Повістка

від 29.08.2023 по справі 317/854/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Дата документу 29.08.2023 Справа № 317/854/22

ЗАПОРІЗЬКИЙ АПЕЛЯЦІЙНИЙ СУД

Справа № 22-з/807/130/23 Головуючий у 1-й інстанції: Нікітін В.В.

Є.У.№ 317/854/22 Суддя-доповідач: Кочеткова І.В.

ДОДАТКОВА ПОСТАНОВА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

29 серпня 2023 року м. Запоріжжя

Запорізький апеляційний суд у складі колегії суддів судової палати з цивільних справ:

головуючого Кочеткової І.В.,

суддів: Дашковської А.В.,

Кримської О.М.,

секретар Волчанова І.М.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні заяву Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК» про винесення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат за професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «ВАЛОК», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення коштів,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2022 року ОСОБА_1 звернувся до суду з позовною заявою до ТОВ «Валок» про стягнення коштів. В обґрунтування зазначив, що ухвалою Господарського суду Київської області у справі № 5002-3/4321-2012 від 20 травня 2019 року було затверджено мирову угоду від 07 травня 2019 року, укладену в процедурі банкрутства між ініціюючим конкурсним кредитором - ОСОБА_1 та відповідачем ТОВ «ВАЛОК». За умовами даної мирової угоди відповідач зобов`язався щомісячно, за період з 27.12.2020 до 27.05.2022 включно сплачувати на користь позивача грошові кошти в розмірі 73 098,20 грн. на місяць. Загальна сума платежів становить 1 315 767,60 грн. Відповідач виконував свої зобов`язання несвоєчасно та станом на момент подання даного позову виконав їх не у повному обсязі. 29 червня 2022 року, під час підготовчого провадження, подано заяву про збільшення розміру позовних вимог - збільшено період, за який заявлено стягнення грошових коштів: предмет позову (стягнення грошових коштів за мировою угодою) та його підстави не змінювались. Загальна сума позову за вказаною заявою становить 845 354,68 гривні, з яких основний борг: 730.982,00 гри. 3 % річних - 11 078,95 грн. та сума втрат від інфляції - 96594,99 грн.

Рішенням Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2023 року позов задоволено частково. Стягнуто з ТОВ «ВАЛОК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за мировою угодою від 07 травня 2019 року в розмірі 797 955,03 грн., з яких: 730 967,60 грн. основного боргу, 55 908,48 грн. втрат від інфляції та 11 078,03 грн. 3 % річних. В задоволенні решти позову відмовлено.

Стягнуто з ТОВ «ВАЛОК» на користь ОСОБА_1 7 979,55 грн. судового збору.

Не погоджуючись з рішенням суду ТОВ «ВАЛОК» подало апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просило рішення суду скасувати та ухвалити нове про часткове задоволення позову в сумі 534 197,83 грн. з яких:основного боргу 511 666,60 грн., втрат від інфляції - 16 847,62 грн. та 3% річних - 5863,61 грн., здійснити розподіл судових витрат.

Постановою Запорізького апеляційного суду від 11 липня 2023 року задоволено апеляційну скаргу ТОВ «ВАЛОК». Рішення Запорізького районного суду Запорізької області від 21 квітня 2023 року у цій справі змінено.

Стягнуто з ТОВ «ВАЛОК» на користь ОСОБА_1 грошові кошти за мировою угодою від 07 травня 2019 року в розмірі 534 197,83 гривень із яких: основного боргу 511 666,60 грн., втрат від інфляції - 16 847,62 грн., 3% річних - 5 863,61 грн.

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВАЛОК» судові витрати в сумі 12680,30 гривень

Стягнуто з ОСОБА_1 на користь держави судовий збір в сумі 2258,78 грн.

14.07.2023 на адресу Запорізького апеляційного суду надійшла заява ТОВ «ВАЛОК» про ухвалення додаткового рішення щодо розподілу судових витрат на професійну правничу допомогу у справі за позовом ОСОБА_1 до ТОВ «ВАЛОК», третя особа: ОСОБА_2 , про стягнення коштів.

Заявник просить стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВАЛОК» витрати на професійну правничу допомогу в суді апеляційної інстанції у розмірі 4000 грн.

Перевіривши доводи заявника, колегія суддів дійшла висновку про задоволення заяви з огляду на такі обставини.

Відповідно до п. 3 ч. 1 ст. 270 ЦПК України суд, що ухвалив рішення, може за заявою учасників справи чи з власної ініціативи ухвалити додаткове рішення, якщо судом не вирішено питання про судові витрати.

