Справа № 308/16526/22
П О С Т А Н О В А
Іменем України
30 серпня 2023 року м. Ужгород
Закарпатський апеляційний суд в складі:
головуючого судді: Джуги С.Д.,
суддів: Фазикош Г.В., Кондора Р.Ю.
розглянувши в порядку спрощеного позовного провадження без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , на рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2023 року та додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2023 року у складі судді Данка В.Й., у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів, -
в с т а н о в и в :
У грудні 2022 року ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ОСОБА_3 про зменшення розміру аліментів.
Позов мотивовано тим, що рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24 лютого 2022 року було частково задоволено позов ОСОБА_3 до нього про стягнення аліментів на утримання доньки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі по 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп., які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 08 липня 2021 року, тобто до 09.05.2025 року.
Однак, наразі обставини змінилися таким чином, що він не в змозі сплачувати аліменти на утримання його неповнолітньої дитини у вказаному розмірі, оскільки в нього змінився сімейний стан.
Позивач вказує, що 30 квітня 2022 року між ним та ОСОБА_5 укладено шлюб. Від цього шлюбу в нього народилися двоє дітей, яких він має також утримувати. Також позивач вказує, що на сьогоднішній день, у нього на утриманні перебувають двоє його дітей, падчерка: ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_2 , ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_3 , ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_4 .
Крім того, позивач просить врахувати наявність перебування на його утриманні непрацюючої дружини ОСОБА_9 , яка перебуває у декретній відпустці та здійснює догляд за дітьми. Вказує, що має досить мінливий заробіток та невеликий розмір доходу.
Також вказує, що його матеріальний стан змінився у зв`язку з укладенням між ним та AT «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНКОМ» кредитного договору №27/1552289 від 28.07.2021 року, згідно якого позивач отримав кредит у сумі 300000, грн.(триста тисяч гривень 00 копійок) на споживчі потреби, оскільки на утримання такої великої сім`ї потрібні значні кошти.
Позивач вважає, що для забезпечення потреб дитини доцільним є зменшити розмір аліментів з 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. до 5000 (п`ять тисяч) грн. 00 коп., у твердій грошовій сумі, що є більшим ніж 50 відсотків прожиткового мінімуму для дитини відповідного віку.
За вказаних обставин позивач просить зменшити розмір аліментів, які стягуються з ОСОБА_1 на підставі судового рішення Ужгородського міськрайонного суду від 24.02.2022 року справа №308/8664/21 на користь ОСОБА_3 на утримання дочки ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 , з 12000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп. до 5000 (п`ять тисяч) грн.. 00 коп., у твердій грошовій сумі, які підлягають індексації відповідно до закону, починаючи з дня звернення до суду, а саме з 07.12.2022 року та до досягнення дитиною повноліття.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2023 року у задоволенні позову відмовлено.
Додатковим рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2023 року стягнуто з ОСОБА_1 ( ІНФОРМАЦІЯ_5 , РНОКПП НОМЕР_1 , зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 , фактичне місце проживання: АДРЕСА_2 ) на користь ОСОБА_3 ( ІНФОРМАЦІЯ_6 , РНОКПП суду не відомий, зареєстроване місце проживання: АДРЕСА_1 .) судові витрати на професійну (правничу) правову допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч) грн.
В апеляційній скарзі ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 , просить рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення, яким заявлений позов задовольнити та стягувати з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання доньки в розмірі 5000 грн.; додаткове рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким в задоволенні заяви про стягнення витрат на правничу допомогу відмовити, посилаючись на невідповідність висновків суду фактичним обставинам справи та порушення судом норм матеріального та процесуального права. Доводи апеляційної скарги зводяться до того, що суд першої інстанції не врахував обставини, які наведені в обґрунтування заявленого позову, не дав їм належної правової оцінки, та безпідставно відмовив у заявленому позові. Зокрема, при постановленні рішення не враховано доводів позивача щодо зміни сімейного стану у зв`язку з народженням другої дитини в іншому шлюбі, перебуванням на його отриманні падчерки, на утриманні якої рідний батько не сплачує аліменти, непрацюючої дружини, яка здійснює догляд за дитиною до досягнення нею трьохрічного віку. Окрім того, не взято до уваги зміна (погіршення) матеріального становища, а саме, наявність заборгованості у позивача за кредитним договором №27/1552289 від 28.07.2021 року станом на 06.02.2023 року. Також представник позивача звертає увагу на те, що на час розгляду даної справи згідно відомостей з ЄДР позивач відсутній у складі засновників у товариствах «Ріво Трейд», «Глобал Уж», ТОВ «Глобал Буд Трейд; згідно довідки товариства «Ріво Трейд» від 08.02.2023 відсутні доходи позивача у товаристві «Ріво Трейд». Крім цього, у період дії воєнного стану ОСОБА_1 не отримує від боржників (іпотекодавців) виконання грошових зобов`язань у зв`язку з настанням форс-мажорних обставин, засвідчених Торгово-промисловою палатою №2024/02.0-7.1 від 28.02.2022 року.
