КИЇВСЬКИЙ ОКРУЖНИЙ АДМІНІСТРАТИВНИЙ СУД Р І Ш Е Н Н Я
І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И
17 серпня 2023 року № 320/6150/23
Суддя Київського окружного адміністративного суду Панченко Н.Д.,
за участю секретаря судового засідання Клочко М.О.
представника позивача - Шапор Л.П.,
представника відповідача - Шостак В.С.,
представника третьої особи - не з`явився,
розглянувши у відкритому судовому засіданні у м. Києві за правилами загального позовного провадження адміністративну справу
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова»
до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг,
третя особа Комунальне підприємство «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради
про визнання протиправною та скасування постанови,
УСТАНОВИВ:
До Київського окружного адміністративного суду звернулося Товариство з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова» (далі по тексту також позивач, ТОВ Фірма «Технова», ЄДРПОУ: 24100060; адреса: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 38, кв. 36) з позовом до Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі по тексту також відповідач, НКРЕКП, ЄДРПОУ: 39369133, адреса: 03057,м. Київ, вул. Смоленська, 19), за участю третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, Комунального підприємства «Теплокомуненерго» Чернігівської міської ради (далі по тексту третя особа, КП «Теплокомуненерго»; ЄДРПОУ 44819434, адреса: 14000, м. Чернігів, вул. Ушицького, 23), в якому просить суд визнати протиправною та скасувати постанову НКРЕКП від 20.07.2022 №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ Фірма «Технова».
В обґрунтування позовних вимог позивач зазначив про відсутність у відповідача повноважень на зобов`язання позивача оскаржуваною постановою направляти кошти, зазначені у постановах НКРЕКП від 04.12.2018 №1644, від 26.11.2019 №2541 та від 06.10.2021 №1717, на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 років. Відповідачем зазначено посилання за загальні положення нормативно-правових актів, а саме: відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг», Укази Президента України від 24.02.2022 №64/2022, від 14.03.2022 №133/2022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022. Водночас, зазначеними нормативно-правовими актами не надано будь-яких повноважень Регулятору щодо перегляду вже обраних заходів державного регулювання.
Також позивач вказує на незаконність та необґрунтованість постанов НКРЕКП від 04.12.2018 №1644, від 26.11.2019 №2541 та від 06.10.2021 №1717, на підставі яких винесена спірна постанова.
Позивач зазначає, що відповідачу не надано право змінювати раніше обраний захід державного регулювання на будь-який інший без проведення відповідних контрольно-перевірочних заходів.
Ухвалою Київського окружного адміністративного суду від 21.03.2023 відкрито провадження у справі №320/6150/23 за правилами загального позовного провадження, розпочато підготовку до справи та призначено підготовче засідання.
Відповідач надіслав до Київського окружного адміністративного суду відзив на позовну заяву, в якому заперечив проти заявлених позовних вимог, зазначивши про те, що позивачем пропущено строк звернення до суду. По суті заявлених позовних вимог відповідач вказує, що правомірність винесення постанови №1644 не є предметом позову у межах цієї справи, такій постанові надавалась правова оцінка в межах адміністративної справи №640/21345/18, в якій постановою Верховного Суду від 20.04.2022 відмовлено у задоволенні позову. Постанови №1717 та №2541 також не є предметом оскарження у цій справі та не підлягають правовій оцінці судом. Пункт 1 постанови №1717 виконано позивачем своєчасно та у повному обсязі, пункт 2 виключено оскаржуваною постановою №797.
Відповідач зазначив, що оскаржуване рішення було прийняте ним з метою належної підготовки до осінньо-зимового періоду 2022/2023 років, що дає можливість додаткового фінансування для відновлення теплопостачання та відбудови ТЕЦ, а тому воно прийняте в межах компетенції та у спосіб, визначений законодавством України з дотриманням балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, а також основних принципів діяльності Регулятора законності, справедливості та недопущення дискримінації.
З приводу клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду суд зазначає таке.
Відповідно до частин першої та другої статті 122 КАС України позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами.
Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.
Матеріалами справи підтверджено, що оскаржувана постанова №797 винесена 20.07.2022. Позивач звернувся до суду з цим позовом шляхом направлення його засобами поштового зв`язку 18.01.2023, тобто в межах законодавчо встановленого строку.
З огляду на своєчасне звернення позивача до суду з даним позовом, у суду відсутні підстави для задоволення клопотання відповідача про залишення позовної заяви без розгляду.
Протокольною ухвалою від 17.07.2023 без виходу до нарадчої кімнати закінчено підготовче провадження та призначено справу до судового розгляду по суті заявлених позовних вимог.
Розглянувши подані документи і матеріали, всебічно і повно з`ясувавши усі фактичні обставини справи, на яких ґрунтується позов, об`єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд зазначає таке.
