Постанова

від 17.08.2023 по справі 922/735/19

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

СХІДНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

17 серпня 2023 року м. Харків Справа № 922/735/19

Східний апеляційний господарський суд у складі колегії суддів: головуючий суддя Пуль О.А., суддя Крестьянінов О.О. , суддя Шевель О.В.

за участі секретаря судового засідання Андерс О.К.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Східного апеляційного господарського суду в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon" апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури (вх.№1443Х/2) на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2023 у справі №922/735/19 (повний текст рішення складено 20.06.2023 суддею Бураковою А.М. у приміщенні господарського суду Харківської області)

за позовом заступника керівника прокуратури Харківської області, м.Харків,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні позивача, Лозівської міської ради, м.Лозова Харківської області,

до 1) Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, м.Лозова Харківської області,

2) Головного управління Держгеокадастру у Харківській області, м.Харків,

3) Фермерського господарства "Яровіт-2018", м.Лозова Харківської області,

за участі третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору га стороні відповідачів, ОСОБА_1 , м.Лозова Харківської області,

про визнання незаконними та скасування розпоряджень, недійсними договорів оренди землі, зобов`язання повернути земельну ділянку,-

ВСТАНОВИВ:

Керівник Лозівської місцевої прокуратури Харківської області звернувся до господарського суду Харківської області з позовом до Лозівської районної державної адміністрації Харківської області, Головного управління Держгеокадастру у Харківській області та Фермерського господарства "Яровіт-2018", в якому просив суд:

- визнати незаконним та скасувати розпорядження голови Лозівської районної державної адміністрації від 18.11.2011 №395;

-визнати незаконним та скасувати розпорядження першого заступника голови Лозівської районної державної адміністрації від 26.09.2012 №405;

-визнати недійсним договір оренди від 03.10.2013, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , земельної ділянки, площею 59,3133 га, (кадастровий номер 6323983500:03:000:0006), яка розташована за межами населених пунктів на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району, скасувавши його державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22.10.2013, індексний №7045696;

-визнати недійсним договір оренди від 03.10.2013, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , земельної ділянки, площею 49,6933 га, (кадастровий номер 6323983500:04:000:0001), яка розташована за межами населених пунктів на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району, скасувавши його державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22.10.2013, індексний №7063387;

-визнати недійсним договір оренди від 03.10.2013, укладений між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області та ОСОБА_1 , земельної ділянки, площею 14,6974 га, (кадастровий номер 6323983500:11:000:0008), яка розташована за межами населених пунктів на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району, скасувавши його державну реєстрацію у Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно від 22.10.2013, індексний №7072912;

- зобов`язати Фермерське господарство "Яровіт-2018" (код 42477057) та ОСОБА_1 (ІПН НОМЕР_1 ) повернути у відання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області (код ЄДРПОУ 39792822) земельні ділянки державної власності, загальною площею 123,704 га, а саме: площею 59,3133 га (к.н. 6323983500:03:000:0006), площею 49,6933 га (6323983500:04:000:0001) та площею 14,6974 га (6323983500:11:000:0008), які розташовані за межами населених пунктів на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області.

Позов обґрунтований порушенням внаслідок прийняття спірних розпоряджень вимог статей 122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, статей 1, 2, 7, 8, 14 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, чинній на час виникнення спірних правовідносин), що призвело до незаконного передання громадянину ОСОБА_2 поза конкурсом земельних ділянок, загальною площею понад 123 га, для ведення фермерського господарства. Так, на час звернення із заявою про надання в оренду спірних земельних ділянок ОСОБА_1 вже був власником та керівником трьох фермерських господарств (ФГ "Святовіт-2011", ФГ "Святовіт-2013", ФГ "Пінгала"), у користуванні яких уже перебувають земельні ділянки, які раніше були отримані ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства. При цьому у заяві ОСОБА_1 про надання в оренду земельних ділянок не зазначено дані щодо членів сім`ї, з числа яких останній начебто планував у подальшому створити фермерське господарство; не підтверджено наявності в нього необхідної матеріально-технічної бази для обробітку такої площі землі (найманих працівників, сільськогосподарської техніки тощо), відсутня зареєстрована за ОСОБА_1 сільськогосподарська техніка для обробітку землі такої значної площі. Вказані обставини, на думку прокурора, свідчать про отримання ОСОБА_1 в оренду додаткових земельних ділянок для ведення фермерського господарства з метою уникнення проведення обов`язкових земельних торгів не для створення нового фермерського господарства, а для розширення площ земель, які уже перебувають у користуванні існуючих фермерських господарств.

Рішенням господарського суду Харківської області від 28.10.2020, залишеним без змін постановою Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 у даній справі, у позові відмовлено повністю.

Постановою Верховного Суду від 16.03.2023 касаційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури задоволено частково, постанову Східного апеляційного господарського суду від 11.02.2021 та рішення господарського суду Харківської області від 28.10.2020 у справі №922/735/19 скасовано, справу направлено на новий розгляд до суду першої інстанції.

Скасовуючи зазначені судові акти судів першої та апеляційної інстанцій, Верховний Суд вказав, що під час нового розгляду справи місцевому господарському необхідно розглянути цю справу по суті позовних вимог з урахуванням правових висновків, на які посилається скаржник, оскільки Верховний Суд позбавлений можливості з`ясувати усі істотні обставини справи щодо обґрунтованості або необґрунтованості змісту заяви ОСОБА_1 на отримання земельних ділянок у контексті необхідності отримання землі такої площі з урахуванням можливості її обробітку, перспектив діяльності фермерського господарства та наявності особистої техніки для обробітку землі.

