Рішення

від 19.07.2010 по справі 2-2890/10

ЖОВТНЕВИЙ РАЙОННИЙ СУД М. ЗАПОРІЖЖЯ

Справа № 2-2890

2010 року

З А О Ч Н Е Р І Ш Е Н Н Я

І М Е Н Е М У К Р А Ї Н И

19 липня 2010 року м. Запоріжжя

Жовтневий районний суд міста Запоріжжя у складі:

головуючого судді - Скользнєвої Н.Г.,

при секретарі - Голубятниковій І.А.,

розглянувши у відкритому судовому засіданні в залі суду м. Запоріжжя цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя про стягнення щомісячної невиплаченої соціальної допомоги як дитині війни,

В С Т А Н О В И В:

У червні 2010 року ОСОБА_1 звернулася до суду з позовною заявою до управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя, в якому просить суд стягнути з управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі міста Запоріжжя на її користь недоплаену їй, як дитині війни, щомісячне підвищення до пенсії за 2006-2010 роки в сумі 5585,10 грн..

В судове засідання позивачка не зявилася, але надала суду заяву з проханням розглянути справу за її відсутності та просила суд прийняти по справі рішення, яким визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо нездійснення їй підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» за період з 1 січня 2006 року по 3 червня 2010 року; зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя перерахувати та виплатити їй підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за період з 1 січня 2006 року по 3 червня 2010 року.

Представник відповідача у судове засідання не зявився, хоча про час та місце розгляду справи повідомлявся належними чином. Причини своєї неявки суду не повідомив. Заяв або клопотань, які б перешкоджали розгляду справи до суду від нього не надходило.

Прийнявши до уваги заяву позивача, суд ухвалює рішення при заочному розгляді справи, що відповідає положенням ст. 224 ЦПК України.

Судом встановлено, що ОСОБА_1 народилася ІНФОРМАЦІЯ_1 та є особою, на яку поширюється дія абзацу 1 статті 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року та має статус «дитини війни», що підтверджується пенсійним посвідченням № НОМЕР_1 від 21.03.2006р. (а.с. 9-14)

Відповідно до статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року дітям війни пенсії або щомісячне довічне утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищується на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Редакція цієї статті набрала чинності з 01.01.2006р.

Стосовно позовних вимог позивача щодо виплати за 2007 рік суд виходить з наступного.

Дію ст.. 6 Закону на 2007 рік було зупинено ст.. 111 Закону України від 19.12.2006р. «Про Державний бюджет України на 2007 рік» (з урахуванням положень п.12 ст. 71 цього Закону) та визначено, що у 2007 році підвищення до пенсії відповідно до ст.. 6 Закону, виплачується особам, які є інвалідами (крім тих, на яких поширюється дія Закону України «Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту») у розмірі 50% від розміру надбавки, встановленої для учасників війни.

Разом з тим, Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-пр/2007 (справа про соціальні гарантії громадян) визнані неконституційними положення п.12 ст. 71 Закону України «Про Державний бюджет України на 2007 рік» щодо зупинення дії на 2007 рік ст.. 6 Закону. Таким чином відновлено дію ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року.

Відповідно до ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV мінімальний розмір пенсії за віком встановлюється у розмірі прожиткового мінімуму для осіб, які втратили працездатність, визначеного законом.

Суд, вважає за необхідне прийняти у своїх висновках поняття «мінімальна пенсія за віком», про яке йдеться в ст.. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», оскільки саме це правове визначення застосовується виключно в діях відповідача під час визначення пенсії громадянам та їх призначення.

Положення ст.. 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» не є перешкодою для застосування даної величини (мінімального розміру пенсії за віком) до обрахування інших пенсій чи доплат пов`язаних з мінімальної пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною першою статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Так, згідно з частиною 1 статті 62 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік» прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2007 рік затверджений у наступному розмірі з 01 січня 380 грн., з 01 квітня 406 грн., з 01 жовтня 411 грн.