Відповідно до постанови НКРЕКП від 20 липня 2022 року №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ Фірма «Технова» у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану (далі по тексту Постанова №797), якою відповідно до Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» та у зв`язку з воєнним станом в Україні, введеним згідно з Указом Президента Украйни від 24.02.2022 № 64/2022 та продовженим Указами Президента Украйни від 14.03.2022 № 133/2022, від 18.04.2022 № 59/2022 та від 17.05.2022 № 341/2022:
1) позивачу кошти у сумі 500874,49 грн, що зазначені у постановах НКРЕКП від 04.12.2018 №1644, від 26.11.2019 №2541, від 06.10.2021 №1717 спрямувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 років;
2) позивачу надати до НКРЕКП на погодження перелік заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 років з врахуванням положень Порядку формування інвестиційних програм ліцензіатів з виробництва електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях та когенераційних установках, затвердженого постановою НКРЕКП від 15.10.2015 № 2585, та/або Тимчасового порядку дій суб`єктів господарювання, які провадять господарську діяльність з виробництва електричної та/або з виробництва теплової енергії на атомних електростанціях, на теплоелектроцентралях, теплових електростанціях та когенераційних установках, включаючи теплоелектроцентралі, теплоелектростанції та когенераційні установки з використанням альтернативних джерел енергії, з відновлення об`єктів виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, у період дії в Україні воєнного стану, затвердженого постановою НКРЕКП від 05.07.2022 №689, на суму коштів, визначених пунктом 1 цієї постанови;
3) пункт 2 постанови НКРЕКП від 06.10.2021 №1717 виключити, у зв`язку з чим пункт 3 вважати пунктом 2;
4) ця постанова набирає чинності з дня її прийняття.
В обґрунтуванні відповідних рішень, зокрема і Постанови №797 зазначено, що у зв`язку із військовою агресією Російської Федерації на території України та введенням воєнного стану в Україні відповідно до Указу Президента Украйни від 24.02.2022 № 64/2022 (зі змінами), з метою виконання ТОВ Фірма «Технова» оперативних дій (заходiв) з відновлення об`єктів виробництва електричної та теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок проведення бойових дій, а також звернень до НКРЕКП ТОВ «ЄВРО-РЕКОНСТРУКЦІЯ» та ТОВ «СУМИТЕПЛОЕНЕРГО» щодо питання фінансування переоснащення систем подачі, приготування та спалювання на котлах вугілля марки «А» та «П» на вугілля марки «Г» та «ДГ» у зв`язку із неможливістю поставок вугілля марки «А» та «П», Департаментом енергоринку опрацьовано питання щодо можливих джерел фінансування зазначених заходів задля отримання додаткового джерела фінансування щодо відновлення теплопостачання та відбудови ТЕЦ.
На засіданнях НКРЕКП, які проводились у формі відкритого слухання, зокрема, по ТОВ «Фірма «Технова» були прийняті наступні постанови:
1) постанова НКРЕКП від 04.12.2018 № 1644 «Про здійснення заходу державного регулювання до ТОВ Фірма «Технова» за результатами перевірки дотримання Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії», якою передбачено прийняття рішення про зміну тарифу на відпуск електричної енергії шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 350 989,57 тис. грн (без ПДВ), урахувавши: суму не профінансованих та неосвоєних коштів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою на 2014 piк, за джерелом фінансування «Невикористані кошти 2013 року» у розмірі 13 410,69 тис. грн (без ПДВ); суму невикористаних коштів схваленої Інвестиційної програми на 2014 рік у розмірі 69 124,09 тис. грн (без ПДВ); суму не профінансованих та неосвоєних коштів, передбачених схваленню Інвестиційною програмою на 2016 рік, за джерелом фінансування «Невикористані кошти 2015 року» у розмірі 45 939,44 ти. грн (без ПДВ); суму невикористаних коштів схваленої Інвестиційної програми на 2016 рік у розмірі 39 071,80 тис. грн (без ПДВ); суму перевищення вартості виконання заходів схваленої Інвестиційної програми на 2016 рік понад 5% у розмірі 349,20 тис. грн (без ПДВ); суму профінансованих, але не освоєних коштів, передбачених схваленою Інвестиційною програмою на 2016 рік, у розмірі 820,10 тис. грн (без ПДВ); суму економії коштів, що склалась по статті витрат «Паливо» та за рахунок зміни обсягів виробництва електричної енергії у 2014 та 2016 роках, у розмірі 105 452,00 тис. грн (без ПДВ); суму економії коштів, отриманої за результатами діяльності з виробництва електричної енергії у 2014 2016 роках, а саме в результаті не фінансованих витрат порівняно із розрахунковими витратами у тарифі на відпуск електричної енергії, з урахуванням сум перевищення фактичних витрат від розрахунку показників, у розмірі 64 723,03 тис. грн (без ПДВ); суму додаткового доходу за рахунок збільшення обсягів виробництва електричної енергії у 2016 році у розмірі 12 099,22 тис. грн (без ПДВ);
2) постанова НКРЕКП від 26.11.2019 № 2541 «Про накладення штрафу на ТОВ Фірма «Технова» за порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», якою передбачено прийняття рішення про зміну тарифу на відпуск електричної енергії (державної регульованої ціни на електричну енергію) шляхом його зміни в бік зменшення на загальну суму 77 985,53 тис. грн (без ПДВ), урахувавши: суму невикористаних коштів схваленої Інвестиційної програми на 2017 рік у розмірі 19 005,54 тис. грн (без ПДВ); суму перевищення вартості виконання заходів Інвестиційної програми на 2017 рік понад п`ять відсотків у розмірі 9,56 тис. грн (без ПДВ); суму перевищення вартості виконання заходів Інвестиційної програми на 2018 рік понад п`ять відсотків у розмірі 0,01 тис. грн (без ПДВ); суму економії коштів, яка склалась за результатами виконання IП 2017 року, у розмірі 9 074,85 тис. грн (без ПДВ); суму економії коштів, яка склалась за результатами виконання ІП 2018 року, у розмірі 8 954,26 тис. грн (без ПДВ); суму додаткового доходу від збільшення обсягу товарної продукції у 2018 році у розмірі 11 473,26 тис. грн (без ПДВ); суму економії коштів, отриманої за результатом діяльності з виробництва електричної енергії у 2018 році, а саме у результаті недофінансування витрат порівняно із розрахунковими витратами у тарифі на відпуск електричної енергії, у розмірі 29 468,3 тис. грн (без ПДВ);
3) постанова НКРЕКП від 06.10.2021 № 1717 «Про накладення штрафу на ТОВ Фірма «Технова» за недотримання вимог нормативно-правових актів, що регулюють функціонування ринку електричної енергії, та порушення Ліцензійних умов з виробництва електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання», якою передбачено урахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності у І півріччі 2019 року» без додаткових джерел фінансування на загальну суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії в розмірі 71 899,39 тис. грн (без ПДВ).
