Рішення

від 29.08.2023 по справі 381/1189/23

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

МАКАРІВСЬКИЙ РАЙОННИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

вул. Д.Ростовського, 35, смт. Макарів, Київська область, 08001, тел/факс (04578)5-13-39, e-mail inbox@mk.ko.court.gov.ua

Р І Ш Е Н Н Я

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

"29" серпня 2023 р. Справа №381/1189/23

Макарівський районний суд Київської області у складі головуючого судді Білоцької Л.В., розглянувши у приміщенні суду у смт Макарів Київської області у порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін за наявними матеріалами справу за позовом

ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення збитків,

в с т а н о в и в:

ОСОБА_1 , (далі позивач, орендодавець), звернулася до суду із позовом до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» (далі відповідач, орендар) про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення збитків.

В обгрунтування позову позивач вказала, що 25.01.2021 року між нею та відповідачем було укладено Договір оренди землі (далі - Договір), предметом якого стала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222787700:04:007:0040, яка розташована на території Соснівської сільської громади, Фастівського району Київської області. Відповідно до п. 5 договору нормативна оцінка грошової ділянки становить 106124, 00 (сто шість тисяч сто двадцять чотири) гривень.

Згідно з п.8 договір укладено на 10 (десять) років, до 25.01.2031 року.

Відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься в розмірі 10,55 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки обумовленої в п.5 договору, або 11 200 (одинадцять тисяч двісті) гривень на рік на протязі строку оренди земельної ділянки.

Не зважаючи на це, відповідач з моменту укладення договору виплачує кожен рік 8 970 (вісім тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень 92 коп., не доплачуючи частину ціни оренди сумою 2 229 (дві тисячі двісті двадцять дев`ять) гривень 08 коп.

Позивач вважає, що оскільки сума оренди землі за кадастровим номером 3222787700:04:007:0040 складає 11 200 (одинадцять тисяч двісті) гривень на рік, а орендар сплатив за 2021 та 2022 роки суму 8 970 (вісім тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень 92 коп., він не доплатив їй 2 229 (дві тисячі двісті двадцять дев`ять) гривень 08 коп., що є істотним порушенням умов договору оренди земельної ділянки від 25.01.2021 року.

Відповідач двічі виплатив позивачу за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3222787700:04:007:0040 в неповному розмірі, що визначає систематичність дій відповідача, через які вона не отримала очікувану вигоду в розмірі 4 458 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят вісім) гривень 16 коп. (недоплачені кошти за оренду за 2021 та 2022 рік).

Крім того, п.1 договору зазначено, що «орендна плата вноситься один раз на рік, не пізніше 30 грудня кожного року». В порушення зазначеного пункту договору, Відповідач виплатив орендну плату за 2022 рік не до 30 грудня 2022 року, а 10 лютого 2023 року, тобто, з простроченням строку оплати в 42 (сорок два) дні. При цьому, відповідач не попереджав позивача про те, що оплата договору буде сплачена ним з простроченням кінцевого строку оплати, зазначеного в договорі, ні в усному, ні в письмовому вигляді. Отже, посилання відповідача на будь-які форс-мажорні обставини є безпідставним, оскільки він не попередив орендодавця про них завчасно.

Відповідно до п. 14 договору «у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

Оскільки відповідач прострочив сплату суми оренди земельної ділянки відповідно до договору від 25.01.2021 року за 2022 рік на 42 (сорок два) дні, заплативши суму оренди 10.02.2023, а не 30.12.2022, позивач вважає, що він зобов`язаний виплатити їй пеню в розмірі 5 040 (п`ять тисяч сорок гривень) - 112 гривень (0,01 % від 11 200 гривень х 42 (дні прострочення).

Індекс інфляції за січень 2023 року склав (100.8 : 100) = 1.008000. Отже, інфляційне збільшення = 11200 х 1.008000 - 11200 = 89,60 грн.

Штрафні санкції = (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році) = 1 1200 х 3% х 42 : 365 = 38,66 грн.

Отже, повна сума пені за прострочення строку оплати оренди земельної ділянки за 2022 рік становить 5 168 (п`ять тисяч сто шістдесят вісім) гривень 26 коп.

Зважаючи на те, що відповідач сплатив неповну суму за оренду земельної ділянки за 2022 рік, позивач вважає, що має право на стягнення з нього пені та штрафу за недоплачену суму 2 229 (дві тисячі двісті двадцять дев`ять) грн. 08 коп. Оскільки сума оренди 8 970 (вісім тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень 92 коп. за 2022 рік була сплачена відповідачем 10.02.2023, нарахування пені на недоплачену суму оренди починається з 10.02.2023 року. Отже, сума пені становить 869 (вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 34 коп. Також, Відповідачем має бути сплачена основна сума заборгованості 2, 229 гривень 08 коп.

Також, позивач вважає, що оскільки відповідач не доплатив суму оренди земельної ділянки за 2021 в розмірі 2 229 (дві тисячі двісті двадцять дев`ять) гривень 08 коп., він має додатково сплатити пеню за це прострочення. Період прострочення виплати несплаченої суми за 2021 рік починається з 30.12.2021, оскільки це кінцева дата оплати повної суми оренди.