Рішенням господарського суду Харківської області від 12.06.2023 у справі №922/735/19 у задоволенні позову відмовлено повністю. Повернуто Харківській обласній прокуратурі з Державного бюджету 52713,00 грн судового збору, сплаченого платіжним дорученням №320 від 22.02.2019, про що постановлено відповідну ухвалу після набрання рішенням законної сили.

Приймаючи оскаржуване рішення, господарський суд мотивував його тим, що чинним законодавством, у тому числі і спеціальним Законом України «Про фермерське господарство», не передбачено застережень щодо максимального чи мінімального розміру земельної ділянки, яка може бути надана громадянину для ведення фермерського господарства, а також щодо відсутності обмежень кількості таких ділянок. Зміст ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» не свідчить про необхідність надання однієї земельної ділянки або земельних ділянок, що розташовані суміжно. З огляду на зазначене, господарський суд дійшов висновку про необґрунтованість позовних вимог прокурора про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Лозівської районної державної адміністрації від 18.11.2022 №395; визнання незаконним та скасування розпорядження першого заступника голови Лозівської районної державної адміністрації від 26.09.2012 №405. Ураховуючи правомірність та чинність вказаних розпоряджень про надання громадянину ОСОБА_2 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства, зважаючи на недоведеність прокурором інших підстав для визнання недійсними спірних договорів оренди, господарський суд відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними таких договорів та скасування державної реєстрації цих договорів. Позовна вимога про повернення земельних ділянок також не підлягає задоволенню, оскільки вважає похідною від основної вимоги про визнання недійсними розпоряджень та договорів оренди землі. Господарський суд зазначив, що обраний прокурором спосіб захисту не призведе до захисту прав та законних інтересів держави, та не буде сприяти їх захисту. Ураховуючи, що господарським судом відмовлено у задоволенні позову з підстав його необґрунтованості, заяви відповідачів про застосування строку позовною давності відхилено.

Заступник керівника Харківської обласної прокуратури з рішенням господарського суду не погодився, звернувся до Східного апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2023 у справі №922/735/19 та прийняти нове про задоволення позовних вимог прокурора. Судові витрати - відшкодувати на користь Харківської обласної прокуратури за рахунок відповідачів. Справу розглянути за участі представника Харківської обласної прокуратури.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає таке:

-у порушення вимог ст.76-78, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України, судами не взято до уваги доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 у заяві до Лозівської РДА Харківської області від 01.10.2011 не обґрунтував необхідності одержання землі такої значної площі з урахуванням можливості її обробітку, перспектив діяльності фермерського господарства, фактичне обґрунтування заяви ОСОБА_1 зводиться тільки лише до його ймовірних сподівань створити фермерське господарство, вирощувати на земельних ділянках зернові та технічні культури;

-господарським судом безпідставно не взято до уваги надані прокурором докази відсутності намірів ОСОБА_1 використовувати спірні земельні ділянки для ведення фермерського господарства;

- на момент отримання спірної земельної ділянки ОСОБА_1 вже здійснював діяльність з ведення фермерських господарств у складі ФГ «Святовіт-2011», ФГ «Святовіт-2013» та ФГ «Пінгала», члени сім`ї та ОСОБА_1 є засновником ФГ «Святовіт-2013» та ФГ «Пінгала». На думку прокурора, вказані обставини свідчать про те, що подаючи 10.10.2011 до Лозівської РДА Харківської області заяву від 01.10.2011, дії ОСОБА_1 були спрямовані на розширення площі земель, які перебувають у користуванні його родичів та членів сім`ї, задля отримання на їх користь земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за спрощеною процедурою, а саме, без проведення земельних торгів (аукціону), що передбачені ст.124, 134 Земельного кодексу України.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 21.07.2023 витребувано у господарського суду Харківської області матеріали справи №922/735/19, необхідні для розгляду скарги, та запропоновано надіслати їх до Східного апеляційного господарського суду. Відкладено вирішення питань, пов`язаних з рухом апеляційної скарги, до надходження матеріалів справи №922/735/19.

28.07.2023 до Східного апеляційного господарського суду надійшли матеріали даної справи.

Відповідно до витягу з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 02.08.2023 у зв`язку з відпусткою судді Шевель О.В. для здійснення розгляду апеляційної справи у справі №922/735/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - доповідача Пуль О.А., судді Крестьянінова О.О., судді Шутенко І.А.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 поновлено заступнику керівника Харківської обласної прокуратури строк на подання апеляційної скарги на рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2023 у справі №922/735/19. Відкрито апеляційне провадження за апеляційною скаргою заступника керівника Харківської обласної прокуратури. Повідомлено учасників справи про призначення розгляду апеляційної скарги на 17.08.2023 о 12:00 годині у приміщенні Східного апеляційного господарського суду за адресою: 61058, місто Харків, проспект Незалежності, 13, 1-й поверх, у залі засідань №104. Встановлено учасникам справи п`ятиденний строк з дня отримання даної ухвали для подання відзиву на апеляційну скаргу (з доказами надсилання відзиву іншим учасникам справи), а також для подання письмових заяв, клопотань. Витребувано у учасників справи оригінали документів для огляду у судовому засіданні, які підтверджують заявлені вимоги чи заперечення і мають значення для справи; витяги з Єдиного держреєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань станом на день розгляду апеляційної скарги. Запропоновано учасникам справи заздалегідь письмово повідомити суд про намір і можливість взяти участь у судовому засіданні для своєчасного вжиття заходів з організації його проведення. З метою уникнення загрози для життя і здоров`я учасників судового процесу - рекомендувати взяти участь у судовому засіданні в режимі відеоконференції. Явку представників учасників справи визнано необов`язковою. Запропоновано учасникам справи для прискорення документообігу в межах цієї справи надсилати їх з використанням програми "Електронний суд" або надсилати документи з засвідченням електронним цифровим підписом уповноваженої особи на електронну адресу Східного апеляційного господарського суду: inbox@eag.court.gov.ua.