В обґрунтуванні також вказано, що виконання вищезазначених рішень було неможливе з наступних причин:
1)оскарження постанов НКРЕКП у судовому порядку ТОВ «Фірма «Технова» не погоджуючись з положеннями постанов від 04.12.2018 №№ 1644 та 1645, звернулося до суду з позовом про їх визнання протиправними та скасування (справа №640/21345/18). У результаті судових тяжб постановою Верховного Суду від 20.04.2022 у задоволенні позову відмовлено;
2) відсутність встановленої державної регульованої ціни на електричну енергію у зв`язку з відсутністю прийнятих рішень Кабінету Міністрів України про тимчасову підтримку виробників, що здійснюють комбіноване виробництво електричної тa теплової енергiї на теплоелектроцентралях. Законом України «Про ринок електричної енергії» передбачається надання тимчасової підтримки для виробників, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, для проведення їх реконструкції та/або модернізації. Цим Законом визначено, що з метою забезпечення надійного та безперебійного централізованого теплопостачання Кабінет Міністрів України може прийняти рішення про тимчасову підтримку деяких виробників, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, для проведення їх реконструкції та/або модернізації (пункт 12 розділу ХVІІ «Прикінцеві та перехідні положення»). На даний час Кабінетом Міністрів України рішення про тимчасову підтримку виробників, що здійснюють комбіноване виробництво електричної та теплової енергії на теплоелектроцентралях, не приймались;
3) станом на сьогодні, зокрема, ТОВ «Фірма «Технова» не надано жодної інформації щодо виконання зазначених рішень НКРЕКП в частині урахування в Інвестиційних програмах ліцензіата статті «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності» без додаткових джерел фінансування.
Враховуючи викладене, Департаментом енергоринку запропоновано, зокрема, позивачу кошти у сумі 500 874,49 тис. грн, що визначені означеними вище постановами НКРЕКП, направити на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 рр.
Визначена відповідачем у спірній постанові сума 500874,49 грн, яку відповідачем постановлено спрямувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 років, складається з наступних сум:
- 350 989,57 тис. грн (без ПДВ), які означені у постанові НКРЕКП від 04.12.2018 №1644 в якості загальної суми без ПДВ, на яку Департаменту із врегулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходу державного регулювання слід підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) позивачу тарифу на відпуск електричної енергії шляхом його зміни у бік зменшення;
- 77 985,53 тис. грн, які означені у постанові НКРЕКП від 26.11.2019 №2541 в якості загальної суми без ПДВ, на яку відповідно до пунктів 1, 13 частини першої статті 4, частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» Департаменту із врегулювання відносин у сфері енергетики слід підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) позивачу тарифу на відпуск електричної енергії (державної регульованої ціни на електричну енергію) шляхом його зміни у бік зменшення. Штраф у розмірі 255 000,00 грн, застосований до позивача пунктом 1 означеної постанови, не входить до визначеної у пункті 1 суми 77 985,53 тис. грн;
- 71 899,39 тис. грн які означені у постанові НКРЕКП від 06.10.2021 №1717в якості суми без ПДВ, на яку відповідно до пункту 1 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» у межах здійснення заходів державного регулювання, зобов`язано позивача урахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності у І півріччі 2019 року» без додаткових джерел фінансування на загальну суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії. Штрафні санкції у розмірі 255 000,00 грн, означені у пункті 1 цієї постанови, не входить до визначеної у пункті 2 суми 71 899,39 тис. грн.
Вважаючи постанову відповідача щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії у зв`язку із введенням в Україні воєнного стану протиправною, позивач звернувся до адміністративного суду з відповідною позовною заявою.
Надаючи правову оцінку спірним правовідносинам, що виникли між сторонами, суд виходить з наступного.
Частиною другою статті 19 Конституції України передбачено, що органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов`язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Правовий статус Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг, її завдання, функції, повноваження та порядок їх здійснення визначає Закон України від 22.09.2016 № 1540-VIII «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» (далі по тексту також Закон № 1540-VIII).
Частиною першою статті 1 Закону № 1540-VIII встановлено, що Національна комісія, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (далі - Регулятор), є постійно діючим центральним органом виконавчої влади зі спеціальним статусом, який утворюється Кабінетом Міністрів України.