Отже, пеню від простроченої суми за орендну плату за 2021 рік може бути порахована за останні 12 місяців перед поданням позовної заяви, тобто, період обрахування пені починається з 20.03.2022 і закінчується датою подання позовної заяви - 20.03.2023. Отже, пеня за 2021 рік становить 8 136 (вісім тисяч сто тридцять шість) гривень 14 коп. - 2, 229, 08 (недоплачена сума за оренду) * 0,01 * 365 (кількість днів прострочення з 20.03.2022 по 20.02.2023).

Індекс інфляції за весь період = (103.1 : 100) х (102.7 : 100) х (103.1 : 100) х (100.7 : 100) х (101.1 : 100) х (101.9 : 100) х (102.5 : 100) х (100.7 : 100) х (100.7 : 100) х (100.8 : 100)= 1.186550

Інфляційне збільшення = 2229.08 х 1.186550 - 2229.08 = 415,83 гри.

Штрафні санкції = (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році) = 2229.08 х 3% х 366 : 365 = 67,06 грн.

Отже, загальна сума пені та штрафу, яка має бути додатково сплачена Відповідачем за прострочення сплати невиплаченої суми оренди 2, 229 гривень 08 коп. за 2021 рік становить 8 619 (вісім тисяч шістсот дев`ятнадцять) гривень 03 коп. Також, відповідачем має бути сплачена основна сума заборгованості 2, 229 гривень 08 коп.

Тому узв`язку зненалежним виконаннямвідповідачем умовдоговору позивачпросить:

-розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.01.2021 року укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря»;

-зобов`язати Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» виплатити ОСОБА_1 , суму заборгованості за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3222787700:04:007:0040 за 2021 рік в розмірі 2 229 (дві тисячі двісті двадцять дев`ять) грн. 08 коп., а також пеню в сумі 8 136 (вісім тисяч сто тридцять шість) грн. 14 коп., суму інфляції 415 (чотириста п`ятнадцять) грн. 83 коп., та штрафні санкції в розмірі 67 (шістдесят сім) грн. 06 коп.;

-зобов`язати Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» виплатити ОСОБА_1 , суму заборгованості за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3222787700:04:007:0040 за 2022 рік в розмірі 2 229 (дві тисячі двісті двадцять дев`ять) грн. 08 коп., пеню в розмірі 869 (вісімсот шістдесят дев`ять) грн. 34 коп.;

-зобов`язати Сільськогосподарське Товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря» виплатити ОСОБА_1 , пеню за прострочення повної суми оренди за 2022 рік на 42 дні в розмірі 5 040 (п`ять тисяч сорок гривень), а також суму інфляції в розмірі 89 (вісімдесят дев`ять) грн. 60 коп., штрафні санкції в розмірі 38 (тридцять вісім) грн. 66 коп.;

-Судові витрати, а саме суму судового збору в розмірі 2147 (дві тисячі сто сорок сім) грн. 20 коп., а також витрати на правову допомогу в розмірі 7500 (сім тисяч п`ятсот) грн. стягнути з відповідача на користь позивача.

Ухвалою суду від 16.05.2023 року позовну заяву ОСОБА_1 прийнято дорозгляду та відкрито провадження у даній справі. Розгляд справи постановлено проводити в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення (виклику) сторін. Встановлено відповідачу 15-тиденний строк з дня вручення даної ухвали для поданнявідзиву на позовну заяву.

Відповідно у встановлений судом строк, відповідач на адресу суду надіслав відзив на позовну заяву, який відповідає вимогам ст. 178 ЦПК України, прийнятий судом та приєднаний до матеріалів справи.

У відзиві відповідач вказав, що позовні вимоги вважає безпідставними та не обгрунтованими, а позов таким, що не підлягає задоволенню, виходячи з наступного.

Так, відповідач не заперечує той факт, що між ним та позивачем 25.01.2021 року було укладено Договір оренди землі. Відповідно предмету Договору оренди землі, орендодавець надає, а орендар приймає в строкове платне користування земельну ділянку для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222787700:04:007:0040, яка розташована на території Соснівської сільської ради.

Вказаним Договором оренди землі, зокрема в п.9 був погоджений розмір орендної плати за земельну ділянку, яка вноситься орендарем у розмірі 10,55 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки (яка становить 106124,00 гривень), або 11 200,00 гривень на рік. Згідно п.10 Договору про оренду землі, обчислення розміру орендної плати за земельні ділянки приватної власності здійснюється з урахуванням індексації, згідно з законодавчо встановленим індексом інфляції. Після укладення вказаного Договору оренди землі, цього ж дня 25.01.2021 року був укладений Акт приймання-передачі об`єкта оренди, згідно якого:

1.На виконання Договору Орендодавець передав, а Орендар прийняв в строкове, платне користування земельну ділянку загальною площею 4,000 га, яка знаходиться на території Соснівської сільської ради, що підтверджується Свідоцтвом про право на спадщину за заповітом, виданим 15.01.2021 року Лисенко Л.В., приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області, реєстровий №12. Право власності на земельну ділянку зареєстроване в Державному реєстрі речових прав на нерухоме майно 15.01.2021 року, Лисенко Л.В., приватним нотаріусом Макарівського районного нотаріального округу Київської області. Номер запису про право власності: 40125393. Реєстраційний номер об`єкта нерухомого майна: 315579932227.

2.На земельній ділянці не знаходяться об`єкти нерухомого майна, а також відсутні інші об`єкти інфраструктури.

3.Земельна ділянка, яка передається в оренду не має недоліків, що суттєво можуть перешкодити її ефективному використанню.

4.Даний АКТ складений у двох примірниках.