Згідно з витягом з протоколу повторного автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 14.08.2023 у зв`язку з відпусткою судді Шутенко І.А. для здійснення розгляду апеляційної скарги у справі №922/735/19 визначено колегію суддів у складі: головуючого судді - доповідача Пуль О.А., судді Крестьянінова О.О., судді Шевель О.В.

Ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 14.08.2023 заяву представника Харківської обласної прокуратури про участь у судовому засіданні 17.08.2023 о 12:00 год., та у всіх наступних судових засіданнях у режимі відеоконференції поза межами приміщення суду у справі №922/735/19 задоволено. Ухвалено провести судові засідання в режимі відеоконференції за допомогою системи відеоконференцзв`язку "EasyCon".

14.08.2023 від Головного управління Держгеокадастру в Харківській області до суду надійшло клопотання (вх.№9550) про проведення судового засідання без участі його представника. Також просить суд відмовити у задоволенні апеляційної скарги заступника керівника Харківської обласної прокуратури, рішення суду першої інстанції залишити без змін.

15.08.2023 від ОСОБА_1 до суду надійшов відзив (вх.№9583) на апеляційну скаргу, в якому зазначає, що господарський суд дійшов правильного висновку про те, що є підстава для відмови у позові, урахувавши усі документальні докази, фактичні обставини даного конкретного спору, навів правове обґрунтування. Також зазначає, що частина фактичних обставин щодо того, чи вперше чи не вперше отримав ОСОБА_1 земельну ділянку, перекручуються прокуратурою шляхом плутання особи ОСОБА_3 з його братом ОСОБА_4 . ОСОБА_1 звернувся із заявою від 07.10.2011 до Лозівської райдержадміністрації (РДА) про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки. Це було його перше звернення про надання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки і згідно з вимогами ст.121, 123, 134 Земельного кодексу України та ст.7 Закону України «Про фермерське господарство» він мав право на отримання дозволу на виготовлення проекту відведення земельної ділянки згідно з розпорядженням Лозівської районної державної адміністрації Харківської області №395 від 18.10.2011 та подальше надання земельної ділянки в оренду без проведення торгів.

Також третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору га стороні відповідачів, зазначає про відсутність формального підходу та наявність відповідних трудових, матеріальних ресурсів, освіти та досвіду у ОСОБА_1 . Крім того, зазначає, що останній скористався своїм правом і виконав спірні розпорядження, тобто вони є повністю реалізованими, тому вимоги про визнання їх незаконними та про їх скасування, є безпідставними. Просить суд апеляційну скаргу прокурора залишити без задоволення, рішення суду - без змін.

17.08.2023 до Східного апеляційного господарського суду від ФГ "Яровіт-2018" надійшов відзив на апеляційну скаргу (вх.№9735), в якому 3-й відповідач, заперечуючи проти доводів прокурора, просить відмовити у задоволенні апеляційної скарги прокуратури, а рішення господарського суду - залишити без змін. Зокрема, вказує на те, що при поданні ОСОБА_1 та при розгляді її на земельній комісії РДА перед прийняттям спірного розпорядження РДА №395 від 18.10.2011 дотримані вимоги ст.7 Закону України «Про фермерське господарство», вимоги ст.122, 123, 124, 134 Земельного кодексу України, у редакції, що діяла на той час, а саме: станом на 06.10.2011. Заява ОСОБА_3 від 07.10.2011 містить усі вищезазначені критерії та додатки документів, має усі документи, що свідчать про його вміння та навики, а також права власності та користування сільськогосподарською технікою та вантажним транспортом. Щодо твердження прокурора про те, що три земельні ділянки були надані одним масивом, зазначає, по-перше, це не є порушенням ані Земельного кодексу України, ані Закону України «Про фермерське господарство», які не містять обмежень площі при відведенні земельної ділянки; по-друге, ці земельні ділянки знаходяться у межах Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області; по-третє , ці три ділянки були звільнені майже одночасно садовими товариствами, що припинили своє існування та добровільно повернули землю місцевій владі, вони були захаращені, мали зарослі бур`янів, чагарників та коріння старих дерев, а також залишки садових будиночків, тому було доцільно брати їх одним масивом, щоб належним чином підготувати для вирощування сільськогосподарських культур, на що витрачено більше 5 років. Водночас, звертає увагу на те, що ОСОБА_1 вперше реалізував своє право на отримання земельної ділянки для створення фермерського господарства, а чинне законодавство не передбачає застережень щодо заборони створювати або бути засновником інших фермерських господарств. Крім того, зазначає, що за даними позовними вимогами сплив трирічний строк позовної давності.

У судовому засіданні 17.08.2023, яке проходило в режимі відеоконференції, прокурор вимоги апеляційної скарги підтримала у повному обсязі та просила суд задовольнити апеляційну скаргу.

Представник третього відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору га стороні відповідачів, проти вимог апеляційної скарги прокурора заперечувала з підстав, зазначених у відзивах на апеляційну скаргу. Просить апеляційну скаргу залишити без задоволення, рішення господарського суду - залишити без змін.

Головне управління Держгеокадастру у Харківській області просило суд розглянути справу без участі його представника.

У судове засідання не з`явились інші учасники справи, були належним чином повідомлені про дату, час та місце розгляду справи, що підтверджується рекомендованими повідомленнями про вручення поштових відправлень та довідками про доставку електронного листа.