Особливості спеціального статусу Регулятора обумовлюються його завданнями і повноваженнями та визначаються цим Законом, іншими актами законодавства і полягають, зокрема, в особливостях організації та порядку діяльності Регулятора, в особливому порядку призначення членів Регулятора та припинення ними повноважень, у спеціальних процесуальних засадах діяльності Регулятора та гарантії незалежності в прийнятті ним рішень у межах повноважень, визначених законом, встановленні умов оплати праці членів та працівників Регулятора.
Регулятор є колегіальним органом, що здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до частини першої статті 2 Закону № 1540-VIII Регулятор здійснює державне регулювання, моніторинг та контроль за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, зокрема у сфері енергетики: діяльності з виробництва, передачі, розподілу, постачання електричної енергії, зберігання енергії; діяльності з організації купівлі-продажу електричної енергії на ринку «на добу наперед» та внутрішньодобовому ринку, забезпечення купівлі електричної енергії за «зеленим» тарифом, трейдерської діяльності; діяльності з транспортування, розподілу, зберігання (закачування, відбору), надання послуг установки LNG, постачання природного газу; діяльності з транспортування нафти, нафтопродуктів та інших речовин трубопровідним транспортом.
В силу приписів частин першої та другої статті 3 Закону № 1540-VIIIРегулятор здійснює державне регулювання з метою досягнення балансу інтересів споживачів, суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, і держави, забезпечення енергетичної безпеки, європейської інтеграції ринків електричної енергії та природного газу України.
Регулятор здійснює державне регулювання шляхом:
1) нормативно-правового регулювання у випадках, коли відповідні повноваження надані Регулятору законом;
2) ліцензування діяльності у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) формування цінової і тарифної політики у сферах енергетики та комунальних послуг та реалізації відповідної політики у випадках, коли такі повноваження надані Регулятору законом;
4) державного контролю та застосування заходів впливу;
5) використання інших засобів, передбачених законом.
Порядок організації роботи Регулятора та прийняття рішень визначений положеннями статті 14 Закону № 1540-VIII, відповідно до частин першої четвертої, шостої - дев`ятої якої засідання Регулятора є основною формою його роботи як колегіального органу. Порядок організації роботи Регулятора, зокрема проведення його засідань, визначається регламентом, що затверджується Регулятором, та підлягає оприлюдненню на його офіційному веб-сайті.
Засідання Регулятора проводяться у формі відкритих слухань. На відкритих слуханнях розглядаються всі питання, розгляд яких належить до повноважень Регулятора, крім питань, що містять таємну інформацію.
У разі розгляду Регулятором питання, що містить таємну інформацію, порядок доступу до якої регулюється законом, Регулятор приймає рішення про розгляд такого питання в режимі закритого слухання.
Засідання Регулятора є правомочними у разі присутності на ньому більшості із загального складу Регулятора. У відкритих слуханнях мають право брати участь представники суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, органів державної влади та органів місцевого самоврядування, організацій, що представляють інтереси споживачів, громадських організацій, засобів масової інформації та інші заінтересовані особи.
У разі розгляду питання на закритих слуханнях Регулятор приймає рішення щодо доступу осіб, які можуть бути присутніми на таких слуханнях.
Регулятор на своїх засіданнях:
1) розглядає та приймає рішення з питань, що належать до його компетенції;
2) розглядає і схвалює в межах своїх повноважень проекти актів законодавства, пропозиції стосовно вдосконалення законодавства у сферах енергетики та комунальних послуг;
3) приймає нормативно-правові акти з питань, що належать до його компетенції;
4) затверджує щорічний звіт Регулятора;
5) затверджує регламент Регулятора;
6) розглядає справи про адміністративні правопорушення;
7) розглядає справи щодо видачі ліцензій та дотримання суб`єктами господарювання ліцензійних умов, а також щодо застосування санкцій за порушення ліцензійних умов та законодавства з питань державного регулювання діяльності суб`єктів природних монополій та суміжних ринків.
Перелік питань, що вносяться на розгляд Регулятора, оприлюднюється не пізніше як за три робочі дні до дня проведення засідання на офіційному веб-сайті Регулятора.
Разом з переліком питань, що вносяться на розгляд Регулятора, підлягають оприлюдненню на офіційному веб-сайті Регулятора проекти рішень Регулятора та обґрунтування до них, одержані зауваження та пропозиції, а також вмотивована позиція Регулятора щодо одержаних зауважень.
Рішення Регулятора не підлягають державній реєстрації Міністерством юстиції України. Відсутність державної реєстрації рішень Регулятора не є підставою для відмови суду у прийнятті заяви про їх оскарження.
Регулятор веде реєстр всіх прийнятих рішень та забезпечує вільний доступ до них на своєму офіційному веб-сайті у затвердженому ним порядку.
Рішення Регулятора, що мають ознаки регуляторних актів, та рішення з питань встановлення тарифів на товари (послуги) суб`єктів природних монополій, цін (тарифів) для населення (якщо відповідні повноваження щодо встановлення цін (тарифів) надані спеціальними законами) набирають чинності з дня, наступного за днем їх оприлюднення на офіційному веб-сайті Регулятора, якщо більш пізній строк набрання чинності не встановлено самим рішенням, але не раніше дня оприлюднення рішення. Регулятор оприлюднює свої рішення не пізніше п`яти робочих днів з дня їх прийняття.
