Постанова

від 28.08.2023 по справі 724/1199/23

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

ЧЕРНІВЕЦЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

П О С Т А Н О В А

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

28 серпня 2023 року м. Чернівці Справа № 724/1199/23

Чернівецький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з розгляду цивільних справ:

головуючого Лисака І.Н.,

суддів: Одинака О.О., Перепелюк І.Б.,

секретар: Петранюк Ю.Т.,

скаржник: ОСОБА_1 ,

особа, дії якої оскаржуються: відділ примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції;

заінтересовані особи: приватне підприємство «Оціночна компанія «Апекс», ОСОБА_2 ,

при розгляді справи за апеляційною скаргою ОСОБА_1 на ухвалу Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 червня 2023 року, постановлену під головуванням судді Ковальчук Т.М., -

В С Т А Н О В И В:

У червні 2023 року ОСОБА_1 звернувся до суду зі скаргою на дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, в якій просив:

визнати неправомірними дії, які полягають в навмисному невнесенні відомостей у постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника від 02.12.2022 року даних про фактичне знаходження на земельних ділянках видів плодових дерев і їх кількості;

визнати недійсним звіти про експертну грошову оцінку земельних ділянок від 05.05.2023 року, проведених ПП «ОК «Апекс».

В обґрунтування скарги вказував, що державним виконавцем не було вжито жодних заходів щодо забезпечення особистого огляду об`єктів оцінки (земельних ділянок) оцінювачем, що, в свою чергу, жодним чином не відображено в оскаржуваних висновках експерта, а оцінку здійснено на підставі постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 01.12.2022 року, що не є достатніми вихідними даними, так як з вказаної дати пройшло багато часу.

Наголошував, що оцінка проведена з порушенням приписів Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав», затвердженого Постановою Кабінету Міністрів України від 10.09.2003 року №1440.

Провадження №22-ц/822/675/23

Зазначав, що в постанові про опис та арешт майна (кошти) боржника від 01.12.2022 року серед осіб, які були залучені до проведення виконавчих дій, оцінювач не зазначений, у зв`язку з чим наведене не може розцінюватись як здійснення ознайомлення оцінювачем з об`єктом оцінки, що є грубим порушенням ст.3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» та п.п.3,51 Національного стандарту №1 «Загальні засади оцінки майна і майнових прав».

Ухвалою Хотинського районного суду Чернівецької області від 20 червня 2023 року у задоволенні скарги ОСОБА_1 в частині визнання недійсними звітів про експертну грошову оцінку земельних ділянок відмовлено, а в іншій частині скарги щодо визнання протиправними дії відділу примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції, що полягають у навмисному невнесенні відомостей у постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника від 01.12.2022 року, залишено без розгляду.

Не погоджуючись із вказаною ухвалою суду ОСОБА_1 оскаржив її в апеляційному порядку в частині відмови у визнанні звітів недійсними.

В обґрунтування скарги наводить обставини, викладені в скарзі, та зазначає, що судом проігноровано його посилання, які ним наводилися щодо недійсності звітів.

Наголошує, що суд першої інстанції залишив поза увагою, що в наданих звітах про визначення вартості земельних ділянок навіть не містять будь-яких даних щодо наявності на досліджуваних земельних ділянка плодових дерев та їх кількості, огляду експертом їх, що, в свою чергу, спричинило зниження їх ринкової вартості.

Колегія суддів, заслухавши суддю-доповідача, осіб, які прийняли участь у справі, обговоривши доводи апеляційної скарги та перевіривши матеріали справи в межах її обґрунтувань та заявлених в суді першої інстанції вимог, дійшла до наступних висновків.

Під час розгляду справи в апеляційному порядку суд апеляційної інстанції керуючись ст.367 ЦПК України переглядає справу за наявними в ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Також, суд апеляційної інстанції звертає увагу на те, що доводи апеляційної скарги зводяться тільки до непогодження із ухвалою суду в частині проведення оцінки земельних ділянок, а тому що стосується залишення без розгляду скарги ОСОБА_1 в частині судом не переглядається.

На підставі ст.12 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін. Учасники справи мають рівні права щодо здійснення всіх процесуальних прав та обов`язків, передбачених законом. Кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Кожна сторона несе ризик настання наслідків, пов`язаних із вчиненням чи невчиненням нею процесуальних дій. Суд, зберігаючи об`єктивність і неупередженість: 1) керує ходом судового процесу; 2) сприяє врегулюванню спору шляхом досягнення угоди між сторонами; 3) роз`яснює у випадку необхідності учасникам судового процесу їхні процесуальні права та обов`язки, наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій; 4) сприяє учасникам судового процесу в реалізації ними прав, передбачених цим Кодексом; 5) запобігає зловживанню учасниками судового процесу їхніми правами та вживає заходів для виконання ними їхніх обов`язків.