В доводах апеляційної скарги стосовно додаткового рішення про стягнення судом витрат на правничу допомогу апелянт зазначає, що у даній малозначній справі, де адвокатом Кайнц Д.І. при розгляді справи про стягнення аліментів вже було вивчено незначну за обсягом законодавчу базу щодо стягнення аліментів та достеменно надано консультування щодо можливого розміру аліментів, зазначення 4 годин для надання таких послугу розрахунку кількості витраченого часу є явно завищеним та безпідставним. Вказує, що текст виготовленого відзиву на позовну заяву адвоката відповідача базується на раніше існуючому, наявному у нього тексті заяв у справі №308/8664/21 та судових рішеннях у такій справі, а тому за обсягом потребує 1 години затрат часу, замість зазначених 6 годин.
У відзиві на апеляційну скаргу представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_10 просить в задоволенні апеляційної скарги відмовити в повному обсязі, посилаючись на її необґрунтованість. Зокрема, вказує на те, що матеріальне становище позивача не погіршилося, навпаки, з моменту ухвалення рішення про стягнення аліментів позивачем набуто 11 об`єктів нерухомого майна. Представник відповідача також зазначає, що посилання позивача на скрутне матеріальне становище, що за твердженням позивача змусило укласти кредитний договір з банком 28.07.2021 року, спростовується розпискою від ОСОБА_11 від 13.07.2022 року, в якій остання вказує про те, що не має претензій до ОСОБА_1 з приводу позики від 13.05.2020 року в розмірі 130 000,00 євро; розпискою від ОСОБА_12 від 13.07.2022 року, в якій останній вказує про те, що не має претензій до ОСОБА_1 з приводу позики від 08.10.2019 року в розмірі 385 000,00 дол. США. Повернення отриманих в борг коштів в сумі 385 000 дол. США. та 130 000 євро відбулося після укладання кредитного договору, де позивач отримав споживчий кредит в розмірі 300 000 грн. на споживчі потреби. Також зауважує, що ОСОБА_1 виступає засновником/учасником/ кінцевим бенефіціаром ряду товариств, зокрема: TOB «І-Контракт», розмір статутного капіталу - 350 000,00 грн. Частка ОСОБА_14 97,7143%, розмір внеску до статутного капіталу- 342 000,00 грн. Позивач вказує, що таке товариство є неприбуткове (навіть збиткове), натомість всупереч неприбутковості 16.06.2022 року здійснює купівлю транспортного засобу вартістю 5 046 640, 00 грн. шляхом укладання акту звірки взаємних розрахунків за період 2022 року між TOB «ЗС ГРУПП» та TOB «І-Контракт»; TOB «ЗІЦ», розмір статутного капіталу - 1 000,00 грн. Частка ОСОБА_14 - 100,0000%, розмір внеску до статутного капіталу - 1 000,00 грн.; TOB «КСМ-Брок», розмір статутного капіталу - 100,00 грн. Частка ОСОБА_1 - 100,0000%, розмір внеску до статутного капіталу - 100,00 грн.; TOB «Дебур», розмір статутного капіталу - 489 898,99 грн. Частка ОСОБА_1 - 99,0000%, розмір внеску до статутного капіталу - 485 000,00 грн.; TOB «Цитадель-БВВ», розмір статутного капіталу - 1 460 000,00 грн. Частка ОСОБА_1 - 99,0000%, розмір внеску до статутного капіталу - 445 400,00 грн.; TOB «Плац Дарм», розмір статутного капіталу - 2 253 000,00 грн. Частка ОСОБА_1 -100,0000%, розмір внеску до статутного капіталу - 2 253 000,00 грн. Вищенаведені товариства мають на балансі ряд рухомого та нерухомого майна, яким може розпоряджатися ОСОБА_1 як кінцевий бенефіціар товариств. Звертає увагу суду, що під час розгляду справи про стягнення аліментів у суді першої інстанції, а саме 10.07.2021 року ОСОБА_1 вніс до статутного капіталу TOB «Дебур» 485 000,00 грн. Також вказує, що ОСОБА_1 виступає іпотекодержателем у ряді правочинів.