У відповідності до частини 3 статті 62 Закону України від 19.12.2006р. № 489-V «Про державний бюджет України на 2007 рік» встановлено, що для визначення мінімального розміру пенсії за віком відповідно до абзацу першого частини першої статті 28 Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» від 09.07.2003р. №1058-ІV з 01 квітня та з 01 жовтня 2007 р. застосовується прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність визначений абзацом п`ятим частини першої цієї статті, збільшений на 1 відсоток.

Крім того, відповідно до ч. 2 ст. 85 Закону України «Про пенсійне забезпечення» від 05.11.1991р. № 1788-ХІІ (з наступними змінами та доповненнями) виплата пенсії проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія.

Суд зазначає, що реалізація особою права, яке пов`язане з отриманням бюджетних коштів, котра базується на спеціальних та чинних на час виникнення спірних правовідносин нормативно-правових актів національного законодавства, не може бути поставлена у залежність від бюджетних асигнувань, тобто посилання органами державної влади на відсутність коштів як на причину невиконання своїх зобов`язань судом не приймаються до уваги.

Стосовно позовних вимог позивача щодо виплати за 2008 рік, суд виходить з того, що правові підстави для вирішення таких вимог є аналогічними 2007 року.

Підпунктом 2 пункту 41 розділу ІІ Закону України № 107- VІ Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України текст статті 6 Закону України № 2195- ІV викладено в наступній редакції: дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту до пенсії або щомісячного довічного грошового утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, виплачується підвищення у розмірі надбавки, встановленої для учасників війни).

Проте Рішенням Конституційного суду України № 10-пр від 22.05.2008р. визнано неконституційним положення Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік № 107- VІ від 28 грудня 2007 року щодо викладення положень ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни № 2195- ІV в новій редкції. Таким чином, відновлено дію ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни № 2195- ІV від 18.11.2004р.

Статтею 58 Закону України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України прожитковий мінімум для осіб, які втратили працездатність на 2008 рік затверджений у наступному розмірі з 1 січня 470 грн., з 1 квітня 481 грн., з 1 липня 482 грн.

Виходячи з викладеного, відповідач повинен був провести підвищення пенсії у збільшеному розмірі відповідно до вимог ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни, починаючи з 22.05.2008р. по 31.12.2008р.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що відповідач, починаючи з 22.05.2008 року неправомірно застосовує п.8 Постанови Кабінету Міністрів України № 530 від 28.05.2008 року, якою встановлено, що дітям війни (крім тих, на яких поширюється дія Закону України Про статус ветеранів війни, гарантії їх соціального захисту та Про жертви нацистських переслідувань) до пенсії виплачується відвищення у розмірах: з 22 травня 48,10 грн., з 01 липня 48,20 грн., бо ці положення протирічать Закону України Про соціальний захист дітей війни та рішенню Конституційного Суду України від 22.05.2008 року.

За таких осбтавин, відповідач діяв не у спосіб передбачений чинним законодавством на певний період часу, рішення Конституційного суду не виконував, що стало причиною звернення позивача до суду.

Крім того, суд приходить до висновку про наявність у позивача права на перерахунок до його пенсії як дитині війни з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 01 січня 2010 року по 31 травня 2010 року, оскільки зміст статті 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни у 2009 та 2010 роках не змінювався та розмір підвищення не коригувався, та зобовязати відповідача провести відповідний перерахунок підвищення до пенсії позивачу згідно із вимогами ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни за періоди: з 01 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року, з 01 січня 2010 року по 31 травня 2010 року.

У своїх висновках, суд вважає за необхідне зазначати період перерахунку за 2010 рік саме по 31 травня 2010 року у зв`язку з тим, що позивач звернувся до суду з позовом 3 червня 2010 року, а виплата пенсії проводиться за поточний місяць загальною сумою у встановлені строки, але не пізніше 25 числа місяця, за який виплачується пенсія..

Стосовно позовних вимог позивачки щодо виплати за 2006 рік суд виходить з наступного.