Інші рішення Регулятора набирають чинності з дня їх прийняття, якщо рішенням не встановлено більш пізній строк набрання чинності, та доводяться до відома осіб, на яких поширюється їх дія, у порядку, встановленому Регулятором.
Рішення Регулятора, крім тих частин рішень, що містять таємну інформацію, підлягають оприлюдненню протягом п`яти робочих днів з дня їх прийняття на офіційному веб-сайті Регулятора. Обсяг конфіденційної інформації, що не підлягає розкриттю, визначається Регулятором на підставі клопотання заінтересованих осіб з урахуванням вимогЗакону України «Про доступ до публічної інформації».
Рішення Регулятора є обов`язковими до виконання суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг.
Відповідно до пунктів 1, 11-13, 15, 21, 22-1, 26 частини першої статті 26 Закону № 1540-VIIIдля ефективного виконання завдань державного регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг Регулятор: приймає обов`язкові до виконання рішення з питань, що належать до його компетенції; контролює додержання ліцензіатами законодавства у відповідній сфері регулювання і ліцензійних умов провадження господарської діяльності та вживає заходів до запобігання порушенням ліцензійних умов; розглядає справи про порушення ліцензійних умов, а також справи про адміністративні правопорушення і за результатами розгляду приймає рішення про застосування санкцій, накладення адміністративних стягнень у випадках, передбачених законом, приймає у межах своєї компетенції рішення про направлення до відповідних державних органів матеріалів про виявлені факти порушення законодавства; встановлює державні регульовані ціни і тарифи на товари (послуги) суб`єктів природних монополій та інших суб`єктів господарювання, що провадять діяльність на ринках у сферах енергетики та комунальних послуг, якщо відповідні повноваження надані Регулятору законом, та змінює їх за результатами перевірки або моніторингу; здійснює моніторинг та аналіз ринків у сферах енергетики та комунальних послуг; схвалює/затверджує інвестиційні програми (плани розвитку) суб`єктів, діяльність яких регулюється Регулятором, у випадках, встановлених законом, та вносить зміни до них відповідно до порядку, затвердженого Регулятором; проводить розслідування порушень щодо функціонування ринків електричної енергії та природного газу відповідно до затвердженого порядку; виконує інші функції та повноваження, визначені законом.
Системний аналіз зазначених положень Закону № 1540-VIII дає підстави для висновку про наявність у відповідача повноважень на здійснення державного регулювання, моніторингу та контролю за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг та вчинення законодавчо визначених дій за наслідками здійснення державного регулювання, моніторингу та контролю. Даний перелік є вичерпним та не підлягає розширенню.
Відповідно до частини другої статті 2 Закону № 1540-VIIIдержавне регулювання у сферах, визначених у частині першій цієї статті, здійснюється Регулятором відповідно до цього Закону, а також законів України «Про природні монополії», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про енергетичну ефективність», інших актів законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах.
В силу положень частин першої та другої статті 20 Закону № 1540-VIIIРегулятор здійснює моніторинг функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг, який забезпечується шляхом проведення аналізу та оцінки обставин згідно переліку, визначеному в цій частині.
Порядок здійснення моніторингу ринків у сферах енергетики та комунальних послуг визначається Регулятором.
Регулятор оприлюднює результати моніторингу функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг на своєму офіційному веб-сайті.
Порядок здійснення НКРЕКП контролю врегульовано статтею 19Закону № 1540-VIII, відповідно до частин першої та четвертої якої Регулятор здійснює державний контроль за дотриманням суб`єктами господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, законодавства у відповідних сферах та ліцензійних умов шляхом проведення планових та позапланових виїзних, а також невиїзних перевірок відповідно до затверджених ним порядків контролю).
Під час здійснення державного контролю Регулятор має право:
1) вимагати від суб`єкта господарювання усунення виявлених порушень вимог цього Закону та законів, що регулюють діяльність у сфері енергетики та комунальних послуг, і ліцензійних умов;
2) фіксувати процес здійснення планового або позапланового заходу чи кожну окрему дію засобами аудіо- та відеотехніки, не перешкоджаючи здійсненню такого заходу;
3) вимагати припинення дій, що перешкоджають здійсненню державного контролю;
4) призначати експертизу, одержувати пояснення, у тому числі працівників суб`єкта господарювання, довідки, копії документів, відомості з питань, що виникають під час державного контролю;
5) приймати обов`язкові до виконання суб`єктом господарювання, що провадить діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, рішення про усунення виявлених порушень;
6) накладати штрафні санкції та вживати заходів, передбачених законом;
7) за результатами перевірки або моніторингу приймати рішення про встановлення (зміну) тарифів на товари (послуги) суб`єктів господарювання, що провадять діяльність у сферах енергетики та комунальних послуг, та внесення змін до відповідних інвестиційних програм.
При дослідженні матеріалів справи судом встановлено, що спірна постанова винесена відповідно до Закону № 1540-VIII та у зв`язку з воєнним станом в Україні.
Оскільки спірна постанова не містить посилань на закони України «Про природні монополії», «Про ринок електричної енергії», «Про ринок природного газу», «Про трубопровідний транспорт», «Про комбіноване виробництво теплової та електричної енергії (когенерацію) та використання скидного енергопотенціалу», «Про державне регулювання у сфері комунальних послуг», «Про теплопостачання», «Про питну воду та питне водопостачання», «Про енергетичну ефективність», інші акти законодавства, що регулюють відносини у відповідних сферах, у суду є підстави вважати, що вона винесена не в рамках здійснення відповідачем заходів державного регулювання в силу положень частини другої статті 2 Закону № 1540-VIII.