Крім того, представник відповідача зазначає, що посилання позивача на погіршення матеріального становища спростовуються також дороговартісним відпочинком за кордоном.
Згідно ч.1 ст.368 ЦПК України справа розглядається судом апеляційної інстанції за правилами, встановленими для розгляду справи в порядку спрощеного позовного провадження, з особливостями, встановленими цією главою.
Відповідно до ч.1 ст.369 ЦПК України, апеляційна скарга на рішення суду у справах з ціною позову менше ста розмірів прожиткового мінімуму для працездатних осіб, крім тих, які не підлягають розгляду в порядку спрощеного позовного провадження, розглядаються судом апеляційної інстанції без повідомлення учасників справи.
З огляду на те, що зазначений спір є малозначний, а тому дана справа розглядається судом апеляційної інстанції в порядку спрощеного позовного провадження за наявними у справі матеріалами без повідомлення учасників справи та без проведення судового засідання.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи апеляційної скарги та матеріали справи, апеляційний суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає до задоволення з таких підстав.
Ст.51 Конституції України та ст.180 Сімейного кодексу України (далі - СК України) передбачено, що батьки зобов`язані утримувати дитину до досягнення нею повноліття.
Стягнення аліментів на утримання дитини є одним із способів захисту інтересів дитини, забезпечення одержання нею коштів, необхідних для її життєдіяльності.
Відповідно до ст. 8 Закону України від «Про охорону дитинства» кожна дитина має право на рівень життя, достатній для її фізичного, інтелектуального, морального, культурного, духовного і соціального розвитку. Батьки або особи, які їх замінюють, несуть відповідальність за створення умов, необхідних для всебічного розвитку дитини, відповідно до законів України.
Згідно зі ст.141 СК України мати, батько мають рівні права та обов`язки щодо дитини, незалежно від того, чи перебували вони у шлюбі між собою. Розірвання шлюбу між батьками, проживання їх окремо від дитини не впливає на обсяг їхніх прав і не звільняє від обов`язків щодо дитини.
Відповідно до ч.3 ст.181 СК України, за рішенням суду кошти на утримання дитини (аліменти) присуджуються у частці від доходу її матері, батька або у твердій грошовій сумі за вибором того з батьків або інших законних представників дитини, разом з яким проживає дитина. Спосіб стягнення аліментів, визначений рішенням суду, змінюється за рішенням суду за позовом одержувача аліментів.
Частина перша статті 192 СК України передбачає, що розмір аліментів, визначений за рішенням суду або за домовленістю між батьками, може бути згодом зменшено або збільшено за рішенням суду за позовом платника або одержувача аліментів у разі зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Згідно з п. 23 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 року №3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справи щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів» розмір аліментів, визначений судовим рішенням або за домовленістю між батьками, суд може змінити за позовом платника або одержувача аліментів у зв`язку зі зміною матеріального чи сімейного стану, погіршення чи поліпшення здоров`я когось із них.
Враховуючи зміст ст.ст.181, 192 СК України, розмір аліментів, визначений рішенням суду, не вважається незмінним. Отже, у зв`язку із значним покращенням матеріального становища платника аліментів матір дитини може подати до суду заяву про збільшення розміру аліментів. Значне погіршення матеріального становища батька може бути підставою для його вимоги про зменшення розміру аліментів.
Тобто, стаття 192 СК України вказує на можливість зміни раніше встановленого розміру аліментів за наявності доведених в судовому порядку підстав, а саме: зміни матеріального або сімейного стану, погіршення або поліпшення здоров`я когось із них та в інших випадках, передбачених цим Кодексом.
Судом встановлено, що ОСОБА_1 та ОСОБА_3 перебували у зареєстрованому шлюбі.
Від даного шлюбу у сторін народилося двоє дітей: повнолітній син ОСОБА_15 , ІНФОРМАЦІЯ_7 та неповнолітня донька ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 .
Неповнолітня донька проживає разом з матір`ю ОСОБА_3 .
Рішенням Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2022 року у справі №308/8664/21 позов ОСОБА_3 до ОСОБА_1 про стягнення аліментів на утримання дитини задоволено частково.