Щодо не сплати позивачу повної суми оренди за кожний рік, прописану в Договорі оренди земельної ділянки відповідач посилався на те, що згідно підпункту 162.1.3 статті 162 Податкового кодексу України, відповідач як податковий агент є платником податків. А також, що відповідно до підпункту 168.1.1 статті 168 Податкового кодексу України, податковий агент, який нараховує (виплачує, надає) оподатковуваний дохід на користь платника податку, зобов`язаний утримувати податок із суми такого доходу за його рахунок, використовуючи ставку податку.

Згідно пункту 167.1 статті 167 Податкового кодексу України, доходи, отримані від надання в оренду (суборенду) земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються податковим агентом під час їх нарахування (виплати) за ставкою 18%. Крім того, такі доходи підлягають оподаткуванню військовим збором. Ставка збору становить 1,5 % від об`єкта оподаткування, визначеного пп. 1.2 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Податкового кодексу (пп. 1.3 п. 161 підрозділу 10 розділу XX Кодексу).

Отже, доходи фізичної особи від здавання в оренду земельної ділянки сільськогосподарського призначення, земельної частки (паю), майнового паю оподатковуються військовим збором за ставкою 1,5 відсотка та податком на доходи фізичних осіб за ставкою 18 %.

Виконуючи вищезазначені норми законодавства СТОВ «Зоря» здійснювала оплату податку наступним чином:

Військовий збір, що становить 1,5 відсотка від об`єкта оподаткування, що складає 168,00 грн: розмір орендної плати, що становить 11200,00 грн. х 1,5%.

Податок на доходи фізичної особи, що становить 18 відсотків від об`єкта оподаткування, що складає 2016,00 грн: розмір орендної плати, що становить 11200,00 грн. х 18%.

Таким чином, після вирахування та сплати усіх податків, загальна сума орендної плати за земельну ділянку, що підлягає перерахуванню на рахунок орендодавця складає 9016,00 грн.

На підтвердження вказаних обгрунтувань, відповідачем до відзиву додано відповідні копії платіжних інструкцій.

Таким чином відповідач вважає, що твердження позивача про наявність у відповідача заборгованості у розмірі 4458,16 грн. перед позивачем є надуманими та такими, що не відповідають фактичним обставинам справи.

Щодо застосування штрафних санкцій, на які претендує позивач, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором оренди землі відповідач вказав що згідно п. 11. Договору про оренду землі від 25.01.2021, орендна плата вноситься один раз на рік, не пізніше 30 грудня кожного року.

Відповідно до п.14 Договору оренди землі від 25.01.2021 «у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01% несплаченої суми за кожен день прострочення».

Також згідно п.36 вищезазначеного Договору, сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що це порушення сталося не з її вини.

Відповідно до статті 551 ЦК України, розмір неустойки може бути зменшений за рішенням суду, якщо він значно перевищує розмір збитків, та за наявності інших обставин, які мають істотне значення.

У зв`язку із запровадженням на території України, згідно Указу Президента України №64 від 24.02.2022, воєнного стану, Торгово-промисловою палатою України було оприлюднено лист №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022, яким повідомлено, що військова агресія Російської Федерації проти України є форс-мажорною обставиною (обставиною непереборної сили). Це означає, що введення воєнного стану на території України є форс-мажором та є обставиною, яка істотно вплинула на строк оплати суми орендної плати за земельну ділянку.

Саме через ті обставини, що у період з грудня 2022 року - лютий 2023 року в Україні, через постійні обстріли, повітряні тривоги, масові проблеми з відключенням світла, з відповідністю графіків відключення світла, сплатити вчасно суму орендної плати було надзвичайно важко. Але як тільки у Відповідача виникла можливість сплатити суму у повному розмірі, він одразу виконав це зобов`язання.

Також саме через військову агресію РФ, умови вирощування зернових культур значно погіршились та ускладнились: через постійні обстріли та відключення електроенергії були здійсненні лишні витрати на техніку, приладдя для їх обробки, пальне. Знизився відсоток експорту зернових культур, а це спричинило до відсутності покупців та зменшення прибутку.

Відповідач має прибуток саме від реалізації вирощених зернових культур. Наприкінці 2022 року ціна на зернові, зокрема на пшеницю, була надто низькою. Реалізація зерна за заниженими цінами не дозволила б здійснити розрахунок з усіма орендодавцями Відповідача. Але, як тільки ціна реалізації зернових культур почала збільшуватись, Відповідач вчинив всі необхідні дії, щоб виконати свої зобов`язання перед орендодавцями.

Заперечуючи розрахунок штрафних санкцій відповідач вважає, що їх було здійснено неправильно, оскільки позивач у розрахунках використовував основну суму 11200,00 грн, а це сума без урахування податків. Оскільки відповідач прострочив сплату суми оренди земельної ділянки відповідно до договору від 25.01.2021 за 2022 рік на 42 (сорок два) дні, заплативши суму оренди 10.02.2023, а не 30.12.2022, він зобов`язаний сплатити пеню в розмірі 37,86 грн - 0,9016 (0,01% від 9016 грн) х 42 (дні прострочення).

Крім того, відповідно до ч.2 ст.625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом. Враховуючи вищезазначену норму:

Індекс інфляції за січень 2023 року склав (100.8 : 100) = 1.008000. Отже, інфляційне збільшення = 9016 х 1.008000 - 9016 = 72,13 грн.