В силу ст.13 ЦПК України суд розглядає справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених нею вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках. Збирання доказів у цивільних справах не є обов`язком суду, крім випадків, встановлених цим Кодексом. Суд має право збирати докази, що стосуються предмета спору, з власної ініціативи лише у випадках, коли це необхідно для захисту малолітніх чи неповнолітніх осіб або осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена, а також в інших випадках, передбачених цим Кодексом. Учасник справи розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи, в інтересах яких заявлено вимоги, за винятком тих осіб, які не мають процесуальної дієздатності.

Згідно ч.1 ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.

Вимоги до рішення на час його ухвалення встановлюються нормами ст.263 ЦПК України, однак рішення суду першої інстанції в повній мірі їм не відповідає.

Відмовляючи в задоволенні скарги щодо оцінки майна суд першої інстанції виходив з того, що доводи ОСОБА_1 про неналежне ознайомлення оцінювача з об`єктом оцінки є суб`єктивною думкою скаржника, яка не містить посилань на законодавчу та нормативну базу оцінки, що була порушена оцінювачем під час здійснення ознайомлення з об`єктом оцінки та огляду, і яка не підтверджується належними та допустимими доказами, а державний виконавець при вчиненні виконавчих дій щодо визначення вартості майна боржника діяв у межах наданих йому повноважень, у порядку та у спосіб, що визначені чинним законодавством України.

Колегія суддів не погоджується з таким висновком суду першої інстанції, виходячи з наступного.

З матеріалів зведеного виконавчого провадження АСВП №71412064 вбачається, що в порядку примусового виконання Відділом примусового виконання рішень Управління забезпечення примусового виконання рішень у Чернівецькій області Західного міжрегіонального управління Міністерства юстиції перебуває виконавчий лист №724/569/20, виданий Хотинським районним судом Чернівецької області від 17.09.2021 року, про стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_2 заборгованості за договором позики від 30.08.2019 року в сумі 677 406 дол. США.

28.11.2022 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Павлюк А.Г. було направлено на адреси сторін виконавчого провадження, які вказані у виконавчому листі, вимогу виконавця №9258, згідно якої вимагалось з`явитись 01 грудня 2022 року о 10:00 год. за адресою АДРЕСА_1 , де державним виконавцем буде проведено огляд майна боржника та складено відповідну постанову про опис та арешт майна (коштів) боржника, що підтверджується квитанціями «Укрпошти» (а.с.82-84).

01.12.2022 року державним виконавцем відділу примусового виконання рішень Павлюк А.Г. винесено постанови про опис та арешт майна (коштів) боржника ОСОБА_1 , якими описав та наклав арешт, зокрема, на земельні ділянки:

- кадастрові номера 7325089000:03:003:0396, площею 1,3778 га; 7325089000:03:003:0397, площею 1,3335 га; 7325089000:03:003:0128, площею 1,0175 га, які розташовані в с. Рукшин Дністровського району Чернівецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва;

- кадастрові номери 7325089000:03:003:0181, площею 0,9363 га; 7325089000:03:003:0171, площею 1,0146 га; 7325089000:03:003:0184, площею 0,8977 га; 7325089000:03:003:0180, площею 0,9812 га; 7325089000:03:003:0193, площею 0,974 га; 7325089000:03:003:0194, площею 1,0175 га; 7325089000:03:003:0126, площею 1,0176 га; 7325089000:03:003:0205, площею 1,3696 га; 7325089000:03:003:0178, площею 0,8395 га; 7325089000:03:003:0183, площею 1,3723 га, розташовані в с. Чепоноси Дністровського району Чернівецької області для ведення товарного сільськогосподарського виробництва.

В постановах про опис та арешт майна боржника від 01.12.2022 року державним виконавцем зазначено, що земельні ділянки засаджені плодовими деревами.

Пунктом 5 постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника від 01.12.2022 року сторонам роз`яснено, що постанова може бути оскаржена в порядку та строки, передбачені ЗУ «Про виконавче провадження», а боржник ОСОБА_1 від підпису в постанові про опис та арешт майна в присутності понятих відмовився, про що наявна відповідна відмітка (а.с.85-90).