Так, згідно ст. 133 ЦПК України судові витрати складаються з судового збору та витрат, пов`язаних з розглядом справи. Розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. До витрат, пов`язаних з розглядом справи, належать зокрема витрати на професійну правничу допомогу.

Відповідно до ст. 137 ЦПК України витрати, пов`язані з правничою допомогою адвоката, несуть сторони, крім випадків надання правничої допомоги за рахунок держави. За результатами розгляду справи витрати на правничу допомогу адвоката підлягають розподілу між сторонами разом із іншими судовими витратами. Для цілей розподілу судових витрат:1) розмір витрат на правничу допомогу адвоката, в тому числі гонорару адвоката за представництво в суді та іншу правничу допомогу, пов`язану зі справою, включаючи підготовку до її розгляду, збір доказів тощо, а також вартість послуг помічника адвоката визначаються згідно з умовами договору про надання правничої допомоги та на підставі відповідних доказів щодо обсягу наданих послуг і виконаних робіт та їх вартості, що сплачена або підлягає сплаті відповідною стороною або третьою особою; 2) розмір суми, що підлягає сплаті в порядку компенсації витрат адвоката, необхідних для надання правничої допомоги, встановлюється згідно з умовами договору про надання правничої допомоги на підставі відповідних доказів, які підтверджують здійснення відповідних витрат.

Для визначення розміру витрат на правничу допомогу з метою розподілу судових витрат учасник справи подає детальний опис робіт (наданих послуг), виконаних адвокатом, та здійснених ним витрат, необхідних для надання правничої допомоги ( ч. 3 ст. 137 ЦПК України).

Згідно ч. 1, 3 ст. 27 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність» договір про надання правової допомоги укладається в письмовій формі та до договору про надання правової допомоги застосовуються загальні вимоги договірного права.

Договір про надання правової допомоги за своєю правовою природою є договором про надання послуг, який в свою чергу, врегульовано Главою 63 Цивільного кодексу України. Зокрема, стаття 903 Цивільного кодексу України передбачає, що якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов`язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.Стаття 632 Цивільного кодексу України регулює поняття ціни договору; за приписами вказаної статті ціна в договорі встановлюється за домовленістю сторін, зміна ціни після укладення договору допускається лише у випадках і на умовах, встановлених договором або законом, а якщо ціна у договорі не встановлена і не може бути визначена виходячи з його умов, вона визначається виходячи із звичайних цін, що склалися на аналогічні товари, роботи або послуги на момент укладення договору.

У п 3.2 Рішення Конституційного Суду України від 30.09.2009 року, справа № 1-23/2009, щодо офіційного тлумачення положень статті 59 Конституції України (справа про право на правову допомогу), визначено, що правова допомога є багатоаспектною, різною за змістом, обсягом та формами і може включати консультації, роз`яснення, складення позовів і звернень, довідок, заяв, скарг, здійснення представництва, зокрема в судах та інших державних органах, захист від обвинувачення тощо.

Відповідно до ст. 30 Закону України «Про адвокатуру та адвокатську діяльність», гонорар є формою винагороди адвоката за здійснення представництва на надання інших видів правової допомоги клієнту. Порядок його обчислення, зміни та умови повернення визначаються у договорі про надання правової допомоги. При встановленні розміру гонорару враховується складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час.

Розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися у ці правовідносини.

У додатковій постанові Великої Палати Верховного Суду від 19 лютого 2020 року у справі № 755/9215/15-ц (провадження № 14-382цс19) вказано, що «з аналізу частини третьої статті 141 ЦПК України можна виділити такі критерії визначення та розподілу судових витрат: 1) їх дійсність; 2) необхідність; 3) розумність їх розміру з урахуванням складності справи та фінансового стану учасників справи […]».

У постанові Великої Палати Верховного Суду від 16 листопада 2022 року в справі № 922/1964/21 (провадження № 12-14гс22) зазначено, що розмір гонорару визначається лише за погодженням адвоката з клієнтом, а суд не вправі втручатися в ці правовідносини (пункт 28 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 19.02.2020 у справі № 755/9215/15-ц; пункт 19 додаткової постанови Великої Палати Верховного Суду від 07.07.2021 у справі № 910/12876/19).

Фіксований розмір гонорару у цьому контексті означає, що у разі настання визначених таким договором умов платежу конкретний склад дій адвоката, що були вчинені на виконання цього договору й призвели до настання цих умов, не має жодного значення для визначення розміру адвокатського гонорару в конкретному випадку.

Велика Палата Верховного Суду зауважує, що не є обов`язковими для суду зобов`язання, які склалися між адвокатом та клієнтом у контексті вирішення питання про розподіл судових витрат. Вирішуючи останнє, суд повинен оцінювати витрати, що мають бути компенсовані за рахунок іншої сторони, ураховуючи як те, чи були вони фактично понесені, так і оцінювати їх необхідність. Подібний висновок викладений у пункті 5.44 постанови Великої Палати Верховного Суду від 12.05.2020 у справі № 904/4507/18.