Штрафні санкції = (сума заборгованості) х 3% х (кількість днів прострочення) : (кількість днів у році) = 9016 х 3% х 42 :365 = 31,12 грн.

Отже, повна сума пені, інфляційного збільшення та штрафних санкцій за прострочення строку оплати оренди земельної ділянки за 2022 рік становить 141 (сто сорок одну) гривню 11 коп.

У позовній заяві позивач зазначає, що відповідач не доплатив суму орендної ділянки за 2021 рік в розмірі 2229 грн. 08 коп. і претендує на додаткову сплату пені за це прострочення. Ці вимоги відповідач вважає безпідставними, оскільки усі виплати відповідачем були здійсненні до вимог чинного законодавства, що підтверджується копією витягу з відомостей нарахування паїв в листопаді 2021 року.

Отже, посилаючись на вищезазначені норми, можна зазначити, що є наявні підстави для застосування штрафних санкцій, у разі невнесення орендної плати у строки, визначені Договором оренди землі, але ті підрахунки, які провів позивач є недостовірними. Відповідач має підстави для того, щоб зменшити розмір пені (штрафних санкцій) за рішенням суду, посилаючись на вищезазначені обставини та норми законодавства.

Тому відповідач просив відмовити в задоволенні позову в повному обсязі. Також відповідач просив зменшити розмір пені (штрафних санкцій) за порушення строку оплати суми орендної плати за земельну ділянку з урахуванням доводів та розрахунків, наданих відповідачем у відзиві. Покласти витрати відповідача на отримання правової допомоги на позивача.

Від позивача надійшла відповідь на відзив, в якій позивач заперечуючи обставини викладені відповідачем у відзиві просила позовні вимоги задовольнити в повному обсязі з підстав викладених у позові.

Від відповідача до суду надійшли заперечення, в яких останній заперечуючи посилання позивача викладені у відповіді на відзив, просив відмовити у задоволенні позовних вимог з підстав викладених у відзиві.

Згідно ч. 2 ст. 247 ЦПК України, фіксування судового процесу за допомогою звукозаписувального технічного засобу не здійснюється.

Дослідивши письмові матеріали справи, суд встановив наступне.

25.01.2021 року між ОСОБА_1 , та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря» укладено договір оренди земельної ділянки, предметом якого стала земельна ділянка для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222787700:04:007:0040, яка розташована на території Соснівської сільської громади, Фастівського району Київської області (а.с. 17-20).

Відповідно Витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно про реєстрацію права власності від 15.01.2021 року, земельна ділянка площею 4,000 га для ведення особистого селянського господарства з кадастровим номером 3222787700:04:007:0040, яка розташована на території Соснівської сільської громади, Фастівського району Київської області належить на праві приватної власності ОСОБА_1 (а.с. 21).

Також Додатком №1 між сторонами у справі складено Акт приймання-передачі об`єкта оренди до Договору оренди землі від 25.01.2021 року (а.с. 23).

Відповідно до п.5 договору нормативна оцінка грошової ділянки становить 106124, 00 (сто шість тисяч сто двадцять чотири) гривень.

Згідно з п.8 договір укладено на 10 (десять) років, до 25.01.2031 року.

Відповідно до п.9 договору орендна плата вноситься в розмірі 10,55 % від нормативної грошової оцінки земельної ділянки обумовленої в п.5 договору, або 11 200 (одинадцять тисяч двісті) гривень на рік на протязі строку оренди земельної ділянки.

Відповідно до п.35 договору, за невиконання або неналежне виконання договору сторони несуть відповідальність відповідно до діючого законодавства та цього договору.

Відповідно до п.36 договору, сторона, яка порушила зобов`язання, звільняється від відповідальності, якщо вона доведе, що порушення сталося не з її вини.

Відповідно до квитанцій Акціонерного товариства «Комерційний банк «Приватбанк» від 16.11.2021 року та від 10.02.2023 року позивачу відповідач з моменту укладення договору виплатив орендну плату за 2021 рік та 2022 рік у сумі 8 970 (вісім тисяч дев`ятсот сімдесят) гривень 92 коп. за кожен рік, переказ коштів за орендну плату здійснені 16.11.2021 року та 10.02.2023 року (а.с. 24, 25).

Згідно ст. 13 Закону України «Про оренду землі», договір оренди землі - це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку у відповідності до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до ст. 15 Закону України «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є:

об`єкт оренди (кадастровий номер, місце розташування та розмір земельної ділянки);

дата укладення та строк дії договору оренди;

орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, способу та умов розрахунків, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

Відповідно до статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких вимог та умов - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Згідно зі статтею 629 ЦК України договір є обов`язковим для виконання сторонами.

Згідно з ч.2 ст. 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

У Постанові Великою палати Верховного суду від 16.02.2021 у справі № 910/2861/18 суд прийшов до таких висновків:

«Однією з підстав розірвання договору є істотне порушення стороною цього договору. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору (абзац другий частини другої статті 651 Цивільного кодексу України). Тобто йдеться про таке порушення договору однією зі сторін, яке тягне для другої сторони неможливість досягнення нею цілей договору.

Оцінка порушення договору як істотного здійснюється судом відповідно до критеріїв, що встановлені вказаною нормою. Оціночне поняття істотності порушення договору законодавець розкриває за допомогою іншого оціночного поняття - «значної міри» позбавлення сторони того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Істотність порушення визначається виключно за обставинами, що склалися у сторони, яка вимагає розірвання договору. У такому випадку вина (як суб`єктивний чинник) сторони, що припустилася порушення договору, не має будь-якого значення і для оцінки порушення як істотного, і для виникнення права вимагати розірвання договору на підставі частини другої статті 651 ЦК України.