01.12.2022 року у місці проведення опису було складено акт державного виконавця, відповідно до якого за проханням боржника та його представника подальшу кореспонденцію необхідно направляти за адресою: АДРЕСА_2 (а.с.91).

Копії належним чином засвідчених постанов про опис та арешт майна (коштів) боржника від 01.12.2022 року було надіслано державним виконавцем на адреси боржника, представника боржника та стягувача супровідним листом №9337 від 02.12.2022 року та отримані боржником та його представником 03.12.2022 та стягувачем 05.12.2022, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштового повідомлення (а.с.92-97).

06.12.2022 року представник боржника ОСОБА_3 ознайомився з матеріалами виконавчого провадження, про що наявна відмітка на заяві про ознайомлення з матеріалами виконавчого провадження (а.с.98).

Постановою від 26 квітня 2023 року державний виконавець відділу примусового виконання рішень призначив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання для участі у виконавчому провадженні, якою доручив ПП «ОК «Апекс» надати звіт початкової дійсної вартості описаного майна земельних ділянок. Попередив суб`єкта оціночної діяльності - суб`єкта господарювання ПП «ОК «Апекс» про відповідальність відповідно до статей 384, 385 КК України.

Вказану постанову було направлено сторонам виконавчого провадження супровідним листом №1890/7-23 та отримана ними, що підтверджується рекомендованими повідомленням про вручення поштового відправлення (а.с.102-104).

Згідно із звітами ПП «Оціночна компанія «Апекс» про експертну оцінку майна від 05 травня 2023 року ринкова вартість об`єктів оцінки становить: земельної ділянки, кадастровий номер 7325089000:03:003:0128, площею 1,0175 га - 187 000 грн; земельної ділянки, кадастровий номер 7325089000:03:003:0205, площею 1,3696 га, - 252 000 грн; земельної ділянки, кадастровий номер 7325089000:03:003:0171, площею 1,0146 га, - 186 000 грн; земельної ділянки, кадастровий номер 7325089000:03:003:0181, площею 0,9363 га, - 177 000 грн; земельної ділянки, кадастровий номер 7325089000:03:003:0184, площею 0,8977 га, - 165 000 грн; земельної ділянки, кадастровий номер 7325089000:03:003:0193, площею 0,9740 га, - 179 000 грн; земельної ділянки, кадастровий номер 7325089000:03:003:0194, площею 1,0175 га, - 187 000 грн; земельної ділянки, кадастровий номер 7325089000:03:003:0396, площею 1,3778 га, - 253 000 грн; земельної ділянки, кадастровий номер 7325089000:03:003:0126, площею 1,0176 га, - 187 000 грн; земельної ділянки, кадастровий номер 7325089000:03:003:0397, площею 1,3335 га, - 245000 грн; земельної ділянки, кадастровий номер 7325089000:03:003:0178, площею 0,8395 га, - 154 000 грн; земельної ділянки, кадастровий номер 7325089000:03:003:0183, площею 1,3723 га, - 252 000 грн; земельної ділянки, кадастровий номер 7325089000:03:003:0180, площею 0,9812 га, - 180 000 грн.

17 травня 2023 року сторонам виконавчого провадження рекомендованою кореспонденцією з повідомленням про вручення направлено відповідні листи з повідомленням про оцінку арештованого майна, в яких зазначена вартість оціненого майна, визначена суб`єктом оціночної діяльності, яке ОСОБА_1 отримав 27 травня 2023 року (а.с.19-45).

Згідно із ст.19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Відповідно дост.124Конституції Українисудові рішенняухвалюються судамиіменем Україниі єобов`язковимидо виконанняна всійтериторії України. У п.9 ч.3 ст.129 Конституції України до основних засад судочинства віднесено обов`язковість рішень суду.

Статтею 18 ЦПК України визначено: судові рішення, що набрали законної сили, обов`язкові для всіх органів державної влади і органів місцевого самоврядування, підприємств, установ, організацій, посадових чи службових осіб та громадян і підлягають виконанню на всій території України, а у випадках, встановлених міжнародними договорами, згода на обов`язковість яких надана Верховною Радою України, - і за її межами. Невиконання судового рішення є підставою для відповідальності, встановленої законом.