Також колегія суддів зазначає, що ухвалою Східного апеляційного господарського суду від 02.08.2023 явку представників учасників справи визнано необов`язковою.

Ураховуючи положення статті 273 Господарського процесуального кодексу України щодо строку розгляду апеляційної скарги на рішення господарського суду, зважаючи на те, що наявних у справі матеріалів достатньо для розгляду апеляційної скарги, з огляду на відсутність передбачених частиною 11 ст.270 Господарського процесуального кодексу України підстав для відкладення розгляду справи, адже, учасники справи належним чином повідомлені про час, дату і місце судового засідання, колегія суддів вважає за можливе закінчити апеляційний розгляд справи у даному судовому засіданні за наявними в ній матеріалами.

Відповідно до ст.269 Господарського процесуального кодексу України суд апеляційної інстанції переглядає справу за наявними у ній і додатково поданими доказами та перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів та вимог апеляційної скарги.

Дослідивши матеріали справи, викладені в апеляційній скарзі доводи та вимоги, заслухавши прокурора та представника третього відповідача та третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції у межах доводів та вимог апеляційної скарги, колегія суддів Східного апеляційного господарського суду зазначає таке.

11.10.2011 ОСОБА_1 звернувся до Лозівської районної державної адміністрації із заявою від 01.10.2011 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок, загальною площею 126,04 га, розташованих на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району, для подальшого її отримання в оренду для ведення фермерського господарства.

Розпорядженням голови Лозівської районної державної адміністрації від 18.10.2011 №395 надано ОСОБА_1 дозвіл на розроблення проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок, площею 49,69 га, площею 17,0 га, та, площею 59,35 га, за рахунок земель сільськогосподарського призначення, що перебувають у запасі на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області, для ведення фермерського господарства на умовах оренди.

У подальшому розпорядженням Лозівської районної державної адміністрації від 26.09.2012 №405 затверджено проекти землеустрою щодо відведення земельних ділянок в оренду громадянину ОСОБА_1 для ведення фермерського господарства за рахунок земель запасу на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області; надано громадянину ОСОБА_1 в оренду терміном на 50 років для ведення фермерського господарства земельну ділянку, площею 14,6974 га, земельну ділянку, площею 49,6933 га, та земельну ділянку, площею 53,3133 га, за рахунок земель запасу сільськогосподарського призначення (рілля) на території Новоіванівської сільської ради за межами населеного пункту.

03.10.2013 між Головним управлінням Держземагенства у Харківській області (орендодавець) та ОСОБА_1 укладено три договори оренди землі, за умовами яких орендодавець передав, а орендар прийняв у строкове платне користування земельні ділянки сільськогосподарського призначення, які знаходяться за межами населеного пункту на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області, а саме: земельна ділянка (кадастровий номер 6323983500:11:000:0008), площею 14,6974 га; земельна ділянка (кадастровий номер 6323983500:04:000:0001), площею 49,6933 га; земельна ділянка (кадастровий номер 6323983500:03:000:0006), площею 59,3133 га.

Пунктом 8 договорів оренди землі встановлено, що договір укладено на 50 років. Після закінчення строку договору орендар має переважне право поновлення його на новий строк. У цьому разі орендар повинен не пізніше ніж за місяць до спливу строку договору оренди землі повідомити письмово орендодавця про намір продовжити його дію.

Відповідно до пункту 14 договору оренди землі земельна ділянка передається в оренду для ведення фермерського господарства.

Як убачається з інформаційної довідки з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно та Реєстру прав власності на нерухоме майно, державного реєстру Іпотек, Єдиного реєстру заборон відчуження об`єктів нерухомого майна щодо об`єкта нерухомого майна, право оренди на спірні земельні ділянки зареєстровано 22.10.2013 (індексні номери рішень: 7045696, 7063387, 7072912).

17.09.2018 зареєстровано Фермерське господарство "Яровіт-2018" (код 42477057), що підтверджується відомостями в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань про проведення державної реєстрації юридичної особи.

Матеріали справи свідчать, що до заяви ОСОБА_1 про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення у користування земельних ділянок, загальною площею 126,04 га, розташованих на території Новоіванівської сільської ради Лозівського району, для подальшого її отримання в оренду для ведення фермерського господарства, додано копію паспорта та ідентифікаційного коду, копію документа про наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі, викопіювання з проекту організації території земельних ділянок, тобто схеми місцерозташування земель.

Згідно з даною заявою ОСОБА_1 просив голову Лозівської районної державної адміністрації надати йому дозвіл на виготовлення проекту відведення земельної ділянки саме площею 126,04 га, яка розташована на території Новоіванівської сільської ради за межами населеного пункту, для отримання її у подальшому в оренду для ведення фермерства.

Також у даній заяві вказував, що він має на меті створити фермерське господарство у складі його членів з метою вирощування зернових та технічних культур. Для обробітку земельної ділянки він має трактор, комбайн, причіпну техніку, автомобіль, що надасть йому можливість належним чином обробляти земельну ділянку вказаного розміру.

ОСОБА_1 закінчив у 2001 році Харківський державний аграрний університет ім.В.В. Докучаєва і отримав повну вищу освіту за спеціальністю "Агрономія" та здобув кваліфікацію вченого агронома (диплом серії НОМЕР_2 від 29.03.2001).

У 1997 році ОСОБА_1 отримав посвідчення тракториста - машиніста, згідно з яким йому надано право на керування тракторами колісними класу до 20 кН включно і гусеничними класу до 30 кН включно; самохідними зерно- і кукурудзо- збиральними машинами (посвідчення ТП АК 584424).

Наявне посвідчення водія ОСОБА_1 з усіма відкритими категоріями.