Іншим критерієм істотного порушення договору закон визнає розмір завданої порушенням шкоди, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору. При цьому йдеться не лише про грошовий вираз завданої шкоди, прямі збитки, а й випадки, коли потерпіла сторона не зможе використати результати договору.

Вирішальне значення для застосування зазначеного положення закону мас співвідношення шкоди з тим, що могла очікувати від виконання договору сторона.

У кожному конкретному випадку питання про істотність порушення повинне вирішуватися з урахуванням усіх обставин справи, що мають значення. Так, суди повинні встановити не лише наявність істотного порушення договору, але й наявність шкоди, завданої цим порушенням другою стороною, яка може бути виражена у вигляді реальних збитків та (або) упущеної вигоди, її розмір, який не дозволяє потерпілій стороні отримати очікуване при укладенні договору; а також установити, чи є дійсно істотною різниця між тим, на що має право розраховувати сторона, укладаючи договір, і тим, що в дійсності вона змогла отримати».

Оскільки відповідач систематично не доплачує позивачу 2 229 (дві тисячі двісті двадцять дев`ять) гривень 08 коп. від повної ціни договору, остання втрачає матеріальну вигоду, на яку розраховувала під час укладання договору оренди земельної ділянки з відповідачем. Відповідно до вищезазначеної позиції Верховного суду України, це є істотним порушенням умов договору.

28.02.2023 року позивач зверталася до відповідача з заявою, щодо не сплати в повному розмірі їй орендної плати (а.с. 28). Проте на вказану заяву відповідачем відповіді не надано.

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 27 листопада 2018 року в справі № 912/1385/17 міститься висновок, що: «враховуючи, що до відносин, пов`язаних з орендою землі, застосовуються також положення ЦК України, слід дійти висновку, що при вирішенні судом питання щодо розірвання договору оренди землі за обставин систематичного невнесення орендної плати, застосуванню також підлягають положення частини другої статті 651 ЦК України.

Відповідна правова позиція була викладена Верховним Судом України також у постанові від 11 жовтня 2017 року в справі № 6-1449цс17 і підстав для відступу від неї, як і від висновку в справі № 910/16306/13, Велика Палата Верховного Суду не вбачає. Стаття 611 ЦК України передбачає різні правові наслідки порушення зобов`язання, до яких належать, зокрема, припинення зобов`язання внаслідок односторонньої відмови від зобов`язання, якщо це встановлено договором або законом або розірвання договору, зміна умов зобов`язання, сплата неустойки, відшкодування збитків і моральної шкоди. Застосування такого правового наслідку, як розірвання договору судом, саме з підстави істотності допущеного порушення договору, визначеної через іншу оціночну категорію - значну міру позбавлення того, на що особа розраховувала при укладенні договору, - відповідає загальним засадам цивільного законодавства, до яких за пунктом 6 частини першої статті 3 Цивільного кодексу України належать, зокрема, справедливість, добросовісність та розумність».

У постанові Верховного Суду у складі Об`єднаної палати Касаційного цивільного суду від 06 березня 2019 року у справі № 183/262/17 (провадження № 61-41932сво 18) зроблено висновок, що частинами першою і другою статті 651 ЦК України передбачено, що зміна або розірвання договору допускається лише за згодою сторін, якщо інше не встановлено договором або законом. Договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених договором або законом. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Підставою для розірвання договору оренди землі є систематична несплата орендної плати (два та більше випадки). При цьому систематична сплата орендної плати не у повному обсязі, визначеному договором, тобто як невиконання, так і неналежне виконання умов договору, є підставою для розірвання такого договору, оскільки згідно зі статтею 526 Цивільного кодексу України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

У Постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Другої судової палати Касаційного цивільного суду від 13 травня 2021 року у справі № 192/149/17 зазначено: «Тлумачення пункту д) частини першої статті 141 Земельного кодексу України, частини другої статті 651 Цивільного кодексу України свідчить, що «несплата орендної плати» охоплює випадки як невиплати орендної плати у цілому, гак і її виплата у розмірі меншому, ніж визначеному договором (без урахування індексації індексу інфляції тощо)».

Отже, виплата відповідачем позивачу орендної плати за договором оренди земельної ділянки від 25.01.2021 року в неповному розмірі є істотним порушенням умов договору, що дає право позивачу звернутися до суду з позовною заявою про розірвання договору. Відповідач двічі виплатив позивачу за оренду земельної ділянки з кадастровим номером 3222787700:04:007:0040 в неповному розмірі, що визначає систематичність дій відповідача, через які вона не отримала очікувану вигоду в розмірі 4 458 (чотири тисячі чотириста п`ятдесят вісім) гривень 16 коп. (недоплачені кошти за оренду за 2021 та 2022 рік).

Об`єднана Палата Касаційного цивільного суду у постанові від 23 січня 2019 року у справі № 355/385/17 (провадження № 61-30435сво18) зазначила, що «у статті 629 ЦК України закріплено один із фундаментів на якому базується цивільне право обов`язковість договору. Тобто з укладенням договору та виникненням зобов`язання його сторони набувають обов`язки (а не лише суб`єктивні права), які вони мають виконувати. Не виконання обов`язків, встановлених договором, може відбуватися при:

- розірванні договору за взаємною домовленістю сторін;

- розірванні договору в судовому порядку;

- відмові від договору в односторонньому порядку у випадках, передбачених договором та законом;

- припинення зобов`язання на підставах, що містяться в главі 50 Цивільного кодексу України;

- недійсності договору (нікчемності договору або визнання його недійсним на підставі рішення суду)».

