вимагати повторного усунення недоліків касаційної скарги відповідача шляхом її формального уточнення у відповідному питанні.

90. Пункт 1 частини другої статті 389 ЦПК України визначає чіткий обсяг доказування особою, яка подає касаційну скаргу, який зводиться до неврахування апеляційним судом правових висновків Верховного Суду у подібних правовідносинах з приводу застосування норм права. ЦПК України в більшій мірі обмежує сторони спору у цьому питанні, ніж сам Верховний Суд у контексті частини четвертої статті 263 ЦПК України.

91. Відповідно до встановлених судами попередніх інстанцій особливостей технічної конструкції Стійки для стрітболу, її цільового призначення, причини з якої вона склалася, що призвело до травмування дитини, змісту статті 1187 ЦК України та пункту 5 постанови Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року № 4 Верховний Суд погоджується з тим, що Стійка для стрітболу не є об'єктом, використання якого є джерелом підвищеної небезпеки. Судами не встановлено, що за умов дотримання усіх технічних вимог до її використання та використання її за призначенням це все рівно створило би співставний ступень ризику для здоров'я дитини. В протилежному випадку цей об'єкт відповідно до вимог законодавства, зокрема статті 48 Закону про фізкультуру і спорт, не міг би експлуатуватися як спортивний для таких видів спортивної діяльності як баскетбол. Діяльність яка є джерелом підвищеної небезпеки є сталою, вона не може бути епізодичною, обумовленою конкретною нетиповою специфікою використання якогось об'єкта (всупереч його цільовому призначенню та технічним стандартам його застосування) у окремо взятій ситуації. Небезпечні наслідки для здоров'я дитини, які мали місце у зв'язку із її взаємодією із Стійкою для стрітболу не знаходяться поза розумним контролем людини - за належного догляду батьків, під відповідальність яких тренер повернув сина, за дитиною, відсутності нерегламентованого використання цієї стійки дитиною, належного технічного обслуговування її відповідачем ці наслідки не мали б місця.

92. Аналізуючи мотивувальну частину судового рішення з точки зору оскарження її аргументів необхідно враховувати не тільки сам факт вказівки судом застосованих правових норм, а й реальні висновки відповідного суду за результатами сукупної оцінки наведених ним правових норм. Представник відповідача не звернув увагу, що суди попередніх інстанцій не встановлювали для Стійки для стрітболу статусу об'єкта, використання якого є джерелом підвищеної небезпеки та встановили вину відповідача, зокрема у порушенні вимог статті 48 Закону про фізкультуру і спорт. Тобто рішення про стягнення відшкодування моральної шкоди не пов'язане із тим, що Стійка для стрітболу визнана об'єктом, використання якого є джерелом підвищеної небезпеки.

93. Разом з тим Верховний Суд погоджується зі змістом пункту 7 постанови Пленуму ВССУ від 01 березня 2013 року№ 4, відповідно до якого, якщо груба необережність потерпілого сприяла виникненню або збільшенню шкоди, то залежно від ступеня вини потерпілого, якщо інше не встановлено законом, розмір відшкодування з особи, яка здійснює діяльність, що є джерелом підвищеної небезпеки, має бути зменшено (але не може бути повністю відмовлено у відшкодуванні шкоди). Це також відповідає суті абзацу четвертого пункту 10 постанови Пленуму ВСУ від 31 березня 1995 року № 4 та статті 1193 ЦК України, що в свою чергу вимагає від судів врахування відповідних аргументів сторін.

94. Однак Верховний Суд звертає увагу, що він неодноразово у своїх постановах (від 19 грудня 2018 року у справі № 583/2757/14-ц, від 12 вересня 2019 року у справі № 676/4930/15-ц, від 01 липня 2019 року у справі № 265/1208/16-ц, від 13 лютого 2019 року у справі № 0508/1310/2012, від 18 листопада 2020 року у справі № 235/3192/19, від 30 липня 2021 року у справі № 604/752/18) підтверджував цей правовий підхід як стосовно загальних деліктних зобов`язань, так і справ, у яких застосовано статтю 1187 ЦК України, тому твердження про відсутність відповідного правового висновку Верховного Суду є безпідставним, хоча це не відміняє обов'язковість врахування цього висновку судами відповідно до частини четвертої статті 263 ЦПК України.

95. Суди попередніх інстанцій встановили, що постраждала дитина була передана під нагляд її батьків, після чого сталася зазначена трагедія. Отже, батьки не виконали належним чином вимоги статті 150 СК України. Суди попередніх інстанцій не встановили, що за наявності догляду батьків постраждалої дитини за нею відповідна подія все рівно мала б місце. Тому, відповідно до принципу розумності, передбаченого пунктом 6 частини першої статті 3 ЦК України, очевидним є те, що у цій події є доля вини батьків. Крім того, суди попередніх інстанцій встановили, що завдання шкоди дитині відбулось в результаті її активного використання Стійки для стрітболу не за призначенням. Ці встановлені факти вказують на необхідність врахування вищезазначеного висновку Верховного Суду щодо зменшення суми відшкодування, враховуючи, що відповідач заявляв відповідні аргументи, зокрема суду апеляційної інстанції. Ігнорування цього не відповідає одній з основних засад (принципу) цивільного судочинства - рівності усіх учасників судового процесу перед законом та судом.

96. Суд апеляційної інстанції, справедливо оцінивши недостатній рівень відшкодування, встановлений судом першої інстанції, на це уваги не звернув. Отже, враховуючи зазначене та обмеження статті 400 ЦПК України, Верховний Суд вважає, що справа має бути передана на новий розгляд до суду апеляційної інстанції з метою встановлення суми відшкодування моральної шкоди, яка б враховувала зазначені упущення у оцінці обставин справи, які допустив апеляційний суд, визначаючи суму збільшення відшкодування моральної шкоди, нанесеної відповідачем ОСОБА_2

(2) Висновки за результатами розгляду касаційної скарги

(2.1) Щодо суті касаційної скарги

97. Суд касаційної інстанції за результатами розгляду касаційної скарги має право скасувати судові рішення судів першої та апеляційної інстанцій повністю і передати справу повністю на новий розгляд (згідно із пунктом 2 частини першої статті 409 ЦПК України).

98. Підставою для скасування судового рішення та направлення справи на новий розгляд є також порушення норм процесуального права, на які посилається заявник у касаційній скарзі, що унеможливило встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, якщо суд не дослідив зібрані у справі докази, за умови висновку про обґрунтованість заявлених у касаційній скарзі підстав касаційного оскарження, передбачених пунктами 1, 2, 3 частини другої статті 389 ЦПК України (пункт 1 частини третьої статті 411 ЦПК України).

99. Справа направляється на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, якщо порушення норм процесуального права допущені тільки цим судом. У всіх інших випадках справа направляється до суду першої інстанції (частина четверта статті 411 ЦПК України).

100. На підставі здійсненої вище оцінки аргументів учасників справи, висновків судів попередніх інстанцій Верховний Суд дійшов висновку про необхідність частково задовольнити касаційну скаргу КП «МСК «Дніпро» Черкаської міської ради», подану його представником - Демчиком В. І., - скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 21 червня 2022 року у частині зміни рішення суду першої інстанції про стягнення відшкодування завданої моральної шкоди й судового збору за подання апеляційної скарги позивачем, передати справу у цій частині на новий розгляд до апеляційного суду, в решті оскаржувані судові рішення залишити без змін.

(2.2) Щодо дій, які повинен виконати суд апеляційної інстанції

101. Належним чином дослідивши та оцінивши всі докази у справі, об`єктивно й повно встановити всі обставини справи, визначити справедливу суму відшкодування завданої моральної шкоди. Здійснити розподіл судових витрат.

(2.3) Щодо судових витрат

102. Судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог (частина перша статті 141 ЦПК України).

103. Враховуючи, що Верховний Суд передає справу на новий розгляд до суду апеляційної інстанції, розподіл судових витрат не здійснюється.

Керуючись статтями 141, 400, 409, 412, 416, 419 ЦПК України,

ПОСТАНОВИВ:

1. Частково задовольнити касаційну скаргу Комунального підприємства «Муніципальний спортивний клуб «Дніпро» Черкаської міської ради», подану його представником - Демчиком Василем Івановичем.

2. Скасувати постанову Черкаського апеляційного суду від 21 червня 2022 року у частині зміни рішення суду першої інстанції щодо стягнення з Комунального підприємства «Муніципальний спортивний клуб «Дніпро» Черкаської міської ради» на користь ОСОБА_1 відшкодування завданої ОСОБА_2 моральної шкоди та стягнення судового збору за подання апеляційної скарги.

3. Справу № 712/9928/20 у відповідній частині передати на новий розгляд до суду апеляційної інстанції.

4. В решті постанову Черкаського апеляційного суду від 21 червня 2022 року та рішення Соснівського районного суду міста Черкаси від 28 квітня 2022 року залишити без змін.

Постанова суду касаційної інстанції набирає законної сили з моменту її прийняття, є остаточною і оскарженню не підлягає.

Судді: В. В. Пророк

А. І. Грушицький

І. В. Литвиненко

Є. В. Петров

В. А. Стрільчук