Згідно зі свідоцтвом про реєстрацію транспортного засобу НОМЕР_3 у власності ОСОБА_1 знаходиться автомобіль марки ГАЗ, модель - 3307, тип - вантажний бортовий-С.

Відповідно до свідоцтва про реєстрацію машини серії № НОМЕР_4 у власності ОСОБА_1 знаходиться комбайн зернозбиральний марки ДОН-1500А, 1991 року випуску.

15.09.2011 між ОСОБА_5 та ОСОБА_1 укладено договір №15/09-2011 оренди трактору ХТЗ-150К-09 (свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_5 від 08.06.2011).

01.10.2011 між ТОВ "Дігріма" та ОСОБА_1 укладено договір №01/10-2011 оренди трактору МТЗ-82.1.26 (свідоцтво про реєстрацію машини серії НОМЕР_6 від 23.09.2011).

02.06.2012 між ТОВ "Дігріма" та ОСОБА_1 укладено договір №02/06-2012 оренди трактору МТЗ-82.1.26, заводський номер НОМЕР_7 , д/н НОМЕР_8 .

Відповідно до інформації з Єдиного державного реєстру юридичних осіб, фізичних осіб-підприємців та громадських формувань, ОСОБА_1 з липня 2003 року був зареєстрований як підприємець, у тому числі з видом діяльності 01.61. "Допоміжна діяльність у рослинництві". Цей клас включає сільськогосподарську діяльність, яку здійснюють за винагороду або на основі контракту (передпосівну підготовку полів; сівбу та садіння сільськогосподарських культур; оброблення сільськогосподарських культур; оприскування сільськогосподарських культур, у тому числі, з повітря; обрізання плодових дерев і виноградників; пересаджування рису, розсаджування та прополювання буряку; збирання врожаю; боротьбу зі шкідниками (у тому числі із кролями), пов`язану із сільським господарством); підтримку угідь у належному сільськогосподарському й екологічному стані; експлуатацію сільськогосподарського зрошувального устаткування. Також ОСОБА_1 був зареєстрований як підприємець, у тому числі з видами діяльності 77.11. "Надання в оренду автомобілів і легкових автотранспортних засобів" та 49.41. "Вантажний автомобільний транспорт".

Щодо родинних відносин ОСОБА_1 - має двох братів - ОСОБА_5 та ОСОБА_6 , кожен з яких має вищу освіту, водійські права майже з усіма категоріями, що підтверджується копіями свідоцтв про народження братів, копії дипломів братів, копії прав, копії документів на техніку, які містяться у матеріалах справи.

В обґрунтування доводів апеляційної скарги прокурор зазначає, що у порушення вимог ст.76-78, 86, 236 Господарського процесуального кодексу України судами не взято до уваги доводи прокурора про те, що ОСОБА_1 у заяві до Лозівської РДА Харківської області від 01.10.2011 не обґрунтував необхідності одержання землі такої значної площі з урахуванням можливості її обробітку, перспектив діяльності фермерського господарства, фактичне обґрунтування заяви ОСОБА_1 зводиться тільки лише до його ймовірних сподівань створити фермерське господарство, вирощувати на земельних ділянках зернові та технічні культури.

Колегія суддів вважає, що такі твердження прокурора спростовуються наявними у матеріалах справи доказами спроможності громадянином ОСОБА_1 на момент звернення із відповідною заявою реалізувати надане йому законом право на ведення фермерської діяльності, зокрема, отримувати земельну ділянку з метою її обробки та вирощування певних культур.

Також доведено доказами те, що отримавши спірні земельні ділянки в оренду з метою створення фермерського господарства, останнє вирошувало зернові та технічни культури, сплачувало орендну плату, чим спростовується і твердження прокурора про відсутність намірів та волевиявлення ОСОБА_1 при зверненні із відповідною заявою до уповноваженого органа.

Зі схеми розташування земельних ділянок станом на 2023 рік (ФОП Дуданець О.О.) (а.с.264, том 6), убачається, що дані земельні ділянки знаходяться у межах Новоіванівської сільської ради Лозівського району Харківської області. Дві з них (49,09 га та 59,35 га) розташовані поряд, і між ними знаходиться лише балка біля населеного пункту Страсне та багаторічні зелені насадження, а земельна ділянка, площею14,6974 га, знаходиться неподалік.

ОСОБА_1 пояснив, що витратив більше 5 років на те, щоб звільнити ці ділянки від коріння, чагарників, бур`янів та садових будиночків і господарських будівель, сміття. Саме тому між взяттям земельних ділянок в оренду та створенням ФГ "Яровіт-2018" пройшло 5 років.

Отже, після отримання спірних земельних ділянок в оренду ОСОБА_1 створено та здійснено державну реєстрації ФГ "Яровіт - 2018", тобто дотримано вимоги закону щодо використання цільового призначення землі.

Як правильно встановлено господарським судом та підтверджується матеріалами справи, у 2007 році земельні ділянки для створення ФГ "Пінгала" отримані іншою особою, а ОСОБА_1 лише з 05.03.2013 набув майнове право засновника ФГ "Пінгала". Земельні ділянки, якими користується ФГ "Святовіт-2011", також надані іншій особі - ОСОБА_5 за розпорядженнями Лозівської РДА від 17.01.2011 №10, від 07.06.2011 №205 і договорами оренди від 03.10.2011 та передані в оренду ФГ "Святовіт-2011" 19.03.2012 на підставі відповідних додаткових угод, при чому ОСОБА_1 став членом вказаного фермерського господарства лише 02.11.2011 (тобто після звернення до Лозівської РДА із заявою про отримання спірних земельних ділянок). Щодо ФГ "Святовіт-2013", то право оренди земельної ділянки для створення цієї юридичної особи зареєстровано за ОСОБА_1 19.03.2014 на підставі договору оренди від 29.12.2012 та розпорядження Близнюківської РДА від 13.11.2012 № 1312.

