Ухвала

від 28.08.2023 по справі 904/5012/22

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

ЦЕНТРАЛЬНИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД

У Х В А Л А

28.08.2023 м.Дніпро Справа № 904/5012/22

Центральний апеляційний господарський суд у складі головуючого судді: Верхогляд Т.А. доповідач

перевіривши матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТАКОМ К" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023 у справі № 904/5012/22

за позовом Криворізької міської ради

до

1. Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТАКОМ К",

2. Товариства з обмеженою відповідальністю "МЕТАЛ-ТЕР",

за участю третьої особи-1, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмета спору, на стороні відповідача -Товариства з обмеженою відповідальністю "ПІОНЕР-СКН",

про стягнення безпідставно збережених коштів,

ВСТАНОВИВ:

Рішенням господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023 позовні вимоги задоволено частково.

Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "БЕТАКОМ К" на користь КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 308.867,16 грн. безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, 4.633,00 грн. судового збору.

Стягнуто з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТАЛ-ТЕР" на користь КРИВОРІЗЬКОЇ МІСЬКОЇ РАДИ 5.990,86 грн. безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою, 89,86 грн. судового збору.

В решті позовних вимог (про стягнення з ТОВАРИСТВА З ОБМЕЖЕНОЮ ВІДПОВІДАЛЬНІСТЮ "МЕТАЛ-ТЕР" 80,38 грн безпідставно збережених коштів за фактичне користування земельною ділянкою) відмовлено.

Не погодившись із зазначеним рішенням до Центрального апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю "БЕТАКОМ К", в якій просить рішення суду скасувати та прийняти нове, яким відмовити в позові.

Одночасно у змісті апеляційної скарги викладене клопотання про поновлення строку на апеляційне оскарження рішення суду, яке мотивовано тим, що повний текст рішення суду на поштову адресу ТОВ "БЕТАКОМ К" направлений не був.

Відповідно до протоколу автоматизованого розподілу судової справи між суддями від 31.07.2023 для розгляду справи визначена колегія суддів у складі: головуючого судді Верхогляд Т.А. (доповідач), судді Іванов О.Г., Парусніков Ю.Б.

Вирішуючи питання про відповідність апеляційної скарги нормам чинного законодавства, суд вирішив, що скаргу слід залишити без руху, враховуючи наступне.

За приписами ст.256 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга на рішення суду подається протягом двадцяти днів, а на ухвалу суду - протягом десяти днів з дня його (її) проголошення. Якщо в судовому засіданні було оголошено лише вступну та резолютивну частини рішення суду, або у разі розгляду справи (вирішення питання) без повідомлення (виклику) учасників справи, зазначений строк обчислюється з дня складення повного судового рішення. Учасник справи, якому повне рішення або ухвала суду не були вручені у день його (її) проголошення або складення, має право на поновлення пропущеного строку на апеляційне оскарження ухвали суду якщо апеляційна скарга подана протягом десяти (двадцяти) днів з дня вручення йому відповідного ухвали (рішення) суду (частина 2). Строк на апеляційне оскарження може бути також поновлений в разі пропуску з інших поважних причин, крім випадків, зазначених у частині 2 статті 261 цього Кодексу (частина 3).

Згідно з матеріалами справи, в судовому засіданні 18.05.2023 Господарським судом Дніпропетровської області оголошено вступну та резолютивну частину рішення, повний текст якого виготовлено та підписано 29.05.2023, отже, строк на апеляційне оскарження рішення, визначений законодавством, сплив 19.06.2023 ( 18.06.2023- вихідний день). Скаржником апеляційна скарга подана засобами поштового зв`язку з пропуском встановленого Господарським процесуальним кодексом України строку 13.07.2023, згідно дати поштового штемпелю на конверті.

За змістом частини 3 статті 260 Господарського процесуального кодексу України апеляційна скарга залишається без руху у випадку, якщо вона подана після закінчення строків, встановлених статтею 256 цього Кодексу, і особа, яка її подала, не порушує питання про поновлення цього строку, або якщо підстави, вказані нею в заяві, визнані неповажними.

В апеляційній скарзі скаржник просить поновити пропущений процесуальний строк на апеляційне оскарження рішення суду.

В обґрунтування поважності причин пропущеного процесуального строку на апеляційне оскарження рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023 скаржник, зазначив, що суд першої інстанції копію рішення відповідачу-1 не надіслав, а тому строк на апеляційне оскарження пропущений з поважних причин.

Розглянувши вказане клопотання, апеляційний господарський суд визнає підстави, наведені скаржником в клопотанні про поновлення строку на апеляційне оскарження, неповажними і не підтвердженими належними доказами, з огляду на наступне.

Як підтверджено матеріалами справи, при проголошені вступної та резолютивної частин оскаржуваного рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023, представник скаржника був присутній у судовому засіданні, а отже, був достеменно обізнаний про існування вказаного рішення.

Відповідно до позиції Європейського суду з прав людини, викладеної у рішенні у справі Пономарьов проти України, no. 3236/03, від 03.04.2008, сторони в розумні інтервали часу мають вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження. Таким чином, не лише на суд покладається обов`язок належного повідомлення сторін про час та місце судового засідання, але й сторони повинні вживати заходів, щоб дізнатись про стан відомого їм судового провадження.

Згідно з Порядком ведення державного реєстру судових рішень, затвердженим Постановою Кабінету Міністрів України від 25.05.2006 за № 740, кожна фізична або юридична особа має загальний доступ до судових рішень, внесених до Реєстру. Відкритий доступ користувачів до електронних копій судових рішень здійснюється цілодобово та безоплатно через офіційний веб-портал ДСА.

Рішення від 18.05.2023 у цій справі надіслано судом до Реєстру 29.05.2023, зареєстровано у Реєстрі 30.05.2023 та оприлюднено 31.05.2023.

Таким чином, представники сторін мають можливість ознайомитись з текстами процесуальних документів по вказаній справі в державному реєстрі судових рішень.

Відповідно до висновків, наведених у постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 07.12.2020 у справі № 1-7/158-09-3124: "Верховний Суд зазначає, що клопотання чи заява про відновлення процесуального строку повинна містити роз`яснення причин пропуску і підстави, з яких заявник вважає ці причини поважними. Також, до клопотання чи заяви повинні бути додані докази того, що здійснити відповідні процесуальні дії у визначений строк у заявника не було можливості. Поважними причинами визнаються лише такі обставини, які є об`єктивно непереборними, не залежать від волевиявлення сторони та пов`язані з дійсними істотними перешкодами чи труднощами для своєчасного вчинення сторонами у справі процесуальних дій та підтверджені належними доказами."

Такі ж висновки підтверджені у постановах Верховного Суду у складі колегії суддів Касаційного господарського суду від 18.11.2021 у справі №910/2475/21, від 14.12.2022 у справі №910/9211/20.

З огляду на обізнаність із наявним рішенням (через присутність представника у судовому засіданні 18.05.2023), наведені доводи не підтверджують наявності об`єктивних та непереборних обставин невчасного виконання процесуальних дій, зокрема з подачі апеляційної скарги.

Крім того, статтею 258 Господарського процесуального кодексу України встановлені форма і зміст апеляційної скарги, зокрема, пунктом 2 частини 3 цієї статті передбачено, що до апеляційної скарги додаються докази сплати судового збору.

Правові засади справляння судового збору, платників, об`єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору визначаються Законом України "Про судовий збір".

Відповідно до п.п. 4 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" за розгляд апеляційних скарг на рішення суду передбачена сплата судового збору у розмірі 150 відсотків ставки, що підлягала сплаті при поданні позовної заяви, іншої заяви і скарги.

З урахуванням вищенаведеного, апелянт повинен сплати судовий збір у розмірі 7086,12 грн. ( 4724,08*150%).

Апелянтом судовий збір сплачений не був, відповідних доказів апеляційна скарга не містить, як і відсутнє посилання на наявність таких доказів у додатку до апеляційної скарги.

Скаржник просить апеляційний суд відстрочити сплату судового збору за подання даної апеляційної скарги до ухвалення судового рішення у справі, в обгрунтування чого зазначає, що на момент подання апеляційної скарги не має змоги сплатити судовий збір внаслідок накладення арешту на розрахунковий рахунок.

Статтею 8 Закону України "Про судовий збір" передбачено, що враховуючи майновий стан сторони, суд може своєю ухвалою відстрочити або розстрочити сплату судового збору на певний строк, але не довше ніж до ухвалення судового рішення у справі за таких умов:

1) розмір судового збору перевищує 5 відсотків розміру річного доходу позивача - фізичної особи за попередній календарний рік; або 2) позивачами є: а) військовослужбовці; б) батьки, які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда, якщо інший з батьків ухиляється від сплати аліментів; в) одинокі матері (батьки), які мають дитину віком до чотирнадцяти років або дитину-інваліда; г) члени малозабезпеченої чи багатодітної сім`ї; ґ) особа, яка діє в інтересах малолітніх чи неповнолітніх осіб та осіб, які визнані судом недієздатними чи дієздатність яких обмежена; або 3) предметом позову є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю.

Суд може зменшити розмір судового збору або звільнити від його сплати на підставі, зазначеній у частині першій цієї статті.

Аналіз зазначеної правової норми дає підстави стверджувати, що сплату судового збору може бути відстрочено, розстрочено з огляду на суб`єктний склад заявника (п.п.1, 2 ч.1 ст.8 Закону) та предмет позову (п.3 ч.1 ст.8 Закону). До суб`єктів, яким Законом надається право на відстрочення, розстрочення сплати судового збору або звільнення від такої сплати відносяться тільки фізичні особи, предметом позову має бути захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав та відшкодування шкоди здоров`ю.

Визначений частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається в тому числі відстрочення сплати судового збору заявнику або звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених частиною 1 статті 8 цього Закону; при цьому, зазначених заявником апеляційної скарги підстав для відстрочення сплати судового збору дана норма Закону України "Про судовий збір" не містить; жодних змін до вказаного Закону з урахуванням запровадження у країні воєнного стану не вносилось.

Така ж правова позиція наведена у постанові Великої Палати Верховного Суду від 14.01.2021 по справі №0940/2276/18, зокрема у п.45 цієї постанови вказано, що: " із системного аналізу змісту норм зазначеної статті вбачається, що положення пунктів 1 та 2 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" не поширюються на юридичних осіб, незалежно від наявності майнового критерію (майнового стану учасника справи - юридичної особи), а положення пункту 3 частини першої статті 8 Закону України "Про судовий збір" можуть бути застосовані до юридичної особи за наявності майнового критерію, але тільки у справах, визначених цим пунктом, тобто предметом позову у яких є захист соціальних, трудових, сімейних, житлових прав, відшкодування шкоди здоров`ю".

Отже, відсутні підстави для відстрочення відповідачу-1 сплати судового збору за подання апеляційної скарги на рішення суду згідно зі ст.8 Закону України "Про судовий збір".

Суд звертає увагу, що частиною 2 статті 6 та частиною 2 статті 19 Конституції України визначено, що органи законодавчої, виконавчої та судової влади здійснюють свої повноваження у встановлених цією Конституцією межах і відповідно до законів України та зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.

Визначений частиною 1 статті 8 Закону України "Про судовий збір" перелік умов, за яких допускається відстрочення сплати судового збору заявнику або звільнення від сплати судового збору при зверненні до суду із заявою (скаргою), є вичерпним, тому не допускається його розширення з ініціативи суду лише з урахуванням майнового стану сторони за відсутності умов, передбачених частиною 1 статті 8 цього Закону; при цьому, зазначених заявником апеляційної скарги підстав для розстрочення сплати судового збору дана норма Закону України "Про судовий збір" не містить.

Таким чином, положеннями статті 8 Закону України "Про судовий збір" не передбачено можливості відстрочення сплати судового збору за подання апеляційної скарги з підстав, викладених в заявленому клопотанні.

Необхідність сплати судового збору є певним обмеженням при зверненні до суду, однак таке обмеження є загальним для всіх суб`єктів, узгоджується зі статтею 129 Конституції України, якою як одну із засад судочинства визначено рівність усіх учасників судового процесу перед законом і судом, тому самі лише обставини, пов`язані з відсутністю коштів, призначених для сплати судового збору, не можуть вважатися підставою для відстрочення від такої сплати або звільнення від такої сплати.

Як визначено у рішенні Європейського суду з прав людини від 20.05.2010 у справі "Пелевін проти України" (заява № 24402/02), право на доступ до суду не є абсолютним і може підлягати дозволеним за змістом обмеженням, зокрема, щодо умов прийнятності скарг (пункт 27). Такі обмеження дозволяються опосередковано, оскільки право на доступ до суду "за своєю природою потребує регулювання державою, регулювання, що може змінюватися у часі та місці відповідно до потреб і ресурсів суспільства та окремих осіб" (рішення від 28 травня 1985 року у справі "Ешингдейн проти Сполученого Королівства" (пункт 57).

Європейський суд з прав людини в рішенні "Креуз проти Польщі" у справі 28249/95 від 19 червня 2001 року зазначив, що вимога сплати зборів цивільними судами у зв`язку з поданням позовів, які вони мають розглянути, не може вважатися обмеженням права доступу до суду, яке є саме по собі таким, що суперечить пункту 1 статті 6 Конвенції про захист прав людини і основоположних свобод 1950 року.

З огляду на викладене, у задоволенні заявленого клопотання про відстрочення сплати судового збору судом відмовляється.

Відповідно до статті 259 Господарського процесуального кодексу України особа, яка подає апеляційну скаргу, надсилає іншим учасникам справи копію цієї скарги і доданих до неї документів, які у них відсутні, листом з описом вкладення.

В той же час, відповідно до приписів частини третьої статті 13 Закону України "Про поштовий зв`язок", підпункту 27 пункту 2 Правил надання послуг поштового зв`язку, затверджених постановою Кабінету Міністрів України від 05.03.2009 №270, опис вкладення у цінний лист не може бути належним доказом надіслання відповідних документів, оскільки підтвердженням надання послуг поштового зв`язку може бути квитанція або касовий чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкта поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість.

Отже, враховуючи наведені положення законодавства, належними доказами відправлення стороні кореспонденції вважаються фіскальний чек, в якому зазначено найменування оператора та об`єкту поштового зв`язку, які надають послуги, дата та вид послуги, її вартість; а також опис вкладення у цінний лист, яким підтверджується перелік документів, що були відправлені.

Як вбачається з поданої апеляційної скарги, апелянтом не було надано доказів її направлення Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІОНЕР-СКН" ( третя особа).

Частиною 2 ст.260 Господарського процесуального кодексу України регламентовано, що до апеляційної скарги, яка оформлена з порушенням вимог, встановлених статтею 258 цього Кодексу, застосовуються положення статті 174 цього Кодексу.

За приписами ч. 1 ст. 174 Господарського процесуального кодексу України суддя, встановивши, що позовну заяву подано без додержання вимог, викладених у статтях 162, 164, 172 цього Кодексу, протягом п`яти днів з дня надходження до суду позовної заяви постановляє ухвалу про залишення позовної заяви без руху.

В ухвалі про залишення позовної заяви без руху зазначаються недоліки позовної заяви, спосіб і строк їх усунення, який не може перевищувати десяти днів з дня вручення ухвали про залишення позовної заяви без руху. Якщо ухвала про залишення позовної заяви без руху постановляється з підстави несплати судового збору у встановленому законом розмірі, суд в такій ухвалі повинен зазначити точну суму судового збору, яку необхідно сплатити (доплатити) (ч. 2 ст. 174 ГПК України).

Зважаючи на викладене, апелянту надається право протягом встановленого судом строку усунути недоліки апеляційної скарги.

У разі, якщо відповідач не усуне недоліки апеляційної скарги в строк установлений судом або якщо заяву не буде подано особою в зазначений строк або вказані нею підстави для поновлення строку на апеляційне оскарження будуть визнані неповажними, суд відмовляє у відкритті апеляційного провадження у порядку, встановленому статтею 261 цього Кодексу.

Керуючись ст. ст.174, 234-235, 258, 259, 260 Господарського процесуального кодексу України, суд, -

УХВАЛИВ:

1. Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю "БЕТАКОМ К" на рішення Господарського суду Дніпропетровської області від 18.05.2023 у справі № 904/5012/22 залишити без руху.

2. Апелянту протягом 10 днів з дня отримання ухвали усунути вказані недоліки апеляційної скарги, а саме:

- подати заяву/клопотання про поновлення пропущеного процесуального строку на подання апеляційної скарги з відповідними доказами та обґрунтуванням інших причин такого пропуску;

- належні докази сплати судового збору у сумі 7086,11 грн.;

- належні докази направлення апеляційної скарги Товариству з обмеженою відповідальністю "ПІОНЕР-СКН" ( третя особа).

3. У разі не усунення недоліків у зазначений судом строк настають наслідки, передбачені ч.4 ст. 174, ч.8 ст. 260, ст.261 Господарського процесуального кодексу України.

Ухвала набирає законної сили з моменту її підписання та оскарженню не підлягає.

Головуючий суддя Т.А. Верхогляд