Стягнуто із ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 аліменти на утримання неповнолітньої дитини ОСОБА_4 , ІНФОРМАЦІЯ_1 у твердій грошовій сумі у розмірі 12 000 (дванадцять тисяч) грн. 00 коп., які підлягають індексації відповідно до закону, щомісячно, до досягнення дитиною повноліття, починаючи з 08 липня 2021 року.
Постановою Закарпатського апеляційного суду від 21.07.2022 року рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2022 року залишено без змін.
30.04.2022 року між ОСОБА_1 та ОСОБА_16 (прізвище після державної реєстрації шлюбу - ОСОБА_17 ) було укладено шлюб, що підтверджується копією свідоцтва про шлюб від 30.04.2022 року Серії НОМЕР_2 .
Відповідно до ч.3 ст.12 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Статтею 77 ЦПК України передбачено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування. Предметом доказування є обставини, що підтверджують заявлені вимоги чи заперечення або мають інше значення для розгляду справи і підлягають встановленню при ухваленні судового рішення.
Відповідно до ст.78 ЦПК України обставини справи, які за законом мають бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
Згідно з ст.79 ЦПК України достовірними є докази, на підставі яких можна встановити дійсні обставини справи.
Достатніми є докази, які у своїй сукупності дають змогу дійти висновку про наявність або відсутність обставин справи, які входять до предмета доказування (ч.1 ст.80 ЦПК України).
Питання про достатність доказів для встановлення обставин, що мають значення для справи, суд вирішує відповідно до свого внутрішнього переконання.
Згідно із ст.81 ЦПК України кожна сторона повинна довести обставини, які мають значення для справи і на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень, крім випадків, встановлених цим Кодексом.
Частиною 1 ст. 89 ЦПК України визначено, що суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному, об`єктивному та безпосередньому дослідженні наявних у справі доказів.
На підтвердження обставин перебування на утриманні позивача двох дітей та падчерки ним додано до позовної заяви копії свідоцтва про народження ОСОБА_8 , ІНФОРМАЦІЯ_8 , батьком якої є ОСОБА_18 , а матір`ю ОСОБА_16 (копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_3 від 06.11.2018, виданого повторно), ОСОБА_6 , ІНФОРМАЦІЯ_9 , батьком якої є позивач, а матір`ю ОСОБА_16 (копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_4 від 21.09.2021), ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 , батьком якої є позивач, а матір`ю ОСОБА_9 (копія свідоцтва про народження Серії НОМЕР_5 від 22.11.2022).
Так, з моменту ухвалення рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2022 року (справа №308/8664/21) у позивача народилася ще одна дитина - ОСОБА_7 , ІНФОРМАЦІЯ_10 .
Суд першої інстанції вірно зазначив, що надання позивачем свідоцтва про народження дітей не підтверджує тих обставин, що ці діти перебувають на утриманні позивача.
На підтвердження обставини того, що на утриманні позивача перебуває непрацююча дружина ОСОБА_9 , яка перебуває у декретній відпустці та здійснює догляд за дітьми, позивачем також не надано жодного доказу.
Таким чином, звертаючись із позовом про зменшення розміру аліментів позивач вказував на зміну сімейного стану у зв`язку з народженням другої дитини в іншому шлюбі, утримання падчерки та дружини, яка перебуває у декретній відпустці, тобто на збільшення кількості утриманців.
Однак, позивачем не надано належних, достатніх та допустимих доказів погіршення його матеріального становища з часу присудження аліментів.
Саме по собі факт народження в позивача другої дитини в іншому шлюбі не є безумовними підставами для зменшення розміру аліментів, які стягуються з батька на утримання дитини від першого шлюбу. Батьки не мають компенсувати зменшення розміру аліментів за рахунок збільшення утримання однієї дитини порівняно з іншою, що відповідає правовій позиції, висловленій Верховним Судом у постанові від 16.09.2020 у справі № 565/2071/19, від 28 травня 2021 року у справі №715/2073/20, від 30 серпня 2021 року у справі №301/2160/20. Зміна у зв`язку з такими обставинами матеріального становища платника аліментів, як підстава для зменшення стягуваних аліментів повинна бути істотною в такій мірі, що прямо впливає на спроможність платника сплачувати аліменти в попередньому розмірі, унеможливлює таку сплату тощо. Ці обставини підлягають належному доказуванню.