Вищезазначеним спростовуються доводи прокурора про те, що на момент отримання спірної земельної ділянки ОСОБА_1 вже здійснював діяльність з ведення фермерських господарств у складі ФГ «Святовіт-2011», ФГ «Святовіт-2013» та ФГ «Пінгала».

Також прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що господарським судом безпідставно не взято до уваги надані прокурором докази відсутності намірів ОСОБА_1 використовувати спірні земельні ділянки для ведення фермерського господарства, при цьому прокурор не конкретизує, які саме докази не оцінив господарський суд при ухваленні оспорюваного рішення.

Прокурор в апеляційній скарзі зазначає, що, подаючи до Лозівської РДА Харківської області заяву від 01.10.2011, дії ОСОБА_1 були спрямовані на розширення площі земель, які перебувають у користуванні його родичів та членів сім`ї, задля отримання на їх користь земельних ділянок сільськогосподарського призначення державної власності за спрощеною процедурою, а саме, без проведення земельних торгів (аукціону), що передбачені ст.124, 134 Земельного кодексу України.

Колегія суддів вважає такі твердження прокурора безпідставними, виходячи з такого.

Відповідно до частини 1 статті 22 Земельного кодексу України землями сільськогосподарського призначення визнаються землі, надані для виробництва сільськогосподарської продукції, здійснення сільськогосподарської науково-дослідної та навчальної діяльності, розміщення відповідної виробничої інфраструктури, у тому числі інфраструктури оптових ринків сільськогосподарської продукції, або призначені для цих цілей.

Статтею 31 Земельного кодексу України встановлено, що землі фермерського господарства можуть складатися із: а) земельної ділянки, що належить на праві власності фермерському господарству як юридичній особі; б) земельних ділянок, що належать громадянам - членам фермерського господарства на праві приватної власності; в) земельної ділянки, що використовується фермерським господарством на умовах оренди. Громадяни - члени фермерського господарства мають право на одержання безоплатно у власність із земель державної і комунальної власності земельних ділянок у розмірі земельної частки (паю).

Частинами 1, 2 статті 93 Земельного кодексу України передбачено, що право оренди земельної ділянки - це засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для провадження підприємницької та іншої діяльності. Земельні ділянки можуть передаватися в оренду громадянам та юридичним особам України, іноземцям і особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним об`єднанням і організаціям, а також іноземним державам.

Відповідно до частин 1, 3 статті 124 Земельного кодексу України передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, здійснюється на підставі рішення відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування згідно з їх повноваженнями, визначеними статтею 122 цього Кодексу, чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки (у разі продажу права оренди) шляхом укладення договору оренди земельної ділянки чи договору купівлі-продажу права оренди земельної ділянки. Передача в оренду земельних ділянок, що перебувають у державній або комунальній власності, громадянам, юридичним особам, визначеним частинами 2, 3 статті 134 цього Кодексу, здійснюється в порядку, встановленому статтею 123 цього Кодексу.

Згідно із частиною 2 статті 134 Земельного кодексу України не підлягають продажу на конкурентних засадах (земельних торгах), зокрема, земельні ділянки державної чи комунальної власності або права на них у разі передачі громадянам земельних ділянок для ведення фермерського господарства, ведення особистого селянського господарства, ведення садівництва, будівництва та обслуговування жилого будинку, господарських будівель і споруд (присадибна ділянка), індивідуального дачного будівництва, будівництва індивідуальних гаражів, для сінокосіння і випасання худоби, для городництва.

Відповідно до частин 2, 3 статті 123 Земельного кодексу України особа, зацікавлена в одержанні у користування земельної ділянки із земель державної або комунальної власності за проектом землеустрою щодо її відведення, звертається з клопотанням про надання дозволу на його розробку до відповідного органу виконавчої влади або органу місцевого самоврядування, які відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, передають у власність або користування такі земельні ділянки. У клопотанні зазначаються орієнтовний розмір земельної ділянки та її цільове призначення. До клопотання додаються графічні матеріали, на яких зазначено бажане місце розташування та розмір земельної ділянки, письмова згода землекористувача, засвідчена нотаріально (у разі вилучення земельної ділянки). Верховній Раді Автономної Республіки Крим, Раді міністрів Автономної Республіки Крим, органам виконавчої влади або органам місцевого самоврядування, які передають земельні ділянки державної чи комунальної власності у користування відповідно до повноважень, визначених статтею 122 цього Кодексу, забороняється вимагати додаткові матеріали та документи, не передбачені цією статтею. Відповідний орган виконавчої влади або орган місцевого самоврядування в межах їх повноважень у місячний строк розглядає клопотання і дає дозвіл на розроблення проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки або надає мотивовану відмову у його наданні. Підставою відмови у наданні такого дозволу може бути лише невідповідність місця розташування земельної ділянки вимогам законів, прийнятих відповідно до них нормативно-правових актів, а також генеральних планів населених пунктів, іншої містобудівної документації, схем землеустрою і техніко-економічних обґрунтувань використання та охорони земель адміністративно-територіальних одиниць, проектів землеустрою щодо впорядкування території населених пунктів, затверджених у встановленому законом порядку.

Стаття 123 Земельного кодексу України урегульовує загальний порядок надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування в тих випадках, коли згідно із законом земельні торги не проводяться; визначає вимоги до змісту клопотання про надання дозволу на розробку проекту землеустрою щодо відведення земельної ділянки; забороняє компетентним органам вимагати не передбачені цією статтею матеріали та документи; установлює загальні підстави для відмови в наданні такого дозволу.