ЄСПЛ вказує, що «право на суд» було б ілюзорним, якби правова система Договірної держави допускала, щоб остаточне судове рішення, яке має обов`язкову силу, не виконувалося на шкоду одній із сторін. Важко собі навіть уявити, щоб стаття 6 Конвенції детально описувала процесуальні гарантії, які надаються сторонам у спорі, а саме: справедливий, публічний і швидкий розгляд, і водночас не передбачала виконання судових рішень. Якщо вбачати у статті 6 тільки проголошення доступу до судового органу та права на судове провадження, то це могло б породжувати ситуації, що суперечать принципу верховенства права, який Договірні держави зобов`язалися поважати, ратифікуючи Конвенцію. Отже, для цілей статті 6 виконання рішення, ухваленого будь-яким судом, має розцінюватися як складова частина «судового розгляду» (рішення у справі «Горнсбі проти Греції»).

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 05 грудня 2018 року у справі №904/7326/17 вказано, що право сторони виконавчого провадження на звернення зі скаргою до суду пов`язане з порушенням прав такої сторони під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця.

Верховний Суд у постанові від 22 квітня 2020 року в справі №641/7824/18 зазначив, що завданням цивільного судочинства є саме ефективний захист порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів.

В порядку судового контролю за виконанням судових рішень такий захист можливий за умови, що права, свободи чи інтереси сторони виконавчого провадження порушені, а скаржник використовує цивільне судочинство для такого захисту. По своїй суті ініціювання справи щодо судового контролю за виконанням судових рішень не для захисту прав та інтересів є недопустимим.

Відповідно до ст.1 ЗУ «Про виконавче провадження» визначено виконавче провадження як завершальна стадія судового провадження і примусове виконання судових рішень та рішень інших органів (посадових осіб) - це сукупність дій визначених у цьому Законі органів і осіб, що спрямовані на примусове виконання рішень і проводяться на підставах, у межах повноважень та у спосіб, що визначені Конституцією України, цим Законом, іншими законами та нормативно-правовими актами, прийнятими відповідно до цього Закону, а також рішеннями, які відповідно до цього Закону підлягають примусовому виконанню.

Виконавець зобов`язаний вживати передбачених ЗУ «Про виконавче провадження» заходів щодо примусового виконання рішень, неупереджено, ефективно, своєчасно і в повному обсязі вчиняти виконавчі дії (частина перша статті 18 Закону).

Згідно з пунктами 6, 15, 22 ч.3 ст.18 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець під час здійснення виконавчого провадження має право: накладати арешт на майно боржника, опечатувати, вилучати, передавати таке майно на зберігання та реалізовувати його в установленому законодавством порядку; залучати в установленому порядку понятих, працівників поліції, інших осіб, а також експертів, спеціалістів, а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання; здійснювати інші повноваження, передбачені цим Законом.

Для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, виконавець виносить постанову про залучення експерта або спеціаліста (кількох експертів або спеціалістів), а для проведення оцінки майна - суб`єктів оціночної діяльності - суб`єктів господарювання (частина перша статті 20 Закону України «Про виконавче провадження»).

Згідно з ч.1 ст.58 ЗУ «Про виконавче провадження» визначення вартості майна боржника проводиться державним виконавцем за ринковими цінами, що діють на день визначення вартості майна.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 12 червня 2019 року у справі №308/12150/16-ц зазначено, що право на звернення зі скаргою на дії чи бездіяльність державного виконавця пов`язане з наявністю судового рішення, ухваленого за правилами ЦПК України. Оскарження рішень, дій чи бездіяльності державного виконавця чи іншої посадової особи державної виконавчої служби, вчинених на виконання судових рішень, ухвалених у порядку цивільного судочинства, передбачено у ЦПК України, у таких випадках виключається адміністративна юрисдикція. Визначення вартості майна боржника є процесуальною дією державного виконавця (незалежно від того, яка конкретно особа - сам державний виконавець чи залучений ним суб`єкт оціночної діяльності - здійснювала відповідні дії) щодо примусового виконання рішень відповідних органів, уповноважених осіб та суду. Тому оскаржити оцінку майна можливо в порядку оскарження рішень та дій виконавців.

Аналогічний висновок викладено у постанові Великої Палати Верховного Суду від 20 березня 2019 року у справі №821/197/18/4440/16.

Згідно зі ст.447 ЦПК України сторони виконавчого провадження мають право звернутися до суду із скаргою, якщо вони вважають, що рішенням, дією або бездіяльністю державного виконавця чи іншої посадової особи органу державної виконавчої служби або приватного виконавця під час виконання судового рішення, ухваленого відповідно до цього Кодексу, порушено їхні права чи свободи.