Так само підлягає доказуванню утримання платником аліментів своєї дружини, якщо таке реально має місце, відсутність у неї інших засобів для забезпечення, зокрема, соціальних виплат, інших грошових коштів, доходів, майна тощо.
Судом першої інстанції також вірно не взято до уваги посилання позивача на наявність заборгованості за укладеним 28.07.2021 року (до ухвалення рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2022 року) між ним та АТ «КРЕДІ АГРІКОЛЬ БАНКОМ» кредитного договору №27/1552289 від 28.07.2021 року, згідно якого позивач отримав кредит у сумі 300000 грн. (триста тисяч гривень 00 копійок) на споживчі потреби, оскільки даний договір датований 28.07.2021 року, тобто до ухвалення рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2022 року (справа №308/8664/21). При цьому, з наданої копії даного кредитного договору вбачається, що такий не підписаний позивачем, а відтак даний доказ є недостовірним та неналежним.
Згідно довідки №3 від 05.12.2022 року та довідки №1 від 30.11.2022 року ОСОБА_1 з 01.12.2017 року дійсно працює в ТОВ «І Контракт», займає посаду директора та його дохід за період з 01.01.2022 року по 31.10.2022 року склав 68455,00 грн.
Згідно витягу з Державного реєстру речових прав на нерухоме майно №5003610316335 від 27.01.2023 року вбачається, що ОСОБА_1 після ухвалення рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 24.02.2022 року (справа №308/8664/21) набув у приватну власність ряд об`єктів нерухомого майна, а саме земельну ділянку з кадастровим номером 2124884800:11:011:0333; приміщення вбудоване підсобне за адресою АДРЕСА_3 ; вбудоване підсобне за адресою АДРЕСА_4 ; машиномісце № НОМЕР_6 (чотирнадцять), об`єкт житлової нерухомості за адресою: АДРЕСА_5 ; машиномісце № НОМЕР_7 (тринадцять), об`єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_5 ; машиномісце № НОМЕР_8 (шість), об`єкт житлової нерухомості за адресою АДРЕСА_5 ; квартиру за адресою АДРЕСА_6 ; квартиру за адресою АДРЕСА_7 ; квартиру за адресою АДРЕСА_8 ; земельну ділянку з кадастровим номером 2124010100:01:015:0074; будівлю колишнього палацу культури за адресою АДРЕСА_9 .
Дані обставини спростовують посилання позивача про погіршення його майнового стану.
Таким чином, позивачем, відповідно до ст.ст.12, 13, 81 ЦПК України не подано належних доказів, які б давали достатньо підстав для зменшення розміру аліментів.
Суд першої інстанції, розглядаючи спір, врахував вищенаведені фактичні обставини справи та вимоги закону, повно та всебічно дослідив наявні у справі докази, дав їм належної правової оцінки та дійшов правильних висновків про відсутність підстав для зменшення розміру аліментів.
Стосовно оскарженого додаткового рішення слід зазначити наступне.
Згідно з ч.1 п.3 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо: судом не вирішено питання про судові витрати.
Відповідно до ст.141 ЦПК України судовий збір покладається на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог. Інші судові витрати, пов`язані з розглядом справи, покладаються: у разі відмови в позові - на позивача.
Згідно з п.1 ч.3 ст.133 ЦПК України до витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать витрати на професійну правничу допомогу.
Відповідно до ч.ч.1-5 ст.137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат: 1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.
Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги.
Розмір витрат на оплату послуг адвоката має бути співмірним із: 1) складністю справи та виконаних адвокатом робіт (наданих послуг); 2) часом, витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг); 3) обсягом наданих адвокатом послуг та виконаних робіт; 4) ціною позову та (або) значенням справи для сторони, в тому числі впливом вирішення справи на репутацію сторони або публічним інтересом до справи.
У разі недотримання вимог частини четвертої цієї статті суд може, за клопотанням іншої сторони, зменшити розмір витрат на правничу допомогу, які підлягають розподілу між сторонами.
Велика Палата Верховного Суду неодноразово наголошувала на тому, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність (постанови Великої Палати Верховного Суду: від 12 травня 2020 року у справі № 904/4507/18 (провадження № 12-171гс19), від 16 листопада 2022 року у справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22)).
Процесуальний закон визначає критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи.
22.02.2023 року в суді першої інстанції представник відповідача ОСОБА_3 - ОСОБА_10 подала до суду заяву про відшкодування витрат на правову допомогу.