Разом з тим, відносини, пов`язані зі створенням, діяльністю та припиненням фермерських господарств, регулюються, крім Земельного кодексу України, Законом України "Про фермерське господарство", який є спеціальним нормативно-правовим актом.

Частинами 1, 2, 4 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" передбачено, що для отримання (придбання) у власність або в оренду земельної ділянки державної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до відповідної районної державної адміністрації. Для отримання у власність або в оренду земельної ділянки із земель комунальної власності з метою ведення фермерського господарства громадяни звертаються до місцевої ради. У заяві зазначаються: бажаний розмір і місце розташування ділянки, кількість членів фермерського господарства та наявність у них права на безоплатне одержання земельних ділянок у власність, обґрунтування розмірів земельної ділянки з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства. До заяви додаються документи, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві або наявність освіти, здобутої в аграрному навчальному закладі. Перелік документів, що підтверджують досвід роботи у сільському господарстві, затверджується Кабінетом Міністрів України за поданням центрального органу виконавчої влади, що забезпечує формування державної аграрної політики. Заяву громадянина про надання земельної ділянки у власність або в оренду районна або міська державні адміністрації або орган місцевого самоврядування розглядають у місячний строк і в разі її задоволення дають згоду на підготовку землевпорядною організацією проекту відведення земельної ділянки. Проект відведення земельних ділянок розробляється за рахунок Українського державного фонду підтримки фермерських господарств. Проект відведення земельної ділянки погоджується та затверджується відповідно до закону. У разі відмови органів державної влади та органів місцевого самоврядування у наданні земельної ділянки для ведення фермерського господарства питання вирішується судом.

При вирішенні спору про правомірність надання та використання земельної ділянки для ведення фермерського господарства застосуванню підлягає порядок, визначений статтею 7 Закону України "Про фермерське господарство" як спеціальною щодо статті 123 Земельного кодексу України.

За змістом статей 1, 7, 8 Закону України "Про фермерське господарство" заява громадянина про надання земельної ділянки для ведення фермерського господарства повинна містити сукупність передбачених частиною 1 статті 7 цього Закону відомостей і обставин. У свою чергу, розглядаючи заяву громадянина по суті, орган виконавчої влади чи місцевого самоврядування (а в разі переданого на судовий розгляд спору - суд) повинен дати оцінку обставинам і відомостям, зазначеним у заяві, перевірити доводи заявника, наведені на обґрунтування розміру земельної ділянки, з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства, у тому числі щодо наявності трудових і матеріальних ресурсів. За наслідками зазначеної перевірки орган державної виконавчої влади чи орган місцевого самоврядування повинен пересвідчитися в дійсності волевиявлення заявника, наявності в нього бажання створити фермерське господарство та спроможності вести господарство такого типу - виробляти товарну сільськогосподарську продукцію, займатися її переробкою та реалізацією з метою отримання прибутку на земельних ділянках, наданих для ведення фермерського господарства. Разом з тим відсутність належної перевірки, формальний підхід до вирішення заяви громадянина створює передумови для невиправданого, штучного використання процедури створення фермерського господарства як спрощеного, пільгового порядку одержання іншими приватними суб`єктами в користування земель державної чи комунальної власності поза передбаченою законом обов`язковою процедурою - без проведення земельних торгів.

Такі правові висновки є усталеними у судовій практиці суду касаційної інстанції та викладені, зокрема, у постановах Верховного Суду України від 03.02.2016 у справі №6-2902цс15, від 11.05.2016 у справі №6-2903цс15, від 18.05.2016 у справі №6-248цс16, Верховного Суду від 27.06.2018 у справі №314/3881/15-ц, Великої Палати Верховного Суду від 24.04.2019 у справі №525/1225/15-ц.

Отже, господарський суд, правильно оцінивши правовідносини сторін, що склалися, та, урахувавши вищезазначені правові висновки Верховного Суду, з огляду на наявні в матеріалах справи докази, дійшов правомірного висновку про те, що ОСОБА_1 , проявивши волю і власне бажання у заяві до Лозівської РДА відповідно до умов діючого на той час законодавства обґрунтував належним чином необхідність одержання земельних ділянок визначеної площі з урахуванням перспектив діяльності фермерського господарства та наявності техніки для обробітку землі.

Жодних доказів у спростування зазначених висновків суду прокурором не надано.

Також прокурором не наведено правового обґрунтування щодо наявності застережень щодо максимального чи мінімального розміру земельної ділянки, яка може бути надана громадянину для ведення фермерського господарства, а також щодо відсутності обмежень кількості таких ділянок.

Частиною 7 статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" (у редакції, що діяла на час виникнення спірних правовідносин) передбачено, що земельні ділянки надаються громадянам для ведення фермерського господарства єдиним масивом з розташованими на них водними джерелами та лісовими угіддями, наближеними до існуючих шляхів, електро- і радіотелефонних мереж, газо- і водопостачальних систем та інших видів інженерної інфраструктури.

Проте зміст цієї норми не свідчить про необхідність надання однієї земельної ділянки або земельних ділянок, що розташовані суміжно.

Положеннями статті 7 Закону України "Про фермерське господарство" не передбачено зазначення у заяві чи додатках до неї відомостей про трудові ресурси фермерського господарства - найманих осіб, які після його створення працюватимуть за трудовим договором (контрактом), та які не є його членами у розумінні положень частини 2 статті 3 цього Закону.