Крім того, п.1 договору зазначено, що «орендна плата вноситься один раз на рік, не пізніше 30 грудня кожного року». В порушення зазначеного пункту договору, відповідач виплатив орендну плату за 2022 рік не до 30 грудня 2022 року, а 10 лютого 2023 року, тобто, з простроченням строку оплати в 42 (сорок два) дні.

При цьому, докази того, що відповідач попереджав позивача про те, що оплата договору буде сплачена ним з простроченням кінцевого строку оплати, зазначеного в договорі, в матеріалах справи відсутні. Отже, посилання відповідача на будь-які форс-мажорні обставини є безпідставним, оскільки він не попередив орендодавця про них завчасно.

Відповідно до ч. 1 ст. 32 Закону України «Про оренду землі» на вимогу однієї із сторін договір оренди землі може бути достроково розірваний за рішенням суду в разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Відповідно до п. 5 ч. 1 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендодавець має право вимагати від орендаря своєчасного внесення орендної плати за земельну ділянку, а в разі оренди землі в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також орендної плати за водний об`єкт.

Відповідно до п. 5 ч. 2 ст. 24 Закону України «Про оренду землі» орендар зобов`язаний своєчасно та в повному обсязі сплачувати орендну плату за земельну ділянку, а в разі оренди земельної ділянки в комплексі з розташованим на ній водним об`єктом - також і орендну плату за водний об`єкт.

Отже, відповідач порушив також умову договору про своєчасну оплату оренди землі, що є підставою для розірвання договору оренди землі від 25.01.2021 року.

Відповідно до п. 14 договору «у разі невнесення орендної плати у строки, визначені цим Договором, справляється пеня у розмірі 0,01 % несплаченої суми за кожен день прострочення.

У зв`язку з вищезазначеним, неправомірні дії Відповідача, які полягають у внесенні неповної суми за оренду земельної ділянки відповідно до договору оренди земельної ділянки від 25.01.2021 укладеного між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря», а також прострочення оплати суми оренди за 2022 рік, дають право позивачу на розірвання зазначеного договору в судовому порядку, а тому вимоги в цій частині підлягають задоволенню.

Щодо вимог позивача про стягнення орендної плати за 2021 рік у розмірі 2229,08 грн., пені у сумі 8136, 14 грн., суми інфляції у розмірі 415,83 грн. та штрафних санкцій у розмірі 67,06 грн. слід вказати наступне.

Вимоги щодо стягнення орендної плати за 2021 рік у розмірі 2229,08 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо наданого позивачем розрахунку пені у сумі 8136,14 грн., суми інфляції у розмірі 415,83 грн. та штрафних санкцій у розмірі 67,06 грн. суд з ним не погоджується та приходить до висновку про часткове задоволення вимог у цій частині в загальному розмірі 555,88 грн. виходячи з наступного.

Зобов`язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.

Статтею 509 ЦК України передбачено, що зобов`язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов`язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов`язку.

Відповідно до ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору; одностороння відмова від зобов`язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом, а зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу.

Відповідно до ч. 2 ст. 625 ЦК України боржник, який прострочив виконання грошового зобов`язання, на вимогу кредитора зобов`язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.

Відповідно до Постанови Верховного суду України від 18.05.2016 р. у справі № 6-474цс16: «Отже аналіз норм статті 266, частини другої стати 258 ЦК України дає підстави для висновку про те, що стягнення неустойки (пені, штрафу) обмежується останніми 12 місяцями перед зверненням кредитора до суду, а починається з дня (місяця), з якого вона нараховується, у межах строку позовної давності за основною вимогою».

Таким чином, суд виходить з таких розрахунків.

Отже, пеня від простроченої суми за орендну плату за 2021 рік може бути порахована за останні 12 місяців перед поданням позовної заяви, тобто, період обрахування пені починається з 20.03.2022 і закінчується датою подання позовної заяви - 20.03.2023.

Основна сума заборгованості за період з20.03.2022 по 20.03.2023складає2229,08 грн.

Індекс інфляції за весь період= (103.1 : 100) x (102.7 : 100) x (103.1 : 100) x (100.7 : 100) x (101.1 : 100) x (101.9 : 100) x (102.5 : 100) x (100.7 : 100) x (100.7 : 100) x (100.8 : 100) x (100.7 : 100) x (101.5 : 100) =1.212778

Інфляційне збільшення= 2229.08 x 1.212778 - 2229.08 =474,30 грн.

Розмір пені, зазначений у договорі (0.01 % несплаченої суми за кожен день прострочення).

Штрафні санкції= (сума заборгованості) x (розмір пені, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) = 2229.08 x 0.01% x 366 =81,58 грн.

Щодо вимог позивача про стягнення орендної плати за 2022 рік у розмірі 2229,08 грн., пені у сумі 869,34 грн., пені за прострочення повної суми оренди за 2022 рік на 42 дні в розмірі 5040,00 грн., суми інфляції у розмірі 89,60 грн. та штрафних санкцій у розмірі 38,66 грн. слід вказати наступне.