Відповідно до ч.5 ст.57 ЗУ «Про виконавче провадження» виконавець повідомляє про результати визначення вартості чи оцінки майна сторонам не пізніше наступного робочого дня після дня визначення вартості чи отримання звіту про оцінку. У разі якщо сторони не згодні з результатами визначення вартості чи оцінки майна, вони мають право оскаржити їх у судовому порядку в 10-денний строк з дня отримання відповідного повідомлення. Сторона вважається ознайомленою з результатами визначення вартості чи оцінки арештованого майна, якщо їй надіслано повідомлення про результати визначення вартості чи оцінки майна за адресою, зазначеною у виконавчому документі, або за місцем фактичного проживання чи перебування такої сторони, достовірно встановленим виконавцем. Оскарження в судовому порядку результатів визначення вартості чи оцінки майна не зупиняє передачі майна на реалізацію, крім випадків зупинення передачі майна на реалізацію судом.

Згідно зі ст.3 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» оцінка майна, майнових прав це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб`єкта оціночної діяльності.

За статтею 13 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» для з`ясування та роз`яснення питань, що виникають під час здійснення виконавчого провадження і потребують спеціальних знань, державний виконавець із власної ініціативи або за заявою сторін призначає своєю постановою експерта або спеціаліста (у разі необхідності кількох експертів або спеціалістів), а для оцінки майна суб`єктів оціночної діяльності суб`єктів господарювання.

Відповідно до частин 1, 6 ст.9 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» методичне регулювання оцінки майна здійснюється у відповідних нормативно-правових актах з оцінки майна: положеннях (національних стандартах) оцінки майна, що затверджуються Кабінетом Міністрів України, методиках та інших нормативно-правових актах, які розробляються з урахуванням вимог положень (національних стандартів) і затверджуються Кабінетом Міністрів України або Фондом державного майна України. Положення (національні стандарти) оцінки майна є обов`язковими до виконання суб`єктами оціночної діяльності під час проведення ними оцінки майна всіх форм власності та в будь-яких випадках її проведення.

Таким нормативно-правовим актом з оцінки майна, зокрема є Національний стандарт №1.

Відповідно до пункту 1 зазначеного акта Національний стандарт №1 є обов`язковим для застосування під час проведення оцінки майна та майнових прав суб`єктами оціночної діяльності, а також особами, які відповідно до законодавства здійснюють рецензування звітів про оцінку майна. Поняття, що вживаються у цьому Стандарті, використовуються в інших національних стандартах.

Згідно з пунктом 50 Національного стандарту №1 проведенню незалежної оцінки майна передує підготовчий етап, на якому здійснюється: ознайомлення з об`єктом оцінки, характерними умовами угоди, для укладення якої проводиться оцінка; визначення бази оцінки; подання замовнику пропозицій стосовно істотних умов договору на проведення оцінки.

Відповідно до пункту 51 Національного стандарту №1 незалежна оцінка майна проводиться у такій послідовності: укладення договору на проведення оцінки; ознайомлення з об`єктом оцінки, збирання та оброблення вихідних даних та іншої інформації, необхідної для проведення оцінки; ідентифікація об`єкта оцінки та пов`язаних з ним прав, аналіз можливих обмежень та застережень, які можуть супроводжувати процедуру проведення оцінки та використання її результатів; вибір необхідних методичних підходів, методів та оціночних процедур, що найбільш повно відповідають меті оцінки та обраній базі, визначеним у договорі на проведення оцінки, та їх застосування; узгодження результатів оцінки, отриманих із застосуванням різних методичних підходів; складання звіту про оцінку майна та висновку про вартість об`єкта оцінки на дату оцінки; доопрацювання (актуалізація) звіту та висновку про вартість об`єкта оцінки на нову дату (у разі потреби).

Згідно з пунктом 56 Національного стандарту №1 звіт про оцінку майна, що складається у повній формі, повинен містити: опис об`єкта оцінки, який дає змогу його ідентифікувати; письмову заяву оцінювача про якість використаних вихідних даних та іншої інформації, особистий огляд об`єкта оцінки (у разі неможливості особистого огляду - відповідні пояснення та обґрунтування застережень і припущень щодо використання результатів оцінки), дотримання національних стандартів оцінки майна та інших нормативно-правових актів з оцінки майна під час її проведення, інші заяви, що є важливими для підтвердження достовірності та об`єктивності оцінки майна і висновку про його вартість.

Згідно з ч.2 ст.11 ЗУ «Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні» замовниками оцінки майна можуть бути особи, яким зазначене майно належить на законних підставах або у яких майно перебуває на законних підставах, а також ті, які замовляють оцінку майна за дорученням зазначених осіб. Замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці на законних підставах, отримання ним необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення його оцінки..