До заяви долучені Додаткова угода до договору про надання правової допомоги від 16.02.2021 року; акт виконаних робіт від 22.02.2023 року за договором про надання правової допомоги від 16.02.2021 року та розрахункова квитанція КЕТФ РК-1 №000828 від 22.02.2023 року.
У відповіді на відзив представник позивача ОСОБА_1 - ОСОБА_2 в суді першої інстанції заперечив щодо розміру витрат відповідача на правничу допомогу, посилаючись не необґрунтованість та неспівмірністю із складністю справи та виконання робіт; часом витраченим адвокатом на виконання відповідних робіт; обсягом наданих адвокатом послуг; ціною позову та значення справи для сторони.
Згідно Додаткової угоди до Договору про надання правової допомоги від 16.02.2021 року з розрахунком суми гонорару за надану правову допомогу, вся сума у розмірі 20000,00 (двадцять тисяч) гривень сплачується Клієнтом у день винесення рішення у справі №308/16526/22 Ужгородським міськрайонним судом Закарпатської області.
Згідно розрахунку суми гонорару за надану правову допомогу, який міститься в зазначеній вище додатковій угоді, адвокат надав клієнту такі послуги: первинна консультація щодо характеру спірних відносин (2 год., 4000 грн.), вивчення законодавчої бази стосовно спірних правовідносин (2 год., 4000 грн.), підготовка та написання відзиву на позовну заяву (6 год., 12000 грн.). Відповідно до Акту виконаних робіт, роботи з надання послуг у цивільній справі №308/16523/22, згідно договору правової допомоги від 16.02.2021 року, виконані на суму 20000,00 (двадцять тисяч) гривень. Також згідно розрахункової квитанції КЕТФ РК-1 №000828 від 22.02.2023 року вартість адвокатських послуг становить 20000 грн.
Ухвалюючи додаткове рішення про часткове задоволення заяви представника відповідача про стягнення судових витрат на професійну (правничу) правову допомогу суд першої інстанції враховуючи заперечення представника позивача щодо розміру витрат відповідача на правничу допомогу та враховуючи заявлені вимоги, непропорційності складності справи , час, вказаний як витрачений адвокатом на виконання відповідних робіт (надання послуг), обсяг наданих адвокатом послуг та виконаних робіт, вірно дійшов до висновку про необхідність стягнення з ОСОБА_1 на користь ОСОБА_3 витрати на професійну (правничу) правову допомогу в розмірі 5000 (п`ять тисяч гривень) грн. (із заявлених 20 000 грн.)
Таким чином, суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, правильно застосував матеріальний закон, дотримався процедури розгляду справи та вирішив спір у відповідності з чинним законодавством.
Рішення та додаткове рішення судом ухвалено з дотриманням норм матеріального та процесуального права. Підстав для його скасування чи зміни не має. Доводи апеляційної скарги висновків суду не спростовують, а тому не заслуговують на увагу.
Відповідно до ст.375 ЦПК України, суд апеляційної інстанції залишає апеляційну скаргу без задоволення, а судове рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив судове рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
З врахуванням наведеного, апеляційний суд дійшов до висновку про залишення апеляційної скарги без задоволення, а судового рішення суду першої інстанції без змін.
Керуючись ст.ст.137, 270, 374, 375, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-
постановив :
Апеляційну скаргу ОСОБА_1 , в інтересах якого діє ОСОБА_2 - залишити без задоволення.
Рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 21 лютого 2023 року та додаткове рішення Ужгородського міськрайонного суду Закарпатської області від 23 лютого 2023 року - залишити без змін.
Постанова набирає законної сили з дня її прийняття і протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення може бути оскаржена до Верховного Суду.
Повний текст судового рішення складено 30 серпня 2023 року.
Головуючий :
Судді:
Суд | Закарпатський апеляційний суд |
Дата ухвалення рішення | 30.08.2023 |
Оприлюднено | 31.08.2023 |
Номер документу | 113116736 |
Судочинство | Цивільне |
Категорія | Справи позовного провадження Справи у спорах, що виникають із сімейних відносин, з них про стягнення аліментів |
Цивільне
Закарпатський апеляційний суд
Джуга С. Д.
Всі матеріали на цьому сайті розміщені на умовах ліцензії Creative Commons Із Зазначенням Авторства 4.0 Міжнародна, якщо інше не зазначено на відповідній сторінці
© 2016‒2023Опендатабот
🇺🇦 Зроблено в Україні