Вимоги щодо стягнення орендної плати за 2022 рік у розмірі 2229,08 грн. є обґрунтованими та підлягають задоволенню.

Щодо наданого позивачем розрахунку пені у сумі 869,34 грн., пені за прострочення повної суми оренди за 2022 рік на 42 дні в розмірі 5040,00 грн., суми інфляції у розмірі 89,60 грн. та штрафних санкцій у розмірі 38,66 грн. суд з ним не погоджується та приходить до висновку про часткове задоволення вимог у цій частині в загальному розмірі 42,92 грн. виходячи з наступного.

Основна сума заборгованості за період з31.12.2022 по 10.02.2023складає2229,08 грн.

Індекс інфляції за весь період= (100.8 : 100) x (100.7 : 100) =1.015056

Інфляційне збільшення= 2229.08 x 1.015056 - 2229.08 =33,56 грн.

Розмір пені, зазначений у договорі (0.01 % несплаченої суми за кожен день прострочення).

Штрафні санкції= (сума заборгованості) x (розмір пені, зазначений в договорі) x (кількість днів прострочення) = 2229.08 x 0.01% x 42 =9,36 грн.

Вирішуючи даній спір суд, виходить також із наступного.

Відповідно до вимогст. 13 ЦПК Українисуд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням особи, поданим відповідно до цьогоКодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів, поданих учасниками справи або витребуваних судом у передбачених цим Кодексом випадках.

За змістом ст. ст. 12,81 ЦПК України, кожна сторона зобов`язана довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексу. Доказування не може ґрунтуватися на припущеннях.

Велика Палата Верховного Суду в постанові від 14 листопада 2018 року у справі № 2-383/2010 (провадження № 14-308цс18) вказала, що стаття 204 ЦК України закріплює презумпцію правомірності правочину. Ця презумпція означає, що вчинений правочин вважається правомірним, тобто таким, що породжує, змінює або припиняє цивільні права й обов`язки, доки ця презумпція не буде спростована, зокрема, на підставі рішення суду, яке набрало законної сили. У разі неспростування презумпції правомірності договору всі права, набуті сторонами правочину за ним, повинні безперешкодно здійснюватися, а обов`язки, що виникли внаслідок укладення договору, підлягають виконанню.

За приписами статті 1 ЗУ «Про оренду землі», яка кореспондується з положеннями частини першої статті 93 ЗК України, орендою землі є засноване на договорі строкове платне володіння і користування земельною ділянкою, необхідною орендареві для проведення підприємницької та інших видів діяльності.

Відповідно до статті 13 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі це договір, за яким орендодавець зобов`язаний за плату передати орендареві земельну ділянку у володіння і користування на певний строк, а орендар зобов`язаний використовувати земельну ділянку відповідно до умов договору та вимог земельного законодавства.

Відповідно до пункту 3 частини першої статті 15 ЗУ «Про оренду землі» істотними умовами договору оренди землі є, зокрема, орендна плата із зазначенням її розміру, індексації, форм платежу, строків, порядку її внесення і перегляду та відповідальності за її несплату.

У статті 21 Закону України «Про оренду землі» передбачено, що орендна плата за землю - це платіж, який орендар вносить орендодавцеві за користування земельною ділянкою згідно з договором оренди землі. Розмір, умови і строки внесення орендної плати за землю встановлюються за згодою сторін у договорі оренди.

Положеннями статей 24, 25 ЗУ «Про оренду землі» визначено права та обов`язки орендодавця і орендаря, а саме: орендодавець має право вимагати від орендаря, зокрема, використання земельної ділянки за цільовим призначенням згідно з договором оренди; своєчасного внесення орендної плати. Орендар, у свою чергу, має право самостійно господарювати на землі з дотриманням умов договору оренди землі, за письмовою згодою орендодавця зводити в установленому законодавством порядку жилі, виробничі, культурно-побутові та інші будівлі і споруди та закладати багаторічні насадження за зобов`язаний приступати до використання земельної ділянки в строки, встановлені договором оренди землі, зареєстрованим в установленому законом порядку.

Згідно з частинами третьою, четвертою статті 31 ЗУ «Про оренду землі» договір оренди землі може бути розірваний за згодою сторін. На вимогу однієї із сторін договір оренди може бути достроково розірваний за рішенням суду в порядку, встановленому законом. Розірвання договору оренди землі в односторонньому порядку не допускається, якщо інше не передбачено законом або цим договором.

Частиною першою статті 32 ЗУ «Про оренду землі» передбачено, що на вимогу однієї із сторін договір може бути достроково розірваний за рішенням суду у разі невиконання сторонами обов`язків, передбачених статтями 24 і 25 цього Закону та умовами договору, в разі випадкового знищення чи пошкодження об`єкта оренди, яке істотно перешкоджає передбаченому договором використанню земельної ділянки, а також на підставах, визначених Земельним кодексом України та іншими законами України.

Стаття 141 ЗК України передбачає таку підставу припинення права користування земельною ділянкою, як систематична несплата земельного податку або орендної плати.

Разом з тим за частиною другою статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом або договором. Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору.

Сам факт систематичного порушення договору оренди земельної ділянки щодо сплати орендної плати є підставою для розірвання такого договору, незважаючи на те, чи виплачена в подальшому заборгованість, оскільки згідно зі статті 526 ЦК України зобов`язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Такий висновок встановлений в Постанові ВС від 14 листопада 2018 року у справі № 484/301/18. Суд зазначив, що оскільки встановлено факт систематичної несплати орендної плати, відповідно до частини першої статті 32 Закону України «Про оренду землі», частини першої статті 141 ЗК України, статті 651 ЦК України та умов договору це є правовою підставою для розірвання договору.

Отже, згідно Закону України «Про оренду землі» основною метою договору оренди земельної ділянки та одним з визначальних прав орендодавця є своєчасне отримання останнім орендної плати у встановленому розмірі. У разі систематичної несплати орендної плати за користування земельною ділянкою, тобто систематичне порушення договору оренди земельної ділянки може бути підставою для розірвання такого договору. Відповідно до частини другої статті 651 ЦК України договір може бути змінено або розірвано за рішенням суду на вимогу однієї із сторін у разі істотного порушення договору другою стороною та в інших випадках, встановлених законом.

Істотним є таке порушення стороною договору, коли внаслідок завданої цим шкоди друга сторона значною мірою позбавляється того, на що вона розраховувала при укладенні договору. Аналіз зазначених норм дає підстави для висновку, що вказані положення закону, які регулюють спірні відносини, вимагають саме систематичної (два та більше випадків) несплати орендної плати, передбаченої договором, як підстави для розірвання договору оренди земельної ділянки, що також є істотним порушенням умов договору, оскільки позбавляє позивача можливості отримати гарантовані договором кошти за те, що її земельну ділянку використовує інша особа.

Доводи відповідача зазначені у відзиві суд не приймає, оскільки вони не ґрунтуються на вимогах чинного законодавства.

Тож, оцінюючи належність, допустимість та достовірність наданих позивачем доказів, кожного доказу окремо, а також достатність і взаємний зв`язок доказів у їх сукупності наданих сторонами на підтвердження своїх обґрунтувань та заперечень, суд приходить до висновку, що позов підлягає частковому задоволенню.

Щодо розподілу судових витрат слід вказати наступне.

Відповідно доч.1,ч.2ст.141ЦПК Українисудовий збірпокладається насторони пропорційнорозміру задоволенихпозовних вимог. Іншісудові витрати,пов`язані зрозглядом справи,покладаються: у разі задоволення позову - на відповідача.

Так, позивачем при подачі позову сплачено судовий збір у розмірі 2147,20 грн. Оскільки вимога немайнового характеру про розірвання договору оренди задоволена, тому судовий збір у розмірі 1073,60 грн. підлягає стягненню з відповідача на користь позивача у повному розмірі. Оскільки позов в частині стягнення заборгованості за договором оренди задоволено частково у розмірі 5056,96 грн., тому судовий збір у розмірі 283,97 грн. підлягає стягнення з відповідача на користь позивача пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Загальна сума судового збору, яка підлягає стягненню з відповідача на користь позивача становить 1357,57 грн.

Щодо витрат на правову допомогу слід вказати наступне.

Відповідно до ч. 2, ч. 3 ст. 137 ЦПК України, за результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1. Розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2. Розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Частиною 3 вказаної статті передбачено, що для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.

Так на підтвердження надання правничої допомоги позивачем додано до позову копію договору про надання юридичних послуг (а.с. 29-30). При цьому інших доказів, а саме: детального описуробіт (наданихпослуг),виконаних адвокатом,та здійсненихним витрат,необхідних длянадання правничоїдопомоги позивачем не надано. З огляду на встановлені обставини, суд приходить до висновку про відсутність підстав для їх відшкодування.

Згідно ч. 5 ст. 268 ЦПК України датою ухвалення рішення, ухваленого за відсутності учасників справи, є дата складення повного судового рішення.

Керуючись ст.ст.5,76-81,83,95,141,247,265, 354-355 ЦПК України суд, -

у х в а л и в :

Позовні вимоги ОСОБА_1 до Сільськогосподарського товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» про розірвання договору оренди земельної ділянки та стягнення збитків задовольнити частково.

Розірвати договір оренди земельної ділянки від 25.01.2021 року укладений між ОСОБА_1 та Сільськогосподарським Товариством з обмеженою відповідальністю «Зоря».

Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості за оренду земельної ділянки за 2021 рік в розмірі 2229,08 грн., інфляційне збільшення: 474,30 грн., штрафні санкції: 81,58 грн., а всього 2 784,96 грн.

Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , суму заборгованості за оренду земельної ділянки за 2022 рік в розмірі 2229,08 грн., інфляційне збільшення: 33,56 грн., штрафні санкції: 9,36 грн., а всього 2 272,00 грн.

В задоволенні решти позовних вимог відмовити.

Стягнути з Сільськогосподарського Товариства з обмеженою відповідальністю «Зоря» на користь ОСОБА_1 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , судовий збір у розмірі 1357,57 грн.

Рішення може бути оскаржене до Київського апеляційного суду протягом тридцяти днів з дня його проголошення, а якщо воно не проголошувалося з дати складання повного його тексту, через Макарівський районний суд Київської області.

Рішення суду набирає законної сили відповідно до вимог ст. 273 ЦПК України.

Повний текст рішення складено та підписано 29.08.2023 року.

Реквізити сторін:

ОСОБА_1 : АДРЕСА_1 , РНОКПП НОМЕР_1 ;

Сільськогосподарське товариство з обмеженою відповідальністю «Зоря»: 08054, Київська обл., Фастівський р-н, с. Соснівка, вул. Соборна, 30, код ЄДРПОУ 05391465.

Суддя Л.В. Білоцька