В силу відсутності результатів моніторингу функціонування ринків у сферах енергетики та комунальних послуг на офіційному веб-сайті НКРЕКП щодо обставин, зазначених у спірній постанові, у суду є підстави вважати, що вона винесене в рамках здійснення відповідачем заходів моніторингу відповідно до статті 20 Закону № 1540-VIII.
Оскільки спірною постановою відповідач вимагає від позивача вчинити дії зобов`язального характеру, які фактично зводяться до виконання попередньо винесених постанов №№ 1644, 2541 та 1717 в частині зобов`язання Департаменту із врегулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходу державного регулювання підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проєкти рішень щодо встановлення (перегляду) позивачу тарифу на відпуск електричної енергії шляхом його зміни у бік зменшення, а також в частині зобов`язання позивача урахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності у І півріччі 2019 року» без додаткових джерел фінансування на загальну суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії, суд вважає, що така постанова повинна бути винесена відповідачем в рамках здійснення державного контролю за дотриманням позивачем законодавства у відповідній сфері та ліцензійних умов шляхом проведення перевірки.
Проте, як встановлено судом, підтверджується матеріалами справи та не спростовано відповідачем, спірна постанова винесена не за наслідками проведення державного контролю за дотриманням позивачем законодавства у відповідній сфері та ліцензійних умов шляхом проведення перевірки.
Крім того, як вже зазначалося судом, спірна постанова винесена відповідно до Закону № 1540-VIII та у зв`язку із введенням воєнного стану в Україні.
Суд зазначає, що загальними вимогами, які висуваються до акта індивідуальної дії, як акта правозастосування, є його обґрунтованість та вмотивованість, тобто наведення конкретних підстав його прийняття (фактичних і юридичних).
Подібна позиція висловлена у постанові Верховного Суду від 04.02.2021 по справі №818/1159/17.
Невиконання законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Суд зауважує, що оскаржувана постанова відповідача є актом індивідуальної дії, прийнятим суб`єктом владних повноважень з метою реалізації положень нормативно-правового акту (актів) щодо конкретної життєвої ситуації, який не містить загальнообов`язкових правил поведінки та стосується прав і обов`язків чітко визначеного суб`єкта (суб`єктів), якому він адресований.
Водночас невиконання субєктом публічного права законодавчо встановлених вимог щодо змісту, форми, обґрунтованості та вмотивованості акта індивідуальної дії призводить до його протиправності.
Аналогічна правова позиція була неодноразово висловлена Верховним Судом, зокрема, у постанові від 04.12.2018 у справі № 821/1173/17 (№ К/9901/62719/18).
Європейським Судом з прав людини у рішенні по справі «Суомінен проти Фінляндії» від 01 липня 2003 року вказано, що орган влади зобов`язаний виправдати свої дії, навівши обґрунтування своїх рішень.
Водночас, у спірній постанові не міститься посилань на чітко встановлені норми чинного законодавства, якими НКРЕКП надано повноваження на її винесення, а лише міститься посилання на Закон № 1540-VIII та Укази Президента України від 24.02.2022 №64/2022, від 14.03.2022 №133/022, від 18.04.2022 №259/2022, від 17.05.2022 №341/2022 щодо введення воєнного стану в Україні.
Водночас, суд зауважує, що такими Указами відповідачу не було розширено повноваження щодо здійснення державного регулювання за діяльністю суб`єктів господарювання у сферах енергетики та комунальних послуг, Положення Закону № 1540-VIII у цій частині також не підлягали розширенню.
Щодо зазначених у спірній постанові №797 коштів у сумі 350 989,57 тис. грн, які означені у постанові НКРЕКП від 04.12.2018 №1644, та коштів у сумі77 985,53 тис. грн, які означені у постанові НКРЕКП від 26.11.2019 №2541 та входять до загальної суми коштів - 500874,49 грн, які відповідач зобов`язує спрямувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 років, суд зазначає таке.
У резолютивній частині постанови від 04.12.2018 № 1644 зазначено, що на кошти у сумі 350 989,57 тис. грн (без ПДВ) Департаменту із врегулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходу державного регулювання слід підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) позивачу тарифу на відпуск електричної енергії шляхом його зміни у бік зменшення.
У резолютивній частині постанови від 26.11.2019 №2541 зазначено, що на кошти у сумі 77 985,53 тис. грн, (без ПДВ) відповідно до пунктів 1, 13 частини першої статті 4, частини другої статті 17 Закону № 1540-VIIІ Департаменту із врегулювання відносин у сфері енергетики слід підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводиться у формі відкритого слухання, проєкт рішення щодо встановлення (перегляду) позивачу тарифу на відпуск електричної енергії (державної регульованої ціни на електричну енергію) шляхом його зміни у бік зменшення.
У пункті 39 постанови Верховного Суду від 24.11.2021 у справі №320/5797/19 сформована наступна правова позиція:
« 39. Судами попередніх інстанцій не враховано, що пункт 2 резолютивної частини Постанови № 1852 містить рекомендації, які стосуються винятково структурного підрозділу НКРЕКП, а саме Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики НКРЕКП і не породжує жодних безпосередніх правових наслідків для позивача, як це передбачено у висновках Верховного Суду, викладених у постановах від 04.02.2019 у справі № 826/14482/17 (адміністративне провадження К/9901/41832/18) та від 14.03.2019 у справі № 826/3880/18 (адміністративне провадження К/9901/58821/18).