Правомірне очікування стороною, яка виграла справу, відшкодування своїх розумних, реальних та обґрунтованих витрат на професійну правничу допомогу не повинно обмежуватися з суто формалістичних причин відсутності в детальному описі робіт (наданих послуг) відомостей про витрати часу на надання правничої допомоги, у випадку домовленості між сторонами договору про встановлений фіксований розмір обчислення гонорару.

Велика Палата Верховного Суду також зауважує, що частина третя статті 126 ГПК України конкретного складу відомостей, що мають бути зазначені в детальному описі робіт (наданих послуг), не визначає, обмежуючись лише посиланням на те, що відповідний опис має бути детальним.

Тому, враховуючи принципи рівності і справедливості, правової визначеності, ясності і недвозначності правової норми як складові принципу верховенства права, визначення необхідного і достатнього ступеня деталізації опису робіт у цьому випадку є виключною прерогативою учасника справи, що подає такий опис.

Велика Палата Верховного Суду дійшла висновку, що учасник справи повинен деталізувати відповідний опис лише тією мірою, якою досягається його функціональне призначення визначення розміру витрат на професійну правничу допомогу з метою розподілу судових витрат. Надмірний формалізм при оцінці такого опису на предмет його деталізації, за відсутності визначених процесуальним законом чітких критеріїв оцінки, може призвести до порушення принципу верховенства права».

У постанові Верховного Суду у складі колегії суддів Третьої судової палати Касаційного цивільного суду від 16 лютого 2023 року у справі № 824/9/22 (провадження № 61-11644ав22) зазначено, що: «при встановленні розміру гонорару враховуються складність справи, кваліфікація і досвід адвоката, фінансовий стан клієнта та інші істотні обставини. Гонорар має бути розумним та враховувати витрачений адвокатом час. Розмір гонорару визначається за погодженням адвоката з клієнтом. Адвокат має право у розумних межах визначати розмір гонорару, виходячи із власних міркувань. При встановленні розміру гонорару можуть враховуватися складність справи, кваліфікація, досвід і завантаженість адвоката та інші обставини».

Як було встановлено, питання щодо понесених витрат на правничу допомогу ТОВ «Валок» в судовому порядку не вирішувалось.

З урахуванням ч. 8 ст. 141 ЦПК України адвокат надав заяву про стягнення з ОСОБА_1 на користь ТОВ «Валок» понесених витрат на правничу допомогу.

На підтвердження розміру понесених ТОВ «Валок» витрат на професійну правничу допомогу надано Договір про надання правничої (правової) допомоги від 02.06.2023 року між ТОВ «ВАЛОК» як Клієнтом та Адвокатським об`єднанням «ЛЕГЕС» (далі - Договір) (т.2 а.с.74-76), акт приймання-передачі послуг від 11 липня 2023 року (т.2 а.с.77), рахунок № 06/07 від 11.07.2023 року про сплату ТОВ «ВАЛОК» коштів на суму 4000,00 гривень, Договір про надання послуг АО «ЛЕГЕС» від 02.06.2023 р.

Відповідно до вказаних документів, які були надані як доказ до заяви про вирішення питання на професійну допомогу, ТОВ «ВАЛОК» отримало професійну (правничу) допомогу на суму 4000 грн.

Оплата правової допомоги ТОВ «ВАЛОК» здійснювалася за фактом її надання.

Хоча договором про надання правової допомоги та договором про надання послуг сума гонорару адвоката не була визначена сторонами, втім,враховуючи обсяг виконаних адвокатом робіт, а також ту обставину, що сума судових витрат, є співмірною розміру задоволених позовних вимог суд вважає за необхідне заяву про відшкодування судових витрат на професійну правничу допомогу задовольнити.

Керуючись ст. ст. 270, 381-384 ЦПК України, апеляційний суд,-

П О С Т А Н О В И В:

Прийняти у цій справі додаткову постанову про стягнення витрат на правову допомогу.

Стягнути з ОСОБА_1 на користь ТОВ «ВАЛОК» судові витрати на професійну (правничу) допомогу у сумі 4 000 (чотири тисячі) грн.

Додаткова постанова набирає законної сили з дня її прийняття, проте може бути оскаржена до Верховного Суду протягом тридцяти днів з дня складання повного судового рішення.

Повний текст постанови складено 30 серпня 2023 року.

Головуюча: І.В. Кочеткова

Судді: А.В. Дашковська

О.М. Кримська