Отже, виходячи з наведених норм, незважаючи на вибір експертом методичного підходу оцінки майна (дохідний, порівняльний), підготовці та проведенню незалежної експертизи майна передує в будь-якому випадку ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Подібні висновки викладено у постановах Верховного Суду від 19 грудня 2019 року у справі № 211/2171/15, від 01 жовтня 2020 року у справі № 2-2394/10, від 15 жовтня 2020 року у справі № 917/628/17, від 07 квітня 2021 року у справі №753/3055/18, на які посилається заявник у касаційній скарзі.

Вирішуючи вимоги скарги ОСОБА_1 суд першої інстанції зазначеного не врахував, помилково дійшов висновку про відмову в задоволенні скарги, зазначивши про те, що відсутність даних про огляд об`єкта оцінки не є тією обставиною, з якою законодавство пов`язує можливість визнання протиправним і скасування звіту про оцінку нерухомого майна, оскільки положення Національного стандарту допускають здійснення оцінки майна без його особистого огляду.

Натомість, у постанові Верховного Суду від 19 червня 2023 року у справі № 909/121/22 зазначено, що «обов`язок оцінювача щодо здійснення особистого огляду об`єкта оцінки прямо передбачений чинним законодавством, при цьому обґрунтованих, вмотивованих та аргументованих міркувань щодо неможливості особистого огляду об`єкта оцінки судом апеляційної інстанції не встановлено. Верховний Суд акцентує, що ознайомлення з об`єктом оцінки полягає в дослідженні оцінювачем вихідних даних (кількісних, якісних показників) та іншої інформації, необхідної для здійснення оцінки, та в особистому огляді оцінювачем об`єкта оцінки, що в кінцевому результаті безпосередньо може вплинути на визначення вартості оцінюваного майна та, відповідно, призвести до реалізації описаного та арештованого майна за заниженою/завищеною ціною, а відтак і на достовірність та об`єктивність оцінки майна. У свою чергу замовники оцінки повинні забезпечити доступ суб`єкта оціночної діяльності до майна, що підлягає оцінці, на законних підставах, отримання ним (замовником) необхідної та достовірної інформації про зазначене майно для проведення оцінки».

Як вбачається зі звітів про експертну грошову оцінку від 05.05.2023 року, проведених ПП «ОК «АПЕКС», оцінку здійснено щодо:

з/д площею 1,3778 га, кадастровий №7325089000:03:003:0396 для (ведення товарного с/г виробництва), вартість визначено 253000 грн, порівняльний підхід (т.2 ЗВП а.с.2-13);

з/д площею 1,0175 га, кадастровий №7325089000:03:003:0194 для (ведення товарного с/г виробництва), вартість визначено 187000 грн, порівняльний підхід (т.2 ЗВП а.с.36-47);

з/д площею 0,9740 га, кадастровий №7325089000:03:003:0193 для (ведення товарного с/г виробництва), вартість визначено 179 000 грн, порівняльний підхід (т.2 ЗВП а.с.72-83);

з/д площею 0,9363 га, кадастровий №7325089000:03:003:0181, для (ведення товарного с/г виробництва), вартість визначено 177 000 грн, порівняльний підхід (т.2 ЗВП а.с.99-110);

з/д площею 0,8977 га, кадастровий №7325089000:03:003:0184, для (ведення товарного с/г виробництва), вартість визначено 165 000 грн, порівняльний підхід (т.2 ЗВП а.с.129-140);

з/д площею 1,0146 га, кадастровий №7325089000:03:003:0171, для (ведення товарного с/г виробництва), вартість визначено 186 000 грн, порівняльний підхід (т.2 ЗВП а.с.156-168);

з/д площею 1,3696 га, кадастровий №7325089000:03:003:0205, для (ведення товарного с/г виробництва), вартість визначено 252 000 грн, порівняльний підхід (т.2 ЗВП а.с.183-194);

з/д площею 1,0175 га, кадастровий №7325089000:03:003:0128, для (ведення товарного с/г виробництва), вартість визначено 187 000 грн, порівняльний підхід (т.2 ЗВП а.с.209-220);

з/д площею 0,9812 га, кадастровий №7325089000:03:003:0180, для (ведення товарного с/г виробництва), вартість визначено 180 000 грн, порівняльний підхід (т.3 ЗВП а.с.143-154);

з/д, площею 1,3723 га, кадастровий №7325089000:03:003:0183, для (ведення товарного с/г виробництва), вартість визначено 252 000 грн, порівняльний підхід (т.3 ЗВП а.с.168-179);

з/д площею 0,8395 га, кадастровий №7325089000:03:003:0178, для (ведення товарного с/г виробництва), вартість визначено 154 000 грн, порівняльний підхід (т.3 ЗВП а.с.193-204);

з/д площею 1,3335 га, кадастровий №7325089000:03:003:0397, для (ведення товарного с/г виробництва), вартість визначено 245000 грн, порівняльний підхід (т.3 ЗВП а.с.217-228);

з/д площею 1,0176 га, кадастровий №7325089000:03:003:0126, для (ведення товарного с/г виробництва), вартість визначено 187 000 грн, порівняльний підхід (т.3 ЗВП а.с.242-253), тобто здійснено експертом методичним підходом шляхом зіставлення цін продажу подібних земельних ділянок (порівняльний підхід), що, в свою чергу, суперечить наведеним вище вимогам законодавства та висновкам Верховного Суду.

Отже, в будь-якому випадку повинно відбуватися ознайомлення з об`єктом оцінки шляхом доступу до нього.

Так, статтею 3 Закону №2658-III встановлено, що оцінка майна, майнових прав - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами.

Необхідно зазначити, що фактичне ознайомлення з майном, яке є предметом оцінки, можливе при доступі оцінювача до цього майна. Зважаючи на характер об`єкта оцінки (земельні ділянки з насадженнями фруктових дерев), ознайомлення з таким майном не може відбуватися без обстеження таких на дату оцінки.

Відсутність у звітах експерта врахування наявних у фото таблицях до них зелених насаджень (їх вартості) свідчить про необ`єктивну оцінку предмета, може призвести до заниження ціни та завдати суттєвих збитків як стягувачу у вигляді неотриманого доходу, а боржнику у вигляді передання майна на реалізацію за суттєво нижчою від ринкової вартості.

Подібний за змістом висновок міститься в постанові ВС від 07.04.2021 року у справі №753/3055/18.

Проте, не погоджуючись із визначенням експертом вартості арештованого майна скаржник вимагаючи визнати дії протиправними, одночасно просив визнати звіти недійсними.

Однак, у постанові Великої Палати Верховного Суду від 13 березня 2018 року у справі №914/881/17 зроблено висновок, що «чинним законодавством України передбачені підстави відповідальності суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання в разі неналежного виконання (зокрема, недостовірність чи необ`єктивність оцінки майна) ним своїх обов`язків. Водночас звіт про оцінку майна є документом, що містить висновки про вартість майна та підтверджує виконані процедури з оцінки майна суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання відповідно до договору. Звіт підписується оцінювачами, які безпосередньо проводили оцінку майна, і скріплюється підписом керівника суб`єкта оціночної діяльності (частина перша статті 12 Закону № 2658-III). Системний аналіз наведених норм чинного законодавства свідчить про те, що звіт по оцінку майна є документом, який фіксує дії суб`єкта оціночної діяльності суб`єкта господарювання щодо оцінки майна, здійснювані ним у певному порядку та спрямовані на виконання його професійних обов`язків, визначених законом і встановлених відповідним договором. Звіт про оцінку майна не створює жодних правових наслідків для учасників правовідносин з оцінки майна, а лише відображає та підтверджує зроблені суб`єктом оціночної діяльності - суб`єктом господарювання висновки і його дії щодо реалізації своєї практичної діяльності. Отже, встановлена правова природа звіту про оцінку майна унеможливлює здійснення судового розгляду щодо застосування до нього наслідків, пов`язаних зі скасуванням юридичних актів чи визнанням недійсними правочинів».

При цьому слід ураховувати, що некоректне, з точки зору лінгвістики, формулювання вимог позову не може бути перешкодою для захисту порушеного права особи, яка звернулася до суду, оскільки надміру формалізований підхід щодо дослівного розуміння вимог позову, як реалізованого способу захисту, суперечить завданням цивільного судочинства, якими є справедливий, неупереджений та своєчасний розгляд і вирішення цивільних справ з метою ефективного захисту порушених, невизнаних або оспорюваних прав, свобод чи інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб, інтересів держави.

Подібні за змістом висновки містяться в постановах ВС від 20.08.2021 року у справі №149/2736/20, від 15.09.2021 року у справі №372/2583/18, від 21.10.2021 року, справа №137/731/17.

З наведеного вбачається, що уникаючи зайвого формалізму слід відновити порушене право боржника (скаржника) шляхом визнання неправомірними звітів про експертну грошову оцінку.

Інших доводів, які б спростовували висновки суду першої інстанції чи доводили б порушення ним норм матеріального або процесуального права, апеляційна скарга не містить.

Узагальнюючи наведене, колегія суддів дійшла висновку, що доводи апеляційної скарги про порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права знайшли своє підтвердження, що є підставою для скасування ухвали суду в оскаржуваній частині.

Відповідно до ч.1 ст.376 ЦПК України підставами для скасування судового рішення повністю або частково та ухвалення нового рішення у відповідній частині або зміни судового рішення є: неповне з`ясування обставин, що мають значення для справи; порушення норм процесуального права або неправильне застосування норм матеріального права.

Керуючись ст.367, 376, ст.382, ст.384 ЦПК України, апеляційній суд, -

П О С Т А Н О В И В:

Апеляційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити.

Ухвалу Хотинського районногосуду Чернівецькоїобласті від20червня 2023року в оскаржуваній частині скасувати.

Скаргу ОСОБА_1 в оскаржуваній частині задовольнити.

Визнати неправомірними звіти про експертну грошову оцінку від 05.05.2023 року - земельних ділянок:

площею 1,3778 га, кадастровий №7325089000:03:003:0396 для (ведення товарного с/г виробництва), вартістю 253000 грн, місцезнаходження Чернівецька область, Дністровський район, Рукшинська с/рада;

площею 1,0175 га, кадастровий №7325089000:03:003:0194 для (ведення товарного с/г виробництва), вартістю 187000 грн, місцезнаходження Чернівецька область, Дністровський район, Чепоніська с/рада;

площею 0,9740 га, кадастровий №7325089000:03:003:0193 для (ведення товарного с/г виробництва), вартістю 179 000 грн, місцезнаходження Чернівецька область, Дністровський район, Чепоніська с/рада;

площею 0,9363 га, кадастровий №7325089000:03:003:0181, для (ведення товарного с/г виробництва), вартістю 177 000 грн, місцезнаходження Чернівецька область, Дністровський район, Чепоніська с/рада;

площею 0,8977 га, кадастровий №7325089000:03:003:0184, для (ведення товарного с/г виробництва), вартістю 165000 грн, місцезнаходження Чернівецька область, Дністровський район, Чепоніська с/рада;

площею 1,0146 га, кадастровий №7325089000:03:003:0171, для (ведення товарного с/г виробництва), вартістю 186 000 грн, місцезнаходження Чернівецька область, Дністровський район, Чепоніська с/рада;

площею 1,3696 га, кадастровий №7325089000:03:003:0205, для (ведення товарного с/г виробництва), вартістю 252 000 грн, місцезнаходження Чернівецька область, Дністровський район, Чепоніська с/рада;

площею 1,0175 га, кадастровий №7325089000:03:003:0128, для (ведення товарного с/г виробництва), вартістю 187 000 грн, місцезнаходження Чернівецька область, Дністровський район, Чепоніська с/рада;

площею 0,9812 га, кадастровий №7325089000:03:003:0180, для (ведення товарного с/г виробництва), вартістю 180 000 грн, місцезнаходження Чернівецька область, Дністровський район, Чепоніська с/рада;

площею 1,3723 га, кадастровий №7325089000:03:003:0183, для (ведення товарного с/г виробництва), вартістю 252 000 грн місцезнаходження Чернівецька область, Дністровський район, Чепоніська с/рада;

площею 0,8395 га, кадастровий №7325089000:03:003:0178, для (ведення товарного с/г виробництва), вартістю 154 000 грн, місцезнаходження Чернівецька область, Дністровський район, Чепоніська с/рада;

площею 1,3335 га, кадастровий №7325089000:03:003:0397, для (ведення товарного с/г виробництва), вартістю 245000 грн, місцезнаходження Чернівецька область, Дністровський район, Рукшинська с/рада;

з/д площею 1,0176 га, кадастровий №7325089000:03:003:0126, для (ведення товарного с/г виробництва), вартістю 187 000 грн, місцезнаходження Чернівецька область, Дністровський район, Чепоніська с/рада.

В решті ухвалу Хотинського районногосуду Чернівецькоїобласті від20червня 2023року залишити без змін.

Постанова суду апеляційної інстанції набирає законної сили з дня її прийняття та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня її проголошення.

Головуючий Лисак І.Н.

Судді: Одинак О.О.

Перепелюк І.Б.