Водночас, як зауважує НКРЕКП, доручення підготувати проект рішення, ще не є остаточним рішенням щодо встановлення (перегляду) тарифів, та передбачає майбутнє обговорення та голосування за проект на комісії НКРЕКП з урахуванням всіх обставин, що склалися, а тому пункт 2 резолютивної частини Постанови № 1852 за своєю природою жодним чином не порушує права Позивача.
Припис у п. 2 Постанови НКРЕКП «Про накладення штрафу на ПРАТ «Київобленерго» за порушення Ліцензійних умов з розподілу електричної енергії, Ліцензійних умов з постачання електричної енергії та здійснення заходів державного регулювання» від 06.09.2019 № 1852 - не поширюється на Позивача, жодним чином не впливає на його права і обов`язки й адресований Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики. 2. Департаменту із регулювання відносин у сфері енергетики, у межах здійснення заходів державного регулювання, відповідно до пунктів 1, 13 частини першої та пункту 1 частини другої статті 17 Закону України «Про Національну комісію, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг» підготувати та винести на засідання НКРЕКП, що проводитиметься у формі відкритого слухання, проект рішення щодо встановлення (перегляду) тарифу на розподіл електричної енергії ПРAT «Київобленерго» шляхом його зміни в бік зменшення на позитивну суму необґрунтованого недовиконання інвестиційної програми, програми ремонтів та надлишково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності за 2018 рік у розмірі 63 329;47 тис. грн (без ПДВ)».
Оскільки положення постанов від 04.12.2018 № 1644 та від 26.11.2019 №2541 щодо підготовки та винесення на засідання НКРЕКП проєктів рішень щодо встановлення (перегляду) позивачу тарифів на відпуск електричної енергії шляхом його зміни у бік зменшення суми 350 989,57 тис. грн та 77 985,53 тис. грн, які увійшли до загальної суми коштів, які відповідач спірною постановою зобов`язує позивача спрямувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 років, по своїй суті є організаційно-розпорядчими актами внутрішнього-спрямованого змісту, не є індивідуальними актами у цих частинах, а тому не можуть бути покладені в основу спірної постанови №797.
Крім того, відповідач, на якого покладено обов`язок доказування в адміністративному процесі, не надав суду доказів, якими б підтверджувалося винесення НКРЕКП остаточних рішень щодо встановлення (перегляду) тарифів, щодо яких Департаменту було доручено підготувати та винести на засідання НКРЕКП проєкти рішень щодо встановлення (перегляду) позивачу тарифу на відпуск електричної енергії шляхом його зміни у бік зменшення.
За такого правового регулювання, враховуючи вищевикладену правову позицію, постанови від 04.12.2018 № 1644 та від 26.11.2019 №2541 щодо підготовки та винесення на засідання НКРЕКП проєктів рішень щодо встановлення (перегляду) позивачу тарифів на відпуск електричної енергії шляхом його зміни у бік зменшення суми 350 989,57 тис. грн та 77 985,53 тис. грн, які увійшли до загальної суми коштів, які відповідач спірною постановою зобов`язує позивача спрямувати на виконання означених заходів, резолютивна частина яких адресована Департаменту щодо підготовки та винесення на засідання НКРЕКП проектів рішень є організаційно-розпорядчими актами внутрішнього-спрямованого змісту, не є індивідуальними актами, а тому не передбачають для позивача жодних обов`язків і обмежень та, відповідно, не можуть слугувати підставою для вчинення позивачем дій зобов`язального характеру, означених у спірній постанові.
Додатково суд зазначає, що в силу положень частини першої статті 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством.
Оскільки судом встановлено, що у позивача відсутній обов`язок вчинення будь-яких дій зобов`язального характеру щодо означених у постановах від 04.12.2018 № 1644 та від 26.11.2019 №2541 коштів у сумі 350 989,57 тис. грн та 77 985,53 тис. грн, останній, відповідно, не може бути змушений виконувати спірну постанову №797 у частині спрямування цих коштів на цілі, визначені у цій постанові.
Щодо зазначених у спірній постанові №797 коштів у розмірі 71 899,39 тис. грн які означені у постанові НКРЕКП від 06.10.2021 №1717 та входять до загальної суми коштів - 500874,49 грн, які відповідач зобов`язує спрямувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 років, суд зазначає таке.
Пунктом 2 постанови НКРЕКП від 06.10.2021 №1717 зобов`язано позивача у межах здійснення заходів державного регулювання, урахувати в Інвестиційній програмі на 2022 рік статтю «Додатково отриманий дохід за результатом діяльності у І півріччі 2019 року» без додаткових джерел фінансування на загальну суму додатково отриманого доходу від здійснення ліцензованої діяльності з виробництва електричної енергії в розмірі 71 899,39 тис. грн.
Водночас, пунктом 1 спірної постанови №797 кошти у розмірі 71 899,39 тис. грн відповідач постановив спрямувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 років; відповідно до пункту 3 спірної постанови №797 пункт 2 постанови НКРЕКП від 06.10.2021 №1717 виключено.