Ураховуючи вищевикладене, господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання незаконним та скасування розпорядження голови Лозівської районної державної адміністрації від 18.11.2011 №395; визнання незаконним та скасування розпорядження першого заступника голови Лозівської районної державної адміністрації від 26.09.2012 № 405, через їх необґрунтованість.

Щодо вимог прокурора про визнання договорів оренди недійсними, колегія суддів виходить з такого.

Відповідно до статті 21 Цивільного кодексу України суд визнає незаконним та скасовує правовий акт індивідуальної дії, виданий органом державної влади, органом влади Автономної Республіки Крим або органом місцевого самоврядування, якщо він суперечить актам цивільного законодавства і порушує цивільні права або інтереси. Статтями 210 - 211 Земельного кодексу України визначено, що наслідком укладання угод з порушенням законодавства є визнання такої угоди судом недійсною.

Статтями 203, 228 Цивільного кодексу України передбачено, що правочини не можуть суперечити цивільно-правовому законодавству, не повинні бути спрямовані на порушення інтересів і пошкодження майна держави, територіальної громади, незаконним заволодінням ним.

Відповідно до статті 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам. Особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності. Волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі. Правочин має вчинятися у формі, встановленій законом та має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.

Згідно зі статтею 204 Цивільного кодексу України правочин є правомірним, якщо його недійсність прямо не встановлена законом або якщо він не визнаний судом недійсним (презумпція правомірності правочину).

Підставами для визнання недійсним (незаконним) акта (рішення) є невідповідність його вимогам законодавства та/або визначеній законом компетенції органу, який видав цей акт, і водночас порушення у зв`язку з прийняттям відповідного акта прав та охоронюваних законом інтересів позивача у справі (аналогічні правові висновки викладено у постановах Верховного Суду від 14.06.2022 у справі №903/1173/15, від 09.11.2021 у справі №906/1388/20, від 26.08.2021 у справі №924/949/20, від 05.12.2019 у справі №914/73/18, від 14.01.2020 у справі №910/21404/17, від 13.10.2020 у справі №911/1413/19).

Встановивши факт правомірності та чинності розпорядження голови Лозівської районної державної адміністрації від 18.11.2011 №395 та розпорядження першого заступника голови Лозівської районної державної адміністрації від 26.09.2012 №405 про надання громадянину ОСОБА_1 в оренду земельних ділянок для ведення фермерського господарства, з огляду на недоведеність прокурором інших підстав для визнання недійсними спірних договорів оренди, колегія суддів вважає, що господарський суд обґрунтовано відмовив у задоволенні позовних вимог про визнання недійсними таких договорів, скасування державної реєстрації цих договорів та повернення земельних ділянок, оскільки остання є похідною від основної вимоги про визнання недійсними розпоряджень та договорів оренди землі.

Господарський суд дійшов обґрунтованого висновку, що обраний прокурором спосіб захисту не призведе до захисту прав та законних інтересів держави, та не сприятиме їх захисту, оскільки вимоги прокурора про зобов`язання Фермерське господарство "Яровіт-2018" та ОСОБА_1 повернути у віддання держави в особі Головного управління Держгеокадастру у Харківській області спірні земельні ділянки не можуть бути задоволені через зміни в земельному законодавстві, відповідно до яких з 27.05.2021 право власності на спірні земельні ділянки перейшло до територіальної громади в особі Лозівської міської ради.

Виходячи з системного аналізу положень чинного законодавства України, матеріалів справи, з урахуванням правових висновків та вказівок Верховного Суду у даній справі, колегія суддів погоджується з висновками місцевого господарського суду про відмову у задоволенні позову.

Разом з цим, колегія суддів з огляду на приписи частини 1 ст.256, ст.257, 261 Цивільного кодексу України, вважає, що господарським судом правомірно відхилено заяви відповідачів про застосування позовної давності, оскільки судом першої інстанції відмовлено у позові з підстав його необґрунтованості.

Отже, доводи скаржника про скасування рішення суду першої інстанції є безпідставними.

Відповідно до ст.236 Господарського процесуального кодексу України судове рішення повинно ґрунтуватися на засадах верховенства права, бути законним і обґрунтованим. Законним є рішення, ухвалене судом відповідно до норм матеріального права при дотриманні норм процесуального права. Судове рішення має відповідати завданню господарського судочинства, визначеному цим Кодексом. Обґрунтованим є рішення, ухвалене на підставі повно і всебічно з`ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні, з наданням оцінки всім аргументам учасників справи.

Статтею 276 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.

Відповідно до ст.129 Господарського процесуального кодексу України витрати по сплаті судового збору за подання апеляційної скарги покладаються на скаржника.

Колегія суддів дійшла висновку про те, що доводи заявника апеляційної скарги, викладені ним в апеляційній скарзі, не знайшли підтвердження у ході судового розгляду, тоді як господарським судом у повній мірі з`ясовані та правильно оцінені обставини у справі, прийняте рішення є законним та обґрунтованим, у зв`язку з чим підстав для його скасування та задоволення апеляційної скарги не убачається.

Керуючись статтями 240, 269, 270, 275, 276, 281-284 Господарського процесуального кодексу України, Східний апеляційний господарський суд, -

ПОСТАНОВИВ:

Апеляційну скаргу заступника керівника Харківської обласної прокуратури залишити без задоволення.

Рішення господарського суду Харківської області від 12.06.2023 у справі №922/735/19 залишити без змін.

Дана постанова набирає законної сили з дня її прийняття. Порядок і строки оскарження до Верховного Суду передбачені статтями 286 - 289 Господарського процесуального кодексу України.

Повний текст постанови складено 28.08.2023.

Головуючий суддя О.А. Пуль

Суддя О.О. Крестьянінов

Суддя О.В. Шевель