Відповідно до ст.. 6 Закону України України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії підвищується на 30 % мінімальної пенсії за віком.

Дію ст.. 6 Закону на 2006 рік було зупинено Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», а після внесення змін до останнього було передбачено поетапне запровадження такого підвищення.

Оскільки пункти Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік щодо виплати соціальної допомоги «дітям війни» не скасовані, не змінені та не визнані Конституційним Судом України не конституційними на 2006 рік, ця норма закону щодо розміру допомоги була діючою саме на 2006 рік., тобто позивачу відповідачем в 2006 році поетапна виплата допомоги була проведена правомірно. Жовтневий районний суд м. Запоріжжя не вправі самостійно визначати невідповідність положень Закону України Про Державний бюджет України на 2006 рік Конституції України, що належить до юрисдикції Конституційного Суду України.

Судом не приймаються до уваги посилання відповідача на відсутність коштів для забезпечення виплат зазначеної доплати до пенсії позивачу, оскільки органи державної влади не можуть посилатися на відсутність коштів, як на підставу невиконання своїх зобовязань, які встановлені ст. 46 Конституції України та ст. 6 Закону України Про соціальний захист дітей війни.

Крім того, Пенсійний фонд України діє у відповідності до Положення «Про Пенсійний фонд України» і здійснює свої повноваження на підставі п.15 зазначеного Положення через створені в установленому порядку територіальні управління.

Відповідно до Закону України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування» рішення щодо призначення, донарахування перерахунок пенсії приймаються територіальними органами Пенсійного фонду України за місцем проживання пенсіонерів.

Таким чином, обов`язок по нарахуванню та виплаті доплати до пенсії позивача, передбаченої ст.. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», покладено на відповідні територіальні управління за місцем проживання позивача.

На підставі викладеного, суд приходить до висновку, що позовні вимоги ОСОБА_1 підлягають частковому задоволенню.

Керуючись ст.ст. 10, 11, 209, 212, 214-216, 224-226 ЦПК України, Законом України «Про соціальний захист дітей війни» № 2195-ІV від 18 листопада 2004 року, Законом України «Про загальнообов`язкове державне пенсійне страхування», Законом України «Про Державний бюджет України на 2006 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2007 рік», Рішенням Конституційного Суду України від 09.07.2007 року № 6-пр/2007, Законом України Про державний бюджет України на 2008 рік та про внесення змін до деяких законодавчих актів України, Рішенням Конституційного суду України № 10-пр від 22.05.2008р., Законом України «Про Державний бюджет України на 2009 рік», Законом України «Про Державний бюджет України на 2010 рік», суд

В И Р І Ш И В:

Позовну заяву ОСОБА_1 задовольнити частково.

Визнати неправомірною бездіяльність управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя щодо нездійснення ОСОБА_1 підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як «дитині війни» за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року по 31 травня 2010 року.

Зобов`язати управління Пенсійного фонду України в Жовтневому районі м. Запоріжжя перерахувати та виплатити ОСОБА_1 підвищення пенсії на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком як дитині війни за періоди: з 09 липня 2007 року по 31 грудня 2007 року, з 22 травня 2008 року по 31 грудня 2008 року, з 1 січня 2009 року по 31 грудня 2009 року та з 1 січня 2010 року по 31 травня 2010 року.

В решті позовні вимоги залишити без задоволення.

Заочне рішення може бути переглянуто судом, який його ухвалив, за письмовою заявою відповідача поданою протягом десяти днів з дня отримання його копії.

Рішення може бути оскаржено в апеляційному порядку до апеляційного суду Запорізької області через суд першої інстанції шляхом подання в 10-денний строк з дня проголошення рішення заяви про апеляційне оскарження і поданням після цього протягом 20 днів апеляційної скарги, з поданням її копії до апеляційної інстанції або в порядку ч. 4 ст. 295 ЦПК України.

У разі залишення заяви про перегляд заочного рішення без задоволення заочне рішення може бути оскаржене відповідачем в апеляційному порядку.

Суддя Н.Г. Скользнєва