Тобто, фактично з дати набрання чинності спірною постановою №797 від 20.07.2022 пункт 2 постанови НКРЕКП від 06.10.2021 №1717 втратив чинність та, відповідно, не підлягає виконанню позивачем як такий, що не передбачає для позивача жодних обов`язків і обмежень.
В свою чергу, відповідачем без законодавчо встановленого здійснення заходу державного контролю за дотриманням позивачем законодавства у відповідній сфері та ліцензійних умов, позивача зобов`язано спірною постановою №797 спрямувати на виконання заходів по відновленню засобів провадження ліцензованої діяльності з виробництва електричної та/або теплової енергії, пошкоджених (зруйнованих) внаслідок бойових дій, проведенню аварійно-рятувальних та інших невідкладних робіт, а також інших зобов`язань для забезпечення стабільної діяльності товариства під час проходження опалювального сезону 2022/2023 років кошти у розмірі 71 899,39 тис. грн
Суд зазначає, що невиконання Регулятором вимог закону щодо порядку здійснення наданих йому повноважень призводить до визнання таких дій незаконними та відсутності правових наслідків таких дій та прийнятих за результатами їх вчинення рішень.
Крім того, відповідачем не надано жодних доводів, підтверджених належними та допустимими доказами, щодо наявності у нього повноважень на зміну раніше обраного заходу державного регулювання до позивача у зв`язку із здійсненням заходу державного контролю (перевірки), за наслідками якого було винесено постанову №1717 від 06.10.2021.
З урахуванням викладеного, суд дійшов висновку про наявність підстав для задоволення позовних вимог у повному обсязі як таких, що підтверджуються документально та нормативно.
Відповідно до частини першої статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України кожна сторона повинна довести ті обставини, на яких ґрунтуються її вимоги та заперечення, крім випадків, встановлених статтею 78 цього Кодексу.
Згідно із частиною другою статті 77 Кодексу адміністративного судочинства України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб`єкта владних повноважень обов`язок щодо доказування правомірності свого рішення, дії чи бездіяльності покладається на відповідача.
У таких справах суб`єкт владних повноважень не може посилатися на докази, які не були покладені в основу оскаржуваного рішення, за винятком випадків, коли він доведе, що ним було вжито всіх можливих заходів для їх отримання до прийняття оскаржуваного рішення, але вони не були отримані з незалежних від нього причин.
Системно проаналізувавши приписи законодавства України, що були чинними на момент виникнення спірних правовідносин між сторонами, зважаючи на взаємний та достатній зв`язок доказів у їх сукупності, суд дійшов висновку, що адміністративний позов підлягає задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до частини першої статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України, при задоволенні позову сторони, яка не є суб`єктом владних повноважень, всі судові витрати, які підлягають відшкодуванню або оплаті відповідно до положень цього Кодексу, стягуються за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень, що виступав відповідачем у справі, або якщо відповідачем у справі виступала його посадова чи службова особа.
За подання даного адміністративного позову до суду позивачем було сплачено за реквізитами Київського окружного адміністративного суду судовий збір в сумі 2684,00 грн згідно платіжної інструкції кредитового переказу від 16.01.2023 №33218734, який в силу положень статті 139 Кодексу адміністративного судочинства України підлягає відшкодуванню на користь позивача за рахунок бюджетних асигнувань відповідача.
Керуючись статтями 9, 14, 73 -78, 90, 143, 242- 246, 250, 255 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
ВИРІШИВ:
Адміністративний позов задовольнити.
Визнати протиправною та скасувати постанову Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг від 20.07.2022 №797 «Щодо діяльності ліцензіата з виробництва електричної та теплової енергії ТОВ Фірма «Технова».
Стягнути на користь Товариства з обмеженою відповідальністю Фірма «Технова» (ЄДРПОУ: 24100060; адреса: 04071, м. Київ, вул. Оболонська, 38, кв. 36) судовий збір у сумі 2684,00 грн (дві тисячі шістсот вісімдесят чотири грн 00 коп.) за рахунок бюджетних асигнувань суб`єкта владних повноважень Національної комісії, що здійснює державне регулювання у сферах енергетики та комунальних послуг (ЄДРПОУ: 39369133, адреса: 03057, м. Київ, вул. Смоленська, 19).
Рішення набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги всіма учасниками справи, якщо скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження чи закриття апеляційного провадження або прийняття постанови судом апеляційної інстанції за наслідками апеляційного перегляду.
Апеляційна скарга на рішення суду подається до Шостого апеляційного адміністративного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення .
У разі оголошення судом лише вступної та резолютивної частини рішення, або розгляду справи в порядку письмового провадження, апеляційна скарга подається протягом тридцяти днів з дня складення повного тексту рішення.
Дата виготовлення і підписання повного тексту рішення - 28.08.2023
Суддя Панченко Н.Д.
Суд | Київський окружний адміністративний суд |
Дата ухвалення рішення | 17.08.2023 |
Оприлюднено | 31.08.2023 |
Номер документу | 113095142 |
Судочинство | Адміністративне |
Категорія | Справи з приводу реалізації державної політики у сфері економіки та публічної фінансової політики, зокрема щодо реалізації спеціальних владних управлінських функцій в окремих галузях економіки, у тому числі у сфері |
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Адміністративне
Шостий апеляційний адміністративний суд
Мєзєнцев Євген Ігорович
Адміністративне
Київський окружний адміністративний суд
Панченко Н.Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні